Нині (1 грудня) під час першого робочого засідання Львівська міська рада обрала секретаря ради й утворила постійні комісії. Попри новий персональний склад, перші вибори в депутатському середовищі та розподіл «гуртків за інтересами» відбувалися у традиційному для Львівської міської ради стилі — довго та кулуарно.
Знайомтеся: секретар міськради — Анатолій Забарило
Бліцкриґ Садового
Хай дарують читачі мілітарну термінологію у заголовку, однак те, що відбулося вівторкового ранку інакше назвати важко. Міський голова Львова, як і обіцяв, на початку сесійного засідання назвав кандидатуру на другу за вагою посаду у міській раді — секретаря ради. І домігся легкого шоку, адже змість сподіваного кандидата Романа Федишина від «Самопомочі», про якого минулого тижня у контексті боротьби за посаду секретаря міської ради не згадував хіба лінивий, зринуло прізвище депутата від «Громадянської позиції» Анатолія Забарила. Хоча фракція «Громадянської позиції» пропонувала на цю посаду іншого свого представика — старійшину ради Юрія Кужелюка.
Як зазначив Садовий, Забарило має різний досвід — працював у бізнесі, політиці та в органах місцевого самоврядування. За часів бурмистерства Любомира Буняка він спершу очолював відділ зовнішньоекономічної діяльності та туризму, а згодом став заступником начальника управління комунального майна. Міському голові сподобалося те, що цей кандидат рівновіддалений від усіх центрів впливу у раді.
«Я запропонував Анатолія Забарила на посаду секретаря міської ради, тому що він має життєвий досвід, він має науковий досвід, він має підприємницький досвід, громадський досвід та політичний досвід. Він рівновіддалений від усіх політичних сил, які обрані до Львівської міської ради.
Він також свого часу працював в органах місцевого самоврядування і знає, що таке виконавча дисципліна і що таке служба», — арґументував Андрій Садовий.
А для самого Анатолія Забарила (з його ж таки слів) пропозиція Садового була несподіванкою, бо прозвучала тільки у вівторок зранку. Серйозною несподіванкою вона стала й для представників інших фракцій, які минулого тижня оприлюднили відкритого листа про те, що новим секретарем ради не може бути висуванець від «Самопомочі», бо це може призвести до монополізації влади у місті. У фракціях сподівалися, що врешті-решті буде обрано когось із запропонованих кандидатів, і була неприлюдна домовленість, що за такого кандидата проголосують всі решта. Однак кандидатом став джокер, який, попри те, відповідав усім формальним вимогам, що їх висували підписанти листа, і водночас не був кандидатурою ініціаторів того документа.
«Самопоміч» і «Громадянська позиція» припасувалися разом у муніципальній коаліції
Такий хід конем з боку Садового ввів раду в легкий ступор, бо ж разом з появою цілком нового кандидата летіли під три чорти майже всі попередні домовленості щодо розподілу комісій. Лідери більших фракцій гарячково шукали нові точки дотику, терміново влаштувавши оглядини новому кандидатові, тож рада більше не працювала, аніж працювала. І щойно під другу годину дня депутати зібралися буквально на 15 хвилин, щоби проголосувати за єдину кандидатуру на посаду секретаря ради.
Під час голосування проступив один з варіантів більшості у міській раді: «Самопоміч», «Солідарність» та «Громадянська позиція». Саме депутати цих фракцій дали 40 голосів «за» нового секретаря ради. Натомість 20 представників «Народного контролю», «Свободи», УКРОПу та Української галицької партії або утримувалися, або ж голосували проти.
Як пояснив журналістам лідер фракції «Свободи» Маркіян Лопачак, його політична сила хотіла, щоб голосування відбувалося пакетом — секретар ради плюс керівництво комісій. А оскільки так не сталося, ця партія вирішила не підтримувати кандидата від Садового.
Лідер фракції УГП Тарас Чолій розповів кореспондентові Z, що його фракція не голосувала за кандидатуру Забарила, позаяк цілком зіґноровано пропозиції партії щодо обрання секретаря ради та формування постійних комісій.
Комісійні
Після голосування в роботі сесії знову зробили паузу, щоб доконечно вирішити питання з комісіями. У цьому скликанні їх стало 10. Головна інтриґа розгорталася довкола того, хто очолить комісію з питань бюджету. Як запевнив у розмові з кореспондентом Z один з депутатів, «цю комісію хотіли всі». Також співрозмовники зазначали, що якийсь час не було жодного ажіотажу довкола керівних посад у майновій та земельній комісіях, натомість набагато більше охочих виявилося очолити комісію з питань інфраструктури.
Перемовини керівників фракцій тривали понад дві години. Пів на четверту до сесійної зали неквапно зайшов Андрій Садовий й оголосив, що перерва продовжується ще на 40 хвилин. На запитання Z, чому процес триває так довго, Садовий розвівся на тему про існування різних сценаріїв, жоден з яких не спрацював, про «різні хитрощі» і те, що «ми йдемо простим шляхом». Тут же міський голова Львова згадав, що дуже любить українську художницю-примітивістку Марію Приймаченко, наївні роботи якої певний час тому прикрашали стіни сесійної зали, й пішов із задоволеним та загадковим виразом обличчя.
Депутати розбилися межи комісіями
Практично за обіцяний ним часовий проміжок депутати таки зібралися у залі й проголосували за створення комісій. Тут минулося без сюрпризів — бюджетну комісію очолив Назар Бичишин із «Самопомочі», заступником став його однопартієць Роман Федишин, а Григорій Козловський із «Солідарності» став секретарем.
Також представники «Самопомочі» очолили комісії конкурентоспроможності, сталого ринку та підприємництва (Андрій Пундор), з питань комунальної власності (Юрій Мельник) та гуманітарної політики (Тетяна Іванів).
Три комісії очолили представники «Солідарності» — Остап Доскіч став головою комісії з питань інженерного господарства, Юрій Моравецький очолив земельну комісію (знайшлися таки охочі!), а ватерполіст Віталій Свіщов — комісію молоді, культури та спорту.
Комісію з питань законності, свободи слова та депутатської етики очолила представниця УГП Юлія Гвоздович, Ігор Телішевський з УКРОПу став головою комісії з питань архітектури та історичної спадщини, а представниця «Народного контролю» Ірина Оршак очолила екологічну комісію міської ради.
«Етичну» комісію очолила Юлія Гвоздович з УГП
Як бачимо, і тут Андрій Іванович себе не обділив. Формально секретар ради — від іншої фракції, хоча такий вибір не може бути геть випадковим. Про це можна здогадуватися бодай з тієї затятості, з якою Садовий воював за право висунути кандидата на цю посаду від власної фракції. На додаток ще й чотири комісії на чолі з бюджетом та представники у керівництві ще кількох важливих комісій. Отож бурмистер із ситуації, що наприкінці минулого тижня виглядала для нього не надто оптимістично, вийшов із суцільними плюсами. Те саме можна сказати і про його союзників: «Солідарність» має керівництво у трьох комісіях, ГП — секретаря ради.
Менші фракції, окрім «Свободи», також дістали керівництво в комісіях. Однак спосіб, у який все це вирішувалося, не змінився — голови фракцій за зачиненими дверима вирішували долю комісій, які вирішуватимуть долю бюджетних призначень, інвестпроектів та розвитку міста загалом.
Фото — «Вголос», «Львівський портал»
01.12.2015