франківськ-реформа

До 110-ї річниці від дня народження та 40-ї річниці смерті українського графіка, живописця й мистецтвознавця Якова Гніздовського Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького запрошує на відкриття виставки «Вітер у кукурудзяному полі».

Роман зроблено майстерно. Оскільки на нулі все можливо, останнє слово у цій книжці «може». Надія не полишає автора й читача, бо вона у цій війні існує доти, доки існує нуль, а на нулі – такі хлопці, як рятівник із карабіном, позивний Кінь.

Любов до Карпат і коханої стала ключовою у творчості митця. В експозиції представлено пейзажі, жанрові композиції та портрети, що відображають глибоку ліричність, силу емоційного переживання та майстерність живопису.

Велич сім’ї визначається не добробутом, а здатністю виховати покоління, яке несе духовні та моральні орієнтири у світ

«Війна забирає багато. І врешті-решт може забрати нас. А те, що лишиться після нас, – це те, що про війну зможуть дізнатися інші люди», – розмова з ветераном та автором книги «Моїй донечці. Записки тата з війни».  

Ми нехтуємо діалектами самої української мови – хоча, здається, цілком природно, що українською в Хусті, Львові, Чернівцях, Лубнах і Харкові мають говорити по-різному...

Світова прем’єра Симфонії засвідчила тонке відчуття сучасного слухача: музика Леонтьєва жива, емоційно насичена й водночас зрозуміла. З перших її тактів публіка помітно оживилася після зосереджено-медитативного концерту Васкса.

Тарнавський був своєрідним Дон Кіхотом української поезії. Він до кінця обстоював свою естетичну програму, не зраджуючи їй. Можливо, тому був самотній і непоступливий