По здачі Янїни.
Про здачу Янїни подають такі подробицї. Коли Греки почали острілювати місто, вийшов турецький парляментарий і передав підполковникови Йоану, командантови грецьких боєвих війск письмо такого змісту: "Жалую, що не судило ся менї згинути на полї війни. Я саме дістав приказ, здати кріпость, над якою маю начальство. Я готовий виповнити сей приказ. Підполковник Фуад бей". Зараз потім на кріпости і на грецьких становищах появили ся білі прапори, пальба затихла. Ляйтнант Тсапальос дістав приказ удати ся до турецьких передних сторожий з відповідю Йоану. Перед кріпостю чекав на заступника грецького війска Фуад бей, засалютував і сказав по нїмецьки : "Я готов зложити мою шаблю. Однак жалую, що не можу дальше ставити опору, та я слухаю висших приказів. Сподїю ся, що з сею хвилею ми перестали бути неприятелями". Ляйтнант Тсапсальос стиснув йому руку, та отягав ся, відобрати шаблю. Потім передав Фуадови беєви письмо Йоану такого змісту: "Ви хоробро били ся. Вважаємо честию для себе, що мали таких противників. Доля рішила на нашу користь". Зложенє оружя назначено потім на 3. год. попол.
Австрия капітулювала.
Француська преса загалом привитала вість про демобілїзацию в Австро-Угорщинї і в Росиї з вдоволенєм. Націоналїстична преса пише, що Австро-Угорщина була змушена уступити перед Росиєю та, що Росия вийшла з дипльоматичної боротьби побідницею.
Echo de Paris пише, що Росия одержала сатисфакцию від Австро-Угорщини і без демобілїзацийного декрету, а саме одержала запевненє, що Австрия перша переведе демобілїзацию резервістів знад росийської границї. Вкінци пише сей дневник: Росийські справи мимо демобілїзациї стоять досить добре. Росия мала доволї часу перевести на границї укріпленя, а також і росийських рекрутів достаточно вишколила. Се вистане, щоби вплинути на успокоєнє ситуациї.
