Великий день

На будинках, де містяться виборчі комісії, червоні транспаранти і портрети Леніна, Сталіна, керівників більшовицької партії і уряду. Виборці гордо, як і личить справжнім господарям своєї долі, підходять до столів, де працюють комісії. Урочиста тиша. З тихим шелестом падають в урни білі листки. Ix щораз більше й більше.
13 дільниця. 11 годин ранку. З 2.380 чоловік, які мають голосувати на цій дільниці, віддали вже свої голоси 530 виборців.
14 дільниця. 12 годин ранку. З 1.905 виборців встигло вже проголосувати 629 чоловік.
У вестибюлі 11 гімназії — в центрі 46 виборчої округи виступає симфонічний оркестр учнів гімназії та мішаний хор української академічної гімназії під керуванням учителя Прокоповича. Дружинник робітничої гвардії тов. Пунін дає виборцям інформації. Ліворуч, дві кімнати, де під керівництвом тов. Колесникової розважаються діти матерів-виборців, що прийшли виконати свій громадський обов'язок. В іншому залі спалахують могутні юпітери. Це бригада Союзкінохроніки готується знімати на кіноплівку хід виборів.
Біля столів комісій людно. Раз-у-раз прибігають громадяни, прохаючи візника для хворих родичів, які в цей історичний день хочуть також сказати своє слово, продемонструвати свою волю жити в вільній і щасливій Радянській Україні.
Молодий чоловік веде по сходах маленьку, згорблену бабусю. Їй 84 роки.
— Звуть мене Сікорська Антоніна. Але, — додав з усмішкою, — не маю нічого спільного з генералом Сікорським, що отаманує тапер з повним гаманцем у Парижі. Я голосую сьогодні за приєднання Західної України до квітучої Країни Рад, де старим людям опіка та пошана.
Голосує польська революційна письменниця тов. Ваода Васілевська. Її вітають виборці оплесками і любовно стискають руку.
У величезному залі української гімназії золотими буквами на червоних транспарантах горять виборчі гасла. Обіч буфет з чаєм і закусками. Члени виборчої комісії т. т. Тисовсьвий, Кондякова й Бохенек слідкують за порядком. Виборці швидко проходять до урн.
Незабутній, радісний день у житті, віками знедоленої й уярмленої, а тепер вільної Західної України!
Ярослав Галан.

23.10.1939

До теми