Словничок з творів Івана Франка (у)


убиватися
     — убиватися о що (153) — старатися про що, пор. польськ. ubijać się [MО,V]


убігатися
     — (о щось) запобігати чогось, дбати, старатися [IV]


убігти
     — перебігти [V]


убо
   у́бо:
     — так, бо [5;7]
     — так, в такім разі, же [XII]
     


убоче
     — місце збоку [IV]


убрус
   Убру́с:
     — скатертина [38]


увага
   Ува́га:
     — зауваження [54]


уверечи
   Уверечи́:
     — вкинути [10]


увзгляднити
   Увзглядни́ти:
   Увзгля́днити:
     — врахувати [46-1,46-2]
     — узагальнити [XIX] Представивши нераціональність рятування селян банками з такими условіями, як пропонований «банк крайовий», опираючись при тім головно на наведених вже мотивах закинув бесідник Виділові кр. і комісії, що замало увзгляднили обставини життя і потреби нашого селянства; нім ' селянин наш роздобуде з банку малу позичку на свої дрібніші— хоч і конечні — видатки, нім постарається про всі папери і пр., то звичайно ся позичка йому вже злишня; [XIX]


увихатися
     — поратися, заходитись коло чого-небудь [V]


уводити
   Уводи́ти:
     — обдурювати [10]


уговкувати
   Уго́вкувати:
     — втихомирювати, заспокоювати [51]


уговок
     — без уговку: не зупиняючись [XII]


угурний
   Угу́рний, огу́рний:
   Угурни́й:
     — впертий [XI]
     — непривітний, грубий, сварливий, впертий [2]
     — непривітний, грубий [XIII]
     — сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3]
     — упертий, норовистий, зухвалий [14,I]
     — упертий, норовистий [26]
     — угурний – “непривітний, грубий, упертий” [СБГ, ІІ, с. 312], “упертий, норовистий, зухвалий” [14, с. 475]; [ІЦ-2009]
   угурни́й: упрямый [ІФ,1890]


уд
   Уд:
     — тут: литка [51]


уданий
   Уда́ний:
     — (приступ) — вдаваний наступ [16]


ударемнити
     — ударемнити (153) <польськ. udaremnić — розстроїти [MО,V]


удатися
     — удатися до (124)< польськ. udać się do — попрямувати, піти, поїхати [MО,V]


удатний
   Уда́тний:
     — вданий [53]


уділ
   Уді́л:
   у́діл:
     — доля, участь [53]
     — тут: участь [46-1]
     — участь [46-2;54]
     — участь; доля, призначення [44-1]
     


удо
   Удо́:
     — стегно [9]


удобрухати
   Удобру́хувати, удобру́хати:
     — заспокоювати, задобрювати [8]


удобрухатися
     — подобрішати [XII]


удобрухувати
   Удобру́хувати, удобру́хати:
     — задобрювати [22]
     — заспокоювати, задобрювати [8]
     — заспокоювати [VI,VII]


удоскіч
   Удо́скіч:
     — навздогін [10]


удри
   у́дри:
     — суперечка, бійка; піти на удри: сперечатися, лізти в бійку, задиратися [8]
     — суперечки [6]
     


уємний
   Ує́мний:
     — негативний [9]
     — негативний, заперечний [47]
     


ужва
     — міцний мотуз [X]


ужевка
   Уже́вка:
     — мотуз із пруття або лози [X]
     — налигач, гужівка [2]
   Ужі́вка:
     — мотузка [23]
   Ужо́вка:
     — мотузка із пруття або лози [4]
   ужо́вка: гужъ [ІФ,1890]


ужівка
   Уже́вка:
     — мотуз із пруття або лози [X]
     — налигач, гужівка [2]
   Ужі́вка:
     — мотузка [23]
   Ужо́вка:
     — мотузка із пруття або лози [4]
   ужо́вка: гужъ [ІФ,1890]


ужовка
   Уже́вка:
     — мотуз із пруття або лози [X]
     — налигач, гужівка [2]
   Ужі́вка:
     — мотузка [23]
   Ужо́вка:
     — мотузка із пруття або лози [4]
   ужо́вка: гужъ [ІФ,1890]


узвіз
     — дорога серед гір, між високими, стрімкими стінами [VI]


узгляднений
   Узгля́днений:
     — врахування, прийняття до уваги [47]


узгляднення
   Узгля́днення:
     — взяття до уваги [43]
     — відносність [48]
     — прихильна увага [29,30]
     — прихильна увага; з узглядненням: з увагою [VI]


узгляднити
   Узглядни́ти:
   Узгля́днити:
     — взяти до уваги, врахувати [53]
     — врахувати [29]


узискати
   Узиска́ти:
     — здобути, знайти [6]
     — осягнути, добути [VI,VII]
     


узнавати
     — визнавати [VI]


узнання
     — признання [IV]


узьмик
     — Якщо йдеться про узьмик [III,33], то він не реєструється, як здається, в жодній слов’янській мові. З контексту можна тільки неясно припускати, що це вид риболовної снасті, але якої? Якщо пам’ятати, що в каламутній воді найчастіше ловлять рибу за допомогою відомої в основному тільки на західній та південній Слов’янщині (К. Moszyński/Kultura ludowa Słowian, t. I. Kraków, 1929, стор. 93 ) квадратної сітки, прив’язаної до двох схрещених каблуків з довгою ручкою, тоді насувається припущення, що узьмик — це рос. малявочница, польсь. podrywka, польсь. діал. рисака, чесь. čeřen, нім. Senkgarn або Senknetz, фр. carrelet, волинський павук, галицька підривка, покутська нападка, гуцульський підклад, південно-західне крошня. Якщо дане припущення вірне, тоді можна вважати, що узьмик — типово бойківське слово. Походження його неясне. Можна припускати, що в його основі лежить корінь -мик-, наявний у слові микати. Первісною формою був імовірно възмыкъ. Значення микати словник Грінченка перекладає російським дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать с корнем. І польська podrywka утворена від кореня -ryw- з тотожним як у -мик- значенням. Це говорило б на користь пропонованої етимології слова. Труднощі у фонетиці. Рефлексом доісторичного възмыкъ був би на бойківському грунті не узьмик, а узмик. Нефонетичну м’якість з можна тлумачити хіба впливом узьмінь (Про етимологію укр. узьмінь див. M. Vаs \mеr. Russisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1958, стор. 176) (старорусь. узмень) = місце на річці, де вода ніколи не замерзає. У таких місцях узимку найчастіше й ловлять «узьмиком» рибу. «...Туди ж Тоньо й лазив, коли часом закладав у воду вершу на рибу або в каламутну воду запускав узьмик» (11). [MО,III]


уйма
   у́йма:
     — шкода [25;48]
     — шкода [V]
     


уймати
     уймати (21, 434) – “відбирати”; [ІЦ-2006]


уйматися
     — помагати кому-пнебудь; за ким-небудь уйматися: ставати в обороні кого-небудь [II]


уймити
   Уйми́ти:
     — відібрати, зменшити [43]


уймитися
   Уйми́тися:
     — (за кимсь) стати захист когось [IX]
     — стати на захист [24]
     


уйти
     — уйти (чиїх) рук (420) (ujść rąk) [MО,III]
     — (уйти біди (73); уйти гладко (252); уйти погоні (74) [без причини непояснене - OM,I]


укаменувати
     — Побити камінням [XX] Були вони мені подвійно милі: раз тому,що показали в авторі виразніш, ніж дотеперішні праці, чоловіка живого і цілого, себто такого, що вміє і має відвагу реагувати на ту затроєну атмосферу, серед якої живемо, і котрий із-за своєї спеціальності не позбувся своїх людських почувань, незалежної думки і свобідного слова, а, по-друге, тому, що той чоловік, той поляк, не забув про існування того, якого за галицьких поляків укаменував і вважає вже неіснуючим [XX]


укартувати
   Укартува́ти:
     — спланувати, обміркувати, погодити, вирішити [10]


укінчення
     — Вміщення [XIX] Позаяк сума, котру сойм призначив на кошти урядження і локацію банку (1025 000 зр.) вже зреалізована (в дорозі позички крайової), а також і інші праці, дотикаючі активування банку, вже на укінченні то, мабуть, вже незадовго розпочне банк крайовий свою діяльність [XIX]


уклад
   у́клад:
     — угода [46-1;46-2]


укладний
     — чемний [III]
     — ввічливий, чемний [XII]


укладність
     — уміння тонко балакати, дипломатична ввічливість, чемність [II]
     — чемність, ввічливість [V]


уклія
     — рибка (близька порода: себелик, себель) [II]


уконтентувати
   Уконтентува́ти:
     — задовольнити [43]


укорюватися
     — укорюватися (478) —коритися, принижувати себе; [MО,VI]


украдком
     — украдком (108)< пол. ukradkiem — крадькома, нишком, непомітно; [MО,VI]


українчик
     — зневажлива назва, яку давали народовцям-українцям прихильники галицької москвофільської партії [I]


укритий
   Укри́тий:
     — Укри́ті (цілі): приховані (заміри) [50]


укроп
   Укро́п:
     — від окріп, розгарячений [48,XX] Не уважайте мене, прошу Вас, за жодного ідеаліста,— я зовсім звичайний чоловік на кожнім кроці,— а навіть мої поезії, то не суть, як думаєте, випливи огнистої лави або їй подібного укропу серця,— тільки бідного простого розуму, котрому кусник науки, як іспанські чоботи на ногах, стримить [XX]


улагодитися
     — злагідніти [IV]


уладження
   Ула́дження:
     — упорядкування [54]


уливний
     — уливний дощ (171) < польськ. ulewny deszcz — злива [MО,V]


уложення
     — рухи, поведінка [IV]


уломний
   Уло́мний:
     — кволий, каліка [2;3,XIII]


уломність
   Уло́мність:
     — каліцтво, непридатність [46-2]


улуда
   Улу́да:
     — привід [13]


улудний
   Улудни́й:
     — звабливий, спокусливий [2,XIII]


улус
   Улу́с:
     — стійбище кочовиків або селище тюрсько-монгольських народів у Сибіру й Центральній та Середній Азії [54]


улягати
     — здаватися, піддаватися [IV]


ультрамонтан
   Ультрамонта́н:
     — запеклий католик, папіст [47]


ультрамонтанський
   Ультрамонта́нський:
     — крайнє клерикальний [46-1]


умаїти
     — прибрати зеленню (май — зелень) [III]


умбра
   у́мбра:
     — абажур [25]


умисловий
   Умисло́вий:
     — розумовий [46-1;46-2]
     — умислові влади: розумові сили [VI,VII]
     


умієтний
     — вмілий, тямущий [II]


умієтність
   Уміє́тність:
     — уміння [46-1;46-2]
     — уміння, здібності [48]
     


уморити
   Умо́рити:
     — гасити, погашати, погасити борги; припиняти, припинити справу [44-1]


умотикатися
   умотика́тися: утомиться [ІФ,1890]
     — напрацюватися, втомитися [II]


унгварський
   Унгва́рський:
     — ужгородський [32]


уневажнення
   Унева́жнення:
     — скасування, розірвання, аналювання, оголошення недійсним [47]


уневажнити
   Уневажни́ти:
     — скасовувати, робити недійсним [6]


унесення
     — гнів, запал [IV]


унести
     — викрасти [IV]


униматися
     — соромитися [I]
     — соромитися, ніяковіти [IV]
     — соромитися, стидатися [XIX] Правда, вони вже унимаються супроти очевидних фактів, приписувати першим родичам досконале знання і математики, і астрономії, і всяких штук, але приймають все-таки, що чоловік первісно стояв на середнім ступені цивілізації, і що відтак розвиток його йшов двома галузями: одною вдолину до стану теперішніх дикарів, другою вгору, до теперішньої цивілізації [XIX]
     


унимність
     — беззахисність; без унимності: без сорому [V (тут помилково ""унимність"" замість ""унимність"")]


уніматися
     — соромитися, почувати себе ніяково [II]


унімність
     — беззахисність; без унимності: без сорому [V (тут помилково ""унимність"" замість ""унимність"")]


унісонно
     — В унісон [XX] Пісні церковні, о котрих я говорю, вже через те, що були введені до обряду церковного (в церкві православній того нема), мусили мати деякий вплив на народ, котрий у нас привик такі пісні співати всею масою, хоч унісонно [XX]


уніформ
     — бути уніформ: в єдиній формі одежі [XX] Ну, та література то не муштра, де всі повинні бути уніформ [XX]


уноситися
   Уно́ситися:
     — захоплюватися [20]


унціальний
   Унціа́льний:
     — вид письма у давніх рукописах [40]


уняти
   Уня́ти:
     — відібрати [6]
     — схопити, захопити; уняти собі когось: з'єднати собі [IV]
     — узяти, схопити [VI]


упевнювати
   Упе́внювати:
     — виправдовувати [19]


упир
     — вампір [XI]


упириця
     — вампір [XI]


упімнення
   Упі́мнення:
     — домагання про повернення (напр., грошей); догана, докір [III]
     — нагадування [9;46-1;46-2]
     — нагадування, застереження [54]
     — офіціальні застереження, зауваження [47]
     — офіціальпі застереження, зауваження [II]
     — пересторога, попередження [43]
     — тут: попередження [44-1]
     — заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і т. ін [VII]
     — заклик, закликати, перестерігати когось краще поводитися, чогось уже більше не робити і т. ін.; [VI]
     — банкові упімнення: домагання банку про повернення позичених грошей [III]


упімнути
   Впімну́ти, упімну́ти:
     — докорити, закинути [47]
     — докорити, закинути; упімнутися за своє: стати за своє, обстоювати своє [IV]
     — дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1]


упімнутися
     — домагатися [V]
     — домогтися [I]
     — стати в оборону, заступитися [IX]
     — «Упімнутися» пояснено: «домогтися» замість «зажадати звороту, поставити вимогу», бо за «упімненням» не завжди наступає його виконання. Останнє залежить від доброї волі того, в кого «упоминаються». Можна тисячу разів «упоминатися», наприклад, про повернення позичених грошей, і ні разу їх не отримати. [MО,I]
     — Упімнутися — звернутися із скаргою, претензіями тощо: «Поліція читає і думає: якби се було правда, то хтось би упімнувся» (463); пояснення неточне як з формального (вид!),так і семантичного боку: «Упоминатися — домагатися» (505). У контексті йдеться не про домагання, а претензії, скарги. [MО,VI]


уплесканий
     — заздалегідь прилаштований, умовлений [V]


уподобання
     — уподобання (228) < польськ. upodobanie — задоволення, приємність [MО,V]


упокорити
     — упокорити (13) < польськ. upokorzyć — принизити [MО,V]


упоминати
   Упомина́ти:
     — вговорювати, вмовляти [II]
     — нагадувати, наказувати, умовляти [2,XIII]
     — намовляти, вговорювати [IV]
     — умовляти, нагадувати [30]
     — умовляти; [V]
     — заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і т. ін [VII]
     — заклик, закликати, перестерігати когось краще поводитися, чогось уже більше не робити і т. ін.; [VI]
     — Упоминати значить перестерігати, попереджати (пор. словник Желехівського, т. II, стор. 1013): «Я тебе вже не раз заривав, остерігав, упоминав, а ти ні та й ні» (228); воно пояснене не зовсім вдало «намовляти, вговорювати» (540). [MО,IV]
     


упоминатися
     — домагатися [V-VII]
     — тут: піклуватися, захищати [XIX] А, з другого боку, ті невеличкі початки знання природи, які досі подані були народові в книжечках та газетах, починають похитувати його віру; люди починають бачити — і чим далі, тим ліпше будуть вбачати,— що сонце, місяць і звізди, то не ліхтарні, котрі щодоби за чергою запалюють святі на небі; що вітер і дощ і сніг, тепло і студінь не йдуть прямо від бога, а походять із зовсім простих, природних причин, котрі можна докладно вислідити, змірити і наперед обрахувати; що євангеліє не є письмо святих, а письмо людське; що Христос був не бог, а тарний же чоловік, як другі, котрий упоминався за бідними людьми і за те був замучений, і як умер, так і остався і не воскрес більше; що завдання чоловіка не в тім: жити на землі в нужді і кривді, щоб був щасливий по смерті,— бо по смерті ніякого життя ані щастя нема, і що затим чоловікові треба дбати і домагатися, щоб тут на землі був щасливим, то є, щоб жив як можна найдостатніше з праці своєї в братстві і любві з другими, також працюючими людьми, а заразом щоб міг завсіди просвіщати свій розум і навчатися тій правді, яку нам показує природа і її сили [XIX]


упосадження
   Упоса́дження:
     — винагорода; маєток, пов'язаний з якоюсь посадою [46-2]


упосаження
   Упоса́ження:
     — винагорода, маєток, пов'язаний з якоюсь посадою [46-1]


упосліджений
   Упослі́джений:
     — скривджений, відсталий [46-1;46-2]


упослідження
   Упослі́дження:
     — скривдження [47]
     — принижування [XIX] зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді — куди?.. Про те ще менше згадки було на кирило-мефодіївськім святі, але з усього радісного приймання слов'ян австрійських, а з упослідження і навіть цілковитого промовчування сербів та болгар (хоч і ті мали там своїх представників, що самі тислися наперед) видно, що римське свято не стоїть без зв'язку з новим поворотом австрійської політики в бік ніби автономічний, слов'янський [XIX]
     


упостатнений
     — упостатнений (230) — уособлений, персоніфікований, пор. пол. upostaciowany; [MО,VI]


управлений
     — (грунт) оброблений [VII]
     — (грунт, долина) оброблений [VI]
     — оброблений (поле) [IV]
     


управнена
   Упра́внена:
     — оброблена [16]


управнення
     — право, правда [VI,VII]


упрагнений
   Упра́гнений:
     — омріяний, очікуваний [51]


уприкнений
   Упри́кнений:
     — пригноблений [9]


уприкрення
     — пригнобленість [VI,VII]


ураза
   Ура́за:
     — образа; рана, болюче місце [48]
   Ура́зи:
     — рани [43]
     — ураза (158) польськ. uraza — образа [MО,V]


урбаріальний
   Урбаріа́льний:
     — земельний [XIX] Міщани товстецькі в ту пору, коли домініум зайняте було чинностями урбаріальними, тобто в р. 1789, спровадили на грунти комісію уряду циркулярного і виробили собі через повномочників я. о. княжни права, властиві домініям, так що зажин, обжин, закіс, обкіс, заор, обор, подорож до Львова раз в році, рогівщину від волів, корів, коней і ялівок, десятину овечу і свинячу перемінили на 24 днів робочих [XIX]
     — інвентарний [47]
   Урбаріа́льний помі́р:
     — розмежування земель [46-1,XIX] Коли Австрія зайняла Галичину, першим ділом її правителів (Йосифа II) було зробити пільгу селянам, «uchylić nadużycia», як каже Лодинський, знести невільниче підданство і через заведення корінних інвентарів (Siockinventarien) зробити лад у панщизняних відносинах, унормувати роботи й престації, які мусили відбувати піддані своїм панам, а через уладження урбаріального поміру виразно відділити грунти домінікальні (панські) від рустикальних (селянських) [XIX]


урбарій
   Урба́рій:
     — список землевласників, зобов'язаних до певних повинностей [46-2]


урбарія
   Урба́рія:
     — грошова повинність, що платиться поміщику, чинш [44-1]
     — опис (регулювання) повинностей і оподаткування селян [44-2]
     


урвитель
   Урви́тель:
     — збиточник [IX]
     — шибеник [6]
     — урвитель (153) —шибеник, пор. пол. urwis, urwisz; [MО,VI]
   Урви́тіль:
     — шибеник [14]
     — урвитіль (227) —шибеник, пор. польськ. urwisz, urwis [MО,V]


урвитіль
   Урви́тель:
     — збиточник [IX]
     — шибеник [6]
     — урвитель (153) —шибеник, пор. пол. urwis, urwisz; [MО,VI]
   Урви́тіль:
     — шибеник [14]
     — урвитіль (227) —шибеник, пор. польськ. urwisz, urwis [MО,V]


ургенс
   у́ргенс:
     — нагадування (про термін) [47]


ургувати
   Ургува́ти:
     — вимагати [50,XX] Напишіть, коли їдете геть. Чи будете ще в Києві ? Я дістав лист з ред[акції] «К. ст.», де ургують мого Варлаама — вишлю їм його незабаром [XX]
     — квапити, підганяти; нагадувати [54]
     


урина
   Ури́на:
     — се́ча [8]


урлопник
   Урло́пник:
     — відпускник [23]


урльоп
   Урльоп:
   у́рльоп:
     — відпустка [1;18-21;24;48;II-IV,VI-X]
     — відпустка з війська [22]
     — відпустка, канікули [46-1;46-2]


урльопник
   Урльо́пник:
     — відпускник [IV]
     — солдат у відпустці [I]
     — солдат-відпускник [15;53,V]
   Урльопники:
     — солдати-відпускники [21]
     


уроєний
     — уявлюваний, видуманий; що є в чиїйсь уяві [VI]
     — щоє в чиїйсь уяві, видуманий [VII]
     — уроєний (180) < польськ. urojony — уявний, мнимий [MО,V]
     


уроки
   Вро́ки, уро́ки:
     — чаклування [23,33]


уроювати
   Уро́ювати:
     — задумувати, брати собі до голови [25]


уряд
   уря́д:
   у́ряд:
     — місцеве правління; правління як діяльність; посада, що дає право керувати людьми; державна установа [44-1]
     — посада, служба; урядник, урядовець, службовець [IV]
     — посада, також в розумінні: установа [II]
     — служба, посада; [VI]
     — установа, посада [46-1;46-2]
     — На уря́д: на замовлення [5]
   уряди:
     — державні установи [IV]
     — установи; [XII]


урядження
   Уря́дження:
     — здійснення заходів, влаштування [53]


урядник
     — в розумінні: службовець [II]
     — службовець [VI]
     — урядовець, службовець [I,X,XII]
     — урядовець, чиновник [V]


урятовання
   Урято́ва́ння:
     — порятунок [51]


усіх святих
     — усіх святих (179) < пол. wszystkich świętych — польське католицьке свято 2 листопада; [MО,VI]


успосіблення
     — вдача, характер, настрій [I]


успособлений
   Успосо́блений:
     — (до чогось) — має до чогось нахил, охоту [1]
     — (до чогось) що має до чогось нахил, охоту [X]
     


успособлення
   Успосо́блення:
     — (вороже): вдача, ставлення, відношення, настрій [IV]
     — вдача, настрій [19,VI,VII]
     — настрій, вдача. [II]
     — настрій [46-1;46-2]
     — настрої [48,XX] З віршів тільки один «Взимі» по переробленню може бути друкований, — прочі мають тільки суб'єктивну вартість, для Вас самих, бо висказують тільки Ваші особисті успособлення, без жодного ширшого горизонту [XX]
     


усправедливляти
     — оправдувати, виправдувати [I]


устава
   Уста́ва:
     — закон [6;46-2]


устати
     — перестати [IV]


устиск
     — стиснення (рук) [IV]


усток
   Усто́к:
     — схід [1,V,X]


устроєний
     — гарно вбраний [IV]


уступ
   Усту́п:
   у́ступ:
     — абзац, уривок, місце в книзі [46-2]
     — уривок [47]
     — уривок, місце в книзі [XIX] А притім же сама річ тут надзвичайно цікава; пересказати ті подорожі в скороченні для народу вимагає дуже невеликої популяризаторської спосібності,— треба тільки вмілою рукою добирати уступи, спостереження і факти, котрі могли б давати основу для дальших книжечок [XIX]
     — уступ (326) < пол. ustęp—абзац; [MО,VI]
     


утаращитися
     — утаращитися (174) — влізти [MО,V]


утелющити
     [ VI, 145] (від перекрученого періщити, прати «бити») «вдарити» [ОГ]


утепенитися
   Утепе́нитися:
     — змокнути, заболотитися [I(Ів.Фр.),14]
     — намучитися, втомитися [24]
   утепени́тися: измокнуть, выпачкаться [ІФ,1890]


утерханий
   Уте́рханий:
     — навантажений, нав'ючений [11]


утлий
   у́тлий:
     — мізерний [16]


утори
     — жолобки у бочці [XII]


утраквізм
   Утракві́зм:
     — поміркованість, якої додержувалося праве крило гуситського руху [42]


утрактувати
   Утрактува́ти:
     — нагодувати, почастувати [23]
     — пригостити [53]
     


утрудження
     — втома [IV]


утяти
   Утяти по пироги:
     — «Щоби дійти свого права, треба дзінь-дзінь у кишені! А в нас на бідочку, — як утяв по пироги, саме того бог має!» (154). Немає сумніву, що пироги в цитованому контексті — друкарська помилка замість пороги. Але, мабуть, для багатьох читачів і утяти по пороги без коментаря залишиться неясним. Тут утяв по пороги значить «нічогісінько нема». Цей характерний і цікавий зворот виник, очевидно, на базі довоєнних відносин у галицькому селі. Селянин, якому за борги, податки тощо забирали землю, залишаючи тільки хату з порогами, ставав нуждарем. Думається, що і цей цікавий зворот в неспотвореній коректурою формі слід було відповідно коментувати/ [MО,V]


уфачена
   Уфаче́на:
     — схоплена [10]


уфность
   у́фность:
     — довірливість [47]


уфризований
   Уфризо́ваний:
     — зачесаний [51]
     — причесаний [25]
     


уходити
   Ухо́дити:
     — за (когось, щось) — вважатися за (когось, щось) [52]
     — уходити від: втікати; уходити за щось: вважати за.. [IV]
     — уходити (15)< пол. uchodzić — личити, годитися; [MО,VI]


уцтивий
     — чесний [I,V]


уцтивість
     — учтивість, шанобливість [II]


уцтиво
     — чесно [X]


учинитися
     — найтися, прийти [IV]


учта
   у́чта:
     — бенкет [52,VII,XIX] Після такого влову відбувалася спільна учта, по чім, запевно, велика громада розходилася [XIX]
     — бенкет, вшанування когось [3]
     — бенкет, гостина [1]
     — бенкет, пир [XI]
     — торжество, бенкет [25]
     


ущуплити
   Ущу́плити:
     — відірвати, відібрати [6]


уява
   уя́ва , уя́вляти: воображеніе, воображать [ІФ,1890]


уявляти

   уя́ва , уя́вляти: воображеніе, воображать [ІФ,1890]

 

27.08.1995