Повені не буде

Наразі синоптики не передбачають весняних паводків. Але додають, що прогноз лише короткотерміновий, бо довгострокових передбачень Гідрометцентр не робить. Влада Івано-Франківщини про всяк випадок підготувалася і навіть поїхала звітувати до Президента з цього приводу. Рятувальники теж готові. Кажуть, що повінь 2008 року навчила бути пильними. Тим часом на Івано-Франківщині є населені пункти, які досі не оговталися від попередніх повеней, тож про приготування до потенційно можливих тут шкода й казати. Екологи, натомість, вкотре вказують не те, що треба менше рубати ліс і вивозити гравій з берегів річок, а більше уваги зосередити на протипаводкових заходах.

З настанням весни і таненням снігу на поверхню «спливла» сезонна проблема паводків. Нині ситуація в Івано-Франківській області стабільна. Синоптики кажуть: погодні умови складаються так, що загрози повеней наразі немає. Про це «Z» розповіла начальник відділу гідрометзабезпечення облгідрометцентру Тетяна Атаманюк. «На найближчі дві доби серйозного підйому рівня води в річках не очікується. На сьогодні по області спостерігаються незначні коливання в межах 10–20 см, до 1 м — на окремих річках Долинського району. Сніговий покрив практично зійшов. Залишився лише у районі Ворохти — 15 см. У високогір’ї середня висота снігу становить 66 см. Цей показник — в межах норми. На 15–17 березня очікується прихід Балканського циклону, який принесе опади у вигляді дощу та мокрого снігу. Температура вночі знизиться до -10 — -15 за Цельсієм. Вдень температурна позначка буде знаходитись близько нуля. Але така погода не призведе до суттєвого підвищення рівня води у річках області», — зазначила Тетяна Атаманюк. І додала, що за теперішніх погодних умов танення снігу відбувається поступово. Вдень тепло — сніг тане, а вночі холодно, відповідно усе підмерзає і танення снігу припиняється. Відтак тала вода сходить у ґрунт невеликими порціями і не спричиняє неґативного впливу на гідрологічний режим.

Утім такий проноз погоди стосується лише до найближчих п'яти діб. Навесні небезпечна ситуація може виникнути, якщо будуть довгочасні дощі та різке потепління. Але довгострокового прогнозу Гідрометцентр — ані центральний, ані обласний — не може дати, бо не має потрібного технічного забезпечення.Тому рятувальникам треба бути постійно напоготові. Перший заступник голови ОДА Василь Плав’юк ще 31 січня 2013 року підписав Розпорядження №55 «Про підвищення готовності органів управління, сил та засобів цивільного захисту до дій під час можливого пропуску льодоходу, повеней та паводків у 2013 році». Про те, як виконують розпорядження, «Z» поцікавився в управлінні з питань надзвичайних ситуацій Івано-Франківської ОДА. Перший заступник начальника управління Микола Паламарчук повідомив: «Усі заходи виконують, а нині губернатор навіть поїхав до Києва доповідати Президенту про виконання протипаводкових заходів. Сьогодні виходу на заплаву в області не спостерігається, але гірські річки непередбачувані, тому мусимо бути готові до всього. Організаційні заходи проведені повністю, техніка підготовлена, значну увагу приділяємо системі вчасного оповіщення населення. Створено матеріальні запаси пального, великогабаритного каменю. На кінець тижня заплановане навчання районних та сільських керівників щодо дій при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з паводками».

Що ж до самого Івано-Франківська, то рівень води у двох Бистрицях, які омивають місто, не дає приводу для хвилювань: у Солотвинський — 1,5 м до виходу на заплаву, у Надвірнянській — 2 м до межі. Пан Паламарчук зізнається, що повінь 2008 року багато чого навчила: «Як показала практика, це питання треба тримати на контролі завжди. Робота по відновленню об’єктів, що постраждали тоді від стихії, триває і досі. Не вистачає фінансування, але гарячі точки вже залатані». Свою готовість до паводків підтвердили і в обласному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій. Там «Z» запевнили, що «підрозділи готові до надання допомоги людям».

Що думають люди, яких потенційно доведеться рятувати? Про це «Z» запитав у сільського голови села Драгомирчани Тисменицького району Івано-Франківської області. Це село — одне з тих, які найбільше постраждали від повені 2008 року. Сільський війт Ярослав Сидор каже, що навесні у них великих проблем не буває. Паводки частіше трапляються влітку. Згадує, що після «великої води» 2008 року, була ще повінь у 2010 році. Її наслідки теж були трагічні, але здебільшого тому, що село не встигло належно відновитися від попереднього затоплення. «Дамбу обіцяли нам зробити. Але завезли великогабаритний камінь, якого вистачило лише на частину берега, з одного боку річки. А ми що самі можемо зробити? Сільська рада дотаційна, своїх коштів ми не маємо. Лише за виготовлення проекту будівництва дамби треба заплатити близько 200 тисяч гривень. Фінансування згори немає — от і будемо знову плавати, як річка підніметься. Стратегічний міст в селі стоїть довгобудом вже п'ять років. У нас його назвали пам’ятником Юлі Тимошенко. Зараз функціонує тимчасовий міст. Але і той вже хитається. Селянам до Франківська в іншу сторону їхати треба. Хіба до лісу, на відпочинок, то тим мостом. Але міст є частиною об’їзної дороги, що входить до складу траси державного значення Н-09 Мукачеве–Львів. Там вантажівки, фури проїжджають. Не знаю, скільки цей міст ще витримає», — скаржиться Ярослав Сидор.

Головні причини катастрофічних повеней у західному регіоні України окреслив доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач кафедри екології ІФНТУНГ Олег Адаменко. Серед них — ґлобальні зміни клімату, особливості гірського рельєфу, коли у верхів’ях малих рік концентрується велика маса води, руйнівні геопроцеси (зсуви, ерозії). Серед антропогенних факторів — надмірний забір піску та гравію з берегів, що порушує гідродинамічний режим рік; нераціональне, екологічно й економічно необґрунтоване вирубування лісу (ліс може затримати близько 30% води). Також науковець звертає увагу на неналежний догляд за руслами рік, дорожньою мережею, мостами, несвоєчасне і неповне проведення протиерозійних і протизсувних заходів, відсутність цілісної системи гідроспоруд та збалансованої господарської діяльності в гірських умовах.

В Карпатах паводки трапляються частіше в теплу пору року (червень–серпень). Від часів незалежності такі водні стихії зафіксовано в 1998, 2002, 2008 і 2010 роках. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко зазначає, що в першій половині 20-го століття ніяких сильних паводків в Українських Карпатах не було. Перший могутній паводок там трапився щойно 1948 року через вирубування лісу в горах. Відтак паводки почали повторюватися з періодичністю раз на 10 років, потім — раз на 7–8 років, і тепер — раз на 5 років. Локальні катастрофічні паводки відбуваються майже кожні 2–3 роки. Після зими остання серйозна повінь відбулася в Івано-Франківській області ще 1996 року, коли сніговий покрив на рівнині сягав до 0,5 м, в горах — 2–3 м, а подекуди — навіть5 м. Такий обсяг снігу, танучи, суттєво вразив водопілля. Відтоді таких великих снігозапасів більше не було.