Що не кажіть, а проводити якісь акції ЛГБТ в клерикальній католицькій Галичині – це однозначно нариватися на скандал. Тут навіть до ворожки не йти.
В багатьох наших церквах правлять монахи з різних чернецьких орденів. Це не попи з довгими бородами і товстим пузом. Це зовсім інші люди. І, не побоююсь цього слова, здебільшого інтелектуали. Реакція монахів не могла бути іншою.
Що таке клерикальна Галичина? Це те саме, що клерикальна Польща, Іспанія або Ірландія. Тут є свої традиції, принципи і закони. Тому я не можу второпати, чому це дійство не провели деінде. Для мене це загадка.
Хоча спробувати її розгадати можна. Перше, що спадає на думку, те, що комусь саме на цьому й розходилося. Адже картинка, яку ми побачили, була на 100% передбачуваною. А понадто, як згадати усі погрози і застороги проти такої акції. Однак це організаторів не зупинило. Їх нестримно манив Львів.
Але замислимося: кому така картинка була найвигідніша? А кому була вигідна картинка з погромом банків? З паленням шин біля Верховної Ради. З побиттям редактора УТ свободівцями. Мало того, що побили, то ще й зняли відео. Але мало того, що зняли, то ще й виклали в інтернеті. А за лічені хвили цей захоплюючий тріллер вже демонструвало російське телебачення.
Комусь треба було, щоб Європа побачила Україну саме такою. І вона побачить. І дуже вчасно, бо ж гряде голосування в Нідерландах. Росію це питання дуже турбує і вона кинула усі сили на те, аби це голосування випало не на нашу користь.
Але те, що сталося, те сталося. Я геть не здивований. Мене натомість дивують наші чистоплюї зі Львова, які обзивають протестувальників тітушками, і з-поза меж Львова, які раптом почали волати, аж захлинаючись про цей поганий Львів. Вони, бачите, розчаровані. А були зачаровані? В чому це проявлялося? Я б хотів почитати пости розчарованих про колишні їхні зачарування Львовом.
Так ніби не зрозуміло, що у кожному місті знайдеться певна група молоді, яка з охотою шпурлятиме каміння. Просто треба її «правильно» організувати. В майданну добу, коли у Львові організували погроми приміщень прокуратури і СБУ, була така сама рука. Організатори потім зникли, і їх більше ніхто не бачив. Але картинка зіграла свою роль. Вона була використана на Донбасі: «Якщо у Львові було можна захоплювати СБУ, то чому нам не можна?»
І такий був сценарій для всієї України. На щастя, обмежився лише Донбасом.
А хтось робив опитування щодо ставлення до ЛГБТ в різних регіонах? Я думаю цифри не будуть надто різнитися.
Мене дивує, що особливо кияни загрьобано стидились через Львів. А ви впевнені, що у вас при відповідній організації було б інакше?
То є ж відео, як реагували кияни на такі парочки на Хрещатику – били з ноги. Тому не треба тут рученьки білі заломлювати і вдавати з себе білих та пухнастих. Ви нічим від львів'ян не кращі і не святіші. Ви такі самі.
І ще. Що ми знаємо про паради ЛГБТ? Яке уявлення мають наші громадяни про такий парад?
Однозначно саме таке, яке вони бачили на ТВ і в інтернеті. А там народ трясе причандаллями, крутить задницями, запихає одне одному руки в труси, робить різні непристойні рухи. Хтось пояснив НАМ, чим НАШІ щирі українські паради будуть відрізнятися від тамтих?
До таких речей треба тривалий час звикати, як звикала до них Європа. А ви хочете, аби ми з совка через диктатуру олігархів і русскій мір стрибнули в Європу? І то відразу в Західну? То поцікавтеся такими ж парадами у Польщі або в Словаччині. А в Хорватії? А в Румунії? А в Боснії і Герцеговині? А в Македонії? Албанії? Це ж теж усе Європа.
Чому ми повинні бути попереду них? Може, варто притримати коней і так не гнати?
20.03.2016