Голос народу

Мешканці українських міст дістали можливість звертатися до місцевої влади з петиціями кілька місяців тому. Можна багато сперечатися про те, наскільки цей інструмент дозволяє людям впливати на владу чи це просто засіб зняття зайвої напруги серед населення у непрості часи. Щодо одного можна бути певними — петиції, започатковані мешканцями міст, дають певний зріз проблем, які хвилюють різні середовища та окремих людей. Z вирішив поглянути, про що складають петиції мешканці Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

Як виявилося, більшість проблем, що їх порушують автори петицій, спільні для всіх міст, але у кожному з них є свої родзинки.

Турботи щоденні

Загалом резиденти трьох обласних центрів Галичини станом на 26 квітня ініціювали 642 петиції, з яких понад половину припадає на Львів — 326. Тернопіль та Івано-Франківськ зверталися до своїх мерій 147 та 169 разів відповідно. Тут треба зауважити, що у Львові петиція має набрати щонайменше тисячу підписів, аби її розглянули, натомість в двох інших містах для цього потрібно 250 підписів.

Переважна більшість петицій стосується щоденного життя у кожному з міст. Люди вимагають зробити ремонт доріг у певних мікрорайонах, поліпшити транспортне сполучення, ліпше прибирати міста, не захаращувати центральні частини МАФами, будувати підземні паркінґи в центрах міст; протестують проти незаконних забудов та руйнування історичних пам'яток. Щодо двох останніх, то найбільше такого штибу петицій зареєстровано у Львові, очевидно, з огляду на численні скандали із забудовниками-порушниками.

А ще мешканців міста Лева й Івано-Франківська об'єднує бажання влаштовувати потенційним чиновникам тести на детекторі брехні. Щоправда, франківчани хочуть ще й тест на інтелектуальну спроможність, тимчасом як львів'яни вирішили вимагати від міської ради провадження сесій міської ради у формі віча в центрі Львова. Бажання народу взяти владу в руки зрозуміле, однак форми реалізації цього прагнення, м'яко кажучи, будять подив та нерозуміння. Як депутати можуть розглядати питання під час зливи чи в морози, автори петиції, вочевидь, не задумуються. Мабуть, можливість безпосереднього візуального контакту зі своїми обранцями авторові петиції важливіша — не сподобалося народу рішення його слуг, можна тут же його оскаржити хуком зліва чи прямим в голову. Щоби швидше доходило, так би мовити.

Натомість мешканців Львова і Тернополя об'єднує бажання встановлювати нові пам'ятники, зокрема українським героям чи Кузьмі Скрябіну, Сковороді чи Лесі Українці, й називати вулиці іменем Надії Савченко і т.д. Однак у Львові започатковано й петицію, автор якої пропонує запровадити десятирічний мораторій на будівництво пам'ятників у місті Лева, бо всі нові монументи спричинялися тільки до скандалів.

І навіть у сірих буднях мешканці трьох міст намагаються знайти щось небуденне.

Івано-Франківськ: Стаціонарний цирк та ґеї у поліції

Мешканці Івано-Франківська найбільше хочуть, щоб вулицю Сечєнова перейменували на Стефана Терлецького — першого члена британського парламенту українського походження. Також вони вимагають «навести порядок в газконторі і не дописувати зайвих кубів газу». В умовах постійного здорожчання газу така вимога є цілком справедливою, однак місцевій владі не просто вплинути на її виконання, бо ж газові компанії не є комунальними. Також містяни закликають владу закрити DJ Кафе через недобру криміногенну ситуацію в закладі та в околицях.

Водночас мешканці Станіславова хочуть, щоби влада облаштувала в місті стаціонарний цирк та оглядовий майданчик у будівлі мерії. Кілька франківців створили петицію про перейменування свого міста на «Бандерград», але, окрім самих авторів ідеї, ніхто не поспішає її підписувати.

Набагато більше франківчан прагнуть мати в полі зору власних чад у школах та садках, тож вимагають створення системи постійного відеодоступу до того, що відбувається у школах та дитсадках. Також у столиці Прикарпаття хочуть мати безкоштовний Wi-Fi, електронний квиток в міському транспорті та сучасні мости через Бистрицю.

Знайшлося місце й зверненням дуже особистого характеру. Одна франківчанка вимагає заборонити у місті поліціянтів-ґеїв з огляду на те, що через одного з таких поліціянтів від неї пішов чоловік.

«Прошу підтримати франківців цю петицію тому, що через нового поліцейського-гея від мене пішов чоловік. Всім відомо що у нас в місті працює одна лезбійка та два поліцейських-гея. В гей колах всі це знають. Я пройшла два тижня ада, щоб повернути свого чоловіка але ще получила штраф від нового поліцейського гея за погрози. Люди так само будьте уважні коли викликаєте поліцію на звичайний скандал-можна залишитись без чоловіка. Прошу заборонити поліцейських геів в нашому місті» (текст петиції подано без змін). Цю петицію від 26 березня підписали 9 осіб.

Підписи 21 особи зібрала петиція із загадковою назвою «Жінка пішла до лесбійки», в якій оповідається про те, що після «Фестивалю рівності» жінка пішла із сім'ї задля нової коханки. Тож міську владу просять «благословити новостворену пару на многая літа». З огляду на те, що мером Івано-Франківська став консервативний член ВО «Свобода» Руслан Марцінків, можна з великою часткою ймовірності припустити, що обидві ці «петиції» є спробою потролити міську владу, яка декларує свою відданість традиційним сімейним цінностям.

А деяким мешканцям Івано-Франківська не до вподоби переведення годинників навесні та восени. Майже три десятки містян погоджуються з пропозицією, що замість переведення годинників ліпше виробляти власну електроенергію, наприклад встановлювати сонячні батареї і т.д.

Львів: пам'ятник Садовому та відновлення смертної кари для хабарників

Найбільше голосів набрала петиція про відновлення руху автомобілів площею біля собору святого Юра. За неї віддали голоси майже 1,5 тисячі львів'ян. І ця петиція була реалізована — минулого тижня проїзд біля скверу дозволили — в тестовому режимі на кілька місяців.

Можна говорити і про реалізацію ще однієї петиції — про збільшення  до 1 000 гривень штрафу за неприбирання екскрементів домашніх тварин у громадських місцях. Як випливає з відповіді міської ради, у березні ЛМР проголосувала за нові правила утримання тварин, в яких передбачено штраф за неприбирання господарів за тваринами. Згідно з документом, він може коливатися від 340 до 1 360 грн. 

Крім того, у міській раді розглянуто петицію про будівництво нового сміттєпереробного заводу, яка набрала 1 142 підписи. Чиновники з міської ради повідомляють, що нині головна проблема полягає у тому, що міська влада не може знайти ділянку для будівництва нового полігону, а отоже, і сміттєпереробного заводу біля нього.

«Відповідно до вищезазначених умов, найбільш раціональним місцем розміщення нового полігону та сміттєпереробного заводу є ділянка у с. Грибовичі, де зараз знаходяться гудронові озера. Гудронові озера належать "Львівському дослідному нафтомаслозаводу", що перебуває у процесі банкрутства. Тому зараз проводяться переговори з громадою с. Грибовичі, опрацьовується питання нейтралізації та переміщення гудронів. Сміттєпереробний завод планується розмістити на місці гудронових озер», — зазначено у відповіді міської ради Львова на петицію.

Необхідне число для розгляду набрала й петиція про ремонт вулиці Шевченка — від номера 28 до номера 358, однак поки що ця цілком слушна вимога не буде виконана, бо в бюджеті цього року коштів на ремонти на вулиці Шевченка не передбачені.

Що ж до петицій, які ще можна підписати, то найбільше підписів (понад 900) поки що набрала вимога звільнити з посади начальника управління комунального майна Інну Свистун за «системне невиконання та іґнорування вимог чинного законодавства в сфері комунального майна». Зважаючи на те, що на момент публікапції статті залишалося ще 18 днів для того, щоб підписати цю петицію, то є всі шанси, що вона перетне рубіж у тисячу підписів.

Понад 800 підписів зібрала петиція про заборону забудови стадіону «Сільмаш», а майже 800 підписів зібрано під петицією щодо оформлення допомоги при народженні дитини в режимі онлайн. Це очевидне рішення вже реалізоване в кількох інших містах України і дуже дивно, що Львова серед них немає.

Дивно, чому не має популярності петиція про зменшення ціни на проїзд в автобусах до трьох гривень — за тиждень перед закінченням збору підписів «за» неї проголосували трошки більше 180 львів'ян. Отже, решту містян ціна влаштовує?

Трохи менше підписів зібрано під петицію про штрафи для водіїв, які курять в салонах автобусів, через що пасажири стають пасивними курцями. Суми штрафів — 1 000 гривень з перевізника і 500 гривень з водія. Ідея прекрасна, і для того, щоби змусити міську владу на неї зреагувати, є ще майже місяць.

167 мешканців Львова підписалися під петицією за встановлення пам'ятника міському голові Садовому в сквері святоюрського собору за те, що він «зробив свій внесок в увіковічування митрополита Шептицького Андрея, дбає про добробут та перекрив важливу дорожню артерію м. Львова». Збір підписів під цією пропозицією вже закінчено. Водночас у Львові пропонують встановити пам'ятники Лесі Українці та Григорію Сковороді, а ще — назвати вулицю іменем Надії Савченко.

Крім того, понад 100 осіб підтримують добудову крематорію у Львові, а ще 108 підтримують ідею встановлення окремих контейнерів для будівельного сміття.

Сотня львів'ян підписали петицію про забезпечення усіх шкіл та дитячих садочків міста системами онлайн відеоспостереження в кожному навчальному закладі у зв'язку з повідомленнями про фізичне та моральне знущання над дітьми.

Після скандалу з молодиками в масках, які взяли в облогу готель «Дністер», де відбувався «Фестиваль рівності», з'явилася петиція, ініціатор якої вимагає заборонити участь в масових заходах особам, які закривають своє обличчя. Поки що її підтримали 79 осіб.

Трішки менше підписів зібрала пропозиція розірвати всі угоди з приватними перевізниками у Львові та створити єдине АТП. Інша група львів'ян започаткувала петицію про те, щоби повернути на вулицю Богдана Хмельницького бруківку, вкрадену під час ремонту. 56 мешканців міста підтримали петицію, авторка якої вимагає підняти зарплати і соціальні виплати з огляду на те, що зарплати мізерні, а ціни — космічні. Ледь меншою є підтримка ідей відновити роботу витверезників і збудувати льодовий палац.

57 львів'ян підтримали петицію, автор якої вимагає, щоби міська рада звернулася до Верховної Ради щодо відновлення смертної кари. На його думку, це покарання належить застосовувати до чиновників, які беруть хабарі та крадуть бюджетні кошти. Прикладом ефективності цієї радикальної методи автор вважає Китай, де за останні 16 років було страчено 10 тисяч чиновників-казнокрадів, а країна стала одним з лідерів світової економіки.

Поки що не має підтримки ідея запровадити ґарантований базовий дохід для кожного мешканця Львова за прикладом кількох країн Європи. На початок у вигляді експерименту з обмеженим числом учасників. За чотири доби її підписали лише 13 осіб, але цілком можливо, що за наступні 55 днів вона знайде бодай тисячу осіб, які підтримують таку ідею. Інше питання, в який спосіб влада Львова зможе її реалізувати. Та хоч би як образливо було борцям за соціальну справедливість, але ідея будівництва фунікулера на Високий Замок набирає більше голосів — 57.

Знайшлося також 30 прихильників тиші від дитячого галасу. Як пише ініціаторка петиції, «оточуючі не повинні страждати від галасливих дітей батьків, які не здатні виховати своє чадо, щоб воно вміло чемно вести себе у суспільстві». Відтак пропонують створити «хоча б маленьку територія у парку, де можна було б прийти, почитати книгу та насолоджуватися спокоєм, і де б не ходили батьки із дітьми до 12 років. Як це, наприклад, є у Оперному театрі на вечірніх виставах».

Не здобула підтримки ідея про винесення тюрми на Хуторівці за межі Львова. На думку автора петиції, «це руїна, яка ганьбить Львів». Однак підтримали цю ідею менше 50 осіб. Свого часу була пропозиція винести всі пенітенціарні заклади зі Львова в Миколаївський район, однак вона так і не була реалізована.

Також не знайшли підтримки й ідеї заснувати у Львові представництва ЮНЕСКО та Євросоюзу, очевидно, через проблемність реалізації таких проектів, адже геть незрозуміло, як міська рада може вплинути на те, щоби у Львові з'явилися згадані представництва.

Тернопіль: нічні тролейбуси та фільми англійською

Серед уже розглянутих петицій у Тернополі переважають справи радше побутові. Найбільше підписів зібрала петиція про рух тролейбусів уночі — 391 підпис за необхідних 250. Ще тернополяни вимагають збудувати притулок для тварин, забрати зайву зовнішню рекламу з вулиць і встановити напис «Файне місто» у парку імені Шевченка.

Є й курйозні петиції, як-от прибрати з велодоріжки МАФ — підписали майже 300 осіб. Виявляється цей МАФ стоїть на велодоріжці у тому ж таки парку Шевченка і заважає роверистам. Міська влада відписала, що підприємцеві запропонували пересунути кіоск, а якщо той відмовиться, то «будуть вжиті відповідні заходи». До речі, тернополяни вимагають велодоріжок по усьому місту, а не лише у парках. Також вони хочуть  безкоштовного Wi-Fi, але, судячи з відповіді, їм це не світить через брак відповідних коштів у бюджеті. Щодо міської скарбниці також є пропозиції — запровадити онлайн-звітування про находження та видатки міського бюджету.

Не забувають у Тернополі й про екологію — на розгляді у міській раді перебуває петиція, автори якої пропонують облаштувати сонячні електростанції на дахах порожніх будинків. А петиція про заборону використання одноразових поліетиленових пакетів уже набрала понад 250 підписів, хоч до закінчення збору підписів залишився ще 21 день.

Мешканці Тернополя хочуть дивитися в кінотеатрах міста фільми англійською мовою (210 підписів), пропонують встановити пам'ятник місцевій знаменитості «бабусі Шапокляк» (166 підписів), перенести з центру або взагалі демонтувати пам'ятник російському поету О. Пушкіну. Існує ще й окрема петиція, автори якої пропонуют замість Пушкіна встановити монумент Лесі Українці. До речі, в Тернополі хочуть ще й пам'ятник австрійському архикнязю Вільгельму Габсбурґові, більше знаному як Василь Вишиваний, та засновникові міста Янові Тарновському. Менше ентузіазму будить пропозиція створити музей міста (зібрано 75 підписів), але ця петиція ще має вдосталь часу, щоб зібрати необхідне число прихильників.

18 активістів вважають, що вулицю Руську варто перейменувати на вулицю імені убитого російського опозиціонера Бориса Нємцова. А ще започатковано петицію про те, щоби встановити для містян додатковий збір по гривні з особи на утримання міських цвинтарів.

Крім того, тернополяни вимагають зменшити навантаження на школярів і запровадити ґарантований базовий дохід для кожного містянина, щоправда, цю петицію наразі підписала одна особа, але попереду ще майже три місяці часу.