Питання російських лексичних елементів у бойківському діалекті більш складне, ніж це може на перший погляд здаватися, адже у бойківських говірках існує два виразних хронологічних шари:
а) російські слова, що проникли в побутову лексику Бойківщини після возз’єднання Західної України з УРСР;
б) російські слова, що вживалися на Бойківщині задовго до возз’єднання.
Перший шар особливих проблем не створює. У 1939 р. населення Бойківщини тісно зіткнулося не тільки з братами із Східної України, але також з росіянами. Викладання російської мови в школах, служба юнаків у Радянській Армії, контакт із службовцями-росіянами, що разом з українцями працюють на Бойківщині в різних галузях народного господарства, відвідування районних магазинів та різних установ, у яких зустрічаються росіяни, не могли і не можуть не залишити слідів у мові місцевого населення. Таким чином, проникання російських слів у лексику сучасних бойківських говірок — явище закономірне і зрозуміле, оскільки безпосередні контакти між представниками братніх народів завжди створюють сприятливі умови для мовного взаємопроникання.
Набагато складнішою є справа з тими словами, що вживалися на Бойківщині до возз’єднання і які можна трактувати або як запозичення з російської мови, або як російсько-бойківські лексичні паралелі. При наявності запозичень виникає питання: коли й якими шляхами такі слова проникали на Бойківщину, чим і як це можна пояснити? Цим питанням, доволі цікавим і важливим, ніхто досі, незважаючи на наявний матеріал у різного роду виданнях, не займався.
Якби грамотність населення Бойківщини до возз’єднання в умовах австро-угорського і польського панування не була такою низькою, то можна було б припустити, що слова цього шару проникали з російської художньої і наукової літератури, газет тощо. Але останні доступні були в Галичині тільки інтелігенції, якої по галицьких селах було дуже мало. Зрештою навіть та галицька інтелігенція, яка цікавилася російською літературою, читала її та захоплювалася нею, як наприклад, Франко, російською мовою не говорила, принаймні в контактах з народними масами, а тим самим провідником чи посередником у даному відношенні не могла бути.
Причини і умови проникання російських слів у бойківські говірки до возз’єднання були, як здається, різні. [...].
.
ДОВОЄННІ БОЙКІВСЬКО-РОСІЙСЬКІ ПАРАЛЕЛІ
Під довоєнними бойківсько-російськими лексичними паралелями слід розуміти слова, що зафіксовані різними збирачами до 1939 р., коли тісного контакту з російською мовою не було, і яких немає в українській літературній мові. За підставу такої диференціації беруться дані шеститомного українсько-російського словника3. Такий принцип «згори» виключає вплив української літературної мови як посередника, хоч в окремих випадках, як, наприклад, при слові дюйм, він вимагає коректив і застережень. До цієї групи слів належать:
вдирати «втікати» (удирать): А то вдирає, що сили має!; вітчина «шинка» (ветчина); вкусний «смачний» (вкусный), пор. ще: скусний; глотати «глитати» (глотать, замість загального на Бойківщині лигати, пор. пл. łykać4, або прожирати); гоненє «переслідування», «гоніння» (гонение); дребезги «гамуз, дрізки»: упав горниць і розсипався в дребезги «дребезги); дюйм5 «дюйм» (дюйм); жесткий «твердий, гострий»: Сніг іще жесткий, зараз не згине; жестка мова (жесткий), слово, мабуть, старослов’янського походження, пор. ссл. та др.-руськ.: жесть; зажечи «запалити» (зажечь); заплатати «залатати» (заплатать); заплатка «латка» (заплатка); запретити «заборонити» (запретить); запряток «схованка, тайник» (прятать); ком’янути або хом’янути «вдарити, луснути, угріти» (ком, мн. комья); мікина «мука з товченого проса» (мякина); мішна «гаманець» (мошна); найпуще «найгірше»: Зо страху чоловікови найпуще приходит, бо тота кров го пудит; немніжко «небагато трошечки» (немножко); нивоштожити «нищити» (уничтожить <уни-что-же-ить, пор. пл.: niweczyć < ni-we-cz-yć, в якому cz < с наявного в cьto; ніт «нема» (нет); обезвічити «завдати шкоди здоров’ю, скоротити вік» (увечить, изувечить — у-вѣкъ-ити); обрікати «давати обіт»: Мати обрікала слабу дітину на відпуст до N, може би виздоровіла (обрекать); оморок «омління» (обморок); опасність «небезпека» (опасность); передання «переказ» (предание); піджегати «підпалювати» (поджигать); підчас «інколи» (подчас); подприговатися «здвигати рамена під час танцю» (подпрыгивать); позажигати «позапалювати» (позажигать); поїскати і поіскати на кому «стягнути заборгованість від кого»: я свої гроші на вітци поіщу; там є на чім поїскати (поискать); порозтирювати «порозтринькувати, порозтрачувати» (терять); поругання і поруганє «предмет насмішки, лайки» (поругание); посмотріти «перевірити руками сухість сіна в копиці тощо» (посмотреть — префікс с- виключно східнослов’янський, бо в інших слов’янських мовах тільки рефлекси motriti); приліжно «пильно» (прилежно); притваряти 1) «удавати»; 2) «приказувати, приговорювати»; 3) «показувати різні штуки» (притворяться); пущий «гірший»: Він пущий від того дітвака, що має три роки (пущий); распря «колотнеча, незгода» (распря); розкараманити «роздобути» (карман); розличити «розрізнити» (различить); рокиня «доля» (рок); ропіт і роптань «воркотання» (ропот); скусний «смачний» (вкусний); смотріти «перевіряти руками сухість сіна в копиці тощо» (смотреть), пор. ще: посмотріти; страда «гарячий час, час, який вимагає напруженої праці», наприклад, жнива (страда); неозначений займенниковий суфікс -то; хто-то, що-то, «хтось, щось», часто вживаний у Франка6 (кто-то, что-то); торопити «мучити ходом»: торопити худобу (торопить); торопитися 1) «клопотатися, журитися»; 2) «мучитися»: до Турки далеко мені торопитися (торопиться); требовати: требує часу «це вимагає часу» (требовать), удручити «стомити»: удручити ноги (удручить); уклебетати «обмовити» (оклеветать); устік «холодний північносхідний вітер (восток); бойківське слово — рефлекс доіст. въстокъ з нормальним для Бойківщини переходом назвукового въ-> -у, російське восток — старослов’янізм7; хлібні роботи «жнива» (хлебные работы): ходжувати «ходити» (хаживать); хом’янути див. ком’янути; хто-то див. -то; що-то див. -то; шайний «дикий, шалений»: буйні вітрове, шайні дожджове (шальной).
Вищезгадані бойківсько-російські лексичні паралелі можна розглянути двояко: а) словотворчо, б) семантично. Із словотворчого боку вони поділяються на а) повні; б) неповні. Повні словотворчі паралелі — це такі, які можна звести до спільного архетипу, тобто вважати рефлексами однієї вихідної форми, наприклад: ропіт, заплатка тощо. Неповні словотворчі паралелі мають тільки спільний корень і тому спільного архетипу не мають, наприклад: запряток, нивоштожити тощо. Таких паралелей, порівняно, дуже мало: запряток, ком’янути, нивоштожити, подприговатися, розкараманити, рокиня, скусний, ходжувати, хом’янути. Решта — повні словотворчі паралелі.
Із семантичного боку аналізовані паралелі також поділяються на дві групи: а) повні; б) неповні або часткові. Повні — це такі, які мають тотожне значення, наприклад: вкусний. Неповні ж різняться семантикою, наприклад: смотріти, посмотріти, торопити тощо. Ця друга група, порівняно з першою, набагато менша. До неї належать: обезвічити, подприговатися, посмотріти, смотріти, частково торопити, устік.
Найскладніше питання, яке висуває ця група слів, — це їх походження. Йдеться про те, чи слово цієї групи — дійсні запозичення з російської мови, чи тільки звичайні паралелі, що як архаїзми (по відношенню до сучасної української літературної мови) збереглися на Бойківщині. Відповідь на це питання залежить від кожного окремо взятого слова-паралелі. Гоненє, обрікати, поруганє і распря є старослов’янізмами, які під впливом проповідей на так званому «язичії» в другій половині минулого і на початку цього сторіччя проникали в народні маси. Імовірно, сюди треба зарахувати також запретити. Вітчина, вкусный, глотати, дребезги, опасність, приліжно та розличити — припускаємо, що ці слова є безпосереднім запозиченням з російської мови, оскільки в інших слов’янських мовах у такому фонетичному і словотворчому оформленні та значенні їх немає. Пл. drobiazg різниться від російського і бойківського слів і семантикою, і фонетикою: означає дрібниця і вказує на первісне ě у другому складі слова. Глотати заступає загальнобойківське лигати або прожирати. На його російське походження вказує група -ло- замість -ли- і -лъ-. Зрештою, всі згадані слова зустрічаються тільки в російській мові. Виникає питання: якщо аналізовані слова — безперечні русизми, то коли і якими шляхами вони проникали на Бойківщину? Існує трояка можливість: 1. контакт з російською армією, яка в 1848 р. допомагала Францу-Йосифові душити на Угорщині повстання Кошута; 2. контакти з російською армією в 1914—1916 рр., що воювала з Австро-Угорщиною в Карпатах; 3. евакуація частини населення Бойківщини в 1915 р. в царську Росію.
Відповідь на аналізоване питання була б набагато простіша, якби збирачі чи записувачі бойківської довоєнної лексики звертали увагу на такі лексикографічні деталі, як поширеність, загальність, рідкість, навіть індивідуальний характер слова. На жаль, такі ремарки при згаданих словах, як правило, відсутні8.
Решта бойківських слів цієї групи — звичайні українські архаїзми. Усі вони, крім жесткий, ніт, обезвічити та страда, мають свої відповідники в інших слов’янських мовах, пор., наприклад: ч. klebetiti, слц. klebetit’, спл. podczas, сербо-хорв. мекињ тощо. Якщо йдеться про обезвічити, то воно, порівняно з російським словом, краще зберігає первісне значення: «позбавити віку», «підірвати здоров’я, бо не втратило ще етимологічного зв’язку із вік, від якого утворене.
Аналіз бойківської лексики з точки зору її поширення та значення необхідний для складання етимологічного словника української мови. Так, наприклад, не знаючи географії літературного вирискатися, можна припускати, що воно — русизм, оскільки: 1. вживається рідко; 2. не вживається взагалі без частки -ся. Дані бойківських говірок виключають таке припущення і дозволяють трактувати літ. вирискатися як звичайний релікт колишнього вирискати. Те саме стосується таких слів, як: грянути, заказ, плаха, ствол, про які мова нижче.
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ПАРАЛЕЛІ9
Поряд із словами, що творять виключно бойківсько-російські лексичні паралелі, існує на Бойківщині ряд слів, що, одночасно, мають свої паралелі в українській літературній мові. До них належать:
Балагуркати кого: 1) «збивати з пантелику»; 2) «говоренням відвертати увагу від кого» (літ. балагурити, рос. балагурить). Етимологія слова непевна. Фасмер виводить балагурити від баять + говор або балаболить + говор10. З уваги на часті в бойківських говірках дієслова від ономатопеїчного гур-, пор.: гуркати «шуміти», загурити «втихомирити»: Загури дитину; загуряти «втихомирювати», загурятися11 «заговорюватися», «забуватися» краще і простіше розглядати його як контамінацію балаболити або баламонити — «вимовляти незрозумілі слова» + гурити з доданням суфікса -ка-, властивого дієсловам, які вказують на слухові процеси, пор.: божекати «повторювати боже, боже», бідакати «повторяти біда, біда», «нарікати» тощо. Щодо кореня в гурити — пор. гуркати, гуркіт, слц. hurkať, hurny «крикливий». Благо предик. «благо»: Загибіль сокирі та благо топорище; благо-що «добре що небудь» (літ. і рос. благо); безум 1) «дурний»; «придуркуватий»; 2) «божевільний» (літ. безум, рос. безумний); відати 1) «питати, довідуватися»; 2) «шукати»: «За чим відаєте добрим»; 3) «дбати, піклуватися»: Най ся богойко тобою відат (літ. відати, рос. ведать); в(у)ниматися «втихомирюватися, перестати кричати, плакати або лютитися» (літ. униматися, рос. униматься); воронка 1) «дірка в постолах або черевиках, крізь яку проходить шнурок»; 2) «щілина, яка утворюється на «носі» постола там, де сходяться краї шкіри»; 3) «трикутний отвір в щитовій частині стріхи»; 4) (у вулику «леток» (літ. і рос. воронка, в інших слов’янських мовах тільки рефлекси vorna або vornjь, пор. пл. wrona, сх. вран, «затичка в бочці»; горячитися «сердитися» (літ. горячитися, рос. горячиться); гранка 1) «грань, ребро, вугол»: Полукіпки кладут у чотири гранки; пильник має чотири гранки; колос у дві або чотири гранки; 2) «границя, кордон, межа» (літ. і рос. гранка); в інших слов’янських мовах у тому значенні тільки рефлекси grana або granь, пор. сх. грана, пл. gran тощо); грянути 1) «упасти»; 2) «вдарити, луснути» (літ. грянути, рос. грянуть); завірити 1) «переконати»; 2) «запевнити» (літ. завірити, рос. заверить); задатися 1) «удавати»; 2) «завзятися»; 3) «постановити, вирішити» (літ. задатися, рос. задаться); заказ «замовлення» (літ. та рос. заказ); заказати 1) «наказати, оголосити, встановити»; 2) «заборонити»; 3) замовити: Заказав си чоботи у шевця (літ. заказати, рос. заказать); заматерніти (літ. заматеріти, рос. заматереть); затін (літ. і рос. затон); зверх «додаток, причинок»; зверх того «додаток з причинком» (літ. зверх, рос. сверх того); згодя «пізніше» (літ. згоді, рос. погодя); знести «принести» (літ. знести, рос. снести); кроля «кроква» (літ. крівля, рос. кровля); красити «малювати, покривати фарбою» (літ. красити, рос. красить, в інших слов’янських мовах рефлекси krasiti означають «прикрашати»); лишитися чого «втратити що»: Лишитися хустки (літ. лишитися, рос. лишиться); настояти «допильнувати» (зберігає ще виразніший зв’язок із стояти, літ. настояти, рос. настоять — імовірно калька нім. bestehen або фр. insister12; осквернити перен. заст. (про батька) «не дати в заповіті належної частини маєтку» (літ. оскверніти, рос. осквернить, слово, як і блеяти, тільки південно-східнослов’янське); очередь, очирідь, очирида «черга»: за очередю, за очиридьов і очередо «по черзі»: За очередю помагали погорільцеви побудуватися (укр. обл. і рос. очередь); перило 1) «сусік у клуні на сіно, солому»; 2) «перегородка в коморі на зерно»; 3) «місце на солому, сіно під окапом задньої частини хати» (літ. і рос. перила); платати «латати (літ. платати, рос. платать); плаха «розколена вздовж на дві половини колода» (літ. і рос. плаха; рефлекси з голосним а тільки в східно-слов’янських та старослов’янській мові, пор. пл. płocha, ч. płocha; помістє «площа», «місце» (літ. помістя, рос. поместье); похіть 1) «хотіння»; 2) «ситість» (літ. похіть, рос. похоть); прилавок «найнижча полиця у шафі» (літ. і рос. прилавок); припадок 1) «лихо, біс, чорт»: Припадки, знают, чим вони худобу годуют; 2) «горе, нещастя»: Припадку мій!; 3) «випадок» (літ. і рос. припадок); прізвище «прозвисько» (літ. прізвище, рос. прозвище); провал «ущелина, міжгір’я» (літ. і рос. провал); річ «мова, слово»; умер без річи «вмер, не сказавши слова, вмер ненадійно» (літ. річ, рос. речь); снаbсть 1) «снасть, кістяк, основна частина»: Віз на добрій снасти; 2) прикмета, якість, людини або тварини»: Пара биків одної снасти; 3) «матеріальний стан, рівня»: Я не тої снасти чоловік, я бідний, тісний (літ. і рос. снасть); ствол «пень, стовбур» (літ. і рос. ствол); чахнути «видихатися, вивітрюватися» (літ. чахнути, рос. чахнуть); хиріти «спати»: іди хирій!; хирівби-с мовчки! (літ. хиріти, рос. хиреть, в інших слов’янських мовах, крім ще болгарської, замість рефлексів із суфіксом -ě- рефлекси з суфіксом -а-, пор. пл. chyrać, сн. hirati і т. д.; ярига «п’янюга» (літ. і рос. ярига).
І в тій, як і попередній групі можна вирізнити два види паралелей: а) словотворчі; б) семантичні.
У словотворчих паралелях можливі такі випадки:
1. Повні паралелі, утворені від спільного архетипу в російській, українській мовах та в бойківських говірках, наприклад: відати, воронка, гранка, хиріти, чахнути тощо;
2. Тільки бойківсько-російські, наприклад, горячитися;
3. Тільки бойківсько-літературні (докладніше і стисло — українські літературні), наприклад, безун < безум;
4. Російсько-українські (докладніше і стисло — українські літературні), наприклад, заматеріти, перила.
Найбільш численна перша підгрупа. Три останні зустрічаються рідко. Осторонь усіх чотирьох груп стоїть бойк. балагуркати, поширене суфіксом -ка-, якого нема ні в українській літературній, ні російській мовах.
У семантичних паралелях можливі також подібні підгрупи:
1. Повні паралелі, що дадуться звести до спільного джерела, наприклад, благо, гранка, плаха тощо.
2. Тільки бойківсько-російські, наприклад, вниматися, заказати, платати, знести, прізвище тощо (в українській літературній мові значення тих слів інше).
3. Російсько-українські (докладніше і стисло — українські літературні), наприклад, перила, воронка, завірити (документ), плаха, помістя, похіть, прилавок, ствол (складова частина гвинтівки), чахнути, ярига. Зіставлення слів цієї групи з бойкізмами може мати серйозне значення як допоміжний фактор при вирішуванні питання русизмів в українській літературній мові. Факт, що ствол в архаїчних бойківських говірках значить тільки «стовбур», а в російській та українській літературній мовах також частину гвинтівки, очевидно не випадковий, а зумовлений впливом російської мови на українську.
4. Виключно бойківські, наприклад, безун, воронка, грянути, кроля < кровля, настояти, помістє, прилавок, припадок, чахнути, хиріти.
Коротко кажучи, словотворчий і семантичний аналіз бойківської лексики може пролити яскраве світло на ряд мовознавчих питань і проблем не тільки в україністиці, але й у слов’янознавстві взагалі. Зокрема, дані бойківських говірок можуть мати основне значення для розкриття і зрозуміння етимології ряду слов’янських слів.
СКОРОЧЕННЯ
рос. — російське
слц. -— словацьке
сн. — словенське
ссл. — старослов’янське
сх. — сербохорватське
фр. — французьке
ч. — чеське
див. — дивись
док. — доконане
літ. — літературне
нім. — німецьке
обл. — обласне
пл. — польське
предик. — предикативно
ЛІТЕРАТУРА
Berneker Е. Slavisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg, 1908—1913.
Герoв H. Речник на българския език, т. І—V, Пловдив, 1894—1908.
Грінченко Б. Словарь української мови, т. І—IV, К-, 1907—1909.
Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка, т. І—IV, M., 1955.
Желехівський Є. Малоруско-німеwький словарь, Львів, 1887.
Iveković-Brozz. Rjećnik hrvatskoga jezika, Zagreb, 1901.
Kálal M. Slovensky slovnik... V Banskej Bystrici, 1924.
Кміт Ю. Словник бойківського говору. «Літопис Бойківщини», ч. 3—11. Самбір, 1934—1939.
Масhek V. Etymologicky slovnik jazyka českého a slovenského, Praha, 1957.
Miklosich F. Etymologisches Wörterbuch der slavischen Sprachen, Wien, 1886.
Онишкевич M. Й. Словник бойківського діалекту (рукопис).
Преображенский А. Этимологический словарь русского языка, М., 1910—1914.
Sławski F. Słownik etymologiczny języka polskiego, Kraków, 1952—1958.
Słownik języka polskiego ułożony pod redakcją J. Karłowicza, A. Kryńskiego i W. Niedźwiedzkiego. Warszawa, 1900—1927.
Українсько-російський словник, т. І—VI, К-, 1953—1963.
Vasmеr М. Russisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg, 1953—1958.
========
3 Див.: Українсько-російський словник, т. І—VI, Вид-во АН УРСР, К., 1953—1963.
4 Розкриття скорочень подано при кінці статті.
5 Зарахування слова дюйм до виключно бойківсько-російських паралелей, незважаючи на українське літературне дюйм, вимагає додаткових пояснень. Справа в тому, що ні Бойківщина, ні решта давньої Галичини в тому часі, коли це слово на Бойківщині зафіксоване, його не знала. В значенні цього слова вживається тільки цаль < пл. cal. < нім. Zoll, причому його вартість була різною залежно від об’єкту міри: 1) (міра довжини взагалі) 2,4 см; 2) (міра товщини дощок) 1,6 см; 3) (міра довжини цвяхів) 2,54 см. Ці істотні різниці у вартості галицького цаля залежно від об’єкту міри зовсім не беруться до уваги коментаторами текстів галицьких письменників, наприклад Франка, пор.: Твори в двадцяти томах, т. XII, стор. 568, де сказано загально, що цаль має близько двох сантиметрів».
6 І. Франко. Твори в двадцяти томах, Держлітвидав, К-, 1955—1956; т. 1, стор. 152, 214, 312; т. З, стор. 268; т. 4, стор. 477; т. 5, стор. 180; т. 11, стор. 90.
7 М. Vasmer. Russisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg, 1953—1958, т. І, стор. 232.
8 Для ілюстрації значення таких ремарок вистачить навести один приклад з власного досвіду. На початку 60-х років у селі Коростові я зустрівся із словом дже́ска «спідниця» англійського походження (jersey). Докладне опитування показало, що це тільки «сімейне» слово, тобто вживане членами однієї сім’ї, голова якої довгі роки був на заробітках у США. Брак ремарки «сімейне» міг би створити враження що джеска — загальне, як не на цілій Бойківщині, то принаймні в ряді сіл або хоч би в одному селі.
9 Під терміном українсько-російські паралелі слід тут умовно розуміти такі паралелі, які зустрічаються одночасно на Бойківщині, в українській літературній та російській мовах.
10 М. Vasmer. Russisches etymologisehes Wörterbuch, т. І, стор. 44—4o.
11 І. Верхратський. Знадоби до словаря южноруского, Львів, 1877, стор. 19.
12 М. Vаsmer. Russisches etymologisehes Worterbuch, т. II, стор. 201
[Вісник ЛДУ. Філологія, іноземні мови, журналістика. – Львів, 1968. – С. 36—43.]
27.09.1968