«Україна не може собі дозволити, щоб люди втратили надію»

Виступ віце-президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Робінетта Байдена у Верховній Раді України 8 листопада 2015 року.

Дякую, дякую, дякую — яка велика честь для мене представити свою країну перед таким вельмишановним органом.

Пане Президенте, пане Прем'єр-міністре і пане Голово Ради та члени Ради, пані та панове! Мені надзвичайно приємно мати можливість виступити тут сьогодні в цей момент, що визначає для нас велику можливість, а також велику невизначеність для народу України.

Ставки, теперішні ставки для вашого народу надзвичайно високі, але очікування вашого народу — ще вищі. Тому що Україна — як ви знаєте краще за мене — вже була в подібній ситуації. На Заході, як і тут, ми пам'ятаємо Помаранчеву революцію, пам’ятаємо молодих жінок та чоловіків, що заповнили Майдан, які вимагали, щоби їхні голоси і результати їхнього вибору поважали. Вони не хотіли відступитись від своїх вимог і досягли свого. Як тепер ми знаємо, українські лідери не спромоглися у виконанні обіцянок демократичної революції.

Ми бачили, як реформи впроваджувалися, а потім їх згортали. Ми бачили, як олігархи, що не були зацікавлені у змінах, були усунуті від влади, а потім бачили, як вони поверталися. Ми бачили, як в результаті політичної помсти реформатори переслідувалися. І ми знаємо, що яскраве полум'я надії на створення нової України було загашено цією всепроникаючою отрутою старих часів. Але через декілька років це полум'я знову було запалено, і люди, багато з яких присутні в цьому залі, почали нову революцію — Революцію Гідності. Світ був шокований: вони знали, що людям не перекриють шлях до майбутнього, про яке вони так довго мріяли, — але тоді, коли мирні протести були зустрінуті насиллям, світ був заціплений від жаху. А люди залишалися на Майдані — вдень і вночі.

Як за часів середніх віків, дзвони Свято-Михайлівського собору підняли тривогу, закликаючи громадян України зустрітися зі своїми братами і сестрами на Майдані. Десятки тисяч людей побігли на цей заклик Майдану, приносили їжу, медикаменти, всю необхідну допомогу. А світ дивився. Я у буквальному значенні «висів» на телефоні з тодішнім президентом, закликаючи його утриматися від будь-яких дій проти мітинґувальників. А світ спостерігав за подіями.

Людей зустріли снайперським вогнем з дахів будинків — світ далі дивився. Їхня кров закликала дати українцям другий шанс на свободу, на краще майбутнє. Їхня жертва, щиро кажучи, зробила це вашим обов'язком.

Перед вами стоїть історична можливість, щоб вас запам'ятали, щоб ви залишилися в історії як Рада, яка поставила нові стовпи свободи, яких так хотіли і чекали українські люди.

Не мені це казати, що це спільні зусилля — і Президента, і Прем’єр-міністра, і всіх членів Верховної Ради — щоб ідеали Революції Гідності стали реальністю.

Моя країна також народилися з революції, але боротьба за незалежність почалася раніше, ще перед тим як пролунали перші постріли. В кожному реґіоні нашої країни, в кожному  куточку на той час колоніальної країни — Массачусетсі, Пенсільванії, Вірджінії — люди почали вставати і проголошували свій реґіон вільним, вільним для людей. Це — що люди були вільними — проголошувалося різними мовами і в різних документах.

Вони взяли величезний континент різноманітних людей, як сказав Джон Адамс, один з наших батьків-засновників, вони взяли таку громіздку невпорядковану махину — і виліпили з цієї невпорядкованої маси об'єднану представницьку демократію, де люди бачили себе насамперед американцями, а вже потім — громадянами своїх реґіонів.

Але наша спільнота залишалася незавершеною. Через сімдесят років перед нами стало повторне випробування — Американська громадянська війна, яка майже розірвала на той час ще молоду країну. Перемоги на полі бою не було досить, щоб об'єднати нашу країну, для того, щоб скасувати рабство і відмінності між різними реґіонами, надати права і свободи колишнім рабам. Конґрес Сполучених Штатів зібрався і вніс поправки до нашої конституції. Окремі конґресмени йшли на політичні ризики, практично втрачали свої посади, бо згідно зі своєю місією повставали проти вкорінених опозицій — заради добра, заради того, щоб створити справді об'єднані штати — Сполучені Штати Америки.

Врешті-решт, це все спиралось на плечі звичайних патріотів, людей, які поставили інтерес створити об'єднану країну вище власних інтересів.

Я вірю що Президент, уряд, кожен член парламенту зараз стоять перед неймовірним завданням. Якщо сказати словами американського патріота раннього періоду Томаса Пейна — «в ці часи випробовуються людські душі».

І зараз є час, який випробовує душу вашого народу. Це є ваш час, ваша відповідальність, кожного з вас. Якщо ви мені вибачите за ці мої слова перед вами — перед кожним з вас стоїть відповідальність використати цю можливість, ці жертви, які були принесені на Майдані — сотнями людей. Перед кожним із вас стоїть завдання використати цю можливість — для того, щоб відповісти на виклик історії і, нарешті, побудувати об'єднану, демократичну українську націю, яка вистоїть випробування часом.

Едмонд Бьйорк найкраще це сказав ще в 1774 році, коли звертався до своїх виборців у Бристолі, в Англії. Ось що він сказав: «Парламент — представницький орган однієї нації з єдиним інтересом, що стосується до всього народу, орган, де загальним інтересом повинні керувати не місцеві цілі, не місцеві упередження, а загальне добро».

Я з повагою пропоную вам, щоб це стало стандартом для кожного з вас. Це стандарт, за яким вас будуть судити ваші внуки і ваша історія: чи була у вас моральна сміливість, щоб поставити загальне добро перед місцевими упередженнями. Все у ваших руках. Це все ви можете. Ви можете повернути колесо історії в бік кращого правосуддя і можливостей українського народу зараз.

За останні два роки у мене була надзвичайна можливість зустрічатись з вами в різних реґіонах, з громадськими активістами, з релігійними лідерами, з людьми, які стояли на Майдані і тепер є у Верховній Раді. Я вчора був на Майдані. Вам треба піти туди і подивитись на фото Небесної сотні, на той пам'ятник, який там спонтанно постав. Це не гіпербола — це дійсність. Як іноземець, я дивлюся на фотографії тих молодих людей, яким по двадцять років (а деяким — і по вісімдесят), кожен з них стояв для загальної мети. Мій батько завжди казав: кожна жінка чи чоловік має право, щоб до нього гідно ставилися. І це те, до чого стосувалася ваша молода революція, — гідності. Вона озвучила нові і вічні ідеї, щоб об'єднати людей по всьому світу.

Я був у дуже багатьох країнах — рідко в яких країнах я ще не був. Я проїхав мільйони і мільйони кілометрів: весь світ дивиться на вас, це факт. Світ спостерігає за вами. Тому що люди сподіваються, що ваш успіх у боротьбі проти безжальної аґресії Кремля матиме вплив на увесь світ. Так само, як і ваша боротьба проти «ракової пухлини» корупції. І обидві ці ведені вами битви підтримуються американським народом, включаючи гордих американців українського походження. Ці битви підтримуються європейськими країнами — вашими сусідами, які зацікавлені у вашому успіху. Всі свободолюбні люди світу дивляться за вами. І якщо ви не виконаєте своїх завдань, якщо цей експеримент провалиться…

Я не перебільшую. Це справді дуже важливо. Аґресори в усьому світі мають зрозуміти, що використанням танків, використанням зброї вони не можуть погасити бажання і мрії народу.

Президент попросив мене ще у 2009 році, щоб я виступив у Європі (у Мюнхені) і розповів, як буде задіяна наша адміністрація Обами-Байдена у співпраці зі світом. Я тоді сказав, що ми не будемо визнавати жодної країни, яка захоче демонструвати свій вплив. Ми взагалі вважаємо, що всі народи повинні мати право на суверенітет. Все. На цьому крапка.

У 21-му столітті країни не можуть — і ми не можемо дозволити їм — перекроювати кордони силою. У цьому і полягають основні правила. Росія порушила ці правила і далі порушує їх. І сьогодні вона окупувала незалежну українську державу. США наголошують, що ніколи, ніколи не визнають спроби Росії окупувати Крим! Ось так!

Немає виправдання таким діям. Росія й далі перекидає своїх воїнів, танки через кордон, і все це керується Москвою, але США й далі стоятимуть з Україною в протистоянні російській аґресії. Ми надаємо підтримку у навчанні і підтримуємо ЗСУ. Я і Президент провели багато годин у спілкуванні з лідерами різних країн світу для того, щоби пояснити їм, як важливо стати поруч з Україною.

І ми об'єднали світ і підтримуємо Україну. Європа й Америка об'єднані у своїх зусиллях накласти жорсткі економічні санкції на Росію. І поки існує російська аґресія, то ціна, яку платить Москва, зростатиме далі. Брехлива пропаґанда, яку створює Кремль, щоб підірвати рішучість Європи, не спрацює. Брязкання зброєю не є виявом сили. Ми підтримуємо стратегію протистояння Європи проти тактики залякування Росії, а саме — зміцнення НАТО і підвищення енергобезпеки та підтримки економіки. Треба й далі чинити тиск, поки Росія не виконає Мінських угод. Хоч досягнуто певної деескалації конфлікту, проте санкції зняти не можна, поки Росія не виконає всі — абсолютно всі свої зобов'язання!

Я не думаю, що росіяни чітко усвідомлюють, що Путін робить, і саме тому він так багато часу ховається від своїх людей. Важке озброєння має бути відведено від лінії фронту, повинен бути наданий доступ для представників ОБСЄ. Росія повинна натиснути на сепаратистів, щоб провести вибори відповідно до українського законодавства і стандартів ОБСЄ. Крім того — відмовитися від незаконних виборів, які відбулися на Донбасі. Росія повинна відмовитися від утримання політичних заручників, російські солдати повинні повернутися додому, а український кордон має бути під контролем української влади.

Це все важливо, але Україна також має свої зобов'язання, у тому й амністію особам, які не скоїли тяжких злочинів, що передбачають вищу міру покарання. Також йдеться про децентралізацію управління на Донбасі. Ми сказали, що затягування недопустиме, йдеться про проведення виборів на Донбасі, із забезпеченням доступу ЗМІ. Українські політичні партії повинні мати право конкурувати на виборах, і повинна бути забезпечена безперешкодна робота на виборах представників місії ОБСЄ. Вимушені переселенці з Донбасу повинні мати право на голосування. Вся зброя повинна бути вилучена.

Якщо Росія виконає свою частину зобов'язань, то і ви повинні свої зобов'язання виконати. Це дозволить вам вийти з конфлікту, відновити суверенітет. Безумовно, це важко. Нічого легкого в цьому нема. На вас чинитиметься величезний тиск.

Я також хочу звернутися до людей Донбасу. Альтернатива тому, про що я сказав, — це далі жити під сепаратистськими, бандитськими, злочинними людьми, які не допускають до себе такі організації, як «Лікарі без кордонів». Це не те майбутнє, якого хочуть люди, якого хочуть українці для своїх дітей. Тому необхідна повна імплементація мінських домовленостей. Треба провести справді вільні, справедливі вибори — це саме те, що турбує Кремль найбільше. Ваш успіх їх лякає. Коли відбудуться вільні вибори і люди вирішать, а я впевнений, що вони вирішать залишитися в складі України, що вони українці насамперед, — саме це злякає Росію, злякає Путіна.

Ви всі, напевно, знаєте, що боротьба за свободу України не обмежується полями бою на сході. Конституційні реформи, що включають питання децентралізації, мають на меті використання найкращої європейської практики. Децентралізація не є відмовою від власного суверенітету, як дехто вважає. Це дуже важливо для майбутнього України в Європі. Важливо, щоб з'явились власні автономні реґіони, які самостійно визначають власну політику в сфері освіти, медицини, але в рамках єдиної Конституції.

Але, окрім того, у вас є інша боротьба — історична боротьба проти корупції. Україна не може собі дозволити, щоб люди втратили надію. Для української демократії найгіршим буде, якщо люди втратять віру на краще майбутнє, дозволять себе експлуатувати і втратять навіть те мале, що вже мають тепер. Ви вже так багато зробили, але цього ще не досить.

Ваш Президент і Прем'єр-міністр чули вже, що я казав: я ніколи не розповідаю людям з інших країн, що їм робити, але ви не знайдете жодної демократії в світі, де «ракова пухлина» корупції так процвітає. Ви не можете знайти жодну таку країну. Не досить організувати Бюро боротьби з корупцією. Для того, щоб вести цю боротьбу, треба здійснити судові реформи, щоб ви могли притягнути до відповідальності відповідних осіб. Щоб особи на виборчих посадах розділяли власні інтереси від державних. Саме в цьому полягають принципи демократії. Чи олігархи, чи не олігархи — всі повинні жити за одними правилами, всі повинні сплачувати податки. Корупція відбирає ресурси від народу, вона не допускає розвитку економіки. Ми всі про це знаємо. Ви знаєте про це. Українці знають про це. Росія намагається підірвати стабільність і суверенітет, використовуючи саме цей інструмент корупції.

Дуже важливо не дозволити Росії цього зробити. Не дайте їм можливості використати це в будь-який спосіб, аби фінансово притиснути Україну чи підірвати її економіку.

Україна мусить залишатися сильною, щоб мати змогу робити власний вибір. Україна мусить бути сильною в обороні, економіці, потужною в системі народовладдя. США стоять з вами разом у цій боротьбі. Ми розуміємо, що для вас це набагато важче, ніж для нас. Ми збільшили фінансову допомогу Україні, щоб не допустити неґативних тенденцій в економіці. Ми готові допомагати Україні боротися з корупцією. Вчора я оголосив, що ми готові виділити нових 190 мільйонів доларів для боротьби з корупцією. Ви повинні продовжувати шлях побудови нової країни, нової демократії. Для цього потрібні важкі реформи — це справді важкі та непрості реформи.

Всі наші експерти з держдепартаменту чи дослідницьких інститутів кажуть: «Вам треба вирішити проблему з тим, і з тим…» Авжеж, легко сказати. Навіть у нас такі кроки даються важко. Ми всі, хто працює на своїх посадах у США, розуміємо, як важко знайти ці голоси, щоб проголосували за ці реформи в парламенті. Для цього потрібно багато чим пожертвувати. Але критично важливим є те, що Україна стала на цей шлях. Ви мусите залишатися на цьому шляху. Для того, щоб упевнити міжнародну спільноту у потребі підтримувати вас, ви мусите продовжувати цей шлях проґресу.

Ви мусите самі керувати своєю долею. Ви маєте самі собі завоювати місце на землі, щоб створити свою ідентичність, щоб ви були гордим народом. І великий поет Тарас Шевченко писав, писав і писав багато, закликаючи українців виступити за свою долю. Я зараз його цитую: «…і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».

Можливо, колись, можливо, незлим тихим словом ви й мене згадаєте.

Пані та панове, я завжди буду говорити про Україну. І завжди говоритиму про того поета, якого побили на Майдані, і коли він потрапив до лікарі, його запитали, чому він себе так наражає — він сказав, що люди, які не протестують проти несправедливості, не мають майбутнього. Я говоритиму про молоду матір, яка присвятила себе реформам в Україні, і коли її спитали, навіщо вона це робить, то вона відповіла, що має двох дітей, тож не може воювати на сході України, а це єдине, що вона може зробити. Я говоритиму про студентку з Майдану, яка сказала: тепер люди думають над тим, що вони можуть дати Україні, а не над тим, що держава має дати для них. Я говоритиму про Надю Савченко, українську льотчицю, яку обрали до Ради і яка досі змушена сидіти у російській в'язниці.

Я буду говорити про вашу мужність. І завжди говоритиму про те, що все залежить від вас. Народ цієї землі — назавжди. Ця міцна сім'я людей, українська сім'я — це ваш момент, ваш час! Будь-ласка, заради цього всього не змарнуйте цей час, не втрачайте знову цю можливість! Побудуйте краще майбутнє для народу країни.

Колись американський політик сказав: «У своєму серці, у своїй душі — ви дуже добре знаєте, що справедливо і що правильно». Ви знаєте. То робіть це!

Якщо ви продовжуватиме цей шлях, якщо виконуватиме те, що довірили вам українці, то Америка завжди буде з вами.

Я не був до кінця впевнений, чи мені варто перед вами виступати, коли готувався сюди їхати. Як людина, що подібно, як ви, 36 років пробула на лаві в нашому конґресі, мені не завжди подобалось, коли переді мною виступав хтось із лекцією і розказував, що робити. Я б не хотів, щоб моя промова сьогодні так сприйнялась. Я, як ваш колеґа, маю таку надію і віру в те, що ви можете зробити все заради блага України.

Коли я вперше піднявся до мікрофону в сенаті як молодий сенатор, то раптом зрозумів, що за моїм столом сидів сенатор Деніел Вебстер. І вперше за час своєї кар'єри я подумав: «Боже, один з найкращих громадян країни стояв тут на цьому місці». Думав: цікаво що вони відчували, бувши членами конґресу, який дав нам свободу і вільну націю.

Саме в такому періоді перебуваєте і ви. Це не перебільшення — це реальність. Якщо ви досягнете успіху — ви будете «батьками-засновниками». Першої, демократичної, вільної, незалежної України. Це надзвичайна відповідальність, надзвичайна можливість для того, що послужити своїй країні. Пам'ятайте про це.

Дякую за можливість виступити перед вами. Хай Бог благословить наші обидва народи.