Чеський посол проф. Масарик подав праському кореспондентови росийського кадетського органу Рєч свої уваги про наслідки, які принесе в дальшім внутрішнім житю Габсбурської монархії новий уклад політичних сил на Балканї. Уваги на стільки цїкаві, що подаємо їх нашим читачам.
На питанє, який вплив мати-муть балканські події на цїлу державу, а головно на становище Відня і Будапешту до Хорватів і полудневих Славян, відповів проф. Масарик: „Оба правительства, як австрийське так і угорське, мусї- ти-мугь заняти цїлком инше становище до полудневих Славян, як дотепер. Одначе зміна ся послїдує не нараз, але буде йти здебільша постепенно. Одним з головних принціпів віденської політики є стерегти ся від „eclat" (сензацийности); я змушений тут ужити сего француського слова Бо тактикою двірського і аристократичного правительства є не признавати ся до зроблених похибок. Полїтика-ж супроти полудневих Славян була і є одною великою похибкою“. — Яка Ваша думка про становише Галичини в теперішній ситуациї? Що думаєте про політику Поляків і Українців?" — „Богато польських і українських політиків вірить, що між Австриєю і Росиєю прийде до війни. З сеї точки ки погляду треба дивити ся на останні події в Галичинї. Часто мав я нагоду подавати свою дияґнозу положеня як польським так і українським політикам, а саме що не прийде до очікуваної ними війни. Як мені здаєть ся, Поляки не богато уваги звертають на питанє польської автономії в росийській Польщі. Українська політика є більше нїж потрібним наслїдуванєм польської політики. Між Поляками і Українцями є лише ся ріжниця, що останні не мають аристократиї. Нинїшна полїтика галицьких Поляків видаєть ся мені односторонно аристократичною“. — Алеж навіть в деяких чеських часописях дасть ся запримітити очікуванє війни між Австриєю і Росиєю. — „Се можливе, але я не думаю, що се влучний осуд ситуациї. Далеко запровадило би мене, колиб я почав виясняти, чому від самого початку теперішних подїй був пересьвідчений, що вони рішучо не доведуть до європейської пожежі. Се пересьвідченє дасть ся осягнути з осуду всесьвітної ситуасиї. Я завсїди повтаряв в дома і перед моїми приятелями зпоміж славянських політиків, що вони в своїй полїтицї повинні держати ся того заложеня, що до європейської війни певно не прийде, себто що ми Славяни не повинні вести катастрофальної політики, але що ми мусимо числити ся також з повільним розвоєм подїй на Балканї“. — „А Альбанїя не дасть приводу до більшої війни?« — „Думаю, що нї. Про се і вже до схочу говорене. Я лише коротко висловлю свою гадку: Австрия до осягненя впливу на Балканї не потребує Альбанїї. Вплив на Балканї може бути для Австриї очевидно корисний або некорисний. Корисний для Австриї вплив можна би найпевнїше забезпечити розумною торговельною полїтикою і культурним використанєм сусїдства з балканськими державами. Надїю ся, що се буде провідною зорею офіциальної полїтики і що вона опре ся на означену і можливу до переведеня балканську проґраму“ — „Що думаєте про балканський союз“.— „Я можу тільки те сказати, що після ґазетних донесень сказав Венїзельос. Вважаю союз сильним, бо був витвором ситуациї і відповідає інтересам Болгариї і Сербії. Балканський союз доказав свою корисність. Що-до Болгариї і Сербії, то є зовсїм ясно, що не в інтересї Болгарії є ослабити Сербію. Слаба Сербія ослабила би кінець- кінців і Болгарию. Не легко поважить ся хто- небудь напасти на Болгарию злучену союзом з сильною Сербією“. — „Чи знаєте що про теперішний молодо-турецький рух?" „Ви хочете натякнути, чи знаю що про його початок? Я знаю, що у втаємничених кругах говорить ся про вмішанє Відня і Будапешту в події, і я сам довідав ся, що один збогачений Угор сипнув грішми на акцию Енвера Бея. У Відни і Будапешті є чимало людий, що радїють з полїтики Енвера Бея На мою думку радість ся є дуже дешевенька, а за те для Австрийцїв дуже дорога. Тим дорозша, бож міродатні круги мусїли чейже знати що сам султан і його найблизше окруженє думає цїлком щось инше, як Енвер Бей. Сумно, що відновлено війну. Европейська дипльоматия дає заєдно докази слабости і нездарности“.
