Україна знову мчить назустріч новому року без готового бюджету. Торік народні депутати голосували за заповітний кошторис 29 грудня, під аромати хвої та мандаринів. Виглядає на те, що святкова епопея може повторитися й цього разу. Підпорою для бюджету-2016 стане податкова реформа, яку довший час анонсував Уряд і в якій він, на жаль, розійшовся поглядами з бізнесовими колами та експертними середовищами. Про цю податкову реформу й досі дискутують. А за плечима реформаторів стоїть менторська фіґура Міжнародного валютного фонду, який вимагає ущільнення податкової системи і відкидає спроби лібералізації.
Експертні кола, котрі виступають за зменшення податкового тиску на українців, пояснюють свою позицію просто й переконливо: ані консервативний урядовий пакет («проект Яресько», підтриманий МВФ), ані ліберальний депутатський пакет («проект Южаніної», підтриманий фахівцями та підприємцями) не зможуть залатати всіх дір у скарбниці, а 2016 рік виявиться однаково скрутним. Попри те, ліберальний варіант реформи принаймні створює підґрунтя для зростання у наступні роки — натомість суворий офіційний пакет може знищити весь потенціал.
Найближчого четверга, 17 грудня, Верховна Рада збереться на позачергове засідання, щоб взятися до розгляду бюджетних законопроектів. На розсуд сесійної зали запропонують «компромісний проект» податкової реформи, підготований Міністерством фінансів. Минулого тижня цей документ схвалила на своєму засіданні «Національна рада реформ» під орудою президента. Пізніше Кабінет Міністрів затвердив цей документ, а з ним низку бюджетних законопроектів, і також «святая святих» — сам проект бюджету-2016.
Мінфін узяв за основу свою первісну редакцію і вніс до неї пласт напрацювань із законопроекту, котрий розробляли депутати й фахівці на базі парламентського комітету з питань податкової та митної політики, що його очолює Ніна Южаніна. Втім, експерти, з якими поспілкувався «Z», не вважають цей новий проект «компромісним». Частина бізнесових кіл має намір ініціювати акції протесту проти свіжої ініціативи Мінфіну.
Проект податкового кодексу зачіпає собою і сферу «високої української політики». Як писав «Z», голова фракції Блоку Порошенка Юрій Луценко кілька тижнів тому погрожував урядові відставкою через можливий провал податкової реформи. Недавнє засідання «Нацради реформ» начебто було покликане залагодити ці політичні протиріччя, проте гострий конфлікт між Арсеном Аваковим та Міхеїлом Саакашвілі — а стався він уже на наступному засіданні «Національної ради» — свідчить про те, що протиборство президентської та прем'єрської команд триває. Блок Порошенка при тім примудряється займати вельми загадкову позицію: попри те, що Луценко сипле стрілами у напрямку Арсенія Яценюка, провайдером реформи у складі уряду є ставлениця БПП Наталія Яресько; водночас із тим, що президент Петро Порошенко солідаризується з вимогами МВФ — народний депутат із фракції БПП Ніна Южаніна захищає ліберальний варіант реформи.
Що ж до конкретних поступок, то Міністерство фінансів відмовилося від встановлення «лінійної ставки» для чотирьох ключових податків за принципом «все по 20%» (ідеться про податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ та ПДВ). Податки на прибуток і ПДФО пропонується закріпити на рівні 18%, а з 2017 року — зменшити до 17%. Також Мінфін перейняв низку позицій з «проекту Южаніної», котрі стосуються до адміністрування податків. Принаймні такі наміри декларували урядовці, хоча експерти зазначають, що в проектах Кабміну ці норми викладені вельми розмито. А мало би йтися про демілітаризацію податкової міліції, створення «електронного кабінету» платника податків, автоматичну систему відшкодування ПДВ тощо.
Водночас Мінфін утруднює спрощену систему оподаткування, істотно скорочуючи число підприємців, котрі можуть на неї претендувати. Поріг річного доходу для бізнесу, який сподівається на «спрощений» механізм, становитиме 2 млн. грн. — замість 20 млн. теперішніх. Отже, велика частина бізнесменів буде змушена стати на загальну систему оподаткування.
Також уряд утискає місцеві бюджети, по-перше, через збільшення обсягів відрахувань до центрального бюджету, по-друге, через делеґування низки бюджетних зобов'язань із центру на місця. Так, 25% від єдиного податку підуть до Києва, 30% — обласним центрам, 45% — залишаться на базовому рівні. За оцінками Асоціації міст України, втрати бюджетів базового рівня становитимуть 6,1 млрд. грн. Натомість фінансування додаткових повноважень, які впадуть із центру в провінцію, вийде місцевим скарбницям у 27,4 млрд. грн.
«Уряд України фактично нівелює усі здобутки фінансової децентралізації 2015 року, яка стала одним із успіхів України та одержала підтримку не тільки представників світової спільноти, — заявили в Асоціації міст. — Передаючи місцевому самоврядуванню додаткові державні повноваження у сфері освіти, соціального захисту та охорони здоров'я без необхідного на їх виконання фінансового ресурсу, уряд України порушує один із основних принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Україною. Окрім цього, відбувається суттєве погіршення умов ведення малого та середнього бізнесу, що є донором місцевих бюджетів, реальною можливістю для розвитку громад та джерелом доходу багатьох українських родин».
«Z» звернувся до експертів з проханням прокоментувати податкові ініціативи Кабінету Міністрів. Цьогорічний бюджетний процес коментують менеджер групи з податкової реформи «Реанімаційного пакету реформ» Олег Гетьман, віце-президент Української спілки підприємців і промисловців Юлія Дроговоз та екс-голова бюджетної комісії Львівської облради Ярослав Качмарик.
Олег Гетьман:
Ситуація доволі печальна
– Принципові речі, котрі ми як експертна спільнота вкладали у трактування податкової реформи, стосувалися спрощення адміністрування податків. Ішлося про «електронний кабінет» платника податків, систему автоматичного відшкодування ПДВ тощо. Також про збереження спрощеної системи оподаткування принаймні в якомусь вигляді, хоча й зі змінами. Ми намагалися якомога сильніше поліпшити процедури, зробивши їх зрозумілими і прозорішими. У принципі, всі наші ідеї були втілені у проекті №3357 («проект Южаніної»). Єдине, з чим виникла проблема, — вони пішли далі й вирішили істотно «порізати» ставки, що створило перешкоди для проекту й викликало серйозну критику з боку МВФ та Мінфіну. Що відбулося з урядовим проектом? На засіданні «Нацради реформ» вони формально погодилися з тим, що основні наші позиції слід врахувати, зокрема щодо «електронного кабінету». Насправді ж ці норми втілені в урядовому проекті абияк, тобто не в той спосіб, який передбачає їхнє обов'язкове виконання. Так, має бути «електронний кабінет», але уряд мусить розробити soft і ухвалити підзаконні акти; коли це відбудеться — невідомо. В урядовому проекті нема тієї чіткості, що була в проекті №3357. Тому казати про те, чи запрацюють ці норми, важко.
– Як ви оцінюєте ставки, запропоновані урядом?
– Загалом, модель ставок, запропонована урядом, не викликає у нас серйозних заперечень. Як перехідна модель вона цілком прийнятна і робоча. Ця схема не приведе до якогось фіскального розриву, однак, на жаль, не приведе і до детінізацїі економіки. Загальний фонд навантаження на заробітну платню на рівні 38% (20% — ЄСВ і 18% — ПДФО. — «Z») є занадто великим. Ми пропонували зупинитися на 30% (20% ЄСВ і 10% ПДФО). Втім, якщо це перехідна модель, то вона доволі адекватна. Ми натомість стурбовані системою адміністрування, на якій стоїть уряд: зберігається дискреція, погіршуються умови для спрощеної системи оподаткування. Тобто ситуація загалом доволі печальна.
– Яким є потенціал цієї податкової реформи при проходженні Верховної Ради?
– Досі тривають бурхливі дискусії. У фракції «Самопоміч» позиція жорстка: вони опублікували список вимог до податкового законодавства — ці вимоги перегукуються з нашими. «Батьківщина» заявляла про підтримку проекту, напрацьованого податковим комітетом. Позиція «Народного фронту» — вони цілком підтримують Кабінет Міністрів. Складна ситуація з БПП, і їхнє голосування передбачити неможливо. Южаніна наполягає на своєму проекті, а вона представник БПП, Яресько наполягає на своєму, і вона теж представник БПП.
Найбільш оптимальний варіант — якщо цей проект серйозно доопрацюють в комітетах, врахувавши низку концептуальних пропозицій. Хоча можливий і такий розвиток подій, коли намагатимуться протиснути проект у теперішньому вигляді, використовуючи традиційні методи. Казатимуть, що МВФ не дасть Україні грошей і нас чекатиме дефолт.
– Які шанси, що бюджет ухвалять до Нового року?
– Шанси доволі високі. Якщо згадувати минулий рік, то все було чудово: голосували 29 числа.
А якщо серйозно, то сам бюджет укладений непогано. До нього є небагато зауважень. Уряд урізав низку неефективних видатків. Також Кабмін прислухався до пропозиції експертів і скоротив рівень видатків щодо ВВП. Якщо цього року видатки складали 54% ВВП, то наступного року впадуть до 44–46%. Цей бюджет має непогані шанси, він підходить як для «мінфінівської» реформи, так і для чинної податкової системи.
Юлія Дроговоз:
Ми чекаємо на перехід бізнесу в «тінь»
– Філософія законопроекту №3360 [авторства Мінфіну] — це знищення малого бізнесу. Там міститься низка норм, котрі не дадуть малому бізнесу працювати. Йдеться і про скасування спрощеної системи оподаткування, про розповсюдження трансферного ціноутворення на малий бізнес, і про ПДВ-рахунки, з якими ми так довго боролися. Більшість норм — це просто жах. Вони позначаться не лише на малому бізнесі, а й на середньому та великому. Найбільш загрозливий наслідок — відсутність стимулів для розвитку та відновлення економічного зростання. Ми очікуємо на подальше падіння показників, перехід бізнесу в «тінь», закриття підприємств тощо.
– Чи можна було сподіватися на інший проект в умовах тиску МВФ?
– Українська влада мала вибір — він є можливим і зараз. Незважаючи на те, що, можливо, Україна і потребує цих коштів, котрі обіцяє МВФ, однак на першому місці мусять бути таки національні інтереси. Недопустимо, щоби МВФ чи адміністрація президента США, хоч би скільки доброго вони зробили для України, диктували свої умови і повністю редагували напрямки внутрішньої політики. Мені незрозуміло, чому взагалі склалася така ситуація з позицією МВФ та ставленням фонду до ідей лібералізації: замість того, щоб шукати шляхи економії бюджетних коштів, МВФ став на позицію Міністерства фінансів і підтримав ідею навіть не податкової реформи — а зміни податкового законодавства, яка не несе в собі ніякого реформаторського змісту. У президента був вибір: або йти на поступки МВФ, або дослухатися до пропозицій бізнесу і експертів. Президент проявив себе слабким. Ті чотири мільярди, котрі обіцяє МВФ, на тлі падіння економіки навпаки можуть підштовхнути нас у боргове ярмо. Це ризик для країни, адже ці кошти все одно доведеться повертати, а джерел для цього не буде — з такими реформами і такими ініціативами уряду.
– Група підприємців об'єдналися в ініціативну групу і оголосили про проведення акції протесту 18 грудня. Ви теж є серед ініціаторів протесту. Чи можливо, що Верховна Рада ще перед протестами ухвалить зміни до податкового законодавства, адже засідання ВР заплановане на 17 грудня?
– У четвер Верховна Рада навряд чи ухвалить цей проект. Можливо, внесе його до порядку денного, або проголосує в першому читанні. Ми розраховуємо на те, що основна робота над проектом відбуватиметься наступного тижня. Багато депутатів насторожено ставляться до ініціатив уряду і не погодяться приймати їх відразу. Не виключено, що Верховна Рада дотягне ці питання і до Нового року… Тому наші акції залишатимуться актуальними. У п'ятницю протести відбудуться одночасно в кількох містах. Наступного тижня ми плануємо масову акцію вже в Києві.
Ярослав Качмарик:
Удар по децентралізації
– Цей проект справді міг би стати «компромісним», та він, на жаль, таким не став. Для прикладу, не справдилися очікування, що єдиний податок буде джерелом для формування лише місцевих бюджетів. Це було би логічним, адже саме на місцевому рівні можна дбати про розвиток малого бізнесу, створювати умови для його розвитку. Але ні: буде система перерозподілу, і на місцях залишатиметься лише частка фінансів.
– Як ви оцінюєте податкові ставки з урядового проекту?
– Уряд мусить подбати про речі, котрі дозволили б виводити бізнес із «тіні». Йдеться не лише про заробітну платню у конвертах, а й про об'ємні показники діяльності. Що непокоїть: розумієте, реальний сектор економіки має стимулюватися через податкову систему. А коли нічого не виробляється, то нема й що оподатковувати.
Те саме стосується стимулювання експортного потенціалу. Для Львівщини це особливо актуально, адже у нас від'ємне сальдо: ми більше завозимо, ніж вивозимо. Минулого року цей показник становив близько 1 млрд. у.о. «в мінус». Це означає, що ми створюємо економіку інших країн. З 1 січня починає діяти зона вільної торгівлі з ЄС — і тенденція може загостритися.
– В який спосіб цю річ можна виправити саме податковим законодавством?
– Принаймні започаткувати швидке повернення ПДВ при експорті. Подивіться, що в нас робиться з експортом сільськогосподарської продукції: після експортної операції чекають півроку, поки повернуть кошти — і ще, перепрошую, невідомо, чи повернуть. Міністерство фінансів начебто це розуміє, але ж нічого не робиться. Все обертається довкола того, аби дохідна частина бюджету титанічними зусиллями і всілякими засобами збільшувалася в Україні, але ніхто не дбає, щоб розвивалася реальна економіка.
– Чи міг уряд зважитися на лібералізацію в умовах тиску МВФ?
– Справді, МВФ не просить — він тисне. Але навіть із МВФ слід домовлятися. Подивіться, що відбулося з тарифами. У нас дві третіх населення отримує субвенцію — так же ж не має бути. Це не є соціальна економіка, коли всім доплачують за щось. Створіть умови, щоби кожен мав щось. Будь-які цільові допомоги — ознака мінусу в економіці. Коли людина працює, але не має чим платити за теплову енергію — це проблема вже не тільки людини, а й держави. Це означає, що десь на рівні державного реґулювання щось не так робиться.
15.12.2015