Українська влада за короткий час забруднилася у кількох історіях, коли керівництво країни виправдовувало свої дії або ж бездіяльність волею Європейського Союзу. Відтак Євросоюз уже кілька разів мусив спростовувати оголошені владою «аванси», коли його мимохіть втягували у внутрішньополітичні конфлікти або намагалися спекулювати його статусом на виправдання еґоцентричних посадових ініціатив. Лише за останній тиждень це трапилося двічі: спершу Адміністрація Президента з Генеральною прокуратурою намагалися «відбілити» склад комісії, яка має укомплектувати Антикорупційну прокуратуру, пізніше Банкова вирішила вицофнути з розгляду проґресивний законопроект про реформу державної служби, ствердивши, що він не влаштовує Євросоюз.
Справджується, на жаль, давня підозра про те, що українська влада без належного контролю від Заходу, який надає їй фінансову та політичну підтримку (насправді не владі, а державі), може легко пуститися берега. І хай би скільки говорили про те, що іноземці в українській владі — це ледве що не приниження гідності українців, а вимоги Заходу до зовнішньої політики офіційного Києва та проваджених ним реформ — ознака відсутності суверенітету, та треба визнати, що без дружнього копняка країна б далі борсалася у болоті ганебного жупела про failed state.
На службі — в кого?
Мова мовитиметься про державну службу та профільний законопроект, покликаний реформувати зашкарублого бюрократичного монстра. На останньому засіданні Національної ради реформ — це такий консультативно-дорадчий орган при президентові України — керівництво Банкової виступило за те, щоб відкликати законопроект про державну службу з розгляду Верховної Ради й розробити натомість новий. Мотивація така: проект не відповідає вимогам Євросоюзу й «застряг» у владних коридорах.
Історія цього документа дуже складна, однак, на жаль, вельми характерна для України. Початково він готувався за участю експертів. А у Верховній Раді був зареєстрований як законодавча ініціатива Кабінету Міністрів — щоправда, перед тим уряд вніс до нього низку поправок, котрі псували реформу.
«Керівництво уряду опиралося цьому законопроекту, — розповідає «Z» голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. — Коли підготували проект Кабінетові Міністрів для того, щоб він уніс його до Верховної Ради, то проект там застряг на чотири місяці — а потім з'явився після численних нагадувань як з боку української громадськості, так і європейських структур. У Верховній Раді його зареєстрували з багатьма змінами, котрі суттєво спотворили документ».
23 квітня український парламент, заледве набравши достатню кількість голосів, схвалив законопроект у першому читанні. Звідтоді триває робота над удосконаленням проекту. Та лиш на перший погляд видається, що документ «забуксував». Експерти стверджують, що робота над реформою проходила якісно і на друге читання народним депутатам мали запропонувати системний документ.
«Робоча група, створена парламентським комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, після першого читання досить довго обговорювала ці проблеми і виходила на нову редакцію ключових положень законопроекту: шукали компромісу», — зазначає Коліушко, експерт «Реанімаційного пакету реформ». Документ також отримав схвалення європейських експертів з програми SIGMA.
Щоправда, наразі проект «завдяки» Банковій отримав непевні перспективи…
ЄС і 600 мільйонів євро
Представництво Європейського Союзу в Україні у своїй вчорашній (22 вересня) заяві мусило розставити коректні акценти у цій справі й висловило підтримку законодавчій ініціативі, фактично спростовуючи закиди з Банкової.
«Проект закону враховує міжнародний досвід і принципи державного управління, що їх застосовують у ЄС і в країнах Організації економічної співпраці і розвитку. Також цей проект пропонує ефективні рішення для розв'язання головних проблем, з якими наразі зіштовхнулася державна служба України; зокрема, за допомогою чіткого розмежування між політичною посадою і посадою державного службовця, введення відкритої конкурсної процедури, заснованої на досягненнях, на усі посади державної служби, а також закладання майбутніх рамок для справедливої і прозорої системи заробітної платні у сфері державної служби», — йдеться у заяві представництва.
Євросоюз нагадав, що схвалення закону про державну службу є умовою у двосторонній програмі допомоги між Україною і ЄС. Зокрема, це стосується до контракту на державну розбудову, макрофінансової допомоги, а також можливих майбутніх програм допомоги щодо реформи державного управління. Приблизна сума цього пакета — 600 мільйонів євро. Принаймні саме такі обсяги фінансової допомоги озвучував раніше заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків.
«Ми очікуємо, що чинні дискусії щодо змін до цього проекту закону уможливлять необхідні роз'яснення і поліпшення з метою ухвалення запропонованого законодавства у найкоротші терміни. Це потрібно, щоб Україна продовжувала чинний процес реформ з більш ефективною, деполітизованою, професійною і заснованою на досягненнях державною службою», — наголосили у ЄС.
Банкової таємниця
Переломну фразу про те, що Європейський союз не підтримує згаданого законопроекту, озвучував особисто президент України. Про цей епізод розповів учасник засідання Національної ради реформ Дан (Даніїл) Пасько, засновник громадської ініціативи «Об'єднання українських випускників зарубіжних університетів "Професійний Уряд"». У вівторок, 22 вересня, Пасько спільно з колеґами-експертами відбув прес-конференцію, на якій команда виступила на захист проекту закону про державну службу.
«Чому він [президент] так озвучив? Або його помилково поінформували, або він когось неправильно зрозумів, або неправильно сформулював свою думку, — міркує Пасько. — Потім був коментар від [голови Верховної Ради] Володимира Гройсмана, тому що він активно долучився до розробки першої концепції, і в початковому "драфті" документу він особисто брав суттєву участь. Він озвучив, що так, на жаль, на сьогодні законопроект не до кінця якісний, адже у процесі доопрацювання в Кабміні його істотно змінили на неякісний. Після цього виступив [постійний представник президента у Кабміні] Олександр Данилюк, сказавши, що він давно брав участь у розробці концепції реформи держслужби, ще з 2010 року, і в запропонованому варіанті закладено модель, котра втратила свою актуальність», — розповів Пасько про розмову на Банковій.
Натомість Ігор Коліушко серед можливих версій називає і спробу Адміністрації запрограмувати у законі контроль над чиновниками. «Можливо, що це справді непорозуміння, і тоді слідом за цим нічого не трапиться. Але, можливо, є інші фактори, котрі є свідченням цілеспрямованої роботи АП на концентрацію повноважень у руках президента, здійснення впливу на систему центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Сподіваюся, що таки непорозуміння», — каже Коліушко у коментарі «Z».
Дан Пасько припускає, що на Банковій, імовірно, сплутали два різні акти — проект закону про державну службу та документ, що має назву «Стратегія реформування державного управління».
Традиції української держслужби: як же без портрета президента?
«Можливо, президент сприйняв зауваження до концепції або зауваження до стратегії як зауваження до тексту законопроекту, і відбулася ця помилка», — коментує Пасько.
Заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків, реагуючи на критику на адресу АП, заявив про підтримку реформаторського законопроекту. Шимків підтвердив: «Занепокоєння ЄС викликає саме попередній драфт стратегії, а не закон». Шимків підтримав роботу експертів над проектом. «Будь-які спроби відкидання закону поверне нас на багато місяців назад, нівелюють зусилля багатьох людей та сприятимуть втраті довіри в міжнародних партнерів», — зазначив він на своїй сторінці у Facebook.
І трохи про досвід Кучми
Ключові новели законопроекту та цілої реформи: конкурсний відбір на всі посади державної служби; деполітизація держслужби; розмежування політичних та бюрократичних посад; підвищення оплати (наразі цю норму пропонують втілювати через скорочення штату держслужби).
«Без реформи державної служби ми не матимемо змоги досягнути ефекту ані в боротьбі з корупцією, ані в упровадженні реформ у будь-якій іншій галузі, — коментує Ігор Коліушко. — Цим мають займатися держслужбовці, котрі працюють у міністерствах, комітетах. Якщо вони не матимуть належних умов для роботи, якщо кожен новий начальник змінюватиме їх десятками, набираючи нових кадрів невідомо звідки й лише за критерієм особистої відданості, — то в таких умовах не матимемо ані шансу розвиватися».
Подібну ініціативу — запровадити інститут державних секретарів, відокремлених від міністрів, — оголошував ще Леонід Кучма. Тоді це називали спробою встановити довічний диктат над урядом. Однак порівняння з тамтим досвідом дратують експертів.
«Є шлюбний автомобіль, котрий везе наречених до вінця, і є катафалк, котрий везе до похорону. І те, й те є автомобілем — але має різне призначення. Те саме із державними секретарями. Ключове: як їх вибирали, хто призначив, який обсяг повноважень, хто контролює і яка відповідальність. Тепер усе геть по-іншому», — наголошує Коліушко.
Нині натхненники реформи ставлять у приклад держслужбі процес формування патрульної поліції і мріють про подібні конкурси для чиновників. Усвідомлюючи ризик блокування законопроекту, експерти ладні пристати на компроміс, що полягатиме у пролонґації терміну, протягом якого очільники міністерств і відомств зберігатимуть старий вплив на формування чиновницької вертикалі. Та наразі важко спрогнозувати, чи зацікавлені особи не піддадуться спокусам зберегти контроль над держслужбою — і прем'єр, якому початково не подобався проект, і президент, який наробив галасу в європейських інституціях, та й ніби не такі впливові керівники меншого рівня.
Вже найближчої п'ятниці, 25 вересня, парламентський комітет з питань державного будівництва має розглянути оновлену редакцію законопроекту. Комітет мав би формалізувати дискусії робочої групи. Тут теж не все однозначно, адже низку позицій комітет переінакшив, зокрема вирішив зберегти статус державних службовців за працівниками Національного інституту стратегічних досліджень.
Є надія, що до п'ятниці стане чіткішою і позиція Банкової.
23.09.2015