1. Калуш-Долина-Бібрка.
Калуш. Романчук 139, Кулачковскій 28.
Долина. Романчук 192, Кулачковскій 7.
Бібрка. Романчук 102, Кулачковскій 64.
Разом: Романчук 433, Кулачковскій 99 голосів.
Вибраний Юліян Романчук.
2. Самбір-Старе місто-Турка-Рудки.
Caмбір. Телишевскій 135, Антоневич 18, Бараньскій 32.
Старе місто. Телишевскій 109, Антоневич 6.
Турка. Телишевскій 109, Антоневич 21.
Рудки. Телишевскій 44, Антонович 54, Бараньскій 60.
Разом: Телишевскій 397 (з Самбора телеґрафовано нам, що 400), Антонович 99, Бараньскій 92.
Вибраний Кость Телишевскій.
3. Броди-Камінка.
Броди. Барвіньскій 148, Геровскій 87.
Кaмінкa. Барвіньскій 196, Геровскій 49.
Разом: Барвіньскій 344, Геровскій 136 голосів.
Вибраний Олександер Барвіньскій.
4. Коломия-Косів-Снятин.
Коломия. Підляшецкій 189, Данилович 25.
Косів. Підляшецкій 108, Данилович 39, Т. Білоус 8, ґр. Таффе 1.
Снятин. Підляшецкій 58, Данилович 68.
Разом: Підляшецкій 355, Д-р Данилович 132 голосів.
Вибраний Адольф Підляшецкій.
5. Стрий-Жидачів-Дрогобич.
Стрий. Охримович 95, Герасимович 88.
Жидачів. Охримович 31, Герасимович 123.
Дрогобич. Охримович 198, Герасимович 6.
Разом: Охримович 324, Герасимович 217 голосів.
Вибраний Ксенофонт Охримович.
6. Станіславів-Богородчани-Надвірна-Товмач.
Станіславів. Мандичевскій 110, Барабаш 65.
Богородчани. Мандичевскій 85, Барабаш 33.
Надвірна. Мандичевскій 136, Барабаш 1.
Товмач. Мандичевскій 77, Барабаш 65.
Разом: Мандичевскій 413, Барабаш 165 голосів.
Вибраний о. Корнилій Мандичевскій.
7. Жовків-Сокаль-Рава.
Жовків. Вахнянин 3, Брилиньскій 148, Ковальскій 36.
Сокаль. Вахнянин 30, Брилиньскій 116, Ковальскій 51.
Рава. Вахнянин 10, Брилиньскій 116, Ковальскій 79, Костецкій 1.
Разом: Вахнянин 43, Брилиньскій 380, Ковальскій 166.
Вибраний о. Іосиф Брилиньскій.
8. Сянік-Березів-Лїсько.
Сянік. Яминьскій 76, Гнївош 147, хлоп Сквара 12.
Березів. Яминьскій 6, Гнївош 70, Сквара 70.
Лїсько. Яминьскій 102, Гнївош 85.
Разом: Роман Яминьскій 184, Гнївош 302, Сквара 82.
Вибраний Едвард Гнївош.
9. Перемишль-Добромиль-Мостиска.
Перемишль. Войтович 62, Тишковскій 143.
Добромиль. Войтович..., Тишковскій...
Мостиска. Войтович 47, Тишковскій 123.
Разом: о. Войтович…, Тишковскій...
Вибраний Антоній Тишковскій.
10. Ярослав-Чешанів.
Вибраний кн. Юрій Чарторийскій.
11. Львів-Городок-Яворів.
Львів. Карачевскій 95, Абрагамович 164.
Городок. Карачевскій 65, Абрагамович 78.
Яворів. Карачевскій 40, Абрагамович 118.
Разом: о. Карачевскій 200, Абрагамович 360.
Вибраний Давид Абрагамович.
12. Золочів-Перемишляни.
Перемишляни. Шехович 40, Костецкій 18, Товарницкій 5, Плажек 104.
Вибраний староста Едвин Плажек більшостію 348 голосів.
13. Бережави-Рогатин-Підгайцї.
Бережани. Чайківскій 57, Вольфарт 97, Билинкевич 13.
Підгайцї. Чайківскій 82, Вольфарт 92.
Рогатин. Чайковскій 102, Билинкевич 7, Вольфарт 106.
Разом: д-р Чайківскій 241, о. Билинкевич 20, Вольфарт 295.
Вибраний Вольфарт.
14. Залїщики-Борщів-Городенка.
Залїщики. Ґр. Борковскій 109, решта розстрілились.
Борщів. Окуневскій 74, Борковскій 153.
Городенка. Окуневскій 55, Борковскій 116.
Вибраний ґр. Мечислав Борковскій.
15. Бучач-Чортків.
Бучач. Галущиньскій 62, Воляньскій 127.
Чортків. Галущиньскій 66, Воляньскій 96.
Разом: Галущиньскій 128, Воляньскій 223.
Вибраний ґр. Николай Воляньскій.
16. Теребовля-Гусятин.
Теребовля. Богонос 66, Чайковскій 110.
Гусятин. Богонос 63, Чайковскій 113.
Разом: о. В. Богонос 129, Чайковскій 223.
Вибраний Володислав Чайковскій.
17. Тернопіль-Збараж-Скалат.
Тернопіль. Сїчиньскій 53, Кобляньскій 37, Пининьскій 108.
Збараж. Сїчиньскій 83, Кобляньскій 3, Пининьскій 60.
Скалат. Сїчиньскій 24, Кобляньскій 5, Пининьскій 81.
Разом: о. Сїчиньскій 160, Кобляньскій 45, Пининьскій 249.
Вибраний ґр. Лев Пининьскій.
В десяти округах західної Галичини вибрані:
18. Бяла-Живець — Герман Чеч.
19. Краків-Величка-Хшанів — кс. Володислав Хотковскій.
20. Вадовицї-Мисленицї — Іосиф Поповскій.
21. Новий Санч-Новий Торг-Лиманова-Грибів — при першім голосованю не дістав нїхто абсолютної більшости, тож прийшло до тїснїйшого вибору межи кс. Гораликом, каноніком-инфулатом з Нового Санча, а межи хлопом Яном Поточком, послом до сойму краєвого, і вийшов побідоносно Ян Поточек, діставши на 513 голосуючих 261 голосів (а кс. Ґоралик лише 245).
22. Бохня-Бжеско — д-р Маврикій Страшевскій. Дотеперішний посол, хлоп Ян Оржеховскій перепав 211 голосами супротив 343, котрі дістав Страшевскій.
23. Ропчицї-Мілець-Тарноберег — кс. Людвик Ручка.
24. Ряшів-Кольбушова — ґр. Здислав Тишкевич.
25. Тарнів-Пільзно-Домброва — кс. Адам Копицїньскій.
26. Ланьцут-Нисько — Фердинанд Гомпеш.
27. Ясло-Горлицї-Коросно — Адам Скшиньскій. На руского священика о. Гнатишака упало в Горлицях 34, в Короснї 27 голосів.
З Вижницї на Буковинї одержали ми телеґраму:
Д-р Волян вибраний одноголосно послом. Одушевленє величезне. Нарід носить свого посла-Русина на руках.
До результату виборів подамо нинї кілька предметових заміток.
На попередну каденцію ради державної вийшло з вибору в 1885 роцї пять послів: чотири підперті правительством і Впреосв. митрополитом (о. Сїнгалевич, о. Мандичевскій, Охримович та о. Озаркевич) і оден перефорсований спільним головним комітетом руским (сов. Ковальскій). Могло було тогдї вийти й більше кандидатів спільного руского комітету, коли-б не партійна нетерпимість людей старої партії в комітетї і не зрада людей тої-ж партії в округах виборчих. Річ була майже певна, що коли-б на округ Самбір-Старемісто-Турка-Рудки був поставлений в 1885 роцї сов. Бережницкій, був би перейшов, але стара партія, идучи за висказаним прилюдно устами д-ра Ив. Добряньского окликом: "Волить Антоневич упасти, як Бережницкій перейти" — переперла на той округ д-ра Антоновича — і він перепав. Також річ звістна, що люде старої партії в окрузї Калуш-Долина-Бібрка зрадили тогдї кандидата спільного комітету виборчого, п. Романчука, говоривши голосно, без женади: "Коли не поставлено Кулачковского, то най же не буде і Романчук!" А тимчасом народовцї в окрузї Жовків-Рава-Сокаль солідарно з "старими" перефорсувала вибір сов. Ковальского против пок. Децикевича. [За те опісля віддячив ся сов. Ковальскій народовцям тим, що, де тілько міг, шкодив им, а навіть в одній промові в радї державній против них прямо виступив.] Взагалї-ж Русинам при виборах в 1885 роцї дуже пошкодило і то, що як-раз в часї акції виборчої три члени спільного комітету виборчого з партії "старих" поїхали до Петербурга на торжество устроюване славяньским благотворительним комітетом...
Результаті виборів в роцї 1885, а радше причини такого результату дуже прикро діткнули всїх Русинів-народовцїв і зараз по тих виборах узнали народовцї конечність перевести свою власну орґанізацію в краю — і оснували політичне товариство "Народну Раду".
Вибори до сойму в 1889 роцї переводили Русини, правда, ще спільним комітетом, але й се правда, що той комітет "старі" були розбили, і тілько усильним заходам посла Романчука удало ся єго знов якось склеїти. Тілько-ж вже тогдї можна було зміркувати, що ще одної проби спільний комітет не видержить... Від часу виборів до сойму цїле поступованє "старих", над котрими взяли верх "обєдинителї", стреміло лише до того, щоби всю роботу Русинів галицких руйнувати, всїх і вся дискредитувати.
Посол Романчук і єго одномишленники сповнили супротив свого народу патріотичне дїло, коли постановили спасати ситуацію прилюдним проголошенєм національної і політичної проґрами Русинів галицких, на котру згодились і князї церкви рускої. "Обєдинителї" зараз виповіли війну народовцям. Посол Антоневич заявив в соймі, що за ним міліони, а прасї "обєдинительній", воюючій видумками і клеветами, удало ся збаламутити дрібну частину Русинів — але-ж не міліони! Що міліони стоять не за послом Антоневичем та єго приятелями політичними, — се показали вчерашні вибори. Досить переглянути цифри голосів, які падали на кандидатів "Русской Ради", а на кандидатів головного комітету руского, — хоч народовцї анї не викликали галабурд на зборах, анї не розкидали памфлєтів на кандидатів "Русской Ради"...
З виборів вийшло сїм послів руских, а могло було вийти й більше, коли-б "обєдинителї" не були псували (н. пр. в Рогатинщинї, в Тернопільщинї, в Золочівщинї). Зміж тих сїмох послів вийшло пять кандидатів головного комітету руского (Романчук, Телишевскій, Барвіньскій, Підляшецкій і Мандичевскій), а два з по-за круга кандидатів комітету (Охримович і Брилиньскій). Про ново-вибраних давних послів Охримовича і Мандичевского говорити не потребуємо, — они вже засїдали в радї державній, — замітимо лише, що в соймі належали они оба до тих, що по проголошеню проґрами остали ся в клюбі під проводом посла Романчука. Що-до посла Брилиньского, то він, хоть вийшов не яко кандидат з рамени головного комітету, зложив заявленє, що проґраму народну узнав за свою а на случай вибору буде йти солідарно з прочими послами. Велику надїю покладає Русь галицка на своїх любимцїв, випробованих уже в парляментаризмі патріотів — послів соймових Романчука та Телишевского, — і на послів Барвіньского та Підляшецкого, котрі в-перве вступають на арену парляментарну.
Посли рускі завяжуть в радї державній клюб рускій, до котрого певне вступить також посол д-р Волян з Буковини. Таким чином клюб рускій, після вчерашного результату виборів, числити буде 8 членів. Клюб стояти буде на проґрамі виголошеній послом Романчуком в соймі, а що головний рускій комітет виборчій — як то ми вже раз при нагодї зазначили, — переводив акцію виборчу без угоди з польским комітетом центральним, то посли наші вийдуть до ради державної яко независимі заступники руского народу і краю — а поступаючи по мисли відозви головного руского комітету виборчого, в котрій начеркнене становище і проґрама дїяльности евентуальних послів в радї державній, — принесуть честь рускому народови в краєви і причинять ся до поправи сумної долї свого народу і краю!
З тим бажанєм ми сердечно витаємо наших вчера вибраних послів!
[Дѣло]
03.03.1891