Кадрова каруселя

Роман РАК

Тринадцятеро намісників президента змінили один одного на Львівщині за останні 23 роки. Найдовше на цій посаді господарював нині покійний «нашоукраїнець» Петро Олійник (три роки). Найшвидше позбувся крісла “реґіонал” Василь Горбаль (сім місяців). Середня тривалість перебування на посту одного керівника області — рік і дев'ять місяців. За останні три роки у Львівщини вже четвертий очільник. З такою швидкістю ротації керівництва виникають сумніви щодо його спроможності ефективно керувати господаркою реґіону. В цьому сенсі не так і важливо, ким є новий губернатор чи за що звільнили попереднього. Попередній — вже минуле, а новий, як показує статистика, незабаром поповнить когорту «колишніх». Набагато цікавішою є відповідь на питання: чому так відбувається? Щоб отримати цю відповідь, доведеться розглянути роботу кадрової каруселі на прикладі Костюка-Шемчука.

Навіщо нам намісник

Спершу є сенс з'ясувати, навіщо взагалі в реґіоні намісник президента. Де-юре повноважень у нього багато. А по факту кожен керівник облдержадміністрації виконує три функції. Перша — економічна: опікується господаркою реґіону. Або, як це часто буває, активно імітує бурхливу господарську діяльність і турботу про місцевих мешканців. Друга — політична: представляє і захищає політичну позицію президента. На ділі — намагається підвищити рейтинґ голови держави й послабити позиції опонентів. Третя функція — лобістська. Про неї на прес-конференціях не розповідають, хоч в українських реаліях вона стоїть на першому за важливістю місці. Передовсім президентський намісник виконує завдання того політичного угруповання з оточення голови держави, яке пролобіювало його на цю посаду. Завдання бувають різні, але переважно — це незаконне лобіювання інтересів певних бізнесменів у держструктурах. Наприклад, швидке та безболісне розмитнення товару на кордоні, «чесна» перемога у тендері, отримання в оренду чи у власність земельних ділянок... Інколи завданням може бути знищення конкурентів з бізнесу.

За що?

Причину звільнення Михайла Костюка так ніхто й не озвучив. Ні він сам, ні Костянтин Грищенко, коли представляв нового очільника, ні новий керівник області Віктор Шемчук. Зрештою, причини звільнення не лише одного Костюка залишилися не поясненими пересічному мешканцеві області. Утім, зважаючи на перелік функцій намісника, підстав для ротації може бути не так вже й багато. Ймовірно, йдеться про неґативні результати в економічній, політичній чи лобістській діяльності.

Пане господарю...

У розмові зі «Z» львівський політолог Ігор Танчин запевнив, що відставка Костюка не має стосунку до економічних показників. «Це рішення точно не стосується господарки, бо вона оцінюється за об'єктивними критеріями. А у нас визначити об'єктивно, наскільки ефективним був той чи інший губернатор, — неможливо. Вони міняються кожен рік чи півтора. Зрозуміло, що за такий короткий термін нереально зробити якісь зрушення в економіці. За цей час можна тільки вникнути в ситуацію, зрозуміти, в якому напрямку рухатися і що конкретно треба робити. Тож людина ще не встигла розібратися, як її вже знімають з посади». Водночас сам Костюк на представленні свого наступника ледь не вихвалявся своїми господарськими досягненнями. Від Грищенка і Шемчука критики на адресу колишнього керівника теж не прозвучало. Радше навпаки.

Втрата контролю

Інша річ — політика. Тут до колишнього очільника були претензії, хоч офіційно їх і не озвучили. Колишній однопартієць Віктора Януковича Тарас Чорновіл у розмові зі «Z» головною політичною проблемою Костюка назвав втрату контролю в реґіоні. «Він не зміг знайти спільну мову із "Свободою", розпочалася "війна", яка напередодні виборів президента Києву не потрібна, тому його звільнили як людину, що не змогла втримати баланс».

Політолог Ігор Танчин каже, що є ще один факт, який, ймовірно, став причиною звільнення з посади Михайла Костюка. Йдеться про провал на парламентських виборах. «Мало того, що Костюк програв тут вибори — лише в одному окрузі переміг не опозиціонер. Ще й Дубневич, якого «реґіонали» розглядали як політичного союзника, не захотів стати перебіжчиком. Нині ж загальні інтереси влади спрямовані на президентські вибори. Якщо вони їх не виграють, то сядуть в тюрму. Вони це чітко розуміють. Вибори 2015 року — це буде дійсно жорстокий бій, бо у «реґіоналів» назад дороги немає. Це раніше було так, що виграв ти чи програв, однаково сидиш собі в парламенті. А цього разу як у фільмі: Либо я веду ее в ЗАГС, либо она меня к прокурору. Тому в такій ситуації покладатися на Костюка вони не захотіли», — міркує політолог.

Хто за плечима?

Серйозного «даху» на рівні Києва колишній львівський намісник не мав. Тарас Чорновіл переконує, що Костюка кинули до Львова за принципом: випливе — добре, а не випливе — то Бог з ним. Водночас реґіональними лобістами екс-голови ЛОДА не безпідставно називають підприємців братів Дубневичів. Власне близькі стосунки з ними стали не лише причиною інформаційного шуму у пресі, а й підставою для розчарування у Києві. Туди дійшли чутки, що Костюк начебто більше лобіював бізнес Дубневичів, аніж обстоював політику президента. Ігор Танчин з таким твердженням не згоден: «Він не займався інтересами лише Дубневичів. Просто це те, що нам показали, бо тоді це комусь було вигідно. Очевидно, це не єдине, що було. Група, яка лобіює, ставить певні конкретні питання, які губернатор мусить вирішити».

Виклики намісників

У загальній системі намісників ті, кого ставлять на Львівщину, є особливими. Радше навіть не вони, а ситуація, в якій їм доводиться працювати. «Населення одразу сприймає його як ворожого намісника. Місцевою представницькою владою він сприймається як уособлення київської влади. Тому вони з будь-якого приводу і навіть без приводу демонструють йому своє "фе". З іншого боку, перед ним ставляться завдання, які він апріорі не може виконати, наприклад забезпечити одночасно потрібний політичний результат і економічні інтереси лобістської групи. І ніхто не говорить про те, що потрібно комплексно вирішувати питання розвитку економіки, соціальної сфери. Про це не йдеться. Тому кандидат приречений апріорі», — переконаний Ігор Танчин.

По-особливому ставляться до Львівщини і в адміністрації президента (АП). Тарас Чорновіл розповідає, що коли відбуваються співбесіди на посади голів районних адміністрацій чи голів ОДА, то кандидат перед співбесідою в АП має принести чіткий план дій, перелік проблем і способи їх розв'язання. «Так-от, кажуть, що Львівська область — єдина, де ця вимога про план дій ставиться дуже формально і розглядається поверхово. Бо всі розуміють, що ні план дій, ні варіанти розв'язання проблем ніхто запропонувати не може. І навряд чи найближчим часом хтось зможе», — стверджує пан Чорновіл.

Влада без візії

А все тому, що «реґіонали» ніяк не можуть вирішити, що ж їм робити з Львівщиною і хто може забезпечити тут потрібний результат. Тарас Чорновіл каже, що такого поняття як «інтереси Партії реґіонів» вже не існує, тому є сенс говорити про зацікавлення певних угруповань всередині об'єднання державних керівників високого рівня. «Коли Партія реґіонів отаборилася при владі, то перестала бути партією. А серед владних угруповань, мені здається, бачення щодо Львівщини не має ніхто. Жодна з груп. Фірташівська група хотіла серйозно працювати по Західній Україні, але в результаті програли з тріском на Тернопільщині. На Львівську область вони мали плани, але чіткого бачення, що робити, — нема. Тому зосередили увагу на Чернівецькій — там простіше. Це Фірташ, а відповідно і Льовочкін. Що стосується ахметовських, то у них більше бізнесовий підхід. А тут не так багато великого бізнесу, який їх цікавить. Доки було Євро-2012, доти Колесніков досить серйозно цікавився Львовом. Певні впливи у місті в нього є. І з Садовим у нього непогано відносини були налагоджені. Та й Ахметов, я думаю, сприймав Садового абсолютно спокійно. Але по області — вони досить розгублено ставляться до ситуації і не дуже знають, що тут робити. "Сім'я" ж поки що на львівську область руку не поклала. Принаймні наскільки мені відомо. У мене таке враження, що там нині повна розгубленість і нерозуміння, що з Львівщиною робити», — поділився думками колишній «реґіонал» Тарас Чорновіл.

Попередники

Відсутність чіткого місця для Львівщини на політичній карті чинної влади є однією з ключових причин «кадрової каруселі» останніх років. Тому кадрова, на думку екс-нардепа, політика тут ніколи не вирізнялася доречністю. «Давайте згадаємо, Кмітя зняли тільки за те, що він був призначений Ющенком. Він міг спокійно працювати. Я думаю, що при ньому хоч і не стійкий, та все ж баланс сил міг зберегтися. Але зняли, бо був призначений попередниками. Горбаля призначили тільки для того, щоб виштовхнути його з Києва. Так закінчилася його давня війна з Льовочкіним, Бойком та загалом групою Фірташа. Тому його в заслання відправили у Львів. У нього тут конфлікти розвивалися один за одним, його відверто тут з'їдали. Цимбалюка кинули як на спалення. Він нічого не міг тут зробити. Ці ротації з Тернополя у Львів і навпаки взагалі дивні. А ще з міліції у державну владу. Ось чому я не вірю, що нова ротація дасть результат. Цимбалюка, як і Костюка, кинули за принципом: випливе — добре, а не випливе, ну то й Бог з ним. Призначення Шемчука дуже схоже до призначення Цимбалюка. Теж з Тернополя, теж з силових структур, так само демократично настроєний. Ну, може, трішки більше, бо був у НСНУ з Луценком, але останній час був з Жванією, тобто з владою інкорпорований. Він людина малоконфліктна, спокійна, але думаю, що львівські еліти його з'їдять. Шемчук буде старатися знайти діалог, але розумієте, тут ситуація залежить не тільки від нього. Він то конфлікт не почне — його почне "Свобода". От коли це все перемелеться і новий намісник з завданням втримання балансу не справиться, тоді прийде розуміння до Києва, що треба призначати у Львів когось на кшталт Івано-Франківського Вишиванюка. Не за ознаками особистісними, а за ознаками професійними. Думаю, врешті зупиняться на Сендезі, і після цього щорічні ротації нарешті завершаться. Взагалі, не розумію, чому його досі не призначили. Очевидно, хтось йому в Києві протистоїть», — переконаний пан Чорновіл.

У сусідів — стабільність

В інших галицьких областях чекати зміни керівництва не варто. Бо там інша ситуація. «У тернопільській області більш-менш вдалося налагодити баланс. Тому там ротацій не повинно бути. Хіба б хотіли в Києві комусь зробити подарунок. Але поки що, наскільки мені відомо, жодних змін на Тернопільщині не планують, бо те, що є, влаштовує чинну владу. В Івано-Франківській області пішли іншим шляхом. Туди поставили Михайла Вишиванюка — людину, яка керувала областю ще за Кучми. Це особа, яка може знайти баланс з усіма місцевими елітами. Він не може дати результатів на виборах, це зрозуміло, не може забезпечити 100% лобіювання бізнес-структур в області, але він забезпечує мир, спокій і баланс сил. Це київську владу влаштовує», — каже Тарас Чорновіл.

Вирішити ситуацію з Львівщиною центральна влада нині неспроможна. Тому, на думку політолога Ігоря Танчина, діятиме хитріше: «Наростити тут голоси в підтримку Януковича — дуже і дуже тяжко. Тут може бути тонка гра з відтягненням голосів в опозиції, як це було у 1999 році. Тоді єдиним серйозним опонентом Леоніда Кучми на виборах був Олександр Мороз. Це розуміли усі. Тому для місцевих правих створили "проект Марчук". Львівщину висмикнули з потенційної групи підтримки. Завдання "реґіоналів" — ослабити тут підтримку опозиції».

Загалом беручи, політолог переконаний, що оцінювати призначення чи прогнозувати звільнення можна тоді, коли вони відбуваються за об'єктивними критеріями: «Повинні ставитися певні завдання, і у випадку виконання — нагорода, а у випадку невиконання — покарання. Але якщо наріжним каменем усіх цих призначень і взагалі всієї політики стають суб'єктивні фактори, то в принципі важко щось оцінювати чи передбачати. Тим більше, в українській політиці, де часто спрацьовують фактори на кшталт: хто кого краще обмовив у кабінеті президента чи хто кому скільки чемоданів грошей заніс».

ДОВІДКА:

Керівники виконавчої влади на Львівщині:

- В'ячеслав Чорновіл:

квітень 1990 — квітень 1992

(Голова облради і облвиконкому)

- Степан Давимука:

березень 1992 — липень 1994

(Представник Президента України)

- Микола Горинь:

липень 1994 — лютий 1997

(до липня 1995 Голова облвиконкому)

- Михайло Гладій: