Зваживши, що теперішні економічні політичні і культурні потреби нашого простого народа і інтелігенціі такі, що обі наші старші партіі — народовска і москальофільска, — при своіх основах і цілях, не в стані заспокоіти тих потреб, — ми, руско-украйінскі радикали, порозумівшися приватно в днях 4 і 5 н. ст. жовтня 1890 р., виступаємо отсе яко нова партія під назвою Pycко-yкрайінска радикальна партія з ось якою програмою:
А. ПРОГРАМА МАКСІМАЛЬНА.
1) В справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукціі згідно зі здобутками наукового соціялізму, т. є. хочемо колектівного устрою праці і колектівноі власности средств продукційних.
2) В справах політичних хочемо повноі волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумліня, забезпечена кождій одиниці, без ріжниці пола, як найповнійшого впливу на рішанє всіх питань політичного житя; автономіі громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділеня кождому народови можности як найповнійшого розвою культурного.
3) В справах культурних стоімо на грунті позитівноі науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власностію всего народа.
Б. ПРОГРАМА МІНІМАЛЬНА:
а) В справах економічних змагаємо до матеріяльного добробиту всіх робітних людей і усуненя всякого визискуваня економічного. Щоби до того дійти, уважаємо потрібним перевести на разі отсі реформи:
І. Реформи в ціли повздержаня скорого твореня пролєтаріяту.
1) Знесенє податку ґрунтового і в загалі річевого і заведенє прогресівного податку доходового з узглядненєм вільного від оподаткованя мінімум істнованя;
2) Винятє з під екзекуціі такоі скількости грунту з приладами господарскими, котра для удержаня при житю родини рільника є конечно потрібна (мінімум екзістенціі);
3) Заборона екзекуціі на субстанцію грунту а ограниченє екзекуціі тілько на дохід з грунту;
4) Супротивляємося заведеню неподільности грунтів селянских яко средству до витвореня маси пролєтаріяту рільничого;
5) Супротивляємося примусовому переведеню комасаціі, котре би грозило покривдженєм біднійших селян, але стоімо за підпиранєм добровільноі комасаціі через усякі улекшеня податкові, стемплеві і правні;
6) Супротивляємося заведеню цла на продукти рільні і всі продукти конечно потрібні до житя, бо се утруднює істнованє біднійшим верствам, а допомагає тілько до збогачуваня заможних капіталістів; в загалі єсьмо противні всякому протегованю богатирів і капіталістів на шкоду бідних верстов.
ІІ. Реформи зміряючі до витвореня постійноі громадскоі організаціі народноі продукціі яко одинокого способу розвязаня питаня суспільного.
1) Щоби дотеперішна спільність громадска, де вона ще істнує, не роспадалася, єсьмо за безоглядним заказом діленя громадского добра;
2) Маючи на ціли, щоби вся земля з часом, в дорозі правній, перейшла на власність громад, уважаємо потрібним публичне допомаганє громадам при набуваню на власність громадску земель лежачих в йіх границях, через признанє громадам реального права першенства при всяких ліцітаціях і продажах з вільноі руки і через утворенє відповідноі кредитовоі й операційноі інстітуціі для достарчуваня фондів на такі закупна;
3) Задля тоі самоі ціли єсьмо за зреформованєм устави спадковоі в той спосіб, щоби безтестаментарне насліджуванє землі було ограничене лише до найблизших кревних (напр. до 3-ого коліна) і жінки, а щоби грунт спадковий переходив на власність громади без огляду на те, чи се грунт рустикальний, чи домінікальний.
4) Для виобразуваня селян в господарці громадскій, єсьмо за основанем публичних інстітуцій господарско-наукових і за організацією фахового надзору над господаркою громадскою;
5) Для виобразуваня народа в продукціі промисловій і в техніці ціркуляціі продуктів, єсьмо за закладанєм і удержуванєм громадских спілок промислових і торговельних;
6) В загалі єсьмо за найширшою організацією всіх людей робітних без ріжниці заводу в ціли самооборони протів визискуваня з боку капіталізму і для взаімноі помочи.
III. Реформи в публичній господарці скарбовій.
1) Жадаємо, щоби через ограниченє видатків на мілітарізм і відданє як найбільше діл адміністраційних в руки самих горожан, заведено як найбільшу ощадність ві всіх видатках публично-державних і тим способом улекшено тягар біднійшим верствам і усунено всі ті міри фіскалізму, що спиняють економічний поступ особливо кляс біднійших;
2) Длятого жадаємо цілковитого знесеня монополю соли, лотеріі, зменшеня оплат і тягарів фіскальних від спілкових предприємств, знесеня податків посередних від конечних потреб житя, а перенесеня йіх на предмети збиткові, знесеня оплат від менших спадків і т. д. Взагалі, стоячи за запевненєм кождому мінімум екзістенціі вільного від податків, єсьмо за тим більшим оподаткованєм великих спекуляційних операцій капіталістичних;
3) Жадаємо, щоби правительство причинювалося до економічного піднесеня краю — через регуляцію рік, охорону лісів, підпомаганє мас робучих, а не капіталістів і визискувачів.
б) В справах політичних.
І. Зваживши, що руско-украйінскій радикальній партіі приходиться поперед усего працювати в рамах Австріі, ми в обще-державних справах політичних будемо йти солідарно з усякою партією, котра змагати буде до отсих реформ політичних:
1) Заведенє загального, безпосередного, тайного голосованя і усуненя всяких привілегій політичних одних станів над другими, остаточно через знесенє курій виборчих при виборах до всяких репрезентацій державних, краєвих, повітових і громадских. Під правом голосованя розуміємо актівне і пасівне право вибору. Право те повинно бути признане як мущинам так і женщинам;
2) Реформа теперішного мілітаризму в такий спосіб, щоби виобразуванє війскове сталося ділом школи, щоби війска постійні були знесені і натомість заведене людове ополченє та щоби Австрія як найдіяльнійше виступила в сучасних змаганях до усуненя війн, в роді судів мирових міжнародних, розвою права міжнародного, завязуваня правдивих союзів мирових і т. і;
3) Запанованє у внутрішній політиці Австріі правдивого автономізму, котрий би бачив силу монархіі в як найкрасшім культурнім і національнім розвою провінцій і народностей і в задоволюваню всіх йіх жадань, котрі змагають до сеі ціли;
4) Рішуча боротьба з усякими ограниченями свободи одиниці, корпорацій, провінцій і народностей в заспокоюваню свойіх матеріяльних і духових потреб; боротьба, особливо через знесенє всяких законів виємкових, з усякими реакційними, експлуататорскими і антігуманними змаганями чи то одиниць, корпорацій, чи цілих сістем урядових;
5) Популяризація юрісдікціі через відданє справ дрібнійших карних і цівільних до компетенціі судів громадских, розширенє атрибуціі судів присяжних на всі важнійші проступки і провини, знесенє цензу цри виборі судів присяжних і дорученє вибору головноі лісти громадам, заведенє як найкоротшоі процедури устноі в справах цівільних, безплатний вимір справедливости і відвічальність урядників за всяке нарушенє законів підчас урядованя — перед судом присяжних.
II. Зваживши, що руско-украйінскій радикальній партіі приходиться працювати головно в східній Галичині, ми в справах краєвих будемо йти солідарно з усякою партією чи групою, котра змагати буде до отсих реформ краєвих:
1) Як найширший розвій автономіі краєвоі так, щоби всі жизненні справи краю були полагоджувані в самім краю;
2) Усуненє централізму і бюрократизму в справах автономічних і адміністраційних і запевненє горожанам як найбільшого безпосередного впливу на хід усіх справ адміністраціі автономічноі і державноі.
III. Зваживши, що розвій мас народних можливий тілько на грунті національнім, руско-украйінска радикальна партія в справах національних змагати буде до піднесеня почутя національноі самосвідомости і солідарности в масах усего руско-украйінского народа, через літературу, збори, зйізди, товариства, демонстраціі, відчити, печать і т. і.
в) В справах просвітних, руско-украйінска радикальна партія, вважаючи на те, щоби здобутки позітивноі науки сталися власностію цілого народа, домагаєся:
а) Що до організаціі просвіти:
1) Цілковито безплатноі науки по школах народних, середних і універсітетах;
2) Організаціі державноі публичноі помочи для доставленя спроможности обрадуватися незаможним клясам суспільним;
3) Можности користаня з науки в школах народних, середних і універсітетах для всіх без ріжниці пола.
4) Підвисшеня видатків на просвіту в загалі, а просвіту народну особливо.
б) Що до самоі науки:
1) Переміни теперішноі системи шкільноі з тим, щоби школи народці були уладжені в напрямі реальнім і подавали знанє, більше відповідне вимогам житя громадского;
2) Переміни теперішноі системи шкільноі в тім напрямі щоби розширено обсяг наук природничих, а обмежено класицизм по середних школах, щоби подавано здобутки позітивноі науки і по питаням суспільним та природничим;
3) Усуненя з науки шкільноі всякого догматизму.
Не обмежаючися на науку шкільну, руско-украйінска радикальна партія буде старатися популяризувати здобутки позітівного всесвітного знаня, особливо наук про справи соціяльні та економічні.
У Львові, 6 н. ст. жовтня 1890.
В імени присутних на зйізді:
Др. Данилович Северин, Левіцкий Евгеній, Павлик Михайло, Франко Іван, Др. Яросевич Роман.
[Народ]
15.10.1890