Гимназія в Бучачи.

Довідуємося з зовсїм певного жерела, що низша гимназія бучацка оо. Василіян має незадовго перейти на етат державний.

 

Орган товариства учителїв шкіл висших Muzeum подав недавно исторію тої гимназії аж до найновійших часів. З огляду на маючу наступити переміну тої гимназії, подаємо нашим читателям наведені в Muzeum дати.

 

Року 1712 — пише Muzeum — Станислав і Іоанна Потоцкі оснували монастир оо. Василіян в Бучачи на 6 монахів. Акт фундаційний містить клявзулю, що на случай, як би чин був розвязаний, маєток монастиря повертає до родини Потоцких. Николай Потоцкій, староста канївскій, побільшив 1754 р. первістну фундацію монастиря надаючи єму Звенигород з прилеглостями, однак з обовязком удержувати гимназію і 8 монахів, а з тих 3-х до наук в школї религії, поетики і граматики.

 

Року 1784. правительство австрійске оснувало при монастири 4-клясову школу головну т. зв. Kreishauptschule. В р. 1803 правительство позволило монастиреви утворити по мисли фундації, 6-клясову гимназію, з условієм, щоби в нїй учили учителї відповідно квалификовані. Гимназія дїйстно була утворена а учили в нїй отці Василіяне.

 

Року 1853. внесла громада Бучача просьбу до правительства, щоби оно переняло гимназію монастиря на свій фонд, і зобовязалася в тій ціли додавати на покритє коштів річно 1200 зр. Але то предложенє министерство тогдїшне відкинуло. В р. 1859 зреорганизовано 6 клясову гимназію бучацку на гимназію низшу 4-клясову.

 

Від року 1871. громада міста Бучача знов починає старатися, щоби правительство взяло гимназію на себе. Министерство, здавалося, не було тому противне, але на запит в тім дїлї прокураторія скарбу 1878 р. орекла, що правительство не може перемінити гимназії основаної приватною фундацією на державну, а може тілько основати гимназію власну, але в такім случаю монастир не єсть обовязаний давати на то своїх фондів. Тогдї министерство згодилося оснувати власну гимназію, а тілько зажадало, щоби будинок для гимназій і т. зв. "потреби рїчеві" дала громада в порозуміню з монастирем. Отже розпочалися переговори з громадою і монастирем. До заходів громади оо. Василіяне відносились пасивно, а вконци (1882 р.) заявили, що готові відступити 7 саль в своїм будинку, прибори, і доплачувати річно 1050 зр. з огляду на свій обовязок удержуваня 3-х монахів до науки в гимназії (обчисляючи кошт удержаня одного монаха на 350 зр. річно). Громада від себе жертвувала річну доплату 1200 зр., услугу і опал. Після таких предложень правительство згодилось було оснувати від 1884 року власну гімназію, але вперед зажадало від громади і монастиря правних деклярацій. Року 1884. министерство, на представленя Краєвої ради шкільної, утворило провизоричну посаду при гимназії бучацкій, для одного суплента на кошт державний, але на утворенє більше посад не изволило.

 

Між тим переговори громади з монастирем о деклярації правні розбивалися на тім, що Василіяне не хотїли відступити на завсїгди будинку на гимназію. Громада постановила адаптувати той будинок на гимназію низшу, жертвуючи на сю ціль 7.000 зр. На урґенс з министерства в 1887 р. відповіла громада, що обовязуєсь адаптовати будинок і дати "рїчеві потреби". Однак оо. Василіяне почали ставити нові перешкоди, не хотячи позволити на адаптацію будинку. Тогдї громада постановила віднаймити будинок від монастиря на 20 лїт за чинш 400 зр. річно з правом винайму на дальше. Ба і на доплату 1050 зр. річно оо. Василіяне пізнїйше не хотїли згодитись, мотивуючи тим, що они кромі гимназії удержують також школу народну, до чого фундацією не були зобовязані, отже доплачуючи 1050 зр., не могли-би на будуще удержувати школи народної. Заходило ще питанє, чи громада одолїє свої зобовязаня, на які згодилася. Отже обчислено, що аби громада міста Бучача виповнила ті свої зобовязаня, потрїбний додаток до податку в висотї 26%.

 

Так, після представленя в Muzeum, стояла справа до нинїшної хвилї.

 

Тепер министерство просвіти хоче остаточно полагодити справу і оснувати в Бучачи гимназію державну і має надїю, що уже з найблизшим новим роком шкільним увійде в житє низша гимназія державна в Бучачи.

 

Для нас Русинів на першім місци в сїй справі стоїть очевидно питанє: якій буде язик викладовий в тій новій гимназії державній: рускій чи польскій?

 

Галицкі Русини, звістна рїч, так покривджені що-до шкіл середних в порівнаню з Поляками, що вже вопіючою кривдою було-би, щоби яка-небудь нова гимназія державна мала одержати не рускій язик викладовий!

 

[Дѣло]

 

 

01.01.1890