В природі юрби накидатися на кожного, чиї погляди розходяться з усередненою думкою
Вираз «мудрість юрби» став сучасним кліше. До того ж дивним – юрби, які сходилися на з’їзди Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини чи вітали схвальними вигуками фіри для засуджених на страту в епоху терору, були аж ніяк не мудрими. Можна застосувати багато визначень для зібрань, які юрмляться, аби аплодувати Верховному лідерові Кім Чен Ину чи вітати футбольний клуб Челсі – та «мудрий» не є одним із них. Кожен, хто не бере участі в таких подіях, повинен запитати себе: як велика кількість людей, таких схожих на нас, поводиться таким чином? Про що вони взагалі думають?
Є багато наукових робіт, в яких досліджено фактори, які впливають на поведінку натовпу. Ми відчуваємо потребу підтвердити колективну чи родову ідентичність – цей факт часто використовують безпринципні чи психічно неврівноважені лідери. Групи людей зі схожими поглядами посилюють позиції одне одного, заохочуючи одне одного переймати все більш екстремістські погляди. Відповіддю на запитання «про що вони думають?» є те, що вони здебільшого взагалі не думають. Саме такою часто є природа соціальної поведінки.
Тож як з’явилася фраза «мудрість юрби»? Це вираження математичної властивості, що усереднення незалежних оцінок тієї самої змінної має нижчу очікувану помилку, ніж самі по собі одиночні оцінки. Таким був контекст прикладу, який використав Джеймс Шуровєскі, аби представити ідею своєї популярної серед широкої публіки книги з такою самою назвою, пославшись на спостереження видатного математика Френсіса Гальтона про угадування маси бика (насправді Гальтона цікавила радше оцінка медіани, ніж середнього значення, та облишмо технічні деталі).
Є цілком розумним розділяти загальноприйняту думку на предмет, про який знаєш небагато; я вважаю, що Земля є круглою, тому що таким є баланс думки, заснованої на фактах, а тисячоліття тому думав би, що вона є плоскою – з тієї самої причини. Але число практичних ситуацій, в яких ця статистична властивість є результативною, строго обмежене. Зазвичай краще направити зусилля на зменшення погрішності оцінки, ніж на збільшення кількості помилкових оцінок. Ось чому ми воліємо доручати керування літаком кваліфікованому пілотові замість того, аби використовувати усереднення порад пасажирів.
Мудрість юрби стає патологією, коли оцінки членів юрби перестають бути незалежними одні від одних, а це можливо, коли юрба є великою, погано поінформовано, або і те і те. В природі юрби накидатися на кожного, чиї погляди розходяться з усередненою думкою. Це однаково справедливо на вулицях революційного Парижа, площах Пхеньяна і трибунах футбольного клубу Челсі.
Або в операційних залах інвестиційних банків. Гадана мудрість юрби використовується як обґрунтування для претензій на ефективність ринку, грубо виражена у гаслах на кшталт «ринок знає краще» і «ринку неможливо протидіяти». На високому рівні ця ідея обґрунтовує доречність регулюючої філософії, яка намагається відтворити умови, необхідні для застосовності результатів Гальтона – існування багатьох незалежних оцінок тієї самої змінної.
Тож ми маємо на меті сприяти торгівельному середовищу, яке характеризується багатьма суперечливими оцінками вартості забезпечення, які ґрунтуються на адекватній – і через це обов’язково обмеженій - інформації про вартість цінних паперів. Переконання у тому, що сукупність випадкових думок забезпечує кращий процес встановлення вартості, ніж експертний висновок, є радше символом віри, ніж предметом емпіричних результатів.
Гальтон писав про мудрість юрби. Ще видатніший математик Ісаак Ньютон, втративши на ринку величезні суми, писав більш розважливо про її безрозсудство.
John Kay
Crowd-pleasing is no substitute for wise judgment
The Financial Times, 16.12.2014
Зреферувала Галина Грабовська