Вчені виявили потоки рідкої води, що стікають донизу з вершин кратерів на Марсі. Це значно збільшує шанси, що там існує життя.
Тепер науковці мають неспростовні докази: у літні місяці стінками марсіанських кратерів плинуть потоки рідкої води. Вони залишають по собі довгі, темні полоси й досягають сотень метрів у довжину. Ці потоки періодично з’являються у марсіанські літа й зникають ранньої осені, коли температура на поверхні різко знижується. Вони помережують стінки ущелин та кратерів, а в окремих місцях поєднуються докупи, утворюючи хитромудрі віялоподібні структури.
Вчені поки не можуть сказати, звідки береться ця вода. Різні гіпотези твердять, що вона утворюється, коли плавиться підземний лід, просочуються на поверхню підземні водоносні горизонти або конденсується з атмосферної вологи.
«Тепер нам точно відомо, що рідка вода існувала на Марсі не лише у далекому минулому, але є там й сьогодні. А звідси випливає можливість існування там придатних для життя середовищ», – стверджує провідний науковець програми НАСА з дослідження Марса Майкл Мейєр.
Водяні потоки вказують на найвірогідніші локації, де слід шукати життя, а також місця посадки майбутніх пілотованих місій, учасники яких зможуть добувати воду з природних джерел.
«Виявляється, Марс – не посушлива пустеля, як ми думали про нього увесь час. Там є рідка вода», – говорить інший вчений НАСА Джим Ґрін.
Раніше було доведено, що вода існувала на Марсі в далекому минулому. Перші свідчення цього появилися ще тоді, коли на поверхню планети приземлилися перші безпілотні місії. Вже на перших фотографіях, зроблених у 1970-ті, можна розгледіти поверхню, помережану висохлими річками й озерами. Раніше цьогоріч вчені НАСА навели свідчення існування океану, який 4 млрд. років тому вкривав приблизно половину північної півкулі «Червоної планети».
Але раз за разом марсіанські зонди знаходили свідчення, що на планеті і досі може існувати рідка вода. Так, приблизно десять років тому зонд «Mars Global Surveyor» зробив фотографії, на яких зафіксував щось, що нагадувало водяний потік, що пробиває собі дорогу між валунами ущелини. А 2011 р. камери високої роздільності орбітального зонда «Mars Reconnaissance Orbiter» (Марсіанський розвідувальний супутник) виявили темні смуги, які періодично з’являлися на схилах кратера з пізньої весни до ранньої осені. Не маючи достатньо інформації, вчені назвали ці смуги «лініями схилу, які повторюються» («recurring slope lineae», RSL).
Дослідники взялися аналізувати ці лінії за допомогою іншого інструмента на борту «Марсіанського розвідувального супутника» – спектрометра. Планетолог Лудженда Оджха з Університету штату Джорджія в Атланті та його колеги використали спектрометр, щоб проаналізувати інфрачервоне світло, яке відбивають круті кам’янисті схили, як смуги тільки починають з’являтися. У такий спосіб команда Оджхи виявила, що вони містять гідратовані солі – суміш хлоратів та перхлоратів. А це – неспростовний доказ рідкої води. Поки її наявність підтвердили у чотирьох місцях – кратерах Гейла, Палкіра та Горвіца, а також у каньйоні, що називається Coprates Chasma. Ці потоки – це дуже густа та солона суміш води та гідратованих солей.
Як каже один із авторів дослідження, планетолог з Університету Арізони, Альфред МакІвен, «це можуть бути найкращі місця для пошуку життя». За його словами, «теоретично можливо знайти свідчення існування на Марсі життя і в древні епохи. Але в такому разі буде дуже важко зрозуміти його біологію. А якщо воно там є зараз, то це буде набагато інформативніше».
Потоки води з’являються, коли температура на поверхні Марса підіймається вище – 23 С. Вчені пояснюють, що вода за такої температури може бути рідкою, оскільки вона дуже солона, а наявність у ній солей знижує температуру її замерзання.
Планетолог Джон Бріджес з Університету Лестера вважає, що відкриття кидає непростий виклик для космічних агентств, які плануватимуть майбутні пілотовані місії на Марс. Адже, з одного боку, вони стануть основним місцем для приземлення й пошуку життя. Але, з іншого, потрібно буде зробити все можливе, щоб бува не забруднити їх бактеріями та формами життя з Землі.
Зараз вчені намагаються з’ясувати походження води. Як згадувалося на початку статті, є три основні гіпотези: її джерелом може бути підземний лід, концентровані пористі водоносні горизонти або атмосферна волога. Один з провідних авторів відкриття Альфред МакІвен вважає найвірогіднішим третю версію. За його словами, у такий же спосіб утворюється вода в пустелі Атакама – найпосушливішому регіоні Землі, який за багатьма параметрами нагадує умови на Марсі. Атмосферна волога в Атакамі конденсується у тонкі шари вологи, що, до речі, є єдиними місцями, де там живуть бактерії.
Water on Mars: Nasa faces contamination dilemma over future investigations
The Guardian, 30/09/2015
Зреферував Євген Ланюк
01.10.2015