Двацять і третій раз ставав видїл Сїчи перед загальним збором, двацять і три лїт як-раз минає, коли на заходї від вітчини оснувала віденьска кольонія руска наше товариство! Чи і о скілько відповіли наші попередники вимогам і обовязкам вложеним на них основателями, — не наша справа осуджувати, тілько-ж коли розвернемо книгу исторіи нашого національного відродженя, виднїє там сильний і поважний заступ колишних Сїчовиків... Справдї, з гордостію і вдоволенєм сконстатувати можемо сей відрадний факть, що наше товариство виобразувало за час свого истнованя велике число робітників народних, людей світлих та правого характеру.

 

Нашому народови як-раз брак світскої интелигенції і то независимої, а головно наше товариство має задачу виобразувати таких людей. Ми за час свого урядованя розуміли се дуже добре і то було головно дерективою в наших дїлах. Ми ставляли товариство після вимог статуту на грунтї чисто національному стараючись від других переняти те, що можна би використати колись в хосен нашого народу і вітчини. Товариство наше пильно слїдило за всякими, чи-то радістними, чи печальними проявами в краю. Товариші Сїчовики збиралися вечерами в хатї товариства та застанавлялися над справами національними. Хто коли-небудь завитав в нашу "Сїч", хто серед моря чужоземщини почув рідне слово і рідну пісню, сему не скоро затруться в души вражїня тут пережитих хвиль. А головна задача нашого товариства: підтримувати духа рускости серед україньско-рускої молодежи у Відни і не дозволити нидїти народним святим идеалам тої молодежи а тілько підтримувати их і утверджати. Сеї задачі видїл нїколи не спускав з ока. На внї товариства манифестувалися ми в зносинах з иншими Славянами все яко Русини-Українці, сини вольного колись 21-миліонного україньского народу. Ми понимали вагу задачі, яку колись теперїшній молодежи доведеся сповнити, ми і приготовлялись до неї; нам дорогим було все своє, питоме-рідне; нас не порвала филя утопій і блеску, нам не заимпонувала нїяка великаньска брутальна сила!

 

Науку і знанє уважали ми фактором, котрий один в силї завести наш нарід до мети. Тому вчитувалися члени нашого товариства в твори нових литератур, в дїла мислителїв та философів сучасних тай і собі глядали розвязки горячих питань часу. Сим приспособляли они собі відомости загально-европейского образованя.

 

Членів числило товариство в мин. році 36. Головним чинником і мотором товариства була библіотека, коло котрої групувалося ціле духове житє товариства. Ми добачали недостачу книжок именно по дїлам питомого письменства, тому то уважали ми своїм обовязком скомплетувати в тім напрямі библіотеку, що справдї удалося нам. З радостію можемо днесь сказати, що наша библіотека славиться у Відни найдобірнійшою из библіотек всїх тутешних товариств славяньских. Она числить нинї 1503 дїл в звиж 3500 томах. В минувшім році администраційнім визначено 435 дїл, нових книжок прийшло 121. Се наглядний доказ користей, які подає библіотека членам.

 

Рівно-ж важним чинником в товаристві уважали ми читальню; ми старалися устроїти єї як найкрасше. Упорядкувавши сего року основно библіотеку в одній комнатї, ми жертвували цілу другу для вигоди читаючих. В читальни було часописей 21, а то политичних 17: Дѣло, Черв. Русь, Буковина, Наука, Русская Правда, Листок, Батьківщина, Америка, Gaz. Nadniestrzańska (з початку року), Praca, Kraj, Gaz. Polska, Русскія Вѣдомости, Свободная Россія, N. fr. Presse, Presse, Koln. Zeitung; литературно-наукових і популярних 21: Правда, Зоря, Бесѣда, Нов. Галичанин, Часопись Правнича, Добрі Ради, Руска Школа, Виданя "Просвіти", Библіотека исторична, Библіотека литературно-наукова, Библіотека музикальна, Niwa, Рrzegląd lekarski, Przegląd literacki, Кіевская Старина, Вістник Европи, Juristen Ztg., Medicinische Ztg., Учитель, Русская Бібліотека і Casopis ceskeho studentstwa; вкінци гумористичних 4: Зеркало, Страхопуд, Djabeł і Smigas. Під конець року прибули Kurjer Lwowski і Czas. Богато из поданих часописей одержувало товариство завдяки благосклонности Хв. Редакцій чи-то даром, чи-то по знижених цінах.

 

Видїл удержував дальше зносини з віденьскими академичними товариствами славяньскими: Зора, Slovenija, Zvonіmir, Акаd. Spolek, Кружок студентов ис Россіи, дальше з товариством польских ремісників Zgoda, Славянским півческим обществом, і розвязаним уже тов. Akad. ćten. Spolek в Празї а також из товариствами "Академ. Громада" в Кракові, "Акад. Братство" у Львові і "Союз" в Чернівцях. Коли основувала "Акад. Громада” свою библіотеку, видїл переслав їй в дар 112 дїл — дупликатів библіотечних.

Товариство устроїло публично вечер музикально-декляматорскій в честь памяти великого народного генія Тараса Шевченка, котрий після газетних справоздань випав дуже світло. По вечерї слїдував комерс, на котрім братя-Славяне устами своїх бесїдників заявили горячі симпатії нашому народови. Три рази устроював видїл менші вечерниці виключно для своїх членів. Видїл устроїв також в червни руску прогульку в околицю Відня до Ляксонбурґа. Богато причинився до розбуджена і внутрїшного житя хор товариства стоявшій під проводом голови тов. Зарицкого. Видїл брав удїл в нарадах всїх Славян Віденьских дотично устроєня великого балю славяньского у Відни, котрий відложено по причинї смерти члена родини Габсбургів на слїдуючій рік. Також порїшив був видїл уладити спільний льокаль из иншими чотирма славяньскими товариствами, однак некористне порїшенє справи загальним збором товариства Zvonimir спарализувало цїлу дїяльність спільного комитету.

 

За весь час свого урядованя відбув видїл 16 звичайних і надзвичайних засїдань, а два рази скликував надзвичайні загальні збори. В ходї року зовсїм упорядковано дїловодство і администрацію товариства. Видїл відобрав 137 писем, а вислав 180 в році администраційнім. На народні обходи і торжества в краю (як прим. музик.-деклям. вечери в честь Шевченка у Львові, Кракові і Чернівцях, ювилей руского театру, віче львівских академиків, торжество праского товариства Akad. сten. Spolek, смерть директора руского театру И. Гриневецкого і т. д.) висилав видїл все від товариства телеграми.

 

Дбаючи про добрий матеріяльний стан товариства запровадив видїл реформу також в касовім дїловодстві. Цілорічний оборот финансовий виказує доходів 386.18 зр., а то: а) з вкладок членів 218.07 злр.; б) з дрібних доходів 42.66½ злр.; в) з відпренумерат часописей 16.43 злр.; г) з добровільних датків 102.10½ злр.; д) з крейцарових доходів библіотечних 6.91 злр.; — розходів 380.73 злр., именно: а) хата, услуга, опаль і світло 239.57 злр.; б) удержанє библіотеки і читальнї 54.92 злр.; в) удержанє і направи инвентаря 12.20 злр.; г) видатки канцелярійні почтові, телеграми і т. и. 43.63 злр.; д) додано до коштів устроєня вечерниць 30.43 злр. — Остає отже на слїдуючій рік надвижка 5.45 злр. — В инвентари товариства зайшла незначна зміна, а то головно за-для браку відповідних фондів.

 

Фонд видавничій товариства виносить 93.04 злр., ульокованих через половину в щадници, — сума ще за мала, щоби предприняти поважне видавництво стояче в програмі товариства. Длятого передаємо сю справу слїдуючому видїлови до успішного переведеня в дїло.

 

Сим і кінчимо наше справозданє. Нехай нам вільно буде на сїм місци подякувати всїм, котрі чи то морально, чи матеріяльно підпомагали наше товариство, та просити их, щоб і на будуче не позабували на нашу наддунайську "Сїч"!

 

У Відни, в листопадї 1889.

 

Уступаючій видїл товариства "Сїч" у Відни (VII. Laudongasse 49. 17.): Орест Зарицкій, голова; Ив. Гриневецкій, заст. голови; Іосиф Партицкій, секретар і касієр; Ом. К., библіотекар; Лев Чаплиньскій, господар.

 

[Дѣло, 15.11.1889]

15.11.1889