Полювання на великого звіра в Кам’яну Добу: чи справді неандертальці харчувалися в переважній більшості лише м’ясом мамонта, як припускають? Така картина істинна лише частково, засвідчують нові дослідження. Згідно з їхніми результатами, хоча неандертальці й були вмілими мисливцями на мамонта, та тварини-велетні відігравали швидше другорядну роль в меню доісторичної людини.
Череп неандертальця.
Коли говорять про спосіб життя неандертальців, на думку більшості спадають печерні люди, що полюють на мамонта. Зрештою, археологічні дослідження решток жертв полювання засвідчують: неандертальці були вправними мисливцями на великого звіра й затятими м’ясоїдами. Проте ізотопний аналіз доводить дещо інший факт: у меню доісторичних людей мамонти не були головною стравою.
Загалом є й інші аргументи, які доводять, що мамонти не були єдиною їжею неандертальців: вполювати велику тварину було нелегко, адже зазвичай вони були 3 м заввишки й важили 6 тонн. Крім того, на місцях стоянок давніх людей лише подекуди знаходили кістки мамонта.
Ґеоф Сміт (Geoff Smith) з Археологічного дослідницького центру та музею еволюції людської поведінки в замку Монрепос у Нойвіді (Німеччина) детальніше вивчив питання, як споживали неандертальці м’ясо мамонта.
Для цього він спочатку детально вивчив рештки мисливської здобичі на стоянці Ля-Котт-де-Сен-Брелад (La Cotte de St. Brelade) на Джерсі (Нормандські острови). При тому він не лише визначив види тварин, яким належали останки, а й зіставив кістки з частинами тіла, проаналізував сліди вивітрювання, випалювання, укуси хижаків і як кістки ламалися чи як їх ламали. Пункт знахідки, Ля-Котт, що на північному узбережжі зони поширення неандертальців, нині займає особливе місце
Сміт не мав жодного свідчення про масштаби полювання на мамонтів. Але неандертальці у Ля-Котт добували мамонтів і використовували здобич ефективно. Це доводять численні сліди ударів та порізів на кістках мамонта. Крім того, люди кам’яної доби використовували головний і кістковий мозок тварини, спалювали багато кісток, ймовірно, як заміну деревині.
Серед решток мисливських жертв із Ля-Котт переважав великий звір. Зокрема, йдеться про мамонта й волохатого носорога, в незначній мірі присутні залишки маленьких биків, оленів і коней.
Сміт доходить висновків: неандертальці не спеціалізувалися виключно на полюванні на мамонта, використовували багато різних стратегій харчування. З огляду на це вони полювали на різноманітних тварин і риб в різні часові періоди з перемінною інтенсивністю, проте найчастіше – на травоїдних биків та коней.
«Кістки тварин засвідчують, що неандертальці тут і деінде поводилися як пристосуванці, – каже Сміт. – Мамонти були швидше одним зі способів розширити раціон. Так реагували на кліматичні зміни та коливання в навколишньому середовищі».
Зредагувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: http://www.scinexx.de.
16.12.2014