Конститутивні збори кружка У. П. Т. ім. Б. Грінченка на городецькім передмістю відбули ся дня 9. с. м. в салї .Сокола III“ при ул. Городецькій ч. 93. І отеє повстала нова орґанїзация, яку покликали до житя наші громадяни городецького передмістя, щоби скріпити там нашу народну позицию та охоронити свої діти перед польонізациею, чим знов дали гарний примір і для других передмість. На зборах явило ся поверх 50 учасників, в чім лиш маленька горсточка інтелігенції. Се — що правда — з одної сторони сьвідчить про сильний зріст національного почутя серед низших верств нашого міщанства, та з другої сторони сьвідчить також про байдужність і інертність нашої інтелїґенциї в так важних справах, як наше шкільництво. Та відсутність інтелїґенциї в народній роботі разить тим більше, коли порівнаємо анальоґічні інституциї у Поляків, де прим. в T.S.L. найвизначнїйші польські особистости не вагають ся працювати на рівні з простими робітникамя. А чейже нам більше потреба участи наших передовиків, щоби наші маси не чули ся відчуженими в народній справі. Бож хиба не може одушевляючо дїлати на зборах, де виказує ся потребу спільвої акциї, виступ простого робітника з запитом, де наша інтеліґенция, як се мало місце якраз на тих зборах. А на жаль такі запити можна у нас почути часто і при ріжних нагодах. Однак мимо сего настрій сих зборів був дуже піднеслий
Також... „боротьба проти виборчої реформи. З Кракова доносять, що посол Сталінський одержав анонїмний лист, в якім автор листа вигрожуєть послови смертю за його становище в справї соймової виборчої реформи. Авторови не подобаєть ся те, що провідник людовцїв іде разом із социялїстами та Українцями. Автор сього глупого листа навиває пос Стапінського „зрадником“ та заповідав, що „50 поліцаїв його не охоронить“ і смерть його не мине. Що смерть пос. Стапінського, як і кождого смертельника, а навіть самого автора того листа, — не мине, се кождвй знає. І не лише 50 поліцаїв, але 500 ворожбитів нікого від смерти не вратує, та тільки не від смерти якогось приклонника полїтики Ценських, котрий своїм глупим листом розмахнув ся не на пос Сталінського, а на виборчу реформу.
