Цього тижня маленька Литва завдала болісного удару російському енергетичному велетню «Газпрому». Балтійська країна ступила великий крок до енергетичної незалежності (передовсім від російського газу), запустивши в дію термінал зрідженого газу в Клайпеді.
27 жовтня у Клайпедський порт біля Північного молу прибув плавучий корабель-сховище скрапленого природного газу (LNG). Корабель має символічну назву — Independence. Він стане головним елементом ґарантування Литві (а згодом і трьом Балтійським державам) енергетичної незалежності.
Такого розміру судно Клайпеда побачила вперше. Довжина корабля становить 294 метри, висота — 47 метрів, швидкість — 18 вузлів. На судні обладнано 4 сховища для скрапленого газу, їх сукупна місткість — 170 тис. кубометрів.
Independence Литва орендує у норвезької компанії Hoegh LNG. Судно збудували в Південній Кореї спеціально для цього проекту. Згідно з планом, газ надходитиме на Клайпедський LNG-термінал. Він складається з трьох основних частин: плавучого сховища з регазифікаційною установкою, причалу, спеціально обладнаного для швартування судна, і газогону високого тиску, поєднаного з маґістральним газогоном.
Термінал перебуває у власності компанії Klaipėdos naftа, в якій державі належать 72,32% акцій. Зріджений газ для терміналу постачатиме компанія Statoil. За оренду судна Independence компанія Klaipėdos nafta платитиме 186 мільйонів литів (близько 68,9 мільйона доларів) на рік. Норвезька компанія Hoegh LNG не тільки здаватиме в оренду судно з екіпажем, а й надаватиме послуги з нагляду за ним. Через десять років Klaipėdos nafta має намір викупити судно.
Independence у Клайпеді зустрічало все вище керівництво Литви, а також високі представники Європейської Унії, Норвегії, Естонії, Латвії, США, Фінляндії та інших країн. Президент Литви Даля Ґрибаускайте на честь прибуття корабля виголосила промову: «На двадцять п'ятому році своєї державної незалежності Литва знову може пишатися своєю рішучістю, мужністю і політичною волею. Литва першою з Балтійських країн збудувала термінал зрідженого природного газу. Це стратегічний енергетичний проект, який визначить наше майбутнє. Водночас це й досягнення нашої держави. Литва будувала термінал самостійно. На реалізацію проекту нам знадобилося лише три з половиною роки. Ми стали енергетично безпечною державою. Клайпедський термінал зрідженого природного газу відіграватиме особливу роль — він стане ґарантією енергетичної безпеки всього реґіону. Якщо виникне конечність, він зможе покрити до 90% потреби Балтійських країн в газі».
Ґрибаускайте зізналася, що радники з енергетичних питань не раз говорили їй про те, що треба почекати з будівництвом терміналу. «Але було ухвалене інше рішення, і воно правильне!» — заявила вона.
Варто зазначити, що розробка цього проекту, який так і називається — Independence, почалася 2009 року за тодішнього уряду литовських консерваторів. 2011 року Сейм ухвалив відповідний закон, і за три з половиною роки термінал був збудований, тобто вже за чинного уряду литовських соціал-демократів.
У реґіоні Балтійського моря подібний об'єкт є тільки в Швеції. А для Литви це перший за роки незалежності масштабний енергетичний проект. Зрозуміло, що він викликав неймовірне роздратування Кремля і «Газпрому». Під час урочистостей у Клайпедському порту член партії консерваторів Раса Юкнявічене зазначила у промові: «Нелегко було, Кремль дуже пручався. Тепер у нас є термінал, який знизить залежність від російського газу. Досі ми на сто відсотків від нього залежали. Не вдалося Кремлю зупинити цей проект, як це у нього вийшло, наприклад, щодо нової атомної електростанції, яку планували звести в Литві. Країни Європи різняться у своєму ставленні до постачання російського газу. Ми були свого часу під окупацією й історично виявилися більше залежними від російського постачальника, як і багато країн Східної Європи. Думаю, що тепер, коли Independence стоїть в Клайпедскому порту, Литва стане добрим прикладом для інших».
Європейський комісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер привітав Литву із запуском газового терміналу. Він наголосив, що «реалізація цього проекту і початок діяльності терміналу — справжня історія успіху Литви». На його думку, функціонування LNG-терміналу забезпечить гнучкість енергетичного ринку у всьому реґіоні.
Термінал зможе приймати щороку 4 мільярди кубометрів газу. Литва, за даними минулого року, споживає 2,7 мільярда кубометрів. Отже, понад один мільярд кубометрів ще залишається для того, щоб могли під'єднатися, наприклад, Латвія і Естонія. Відомо, що прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма вже мала попередні перемовини з Далею Ґрибаускайте щодо ймовірного спільного використання терміналу.
Вільнюс не відмовляється цілковито від російського газу, який надходить до країни традиційно — газогоном. Однак литовський аналітик енергетичного ринку Альвідас Медалінскас стверджує: «Термінал істотно вплине на формування цін. А головне — за непередбачених обставин він повністю задовольнить потреби Литви. Маю на думці непередбачуваність політики Росії, яка нещодавно могла навіть погрожувати європейським країнам, що може взагалі припинити постачання газу, якщо вони не поводитимуться так, як їй хочеться. І термінал забезпечить наші потреби в такому випадку. Щоправда, треба врахувати, що Литва зараз — на шляху російського газу в Калінінградську область. І поки немає для цього окремого відгалуження від газпромівського "Північного потоку", що проходить дном Балтійського моря, Росія газ нам постачатиме».
І що ж найсуттєвіше в цій литовській газовій історії? Новий термінал допоможе не лише Вільнюсу знизити ціни на газпромівський газ (а досі Кремль виставляв Литві одну з найвищих цін), а й, приміром, Україні. Адже зайвий для Балтійських держав газ треба буде кудись збувати бодай за якоюсь ціною.
29.10.2014