Кінець північнокорейського диктатора?

Що сталося з юним північнокорейським «вождем та учителем» Кімом Ченом Ином? Однозначно щось недобре, адже після його весняних мілітарно-аґресивних погроз, що їх транслювали медія всього світу, вже кілька місяців поспіль навіть рідна комуністична преса про нього ні слова, ні півслова. Хтось каже: тяжко заслаб. Інші припускають страшніше: чоловіка позбавили реальної влади.

 

 

Ще зовсім недавно світ насолоджувався кадрами, де Кім Чен Ин зустрічається з колгоспниками, гладить свиноматок елітної породи. Відвідує фабрику цукерок, ласує, схвально хитає головою. Ось він на військових навчаннях, пояснює генералам, як треба правильно бити ворога. А навколо нього сила-силенна чи то секретарів, чи то літописців, чи журналістів – всі з нотатниками, всі дослівно записують безсмертні слова Кіма.

 

І ось вже кілька місяців, як всі ці презентативні вистави геть зникли з медіа-простору. Занепокоєння посилилося після 25 вересня: на сесії Верховного народного зібрання Кіма Чена Ина не було. Це вже взагалі не вкладалось у жодні рамки тестаментально-іміджевої політики державного лідера.

 

Хоча ні, з національної преси його ім'я зникло не цілком. Весь той час від його імені, як і раніше, надсилали привітання дружнім іноземним державам, напутні слова на адресу внутрішніх політичних заходів. А от традиційних телевізійних сюжетів — жодного.

 

Зрозуміло, що те все не могло не спровокувати шквалу чуток. Найрадикальніші пліткарі стверджували, що Великого Керманича вже нема серед живих. Менш сміливі обмежувалися розмовами про тяжку хворобу Кіма-ІІІ. Говорили про його проблему з ногами на тлі проґресуючого діабету. Існує теж версія про подагру як про спадкове захворювання всіх представників панівної в КНДР династії Кімів.

 

Чутки підживлювали мас-медія з Півдня. Так, популярна сеульська газета «Чосон ільбо» написала, що лідер Північної Кореї отримав травму під час однієї з інспекційних поїздок і довший час її іґнорував. У вересні йому нібито було зроблено операцію на обох колінах, і тепер він проходить курс реабілітації в пхеньянському шпиталі, призначеному для найвищої номенклатури. Свої здогадки сеульські журналісти базували на даних від південнокорейської розвідки, яка нібито зафіксувала, що до шпиталю незвично часто заїжджають лімузини вищого керівництва КНДР.

 

Пхеньян мусив негайно реагувати. Постійний представник КНДР в Раді з прав людини ООН Со Се Пен рішуче спростував інформацію про недугу очільника Північної Кореї. Він назвав повідомлення про операцію на двох колінах «сфабрикованими чутками».

 

Всі мас-медія КНДР прогриміли гнівними філіппіками про підступи ворогів і про непоборну силу й богатирське здоров'я державного лідера.

 

То що, таки здоровий? Це питання вже не видається аж таким важливим. Доречніше нині звернути увагу на несподівану міжнародну активність Пхеньяна. Міністр закордонних справ КНДР Пек Ю Чун вперше за останні 15 років прибув до Нью-Йорка на сесію Генеральної асамблеї ООН. Після того він полетів до Москви, де мав перемовини з найвищим російським керівництвом.

 

Наприкінці вересня Сеул відвідала безпрецедентна за рівнем повноважень делеґація КНДР, й очолював її «людина №2» у пхеньянській владній єрархії – начальник Головного політичного управління Корейської Народної Армії, віце-маршал Хван Бен Со. На переговорах йшлося про зниження напруженості, скасування південнокорейських санкцій і припинення ворожнечі.

 

Водночас Пхеньян почав діалог з Токіо, намагаючись знизити рівень конфронтації між країнами. Північна Корея офіційно запросила в гості відповідну японську делеґацію.

 

Може, річ таки не у хворобі Кіма Чена Ина? Просто в КНДР відбувся тихенький державний переворот. І стався він ще наприкінці минулого року. Пригадуєте те макабричне повідомлення з Пхеньяна про жорстоку страту в грудні 2013 року вуйка Кіма-ІІІ – Чана Сона Тхека. Саме він був фактично «сірим кардиналом» при молодому самодержцеві.

 

Таку версію подає на розгляд громадськості колишній відповідальний пропаґандист і контррозвідник з Північної Кореї Чан Чин Сон, який вчасно втік на Південь. З його слів, від грудня країною править політбюро Трудової партії Кореї, а Кім Чен Ин перетворився на ширму, маріонетку в руках старших партійних товаришів.

 

З одного боку, версія видається занадто неймовірною. Переворот у Північній Кореї, посягання на всіма коханого «вождя й учителя»? Проте, якщо скласти докупи всі наведені факти, то саме така версія й залишається єдиною життєздатною.

 

 

06.10.2014