Великою популярністю користуються вистави театрів ім. Лесі Українки і польського драматичного, спектаклі, які відбуваються в прекрасному приміщенні Великого театру. Театр щовечора заповнюють робітники, трудяща інтелігенція міста.
Проте, коли ви вирішили піти в театр, ви не певні, чи одна незначна "дрібничка" не зіпсує вам настрій. Мова йде про буфет.
Якщо вам захочеться випити шклянку води, ви довго мандруєте по всіх поверхах, шукаючи буфету. Шукаєте в партері, бельетажі, балконі. Немає!
На першому поверсі ви звертаєте увагу на якусь штовханину. Хтось несамовито галасує, кричить, чути неймовірний шум. На перший погляд здається, що там якась бійка. Але ні, це група глядачів атакує невеличкий "буфет" і з боєм добуває воду. Нарешті, ви вже мокрі від поту, з трудом вириваєтесь з натовпу. А пити доводиться просто з пляшки — стакана не дають.
В другому антракті біля "буферу" стає тихо, бо... тут води вже немає.
Ми запитували в дирекції театру ім. Лесі Українки — хто тут господар буфету? Кажуть, що ніби-то якийсь "трест театральних і кінобуфетів". Такий же стан з буфетом і в залі консерваторії, де відбуваються концерти філармонії, та в багатьох кінотеатрах.
Безумовно, що миритися з цим неможна. В обслуговуванні глядачів театрів і кіно треба навести порядок. Трестові ресторанів і кафе необхідно взятися за організацію в театрах і кіно культурних буфетів з асортиментом потрібних продуктів і напоїв.
Ан. Васильєва.
