Словничок з творів Івана Франка (х)

хабаз
   Хаба́з, хабу́з:
   Хаба́з, хабу́р:
     — бур'ян, бадилля, хлющ [3]
     — бур'ян [XI]
     — високий бур'ян [2]
     — великий бур'ян [XIII]
     

хабуз
   Хаба́з, хабу́з:
   хабу́з:
     — бур'ян [14;22;IV]
     — бур'ян, бадилля [25]
     — високий бур'ян [2]
     — великий бур'ян [XIII]
     — дрібне бадилля, дрібне пруття [III]

хабур
   Хаба́з, хабу́р:
     — бур'ян, бадилля, хлющ [3]

хавка
   Ха́вка:
     — (вульг.) рот [13]
     — рот (вульгарно) [VI,VII]
     — рот, паща, пелька [I]
     — рот, щелепи [III]
     — рот; морда [IV]
     

хавтур
   ха́втур:
     — попівські побори натурою [4;30,XII]

хавтури
     — попівські побори натурою [XII]

хаджі
   Хаджа́, хаджі́:
     — почесний титул мусульманина, який здійснив паломництво до Мекки [43]

хайдер
   Ха́йдер:
     — єврейська релігійна школа [22]
     — початкова єврейська релігійна школа [V]
     

хайр
      під хайрем: (євр.) під присягою [VIII]

хайрем
     — присяга; слово честі [V]
     — Під хайрем: під присягою [24,IX]

халамай
     — безлад, замішання [XI]

халамби
   Халамби́:
     — безладдя, замішання; баламут, халамидник [3]

халупник
   Халу́пник:
     — бідняк, що має тільки невеличку хату (халупу) [IV]
     — бідняк, що має тільки хату (халупу) [III]
     — люди, що мають лише невеличку хатку-халупку без поля! [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у всіх австрійських краях панщизняна робота має бути скасована (тільки комірники і халупники мали робити її далі), а всі тягарі і повинності підданих мали бути перемінені на гроші [XIX]
     — людина, що має тільки хату [I]
     — селянин, що мав лише невелику хату без поля [46-2]
     — селянин, який крім хати («халупи») нічого більше не має [XI]
     — той, що має тільки невеличку хату, халупу [II]
   Халу́пники:
     — селяни, що мали лише хату без поля [46-1]

хапатня
   Хапатня́:
     — жартівливо: гостина, де можна нахапатися, де дають багато їсти [IV]
     — частування, угощування [14,I]
     — частування [XII]

хапчивий
     — зажерливий [IV]

хапчивість
   Хапчи́вість:
     — поспішність [34]

харалуг
   Харалу́г:
     — сталь, криця [8]

харалужний
   Харалу́жний:
     — стальний [37]

харалужні
   Харалу́жні:
     — сталеві, крицеві [12]

харамана
    Харамана́ гнути :
     — плести дурниці, дурити [21,IV]
     — верзти небилиці [16]
     — говорити брехливі дурниці, дурити [II]
   гну́ти харамана́: одурачивать [ІФ,1890]
     закрутити харамана: «обманути»[ VI, 146] (мабуть, з румун. haraiman «шум, галас») [ОГ]
     

харлак
   харла́к:
     — бідняк, жебрак [48]
     — миршавий, хирлявий, нужденний [21,III]
     — тут: боягуз; фізично квола людина [45]
     харлак (21, 439) – “бідняк”,

харний
     — чистий, охайний [VI]

харно
   Ха́рно:
     — чепурно, привітно [16]

хатрак
     [ II, 15] (з чесь. арґот. chybrak, kibrak «поліційний аґент, що в дальшому з нім. арґот. Kiberer, Kiwerer «детектив»), [ОГ]
     Полїціянт. А зловлять хатраки, то також що? [ІФ-1902]

хащі
     — кущі [IV]
   хащі́: кустарникъ [ІФ,1890]

хвала божа
     — церковна відправа [IX]

хвалабу
   хвала́бу:
     — хвала богу [7;5,XII]

хевкати
     — кашляти [IV]

хибнути
   Хи́бнути:
     — бракувати [9;16]

хибувати
   Хибува́ти:
     — тут: бракувати, не вистачати [53]

хильцем
     — схилившись, зігнувшись; [VI]

хитваніти
   Хитвані́ти:
     — слабувати [V]
     — хиріти, хорувати [2,XIII]
     

хідник
     — тротуар, потайник, коридор [IV]

хідники
   Хідники́:
     — переходи [23]

хіротонія
   Хірото́нія:
     — висвячення (на священика) [46-2]

хісни
   хо́сен, хісни:
     — користь, зиск [3]
     — користь, користі [XI]
     

хісно
   хі́сно:
   хі́сно́:
     — добро, пожиток [10]
     — корисно [44-2]
     — корисно, вигідно [25]

хіснуватися
   хіснува́тися:
     — користуватися [38;46-2;6;46-1,XVIII] Та наразі Золя займав не так, може, сей історико-сопіальний підклад його циклу, як справа, по його думці, більш наукова, а по думці переважної часті критиків, власне дуже проблематичної наукової вартості,— справа психофізіологічного насліддя, яке приносить із собою на світ кожний чоловік з лона сім'ї, у насліджу є від батька, від матері, від безконечного ряду генерацій, починаючи з тих, що жили в кам'яних печерах і хіснувалися кам'яними знаряддями [XVIII]
     — користуватися [V]
     

хіхлянка
      «задниця»[ IV, 489] (від арґот. хіхляти, з циган, chliav «сасаге, сасо») [ОГ]

хламіда
     — старогрецький широкий вовняний одяг, плащ [XI]

хлань
   Хлань:
     — безодня, прірва [2,XIII]
     — безодня [I]
     

хлипати
     — ридати [IX]

хло
   хло:
     — скорочене: хлопе (в просторіччі) [4]
     — скорочене; хлопе (народна форма) [XII]
     — хлопе, хлопче, чоловіче! [IV]

хлоп
     — селянин, мужик; мужчина [I]
     — селянин, чоловік [IV]
     — селянин; мужчина; сильна здорова людина [VI]
     — селянин, селянський [III]

хлопець
      Хлопець до ззування чобіт: прилад для стягання тісних чобіт [VI]

хлопістика
   Хлопі́стика:
     — канцелярське ведення селянських справ [11]

хлопський
     — селянин, селянський [III]
     хлопська комісія: «самосудове побиття зловленого злодія селянами»[ II, 15] [ОГ]

хлоста
   Хло́ста:
     — кара, прочухан [25]

хляп
   хляп:
     — ляпас [7;5,XII]

хобта
   Хо́бта, хо́пта:
     — бур'ян [52]

хов
     — виховання, плекання; [X]

хованень
     — у бойків: чорт [IX]

хованець
   Хо́ванець:
     — нечиста сила, домовик [24]

ховапня
     — виховання [II]

ховати
   Хова́ти:
     — виховувати [2,I,XII,XIII]

ховатися
     — виховуватися [VI,IX,X]

ходак
      «портмоне»[ II, 15] (дослівно «старий черевик») [ОГ]
     ходаки з долин висмикують: портмоне з кишенїв витягають, т. є. крадуть. По містї тротоарами ходять та ходаки з долин висмикують — велика штука! [ІФ-1902]

ходаки
   Ходаки́:
     — постоли [II,V]
     — тут: постоли [26]
     — постоли, личаки [IV]
   ходаки́: кожанная обувь въ родѣ лаптей [ІФ,1890]

ходачковий
   ходачко́ва шляхта:
     — дрібна шляхта [29]
     — вбога сільська шляхта [VI]
     

холітатися
   холіта́тися: пошатываться [ІФ,1890]

холодник
   Холо́дник:
     — холодний борщ на буряковому відварі [51;52]

холошний
   Холошний:
     — Холо́шні куртки: куртки з товстого білого сукна [35]

холошні
   Холо́шні:
     — товсті, шерстяні штани [V]
     — штани [2,II,IV,VI,XIII]
     

холошня
   Холо́шня:
     — штанина [51]

хом'янути
   Хом'яну́ти:
     — сильно вдарити [22,VI,VII]
     — вдарити [54]
     

хопта
   Хо́бта, хо́пта:
   хо́пта:
     — бур'ян [1;3;4;6;7;12;13;20;37;2;5;9;14;51;52,I,VI,VII,X-XIII]
     — бур'ян, зілля [8]
     — хопта [14, с. 261] – бур’ян” [СБГ, ІІ,345]; [ІЦ-2009]
   хо́пта: бурьянъ [ІФ,1890]
     

хоронитись
   Хорони́тись:
     — зберігатись, оберігатись [53]

хорувати
     хорувати (21, 435) – “хворіти”; [ІЦ-2006]

хорунжанка
   Хорунжа́нка:
     — дочка хорунжого [54]

хосен
   хо́сен, хісни:
   хосе́н:
     — вигода, користь [47]
     — користь [7;22;11;13;4;44-1;5;48;51;52;53,I,II,V,VI,VIII,XII]
     — користь, користі [XI]
     — користь, вигода [45]
     — користь, зиск [2,3]

хосенний
   Хосе́нний:
     — корисний [29;44-2;46-2;48;53;V,VI,X,XVIII] зачне бачити всю розкіш тільки в тім, щоб шкодити другим. У його голові не збудиться застанова: чи, кому і нащо хосенна ся свобода? [XVIII]
     — корисний, вигідний [1]
     

хосенність
   Хосе́нність:
     — корисливість, корисність [44-1]
     — корисність [47]
     — корисність, придатність [43]
     — користь [46-1]

храп
     — нюх; мати храп: важитися, зазіхати на що [IV]

храпавий
   Храпа́вий:
     — трухлявий [25]

хризов
     — указ, закон [XIX] Такий стан застає й затверджує в XVII віці т. зв. хризов воєводи Константина Дуки з 28 вересня 1693 р [XIX]

хризоліт
     — дорогоцінний камінь жовтозеленого кольору [XI]

хрія
   хрі́я:
     — авантюра [XIX] Автор сеї «реміссоріальної» хрії по перерві, зробленій паном президентом, торочить далі свої уваги [XIX]
     — виконання на письмі якогось завдання [1,X]
     — неприємність, клопіт [5;7]
     — неприємна пригода, клопіт [XII]
     — промова [44-2]
     — стаття [XX] Я й зовсім не такий поет, як Вам, може, з моїх віршів видалося, але сухий Bücherwurm, котрий поезії складає часом, раз на місяць, а день в день пише довжезні хрії про податки і банки і каси позичкові, про статистику і економію і чорт зна що такого [XX]
     — тут: неприємність, клопіт [13]
   Хрі́ї:
     — авантюри [46-1;46-2]
     — тут: тези, статті [48]

хроб
   Хроб:
     — черв'як [51]

хробат
   Хроба́т:
     — хорват [46-1;46-2]

хропавий
   Хропа́вий:
     — (пропалений камінь) – хрупкий, крихкий [12]
     — кострубатий, хриплий [48]
     — кострубатий [XX] Бачу я те і сам, що всі майже мої дотеперішні речі під взглядом внішньої форми хропаві і негладкі, що походить із нагромадження полугласних, неізбіжного при скороченню окончень [XX]

хрунити
   Хру́нити:
     — зраджувати [41]

хрунь
   Хрунь:
     — зрадник, підкуплений виборець [XII]
     — зрадник, ренегат (від власного імені, що належить вигаданому героєві тогочасної публіцистики) [52]
     — зрадник, ренегат [5;7;51]
     — свиня; в Галичині хрунями називали виборців, що продавали свої голоси; зрадник народу [IV]

худога
   худо́га:
     — художник, митець [13]

хурдига
   Хурди́га:
     — холодна, в'язниця [25]

хусит
     — єврей, що додержує всіх релігійних приписів [V]

хусити
     — єврейська релігійна секта [VII]

хухнути
   Ху́хнути:
     — дмухнути [51]

 

27.08.1995