Акция "Сїльського Господаря".
З хвилею, коли воєнні подїї принесли увільненє кількох повітів полуднево-східної Галичини від росийської інвазиї, стала пекучою справа помочи і ратунку для селянського населеня в увільнених повітах. Всї вістки з галицького Підкарпатя і Покутя потверджують згідно сей факт, що положенє селянського населеня є прямо страшне. Вже в нормальних часах гірське і підгірське населенє було здане на довіз поживи (зерна і муки), бо місцева продукция не вистарчає на цїлорічне прокормленє. Та тепер, коли воєнна буря перейшла в цїлій своїй повнї через ті околицї, коли росийські війська зрабували не лише всї засоби поживи, але взагалї все, що зрабувати було можна, селянство наше стануло перед берегом руїни. На селї брак поживи для людий і звірят, брак інвентаря для весняних робіт, брак насїня до засїву, брак готівки до обороту — словом, брак всього. Скора і безпосередна поміч стала конечною.
Наша головна хлїборобська орґанїзация, "Сїльський Господар", що тепер урядує у Відни, заняла ся сейчас справою ратункової акциї для українського селянства в увільнених повітах. В тій цїли скликано засїданє Головної Ради "Сїльського Господаря", на якім предложив реферат про ратункову акцию заступник голови д-р Евген Олесницький. В рефератї сформулувано жаданя, які в мемориялї "Сїльського Господаря" мають бути предложені правительству що-до помочи для Східної Галичини. Головна Рада приняла реферат до відома та ухвалила скликати ще ширшу нараду наших дїячів, що хвилево перебувають у Відни, щоби почути в тій справі бажаня і погляди ширшої громади.
Нарада відбула ся дня 4. марта при участи понад 200 громадян, при чім були заступлені майже всї повіти східної Галичини. Збори мали характер дуже поважний.
По отвореню зборів головою "Сїльського Господаря" ради. Ів. Кивелюком забрав голос референт ратункової акциї д-р Евген Олесницький та представив домаганя, які є конечні для відбудованя господарств в Східній Галичинї. Першою і найважнїйшою справою є безпосередна, безпроволочна поміч для населеня з огляду на близьку весну. Другою справою є приготованє повного відшкодованя для українського хліборобського населеня, третою справою поміч для наших кооперативних орґанїзаций, врештї четвертою справою є аґрарні реформи, яких в інтересї відбудови краю і в інтересї удержаня селянського стану треба жадати. Та на разї конкретною справою, що вимагає безпроволочної розвязки, є перша справа — справа безпосередної весняної ратункової акциї, і її референт основнїйше обговорює та піддає дискусиї.
Головні постуляти безпосередної ратункової акциї для Східної Галичини є отсї: 1. що-до поживи: забезпеченє поживи рільничому [Видалено цензурою. — Ред] засеквестрованє засобів збіжа і муки, установленє максимальних цїн і каранє за лихву в торговли поживою, заказ вивозу паші, ячменю, ґрису і т. д.; 2. що-до засївів: достава потрібних засобів насїня збіжа та бараболь для весняної сїйби; 3. що-до інвентаря: достави худоби, закупленої в инших краях, достави вибракованих військових коняй, достави відповідних рільничих машин і знарядів для обрібки землї. 4. очищенє терену, занечищеного наслїдком воєнних операций; 5. відбудованє в селах домів і господарських будинків, цїлковито і частинно знищених; 6. забезпеченє відповідних робучих сил для весняних робіт.
Спосіб переведеня ратункової акциї, при теперішних відносинах одиноко можливий та раціональний є сей, щоби центральне правительство вело акцию безпосередно з Відня.
По повітах акцию мали-би вести комітети, зложені з представників наших орґанїзаций.
Реферат сей разом з основами мемориялу до центрального правительства збори приняли до відома по основній дискусиї над кождою точкою з осібна. В дискусиї забирали голос: о. Онишкевич, о. Попель, пос. Лев Левицький, З. Скварко, о. Мороз, д-р Говикович, проф. Данилович, уч. Коваль, о. Яворський, ред. Яр. Весоловський, Яр. Литвинович, о. Мороз, о. Брикович, о. Савицький, п. Остапчук Яцко, о. Савчак, о. Петрушевич, о. Дидик, о. Пеленський і ин.
Для безпроволочного розслїдженя розмірів шкід та потреби помочи збори ухвалили вислати до кождого повіта делєґатів, що на місци розглянули би, в якім напрямі та в яких розмірах є потрібна поміч та ратунок. З поміж присутних зголосило ся богато добровольцїв, що заявили охоту виїзду для тої цїли. На тім збори закінчено. Відповідно до ухвал Головної Ради та Зборів виготовив п. Олесницький мемориял до правительства, і його передано президентови мінїстрів ґр. Штіркови на визначеній в тій цїли конференциї, в якій взяв участь від парляментарної президиї Др. Кость Левицький і від президиї "Сїльського Господаря" Др. Евген Олесницький. Др. Кость Левицький і Др. Олесницький при участи п. Презид. Романчука відбули конференциї з ресортовими мінїстрами, і так дня 6. марта з мінїстром внутрішних справ бар. Гайнальдом, дня 8. марта з мінїстром рільництва Ценкерем, дня 10. марта з мінїстром скарбу бар. Еґлем. Кождому з мінїстрів представлено домаганя, які конечні є для безпосередної помочи населеню увільнених повітів Східної Галичини.
Дальше рішенє що до помочи нашому населеню є в руках правительства. Репрезентация наша докладає всїх заходів, щоби рішенє випало на користь населеня. Без огляду однак на дальшу судьбу ратункової акциї Товариство "Сїльский Господар", як головна корпорация українського хлїборобства східної Галичини, зробило все, що було його обовязком та що лише було в його силах.
[Дїло]
13.03.1915