Найважнїйшою полїтичною подїєю від довшого часу є мова, яку мав дня 5 квітня канцлєр Нїмеччини Бетман Гольвеґ у райхстаґу про воєнні цїли Нїмецької Держави. Щодо форми та змісту се одна з найважнїйших і найкращих промов, які коли виголошено в нїмецькім парляментї. Своїм незвичайно поважним тоном, будовою, степенованнєм, переконуючою силою гідна ся промова першої своїм становищем нації на світї — нїмецького народу. Канцлєр Бетман Гольвеґ робив тільки висновки з досї довершеного. З проволїканнєм війни стають і щораз більші воєнні цїли Нїмеччини.
Хоч про українську справу не згадав канцлєр нї словечком, для Українцїв усе-таки є декілька цїкавих моментів у промові канцлєра. Найважнїйшим з тих моментів є передовсїм підчеркненнє, що територій, зайнятих від Росії, не зверне вже Нїмеччина давній властительцї. Війна Нїмеччини з Росією се війна за визволеннє поневолених народів з царського кнута. Канцлєр говорив про розвязку польського питання в порозумінню з Австро-Угорщиною, про невідданнє реакційній Росії визволених народів між Балтійським морем і волинськими болотами, бо сї території має Нїмеччина вже в руках. Передчасно було-б говорити про розвязку українського питання, коли 19 двадцятих української території лишило ся поки-що під російським пануваннєм. У словах: "Коли наші (центральних держав) вороги бажають щораз дальшого вигублювання людей і нищення Европи, се їх вина. Ми поставимо нашого вояка й до щораз сильнїйших ударів відпочине наше плече" — бачимо заповідь, здаєть ся, останньої фази великої війни, сподїваємо ся, фази війни, що принесе в своїм наслїдку визволеннє України.
Більшість фронту центральних держав проти Росії находить ся тепер на українській землї. Сьогоднї легко Нїмеччинї докопати те, що неможливим уважав Фридрих Великий. А саме в його писаннях стрічаємо наріканнє на те, що не можливо розбити Росії, бо се може стати ся тільки з України, а туди задалеко й затяжка дорога. А й Наполеон побачив на острові св. Олени свою помилку, що з Східних Прус ішов на Москву, а не з України.
Нову Европу зродить війна. Стан зперед війни змінить ся в багатьох точках. Має се бути Европа мирної працї. "Мир, який має скінчити сю війну, мусить бути тривким. Він не сміє бути зародком нових воєн, але мусить містити в собі завязки остаточного мирного упорядковання европейських справ" — сказав канцлєр. Значить, він виключає повстаннє якогось новотвору, де були-б можливі сербсько-македонські відносини.
Сподїваємо ся, що в тій новій Европі, про яку говорив канцлєр, і Українцї будуть господарями у власній хатї. Висловлюючи сю надїю, ми підчеркуємо ту певну правду, що по втратї Польщі, нїмецького й литовського елєменту Росія стане ще більше сконсолїдованою. Росія стала сильною по прилученню України, Росію можна розбити тільки тодї, коли відірветь ся від неї Україну. Отже зранити Росію можна тільки на українській території, відпихаючи її від Чорного моря. І центральні держави, а передовсїм Нїмеччина, повинні зрозуміти сю правду з огляду на власні життєві інтереси.
09.04.1916