фабльо
Фабліо́, фабльо:
— коротке віршоване оповідання комічного чи сатиричного змісту [53]
фабула
Фабу́ла:
— гультай, пройдисвіт [XII]
— пройдисвіт [5,7]
фавди
— фалди; присісти фавди: зробитися малим і тихим [XI]
фавдуватися
Фавдува́тися:
— укладатися складками, зборками (про одяг) [I]
— улягатися складками (про одяг) [14]
фаворити
Фавори́ти:
— бакенбарди [51]
— тут: бакенбарди [20]
фагас
Фа́гас:
— донощик [46-1;46-2]
— презирливе визначення: слуга, лакей [44-1]
— фіскал [25]
фаєрабенд
Фаєра́бенд, фаєра́нт:
— кінець роботи [17]
фаєрант
Фаєра́бенд, фаєра́нт:
Фаєра́нт:
— вечірня година, коли закінчується праця [21]
— вечірня година, коли кінчається робота [III(Ів.Фр.),18 ]
— кінець роботи [17]
— момент закінчення роботи у ремісника [IV]
«кінець праці»[ VI, 151] (з нім. Feierabend «те саме», первісно «навечір'я свята») [ОГ]
— Фаєрант (польсь. fajrant < нім. Feierabend) краще викласти «час після закінчення роботи на заводі або в ремісника25, ніж «момент закінчення роботи у ремісника» (540). [MО,IV]
фаєрверок
Фаєрве́рок:
— феєрверк [51]
фай
— вигук, вживається у висловах: «фай би му!» - прокляття, побажання, щоб пропав [XIII]
файка
Фа́йка, файчи́на:
— люлька [2;14;24;I,XIII]
файн
— гарний [III]
файний
— гарний [I,V]
— добрий, гарний [X]
файно
— гарно [IV,VIII]
файчина
Фа́йка, файчи́на:
— люлька [14,V]
факельцуг
Фа́кельцуг:
— процесія з факелами [48]
— факельна процесія, факельний хід [46-1]
фактор
Фа́ктор:
— в буржуазному суспільстві комісіонер, посередник [47]
— посередник [22]
— тут: гендляр [11]
— фактор (125) < польськ. faktor — посередник під час купівлі, продажу [MО,V]
фалатані
Фала́тані:
— пробиті [12]
фалатати
— шматувати, дерти на клапті [II]
фалатка
Фала́тка:
— тут: простий верхній одяг, прикриття [45]
фалатки
Фала́тки:
— лахміття [46-1;46-2,XIX] У дикуна, можна сказати, стільки добра, що на нім: які-такі фалатки на тілі замість одежі, коралі з диких лісових овочів, звірячих: зубів або морських слимачків на шиї, часом іще в вухах, у ніздрях, у губах: і т. д. замість оздоби, лук, стріли, спис та деякий ніж замість оружжя — та й годі [XIX]
фалатнути
«різонути»[ VI, 146] (звуконаподібне з розширювальним складом «ла», секундарно наближене до угор. fałat «кусень») [ОГ]
— пробити [V]
фалаття
— лахміття [IV]
фалда
Фа́лда:
— боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола [51]
фалі
Фа́лі:
— хвилі [6;8]
фалювати
Фалюва́ти:
— хвилюватися [13]
фалюндиші
Фалю́ндиші:
— сорт сукна [28]
фаля
Фа́ля:
— хвиля [2;14;23;24;33,XII,XIII]
— хвиля, вітер з дощем [42]
фальварок
Фільва́рок, фальва́рок:
— панський маєток, господарська частина [52]
фама
Фа́на, фа́ма:
— слава, поголоска, чутка [11]
— чутка [4;13;52;XII]
— чутка, поголоска, слава [2,XIII]
фамовати
— хвилювати [IV]
фана
Фа́на, фама:
— слава, поголоска, чутка [11]
Фа́на:
— корогва [20,IV]
— корогва, прапор [21]
фанаберія
Фанабе́рія:
— пиха, чванливість, примха, дивацтво [51,52]
фант
Фант:
— застава (дати щось в заставу) [XII]
— застава, щось заставити [5;7]
— річ, дана в заставу [44-1]
фанти
Фа́нти:
— речі, хатнє майно [46-1]
— хатнє майно, речі [46-2]
фантом
Фанто́м:
— привид [5;7]
— привід, примара, ілюзія [35]
фантоми
Фанто́ми:
— привиди [22]
фантувати
Фантува́ти:
— спродувати за борги [23]
— спродувати речі для сплати податку, боргу [24,IX]
фанфаронада
— хвальба [IV]
фарса
Фа́рса:
— фарс, беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовище у бурлескному театрі XIX - XX ст.; комедія легкого, жартівливого змісту із зовнішніми комічними ефектами [51]
фасія
Фа́сія:
— декларація платника податків про доходи [46-1;46-2]
— опис прибутковості земельних угідь, маєтків, визначена на підставі зізнань їхніх власників [44-1]
— опис прибутковості земельних угідь, маєтків, складений на підставі зізнань їх власників для нарахування податку [44-2]
— список майна [XX] Ваша брошура про фальшиву фасію, се річ, написана майстерно [XX]
фаска
Фа́ска:
— діжка [I]
— маленька діжечка для масла, сиру [14]
— невеличка бочечка (на сир) [IV]
фасочка
Фа́сочка:
— невеличкий дерев'яний посуд у формі діжечки [2,XIII]
фасцикули
Фасци́кули:
— згорток паперів, документів [50]
фатерланд
— батьківщина [II]
фатига
Фати́га:
— клопоти, турботи [V]
— турбота [22,VIII]
фацет
Фа́цет:
— зневажлива назва жартівника, несерйозної людини [21]
— зневажлива назва несерйозної людини [IV]
— молодик, парубок [55]
фацетія
Фаце́тія, фаце́ція:
— анекдот, коротке дотепне оповідання [36]
фацеціоніст
Фацеціоні́ст:
— анекдотист [18]
— жартівник, оповідач анекдотів або гумористичних оповідань [IV]
— жартівник, оповідач анекдотів [III]
— жартівник, оповідач веселих пригод, анекдотів [II]
— оповідач анекдотів [36]
фацеціоніст: шутникъ [ІФ,1890]
фацеція
Фаце́тія, фаце́ція:
— анекдот, жарт [51]
— анекдот, коротке дотепне оповідання [18,36,III]
— коротенька жартівлива новела [XVIII] Ігуменя віддає йому «найбезбожнішу і найобридливішу книжку, яка коли-небудь була написана» — його власні фацеції [XVIII]
Фаце́ції:
— короткі оповідання гумористичного жанру [41]
фаціата
Фаціа́та:
— лице, образ [22]
— лице [V]
фаціціоніст
Фаціціоні́ст:
— жартівник, оповідач веселих пригод, анекдотів [20]
фаціята
— лице [VIII]
фебра
Фе́бра:
— лихоманка [12;48]
фейлетон
Фейлето́н:
— статті чи художні твори, що друкувалися в газетах під спеціальними рубриками (фейлетон, малий фейлетон) [50]
фелер
Фе́лер:
— помилка, хиба, вада [21]
— помилка, хиба [IV]
фелон
Фело́н:
— риза [19,51]
фельцуг
Фельцу́г:
— похід [44-1]
феник
Фе́ник, пфеніг:
— дрібна австрійська монета [24,VIII]
— пфеніг (дрібна монета) [4]
— пфеніг, дрібна монета [III-V]
— пфеніг, німецька дрібна монета [XII]
феральний
Фера́льний:
— нещасливий [20]
фербель
Фе́рбель:
— азартна гра в карти [1]
— рід азартної гри в карти [44-1]
фервальтер
Ферва́льтер:
— завідувач [47,IX]
фервальтерія
Фервальтері́я:
Фервальте́рія:
— управа [46-1;46-2]
— управа лісів, державна лісова управа [44-1]
— управа лісів, державний лісовий уряд [IV]
фервальтерка
Ферва́льтерка:
— завідувачка [3,XI]
фервор
Фе́рвор:
— метушня [45]
ферделюнок
Ферделю́нок:
— виклик, повістка [18]
— судова оповістка, судовий виклик [II]
ферії
Фе́рії:
— вакації, канікули [48,II]
— канікули [22;25;35;41;46-1;46-2]
— канікули, вакації [20]
— канікули, відпустка [37;47]
— літні канікули [XX] Діло таке, що при нагоді зборів товариства Шевч. дехто з українців (з молодіжі) підніс думку, що добре б було, якби товариство в червні або липні сього року, коли в Росії почнуться ферії, устроїло курс українських викладів з університетським характером вроді рос. вільного ун. в Парижі, на який могли би крім галичан приїхати деякі слухачі із Росії (младенець, що виступив з тим проектом, обіцяв нам таких слухачів зо 100!) [XX]
— шкільні канікули [50]
ферлядунок
Ферляду́нок:
— виклик до суду [2]
— наказ явитися у суд [XI]
— повістка про явку до суду [VI,VII]
— повістка про явку на суд [VIII]
— судова повістка [22]
ферт
Ферт:
— подібний до букви ф [5;7]
ферула
Феру́ла:
— суворе поводження, суворий режим [41]
ферфлюхтація
Ферфлюхта́ція:
— обурення, прокльони [49]
фест
Фест:
— дуже, міцно, сильно [22]
— сильно [VI-VIII]
фестин
Фести́н, фести́ни:
Фе́стин:
— народне гуляння [46-2]
— народне гуляння, святкова забава [54;29]
— святкова забава, гулянка [47]
— свято [46-1]
— свято, святкова демонстрація [2,51]
фестини
Фести́н, фести́ни:
— свято, святкова демонстрація [51]
фестон
Фесто́н:
— плетиво у вигляді ланцюжка з квітів, орнаменти такої ж форми [31]
фестунки
Фесту́нки:
— святкування [53]
фестунок
Фесту́нок:
— фортеця, тюрма [21]
— фортеця [IV]
— фестунок (275) (польсь. festunek з нім. Festung) [MО,III]
фивкнути
Фи́вкнути:
— полетіти вгору [1]
фиркатися
— бундючитися [III]
фицкати
Фи́цкати:
— бити ногами [13]
фіакер
— візник [VIII]
фіакр
Фіа́кр:
— легкий найманий екіпаж [51]
фіакри
— дрожки [XI]
фівкнути
— полетіти вгору [X]
фіглі
Фі́глі:
— жарти, пустощі [48]
фіглярка
Фігля́рка:
— збиточниця, жартівниця [1;X]
фігура
Фігу́ра:
— статуї святих або хрести з каменю на схрещенні доріг та при в'їзді в населені пункти [X]
— статуя Божої Матері або хрест, встановлений на честь знесення панщини [54]
— хрест з розп'яттям або статуя якогось святого, переважно на роздоріжжі [IV]
— хрест з розп'яттям край дороги [3]
— хрест при дорозі; кам'яна статуя святого або святої край шляху, в полі [XI]
фігурант
— німий учасник, особа без ролі [XII]
фідеїкоміс
Фідеїкомі́с:
Фідеїко́міс:
— маєток, що спадкується певною особою на підставі сімейної, не приватно-індивідуальної власності; його не можна віддати у заставу або продати [44-2]
— майорат; поміщицьке володіння, в якому земля переходила у користування спадкоємця без права застави, роздроблення, відчуження, продажу цілком або частково; фідеїкоміси, що одержали право затвердження за часів Речі Посполитої, мали назву ординацій; утворення ординацій вимагало згоди сейму, а тому обмежувалось тільки до кількох магнатських володінь [44-1]
фізик
Фі́зик:
— тут: повітовий лікар [20]
філіація
Філіа́ція:
— встановлення залежності між різними текстами того ж самого твору (автограф, списки і т. ін.) [33]
— родовід [38]
— розвиток у зв'язку з попереднім [42]
філіжанка
Філіжа́нка:
— фаянсова чашка [IX]
— чашка [24;51,VI,VII]
філізування
Філізува́ння:
— викликування [20]
філістер
Філі́стер:
— самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель [37]
філософія
— в розумінні: філософський факультет університету [II]
— себто т. зв. філософічний факультет університету, де викладали всі університетські науки, крім медицини, правознавства та богословських предметів; скінчивши «філософію», можна було стати вчителем середньої школи [VI]
— так називався філософський факультет університету, де викладали всі науки,, крім медицини, права та богословських предметів; скінчивши «філософію», можна було стати вчителем середньої школи [VII]
філюра
Фі́люра:
— доручальний лист [44-1]
філяр
Філя́р:
— архітектурна підпора, колона; переносно: підпора, фундамент, сила [44-1]
— стовп, колона [39]
— стовп, опора [45]
філяція
Філяція:
— залежність між текстами, що повстали з одного джерела [37]
фільварок
Фільва́рок, фальва́рок:
— комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне господарство; панський маєток [51]
— панський двір [IV]
— панський маєток із господарчими будівлями, хутір, висілок [53]
— панський маєток, господарська частина [52]
— поміщицьке господарство [44-2]
— поміщицьке панщинно-кріпосне господарство [44-1]
фімфа
Фі́мфа:
— грубий недоречний жарт; удавати фімфу — вдавати ображеного [3]
— грубий, недоречний жарт [51;52]
— штучка [XI]
фінанси
Фіна́нси:
— прикордонна австрійська сторожа [1,X]
фінанцвах
Фіна́нцвах:
— службовець фінансової сторожі [46-1;46-2]
— фінансовий інспектор [48,XX] У нас, як знаєте, сіль цісарська,— жаль тільки, що наша підгірська земля не знає нічого про монополії і проявляє соляні джерела там, де їй подобається, а частенько й зовсім не там, де би се мило було цісарським фінанцвахам [XX]
фінгувати
Фінгува́ти:
— підробляти [37]
фінезія
— Витонченість [XVIII] Не знаю, як се кому подобається, і, напр., критик Махарових творів у віденській «Zeit» др. Крейчі бачить в тім якусь особливу тонкість і фінезію [XVIII]
фінти
Фі́нти:
— хитрощі [46-1]
фіра
Фі́ра, фу́ра:
— віз [21;51;52;III,XX] Щодо інших віршів, то прошу не женуватися присилати їх — може, з цілої фіри й вибереться дещо— але згори застерігаюся, що у нас у ЛНВ тепер віршів друкується дуже мало, тому й цензура на них досить гостра [XX]
— віз, критий віз [33]
— віз, підвода [14;44-1]
— підвода, хура [XIX] Я повинен би платити їм за кожну фіру готовими грішми [XIX]
— хура [25]
фірвальтерія
Фірвальтері́я:
Фірвальте́рія:
— управа [24,26]
фірер
Фі́рер:
— австрійський військовий підстаршина [17]
— австрійській військовий підстаршина [II]
— військовий підстаршим [VI,VII]
— військовий підстаршина в кол. австрійській армії [21,IV]
фірман
Фі́рман:
— візник [51;52]
— візник, фурман; [V]
фірманка
Фірма́нка:
Фі́рманка:
— відробіток кіньми [XIX] Пан або сам, або через свого мандатора стягав з хлопів податок, вибирав рекрута, іменував громаді війта і радних, розділював і казав виконувати шарварки, накидав фірманки [XIX]
— візникування [22,I]
— заробіток від перевозу речей, товарів, осіб [V]
— заробіток кіньми [III]
— підвода, візництво, жінка візника [IV]
— повозова повинність [44-2]
— повозова повинність; заробіток кіньми від перевозу речей, товарів, осіб; візництво [44-1]
фіятися
Фі́ятися:
— волочитися, податись [23]
— фіятися (174) — щезати, пропадати [MО,V]
флайтух
Фла́йтух:
— шомпол [37]
флейтух
Фле́йтух:
— пиж, затичка [33]
флейтуха
Флейту́ха:
— пліткарка [24]
флет
Флет:
— флейта [51]
флорен
Фло́рен:
— гульден [48]
флорин
Флори́н:
— див. гульден [44-1]
флояра
Флоя́ра:
— вид сопілки [9]
флуктуація
Флуктуа́ція:
— випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення; те ж, що модифікація [44-1]
флюктуація
Флюктуа́ція:
— коливання, модифікація [44-2]
— коливання, відхилення [XIX] Та він відразу приніс із собою на світ і черв'яка, що підточує його власне існування: раз земля зробилася товаром, вона й почала підлягати всім тим флюктуаціям спекуляції та конкуренції, що й інші товари, і чимраз більше з приватної власності почала знов робитися суспільною — вже не державною, а властиво і державною остіль ки, оскільки держава також виступає як соціальна сила [XIX]
флюктуючий
Флюкту́ючий:
— той, що коливається [46-2]
флядра
Флядра:
— 1) малюнок на меблях; 2) шнур із прив'язаними кольоровими ганчірками, якими оточується місце полювання [51]
фляк
Фляк:
— вим'я [9]
фляки
Фля́ки:
— їжа із гірших залишків м'яса, з тельбухів [I]
— рубці [13]
флячки
Флячки:
— страва з тельбухів [20]
фляшечка
Фляшечка:
— пляшечка [48]
флящинка
Флящи́нка:
— пляшечка [51]
фольварок
Фільва́рок, фольва́рок:
— комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне господарство; панський маєток [51]
— садиба [48]
фондраусер
Фондра́усер:
— чужостороння людина [21,VI]
форамініфери
— тонкі ниткоподібні найпростіші організми, що утворюють собою сітку [XIX] Ми згадували вже про ті малесенькі животвори, зложені з одної клітини, різні бацили, бактерії, діатомеї, форамініфери та інфузорії [XIX]
форделюнок
(форлядунок)— виклик до суду [XII]
форлядунок
Форляду́нок:
— виклик до суду [5,7,XII]
— судова повістка, виклик до суду [20]
— судова оповістка, судовий виклик [II]
форсуватися
Форсува́тися:
— напружуватися, надриватися [16]
фортелне
Форте́лне:
— несподіване [43]
фортуна
Форту́на:
— маєток [III]
— майно [VI,VII]
— тут: маєток [18]
— тут: майно [19]
форум
— торжище [XIX] Так само ніде не пильнували тих інвентарів скрупулятніше, як у королівщинах; котрий мужик у тих добрах почув себе покривдженим, мав і під польським пануванням форум, суди королівського референдарія, перед яким міг жалуватися на утиски панів, і завсіди одержав справедливість [XIX]
форшпан
Форшпа́н:
Фо́ршпан:
— підвода, тяглова повинність [24]
— підвода, яку зобов'язаний був давати селянин на вимогу влади [IX]
— підводна повинність [46-2;46-1]
— тут: підвода [44-1]
Форшпа́ни:
— тут: підводи [44-2]
фоса
Фо́са:
— канава [11]
— канава; рів, рівчак [54]
— рів [37]
— рів біля дороги [13]
фотель
Фо́тель:
— м'яке крісло [51]
— фотель (218) < польськ. fotel — м’яке крісло [MО,V]
фохи
Фо́хи:
— вередування, примхи [15,I]
— залицяння, гримаса [25]
— примхи [20]
— примхи, вередування [13]
— фокуси [51]
фраєр
фраєр зелений : «новак»[ II, 341] (порівн. львів. арґот. фраєр «недосвідченець, простак, жертва злодія» з нім. арґот. Freier «те саме; селюх», дослівно «жених») [ОГ]
фра́єр: въ воровскомъ жарг. новикъ, невѣжда [ІФ,1890]
фрай
Фрай:
— воля [17]
— на фрай: на волю [VI]
на фрай: «на волю»[ VI, 148] (з нім. frei «вільний», auf den freien Fuss «на волю») [ОГ]
фрайєр
— в злодійськім жаргоні: новак (Ів.Фр.) [II]
фрайтер
Фра́йтер:
— єфрейтор [46-1;46-2]
— єфрейтор, найнижче звання в австрійському війську [IV]
фрамуга
Фраму́га:
— заглиблення в мурі [VI]
— заглиблення в стіні для погрудь, ваз тощо [IV]
— ніша, вибоїна [V,VIII]
— тут: ніша [51]
— Фрамуга — заглиблення в стіні < польськ. framuga < нім. Brandbogen: «В її прегрубих, почорнілих від старості стінах було всюди повно ніш і фрамуг, у яких стояли тепер полиці з книжками» (33) пояснена словами: «ніша, вибоїна» (489). Останнє слово тут зайве, бо не відповідає дійсності. Вибоїна в словнику сучасної української літературної мови викладена російським «выбоина», яке в російській мові значить «углубление, сделанное ударами на поверхности чего- либо, яма, образованная на дороге от частой езды, ухаб». Таке значення фрамузі не відповідає, бо вона є заглибленням, зробленим спеціально під час спорудження будинку, а не випадковим, викликаним ударами, кулями тощо. [MО,V]
фрас
Фрас:
— журба, турбота [I,IV]
— лайка: чорт, біс, лихо [21]
фраснути
— сильно вдарити, тарахнути [XII]
фрасуватися
Фрасува́тися:
— журитися [30]
фрасунок
Фрасу́нок:
— смуток, турбота, неспокій [51,52]
— турбота, клопіт [32]
— турботи, клопіт [13]
— турбота, печаль, клопіт [37]
фратер
Фра́тер:
— брат (так звуть себе католицькі ченці) [XII]
— брат (у мові католицьких ченців) [II]
— брат [4]
фрахтом
Фра́хтом:
— багажем, вантажем [50]
фрашка
Фра́шка:
— дотепна віршована мініатюра в польській поезії [53]
— дрібничка, забавка [4;52;XII]
— пустування, жарти [I]
Фра́шки:
— жарт, анекдот [14]
фра́шки: пустяки [ІФ,1890]
— «Фрашки» (дурниця, дрібниця) з пол. fraszka, що в свою чергу є запозиченням з італ. frasca, автори словника виклали як «пустування, жарти», хоч контекст ніяк не дає підстав до такого розуміння слова: «Ще то тепер, то все фрашки. Возьмуть тебе до війська, ну, бодай чоловіка за чоловіка держать: не збиткуються як над німиною» (68). Цими словами Семен хоче сказати, що військова служба давніш була набагато гірша порівняно з часом, в яких йому доведеться служити в армії. Якби автори пояснень поминули слово «пустування», помилка була б менш разюча, а значення слова більш точне. [MО,I]
фреквентований
Фреквенто́ваний:
— той, що відвідується або який стосується до відвідування [44-1]
фреквенція
Фрекве́нція:
— відвідуваність, успіх у публіки (в аудиторії) [39]
— відвідування [46-1;46-2]
— участь, відвідування [44-1]
френзлі
Фре́нзлі:
— торочки [9;22;51,II,IV]
— торочки, бахрома [14]
френзля
— френзля (7) <польськ. frędzla — бахрома, торочки [MО,V]
фрибра
Фри́бра:
— лихоманка [2,XIII]
фризієр
Фризіє́р:
Фризі́єр:
— перукар [11,20]
фризура
Фризу́ра:
— зачіска [22,I,III,VI]
— зачіска, волосся [30]
фрикас
— страва; дрібні куски м'яса в соусі [XII]
фрикасе
Фри́кас, фрикасе:
— страва, дрібні шматки м'яса у соусі [30]
фрикаси
Фрика́си:
— м'ясна страва [5,7]
фрицування
Фриці́вка, фрицування:
— обряд прийняття молодої недосвідченої людини до певної соціальної, професійної групи тощо [54]
фрібра
Фрі́бра:
— лихоманка [24]
фрізура
Фрізу́ра:
— зачіска [39]
фронт
«обличчя»[ IV, 140] (дослівно «чолова стіна дому») [ОГ]
Споневіряти їм фронт: Набити по пиці [ІФ-1905]
фротер
Фро́тер:
— натирач підлоги [47]
фруктифікація
Фруктифіка́ція:
— принесення зиску, доходу, користі, пожитку [44-2]
фруктифікувати
Фруктифікува́ти:
— приносити дохід, користь, вигоду [44-1]
— тут: робити прибутковим [35]
фрязи
Фря́зи:
— латиняни [40]
фуга
— паз [II]
фудити
Фу́дити:
— вдарити [16]
— кидати [VI]
— жбурляти [V; тут помилково ""фурити""]
фудулія
— гордість (Ів.Фр.) [II]
фуду́лія: спѣсь [ІФ,1890]
фудульний
Фуду́льний:
— гордий, зарозумілий [18,III]
— гордий, пихатий [16]
— гордий [VI]
— гордовитий [22,IV]
— зарозумілий, гордий [21]
— зарозумілий [V]
— пихатий, зарозумілий [19,27]
— фудульний: Слово то, не всюди уживане, означає: зарозумілість, гордість, перебірливість [14, с. 13] [ІФ-1875]
фудульно
Фуду́льно:
— зарозуміло [14]
фузель
Фу́зель:
— рештки нафти [18,III]
фузія
Фу́зія:
— об'єднання, злиття [49]
— рушниця [III]
— сполука [44-1]
фузульний
— гордовитий, зарозумілий, нахабний [VII]
фук
Фук:
— крик, галас, сварка; з фуком — сердито [21]
— лайка, крик [XII]
— крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]
фукання
фукуння:
— крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]
— друкарська помилка: фукуння зам. фукання [MО,IV]
фукати
Фу́кати:
— дути, віяти, дмухати [21]
фукатися
— лаятися, кричати на кого [II]
— обурюватися, кидатися в пиху [VI]
— обурюватися [VII]
Фу́катись:
— лаятись, кричати, сперечатись [19]
фукуння
фукуння:
— крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]
— друкарська помилка: фукуння зам. фукання [MО,IV]
фума
Фу́ма:
— бундючність [16]
— гордощі, пиха [24]
— зарозумілість [II]
— пиха [22;31]
— пиха, зарозумілість [20,III,IV]
— пиха [VI,VII]
фунгувати
Фунгува́ти:
— виконувати якісь обов'язки, діяти [44-1]
— функціонувати, діяти [46-2;46-1]
фундатор
Фунда́тор:
— засновник; той, що почав що-небудь, заснував, організував, створив щось [47]
фундація
Фунда́ція:
— запас майна, грошей на якісь цілі [VI]
— запис майна, грошей на якісь цілі [VII]
— пожертва, дар, вклад, внесок, дарчий запис; заснування, фонд [39]
— пожертвування грошей [19;40]
— пожертвування капіталу на заснування інституції; фонд, призначений для якоїсь діяльності [44-2]
фундувати
Фундува́ти:
— жертвувати гроші [53]
— засновувати [46-2;51]
— пригощати за свій кошт [5;7]
— справляти своїм коштом [XII]
— тут: пригощати [13]
функціонер
Функціоне́р:
— службовець, урядовець [24,IX]
Функціоне́ри:
— службовці [31]
— функціонер (452) <пол. funkcjonariusz — службовець; [MО,VI]
фунт
Фунт:
— колишня міра ваги (у Росії — 409,5 г, в Англії, Бельгії — 456,6 г) [51]
фура
Фі́ра, фу́ра:
— віз [51]
фурвеза
Фурве́за:
— візництво, візникування [45]
фурда
— дрібничка [I]
фурдиґарня
«поліційпа тюрма»[ VI, 162] (з франц. corps de gardę «вартівня, варта») [ОГ]
фуріячитися
— дуже сердитися [V]
фурфантє
— дрантя, рам'я [IV]
фурфантя
Фурфа́нтя:
— дрантя, торочки, шмаття [13]
— дрантя, шмаття [V]
— торочки, дрантя, шмаття [14]
— торочки [I]
футерал
Футера́л:
— футляр, коробка для зберігання якої-небудь речі; покривала, чохли на меблях, картинах тощо [VI,VII]
— чохол [19]
футраж
Футраж:
— живність [IV]
— Футраж (польсь. діал. futraż) — харчі, продовольство — пояснений словом «живність» (275), яке в сучасній українській літературній мові значить «дрібні живі істоти, птиця, худоба»: «От, нате, тут йому тато футраж передав. Виберіть із кобелі, бо кобеля моя». Зате на стор. 529 футраж [помилка: на с.529 не ""футраж"", а ""живність""]викладений правильно: «харчі, їжа». [MО,IV]
футраш
Футра́ш:
— харч [20;21]
— Футраж (польсь. діал. futraż) — харчі, продовольство — пояснений словом «живність» (275), яке в сучасній українській літературній мові значить «дрібні живі істоти, птиця, худоба»11: «От, нате, тут йому тато футраж передав. Виберіть із кобелі, бо кобеля моя». Зате на стор. 529 футраж викладений правильно: «харчі, їжа». [MО,IV]
футрини
— віконна коробка, облицювання [II]
футро
Фу́тро:
— одяг з хутра [22]
— хутряна шуба [19]
— шуба [31]
фуч
— геть [V]
фучати
— сопіти [IV]
фушер
Фушер:
— партач [IV]
— ремісник, що не належав до цеху і працював без дозволу влади [44-1]
фушерувати
Фушерува́ти:
— партачити [41]
фуяра
— дурень, нездара, дурниця [IV]
фуяри
Фуяри:
— тут: шпаргалки [16]
27.08.1995