В майстерні художника (Олена Кульчицька). — Вечори, присвячені пам'яті Т. Г. Шевченка

В майстерні художника
Майстерня художника відкриває нам світ його почуттів і думок. Кожна дрібниця, яку ми бачимо там, зв'язана з його поривами, стремліннями і смаком. Це особисто відчуваєш, коли входиш у майстерню художниці Олени Львівни Кульчицької. Численність експонатів народного мистецтва — вишивки, килими, гончарні вироби тут представлені з великим смаком і любов'ю. Та й на столі художниці ми бачимо ще незакінчену працю про яскравих представників народного мистецтва України — гуцулів.
Більш ніж 30 років працює в галузі мистецтва невтомна художниця Олена Кульчицька, і не дивлячись на великі матеріальні труднощі, вона ніколи не розставалась з любимим її мистецтвом. Вона працювала в ріжних жанрах художнього майстерства: деревориті, офорті, акварелі, олії.
Володіючи досконало малярською технікою, Олена Кульчицька не догоджала смакові обмеженого кола, так званих, цінителів чистого мистецтва. Вона любила передусім трудящий народ материнською любов'ю і намагалась відзначити все прекрасне, що бачила в ньому. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на її багаточисленні картини та етюди.
Художниця пішки сходила карпатські і прикарпатські села, шукаючи етнографічних мотивів і ніякі перешкоди не могли зупинити її в бажанні показати прекрасну творчість народу. Вірно підмічати красу допомагала їй велика естетична культура. Народне мистецтво — це головний мотив її творчості. Художниця намагалась відгукуватись на все те, що хвилювало її.
Олена Кульчицька з жалем згадує скільки неймовірних зусиль доводилось їй витрачати, щоб знайти вільний час для мистецтва.
— Скінчивши художню школу, я мріяла цілком віддатися мистецтву, — говорить Олена Кульчицька, — одначе я скоро переконалась, що жити за кошти художньої праці, це нездійснена мрія. Багато художників ходило голодними, без праці і пропадали, не знайшовши цінителів свого мистецтва.
До приходу Червоної Армії працювала 29 років учителькою малювання в Перемишлі. Удень вчила, так що малювати не могла. Доводилось вставати о 4 годині ранку і сідати за палітру, щоб трошки попрацювати... Зате влітку ми з сестрою бродили по селах Гуцульщини і не було у нас більшого щастя, як малювати і збирати прекрасні зразки народної творчості.
— Олена Кульчицька виставляла свої твори на різних виставках мистецтва у Львові, у Відні, в Варшаві, потім у Києві, Харкові, — (в 1913 році), в Італії, Америці (Чікаго) — вона одержала відзначення.
Олена Кульчицька, хоч уже не молода, але ще повна сил і енергії. Вона з властивою їй працездатністю віддається роботі у Львівському етнографічному музеї і дома в майстерні.
Зараз художниця має можливість вільно творити і немає сумніву, що ми побачимо ще неодин з її нових творів. Олена Кульчицька мріє, щоб видати зібрані нею за 15 років художні твори про Гуцульщину, які малюють життя і побут карпатських і прикарпатських селян. Треба, щоб мистецькі громадські кола зацікавились ближче її працею і допомогли здійснити її мрію.
Н. Коллі.

Вечори, присвячені пам'яті Т. Г. Шевченка
10 березня в залі Львівського Державного університету відбувся вечір, присвячений пам'яті Т. Г. Шевченка. На вечір зібрались професори і студенти шкіл Львова. Доповідь про життя і творчість Шевченка зробив декан філологічного факультету професор В. Сімович.
Потім відбувся великий концерт художньої самодіяльності. Студентський хор виконав пісні "Ой три шляхи широкії", "Сонце заходить", "Тече вода спід явора" та інші.
Вчора, в залі консерваторії відбулись збори Львівських письменників і інтелігенції міста, присвячені 126 річниці з дня народження великого українського поета-революціонера демократа і великого художника Тараса Григоровича Шевченка.
Присутні з великою увагою вислухали доповідь про життя і творчу діяльність Т. Г. Шевченка, що її зробив директор обласного лекторського бюро тов. Бережний. Після доповіді українські, російські і єврейські радянські письменники Карман, Ашендорф, Яков Городской, Іцик Фефер прочитали свої вірші, присвячені пам'яті великого Кобзаря.
Після цього відбувся літературно-музичний концерт, який організували львівський обласний радіокомітет та обласна філармонія. Першим номером хор радіокомітету виконав "Заповіт" великого поета. Артист облфілармонії Бендерський прочитав уривок з твору Шевченка "Кавказ", автобіографічний вірш поета — "Як би ви знали паничі". В концерті взяли також участь артисти Гутман, Сибарківська і інші.

12.03.1940

До теми