У справі про катастрофу літака Ту-154 під Смоленськом 10 квітня 2010, внаслідок якої загинули представники найвищого польського керівництва на чолі з тодішнім президентом Лехом Качинським, Військова прокуратура Польщі поставила принципову крапку. Головна причина трагедії — хибні дії екіпажу літака. Трохи меншу провину покладають на російських авіадиспетчерів. І хоча слідство ще триватиме принаймні до кінця року, проте якихось сюрпризів від нього чекати не треба. Конспірологічна версія зазнала фіаско.
Катастрофа, у якій загинули 95 польських політиків і чиновників найвищого ешелону, шокувала п'ять років тому не лише Польщу, а й увесь світ. Пікантності ситуації додавали два чинники. Перший полягав у тому, що нещастя трапилося на території Російської Федерації, отже, Москва так чи так стала співвідповідальною за інцидент. А за президентства Качинського відносини Варшави і Москви складалися аж ніяк не найкраще. Другий: голова польської держави, його дружина Марія Качинська і вся президентська рать летіли до Смоленська, щоб вшанувати пам'ять своїх земляків — офіцерів Війська польського, яких 1940 року розстріляли енкаведисти.
Не дивно, що чимало поляків сприйняли авіакатастрофу 10 квітня 2010 року як злочин, вчинений російськими спецслужбами. У Польщі відбулося чимало мітинґів, реквіємів, скорботних дефіляд, де лунали заклики притягнути Москву до відповідальності. Попереднє слідство, перепроваджене спільно російськими та польськими експертами, де головними причинами катастрофи було визнано погані погодні умови й невідповідні дії екіпажу, не влаштувало польських прихильників конспірології, лічба яких у питанні цієї трагедії пішла на мільйони.
Влітку 2011 року польський уряд створив експертну комісію для розслідування смоленської катастрофи, до якої увійшли два десятки фахівців. Вони мали оцінити: технічну й формальну справність президентського літака, доречність його експлуатації, правильність його підготування до польоту, стан вишколу команди та її готовості до польоту, справність навіґаційного і метеорологічного обладнання, підготованість летовища «Смоленськ Північний» до приймання літака, коректність діяльності служб забезпечення летовища в момент приземлення літака тощо.
Більшість своїх слідчих дій польські експерти мусили провадити в Росії, оскільки Москва не віддала Варшаві уламків президентського літака. Навіть бортові самописці досі перебувають в росіян.
Цієї п'ятниці, 27 березня, представники військової прокуратури Польщі на прес-конференції у Варшаві показали 200-сторінковий звіт експертів комісії про причини авіакатастрофи. Шеф Варшавської окружної військової прокуратури, полковник Іренеуш Шельонґ, відразу повідомив журналістам, що головною причиною авіатрощі визнано хибні дії екіпажу літака у важких погодних умовах. Крім того, зі слів прокурора, більшість членів екіпажу не були належно підготовані для керування літаком з важливими державними діячами на борту.
Польські прокурори запевнили, що версію теракту відкинуто. Розшифрування записів «чорних скриньок» не виявили ознак вибухів, які безумовно призвели б до стрімких змін температури й тиску на борту літака. Не виявлено ознак вибуху також на інших бортових приладах, які мали б його зареєструвати.
Ретельний огляд місця катастрофи підтвердив версію, що причиною падіння стало те, що авіалайнер, спустившись у тумані надто низько, зачепився крилом за дерево. Літак розвернуло, він впав на землю вразливою частиною фюзеляжу, і це великою мірою посилило рівень пошкоджень.
«Експерти спростовують тезу, що літаку були завдані інші ушкодження, окрім тих, яких він зазнав унаслідок сутичок з перешкодами на місцевості», — запевнив полковник Шельонґ. Водночас, з його слів, ні фізичний стан екіпажу, ні технічний стан літака не вплинули на катастрофу під Смоленськом п'ять років тому.
Отже, головними винуватцями катастрофи визнано пілотів Ту-154: майора Аркадіуша Протасюка і полковника Роберта Ґживну. Вони зробили кардинальну помилку: спустилися нижче за безпечну висоту і неадекватно реагували на сиґнали попередження.
Водночас польські військові прокурори висунули звинувачення двом громадянам Росії. Ні, це не були тодішній президент Дмитро Мєдвєдєв чи тодішній прем'єр-міністр Володимир Путін. Йдеться про двох авіадиспетчерів смоленського летовища: керівника польотів підполковника Павла Плюсніна і керівника радіолокаційних систем смуги приземлення майора Віктора Риженка.
Плюсніну польські прокурори інкримінують «ненавмисне доведення до авіакатастрофи». Суть звинувачення полягає в тому, що 10 квітня 2010 року він мав би взагалі закрити летовище для прийняття бортів з повітря, враховуючи надто густий туман. Риженку інкримінують «створення небезпечної ситуації в повітрі». Йдеться про не надто чіткі попередження щодо чинної небезпечної ситуації. Військова прокуратура вже запустила процес висунення звинувачень російським громадянам і має намір допитати їх як підозрюваних.
Розслідування авіатрощі продовжено до 10 жовтня 2015 року. Проте марним було б сподівання, що висновки слідчих радикально зміняться.
Чи задовольнить польське суспільство така відповідь на питання щодо катастрофи п'ятирічної давнини? Навряд чи, принаймні далеко не повністю і далеко не всіх. Те, що російська сторона й досі не бажає віддавати уламки польського президентського літака, не може не породжувати додаткових сумнівів.
27.03.2015