В теорії більш висока заробітна платня зменшує корупцію. На практиці маємо повну протилежність
Неважливо, чи зловмисники є африканськими поліціянтами, європейськими політиками, чи баскетболістами американських університетів — для подолання корупційної поведінки пропонується ті самі лікувальні засоби: платіть людям більше грошей. Інтуїтивно це звучить слушно. Але чи справді законна користь усуває брудну, нечесну користь? Нове дослідження, яке охоплювало природний експеримент в Західній Африці, припускає, що ні, і що традиційна економічна теорія корупції неправильна.
У 2010 році Ґана почала впроваджувати нову структуру заробітної платні для посадових осіб. Найскорше і найбільше з цього виграли поліціянти, чия зарплатня раптом подвоїлась. Варто було сподіватися, що внаслідок цього їхня поведінка поліпшиться, зокрема, що на блокпостах вони перестануть вимагати гроші у водіїв. Звичайно ж, простору до поліпшення і без того вистачало: дослідження, проведені під той час Transparency International, виявили, що 91% ґанців вважають, що їхня поліція корумпована, це навіть перевищує відсоток громадян з думкою, що їхні політики корумповані.
Так ся стало, що тоді ж таки тривало велике опитування водіїв вантажівок, які курсують дорогами Ґани та її сусідки, Буркіна-Фасо. Водіїв, чиї документи були в порядку, запитували, скільки разів під час руху за маршрутом їх зупиняли і які суми вони платили поліції та митниці.
Два американські економісти — Джеремі Фольц і Квеку Опоку-Аґієманґ — проаналізували дані поїздок 2 100 далекобійників. Дивно, але вони виявили, що після збільшення зарплатні поліція Ґани стала більш корумпованою — як абсолютно, так і щодо поліції Буркіна-Фасо та митних органів Ґани. Поліція поставила більше блокпостів, затримувала вантажівки на довше (середньостатистичного водія, який проїхав територію Ґани, зупиняли 16 разів, щоразу до восьми хвилин) і отримувала — вимаганням — більше грошей.
Економічна теорія припускає, що мусило статися цілком протилежне, і на те є дві причини. По-перше, корупція є ризикованою справою. Ви можете втратити свою роботу, і якщо це станеться, то чим більша ваша платня, тим більші будуть ваші втрати. По-друге, вважається, що чиновники метою своєю мають досягти певного доходу. Якщо їм недоплачують, то щоб компенсувати різницю, вони вдаватимуться до корупції. Десять років тому деякі британські депутати факт обману щодо своїх витрат пояснювали тим, що вони заробляли менше за тих, хто мав подібну кваліфікацію. Минулого року президент Ґани Джон Магама сказав, що тепер, коли зарплати стали вищі, немає «жодних виправдань» для корупції.
В багатому світі працівники, які раптово отримують більше грошей погодинно — коли, наприклад, скоротили їхні податки, — працюють зазвичай не менше, як мали б, якщо їхньою метою був би фіксований дохід. Вони ж працюють більше. Але, враховуючи, що прибутки від корупції не зросли, це не пояснює, чому працівники поліції Ґани збільшують кількість хабарництва. Фольц і Опоку-Аґіеманґ, чиї дослідження фінансував International Growth Centre [Міжнародний Центр вивчення зростання] в Лондонській школі економіки, припускають, що корумповані начальники — або жадібна рідня — могли вимагати від офіцерів більше грошей. Інша можливість полягає в тому, що зросли очікування поліціянтів. Зростання заробітної платні, можливо, збільшило їхню самооцінку, що спонукало їх вимагати більше грошей.
Можливо, що ризик бути спійманим в Ґані такий низький, що нормальні розрахунки ризику і винагороди тут не діють. Можливо, корупцію зупинило б поєднання високої платні, політичного керівництва і жорстких покарань: наприклад, це спрацювало в Сінґапурі. Але одних тільки грошей замало. У Ґані ж є здивовані, що хтось повірив, ніби висока зарплатня зробить поліціянтів менш жадібними. Це просто суперечить людській природі. Як пише Рансфорд Ван Ґуампо, політолог в університеті Ґани: «Хоч би яким великим було море, воно, однак, приймає ще й дощ».
The economics of corruption
Еconomist 30.01.2016
Зреферував Михайло Мишкало
див. також текст самого дослідження
03.02.2016