Зміни на храмовій горі

Після тижнів затишшя на площі Святого Юра відновили роботи. Вчора, 12 листопада, у сквері працівники ЛКП «Зелений Львів» почали зрізати дерева під майбутню дорогу. Після двох зрізаних акацій роботи зупинили. Активісти влаштували чергування і запевнили: без детальних пояснень від влади не дадуть зрізати жодного дерева.

 

Наразі сквер на Святоюрській горі стоїть в руїні

 

Головна вимога активістів ініціативи «Врятуй сквер Святого Юра» — оприлюднити новий проект прокладання дороги, озвучити плани щодо Святоюрської гори й погодити дії з громадськістю.

 

«Z» зустрівся з головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським, щоб з'ясувати найважливіше щодо остаточного проекту змін на площі Юра.

 

Про транспорт

 

«Наприкінці літа у Львові відбувалась експертна рада. Вона мала номінальний, а не юридичний характер, але експерти подали дуже цікаву ідею: чи взагалі потрібні автомобілі у буферній зоні ЮНЕСКО, поблизу церкви Юра і кампуса Львівської Політехніки? Ідея нам сподобалась і транспортники перевірили спеціальними програмами її працездатність. Виявилось, що пропускна здатність вулиць Бандери та Городоцької, як основних артерій, є достатньою, щоб забрати машини з площі Юра. Ідею схвалила і транспортна комісія ЛМР. Тому остаточне рішення: нова дорога буде проходити попри Політехніку і її ширина становитиме 7,5 м — саме стільки потрібно для проїзду тролейбусів. Існуюча нині пішохідна частина має ширину 9 метрів. Тобто фактично нова дорога буде навіть вужчою. До того ж, оскільки тут буде лише електротранспорт, не буде зайвої загазованості чи шуму. При цьому при будівництві дороги не зрізатимуть ряд лип, які відділяють сквер від пішохідної променади.

 

Рух з Листопадового Чину на Устияновича та заїзд у подвір'я Політехніки відновили ще кілька тижнів тому

 

На будівництво дороги потрібно буквально два тижні, тому ми плануємо закінчити до кінця року. Щодо бюджету, то вона обійдеться місту значно дешевше ніж планована 16-метрова вулиця, але наразі остаточної ціни немає.

 

Нагадаю, первинний проект Ігоря Кузьмака передбачав дорогу шириною 16 метрів, для будівництва якої треба було зрізати велику частину скверу. Наступна версія, яка була, — 9,5 метра, а також тротуари. Зараз Ігор Кузьмак відмовився продовжувати цей проект, бо вважає, що зміни надто сильно втручаються у його ландшафтний проект. Він написав листа до міської ради, що більше не має бажання працювати з цим проектом і що не заперечує, аби його передали іншим проектантам. Проект нової дороги роблять дорожники з «Львівдіпрокомунбуд».

 

Для нас пріоритетом є пішохідний рух, велосипедисти і громадський транспорт. Машини дають собі раду з об'їздом цієї ділянки, і ніякого колапсу немає. Для машин альтернативними є вулиці Устияновича, Бандери та Городоцька. Якщо хтось захоче їхати, до прикладу, в аеропорт, він зможе повернути на вул. Гоголя і далі поїхати вверх по вул. Городоцькій. Якщо комусь треба буде у сторону вул. Стрийської, можна об'їхати по Устияновича, з'їхати на Дорошенка і поїхати далі.

 

Зараз головне зробити дорогу, щоб поїхали тролейбуси. Наскільки знаю, транспортна комісія розглядає ідею, щоб «дотягти» тролейбус до вулиці Гнатюка, як він їздив колись».

 

Про сквер

 

«Усі дерева, які можна було пересадити, ми пересадили. Сьогодні вони відмічені оранжевими стрічками. Зараз стоїть питання про зрізання не більше дев'яти дерев. Серед них і ті дві акації, які зрізали вчора. При цьому зазначу, що одна з них була гнилою.

 

Наразі роботи у сквері припинили до понеділка, бо ніхто не мав на меті за день зрізати усі дерева, і треба було роз'яснити ситуацію активістам. Коли ми натягнули стрічку, усі зрозуміли, що сквер у своїй основі з рідною структурою залишається.

 

Деякі дерева пересадили, позначили помаранчевими стрічками і поставили на «розтяжки»

 

Наступним нам потрібно обговорити питання ревіталізації скверу. Навесні хочемо поставити там світильники, які вже закуплені, адже туди треба дати світло. А далі, переконаний, треба було би зробити ландшафтний конкурс із залученням дуже хороших практиків. У сквері треба почистити самосіви, висадити дерева на місці сухостоїв, очевидно, треба буде знести радянські підпірні стінки. Мабуть, варто також уважно розглянути ідею встановлення питних фонтанів, які були у проекті Ігоря Кузьмака. Думаю, це добра ідея. Переконаний, дискусій у нас буде багато, бо є безліч думок, що саме варто робити. Хтось хоче замостити доріжки, інші кажуть, що ні в якому разі, хтось хоче зміни дизайну лавок, а ще хтось — забрати бетонні кола радянського часу. Треба, щоб, вислухавши усі думки, експерти вирішили, що робити».

 

Про площу

 

«Облаштування самої площі сьогодні є незавершене. Очевидно, нам передусім треба буде доробити бордюри і вирішити, що робити з тими бордюрами, які межують зі сквером. Окрім цього, вже весною побачимо, як виглядатимуть цьогорічні насадження. Невдячність ландшафтної архітектури у тому, що її результати можна побачити тільки через кілька років».

 

Паралельно з роботами в сквері перемощують й хідники на вулиці Митрополита Андрея

 

Постскриптум 

 

«Я вважаю, що у ситуації з реконструкцією площі Юра міська рада повела себе толерантно щодо усіх сторін. І зрештою залишилась винною для усіх. Але ми взяли цю відповідальність на себе.

 

З цієї ситуації можна робити кілька висновків.

 

По-перше, на початку будь-якої ініціативи треба збирати якомога ширші кола громадськості. Сподіваюсь, незабаром ми матимемо добрий приклад, як треба працювати. Німці, які зараз співфінансують у Львові проект "Вулиця для усіх" — реконструкцію вулиці Бандери, — поставили умову, що дорогу мають зробити не раніше як за два роки. Це викликало нерозуміння в чиновників, бо вони не розуміли, що так довго робити. А німці чітко висловлюються, що рік вони будуть лише обговорювати концепції з мешканцями, працювати в групах, робити громадські слухання. І тільки коли отримають ескізний проект, який влаштує усіх, робитимуть робочий проект. У Німеччині довго проектують і швидко реалізовують. У нас все навпаки. У нас існує ще радянська метода робити щось до дати чи до свята. Це треба викорінювати з голів суспільства.

 

Друге: треба робити максимально широкі міжнародні конкурси. Треба чітко проводити межі, де є архітектура, а де ландшафт чи дизайн. Це приклад західного підходу.

 

Третє: саме суспільство має працювати більше і відшліфовувати усі аспекти громадянського суспільства, які зараз тільки починають зароджуватись. Кількість громадських об'єднань не завжди свідчить про їхню якість. Громадські рухи можуть покращити владу, але часто для цього потрібна готовність працювати з владою. Треба вміти брати на себе відповідальність».

 

Підготувала Мирослава ІВАНИК

 

13.11.2015