Вже тиждень у Самборі триває загальноукраїнський пілотний проект, за вислідами якого перепровадять реформи в усій міліційній структурі країни. Завдання, поставлене перед самбірськими правоохоронцями, наче просте — приїздити на виклики у будь-яку пору доби і максимально швидко. Однак чинна система робити цього зараз не дозволяє. Детально про суть експерименту в Самборі «Z» довідувався від начальника штабу ГУМВСУ у Львівській області полковника Юрія ГЛАДУНА.

 

 

- Пане полковнику, як з'явилася ідея експерименту, який сьогодні втілюють у самбірському райвідділі міліції?

 

- У липні минулого року міністр внутрішніх справ підписав наказ про проведення експерименту на території Львівської області. Тоді ми відкрили ЛОЦМАН — Львівський оперативний центр реагування нарядами міліції — і провели велике соціологічне дослідження. За результатами дослідження ми зрозуміли, що турбує громадськість і що вона вимагає від міліції, як вона бачить роботу правоохоронців. Тоді ж, чи не вперше в Україні, опитували не лише громадян, а й працівників міліції, і ми побачили, що міліціонери підтримують ідею реформування навіть більше, ніж громадськість, — 91,4% проти 88,7%.

 

Тобто реформа справді назріла, всі відчували, що ефективність роботи правоохоронних органів надзвичайно низька, і страшенний кредит недовіри породив те, що ми розуміємо, що самі повинні змінюватися.

 

Оскільки активність громади на Львівщині була найвищою в Україні, то, я думаю, це стало причиною того, що пілот почався саме тут. Загалом було створено сім робочих груп і одна з них працювала над моделлю майбутньої міліції чи поліції, якою вона мала би бути у перспективі.

 

Перше і основне наше завдання — це реєстрація звернень. Друге — це новий критерій оцінки роботи, а саме: швидкість приїзду патрульних до місця виклику. Тож у Львові зробили так, що інформація не передавалася у наші шість райвідділів — вона акумулювалася в центрі, і звідти вже керували всіма нарядами міліції. Коли ця система запрацювала у місті, то ми почали шукати вирішення проблеми в районах. Однією з робочих груп була напрацьована так звана модель райвідділу. Вона вирішувала проблему присутності міліції на вулицях 24 години на добу. Бувало так, що вночі або й після закінчення робочого дня не залишається працівників міліції, які мали б виїжджати на виклики. Залишалася тільки слідчо-оперативна група, яка чергувала добу, і якщо вона могла бути задіяна на якихось заходах, то при повторному випадку поставала серйозна проблема. Ми напрацювали модель райвідділу, де кількість працівників дозволяла перекривати всю територію обслуговування райвідділу.

 

Було введено нову посаду «старшого зміни», який керував всіма нарядами на вулиці, щоб якомога швидше реагувати. Ця модель була затверджена в міністерстві, після цього було розроблено тимчасовий порядок роботи і міністр дав добро, щоб це відпрацювати на одному з райвідділів області.

 

- Чому вибрали Самбірщину?

 

- Передовсім ми шукали підрозділ, який був би подібний на багато аналогічних підрозділів по всій Україні. У нас підрозділи діляться на три категорії за величиною. Самбірський РВ належить до середніх за числом жителів та міліціонерів — на Самбірщині 106 тисяч населення і 147 працівників міліції. Подібних підрозділів в Україні є 245. У нашій області таких райвідділів половина, і серед них визначали кращий. Тут також було кілька критеріїв: ставлення громадськості, готовність самих міліціонерів, готовність місцевої влади до співпраці і, напевно, найголовніше — особа керівника, здатного взяти на себе цей ризик робити щось зовсім інше, ніж те, що ми звикли у нашій системі, тобто взяти на себе відповідальність. Це мусив бути амбітний, молодий і здатний робити зміни керівник. З огляду на все це вибір припав на Самбір.

 

Великою є заслуга громади, дуже позитивно це сприйняла місцева влада, мер без вагань підтримав проект. Це недалеко від Львова, туди можна часто навідатися. Відтак міністру запропонували Самбір. Цей підрозділ обслуговує райцентр та район, тож ми вирішували відразу кілька завдань, спілкуючись з владою міста та району.

 

- Яке завдання ви хотіли вирішити насамперед?

 

- Головне — організувати якнайшвидше прибуття до заявників. І щоб це зробити, ми вирішили, що забезпечимо одночасно чотири–п'ять патрулів на території району і цілодобово. У місті залишили один автомобіль, а по району є ще три. Робота перших двох діб показала, що в місті нам вдається прибувати в межах 5–10 хвилин, а в районі — 20–25 хвилин, а раніше в районі цей показник складав 30–60 хвилин. Тобто у місті ми втричі зменшили час прибуття міліції, а по району — удвічі.

 

Старший зміни у райвідділі зараз є ключовою особою. Від нього залежить правильне розташування нарядів, правильне реагування на їхні дії, а також безпосереднє втручання у випадку якоїсь складної ситуації. Крім того, на ньому тепер лежить й оформлення документів. Він відповідальний за те, щоби не затягувати процес оформлення документів, а під час зміни зібрати їх максимальну кількість, щоби не затягувати сам процес.

 

- Про документи якого характеру йдеться?

 

- Поки що ми говоримо про документи щодо випадків, де немає криміналу, а передбачені адміністративні стягнення. Якщо виявляється, що є кримінальне правопорушення, то їхнє завдання полягає у тому, щоби викликати слідчо-оперативну групу. Таким чином ми розвантажуємо й оперативних працівників, яким не потрібно буде займатися дрібними правопорушеннями, відтак вони зможуть зосередитися на кримінальних злочинах.

 

Також новації полягають у тому, щоб залучити чотирьох експертів замість одного, як це є зараз. Ми делеґували в Самбір експертів з області, щоб на час експерименту попробувати механізм роботи по змінах. Це також пов'язано з тим, щоби швидше виїжджати на місце подій.

 

- Чому така увага до експертів?

 

- Один чи два експерти чергували цілодобово, відтак уночі він не міг перебувати на роботі і треба було висилати за ним машину додому і щойно звідти везти на місце події. На це витрачалось багато часу. А тепер вони чергують по 12 годин, як і працівники груп швидкого реагування.

 

Ми вже бачимо, що чергування експертів визначений час дає можливість не лише поліпшити його роботу, але й забезпечити ще й якісь його соціальні права, адже він раніше був прив'язаний до роботи 24 години на добу, що неправильно.

 

Крім того, змінено принцип роботи дільничних інспекторів. Частину з них ми перевели у групи швидкого реагування, а решті перерозподілили зони відповідальності. Кількість паперової роботи зменшилася, бо її частково виконують групи швидкого реагування. Відтак тепер головне завдання дільничних у тому, що вони стають представниками начальника райвідділу на території обслуговування. Дільничний стане містком обміну інформацією між людьми та керівництвом райвідділу і його авторитет буде дуже важливим, залежно від того, наскільки він зможе це робити. Одне з головних завдань — завжди приймати громадян і максимально вислуховувати їхні проблеми та передати їх керівнику.

 

Крім того, ми створюємо групу, яка плануватиме роботу групи реагування і розписуватиме їм завдання. Якщо на території перебуває особа під адміннаглядом, то саме вони мають перевірити, як він дотримується умов у вечірній час. Чи продовження терміну ліцензії на зброю — це робитимуть наряди груп реагування під час патрулювання території. Також члени цієї групи аналізують криміногенні фактори і розробляють для керівництва рекомендації, де треба і на що вплинути чи змінити.

 

- Хто і як фінансує цей проект?

 

- Під час розробки ми намагалися мінімально залучати якісь зайві кошти, розуміючи, що їх просто немає, а також максимально оптимізувати структуру, щоб рівномірно розподілити навантаження на людей.

 

Щодо автомобілів, то це автівки зі Львова — ми їх перерозподілили у Самбір (три автівки з патрульної служби і одна машина з обласного управління).

 

Щодо бензину, то ми подали в МВС запит, щоби надіслали додаткову кількість бензину. Щодо маркування, буклетів, нових поясних ременів — це ґрантові кошти. Оскільки це модель на майбутнє, то було заплановано, що ми маємо порахувати майбутні видатки для бюджету.

 

- Ваші перші враження щодо роботи міліціянтів у нових умовах?

 

- Знаєте, спершу це змінило наші відчуття, ми вивчали європейський досвід. На перших етапах спілкування з особовим складом було нелегким, але коли ми пояснили, що вони мають викладатися 12 годин і матимуть залізобетонний час відпочинку інші 12 годин, то вони сприйняли це позитивно, адже зараз їх можуть викликати на службу в будь-який час дня чи ночі. Вони зрозуміли, що матимуть відповідальність і ґарантію відпочинку, і після цього ми побачили іскорки в очах. А коли побачили нові машини і те, що їм хочуть допомогти згори, то ми побачили їхнє бажання працювати та готовність змінюватися в кращий бік. Для них стає престижно це робити.

 

Врешті, вони усвідомлюють, що зараз є прикладом, адже на них дивляться міліціонери з інших областей, спостерігають, чи вдасться цей експеримент.

 

- Як цей проект буде стикуватися з новою патрульною службою? 

 

- У зв'язку з тим, що «Моя нова поліція» — це підготовка нових працівників патрульної служби у великих містах і великої їх кількості, то це паралельно іде процес формування нової моделі роботи райвідділу, процес розподілу між усіма працівниками райвідділу. Ці групи реагування у майбутньому стануть моделлю роботи для тих людей, які прийдуть. Ми працюємо саме над підготовкою нової моделі підрозділу, тому що патрульна служба є тільки частиною великої структури.

 

Після закінчення експерименту плюси та мінуси будуть озвучені у міністерстві, щоби показати, що добре і що погане. Відтак ми добре візьмемо на озброєння, а погане змінимо.

 

- Якими мають бути показники Самбірського РВС, щоб експеримент визнали вдалим і поширили на решту України?

 

- Ми будемо вважати його вдалим, якщо мешканці міста та району скажуть, що їхня довіра до правоохоронних органів району зросла.

 

Зі свого боку ми також робимо низку речей для контролю. Усі розмови на робочому місці працівників райвідділу записуються. Крім того, на місці є представник управління, котрий закріплений за експериментом. А по-третє, ми сподіваємося на потужний контроль з боку громади. Ми маємо домовленість з активною громадою міста та району, що вони відкрито критикуватимуть те, що їм не буде подобатися у роботі міліції. Ми готові щодня зустрічатися та обговорювати певні проблеми. Зворотний зв'язок буде настільки тісний, що приховати щось буде неможливо.

 

Розмовляв Тарас БАЗЮК

 

16.06.2015