Словничок з творів Івана Франка (ф)


​фабльо

   Фабліо́, фабльо:
     — коротке віршоване оповідання комічного чи сатиричного змісту [53]


фабула
   Фабу́ла:
     — гультай, пройдисвіт [XII]
     — пройдисвіт [5,7]
     


фавди
     — фалди; присісти фавди: зробитися малим і тихим [XI]


фавдуватися
   Фавдува́тися:
     — укладатися складками, зборками (про одяг) [I]
     — улягатися складками (про одяг) [14]
     


фаворити
   Фавори́ти:
     — бакенбарди [51]
     — тут: бакенбарди [20]
     


фагас
   Фа́гас:
     — донощик [46-1;46-2]
     — презирливе визначення: слуга, лакей [44-1]
     — фіскал [25]

 

фаєрабенд
   Фаєра́бенд, фаєра́нт:
     — кінець роботи [17]


фаєрант
   Фаєра́бенд, фаєра́нт:
   Фаєра́нт:
     — вечірня година, коли закінчується праця [21]
     — вечірня година, коли кінчається робота [III(Ів.Фр.),18 ]
     — кінець роботи [17]
     — момент закінчення роботи у ремісника [IV]
      «кінець праці»[ VI, 151] (з нім. Feierabend «те саме», первісно «навечір'я свята») [ОГ]
     — Фаєрант (польсь. fajrant < нім. Feierabend) краще викласти «час після закінчення роботи на заводі або в ремісника25, ніж «момент закінчення роботи у ремісника» (540). [MО,IV]


фаєрверок
   Фаєрве́рок:
     — феєрверк [51]


фай
     — вигук, вживається у висловах: «фай би му!» - прокляття, побажання, щоб пропав [XIII]


файка
   Фа́йка, файчи́на:
     — люлька [2;14;24;I,XIII]


файн
     — гарний [III]


файний
     — гарний [I,V]
     — добрий, гарний [X]


файно
     — гарно [IV,VIII]


файчина
   Фа́йка, файчи́на:
     — люлька [14,V]


факельцуг
   Фа́кельцуг:
     — процесія з факелами [48]
     — факельна процесія, факельний хід [46-1]
     


фактор
   Фа́ктор:
     — в буржуазному суспільстві комісіонер, посередник [47]
     — посередник [22]
     — тут: гендляр [11]
     — фактор (125) < польськ. faktor — посередник під час купівлі, продажу [MО,V]


фалатані
   Фала́тані:
     — пробиті [12]


фалатати
     — шматувати, дерти на клапті [II]


фалатка
   Фала́тка:
     — тут: простий верхній одяг, прикриття [45]


фалатки
   Фала́тки:
     — лахміття [46-1;46-2,XIX] У дикуна, можна сказати, стільки добра, що на нім: які-такі фалатки на тілі замість одежі, коралі з диких лісових овочів, звірячих: зубів або морських слимачків на шиї, часом іще в вухах, у ніздрях, у губах: і т. д. замість оздоби, лук, стріли, спис та деякий ніж замість оружжя — та й годі [XIX]


фалатнути
      «різонути»[ VI, 146] (звуконаподібне з розширювальним складом «ла», секундарно наближене до угор. fałat «кусень») [ОГ]
     — пробити [V]


фалаття
     — лахміття [IV]


фалда
   Фа́лда:
     — боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола [51]


фалі
   Фа́лі:
     — хвилі [6;8]


фалювати
   Фалюва́ти:
     — хвилюватися [13]


фалюндиші
   Фалю́ндиші:
     — сорт сукна [28]


фаля
   Фа́ля:
     — хвиля [2;14;23;24;33,XII,XIII]
     — хвиля, вітер з дощем [42]
     


фальварок
   Фільва́рок, фальва́рок:
     — панський маєток, господарська частина [52]


фама
   Фа́на, фа́ма:
     — слава, поголоска, чутка [11]
     — чутка [4;13;52;XII]
     — чутка, поголоска, слава [2,XIII]


фамовати
     — хвилювати [IV]


фана
   Фа́на, фама:
     — слава, поголоска, чутка [11]
   Фа́на:
     — корогва [20,IV]
     — корогва, прапор [21]


фанаберія
   Фанабе́рія:
     — пиха, чванливість, примха, дивацтво [51,52]


фант
   Фант:
     — застава (дати щось в заставу) [XII]
     — застава, щось заставити [5;7]
     — річ, дана в заставу [44-1]


фанти
   Фа́нти:
     — речі, хатнє майно [46-1]
     — хатнє майно, речі [46-2]
     


фантом
   Фанто́м:
     — привид [5;7]
     — привід, примара, ілюзія [35]
     


фантоми
   Фанто́ми:
     — привиди [22]


фантувати
   Фантува́ти:
     — спродувати за борги [23]
     — спродувати речі для сплати податку, боргу [24,IX]
     


фанфаронада
     — хвальба [IV]


фарса
   Фа́рса:
     — фарс, беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовище у бурлескному театрі XIX - XX ст.; комедія легкого, жартівливого змісту із зовнішніми комічними ефектами [51]


фасія
   Фа́сія:
     — декларація платника податків про доходи [46-1;46-2]
     — опис прибутковості земельних угідь, маєтків, визначена на підставі зізнань їхніх власників [44-1]
     — опис прибутковості земельних угідь, маєтків, складений на підставі зізнань їх власників для нарахування податку [44-2]
     — список майна [XX] Ваша брошура про фальшиву фасію, се річ, написана майстерно [XX]


фаска
   Фа́ска:
     — діжка [I]
     — маленька діжечка для масла, сиру [14]
     — невеличка бочечка (на сир) [IV]


фасочка
   Фа́сочка:
     — невеличкий дерев'яний посуд у формі діжечки [2,XIII]


фасцикули
   Фасци́кули:
     — згорток паперів, документів [50]


фатерланд
     — батьківщина [II]


фатига
   Фати́га:
     — клопоти, турботи [V]
     — турбота [22,VIII]
     


фацет
   Фа́цет:
     — зневажлива назва жартівника, несерйозної людини [21]
     — зневажлива назва несерйозної людини [IV]
     — молодик, парубок [55]


фацетія
   Фаце́тія, фаце́ція:
     — анекдот, коротке дотепне оповідання [36]


фацеціоніст
   Фацеціоні́ст:
     — анекдотист [18]
     — жартівник, оповідач анекдотів або гумористичних оповідань [IV]
     — жартівник, оповідач анекдотів [III]
     — жартівник, оповідач веселих пригод, анекдотів [II]
     — оповідач анекдотів [36]
   фацеціоніст: шутникъ [ІФ,1890]


фацеція
   Фаце́тія, фаце́ція:
     — анекдот, жарт [51]
     — анекдот, коротке дотепне оповідання [18,36,III]
     — коротенька жартівлива новела [XVIII] Ігуменя віддає йому «найбезбожнішу і найобридливішу книжку, яка коли-небудь була написана» — його власні фацеції [XVIII]
   Фаце́ції:
     — короткі оповідання гумористичного жанру [41]
     


фаціата
   Фаціа́та:
     — лице, образ [22]
     — лице [V]
     


фаціціоніст
   Фаціціоні́ст:
     — жартівник, оповідач веселих пригод, анекдотів [20]


фаціята
     — лице [VIII]


фебра
   Фе́бра:
     — лихоманка [12;48]


фейлетон
   Фейлето́н:
     — статті чи художні твори, що друкувалися в газетах під спеціальними рубриками (фейлетон, малий фейлетон) [50]


фелер
   Фе́лер:
     — помилка, хиба, вада [21]
     — помилка, хиба [IV]
     


фелон
   Фело́н:
     — риза [19,51]


фельцуг
   Фельцу́г:
     — похід [44-1]


феник
   Фе́ник, пфеніг:
     — дрібна австрійська монета [24,VIII]
     — пфеніг (дрібна монета) [4]
     — пфеніг, дрібна монета [III-V]
     — пфеніг, німецька дрібна монета [XII]


феральний
   Фера́льний:
     — нещасливий [20]


фербель
   Фе́рбель:
     — азартна гра в карти [1]
     — рід азартної гри в карти [44-1]
     


фервальтер
   Ферва́льтер:
     — завідувач [47,IX]


фервальтерія
   Фервальтері́я:
   Фервальте́рія:
     — управа [46-1;46-2]
     — управа лісів, державна лісова управа [44-1]
     — управа лісів, державний лісовий уряд [IV]


фервальтерка
   Ферва́льтерка:
     — завідувачка [3,XI]


фервор
   Фе́рвор:
     — метушня [45]


ферделюнок
   Ферделю́нок:
     — виклик, повістка [18]
     — судова оповістка, судовий виклик [II]
     


ферії
   Фе́рії:
     — вакації, канікули [48,II]
     — канікули [22;25;35;41;46-1;46-2]
     — канікули, вакації [20]
     — канікули, відпустка [37;47]
     — літні канікули [XX] Діло таке, що при нагоді зборів товариства Шевч. дехто з українців (з молодіжі) підніс думку, що добре б було, якби товариство в червні або липні сього року, коли в Росії почнуться ферії, устроїло курс українських викладів з університетським характером вроді рос. вільного ун. в Парижі, на який могли би крім галичан приїхати деякі слухачі із Росії (младенець, що виступив з тим проектом, обіцяв нам таких слухачів зо 100!) [XX]
     — шкільні канікули [50]


ферлядунок
   Ферляду́нок:
     — виклик до суду [2]
     — наказ явитися у суд [XI]
     — повістка про явку до суду [VI,VII]
     — повістка про явку на суд [VIII]
     — судова повістка [22]
     


ферт
   Ферт:
     — подібний до букви ф [5;7]


ферула
   Феру́ла:
     — суворе поводження, суворий режим [41]

 

ферфлюхтація
   Ферфлюхта́ція:
     — обурення, прокльони [49]


фест
   Фест:
     — дуже, міцно, сильно [22]
     — сильно [VI-VIII]
     


фестин
   Фести́н, фести́ни:
   Фе́стин:
     — народне гуляння [46-2]
     — народне гуляння, святкова забава [54;29]
     — святкова забава, гулянка [47]
     — свято [46-1]
     — свято, святкова демонстрація [2,51]


фестини
   Фести́н, фести́ни:
     — свято, святкова демонстрація [51]


фестон
   Фесто́н:
     — плетиво у вигляді ланцюжка з квітів, орнаменти такої ж форми [31]


фестунки
   Фесту́нки:
     — святкування [53]


фестунок
   Фесту́нок:
     — фортеця, тюрма [21]
     — фортеця [IV]
     — фестунок (275) (польсь. festunek з нім. Festung) [MО,III]


фивкнути
   Фи́вкнути:
     — полетіти вгору [1]


фиркатися
     — бундючитися [III]


фицкати
   Фи́цкати:
     — бити ногами [13]


фіакер
     — візник [VIII]


фіакр
   Фіа́кр:
     — легкий найманий екіпаж [51]


фіакри
     — дрожки [XI]


фівкнути
     — полетіти вгору [X]


фіглі
   Фі́глі:
     — жарти, пустощі [48]


фіглярка
   Фігля́рка:
     — збиточниця, жартівниця [1;X]


фігура
   Фігу́ра:
     — статуї святих або хрести з каменю на схрещенні доріг та при в'їзді в населені пункти [X]
     — статуя Божої Матері або хрест, встановлений на честь знесення панщини [54]
     — хрест з розп'яттям або статуя якогось святого, переважно на роздоріжжі [IV]
     — хрест з розп'яттям край дороги [3]
     — хрест при дорозі; кам'яна статуя святого або святої край шляху, в полі [XI]
     


фігурант
     — німий учасник, особа без ролі [XII]


фідеїкоміс
   Фідеїкомі́с:
   Фідеїко́міс:
     — маєток, що спадкується певною особою на підставі сімейної, не приватно-індивідуальної власності; його не можна віддати у заставу або продати [44-2]
     — майорат; поміщицьке володіння, в якому земля переходила у користування спадкоємця без права застави, роздроблення, відчуження, продажу цілком або частково; фідеїкоміси, що одержали право затвердження за часів Речі Посполитої, мали назву ординацій; утворення ординацій вимагало згоди сейму, а тому обмежувалось тільки до кількох магнатських володінь [44-1]


фізик
   Фі́зик:
     — тут: повітовий лікар [20]


філіація
   Філіа́ція:
     — встановлення залежності між різними текстами того ж самого твору (автограф, списки і т. ін.) [33]
     — родовід [38]
     — розвиток у зв'язку з попереднім [42]


філіжанка
   Філіжа́нка:
     — фаянсова чашка [IX]
     — чашка [24;51,VI,VII]
     


філізування
   Філізува́ння:
     — викликування [20]


філістер
   Філі́стер:
     — самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель [37]


філософія
     — в розумінні: філософський факультет університету [II]
     — себто т. зв. філософічний факультет університету, де викладали всі університетські науки, крім медицини, правознавства та богословських предметів; скінчивши «філософію», можна було стати вчителем середньої школи [VI]
     — так називався філософський факультет університету, де викладали всі науки,, крім медицини, права та богословських предметів; скінчивши «філософію», можна було стати вчителем середньої школи [VII]
     


філюра
   Фі́люра:
     — доручальний лист [44-1]


філяр
   Філя́р:
     — архітектурна підпора, колона; переносно: підпора, фундамент, сила [44-1]
     — стовп, колона [39]
     — стовп, опора [45]


філяція
   Філяція:
     — залежність між текстами, що повстали з одного джерела [37]


фільварок
   Фільва́рок, фальва́рок:
     — комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне господарство; панський маєток [51]
     — панський двір [IV]
     — панський маєток із господарчими будівлями, хутір, висілок [53]
     — панський маєток, господарська частина [52]
     — поміщицьке господарство [44-2]
     — поміщицьке панщинно-кріпосне господарство [44-1]


фімфа
   Фі́мфа:
     — грубий недоречний жарт; удавати фімфу — вдавати ображеного [3]
     — грубий, недоречний жарт [51;52]
     — штучка [XI]
     


фінанси
   Фіна́нси:
     — прикордонна австрійська сторожа [1,X]


фінанцвах
   Фіна́нцвах:
     — службовець фінансової сторожі [46-1;46-2]
     — фінансовий інспектор [48,XX] У нас, як знаєте, сіль цісарська,— жаль тільки, що наша підгірська земля не знає нічого про монополії і проявляє соляні джерела там, де їй подобається, а частенько й зовсім не там, де би се мило було цісарським фінанцвахам [XX]
     


фінгувати
   Фінгува́ти:
     — підробляти [37]


фінезія
     — Витонченість [XVIII] Не знаю, як се кому подобається, і, напр., критик Махарових творів у віденській «Zeit» др. Крейчі бачить в тім якусь особливу тонкість і фінезію [XVIII]


фінти
   Фі́нти:
     — хитрощі [46-1]


фіра
   Фі́ра, фу́ра:
     — віз [21;51;52;III,XX] Щодо інших віршів, то прошу не женуватися присилати їх — може, з цілої фіри й вибереться дещо— але згори застерігаюся, що у нас у ЛНВ тепер віршів друкується дуже мало, тому й цензура на них досить гостра [XX]
     — віз, критий віз [33]
     — віз, підвода [14;44-1]
     — підвода, хура [XIX] Я повинен би платити їм за кожну фіру готовими грішми [XIX]
     — хура [25]
     


фірвальтерія
   Фірвальтері́я:
   Фірвальте́рія:
     — управа [24,26]
     


фірер
   Фі́рер:
     — австрійський військовий підстаршина [17]
     — австрійській військовий підстаршина [II]
     — військовий підстаршим [VI,VII]
     — військовий підстаршина в кол. австрійській армії [21,IV]


фірман
   Фі́рман:
     — візник [51;52]
     — візник, фурман; [V]
     


фірманка
   Фірма́нка:
   Фі́рманка:
     — відробіток кіньми [XIX] Пан або сам, або через свого мандатора стягав з хлопів податок, вибирав рекрута, іменував громаді війта і радних, розділював і казав виконувати шарварки, накидав фірманки [XIX]
     — візникування [22,I]
     — заробіток від перевозу речей, товарів, осіб [V]
     — заробіток кіньми [III]
     — підвода, візництво, жінка візника [IV]
     — повозова повинність [44-2]
     — повозова повинність; заробіток кіньми від перевозу речей, товарів, осіб; візництво [44-1]
     


фіятися
   Фі́ятися:
     — волочитися, податись [23]
     — фіятися (174) — щезати, пропадати [MО,V]
     


флайтух
   Фла́йтух:
     — шомпол [37]


флейтух
   Фле́йтух:
     — пиж, затичка [33]


флейтуха
   Флейту́ха:
     — пліткарка [24]


флет
   Флет:
     — флейта [51]


флорен
   Фло́рен:
     — гульден [48]


флорин
   Флори́н:
     — див. гульден [44-1]


флояра
   Флоя́ра:
     — вид сопілки [9]


флуктуація
   Флуктуа́ція:
     — випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення; те ж, що модифікація [44-1]


флюктуація
   Флюктуа́ція:
     — коливання, модифікація [44-2]
     — коливання, відхилення [XIX] Та він відразу приніс із собою на світ і черв'яка, що підточує його власне існування: раз земля зробилася товаром, вона й почала підлягати всім тим флюктуаціям спекуляції та конкуренції, що й інші товари, і чимраз більше з приватної власності почала знов робитися суспільною — вже не державною, а властиво і державною остіль ки, оскільки держава також виступає як соціальна сила [XIX]
     


флюктуючий
   Флюкту́ючий:
     — той, що коливається [46-2]


флядра
   Флядра:
     — 1) малюнок на меблях; 2) шнур із прив'язаними кольоровими ганчірками, якими оточується місце полювання [51]


фляк
   Фляк:
     — вим'я [9]


фляки
   Фля́ки:
     — їжа із гірших залишків м'яса, з тельбухів [I]
     — рубці [13]
     


флячки
   Флячки:
     — страва з тельбухів [20]


фляшечка
   Фляшечка:
     — пляшечка [48]


флящинка
   Флящи́нка:
     — пляшечка [51]


фольварок
   Фільва́рок, фольва́рок:
     — комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне господарство; панський маєток [51]
     — садиба [48]
     


фондраусер
   Фондра́усер:
     — чужостороння людина [21,VI]


форамініфери
     — тонкі ниткоподібні найпростіші організми, що утворюють собою сітку [XIX] Ми згадували вже про ті малесенькі животвори, зложені з одної клітини, різні бацили, бактерії, діатомеї, форамініфери та інфузорії [XIX]


форделюнок
     (форлядунок)— виклик до суду [XII]


форлядунок
   Форляду́нок:
     — виклик до суду [5,7,XII]
     — судова повістка, виклик до суду [20]
     — судова оповістка, судовий виклик [II]


форсуватися
   Форсува́тися:
     — напружуватися, надриватися [16]


фортелне
   Форте́лне:
     — несподіване [43]


фортуна
   Форту́на:
     — маєток [III]
     — майно [VI,VII]
     — тут: маєток [18]
     — тут: майно [19]


форум
     — торжище [XIX] Так само ніде не пильнували тих інвентарів скрупулятніше, як у королівщинах; котрий мужик у тих добрах почув себе покривдженим, мав і під польським пануванням форум, суди королівського референдарія, перед яким міг жалуватися на утиски панів, і завсіди одержав справедливість [XIX]


форшпан
   Форшпа́н:
   Фо́ршпан:
     — підвода, тяглова повинність [24]
     — підвода, яку зобов'язаний був давати селянин на вимогу влади [IX]
     — підводна повинність [46-2;46-1]
     — тут: підвода [44-1]
   Форшпа́ни:
     — тут: підводи [44-2]


фоса
   Фо́са:
     — канава [11]
     — канава; рів, рівчак [54]
     — рів [37]
     — рів біля дороги [13]


фотель
   Фо́тель:
     — м'яке крісло [51]
     — фотель (218) < польськ. fotel — м’яке крісло [MО,V]
     


фохи
   Фо́хи:
     — вередування, примхи [15,I]
     — залицяння, гримаса [25]
     — примхи [20]
     — примхи, вередування [13]
     — фокуси [51]
     


фраєр
     фраєр зелений : «новак»[ II, 341] (порівн. львів. арґот. фраєр «недосвідченець, простак, жертва злодія» з нім. арґот. Freier «те саме; селюх», дослівно «жених») [ОГ]
   фра́єр: въ воровскомъ жарг. новикъ, невѣжда [ІФ,1890]


фрай
   Фрай:
     — воля [17]
     — на фрай: на волю [VI]
     на фрай: «на волю»[ VI, 148] (з нім. frei «вільний», auf den freien Fuss «на волю») [ОГ]


фрайєр
     — в злодійськім жаргоні: новак (Ів.Фр.) [II]


фрайтер
   Фра́йтер:
     — єфрейтор [46-1;46-2]
     — єфрейтор, найнижче звання в австрійському війську [IV]
     


фрамуга
   Фраму́га:
     — заглиблення в мурі [VI]
     — заглиблення в стіні для погрудь, ваз тощо [IV]
     — ніша, вибоїна [V,VIII]
     — тут: ніша [51]
     — Фрамуга — заглиблення в стіні < польськ. framuga < нім. Brandbogen: «В її прегрубих, почорнілих від старості стінах було всюди повно ніш і фрамуг, у яких стояли тепер полиці з книжками» (33) пояснена словами: «ніша, вибоїна» (489). Останнє слово тут зайве, бо не відповідає дійсності. Вибоїна в словнику сучасної української літературної мови викладена російським «выбоина», яке в російській мові значить «углубление, сделанное ударами на поверхности чего- либо, яма, образованная на дороге от частой езды, ухаб». Таке значення фрамузі не відповідає, бо вона є заглибленням, зробленим спеціально під час спорудження будинку, а не випадковим, викликаним ударами, кулями тощо. [MО,V]
     


фрас
   Фрас:
     — журба, турбота [I,IV]
     — лайка: чорт, біс, лихо [21]
     


фраснути
     — сильно вдарити, тарахнути [XII]


фрасуватися
   Фрасува́тися:
     — журитися [30]


фрасунок
   Фрасу́нок:
     — смуток, турбота, неспокій [51,52]
     — турбота, клопіт [32]
     — турботи, клопіт [13]
     — турбота, печаль, клопіт [37]


фратер
   Фра́тер:
     — брат (так звуть себе католицькі ченці) [XII]
     — брат (у мові католицьких ченців) [II]
     — брат [4]


фрахтом
   Фра́хтом:
     — багажем, вантажем [50]

 

фрашка
   Фра́шка:
     — дотепна віршована мініатюра в польській поезії [53]
     — дрібничка, забавка [4;52;XII]
     — пустування, жарти [I]
   Фра́шки:
     — жарт, анекдот [14]
   фра́шки: пустяки [ІФ,1890]
     — «Фрашки» (дурниця, дрібниця) з пол. fraszka, що в свою чергу є запозиченням з італ. frasca, автори словника виклали як «пустування, жарти», хоч контекст ніяк не дає підстав до такого розуміння слова: «Ще то тепер, то все фрашки. Возьмуть тебе до війська, ну, бодай чоловіка за чоловіка держать: не збиткуються як над німиною» (68). Цими словами Семен хоче сказати, що військова служба давніш була набагато гірша порівняно з часом, в яких йому доведеться служити в армії. Якби автори пояснень поминули слово «пустування», помилка була б менш разюча, а значення слова більш точне. [MО,I]


фреквентований
   Фреквенто́ваний:
     — той, що відвідується або який стосується до відвідування [44-1]


фреквенція
   Фрекве́нція:
     — відвідуваність, успіх у публіки (в аудиторії) [39]
     — відвідування [46-1;46-2]
     — участь, відвідування [44-1]


френзлі
   Фре́нзлі:
     — торочки [9;22;51,II,IV]
     — торочки, бахрома [14]
     


френзля
     — френзля (7) <польськ. frędzla — бахрома, торочки [MО,V]


фрибра
   Фри́бра:
     — лихоманка [2,XIII]


фризієр
   Фризіє́р:
   Фризі́єр:
     — перукар [11,20]
     


фризура
   Фризу́ра:
     — зачіска [22,I,III,VI]
     — зачіска, волосся [30]
     


фрикас
     — страва; дрібні куски м'яса в соусі [XII]


фрикасе
   Фри́кас, фрикасе:
     — страва, дрібні шматки м'яса у соусі [30]


фрикаси
   Фрика́си:
     — м'ясна страва [5,7]


фрицування
   Фриці́вка, фрицування:
     — обряд прийняття молодої недосвідченої людини до певної соціальної, професійної групи тощо [54]


фрібра
   Фрі́бра:
     — лихоманка [24]


фрізура
   Фрізу́ра:
     — зачіска [39]


фронт
      «обличчя»[ IV, 140] (дослівно «чолова стіна дому») [ОГ]
     Споневіряти їм фронт: Набити по пиці [ІФ-1905]


фротер
   Фро́тер:
     — натирач підлоги [47]

 

фруктифікація
   Фруктифіка́ція:
     — принесення зиску, доходу, користі, пожитку [44-2]


фруктифікувати
   Фруктифікува́ти:
     — приносити дохід, користь, вигоду [44-1]
     — тут: робити прибутковим [35]
     


фрязи
   Фря́зи:
     — латиняни [40]


фуга
     — паз [II]


фудити
   Фу́дити:
     — вдарити [16]
     — кидати [VI]
     — жбурляти [V; тут помилково ""фурити""]


фудулія
     — гордість (Ів.Фр.) [II]
   фуду́лія: спѣсь [ІФ,1890]


фудульний
   Фуду́льний:
     — гордий, зарозумілий [18,III]
     — гордий, пихатий [16]
     — гордий [VI]
     — гордовитий [22,IV]
     — зарозумілий, гордий [21]
     — зарозумілий [V]
     — пихатий, зарозумілий [19,27]
     — фудульний: Слово то, не всюди уживане, означає: зарозумілість, гордість, перебірливість [14, с. 13] [ІФ-1875]
     


фудульно
   Фуду́льно:
     — зарозуміло [14]


фузель
   Фу́зель:
     — рештки нафти [18,III]


фузія
   Фу́зія:
     — об'єднання, злиття [49]
     — рушниця [III]
     — сполука [44-1]


фузульний
     — гордовитий, зарозумілий, нахабний [VII]


фук
   Фук:
     — крик, галас, сварка; з фуком — сердито [21]
     — лайка, крик [XII]
     — крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]


фукання
   фукуння:
     — крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]
     — друкарська помилка: фукуння зам. фукання [MО,IV]
     


фукати
   Фу́кати:
     — дути, віяти, дмухати [21]


фукатися
     — лаятися, кричати на кого [II]
     — обурюватися, кидатися в пиху [VI]
     — обурюватися [VII]
   Фу́катись:
     — лаятись, кричати, сперечатись [19]


фукуння
   фукуння:
     — крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]
     — друкарська помилка: фукуння зам. фукання [MО,IV]
     


фума
   Фу́ма:
     — бундючність [16]
     — гордощі, пиха [24]
     — зарозумілість [II]
     — пиха [22;31]
     — пиха, зарозумілість [20,III,IV]
     — пиха [VI,VII]


фунгувати
   Фунгува́ти:
     — виконувати якісь обов'язки, діяти [44-1]
     — функціонувати, діяти [46-2;46-1]
     


фундатор
   Фунда́тор:
     — засновник; той, що почав що-небудь, заснував, організував, створив щось [47]


фундація
   Фунда́ція:
     — запас майна, грошей на якісь цілі [VI]
     — запис майна, грошей на якісь цілі [VII]
     — пожертва, дар, вклад, внесок, дарчий запис; заснування, фонд [39]
     — пожертвування грошей [19;40]
     — пожертвування капіталу на заснування інституції; фонд, призначений для якоїсь діяльності [44-2]
     


фундувати
   Фундува́ти:
     — жертвувати гроші [53]
     — засновувати [46-2;51]
     — пригощати за свій кошт [5;7]
     — справляти своїм коштом [XII]
     — тут: пригощати [13]
     


функціонер
   Функціоне́р:
     — службовець, урядовець [24,IX]
   Функціоне́ри:
     — службовці [31]
     — функціонер (452) <пол. funkcjonariusz — службовець; [MО,VI]


фунт
   Фунт:
     — колишня міра ваги (у Росії — 409,5 г, в Англії, Бельгії — 456,6 г) [51]


фура
   Фі́ра, фу́ра:
     — віз [51]


фурвеза
   Фурве́за:
     — візництво, візникування [45]


фурда
     — дрібничка [I]


фурдиґарня
      «поліційпа тюрма»[ VI, 162] (з франц. corps de gardę «вартівня, варта») [ОГ]


фуріячитися
     — дуже сердитися [V]


фурфантє
     — дрантя, рам'я [IV]


фурфантя
   Фурфа́нтя:
     — дрантя, торочки, шмаття [13]
     — дрантя, шмаття [V]
     — торочки, дрантя, шмаття [14]
     — торочки [I]


футерал
   Футера́л:
     — футляр, коробка для зберігання якої-небудь речі; покривала, чохли на меблях, картинах тощо [VI,VII]
     — чохол [19]
     


футраж
   Футраж:
     — живність [IV]
     — Футраж (польсь. діал. futraż) — харчі, продовольство — пояснений словом «живність» (275), яке в сучасній українській літературній мові значить «дрібні живі істоти, птиця, худоба»: «От, нате, тут йому тато футраж передав. Виберіть із кобелі, бо кобеля моя». Зате на стор. 529 футраж [помилка: на с.529 не ""футраж"", а ""живність""]викладений правильно: «харчі, їжа». [MО,IV]
     


футраш
   Футра́ш:
     — харч [20;21]
     — Футраж (польсь. діал. futraż) — харчі, продовольство — пояснений словом «живність» (275), яке в сучасній українській літературній мові значить «дрібні живі істоти, птиця, худоба»11: «От, нате, тут йому тато футраж передав. Виберіть із кобелі, бо кобеля моя». Зате на стор. 529 футраж викладений правильно: «харчі, їжа». [MО,IV]
     


футрини
     — віконна коробка, облицювання [II]


футро
   Фу́тро:
     — одяг з хутра [22]
     — хутряна шуба [19]
     — шуба [31]


фуч
     — геть [V]


фучати
     — сопіти [IV]


фушер
   Фушер:
     — партач [IV]
     — ремісник, що не належав до цеху і працював без дозволу влади [44-1]
     


фушерувати
   Фушерува́ти:
     — партачити [41]


фуяра
     — дурень, нездара, дурниця [IV]


фуяри
   Фуяри:
     — тут: шпаргалки [16]

 

27.08.1995