табеля
— табеля (329)<пол. tabela—табель, таблиця; [MО,VI]
табла
табла (21, 375) – “дерев’яний кругляк, з якого збивають дарабу”; [ІЦ-2006]
таблиця
Таблиця:
— класна дошка [II-IV,IX]
— класна дошка; дошка для об'яв [VI,VII]
— тут: класна дошка [24]
— шкільна дошка [I]
табула
Та́була:
— книга для запису земельної власності [44-2;47]
табулярний
Табуля́рний:
— табулярна власність: поміщицьке земельне володіння [36;47]
— Табулярний витяг: список нерухомого майна [18,III]
— табулярний витяг (247): (wyciąg tabularny) [MО,III]
— Табулярні кни́ги: книжки, в яких записується право на нерухоме майно [22]
— Табулярні кни́ги: див. гіпотека [VIII]
Табулярний свідок, посідлість:
— іпотечний; табулярна посідлість — велика земельна власність; табулярний свідок — свідок, свідчення якого заносять до протоколу [44-1]
тайник
— тайник (36) <пол. tajnik — таємниця; [MО,VI]
тайстра
Та́йстра:
— торба [13]
такати
Та́кати:
— торохтіти, молоти язиком [12]
такій
— таки [IV,V]
такой
Тако́й:
— таки [IV,V]
— так [2,XIII]
таксатор
Такса́тор:
— особа, яка оцінювала вартість чогось, встановлювала ціну поля та ін [VIII]
— особа, яка оцінює вартість чогось (маєтку, поля) [22]
— особа, яка оцінює вартість чогось, встановлює ціну поля і ін [VII,VI]
— оцінювач майна [21]
— службовець, що оцінює речі [I]
таксатори — оцінювачі майна [IV]
таксація
Такса́ція:
— оцінювання речей [14]
таксований
Таксова́ний:
— оцінений, критично розглянутий [48]
талалайство
Талала́йство:
— балачки [13]
талант
Тала́нт:
— грошова одиниця у Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії та ін [51]
— давня грецька золота монета [45;2,XIII]
талапатися
— плескатися в воді, болоті [V]
талір
— срібна монета в колишній Австрії [IX]
таліяне
Талія́не:
— італійці [55]
таліяни
Талія́ни:
— італійці [54]
таляр
Та́ляр, талер:
— австрійська монета [24]
— стара австрійська срібна монета [VI,VII]
— старовинна срібна монета [55]
таль
Та́лі, таль:
— заложники [6]
тама
Тама:
Та́ма:
— (від тамувати) — гребля, загата; похідне – витримка [8]
— гать; тут: там [10]
— гребля [13]
— гребля, гатка [44-1;44-2]
— гребля, загата [12,VI]
— гребля, загорода [4]
— гребля, загорода, дамба [52]
— гребля, загородка [XII]
— загата, заслона [7;5]
тамбор
Тамбо́р:
— тут: барабанщик [11]
тами
Та́ми:
— перешкоди, земляні насипи [6]
тамій
Та́мій:
— там [23,V]
тамка
— там [V]
Та́мка:
— там [6]
тамки
Та́мки:
— там [5;7]
тамуватий
Тамува́тий:
— придуркуватий [2,XIII]
— пришелепуватий, дурний, недотепний [II]
тан
Тан:
— старовинний шотландський титул, відповідає англійському лорду [32]
— танок [12]
тандетний
Танде́тний:
— поганий, . недоброякісний [48]
тандита
Танди́та:
— мотлох, попрямує на тандиту — піде торгувати мотлохом [5,7]
— погано зроблена річ; також базар, де продаються старі речі [XII]
тандитний
Танди́тний:
— неякісний, зроблений абияк [55]
таний
Та́ний:
— дешевий [13;15;20;44-1;53;I,II,IV,V,X,XI]
— дешевий; низькопробний, невисокий (процент) [1]
— таний кредит: дешевий кредит [XIX] Коли спогадаєм, з якою то рекламою кожний такий банк закладався, коли спогадаєм, як то облесно виглядали і виглядають на перший позір у словія всяких таких банків, коли спогадаєм, якими то средствами стараються агенти всяких банків спонукати легковірних селян до затягання позичок, коли спогадаєм, як представляється сей голосний, «таний кредит» в дійсності,— то аж надто добре зрозумієм, чому то — де як де — але в рубриці едиктів урядової газети ніколи не буде замного вільного місця [XIX]
тано
Та́но:
— дешево [14]
тантієм
— Відчислення проценту від доходу [XX] Щодо гонорару, то я думаю, що не переступлю границь скромності, коли зажадаю за оригінальну штуку по 150, а за переробку по 50 гульд. і яко тантієму від кожного представлення 10 процент чистого зиску [XX]
тантьєма
Тантьє́ма:
— винагорода [48,XX] На другий день чую, що виделегувано Романчука, щоб зо мною переговорював; ще перед тими переговорами Подол. розказав мені условини, під якими тов. Шевч. готово прийняти мої услуги: іменно нехай уже я підписую редакцію, тов. запевнює мені ремунерацію і тантьєму з зиску, не мішається до редагування, тільки веде надзір над напрямом «Зорі» [XX]
— доля чистого прибутку, яку одержують члени правління і директори акціонерних компаній, а також службовці підприємств [44-1]
танше
Танше:
— дешевше [15]
тапер
Та́ляр, тапер:
— старовинна срібна монета [55]
тапет
Тапе́т:
Та́пет:
— тут: шпалера [25;51]
— шпалера [29;11]
— шпалери [30;53;54]
тапета
Тапе́та:
— завіса [23]
тапетований
— виклеєний шпалерою [XII]
тапчан
— нари [IV]
тарабани
Тараба́ни:
— барабан [51]
таракати
Тара́кати:
— гелготіти [16]
тара́кати: трещать, говорить безъ умолку [ІФ,1890]
тарапата
Тарапа́та:
— відчай [51]
— тривога, лиха оказія [25]
тарапати
Тарапа́ти:
— клопоти, неспокій [2,XIII]
тарасівна
— стьожка з гарусу [VII]
тарифа
Тари́фа:
— заборона [5;7]
тарлатана
— тарлатана (219) < пол. tarlatan — делікатний муслін: [MО,VI]
тарлятана
Тарлята́на:
— прозора вовняна тканина [17]
тарок
Таро́к:
Та́рок:
— азартна гра в карти [20]
— один з видів гри в карти [15]
— рід азартної гри в карти [IV]
тарон:
— рід гри в карти [I]
— друкарська помилка: тарон (433) зам. тарок [MО,I]
тарон
Таро́к:
Та́рок:
— азартна гра в карти [20]
— один з видів гри в карти [15]
— рід азартної гри в карти [IV]
тарон:
— рід гри в карти [I]
— друкарська помилка: тарон (433) зам. тарок [MО,I]
тартак
Тарта́к:
— лісопильний завод [14]
— лісопильня [23]
— лісопильня; лісопильний заклад [44-1]
тати
Та́ти:
— розбійники [4]
татко
«ключник»[ IV, 486] (порівн. фамільярну форму звертання львівських вуличників «Тату!» на лад шанобливого звертання до старших чужих чоловіків по говірках; татусю, батьку, вуйку, стрику, бадіко, дядьку) [ОГ]
таука
Та́ука:
— піднос, таця [21]
тафук
Тафу́к:
— одяг [10]
тахлювати
Тахлюва́ти:
— започатковувати [25]
тахнути
Та́хнути:
— грузнути, згасати [51,52]
— згасати [6]
таца
— піднос, таця [III]
— піднос [VI,VII,XII]
тацка
— піднос [XII]
таця
Та́ця:
— тут: велика тарілка [51]
твар
— обличчя [VI,XII]
твориво
— удаваність, притворство [XI]
творитися
— вдавати, прикидатися [IV]
— вдавати; встрявати, вмішуватися [V]
— («я не творився до твоєї роботи») — встрявати [III]
— Творитися до чого — встрявати, втручатися, перен. цікавитися: «До інших хлопців пан Білінський зовсім не творився, та проте всі ми любили його» (236) викладене на стор. 539 зовсім недоречно: «вдавати, прикидатися». [MО,IV]
тебеньки
Тебе́ньки:
— тут: боки [24]
тека
Те́ка:
— портфель, папка [46-1;47]
тектура
Текту́ра:
— картон [51;52]
— твердий папір, картон [XII]
тектуровий
Тектуро́вий:
— зроблений з картону [31]
— картонний [47,XVIII] Тут так легко попасти в шаблон і в оперетку, в фабрикацію тектурових велетнів! [XVIII]
телeвх
теле́вх: восклицаніе, когда чтонибудь упадетъ [ІФ,1890]
телімбатися
телі́мбатися: болтаться [ІФ,1890]
тельмом
Тельмо́м:
Те́льмом:
— (поскакали) — охляп, без сідла [8]
— в одну мить [1,X]
— дуже швидко [19]
— миттю, прожогом [VII]
— миттю [VI]
— притьмом, прожогом [23]
— прожогом, притьмом [IV]
— стрімголов, мерщій, прожогом [12]
— стрімголов, миттю [6]
— швидко, миттю [2]
темлювати
Темлюва́ти:
— кидати, шпурляти [15,I]
— темлювати собою (157) < нім. tummeln — метушитися [MО,V]
темпель
Те́мпель:
— храм [13]
темперувати
— (олівець) застругати [I]
тенор
Те́нор:
— зміст, текст [46-1;46-2]
— тон, напрям, дух [IV]
теньгий
Те́ньгий:
— великий, дебелий, кремезний [14]
— великий, огрядний, дебелий, кремезний [16]
— здоровий, великий, міцний [IV]
— здоровий, великий [I]
— міцний [26]
— огрядний, дебелий, кремезний [1]
— сильний, добрий [X]
теорбан
Теорба́н:
— музичний інструмент [16]
— музичний інструмент з великою кількістю басових струн [VI]
— музичний інструмент на зразок лютні [35]
— музичний інструмент, подібний до кобзи [XI]
тепенити
Тепени́ти:
— (піч тепенити) - натопити, нагріти [XII]
— розтоплювати [5;7]
теперка
тепер, Та сумлінє моє бунтується в мене теперка. [Звн 368]; [ВЛ]
терас
Те́рас:
— тераса [10]
теребити
Тереби́ти:
— (хліб): жадібно їсти [I]
— чистити [19]
тереби́ти хліб: ѣсть жадно [ІФ,1890]
теребінт
Тере́бінт:
— назва дерева [5;7]
— степова рослина [XII]
тереми
те́реми:
— золоті гори, палаци (обіцяти) [III]
теремтете
Теремте́те́:
— набір звуків для рефрену в закарпатських піснях [44-1]
теремтетувати
Теремтетува́ти:
— молоти язиком [16]
тере-фере
Те́ре-фе́ре:
— теревені-вені (вигук) [1,X]
терика
Те́рика:
— рівна, однакова [45]
теркотати
— теркотати – “лаяти, молоти язиком, ляпати” [СБГ, ІІ,285]; [ІЦ-2009]
терлиця
Те́рлиця, терниця:
— знаряддя для ламання, тертя стебел льону, конопель та очищення волокон від костриці [44-2]
— знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель та ін [44-1]
терло
Терло:
— місце, де запліднюється риба [VI]
— місце, де нереститься риба [8]
термін
Те́рмін:
— віддати до терміну — віддати до ремісника в науку [III]
— див. «віддати до терміну» [III]
— тут: судовий процес [20]
— час науки в ремеслі, звичайно тягнувся три роки; [V]
— час науки в ремеслі [II]
— час науки у ремісника [VI]
термінатор
Терміна́тор:
Терміпа́тор [??]:
— учень ремісника [17]
— учень ремісника, підмайстер [9]
— учень у майстра [44-2]
— учень у ремісника [24,IX]
— учень, що вчився в ремісника; [VI]
— учень, що вчиться ремесла [2,21,XIII ]
— учень, що вчиться ремесла у майстра [IV]
термінувати
— бути учнем у майстра-ремісника [VI,VII]
— відбувати науку в ремеслі [V]
— перебувати певний час у науці в ремісника [III,IV]
термосити
термоси́ти: дергать, трясти [ІФ,1890]
терниця
Те́рлиця, терниця:
— знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель та ін [44-1]
терні
Те́рні:
— (поставити у терні): певний порядок, черга [50]
терпентина
Терпенти́на:
— скипидар [13;16]
терпень
— терпець [XI]
терпіннє
— страждання [II]
терпіння
— страждання [I,IV,VII]
терп'ячка
— щось, від чого шкіра терпне [IV]
тертиця
Те́ртиця:
Те́рти́ця:
— дошка [5;7;14;26;44-1;I,IV,V,VI,XII]
— різана дошка або рейка [21]
— тонка й довга дошка [1;X]
терх
Терх:
— вантаж [13]
— вантаж на коні [9]
терцет
Терце́т:
— музична п'єса або співи на три голоси, також гра на три інструменти [31]
теселька
— теселька (365) польськ. ciesielka — теслярство [MО,V]
теслозубий
— широкозубий [XII]
тестамент
Теста́мент:
— духовний заповіт [24,VI,IX]
— заповіт [48;18;19;44-2,III,VII,XIX] Хлоп мав на нім жити, відроблювати з нього панщину і давати данини та урядовий податок, але не міг того грунту ані продати, ані дарувати, ані своїм дітям тестаментом переказати, ані поділити; він не міг на нього затягнути позички, не міг його поправити [XIX]
техніка
техніка ( = політехнічний інститут) [MО,IV]
ти
Ти:
— в окр. випадках: тобі [52]
— Тобі [XVIII] Ні міри, ні границь ти не становлю;/Де злюбиться, там і хапай, / А вхопиш — далі утікай, /А що тя тішить, будь ти й на здоровлє! [XVIII]
тивон
Тиво́н, тиву́н:
Ти́вон:
— прикажчик, доглядач [2,24,XIII]
— прикажчик, наглядач [26,IX]
тивун
Тиво́н, тиву́н:
— прикажчик, доглядач [24,26,IX]
тика
Ти́ка:
— довга палиця [51]
— довга палиця, тичка [52]
— дрючок, тичка [1]
— дрючок [X]
— тичка, дрючок [4]
— тичка, жердина [12]
— тичка, тичина [VI,VII]
тикати
Ти́кати:
— займати, зачіпати, торкатися [1,X]
— зачіпати [53]
— зачіпати, рухати [VI]
— зачіпати, торкатися [26]
— торкатися, відноситися до чогось [V]
— чіпати, рушити [52]
— («нетиканий») — торкати [III]
тиміан
Тиміа́н:
— чебрець [8]
тисяцький
Тисяцький:
— старший над соцькими у Запорізькій Січі [43]
тити
Ти́ти:
— гладшати [11]
— товстіти, гладшати [1,X]
титла
— знак скорочення в церковнослов'янському письмі [XI]
титул
Ти́тул:
— назва [37]
титулярно
— номінально [IV]
титулятура
Титуляту́ра:
— підстава [43]
тихолази
— м'які туфлі [VI,VII]
тіач
— лісопильщик [VI]
тіка
— портфель [IV]
тікати
втікати, Але скритися, тікати не уходило ловцям. [ЗБ 24]; [ВЛ]
тілький
Ті́лький:
— великий, значний (час тощо) [52]
— такий довгий, такий великий [V]
тінг
Тінг:
— збори, віче [10]
тісний
Ті́сний:
— Тісні́ голови — тут: обмежені, поверхові [45]
— Ті́сні роки: голодні роки [37]
тіснина
Тісни́на:
— протока [9]
тіун
Тіу́н:
— господарський управитель князя чи іншого феодала; суддя нижчої категорії [43]
— прикажчик, управитель [XIX] Ті села були вже приватним маєтком князя. Вони не жили родами, як свобідні, і не судилися своїм родовим судом, але стояли під управою князівських тіунів [XIX]
тіцький
Ті́цький:
— малесенький [5;7]
тічня
Тічня́:
Ті́чня:
— (вовків) — зграя [51]
— зграя собак або вовків [21]
ткнути
— порушити [IV]
тлити
Тли́ти:
«їсти»[ І, 290] Дрог [ОГ]
— зжирати, роз'їдати [1]
— зжирати [X]
— роз'їдати [2,XIII]
— скоро й жадібно їсти [I]
знищувати, зжирати, Де жура душу тлить... [Звн 118]; [ВЛ]
тлінний
— ледве живий [I]
тлум
Тлум:
— натовп, юрба [1;2,12,IV,X-XIII]
тлумити
— товпитися, придушувати [I]
тлумитися
Тлуми́тися:
— поневірятися, томитися [20]
— товпитися, придушувати [I]
тлумний
Тлу́мний:
— масовий [44-2]
тлумно
Тлу́мно:
— від слова тлумитися – товпитися, душитися [14]
— юрбою [IV]
тоболонька
Тоболо́нька:
— шкіряна торба, сумка [42]
товмач
— товмач (122) —перекладач; [MО,VI]
товстий
— жирний [VI]
товщ
Товщ:
— жир [54,II,V]
тогід
Тогі́д:
— торік, минулого року [14,I]
тогідь
Тогі́дь:
— минулого року [10]
тож
Тож:
— також [52]
тойра
То́йра:
— Тора, П'ятикнижжя [23]
токанити
Токани́ти:
Тока́нити:
— жити у злиднях, пробиватись крізь життя (Ів.Фр.) [I]
— жити у злиднях, пробиватись крізь злидні [15]
— нудити світом [2]
тока́нити: жить въ бѣдности, перебиваться [ІФ,1890]
толерантний
Толера́нтний:
— терпимий [33]
толерантність
Толера́нтність:
Толера́нція, толерантність:
— терпимість [46-1]
— терпимість до інших поглядів [44-2]
— терпимість, визнання [45]
толеранція
Толера́нція, толерантність:
— поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань [48]
— терпимість [26,31;40;46-1,46-2;47]
— терпимість до інших поглядів [34]
— терпимість, лояльність [36]
толерування
Толерува́ння:
— людяне ставлення [47]
толерувати
Толерува́ти:
— виявляти прихильність, терпіти [42]
— виявляти терпимість до кого-, чого- небудь, терпіти [37]
— виявляти терпимість, поблажливість до когось [43]
— допускати, терпіти [22]
— ставитися терпимо [46-2]
— терпіти [6;21;25,IV]
— терпіти, виносити [20,VI,VII]
— терпіти, потурати [44-1]
толкуватися
— виправдуватися [IV]
толок
— поршень [IV]
толока
Толо́ка:
— в розумінні роботи гуртом для когось, не за плату (а за частування) [II]
— парове поле, угіддя, виділене для випасу худоби; старовинна форма трудової взаємодопомоги односельців [44-1]
толочний
— (жарт) непристойний [VI]
тоня
Тонь, то́ня:
— глибінь [54]
— ополонка [4,8,XII]
тонь
Тонь, то́ня:
— ополонка [8,10]
топелиця
Топели́ця:
— потопельниця [3]
— утоплениця [XI]
топка
То́пка:
— брила, уламок [44-1,IV]
— Топка солі (польсь. topka, нім. Topf) — пресований у формі фески один кілограм солі. Саме слово топка (без солі) в Галичині не вживалося. Редакція цього не враховує та викладає: «топка — брила, уламок» (539). [MО,IV]
топорець
— (гуцульський) ціпок з головкою у формі сокири [IV]
топорець (21, 440) – “невеличка гуцульська сокирка, бартка”; [ІЦ-2006]
тор
Тор:
— колія; образно: переводити розмову на інші тори [44-1]
торбан
Торба́н:
— музичний інструмент, подібний до бандури [2,XIII]
— щипковий музичний інструмент [25]
— музичний інструмент, подібний до кобзи [XI]
торбей
Торбе́й:
торбе́й: попрошайка, ходящій съ сумой [ІФ,1890]
— жебрак [23,I]
— жебрак, той, що ходить з торбами [15]
торгнутися
— рвонутися наперед [V]
торговиця
— місце, де торгують худобою [V]
— торгова площа [III]
торністер
Торні́стер:
— ранець [24]
торністра
Торні́стра:
— ранець [17;51;II]
— ранець, речовий мішок [33]
— речовий мішок [25]
— шкіряна солдатська сумка [VII]
— шкіряна сумка, ранець [19]
— шкіряна сумка, яку австрійські солдати носили на плечах [VI]
торопити
Торопи́ти:
— морочити [V]
— непокоїти, мучити [2,XIII]
торочити
— рвати [I]
торочитися
— статися, подіятися [V]
тота
Тота́:
— оця, ота [45]
точити
Точити:
— Точити війну: вести війну [1]
трабант
Траба́нт:
Тра́бант:
— (нім.) охоронець, супутник [51]
— посланець, охоронець [5;7]
— охоронець особи в часи середньовіччя [XII]
травити
Трави́ти:
— (силу): з'їдати [V]
— поїдати [1,X]
зжирати (переносн.), От тим то травить мене горе жалом мідним. [Звн 268]; травила мене жага і дні і ночі, [Звн 340]; [ВЛ]
трав'ячий
Тра́в'ячий:
— отруйний [25]
трагар
Тра́гар:
— носильник [53]
трактамент
Трактаме́нт:
Тракта́мент:
— пригощання [47]
— тут: пригощання [44-1]
— угощення, частування [II]
— частування [23,IX]
— частування, гостювання [IV]
— частунок [16]
трактаменти
Трактаме́нти:
— частування, пригощання [43]
трам
Трам:
— балка, тягар [V]
— колода, дерев'яна балка [I]
— колода, стовбур, тягар [1;3]
— колода, тягар [X,XI]
— стовбур, пень, колода [2]
— стовбур, пень, колода, тягар [XIII]
— товсте дерево, колода [14,VI,VIII]
— Трам (польсь. tram, нім. Trame) — фундамент — пояснюється дуже загально як «колода, тягар» (539). Звідси взявся «тягар»? Тому що фундамент важкий? [MО,IV]
траш:
— колода, тягар [IV]
— друкарська помилка: траш зам. трам [MО,IV]
трами
Тра́ми:
— завали з дерев [16]
транзакція
Транза́кція:
— ділова операція [44-1]
— перебіг подій [43]
— угода [54]
— угода, домовленість [34]
— угода, то супроводжується взаємними поступками [37]
трансакція
Транза́кція, транса́кція:
— ділова операція [44-1]
— перебіг подій [43]
— угода [46-1,46-2]
трансверсальний
Трансверса́льний:
— розташований поперек чого-небудь [44-1]
трансляція
Трансля́ція:
— перенесення мощей [34]
траскати
— тріскати, тут: ляпати язиком [XII]
тратка
Тра́тка:
— рахунок, чек, список витрат [52]
тратувати
Тратува́ти:
— топтати [22,V,VIII]
траф
Траф:
— випадок [12;51]
— випадок, на траф — навмання [6]
трафити
Тра́фити:
— влучити [51]
— вцілити; ширше: здобути намічене [52]
— потрапити [XI]
— трапити; вдарити [V]
трафитися
Тра́фитися:
— трапитися [52]
трафіка
Тра́фіка:
— тютюнова крамниця [VI,VII]
— тютюнова крамничка; тут :у значенні – трактир з рулеткою [19]
трафлений
Тра́флений:
— поцілений [16]
трафляти
Трафля́ти:
— потрапляти, поціляти [5;7]
— поціляти [10]
трафний
Тра́фний:
— (вистріл): влучний [VII]
— (постріл): влучний [VI]
— влучний [III]
— гірний, справжній [49]
— cлушний [XX] Для того, прошу Вас, не в'яжіться місцем, тим більше, що кожний Ваш лист дає мені можність чимраз краще розуміти Ваші погляди і змагання, а Ваші осуди про твори нашої літератури, хоч і занадто подекуди підхлібні, все-таки містять багато трафного і справедливого і мають для мене велику ціну вже хоча б для того, що походять від так знаменитої спеціалістки белетристичного діла [XX]
трафність
Тра́фність:
— влучність, точність [45]
— точність, вірність ' [29]
— Тра́фність обсерва́ції: недостатність, випадковість, спостереження [36]
трафно
Тра́фно:
— влучно [46-1]
трафунок
Трафу́нок:
— випадок [1,48;52;V]
— випадок, пригода [4,XII]
трацька
Тра́цька:
— (робо́та) — лісопильна робота на тартаку [3]
трач
Трач:
— лісопильник; [X]
— пильщик [1;3;15;I]
— робітник, що пиляє дошки [14,V]
— робітник, що ріже дошки, пильщик [III]
трачиння
Трачи́ння:
— тирса з пиляних дощок [V]
— тирса [19,VI,VII]
трачі
Трачі:
— розпилювачі дерева [16]
трачка
трачка:
— лісопильний завод [X]
— тартак, лісопильний завод [1]
траш
Трам:
— балка, тягар [V]
— колода, дерев'яна балка [I]
— колода, стовбур, тягар [1;3]
— колода, тягар [X,XI]
— стовбур, пень, колода [2]
— стовбур, пень, колода, тягар [XIII]
— товсте дерево, колода [14,VI,VIII]
— Трам (польсь. tram, нім. Trame) — фундамент — пояснюється дуже загально як «колода, тягар» (539). Звідси взявся «тягар»? Тому що фундамент важкий? [MО,IV]
траш:
— колода, тягар [IV]
— друкарська помилка: траш зам. трам [MО,IV]
треба
Тре́ба:
— плата за церковну відправу на замовлення віруючих [2]
— церковна відправа на замовлення віруючих і плата за неї [II]
треби
Тре́би:
— попівські служби [1,X]
— релігійні обряди (хрестини, вінчання, похорон и) [46-2]
требник
— книга церковних служб (богослужінь) [IV]
трема
Тре́ма:
— хвилювання [39]
трембач
Тремба́ч:
— сурмач [42]
трембіта
— музикальний інструмент гуцулів, довга сурма з дерева і кори [III,IV]
— Треба б перевірити, чи гуцульська трембіта — дійсно «з дерева й кори», як сказано в поясненнях (791). Бойківська, наприклад, трембіта зроблена тільки з двох вижолоблених кусків дерева, стиснутих обручками. У кожному разі, твердження пояснювачів, що трембіта — «гуцульський музичний інструмент», невірне. її знає Бойківщина, знають її поляки, румуни, пор. польськ. діал. trębita, рум. trâmbі́ţa. [MО,III]
трембіта (21, 440) – “довга гуцульська труба без пальцевих отворів”; [ІЦ-2006]
трембітар
трембітар (21, 450) – “гуцул, що грає на трембіті”; [ІЦ-2006]
трембітати
трембітати (21, 440) – “грати на трембіті”; [ІЦ-2006]
трембітити
— грати на трембіті [IV]
тремоло
— музикальний термін; дуже часте повторення одного звука, або чергування декількох звуків нарізно чи в акордах [XI]
тремольо
— музикальний термін; дуже часте повторення одного звука, або чергування декількох звуків нарізно чи в акордах [XI]
трен
Трен:
— шлейф [3;51]
трензля
Тре́нзля:
— вуздечка [51]
— уздечка [10]
трепета
— осика [I,VI,VII,XII]
трепе́та, трепе́товий: осина, осиновый [ІФ,1890]
трепетати
ворушитися, порушатися, Щось в ній (хмарці) мутиться і трепече [Звн 107]; [ВЛ]
трепетовий
трепе́та, трепе́товий: осина, осиновый [ІФ,1890]
тресура
Тресу́ра:
— дресировка [20,VII]
трефний
— нечистий (в ритуальному значенні) [III]
— нечистий в єврейському ритуальному значенні, некошерний [II]
трефняк
— єврей, що не додержує релігійних приписів [V]
трефолой
Трифоло́й, трефолой:
— книжка з текстами святкових богослужінь [55]
триб
Трі́ба, триб:
— зубці в колесах [19]
трибунал
Трибуна́л:
— тут: підвищення для виступу промовців; судилище [45]
— тут: юридична установа [XIX] Треба б їм твердо рішитися — говорити народові всю правду, не щадити ніяких пересудів, чи вони боязно криються під сільською стріхою, чи з нарадою проповідуються з амвон та трибуналів [XIX]
тривіальний
Тривіа́льний:
— Тривіа́льна школа: початкова школа [46-1;46-2]
— тривіальна школа: сільська початкова школа [I]
тримбіта
— довгий (часто на 3 метри) музичний інструмент, що його вживають в карпатських горах [VI]
трина
Три́на:
— відходи соломи при молоченні, останки сіна, що залишаються у яслах і т. д [X]
— потеруха, стерте сіно, солома і т. п [12]
— стерте сіно або солома [21;52;XI]
— стерте сіно або солома, з'їди; тирса [3]
трингельд
Три́нгельд:
— дрібні грошові подачки, чайові [3]
трини
Три́ни:
— відходи соломи під час молотіння, залишки дрібного сіна, тирса [1]
тринкований
— тинькований [V]
трираменний
— трираменний хрест: з трьома кінцівками [II]
трискати
Три́скати:
— бризкати, бити ключем, спалахнути вогнем в очах [11]
— виринати з води, бризкати [27]
трискрутний
Трискру́тний:
— надто важкий [25]
триснути
Три́снути:
— бризнути [1;4,IV,X]
тристенний
Тристе́нний:
— болотяний чорт [19]
— дідько [22]
— осоружний, падлючий [II]
— тут у розумінні «клятий» [IV]
— чорт (болотяний) [VI]
— чорт [III]
тристепний
— чорт (болотяний) [VII]
тріангул
Трі́ангу́л:
— музичний ударний інструмент [25]
трібувати
Трібува́ти:
Трі́бувати:
Трі́бува́ти:
— випробовувати [5;7;28]
— пробувати [23;46-2;1;20;24]
— пробувати, випробовувати [48,XII]
— пробувати, змагатися [10]
— пробувати, куштувати [IV]
— пробувати, намагатися [19;43]
— пробувати [I-III,V,VI,IX,X]
трібунки
Трібу́нки:
— вимоги, вимагання [45]
трінгельд
— дрібна грошова винагорода за послуги («на чай») [XI]
— «чайові» гроші [III]
трінкгельд
Трі́нкгельд:
— винагорода, чайові [22]
— невелика грошова винагорода за послугу («на чай») [VIII,VI]
— невеличка грошова нагорода за послугу («на чай ») [VII,XIII]
трінкгельт
— почастунок, «чайові» гроші [V]
трінкельди
Трінке́льди:
— чайові гроші [18]
трінкльд
Трі́нкльд:
— невеличка грошова нагорода за послугу (на чай) [2]
тріпачка
Тріпа́чка:
— невеличкий ремінний батіг [15]
— тонка тростина; ремінний нагай [I]
тріпа́чка: небольшой ременный кнутъ [ІФ,1890]
тріянґель
Тріа́нґул, трія́нґель:
— ударний інструмент, сталевий прут, зігнутий в трикутник, підвішений на нитці, по якому вдаряють металевою паличкою; звук, подібний до дзвіночка [51]
тровити
— цькувати [X]
переслідувати, цькувати, Слово правдиве і думку природну тровлять ґазети, [Звн 200]; [ВЛ]
троєнє
Їдїнє, баль. Го, буде троєнє, аж усї чорти розвеселять ся. [ІФ-1905]
троєння
«їжа, наїдки»[ VI, 148] (з новогр. trо́gho «їм») [ОГ]
тромтадрат
Тромтадра́т:
— марнослів [47]
тропар
Тропа́р:
— різновид церковного співу [4]
— церковна пісня [1,X,XII]
тропом
Тро́пом:
— бігцем [III]
— риссю [19]
троща
Тро́ща:
— місце, обросле очеретом [13]
— очерет [1,X]
— тут: трясовина [7;5]
трощі:
— очерети, комиші [XII]
трощ'є
Тро́щ'є:
— лісова поросль, пруття, хлющ [3]
троян
троя́н:
— Зі́лля троя́н: те саме, що тройзілля [54]
трувер
Труве́р:
— співак, трубадур [32]
трудоватий
— струпуватий, прокажений [V]
трумбета
— див. трембіта [III]
трумна
Трумна́:
Тру́мна:
— домовина [X,XIII]
— труна, домовина [1;2;3;4;14;V,XI,XII]
трунок
Тру́нок:
— напій [10,X]
трунути
— штовхнути, пхнути, штовхатися [I]
— штовхнути [IV (помилк. трукути)]
— друкарська помилка: трукути зам. трутити [MО,IV]
трупиця
Трупи́ця:
— чаклунка, відьма [2,XIII]
труск
Труск:
— хмиз [33]
— хмиз, хворост [4,XII]
трускавки
Трускавки́:
— полуниці [49]
трусь
— кролик, трусик [X]
трутити
— штовхнути, пхнути, штовхатися [I]
— штовхнути [IV (помилк. трукути)]
— друкарська помилка: трукути зам. трутити [MО,IV]
тручати
Труча́ти:
— зіштовхувати (з дороги) [XI]
— штовхати [4;22;51;52]
— штовхати, відкидати з дороги [3]
— штовхати, поштовхувати [XII]
тручатися
— штовхати [VI,VII]
— штовхнути, пхнути, штовхатися [I]
ту
Ту:
— тут, туди [52]
тут, осьде, Ще добре, що ту посидіти ось супокійно дають. [Звн 296]; Годі сидіти дома тута: [Звн 190]; ой, Господи, що се тутки за розпуди? [Звн 253]; [ВЛ]
тузин
— дванадцять штук, дюжина [II,III]
— дюжина [IV]
тузина
Ту́зина:
— дюжина [20]
тузінь
Ту́зин, ту́зінь:
— дюжина, дванадцять штук [51]
туй
Туй:
— тут, зараз [2,XIII]
— тут; туй-туй: от-от, ось-ось, умить [V]
— ось, ось-ось, тут [I]
туй-туй
Туй-ту́й:
— ось, ось-ось, тут [I]
— ось-ось [1;4;46-2;45,XIX] А прецінь видумка тота висить нині неначе хмара над слов'янством, а декотрим здається, що вона туй-туй станеться, правдою, ввійде в діло [XIX]
— ось-ось [IV,VI,VII,IX,X,XII]
тукраєвець
Тукра́євець:
— тут: Галичанин; той, що походить або живе в краї, місцевий [44-1]
туман
Тума́н:
Ту́ман:
— дурень [20;22]
— дурень; ту́ман вісімна́дцятий – останній дурень [14,IX]
— дурень; туман вісімнадцятий: дуже великий дурень [IV]
— про людину: дурень [VI,VII,XII]
— про людину: дурень; тума́н вісімна́дцятий останній дурень [2,XIII]
— про людину: туман вісімнадцятий: великий дурень; [V]
— про людину; дурний, тупоумний [XI]
— туман вісімнадцятий: в розумінні: останній дурень [II,III]
— крім звичайного значення, також: дурень; туман навести: запаморочити [I]
тумануватий
— дурнуватий [V-VII]
— придуркуватий [I]
тумульт
Ту́мульт:
— метушня, заколот, галас, гвалт [46-2]
тумультерний
Тумульте́рний:
— метушливий, галасливий [46-2]
тумультуарний
Тумультуа́рний:
— бунтівний, скандальний [25]
— метушливий [XVIII] Наскрізь непорочний характер, він був гарячим поборником парламентарної республіки 1 рішучим противником абсолютної демократії, котрої тумультуарна вдача справляла йому, так сказати, фізичний біль [XVIII]
— метушливий, галасливий [46-1]
туніка
Туні́ка:
— давньоримський одяг типу сорочки [51]
тунѣ
— в тунѣ суть: даром, безкоштовно; нічого не коштують [XI]
тур
— обхід, дорога, маршрут [IV]
тура
Ту́ра:
— подорож, турне [22]
— обхід, дорога, маршрут [IV]
— Тура (польсь. tura, фр. tour) — черговий оборот возом, машиною тощо, черга — пояснена як «обхід, дорога, маршрут» (549). До тури в поясненнях додане в дужках тур як її варіант. У Франка він, однак, не зустрічається. [MО,IV]
— тура (327) (tura) [MО,III]
туранський
Тура́нський:
— турецький [45]
турати
турати(ся) — звертати увагу на когось, на щось, втручатися [I]
туратися
Тура́тися:
— встрявати, втручатися, звертати увагу [V]
— звертати увагу на когось, на щось, втручатися [14]
— звертати увагу, чіпати, встрявати [VI]
турати(ся) — звертати увагу на когось, на щось, втручатися [I]
турбації
Турба́ції:
— хвилювання, клопоти [51]
туркус
— дорогоцінний камінь блакитного або зеленого кольору [XI]
турма
Ту́рма:
— отара (овець), гурт, череда [21]
— отара [4;18,III,XII]
— отара овець [22,IV]
турма (21, 65) – “отара овець”; [ІЦ-2006]
турф
Турф:
— іподром [19]
— майдан для перегонів [VI,VII]
туск
Туск, ту́сок:
— жаль, туга [21]
— жура, смуток [20]
— журба, смуток, туга; [VI]
— туга, жаль [XII]
— туга, журба [7;5]
— туга, смуток [51]
— туга [IV]
тусклий
— тужливий, жалібний; [I]
тускліти
— тужити [I]
тускний
— журливий, сумовитий [VI]
тусок
Туск, ту́сок:
— туга, смуток [51]
тут то
сюди — туди, Дивний глас мене кудись кличе — тут то, ген то. [Звн 114] [ВЛ]
тута
тут, осьде, Ще добре, що ту посидіти ось супокійно дають. [Звн 296]; Годі сидіти дома тута: [Звн 190]; ой, Господи, що се тутки за розпуди? [Звн 253]; [ВЛ]
тутки
тут, осьде, Ще добре, що ту посидіти ось супокійно дають. [Звн 296]; Годі сидіти дома тута: [Звн 190]; ой, Господи, що се тутки за розпуди? [Звн 253]; [ВЛ]
туцькі
— ось туцькі: ось які маленькі [XII]
туча
Ту́ча:
— гроза з заливним дощем [II]
— злива [2,XIII]
— злива з бурею, часто з градом [IV]
— сильний дощ, злива (часто з градом) [VI]
тучити
— добре годувати [III]
тя
— тебе [I]
тяг
Тяг:
— На пе́рший тяг: на перший раз [6]
— хід у шаховій грі [52]
тягом
Тя́гом:
— постійно, далі, так само [1,X]
тяж
тяж:
— В тяжі́: вагітна [10]
— вагітність [38]
тякнути
Тя́кнути:
— штовхнути [14]
— штовхнути [I]
тямка
Тя́мка:
— пам'ять, згадка [51,52]
тямка (21, 383) – “думка, гадка”; [ІЦ-2006]
тятий
Тя́тий:
— дрібно різаний [1,X]
тьірвавий
Тьірва́вий:
— кривавий [42]
27.08.1995