Перший львівський спортивний телекоментатор

80 років тому, 7 жовтня 1934-го, народився відомий львів’янин, вчений геолог, спортивний діяч і перший львівський спортивний телекоментатор Юліян Кордіяк.

У приміщенні ФК "Карпати" на вул. Лєрмонтова (тепер Дудаєва), 5. Сидять зліва направо: Габор Вайда (колишній воротар "Карпат"), Богдан Сірий (спортивний діяч із США), Карло Мікльош (начальник команди "Карпати" у 1968–1972 рр., президент ФК "Карпати" у 1990–1992 рр.), Юліян Кордіяк (президент ФК "Карпати" у 1989–1990 рр.), Іван Яремко (журналіст). Світлина 1990 року.

У 1960–1970-х роках у Києві спортивними телекоментаторами були Віктор Нестеренко та Валентин Щербачов, у Москві – Ніколай Озєров, Ян Спарре та Володимир Маслаченко, у Тбілісі – Коте Махарадзе, а у Львові – Юліян Кордіяк...

Його характерний тембр голосу з неперевершеним галицьким акцентом був присутній у тодішніх чорно-білих телетрансляціях зі стадіону «Дружба» та інших спортивних арен Львівщини. А 17 серпня 1969 року Ю.Кордіяк та Н.Озєров коментували фінал матчу «Карпати» (Львів) – СКА (Ростов на Дону) за Кубок СРСР на  стадіоні ім. В.Лєніна у Москві. «Карпати» тоді перемогли 2:1. І Юліян Кордіяк, який протягом всього матчу говорив російською, наприкінці матчу не втримався й висловив українською мовою подяку футболістам за перемогу: "Молодці! Ми вам вдячні, дорогі друзі!".

Того вечора Юліян Кордіяк не міг бачити, що діялося на вулицях Львова. Десятки тисяч вболівальників вирушили після трансляції до центру міста – і не стало у Львові ні влади, ні міліції. "«Карпати»! Перемога! Львів! Україна!" – протягом годин скандували люди на вулицях та площах. Такої стихійної маніфестації своїх почуттів люди не дозволяли собі за всі роки комуністичної влади...

Юліян Кордіяк народився у Львові 7 жовтня 1934 року. Його дитинство не було легким. У 2,5 роки помер на сухоти його батько Євстахій, на початку ІІ Світової війни загинула мати. З п’ятирічного віку хлопчика виховувала батькова сестра. У 1951 році він закінчив Львівську середню школу №44, яка тоді містилася на вул. Леонтовича, 1. Потім навчався у Львівському політехнічному інституті, який закінчив 1956 року за спеціальністю «Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ». Як молодий спеціаліст 4 років відпрацював у Туркменистані.

У 1960 році Ю.Кордіяк повернувся до рідного міста, де працював науковим співпрацівником Львівського інституту геології та геохімії горючих копалин АН УРСР, де 1982 року захистив кандидатську дисертацію з геології нафтогазових родовищ Передкарпаття.

Дослідниця Роксоляна Загайська зазначала: "Ще зі шкільних та студентських років активно займався спортом, цікавився спортивним життям. Тому вже 1960 року розпочав одночасно працювати на Львівському телебаченні як коментатор і редактор спортивних програм, а також як журналіст львівських та республіканських газет. Юліян Кордіяк один з перших коментаторів започаткував ведення репортажів українською мовою, багато працює над відродженням давніх галицьких термінів, над вдосконаленням спортивної термінології українською мовою. Був членом Спілки журналістів СРСР, а з 1990 року – України...

Діяльність Ю.Кордіяка як спортивного журналіста та коментатора поширювалася за межами Львова: він коментував змагання, які проходили в Києві, Москві та багатьох інших містах, а також коментував міжнародні змагання, що проходили в Мюнхені, Відні, Римі, Афінах, Лондоні, Барселоні, Атланті, Сараєво. У 1980 році написав книгу «Чемпіони живуть у Львові», в якій описав життєвий шлях у великому спорті багатьох львів’ян – відомих спортсменів, чемпіонів СРСР, Європи, світу та Олімпійських ігор, про роботу кращих львівських тренерів, створення ними школи в окремих видах спорту" (Мельник І., Загайська Р. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів, 2010. – С. 277).

На початку 1980-х львівська футбольна команда  "Карпати" була ліквідована й приєднана до військової команди СКА. Львівські вболівальники не змирилися з таким рішенням футбольних функціонерів і розпочали рух за відродження своєї команди. Не залишився осторонь і Юліян Кордіяк, якого обрали у лютому 1989 р. першим президентом футбольного клубу "Карпати". Як згадував тодішній голова клубу любителів футболу "Карпати" Ростислав Заремба, "на посаду президента претендували тоді чотири кандидатури: Юліан Кордіяк, Іван Сало, Юрій Дячук-Ставицький, а також пропонували мою кандидатуру. Вирішили зупинитися на Кордіяку". Наступним президентом ФК "Карпати" став у 1990 році легендарний львівський футболіст і тренер Карло Мікльош.

Юліян Кордіяк (у центрі), Ігор Чижович (США, ліворуч), Іван Федоренко (президент НОК України, праворуч). Київ, 1998.

У 1990-х Ю.Кордіяк був виконавчим директором Львівського відділення Національного олімпійського комітету України, продовжував займатися журналістикою – не лише у Львові. Писав статті до київських видань "День", "Дзеркало тижня", до "Свободи" (Джерсі-Сіті, США).

Зліва направо: Юліян Кордіяк; редактор газети "Спортекспрес в Україні" Едуард Липовецький; спортивний директор ФК "Карпати" Іван Липницький (2000).

Писав не лише на спортивну тематику. Актуальною залишається й стаття Ю.Кордіяка "Попереду зима: чи будемо з газом?", надрукована в газеті "День" 12 серпня 1999 року.

"Не всі читачі знають, що російський газ, який повинен забезпечувати потреби України та експортні поставки, взимку до західного регіону майже не доходить. Його встигають розібрати на свої потреби у східних (прикордонних з Росією) та центральних областях. Тому забезпечення західних областей та основної частини експортних поставок відбувається за рахунок того, що зберігається в ПСГ. Це призводить до повільного, але невідворотного вичерпання запасів газу, навіть тих, яких називають «буферними», тобто технологічними. Вони підтримують пластові тиски, забезпечуючи існування ПСГ. Порушення «буферних» запасів, а саме цим погрожує вимушений понадлімітний відбір газу підприємствами «Львівтрансгаз», може викликати руйнування підземних сховищ. Чомусь у Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» про це не хочуть турбуватися, залишаючи львів'янам можливість самим вирішувати проблему забезпечення регіону газом і водночас вимагаючи не зривати поставок на експорт", – писав Ю.Кордіяк ще 15 років тому.

Могила Юліана Кордіяка на Личаківському цвинтарі.

Помер перший львівський телекоментатор 30 вересня 2000 року після раптового серцевого нападу. Похований в одній могилі з батьком Євстахієм Кордіяком (1907–1936) на полі 45 Личаківського кладовища біля цвинтарного муру.

Світлини – з архіву Івана Яремка.