сабадашки
— веселі мелодії [VI]
савантка
Сава́нтка:
— жінка з вищою освітою (іронічне) [18,II]
савромати
Саврома́ти:
— сармати [47]
саг
Саг:
— стос дерева певної висоти, ширини, довжиною в сажень [44-1]
саганчик
Сага́нчик:
— горщик, казанок [26]
садити
— садити (18)<Спол. sadzić — перти, гнати, бігти; [MО,VI]
садитися
— (на щось): робити великі заходи, щоб щось вийшло [IV]
саєта
Сає́та:
— атлас, шовкова хустка [13]
— оксамит, дорога матерія [45]
саєти
Сає́ти:
— оксамитний одяг, дорога матерія [1]
— оксамитний одяг, дорога матерія [X]
сажавка
— маленький ставок [III]
сажень
Са́жень:
— давня одиниця виміру довжини (1,896 м) [44-2]
— давня одиниця довжини, з XVIII ст. до запровадження метричної системи мір була сталою величиною для окремої країни, напр., у Речі Посполитій; у тому числі Галичині, дорівнювала 1,896 м [44-1]
— міра довжини (2, 134 м); площі [51]
сак
Сак:
— дурний [IX]
— мішок, тут: дурень [23]
— торба, міх, прилад ловити рибу; дурний, як сак: зовсім дурний [IV]
сакрамент
Сакраме́нт:
Сакра́ме́нт:
— клятва, присяга [51]
— назва кількох священних актів в католицькій церкві [XII]
— церковне таїнство [36;47,IV]
сакраментальний
Сакраме́нти, сакрамента́льний:
— священний, традиційний [36]
— священний [XI]
сакраменти
Сакраме́нти, сакрамента́льний:
Сакраме́нти:
— священний, традиційний [36]
— церковні таїнства; моральні приписи, освячені традицією [30]
саламаха
Салама́ха, солома́ха:
— наїдок з хлібом, сіллю, часником, квасолею (наробити саламахи — заварити кашу) [48]
— рідка страва із звареного у воді борошна [43]
салаш
Сала́ш:
— намет [51]
саліна
Салі́на:
— солеварня, копальня солі [46-2]
— солеварня, соляна копальня [46-1]
салон
— салон (413) (salon) [MО,III]
салютувати
— віддавати честь, прикладаючи руку до шапки [III]
— Салютувати у Франка, як взагалі в галицьких говірках, значить «взяти під козирок». З пояснення: «Віддавати честь, прикладаючи руку до шапки» (490) цей виключно військовий спосіб віддавання честі не виникає з належною повнотою. В основі слова «салютувати» лежить польське salutować з німецького salutieren. [MО,III]
саля
Са́ля:
— зала [51;53]
сальва
Са́льва:
— залп [21;25;46-1;47;52,IV,VI,VII]
— залп, постріл [12]
— залп, салют [45]
— постріл, салют [19]
самарянський
— милосердний [III]
самоважа
Самова́жа:
— самосвідомість [26]
самовіж
Самовіж:
— свідомість [25]
самовіжа
Самові́жа:
— самосвідомість [51]
— свідомість, самосвідомість [45]
самотниця
— самотниця (364) — самітниця; [MО,VI]
самотреть
— утрьох [XI]
самотріск
Самотрі́ск:
— клітка для приваблювання птахів [14]
— клітка на птахів [V]
— пастка, сильце [21;2,XIII]
самотрісок
Самотрі́сок:
— сильце [53]
— сильце на пташок [IV]
— Самотрісок у тексті Франка означає пастку, клітку для ловлі птахів, пор. польсь. samotrzask та словник Желехівського (т. II, стор. 851), а не «сильце на пташок» (538). Останнє на Бойківщині — сило. [MО,IV]
самотріть
Самотрі́ть:
— третій [6]
самохід
Самохі́д:
Само́хід:
— автомобіль [51]
— самопересувний колісний механізм, автомобіль [52]
санаційний
Санаці́йний:
— оздоровний [27]
санація
Сана́ція:
— оздоровлення (чистка) [VII]
— оздоровлення [44-2;51;53]
— оздоровлення, чистка [20;44-1]
— ревізія разом із наступними заходами по оздоровленню діяльності установи, підприємства [52]
сандали
— ходаки, постоли [VI]
сапати
— сопти [I]
сапфіцьким
— Старогрецький віршовий розмір [XX] Содержання томика слідуюче: 1) Оди і елегії — декотрі, яко проби старинних форм, стихом альцейським, сапфіцьким, асклепіадейським і інними [XX]
сарак
Сара́к:
— бідолаха, сердега [8]
сарак (21, 425),
Сара́ка, сара́чі:
Сара́ка:
— бідолаха [5;7;51;52]
— бідолаха, сердега [6]
— бідолаха, сердяга [21]
— бідолаха [II]
— нещасливий, сірома, сіромаха [I]
— нещасний, сірома, бідолаха [14]
— сердега, бідолага [2]
— сердега, бідолаха [1,XI]
— сердега [X]
— бідняга, бідний, сердега, сердешний [IV]
сарака(о):
— бідолаха [XII]
сарака
Сара́к:
— бідолаха, сердега [8]
сарак (21, 425),
Сара́ка, сара́чі:
Сара́ка:
— бідолаха [5;7;51;52]
— бідолаха, сердега [6]
— бідолаха, сердяга [21]
— бідолаха [II]
— нещасливий, сірома, сіромаха [I]
— нещасний, сірома, бідолаха [14]
— сердега, бідолага [2]
— сердега, бідолаха [1,XI]
— сердега [X]
— бідняга, бідний, сердега, сердешний [IV]
сарака(о):
— бідолаха [XII]
сарако
Сара́к:
— бідолаха, сердега [8]
сарак (21, 425),
Сара́ка, сара́чі:
Сара́ка:
— бідолаха [5;7;51;52]
— бідолаха, сердега [6]
— бідолаха, сердяга [21]
— бідолаха [II]
— нещасливий, сірома, сіромаха [I]
— нещасний, сірома, бідолаха [14]
— сердега, бідолага [2]
— сердега, бідолаха [1,XI]
— сердега [X]
— бідняга, бідний, сердега, сердешний [IV]
сарака(о):
— бідолаха [XII]
сарахкотіти
Сарахкоті́ти:
— миготіти, палахкотіти [IV]
— мигтіти, блищати [14;21]
— мигтіти, блищати; мигнути, блиснути [I]
сарахнути
— мигтіти, блищати; мигнути, блиснути [I]
сарахтіти
— палахкотіти (свічка, каганець), спалахувати [V]
сарацини
Сараце́ни, сараци́ни:
— давня назва мусульманських народів, прийнята у європейців [51]
сарачі
Сара́ка, сара́чі:
— бідолаха, сердяга [21]
— бідняга, бідний, сердега, сердешний [IV]
сарачі (21, 385) – “бідолаха”; [ІЦ-2006]
сардак
Сарда́к:
Серда́к, сарда́к:
— коротка тепла селянська одежа з грубого сукна [21,51,IV]
— сіряк, верхній одяг [III]
сардак (21, 424) – “коротка тепла гуцульська одежа з грубого сукна”; [ІЦ-2006]
сардах
Серда́к, сарда́х:
— сіряк, верхній одяг [18]
саркнути
Са́ркнути:
— спалахнути [22,IV]
сатисфакція
Сатисфа́кція:
— відшкодування [XIX] Рівночасно він повідомив їх обох про кинену на них екскомуніку з тим додатком, що вона тяжітиме на них доти, доки вони не дадуть відповідної сатисфакції за зроблений д. 17 мая скандал [XIX]
— відшкодування, обстоювання честі на дуелі [36]
— задоволення [50;44-1;47;48;49,XX] Я знаю добре, що Партицький не так-то давно бризкав болотом і на мене так само, як і на Вас, але все-таки для мене показується важнішим — дати читачам «Зорі» замість давніх дурниць щось хоч трохи живішого і поступовішого, аніж мовчати (бо власного журналу, як самі кажете і як я добре знаю, годі склемезити ) і задля особистої сатисфакції давати утверджуватись у головах тих 500 або більше людей тьмі кромішній [XX]
сафір
— дорогоцінний камінь синього кольору [XI]
сахнути
— дихнути [VI,VII]
свада
Сва́да:
— сварка [6]
сверчки
Сверчки́, сверщки́:
— цвіркуни, саранча [51]
сверш
Сверш:
— цвіркун [13]
сверщки
Сверчки́, сверщки́:
— цвіркуни, саранча [1,51]
сверщок
— коник, цвіркун [VIII]
свид
— ( «свидове пруття»): терен (кущ із червоними гілками і білим цвітом) [VII]
— («свидове пруття»): дерен (кущ із червоними гілками і білим квітом) [VI]
свирка
Сви́рка:
— цвіркун [42]
свиставка
Свиста́вка:
— тут: труба [51]
свистки
Свистки́:
— звитки [48]
свисток
Свисто́к:
Сви́сток:
— (паперу) – клаптик паперу [18,II,III]
— звиток [XX] Та й що почне робити українська громада, для котрої «Зоря», видавана після мого плану, могла хоч у малій часті заступити місце свого національного органу, а для котрої «Зоря», видавана товариством ім. Шевченка під редакцією панів Цеглинських і Подолинських, свистками в півтора листка н-р, правдоподібно принесе більш сорому, ніж хвали [XX]
— згорток паперу [32]
— клапоть паперу (зневажливо — брошура, листівка) [46-2;46-1]
свисточок
— клаптик паперу [XII]
свірка
Сві́рка:
— мотузка, що нею зчеплені обидві частини ціпа [IX]
— ремінець, яким у ціпу з'єднано бич і ціпильно [24]
свірні
Сві́рні:
— кайдани [2,XIII]
світити
мачка, світити: ма́чку світи́ти: въ воровскомъ жаргонѣ: давать оплеухи [ІФ,1890]
світич
— світич (99) —смолоскип, факел; [MО,VI]
світовид
— світовид (11) < пол. światowid — назва одного з богів у доісторичних слов'ян; [MО,VI]
свічадло
Свіча́дло:
— дзеркало [1]
свічадо
— дзеркало [X]
свічний
Сві́чний:
— гарний, прегарний [I]
— знатний, достойний [15]
— «Свічний» (гідний): «Ось того-то Олексу Сторожа я й нагадав собі тепер, коли-м серед «свічної» та «чесної» громади побачився в такім самім положенню, як він серед наших «порядних та чесних господарів» (127) пояснено: «гарний, прегарний (432), з яким воно не має і ніколи не мало нічого спільного. Прикметник «свічний» утворений від «свічі», або «свічки», яку в церкві під час богослужіння тримали лише найбільш заможні селяни. Вони звичайно входили до складу громадської ради, правління тощо. Не виключена, однак, можливість, що «свічний» — запозичення з польського «świetny» (знатний, достойний), що під впливом народної етимології (адідеація до свічки) змінялося на «свічний». В обох випадках воно все-таки з поняттям «гарний, прегарний» не споріднене, і тому його виклад у поясненнях невірний. [MО,I]
своюруч
Своюру́ч:
— сам по собі, на свій розсуд [45]
свояки
— родичі [II,VI]
свояцтво
Своя́цтво:
— тут: спорідненість [54]
сегельба
Сеге́льба:
— містина, на якій викорчуваний і випалений ліс [2]
— поле, на якому викорчуваний і випалений ліс [XIII]
сегельби
Сеге́льби:
— урвища, пропасті [5;7]
сейм
Сейм:
— парламент [47]
секатура
Секату́ра:
— обрізування, обрізання [39]
— причіпка, присікування [46-1;46-2]
— тут: утиск, різання [49]
— урізування в правах, переслідування [41;17,II]
секвенція
Секве́нція:
— повторення, наслідування [34]
— різновид середньовічних католицьких культових пісень [38]
секвестр
Секве́стр:
— заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном [44-1]
— заборона чи обмеження права користування будь-яким майном за розпорядженням органів державної влади [51]
— податок [47]
секвестратор
Секвестра́тор:
— збирач податків [1,X]
— той, що примусово збирає борги на користь держави [44-1]
секвестрація
Секвестра́ція:
— заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном [44-2]
— заборона або обмеження,- яке накладає державна влада на користування яким-небудь майном [47]
— накладання секвестру [44-1]
секлери
Се́клери:
— (чаклі) — військо [42]
секлєри
Секлє́ри:
— угорське плем'я [10]
сектир
Секти́р:
— сектант [51]
секундогенітура
Секундогеніту́ра:
— в родинному праві вищої аристократії норми, за якими другий у роді має певні майнові та володарні права на загальний сімейний маєток для себе та своїх нащадків [44-1]
секційний
— Шеф секційний: начальник секції, столоначальник [II]
секціонувати
Секціонува́ти:
— розкривати, розпечатувати, розпаковувати, виявляти, показувати, анатомувати [37]
— розтинати труп [II]
селединовий
— зеленуватий [III]
сембриля
Сембри́ля:
— плата наймитові (здебільшого пастухові) натурою [24]
— платня наймитові (здебільшого в пастухів) натурою [IX]
семітист
Семіти́ст:
— учений-знавець історії, літератури і мови семітських народів: євреїв, арабів, арамейців, халдей ці в та ін [47]
сендзя
Се́ндзя:
— суддя [21;22,IV,VI-VIII]
сеніорат
Сеніора́т:
— рада старійшин [34]
сенціонувати
Сенціонува́ти:
— систематизувати [37]
сепаратка
Сепара́тка:
— відокремлена кімнатка [XI]
— окремий кабінет, кімната [20]
— окремий кабінет [III]
— сепаратка (243) (separatka) [MО,III]
сеперіор
Сеперіо́р:
— ігумен [41]
серай
Сера́й:
— сераль, у країнах [55]
сервілізм
Сервілі́зм:
— життєва позиція прийняття принизливого становища щодо влади, іншої людини тощо; улесливість, прислужливість [52]
— плазування (servus — раб. (лат.) [XIX] Те, що сьогодні в нас шириться під сумними назвами сервілізму , браку цивільної відваги, трусливості, благородної денунціації і т. п., все те в значній часті— плоди та наслідки побіди, віднесеної д. 1 падолиста 1848 р. генералом Гаммерштайном над Львовом [XIX]
— рабська догідливість [46-1;46-2]
— рабська догідливість, прислужництво [36]
— рабська підлесливість, прислужництво [49]
— служіння, угодництво [53]
— улесливість, прислужництво [51]
сервіліст
Сервілі́ст:
— прислужник [47]
сервітут
Сервіту́т:
— в феодальному звичаєвому праві: обмежене право користування чужим майном; в Галичині, форма збереження за підданими селянами права користування колишніми своїми общинними землями (головним чином лісами, пасовиськами, луками), які були привласнені шляхтою; після скасування панщини в 1848 р. ці землі юридично стали власністю шляхти, а селяни одержали право на винагороду або користування ними в обмежених розмірах (збирати опал, гриби, ягоди, пасти худобу); ліквідація сервітутів в Галичині, що почалася в 1853 р., була в основному закінчена до 1889 р., в більшості сервітути були скасовані без всякої винагороди селян [44-1]
— права користуватися чужою власністю в певних межах [XIX] Щоби розповісти цілу сумну історію долі наших мужиків-хліборобів — треба би зачати од знесення панщини та од початку славнозвісної регуляції т. зв. сервітутів [XIX]
— право користування чужим майном (випас худоби на панських полях тощо) [50]
— право користування чужим майном (напр., право громади користуватись поміщицьким лісом, право випасу, тощо) [III]
— право користування чужим майном (право переїзду, випасу худоби і т. д.) [XVI] нагадую справи сервітутові, про котрі впрочім далі побесідую обширніше [XVI]
— право користування чужим майном (право переїзду, випасу худоби на панських полях, тощо) [26]
— право користування чужою власністю (право переїзду через чиїсь землі, випасу худоби на панських луках, рубання дров у панському лісі тощо) [39]
— право користуватися чужим майном (випас худоби на панських полях тощо) [22]
— право користуватися чужим майном (право переїзду, випасу па панських полях) [VII]
— право користуватися чужим майном (право переїзду, випасу та ін. на панських полях) [VI,VIII]
Сервіту́ти:
— поширеними були земельні сервітути, які полягали в праві власника земельного наділу користуватися сусідніми землями — дорогою, водоймищем, пасовиськом тощо [46-1]
— право користування чужою власністю в певних межах [46-2]
сервітутовий
Сервіту́товий:
— той, що стосується сервітуту [44-1]
сердак
Серда́к, сарда́к:
Серда́к, сарда́х:
— верхній суконний одяг, ніби жилетка [IX]
— верхній чоловічий одяг [33]
— вовняний верхній народний одяг (короткий) [X]
— див. сардак [IV]
— коротка тепла селянська одежа з грубого сукна [51]
— короткий теплий селянський одяг з грубого сукна; верхній одяг, сіряк [44-1]
— сіряк, верхній одяг [18,III]
сердар
Серда́р:
— головнокомандуючий у деяких мусульманських країнах Сходу [43]
серіо
На се́ріо:
— всерйоз [29]
— серйозно [51,XVIII] Щождо «історичної єдності» сербів з румунами, то тут тяжко зрозуміти, як може проф. Кочубинський на серіо говорити про неї [XVIII]
— серйозно, всерйоз [45]
серпентина
— покручена паперова стьожка [IV]
сертифікат
Сертифіка́т, цертифікат:
Цертифіка́та, сертифіка́т:
— писане посвідчення [47]
— платний документ на право одержання чого-небудь [46-2]
— посвідчення, письмове свідоцтво [47]
— тут: посвідчення письмове свідоцтво [20]
сестрінець
Сестрі́нець:
— син сестри, племінник [51]
сестріниця
Сестрі́ниця:
— донька сестри, небога [20]
— донька сестри [VI,VII]
сестрінка
— племінниця (сестрина дочка) [XII]
сесь
— цей [VIII]
сетно
Се́тно:
— дуже [12]
сецесіон
Сеце́сіон:
— відхід убік, відділення [49]
сецесія
Сецесія:
Сеце́сія:
— 1) відокремлення; 2) відступництво [47]
— вихід [33]
— вихід, відокремлення [37]
— відхід, вихід [45]
— відхід, відпадання [29;36,54]
сецессія
— Розкол [XVIII] у Відні в сеймі законодавчім поляки виступають против чехів в обороні мадьяр, через що чехи роблять сецессію [XVIII]
си
Си:
— собі [52]
сигла
— смерека, смерековий ліс [XI]
сигнатура
Сигнату́ра:
— цифра на першій і третій сторінках друкованого аркуша в книжці чи журналі, що позначає порядковий номер цього аркуша при брошуруванні [53]
сигнатурка
Сигнату́рка:
— дзвінок, в який дзвонять у церкві під час відправи [2]
— тут: маленький дзвінок [16]
сигнатурна
— дзвінок, в який дзвонять у церкві під час відправи [XIII]
— дзвоник, що в церкву людей скликає [XI]
— невеличкий дзвоник у церкві [II]
сигнет
— значок (на перстені) [XI]
— перстень з печаткою [VI]
сигніфікація
— значки, визначення [IV]
— Сигніфікація (польсь. sygnifikacja) — значення слів, повідомлення, підкреслення, викладене як «значки, визначення» (538). [MО,IV]
сиґнет
Си́ґнет:
— друкарська чи видавнича марка, яка відтворюється в книзі [53]
сикавка
Си́кавка:
— пожежна помпа [22]
— пожежна помпа, нагніт [V,VIII]
— пожежний насос [21,IV]
сикомор
Сикомо́р:
— фігове дерево [1,X]
сикомора
Сикомо́ра:
— фігове дерево [2;21,IV,XIII]
сикофант
Сикофа́нт:
— професійний шпигун, донощик, наклепник [36]
сикофанти
Сикофа́нти:
— професійні донощики, шпигуни, наклепники [29]
силабізувати
— по складах читати [V]
силена
Силе́на:
— конеподібна міфічна істота [8]
силянки
Си́лянки:
— намисто [36]
сильветка
Сильве́тка:
— портрет [54]
— силует [30]
— силует, подоба, образ [47]
— силует, стаття-портрет [50]
силька
Си́лька:
— петля [4,XII]
симонія
Симоні́я:
Симо́нія:
— купівля церковних посад [46-1]
— купівля-продаж церковної посади чи духовного стану [30]
— практика продажу й купівлі церковних посад [47]
— продаж і купівля церковних посад [26]
— продаж церковних посад [46-2]
синаксар
Синакса́р:
— збірка житій святих [34]
— скорочені оповіді з творів святих отців, а також тлумачення свят [30]
синдик
Си́ндик:
— правовий заступник, офіційний представник певної установи, уповноважений вести справи [44-2]
— правовий заступник, офіційний представник якої-небудь установи, уповноважений вести справу; міський урядник [44-1]
— представник, уповноважений [46-2;46-1,XIX] Друга звістка про долю іншої часті шпихлірового фонду міститься в книзі д-ра Влад. Острожинського, бувшого синдика галицького Towarzystwa kredytowego ziemskiego і доцента Львівського університету, що написав історію того товариства для вшанування 50-ліття його існування [XIX]
синедріон
Синедріо́н:
— найвища єврейська рада за римських часів; рада найстарших [XI]
— рада старійшин; переносно: вбори, рада, судилище [48]
синекура
Синеку́ра:
— високо оплачувана посада, яка не пов'язана з виконанням реальних, серйозних обов'язків [44-1]
— добре оплачувана посада, яка не вимагає будь-якої праці [47]
— добре оплачувана посада, яка не потребує праці [46-2]
синище
синище му ( = цур йому) [MО,IV]
синоптичний
Синопти́чний:
— зведений [38]
сипати
[ VI, 145] «бити» [ОГ]
сироко
— сухий і гарячий південний вітер на березі Середземного моря [XII]
сисак
Сиса́к:
— земноводний [XIX] І про вищих звірів, птахів та сисаків , можна сказати то само, хоч в далеко меншій степені: всі вони витворюють сімен, плодять молодих більше, ніж в данім часі на данім просторі може вижити [XIX]
— ссавець [45]
сит
Сит:
— сила, міць [5;7]
сице
— так [VI,VII]
сичений
Си́чений:
— тут: розведений водою чи настояний на чому-небудь мед [42]
сівня
Сі́вня:
сівня́:
— рід коша при сіянні збіжжя [I]
— фартух, що служить для сіяння [1]
— фартух, що служить для сіяння зерна [14]
— фартух, наповнений зерном; з нього беруть зерно й сіють [X]
сідатися
Сі́датися:
— тріскати [54]
сіканина
Сікани́на:
— мішанина; хаос [54]
сікофанський
Сі́кофанський:
— донощицький [46-2]
сікофант
— Донощик [XVIII] Ми вже згадали про те, як Колларів невинний літературний панславізм ще в 30-х роках прислужні cікофанти перетягли на політичне поле [XVIII]
сікутор
Сікуто́р:
— виконавець присуду [5;7]
— екзекутор, той, що виконує присуд [XII]
сінедріон
Сінедріо́н:
— рада старійшин [5;7]
сіни
Сі́ни:
— передпокій, ґанок [52]
сіпацтво
Сіпа́цтво:
— адміністративні причіпки [2,XIII]
сірий
— сірий конець: найгірші учні, що сиділи на останніх місцях [III]
— по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]
сірома
Сіро́ма:
— бідняк, незаможна людина [52]
— незаможна людина, бідняк [51]
скавзувати
Скавзува́ти:
— осоромити [20]
сказ
Ска́за, сказ:
— вада, огріх, порок, ганж [1]
— огріх, порок, вада [21]
сказа
Ска́за, сказ:
— вада, огріх [4,II ]
— вада, огріх, порок, ганж [1]
— огріх, вада [IV]
— огріх, порок, вада [21]
— слід після рани [52]
— хиба, пляма [X]
— пляма, хвороба, сказ [XII]
сказівка
Сказі́вка:
— підказка, пояснення [53]
сказівник
Сказівни́к:
— стрілка годинника [52]
скалка
— (в рушниці): кремінчик [IV]
скаллє
— дощечки, клепки [II]
скалля
Ска́лля:
— клепки [14,I]
скалубина
— розколина, щілина; черепина або розбитий посуд [II]
— щілина, тріщина [IV]
скалубна
Скалу́бна:
— розколина, щілина; розбитий посуд [14]
скаля
Скаля́:
Ска́ля:
— масштаб [44-1]
— масштаб, міра [V]
— міра [24]
— міра, масштаб [IV]
— міра, розмір; на велику скалю: у великому розмірі [IX]
— рівень [31;40]
— рівень, масштаб [44-2]
— рівень, міра, розмір [II]
— тут: діапазон [28]
— тут: лад [48]
— шкала, рівень [12]
скаляти
Ска́ляти:
— обмазувати, забруднювати [13]
скандувати
Скандува́ти:
— розмірено читати, голосно і чітко вимовляти слова по складах [53]
скаправіти
Скапра́віти:
Ска́правіти:
— загноїтися (про очі) [14,V]
— закиснути (очі) [22]
скаптувати
Скаптува́ти:
— приєднати, придбати [19,VI,VII]
скапцакіти
— зійти нінащо [XI]
скапцаніти
— зійти ні на що, збідніти [I]
— зубожіти [V]
скарбовий
Скарбовий:
— казенний [IV]
— скарбова дирекція: дирекція фінансового відділу в колишній Австрії [III]
— який належить державній скарбниці, стосується її [47]
скарбона
Скарбо́на:
— каса [23]
— каса, скринька для грошей [6]
— кварта або скринька для збирання пожертв у церкві [44-1]
— скарбниця [1,X]
— скринька для грошей [52;51]
— церковна скринька, в яку віруючі вкидають дрібні грошові подачки на церкву [XI]
— Скарбона братська: скринька для зберігання грошей товариства [IX]
скарданіти
Скарда́ніти:
— збідніти, зубожіти [21]
скарити
Ска́рити:
— покарати [23]
скарлати
Скарла́ти:
— здрібніти, виродитись [12]
скарлатовий
Скарла́товий:
— яскраво-червоний [25;51]
скарнан
Скарна́н:
— гном [8]
скарувати
скарува́ти: истязать, избить [ІФ,1890]
сквапно
Сква́пно:
— швидко [6;12]
сквар
Сквар:
Сква́р:
Сква́ра, сквар:
— велика спека [2,XIII]
— жара, спека [III]
— спека [4;18;19;46-1;46-2,II,XII]
— страшна спека [1,8,X,XI]
сквара
Сква́ра, сквар:
— страшна спека [1]
скварний
Сква́рний:
— гарячий [25]
— спекотний [51]
— спекотний, гарячий [29]
сквитувати
Сквитува́ти:
— звільнити [19]
скимн
Скимн:
— молоде дике звіря; левеня [XI]
— молоде звіря, левеня [51,52]
скина
Скина:
— тріска [11]
скиндяк
Скиндя́́чка, скиндя́к:
— стрічка [1]
скиндячка
Скиндя́́чка, скиндя́к:
— стрічка [1,14;18;22,I-V,X]
— стрічка, що прикрашає голову дівчини [2,21]
— стрічка, що прикрашує дівочу голову [XI]
скипати
— (голова): ломити, боліти [IV]
скит
Скит:
— місце перебування монахів, монастир [XI]
— монастир [41]
— монастир, місце перебування ченців [21]
скитник
Ски́тник:
— монах, що живе у скиті [2,XIII]
— чернець або старообрядець, який живе в скиті — віддалік від монастирських будівель [32]
сківка
— окова [IV]
— сківка (7) <польськ. skuwka — окуття в формі перстеня на палиці, ціпку [MО,V]
скін
Скін:
— загибель, смерть [10]
скіпа
Скі́па:
— суха тріска [21]
— тріска [III]
скіпати
Скі́пати:
— трощити [23]
скіпи
Скі́пи:
— скипки, якими світили [10]
скіпщина
Скі́пщина:
— данина з копи зібраного хліба, яку брав піп [VII]
— данина з копи зібраного хліба, яку отримував піп [VI]
— тут: податок у вигляді зерна або снопами [44-1]
скіснувати
— скористати [IV]
скітник
— місце, де закопують дохлий скот [V]
скіц
Скіц:
— нарис, шкіц [46-2]
скіцнувати
Схіснува́ти:
— скористуватися, використати [14]
скіцнувати:
— скористуватися, використати [V]
— друкарська помилка: скіцнувати зам. схіснувати [MО,IV]
складник
— складник (36) (składnik) [MО,III]
складня
Скла́дня:
— синтаксис [30;41;51;52]
— тут: будова, організація [42]
— тут: синтаксис [26]
склезь
Склезь:
— громаддя, твердь [25]
склемезити
Склеме́зити:
— зліпити [XX] Я знаю добре, що Партицький не так-то давно бризкав болотом і на мене так само, як і на Вас, але все-таки для мене показується важнішим — дати читачам «Зорі» замість давніх дурниць щось хоч трохи живішого і поступовішого, аніж мовчати (бо власного журналу, як самі кажете і як я добре знаю, годі склемезити ) і задля особистої сатисфакції давати утверджуватись у головах тих 500 або більше людей тьмі кромішній [XX]
— зляпати, збрехати [48]
склеп
Склеп:
— крамниця [1;21;22;25;51;54,II,IV-VI,VIII,X]
— магазин, крамниця [46-2]
— магазин, лавка, крамниця [46-1;47]
— тут: крамниця [45]
— склеп (202) (sklep) [MО,III]
склепар
— крамар [V]
склепичарка
Склепича́рка:
— жінка-продавець в магазині [51]
склеповий
— крамничний [I]
склесний
— скісний [V]
склібляти
— підлещувати [IV]
скоблити
вигладжувати, Стіни з гладкого делиня митого і скобленого річними черепицями. [ЗБ 46]; [ВЛ]
скоботати
Скобота́ти:
— лоскотати [2;4,V,X,XII,XIII]
— лоскотати; скрекотати [48]
скомплікований
Скомпліко́ваний:
— складний [44-1;46-1;49,XX] То тільки скажу, що орфографії у нас зміняються не для змін язика, але для зовсім інших і дуже скомплікованих , тільки з літературою нічого спільного не маючих, причин [XX]
— складний для розуміння, вивчення [44-2]
— складний, важкий для розуміння, вивчення і т. ін [35]
— складний, серйозний [45]
— складний, ускладнений [47]
— складний [II,IV]
— ускладнений [46-2;22;33,XIX] Розуміється, нема підстави вдаватися в критику адміністрації. не хочу навіть робити ніяких уваг, чи вона не була занадто скомплікована, занадто бюрократична, занадто як би то сказати? [XIX]
скомпліковання
Скомпліко́вання:
— ускладнення [47]
скомплікуватися
Скомплікува́тися:
— ускладнитися [47]
сконтетувати
Сконтетува́ти:
— задовольнити [43]
сконфронтовання
Сконфронтова́ння:
Сконфронто́вання:
— 1) очна ставка; 2) звірення [47]
— очна ставка [19,VI,VII]
скопець
Ско́пець:
— дійниця [14;54]
— дійниця, відро [9,I]
— пастка для птиць, сильце [VIII]
— скопець [14, с. 261] – “дійниця” [СБГ, ІІ, с. 225]; [ІЦ-2009]
скопе́ць: сосудъ, въ который доятъ коровъ [ІФ,1890]
скорумпований
Скорумпо́ваний:
— зіпсований, зігнилий [32]
скочний
Ско́чний:
— (сміх) — веселий [1,X]
— веселий [13]
— веселий, радісний, ритмічний [33]
скочно
Ско́чно:
— весело, з підскоком [8]
скрань
Скрань:
— скроня [51;52]
скрегінцнути
Скрегі́нцнути:
— заскреготати [14,I]
— заскрипіти, засвистіти (при замку), (Ів.Фр.) [III]
скрегі́нцнути: заскрипѣть, завизжать (о замкѣ) [ІФ,1890]
скринка
Скри́нка:
— медальйон; тут: мініатюрна скринька для парфумів [8]
скрипт
Скри́пт:
— посвідка, рукопис [46-1]
— розписка, вексель [47]
— рукопис [49;50,IV,VI,XX] Та про се прошу Вас не забувати 1) про дальший скрипт Клоустона, 2) про дальший скрипт Фірдоусі [XX]
— рукопис, письмо, посвідка, зобов'язання [44-1]
— рукопис, текст [48]
скрипта
Скри́пта:
— підземна печера [25]
— посвідки [XIX] Отділ банковий занімається: набуванням вірительностей і стяганням їх; ся точка уможливлює, напр., довжникам рустикального банку конверсію їх довгів на довги в банку крайовім; дальше (крім менше важних точок); уділювання позичок громадам і повітам, щадницям, касам позичковим громадським і повітовим, товариствам задатковим і кругам кредитовим — на скрипта нотаріальні; уділювання задатків (залічок) на плоди рільничі, гірничі і промислові на підставі листів складових (Warrants), виставлених через заряди публічних інституцій; посередничення в закладанні і провадженні предпринять рільничих, промислових і торговельних, і уділювання їм позичок; уділювання позичок на предприняття меліораційні, улегшування закладання спілок меліораційних, а взглядно виконування робіт меліораційних на рахунок третіх осіб [XIX]
Скри́пти:
— боргові записи [20]
— рукописи, боргові записи [21]
скриптура
Скрипту́ра:
— зошит (шкільний) [VI,VII]
— зошит [15;19,I]
скрипук
— отруйний гриб [IV]
— друкарська помилка: скрипук зам. скрипух [MО,IV]
скрипух
— отруйний гриб [IV]
— друкарська помилка: скрипук зам. скрипух [MО,IV]
скритка
Скри́тка:
— тайник [21]
— скритка (77)<пол. skrytka—тайник; [MО,VI]
Скри́тки:
— схованки [51;52]
— сховки [16]
скрібати
Скрі́бати:
— повернути [21]
скрійний
Скрі́йний:
— стрункий [13]
скріплення
— тут: сила [XIX] Товариство заступає робітникові місце родини і школи,— там він і забавляється, і образується, там находить потіху по перебутім горі і скріплення та надію на будущу кращу долю [XIX]
скріплий
Скрі́плий:
— застиглий, закипілий [14]
— скріплий (205) < польськ. skrzepły — застиглий, закипілий [MО,V]
скріпнути
— (про кров): застигати [VII]
— зціпитися [V]
скрітати
— повернути [IV]
скрітати (21, 380) – “скрутити”; [ІЦ-2006]
скроїти
Ку́рти скрої́ти:
— дати прочухана [16]
— вибити, навчити (Ів.Фр.) [II]
ку́рти скроі́ти: проучить, побить [ІФ,1890]
скрофули
Скрофу́ли:
— золотуха [33]
скрофулічний
Скрофулічний:
— золотушний [22,VI-VIII]
скрупул
Скру́пул:
— без скрупулів: без докорів сумління, безсердечно [VI,VII]
— старовинна аптечна вага, 1,4 г [12]
скрупули
— вагання, дрібні сумніви [IV]
скрупулі
Скру́пулі:
— докори сумління [21]
скрупулянтний
Скрупуля́нтний:
— совісний [31]
скрупулятний
Скрупулятний:
— докладний, педантичний [46-2]
— совісний, дуже докладний [VI]
— совісний [VII]
— совісніший [XVI] І коли ти не привик без думки повторяти чужі осуди або хоч бажав виробити ясне виображення про те, що властиво значать оті критичні фрази, яким способом критик дійшов до свойого осуду і як міг би його виправдати перед скрупулятним трибуналом, то нема що й казати, твоє бажання було даремне [XVI]
скрупулятно
Скрупуля́тно:
— пунктуально, скрупульозно, акуратно [49]
— скрупульозно [44-2]
скрут
Скрут:
— закут, місце, де, їдучи, повертають у бік [V]
— поворот [51;52]
скрутинія
Скрути́нія:
— підрахунок виборчих голосів [46-1;46-2]
— підрахунок голосів під час виборів [44-1]
скрутити
Скрути́ти:
— повернути, звернути [19]
скрутіль
скруті́ль, скру́тлик: свертокъ [ІФ,1890]
скрутлик
«цигарка» [І, 288] Дрог. (спершу лиш саморобна, скручувана) [ОГ]
— пресоване листя тютюну [I]
скруті́ль, скру́тлик: свертокъ [ІФ,1890]
— «Скрутлик» — це не пресоване листя тютюну, бо таке в Галичині називалося «прасівка», але рід дешевих сигар, які бідняки різали ножем, як ковбасу, на дрібні шматки і курили в люльках. Назва походить від «скрутити», бо листя тютюну скручувалося в згортки чи сувертки. Відповідником західноукраїнського «скрутлик» є польське skrątek. [MО,I]
скрутний
скрутни́й: крутой [ІФ,1890]
скруха
Скруха:
Скру́ха:
— каяття [6,X-XII]
— каяття, жаль [33]
— каяття, жура [1]
— розкаяння [46-1;46-2]
— туга, сум [27]
— тут: визнання своєї провини, вияв каяття [51]
скрушіти
Скруші́ти:
— зм'якнути [IV]
— поникнути [23]
скудельний
Скуде́льний:
— глиняний, крихкий [2,XIII]
скулитися
Ску́литися:
— зіщулитися; зсутулитися; скорчитися [51]
скуплений
Ску́плений:
— зосереджений, зібраний [47]
скупчена
Ску́пчена:
— збільшена [27]
скуска
Ску́ска:
— спокуса [21]
скусний
— скусний (53) — штудерний; [MО,VI]
скуток
Ску́ток:
— наслідок [48]
— наслідок, результат [II]
слабеуш
— слабий, поганий учень [III]
сламазарник
Шламаза́рник, сламаза́рник:
— нездара, недбалець, ледар [52]
сламазарність
Сламаза́рність:
— лінощі, недбальство [25]
слебезувати
Слебезува́ти:
Слебе́зува́ти:
— читати буква за буквою [VIII]
— читати по складах [13;15;21;51,IV]
— читати по складах, невміло читати [22,I]
слебізувати
Слебізува́ти:
— читати по складах [2,XIII]
— по складах читати [V]
сли
Сли:
— коли [51]
— коли, якщо [4;10,V]
— якщо [46-1;46-2,XIX] Сли так, то Ви ведете галицьку інтелігенцію на тоту дорогу, на яку зійшла молода інтелігенція російська, що в початку 70-х років також ішла «в народ» [XIX]
якщо, Та сли й там бідні схнуть, терплять, ридають, сли й там земля ссе кров їх... [Звн 116]; [ВЛ]
— якщо, коли [52;1;8;45,X]
слиж
Слиж:
— назва дрібної риби [22]
— риба [I]
— рід коропа (риба) [VI,VII]
— рід риби [XII]
— слимак [54]
— «Ковбель, ковблик, слиж» пояснені одним словом: «риба», замість принаймні: «рід риби». Перші два — це Gobio fluvialis, третій — Cobitis barbatula. Вартість такого коментаря рівна коментареві: космонавт — людина (але яка де людина — невідомо). [MО,I]
слібувати
Слібува́ти:
— давати слово, обіцяти, присягатися [28]
слідний
Слі́дний:
— помітний [43]
сліп
— пастка [VI]
— пастка на диких звірів [XI]
— Сліп пояснено дуже загально — пастка (504). У контексті йдеться про спеціальну споруду, яка вбивала ведмедів «Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини. І хоч не раз удавалось смілим вівчарям забити одного або другого стрілами або топорами або завабити під сліп, де йому ломала крижі важка колода, спадаючи вниз» (10). Слово пастка безбарвне і загальне. Нею ловлять мишей, щурів тощо, тобто всяку, особливо дрібну, тварину. Сліп — це спеціальна пастка для ведмедів і тому може краще її пояснити словом слопець з відповідним уточненням. [MО,VI]
сліпаки
сліпаки́: подслѣповатые глаза [ІФ,1890]
слітно
Слі́тно:
— мряка [13]
слічнейке
Слічне́йке:
— прекрасне, чудове [42]
слобонити
Слобони́ти:
— визволяти, звільнювати [5;7]
словенчик
Слове́нчик:
— словенець [46-1;46-2]
словність
— дотримання даного слова [III]
слопець
Слопе́ць:
— пастка для птиць [V]
— пастка, мишоловка [22]
— Слопець, згідно, мабуть, із словником Грінченка, викладений як «пастка для птиць» (488). У Галичині однак слопець, як і в польській мові (słopiec), означав не «пастку для птиць», а западню на звірів, наприклад лисиць, ведмедів, вовків тощо. Словник Желехівського (II, 885) викладає його словом Falle (западня). Контекст: «Уважай, аби ти сам не впав у слопець, аби ти, хитрий, не дав перехитрити себе» (101) не дає впевненості, чи слопець — пастка для птиць, чи западня для звірів. Про значення слопця як западні говорить, однак, завжди добре поінформований словник Желехівського та глибока і всебічна праця К. Мошинського, яка розглядає слопець на порівняльному слов’янському фоні. [MО,V]
слопи
— пастка на диких звірів [XI]
слота
Слота́:
— негода; хмарна, сира погода з дощем або снігом [54]
слотливий
Слотли́вий:
— дощовий [51]
слупи
Слу́пи:
— стовпи [1,X]
слямазарність
Слямаза́рність:
— недбальство, лінощі [2;22,XIII]
— розтелепаність, розхлябаність [IV]
— розтелепаність [V]
сльота
Сльота́:
— хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом [51;52]
смага
Смага́:
— наліт на губах у час спраги [52]
смарагд
— дорогоцінний камінь зеленого кольору [XI]
смарок
Сма́рок:
— слизові виділення з носа [54]
смарувати
Смарува́ти:
— мастити, натирати [42]
смерека
— пихта [II]
— піхта [VI]
смерека (21, 441) – “хвойне дерево Карпат”; [ІЦ-2006]
сметанка
— вищі кола [XVIII] Сметанка Рима придивляється кривавій забаві, коли нараз статуя богині Роми, уміщена над сценою, починає голосно ридати, ворожачи місту ганьбу і неволю від близького нападу ворогів [XVIII]
смечка
Смеч, сме́чка:
— зграя [8]
сміговниця
Сміговни́ця:
— найменша (калібр 24 - 27 мм) гармата з довгим стволом; звичайно монтували кілька сміговниць (частіше по 6 на одному возі); вживана у XVI - XVII ст [44-2]
сміховалець
Сміхова́лець:
— жартівник [46-1]
смок
Смок:
— дракон; [V]
— змій, дракон [4]
— змій, дракон, насос [IV]
— змій, дракон; [1;14,X]
— казковий дракон, змій [2;21]
— казковий дракон [XIII]
— удав, полоз [8]
сморгонський
— Сморгонська академія: так називалась в місті Сморгоні (Литва) школа дресирування звірів [III]
сморж
— гриб [IV]
Сморжі́:
— рід грибів [49]
смотолока
Смотоло́ка:
— людина, що опинилася в скрутному становищі; також лайливе слово [XII]
— телепень, дурень [5;7]
— Про смотолоку на підставі контексту можна здогадуватися, що це слово лайливе. У словнику Желехівського воно має два значення: 1) нежить; 2) критичне становище (т. II, стор. 889), що контекстові ніяк не відповідає. У словнику Грінченка смотолока не зареєстрована. В бойківських говірках це слово, як і в словнику Желехівського, значить нежить. Фонетично найближче смотолоці у Франка польське діалектне smotłok — замазура, нечепура. У рідному селі Франка «смотолока» значило «шкіра і кості», тобто виснажена, квола людина: «Худий, як смотолока». «—Агій на тебе, дурна смотолоко! — скрикнула Незгода. — Та я про тебе віддавна ані знати, ані чути не хочу, не то що мала б мішати твоїй безмізкій роботі!» (114). [MО,III]
смочий
Смочий:
Смо́чий:
— драконовий [V]
— зміїний, драконовий [1,14,X]
смрод
Смрод:
— сморід [51]
снасть
— основа [XIII]
— снасть (351) — каркас [MО,V]
сніжниця
Сніжни́ця:
— сніговиця [14]
сніт
Сніт:
— грибок (головня), що нищить збіжжя, поїдаючи зерно в колосі [1]
сніть
— грибок, що нищить збіжжя, поїдаючи зерно в колосі [X]
сночі
Сно́чі:
— вчора ввечері [5;7]
снуватися
Снува́тися:
— поширюватися у просторі [53]
соборовий
Соборо́вий:
— збірний, об'єднаний, з'єднаний [45]
соборчик
Собо́рчик:
— з'їзд (збір) духівництва з якоїсь більшої чи меншої церковно-адміністративної одиниці [1,X]
Соборчики:
— з'їзд (збір) духівництва якоїсь церковно-адміністративної одиниці [XI]
совітник
Сові́тник:
— радник [50]
содаліс
— товариш, член братства [VI]
содаліція
Содаліція:
— релігійне братство, конгрегація у католицькій церкві [54]
сожещи
въєже сожещи є — треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI]
сойм
Сойм:
— сейм [46-2]
сокольський
— від назви спортивної організації «Соколи» [IV]
— Сокольський утворений не «від назви спортивної організації «Соколи» (538), бо такої не було, а від організації «Сокіл» («Sokół»). [MО,IV]
сокотити
Сокоти́ти:
— боронити, берегти [48]
сокотитися
Сокоти́тися:
— берегтися [IV]
— стерегтися [5;7]
— стерегтися, остерігатися [2,XIII]
сокотить
— Боронить, береже [XX] Коли це така сила, то нехай її бог сокотить [XX]
соленізантка
Соленіза́нтка:
— іменинниця [20]
солома-сіно
— (słoma-siano) - так погірдливо називали військову муштру, бо коли вчили марширувати у війську, говорили в такт: «słoma-siano» [III]
соломаха
Салама́ха, солома́ха:
— рідка страва із звареного у воді борошна [43]
солонина
— сало [IV,XII]
— Галицькі говірки, як і польська мова, відрізняють солонину від сала. Солонина (пор. польсь. słonina) — це шпик, підшкірне свиняче сало. У поясненні вона без необхідних уточнень незадовільно названа словом «сало» (538). [MО,IV]
солтис
Со́лтис:
— у Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) сільський староста [47]
соляр
Соля́р:
— робітник при соляних копальнях [IX]
— робітник соляних копалень [24]
сомплі
Со́мплі:
— бурульки [10;16]
— сомплі (281) (sąple) [MО,III]
сонмище
— зборище [XI]
соотчич
Соо́тчич:
— тут: співвітчизник [51]
сопівка
сопівка (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ-2006]
сопрахом
— дощенту [I]
сопух
Сопу́х:
Со́пух:
— випари, сморід; удушливий запах нафтового газу [2,XIII]
— задуха, отруйне повітря (газ) [III]
— задушливий сморід [II]
— запах, сморід [51,52]
— смердючі випари, газ [21]
— сморід важке, задушливе повітря в копальні [V]
— сморід, поганий запах, задушливе повітря [I]
— сморід, удушливий запах нафтового газу [IV]
— сморід; важке задушливе повітря в копальнях [14]
— удушливий запах [XI]
сорбет
— напиток з овочів, цукру і цитринового соку [XII]
— напій, рід лимонаду або солодкий сироп з овочів, шоколаду і кави [XI]
сорок ок
Со́рок ок:
— стара міра ваги [10]
сорокатий
Сорока́тий:
— строкатий [21;52,I]
сорокато
Сорока́то:
— строкато [48]
сороківець
Сорокі́вець:
— австрійська монета [VI]
— срібна монета [47]
— стара австрійська монета [VII]
сорокоуст
Сорокоу́ст:
— молитви, які читають за упокій душі небіжчика в православній і греко-католицькій церквах протягом 40 днів з дня його смерті; сороковий день з дня смерті, сороковини [44-1]
сос
Сос:
— підлива [XX] Впрочім діло тут тільки в формі, бо я чимраз більше переконуюсь, що у нас можна писати і друкувати багато, щоб тільки в належитій формі. Все залежить від сосу [XX]
— соус [1;24;47,IX,X]
— соус, підлива [48]
— соус, юшка [9]
сотик
Со́тик:
— відсоток [51]
— дрібна монета в колишній Австрії [IX]
— сота частина австрійської корони [IV]
сотка
Со́тка:
— (разів): сотня [IV]
— сота частина якої-небудь одиниці, міри [44-1]
сотнар
Сотна́р:
— центнер [14;47;22;45,II,IV,V]
— центнер; тягар сотнаровий — тягар вагою в один центнер [1]
— центнер; тягар сотнаровий: важкий, як центнер ваги [X]
сотнаровий
— сотнаровий (363) — вагою в один центнер [MО,V]
сотонник
— дідьків син, чорт [IV]
сотрудник
Сотру́дник:
— помічник пароха; піп без парохії [1,X]
соубеганиє
Соубега́ниє:
— здобуття [50]
софа
— софа (204) < пол. sofa — диван; [MО,VI]
софісти
Софі́сти:
— давньогрецькі філософи, учителі мудрості й красномовства [51]
спадь
— медяна роса (з квітів) [V]
спаношіти
Спано́шіти:
— вдавати з себе пана. [IV]
— запаніти, вдавати з себе пана [II]
— запаніти, вдати з себе пана [13]
— запаніти; робити з себе пана [III]
спацер
Спа́цер:
— прогулянка [48]
— прохід, гуляння; стежка для гуляння [III]
— прохід, прогулянка [V]
спацери
Спаце́ри:
— прогулянки [4;11]
спацерувати
Спацерува́ти:
— гуляти [29]
спектатор
— спектатор (206) < пол. spektator — глядач, оглядач; [MО,VI]
спекулювати
— роздумувати, розмірковувати [V]
спекулятивний
Спекуляти́вний:
— заснований на висновках абстрактного мислення, а не досвіду і дослідження [47]
спекуляція
Спекуля́ція:
— положення, засноване на абстрактних умовисновках [47]
сперти
— (що кому): заперечувати, відмовляти [VI]
спиж
Спиж:
— бронза [8,XII]
— бронза, мідь [XI]
спижевий
Спиже́вий:
— бронзовий (або мідний) [52]
— бронзовий [9;12;13;31]
— бронзовий, мідний [2;1,X,XIII]
— мідний [VI]
— міцний, твердий. [XVIII] Але вплив орієнту підточує й сю, бачилось би, спижеву натуру [XVIII]
Спиже́ві:
— мідні, бронзові [6]
спижовий
Спижо́вий:
Спи́жовий:
— мідний [42]
— мідний, твердий [33]
спинатися
спина́тися: взбираться [ІФ,1890]
спирати
— (що кому): заперечувати, відмовляти [VI]
— не допускати; дорогу спирати: не дозволяти скористатися з дороги [VI]
списатися
— визначитися [IV]
— справитися [V,VIII]
спитка
— допит [XII]
спишна
— спишна мався б я: погано було б мені [VI,VII]
співанка
— пісня [I]
співанка (21, 454) – “пісня”; [ІЦ-2006]
співділання
Співді́лання:
— співдія [47]
співка
— спілка [XI]
спідлений
— спідлений (400)<пол. spodlony — підлий; [MО,VI]
спіж
Спіж:
— бронза, дзвін [5;7]
— бронза, мідь [XI]
— бронза [XII]
спіжарня
Спіжа́рня, шпіжарня:
— комірка [4,V,XII]
— комірчина [22]
— комірчина, хижка [24]
— комора [25]
спіжевий
Спіже́вий:
— бронзовий чи мідний [51]
Спі́жеві гирла:
— мідні дзвони [29]
спіритус
— спирт [II]
спіса
Спі́са:
— рибальський прилад, ості [1]
— рибальський прилад, те що - ості [X]
спіткатися
Спітка́тися:
— зустрітися [46-1;46-2]
спласнути
Спла́снути:
— спадати, сповзати [11]
спліндрувати
Спліндрува́ти:
— зруйнувати, знищити [47]
сплювання
— опльовування [IV]
сповиточний
— колисковий [I]
сповідниця
Спові́дниця:
— відокремлене місце в церкві, де сповідаються [51]
— сповідальниця, місце (комірчина), де сповідають [II]
сподні
— штани [IV,IX]
сподобитися
Сподо́битися:
— пристосуватися [31]
споєння
Спо́єння:
— (вигладжених ялиць) — допасовування одна до одної дерев'яних колод, з яких будують хати [16]
спол
Спол:
— схил [51]
сполечний
Споле́чний:
— суспільний [46-1;46-2]
— суспільний, громадський [38]
сполонітися
— спаленіти [V]
сполятися
Сполятися:
— ополячуватися [43]
споневіряти
— знівечити [V]
[ VI, 140] (поль. sponiewierzać) «набити» [ОГ]
Споневіряти їм фронт: Набити по пиці [ІФ-1905]
спорий
Спо́рий:
— великий [54]
— великий за розміром, об'ємом [29]
— великий, товстий [IV]
— досить великий [VI,VII]
— чималий, великий [50]
— чималий, товстий, великий [51]
— чималий, товстий; довготривалий [21]
— чималий [II]
— який іде, здійснюється успішно і швидко [44-1]
споро
Спо́ро:
— швидко, успішно; тут: багато, великого розміру [44-1]
спосібний
Спосі́бний:
— здатний [53]
спосібність
Спосі́бність:
— нагода [2,I,XIII]
— талант, здібність; нагода [V]
способність
— нагода, здібність [IV]
спосочений
спосо́чений: окровавленный [ІФ,1890]
— закривавлений [I]
спотикати
— здибати, потрапити, [IV]
спохів
— не крутий схил (гори) [II]
— схил гори; [IV]
— Спохів — схил: «Пустилися чвалом по спохові горбика в напрямі до поля» (144); редакція сплутала його з прислівником спохова та пояснила всупереч словникові Желехівського: «Спохова — схил» (504). [MО,VI]
спохова
Спохо́ва:
— схил [17,VI]
— Спохів — схил: «Пустилися чвалом по спохові горбика в напрямі до поля» (144); редакція сплутала його з прислівником спохова та пояснила всупереч словникові Желехівського: «Спохова — схил» (504). [MО,VI]
споховастий
— похилий, спадистий [VI]
— похилистий [V]
— спадистий [IV]
споховатий
Спохова́тий:
— похилистий [14]
— спадистий, похилий [25]
— спадистий, похилистий [XIX] Там серед обширної долини зноситься споховатий ряд скал, немов широка стіна, з одного боку знижуючись аж до площі рівнини, а з другого боку зносячись високо і кінчаючись стрімким обривом [XIX]
спадистий, (реґіоналізм) Плай розширювався в велику споховату площину. [ЗБ 21]; [ВЛ]
споховатість
— похилість, похила площа [I]
споховиста
Спохо́виста:
— похила [16]
спочений
— зіпрілий, спітнілий [V]
споювати
Спо́ювати:
— з'єднувати [10]
— сполучати [VI]
справдження
— справдження (281) — здійснення, збуття [MО,V]
справити
справити ( = скерувати) [MО,IV]
справитися
— справитися (118, 109) — попрямувати [MО,V]
справна
— штучка; справа, діло [V]
справоздання
Справозда́ння:
Справо́здання:
— звіт [30;43;51;53;54]
— звіт, звідомлення [21,IV]
— звіт, повідомлення [46-1;47;46-2]
— інформація [50]
— повідомлення, звіт [XIX] Вони що п'ять літ видають справоздання про стан промислу й торгівлі, кожна в своїм окрузі [XIX]
справуватися
Справува́тися:
— поводитися [16]
справунки
Справу́нки:
— справи [13]
справунок
— дрібна справа, діло [IV]
— Справунок у галицьких говірках, як і в польській мові (sprawunek), не значить «дрібна справа, діло» (538), а «дрібна купівля або дрібна покупка»23. Поряд із справунком у багатьох говірках Галичини вживається також орудка. [MО,IV]
спрахом
— геть чисто все [IV]
спрецизувати
Спрецизува́ти:
— уточнювати [49]
сприбока
— на боці [IV]
сприсяження
Сприсяження:
Сприся́ження:
— змова [46-1,46-2]
спроневірення
— крадіж, розтрата [III]
— розтрата [IV]
спроневірити
Спроневі́рити:
— зневіритись [6]
спроневіритися
— зрадити [VI]
спропудити
Спропу́дити:
— марно провести час, змарнувати [2]
— марно провести, змарнувати [XIII]
— провести (вік) [III]
спрофанувати
Спрофанувати:
— опростити, опошлити [43]
спрятати
— (з виду когось): позбутись [I]
— позбутися кого непомітно, усунути з дороги [IV]
— спрятати з видоку
(358) [без причини непояснене - OM,I]
спряток
— (убога) обстанова в господарстві [V]
— начиння, посуд, меблі [VI]
спуджений
Спу́джений:
— переляканий [51]
спудження
— переляк [IV]
спудза
Спу́за, спу́дза:
— попіл, сажа [1]
— попіл [X]
спудитися
Спу́дитися:
— перелякатися [4,XII]
спуз
— гарячий попіл [VI]
спуза
— спуза (166) < рум. spuzǎ — присок [MО,V]
срібний
— див. ринський [I]
сродзе
Сро́дзе:
— жорстоко, люто [43]
ссак
— сисак, сисун [II]
ставитися
Ста́витися:
— прибувати, з'являтися [48]
стагнація
Стагна́ція:
— застій [41;46-1;46-2]
— застій, нульовий приріст [44-2]
стадія
Ста́дія:
— міра довжини 185 м [34]
стаднина
Стадни́на:
— кінний завод [IV]
— стайня [44-1]
стаєнний
Стає́нний:
— конюх [51]
стальовий
Стальо́вий:
— (спис) — гартований [8]
стампілія
Стампі́лія:
— печатка, штемпель [46-1;46-2]
стампіля
Стампі́ля:
— печатка, штемпель [24,IX]
стан
— не був в стані: тут в значенні - не був в силі [XIX] Адже ж коли селянин не був в стані за панщизняною роботою і відбуванням усяких повинностей обробити свого поля і взимі терпів голод або на переднівку не мав чим засіяти поля, пан обов'язаний був годувати і запомагати його [XIX]
станви
— станва, велика бочка [VI]
станик
Ста́ник:
— 1) стан, фігура; 2) безрукавка; верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів) [51]
— кофточка [VI]
станов
— (станви): велика бочка [VII]
— станва, велика бочка [VI]
станціо
Ста́нціо:
— мешкати [48]
станція
Ста́нція, ста́ція:
— житло, мешкання [48]
— мешкання [XX] Ось нині першого, а у нас кругом біда,— центів нема, ні за вікт, ні за станцію нема чим заплатити,— притім у друкарню за Геккеля ще ся винно, «Каїн» також готовий, лиш друкувати [XX]
— місце мешкання, найнята кімната [IV]
старець
Ста́рець:
— жебрак [53]
старі
«батьки»[ VI, 150] [ОГ]
старовливий
— дбайливий [IV]
староста
Старо́ста:
— начальник повіту за часів Австро-Угорщини [II,IV]
— начальник повіту, району в колишній Галичині [III]
— начальник повіту [VI]
— начальник політично-адміністративної округи (циркулу), пізніше - повіту в колишній Галичині [1,X]
староство
— повітова управа в колишній Австрії [ IV,V,IX]
— повітовий уряд [I]
старунок
Стару́нок:
— догляд, старання, піклування [I]
— зусилля, бажання [16]
— надбання, зусилля [51,52]
— турбота [II]
старцун
старцун (21, 427) – “старець”; [ІЦ-2006]
старчити
— вистачати (сил) [IV]
старший
— старший (143) —кращий; [MО,VI]
статиця
— статуя [V]
статкувати
— бути здоровим [I]
— добре, як слід поводитися [IV]
стать
— постать, постава [XI]
стаціонований
Стаціонований:
— розташований [IV]
— той, що стоїть на постої, на квартирі [21]
стація
Ста́нція, ста́ція:
— житло, мешкання [48]
— зупинка, станція [51]
— зупинка, станція; тимчасове наймане житло [52]
— квартира, постій [21]
— місце перебування, проживання [30]
— натуральний податок з селян [42]
— натуральний податок з селян на утримання війська або утримання школярів на квартирі поза батьківським домом; вокзал, залізнична станція [44-2]
— тут: зупинка [44-1]
— щорічний натуральний податок з селян, який стягався на утримання польського війська [43]
стебло
— пішли в стебло: пішли на спочинок, спати [XII]
стейт
Стейт:
— штат [47]
стеклизна
Стекли́зна:
— сказ [16;54,II]
стеклий
Всте́клий, стеклий:
Сте́клий:
— скажений [2;14;27;48;51;XX] Я бігав 2 тижні, як стеклий, і нагризся тільки, що Cyce [XX]
— скажений, божевільний [1,13,X]
— скажений [IV,V,VIII,XIII]
— шалений, божевільний [46-2;46-1]
стеклість
Сте́клість:
— буйство, сказ [25]
— скаженість [9;19;VI,VII,IX]
— скаженість, затятість [24]
— шаленство, божевілля [8]
стектися
Стекти́ся:
— сказитися [4;17;21;23;10;I,X,XII]
— («чи ти стікся») сказитися; [II]
— (стікся): сказитися, сказився [IV]
стекся:
— сказився [1]
стелюга
— стелюга (253) <пол. sztaluga — підпора, козли, штатив; [MО,VI]
стемпель
Сте́мпель:
— гербова марка [44-1]
— марка на документах [XX] А тепер подаю Тобі рахунок усеї тої паради: за прочитання дисертації такса 20 г., а стемплі і інші формальності 5 г. [XX]
стемплі
Сте́мплі:
— печатки на документах, поштових листівках, митні марки [49]
— тут: поштові витрати [16]
стемплювати
Стемплюва́ти:
— ставити штемпель, значити [18]
стемпльований
Стемпльо́ваний:
— оббитий, штампований [2]
стемпльовий
— (папір): гербовий [VI,VII]
стенторовий
Стенто́ровий:
— дуже сильний (голос), як у грека Стентора під Троєю, який ніби кричав за п'ятдесятьох [III]
— оглушливий, дуже сильний (голос) [20;IV]
степенувати
— збільшувати [X]
стермосити
Стермоси́ти:
— позичати гроші [13]
стерник
Сте́рник:
— керманич [46-1]
стеряти
— стеряти (206) —запропастити, пор. пол. sterać; [MО,VI]
стижбитися
Сти́жбитися:
— збиратися, стовпитися [13]
— стовпитися, збитися докупи [XII]
стинатися
— стигнути (кров) [I]
стипа
Сти́па:
— похоронний обід, поминки [1;X]
стиранка
Сти́ранка:
— затирка [21;IV]
— затирка, вид страви [36]
стирка
Сти́рка:
— ганчірка [25]
— ганчірка; рушник [51]
— ганчірка; гумка для видалення написів олівцем [52]
стиск
Стиск:
— давка, тиск, тіснота [8]
— натовп [13;21]
— тіснота, тісна юрба [33]
стискатися
Стиска́тися:
— обніматися [46-2]
стих
Стих:
— вірш [53]
стичність
Сти́чність:
— контакт, стикання [55]
стівбочки
Стівбо́чки:
— гвинтівки, рушниці [54]
стійковий
Стійкови́й:
Стійко́вий:
— вартовий [6,19,VI,VII]
стійність
Сті́йність:
— вартість [13,II]
— вартість, цінність, позитивна якість [53]
— позитивна якість, цінність [44-2]
— цінність [XIX] Робочий народ тут вважається невідлучною частиною того кусника землі, котрий дається і береться в ленно, вважається немов живим інвентарем, без котрого й земля сама для шляхетного, воєнного дружинника, лицаря, не має ніякої стійності [XIX]
стікатися
стікався — казився [IX]
Сті́кся:
— сказився [24,48,IX]
стіп
Стіп:
— підніжжя [9]
стіс
Стіс:
— вогнище [9]
— вогнище, на якому в часи інквізиції спалювали єретиків; купа дров [XI]
— тут в значенні: вогнище, костер [XII]
стогни
— вулиці, площі [XII]
стодола
Стодо́ла:
— будівля для зберігання снопів, а також для молотьби, віяння тощо; клуня [54]
сток
— (гори) узбіччя [IV]
стокапити
— підтяти [XIII]
стоковий
Стоко́вий:
— (вітер): східний [V,VII]
— східний (вітер) [2,XIII]
стокротка
Стокро́тка:
— маргаритка [13]
столець
Столе́ць:
— трон, стілець [13]
стольник
Стольник:
— придворний чину Росії XIII - XVIII ст., рангом нижчий боярського [43]
стомпель
— гербова марка [II]
стопа
Стопа́:
— давня міра довжини = 1/2 ліктя, 3 дм [IV]
— тут: розмір про центу (стопа процентова) [44-1]
стори
Сто́ри:
— віконниці [51]
сторожа
— огнева сторожа: пожежна сторожа [IV]
сторонництво
Сторо́нництво:
— організація, однодумці [45]
— партія [IV,XX] Маю надію, що мені вдасться перебороти противності, а властиво сказати: перебороти русинів, бо русини різних відтінків і сторонництв дружно станули проти мене [XX]
— Партія, представники певних поглядів [XIX] Кожне сторонництво має свій світогляд, своє понімання всесвітньої історії [XIX]
— тут: партія [43]
— суспільно-політичне угруповання, партія [46-1,46-2]
— сторонництво (257) (stronnictwo) [MО,III]
сторонничий
— несправедливий, що несправедливо обороняє одну сторону [I]
сторонничість
— необ'єктивність [VI,VII]
сторцем
— сторцем (341)<пол. sztorcem — сторчма; [MО,VI]
сторцом
Сто́рцом:
— сторчма [8]
сторцуватися
— противитися [XX] Ба, та чому ж Ви о тім уперед нічого не казали? Адже ж ми не сторцувалися на те, щоб «Зорю» взяти в свої руки! [XX]
Сторцува́лися:
— противилися (ставилися сторч) [48]
стос
Стос:
— вогнище [34]
— стос (261) <польськ. stos — купа [MО,V]
сточистий
— стрімкий [IV]
сточуватись
Сто́чуватись:
— зливатись [19]
стояти
як стій: сейчасъ [ІФ,1890]
стравувати
Стравува́ти:
— годувати, харчувати [1,X]
— харчувати [10]
стравуватися
стравува́тися: кормиться [ІФ,1890]
стравунок
— пожива [III]
— їжа [IV]
стражниця
«міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння») [ОГ]
страмний
— з тягарем, вантажений [I]
страпатий
Страпа́тий:
— від стропи, стропила; стрі: звід, склепіння; в переносному знач. – кострубатий [8]
— див. стрепіхатий [IV]
— розтріпаний [9]
страта
— збиток [XIX] Але така-то вже доля нашої бідної Галичини, що мусить відповідати за свої й чужі провини: впутана мимо своєї волі в тисячні крючки та гачки дотеперішніх законів індемнізапійних, вона не може з них випутатися без страти, мусить тратити чи сюди чи туди, а найбільше, що можуть зробити наші соймові посли, се по можності вменшити ті страти [XIX]
стратенець
— людина, засуджена на страту [II]
стратиг
Страти́г:
— полководець [34]
страчук
Страчу́к:
— за народним повір'ям страчені душі тих, що померли нехрещеними [14]
— самовбивця, також занедбана, затуркана дитина [IV]
— у народному повір'ї страчена душа, нехрещена, вбита покриткою дитина [21]
— у народному повір'ї, страчені душі, що повмирали нехрещеними [V]
— Страчук — цікавий витвір народної фантазії — викладений як «самовбивця, також занедбана, затуркана дитина» (539). Це пояснення викликає серйозні застереження. За словником Желехівського (т. II, стор. 926) страчук значить: 1) недоношена дитина, викидень у 4 або 5 місяців; 2) занедбана дитина; 3) чорт, що вбиває людей. На Бойківщині страчча — душа чи дух викидня, який лякає вночі живих криками, благаючи хрещення. У тексті говориться: «Моя уява залюднена марами, упирями, страчуками, про які я щовечора слухаю оповідання наших двох служниць» (188). З уваги на «товариство», в якому з’являється страчук у Франка, є всі підстави здогадуватися, що це викидень, вірніше його дух. [MО,IV]
страччук
Страччу́к:
— нехрист [23]
— у народних повір'ях страчені душі, душі тих, що померли нехрещені [26]
— у народному повір'ї - страчені душі, душі тих, що повмирали нехрещені [I]
стремезливість
Стремезли́вість:
— повздержливість, тверезість [IV]
— тверезість [1;14,X]
стрепатися
Стрепа́тися:
— схопитися [6]
стрепіхатий
Стрепіха́тий:
— кострубатий [22]
— кучерявий, кудлатий, кострубатий [IV]
— кучерявий, кудлатий; розкудовчений [III]
— настовбурчений [VI,VII]
— Стрепіхатий пояснений як «кучерявий, кудлатий, розкуйовджений» (491) у реченні: «Волочилися, мов неприкаяні, голі, брудні, нужденні, з позападаними лицями, розчухраним, стрепіхатим волоссям» (46). Ні в даному реченні, ні в галицьких говірках, зокрема бойківських, стрепіхатий ніколи не значить «кучерявий». Воно утворене від слова «стрепіхи», яке словник Желехівського (т. II, стор. 927) тлумачить: krause Faser, Fetzen = клапті, торочки. [MО,III]
стрефа
Стре́фа:
— границя, межа [13]
стригнутиі
— грузнути [IX]
стрий
Стрий, стрик:
— дядько (батьків брат) [4;15;34,II]
— дядько (брат батька) [21,52,I,IV,VI,X,XII]
— дядько (брат батька); стрийна — дружина стрия [1]
стрийганик
Стрийча́ники:
— дядькові сини [21]
Стрийганик:
— дядьків син [IV]
— друкарська помилка: стрийганик зам. стрийчаник [MО,IV]
стрийко
Стрийко:
— дядько, батьків брат [35]
— дядько, брат батька [III]
стрийна
Стрийна́:
Стри́йна:
— дружина батькового брата [III]
— дружина стрия [X]
— дядина, дружина батькового брата [14,22]
— тітка, жінка стрия (дядька) [IV]
— тітка [V,VIII]
— Стрийна — жінка батькового брата, пор. польськ. stryjna, викладена загальним «тітка», яка в мові Франка, як і в Галичині взагалі, означає тільки сестру матері. [MО,V]
стрийний
Стрийний:
— (брат) дядьків син [I]
— Стрийна сестра́: сестра по дядькові, двоюрідна [36]
— «Стрийний» (брат) — «двоюрідний» (брат по батькові) пояснено: «дядьків син» замість «двоюрідний брат по батькові». У Галичині поняття «двоюрідний брат по батькові та матері» чітко розрізнюються. Перший — стричаник або стрийний брат, другий — вуйчаник. [MО,I]
стрийчаник
Стрийча́ники:
— дядькові сини [21]
Стрийганик:
— дядьків син [IV]
— друкарська помилка: стрийганик зам. стрийчаник [MО,IV]
стрик
Стрий, стрик:
— батьків брат [45]
— дядько (батьків брат) [4;15]
— дядько (брат батька) [21,46-2,51,52,I,IV,X,XII]
— дядько [9,V,VIII,XI]
— дядько (брат батька); стрийна — дружина стрия [1]
— дядько; тут в розумінні «друг» [XIX] Але з цілого зв'язку того свята і з враження, яке викликало воно в Петербурзі, видно, що тота ніби всеслов'янсько-католицька демонстрація вимірена була проти православної Росії, що верховодці того свята хотіли показати Росії, що ось, мовляв, слов'яни прочунялись, пізнали, хто їм стрик, і перестали тягти на північ, а зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді — куди?. [XIX]
— те ж саме, що і стрий: дядько по батькові, брат батька та чоловік батькової сестри [44-1]
стриктітчаний
— тітчин чоловік [II]
стрипихатий
Стрипиха́тий:
— розкуйовджений [1]
стрипіхатий
— розкуйовджений [X]
стрих
Стрих:
— горище [13;18;20;51,I-IV,XII]
— горище, стріха [52]
стрицуньо
— дядько [V,VIII]
стричок
Стричо́к:
— зашморг [21]
— шворка на шибениці, петля [IV]
стрібувати
Стрібува́ти:
Стрі́бувати:
— попробувати [1,I,X]
— пробувати [48]
— спробувати [44-2,45,III,IX,XI]
стрібупок
— спроба [II]
стрідня
— криниця [XI]
стрій
Стрій:
— лад (суспільний), устрій (державний), одяг [X]
— одяг [13;21;23;31;48;I,III,IV,VI-VIII,XIX] Прості люди, які були в Римі, нічим себе не заявляли прилюдно, хіба своїма слов'янськими строями, стягавшими на них посмівиська італьянців, та своєю зовсім ще азіатською побожністю — вони, як ми чули, падали ниць по римських площах і дорогах — чим оп'ять стягнули на себе погорду італьянців [XIX]
— одяг, вбрання [45]
— одяг, убрання [V]
— одяг, костюм [46-2;46-1]
— одяг, костюми; лад [XI]
Стро́ї:
— одяг [54]
стрійний
— гарно вбраний [XI]
— гарно вдягнений [IV]
— гарно прибраний, розкішний [VI]
стрілкий
Стрілки́й:
— бистрий (як стріла), швидкий [2,XIII]
стрільба
Стрільба́:
— в розумінні: рушниця [II]
— рушниця [22;25;46-2,51,I,III-VII,X]
Стрі́льби:
— рушниці [14]
стріп
Стріп:
— дах, покрівля, трикутний отвір в причілку стріхи [21]
— дах, покрівля [IV]
— звід, склепіння [52,XII]
— покрівля [2]
— покрівля, дах, небозвід [1,X]
— звід, склепіння [XI]
— Стріп (пор. польсь. strop) у Франка, як і в польській мові, значить «внутрішня частина даху»: «Я не можу відірвати очей від того маленького огнища, що не чваниться світлом... та зате плює здоровими іскрами аж під коритовидний, глиною виліплений та саджою навислий стріп» (189). Для редакції стріп без застережень «дах, покрівля» (539). [MО,IV]
строїти
Стро́їти:
— одягати [33]
(в що)— вбирати, вдягати [II]
— вбирати гарно [IV]
— гарно зодягатися [XI]
строїтися
Строї́тися:
Стро́їтися:
— гарно, чепурно одягатися [V]
— одягатися [48]
— тут: одягатися [19]
— чепуритися, гарно одягатися [VI,VII]
— вбиратися гарно [IV]
— гарно зодягатися [XI]
стромка
Стромка́:
— (від стрімка) — струнка, рухлива (дівчина); крута, обривиста (скеля) [8]
строннично
Стронни́чно:
— упереджено, необ'єктивно [47]
строп
Строп:
— небесна вись [5;7]
стропа
— покрівля [XIII]
стропи
— звід, склепіння [XI]
струбитися
Струбитися:
— напитися до безтями [22]
струг
Струг:
— потік (рвучкий) [1;21,X]
— потік, струмінь [V]
струга
— струмок, потік [IV]
струмент
Стру́мент:
— інструмент [51]
струп
Струп:
— незагоєна до кінця рана [52]
струпішілий
Струпіші́лий:
Струпі́шілий:
— змертвілий [47]
— зотлілий [XI]
— спорохнявілий, зотлілий [21]
— спорохнявілий [VI]
струсячий
Стру́сячий:
— страусячий, страусовий [21]
струтити
— зіпхнути [IV]
стрягти
Стря́гти:
— застрівати [16]
студент
Сту́дент:
— в кол. Галичині — гімназист [IV]
— тут: учень середньої школи [48]
— Учень середніх шкіл [XX] Бо хто такі — наші ? Студенти, академіки, ну, а в них який стосунок з робітниками? [XX]
студіоз
Студіо́з:
— студент [27]
студія
Сту́дія:
— вивчення, дослідження [27]
студня
Сту́дня:
— криниця [18;29,II-IV,XII]
— криниця, колодязь [10]
стула
Сту́ла:
— епітрахіль, частина одягу уніатського священика [XIII]
— єпитрахиль [51;52]
— єпітрахиль (частина одягу священика) [13]
— єпітрахіль, літургійне вбрання ксьондза [12]
— єпітрахіль, частина одягу уніатського священика [2]
— літургійне вбрання ксьондза, єпітрахиль [II]
— матня, вузол [24]
ступернак
Ступерна́к:
— виробниче знаряддя — ступа, пробойник [IV]
— товкач [20]
ступиця
Сту́пиця:
— дерев'яна пастка для звірів [51]
ступінь
Сту́пінь:
— міра довжини (30...32 см) [1]
— міра довжини: 30-32 см [X]
— «Ступінь» (стопа): «Нарід жреся, б’єся за межі, за містки, за ступінь трави» (291). викладене як «крок», згідно зі словником Грінченка. Словник Желехівського знає, однак, не одне, а два значення цього слова, і обидва вони вживаються і досі на Бойківщині: 1. Schritt, Trit, 2. Fuss (als Mass) і саме в цьому другому значенні воно вжите у Франка. Це — стопа, а не крок, вірніш — це площа, яку можна накрити людською стопою. Саме таке розуміння слова підсилює образ, підкреслює злидні довоєнних селян, які доводять їх до бійки та сварки навіть за стопу трави чи сіна. Сила вислову Франка безумовно була б послаблена, якщо б він розумів під стопою цілий крок. Крок трави здовж сіножаті — вже не така дурниця, і причина до сварки чи бійки за нього була б більш оправдана й зрозуміла. [MО,I]
ступінь ( = крок) [MО,IV]
— ступінь (316) — крок; [MО,VI]
стядок
Стя́док:
— стрічка [13]
стяж
Стяж:
— вуздечка (ще: залізний брухт) [27]
стятися
— гостро посваритися [I]
су
Су:
— французька дрібна монета [51]
субалтерн
Субалте́рн:
— підвладний, підлеглий [VI]
— підлеглий [21]
субалтерний
— підлеглий, підпорядкований [IV]
субвенція
Субвенція:
— грошова допомога [26;33;39;49]
— грошова допомога, дотація [44-1]
— грошова допомога, дотація, субсидія [44-2]
— державна фінансова допомога, дотація [46-2]
— Допомога (грошова) [XX] всі дуже одобряли, що така праця нарешті написана, та прийшов проф. Грушевський, який навіть не слухав мого конспекта, і сказав, що всі секційні видання заповнені вже ра пару літ, а окремого видання для історії літератури Товариство робити не може, і мене знов поставлено в дураках, дарма, що секція ухвалила жадати від виділу, щоб просив у Міністерства просвіти спеціальної субвенції на надрукування моєї праці [XX]
— допомога [XVI] На такий театр не жаль би обернути й краєву субвенцію, бо я певний, що такий театр приніс би безмірно більше пожитку при менших коштах, ніж теперішня масна, екзотична оперетка, невдало виставлена, та калічена опера або й драма [XVI]
— дотація [41]
— дотація, грошова допомога [53;55]
— дотація, субсидія [50]
— дотація, субсидія, грошова допомога [28]
— позика, субсидія [XIX] Ітак Чехія побирала зі скарбу державного річну субвенцію 93712 зр., яку міністр Брестель предложив замінити одноразовим остаточним датком 1 090 000 зр. до чеського фонду індемнізаційного, хоч сам заявив, що не узнає обов'язку скарбу до уплати тої суми [XIX]
— фінансова допомога [31]
— форма фінансової допомоги [51]
— форма фінансової допомоги в капіталістичній державі [29]
— форма фінансової допомоги капіталістичної держави окремим галузям господарства, підприємствам і їх власникам [47]
Субве́нції:
— асигнування [20]
— державна фінансова допомога, дотація [36]
субверзивний
Субверзи́вний:
— здійснений за рахунок субвенції [44-1]
субверсивний
Субверси́вний:
— тут: підривний [27]
субгерувати
Сугерува́ти:
— навіювати, впливати [55]
— прищеплювати [XVIII] Він не хотів промовляти ані до розуму, ані до уяви, але хотів тільки — як сам признавав — при помочі певних звуків і слів сугерувати читачеві враження [XVIII]
Субгерувати:
— навіювати, прищеплювати [IV]
— друкарська помилка: субгерувати зам. суггерувати [MО,IV]
субернація
Суберна́ція:
— капость, прикрість [23]
— неспокій, сварка [17]
— перекручене латинське слово субординація; ужите тут в розумінні пакість [IX]
— прикрість, капость [24]
суб'єкт
Суб'єкт:
— продавець [21]
— продавець, прикажчик у крамниці [IV]
— торговий службовець, прикажчик, офіціант [V]
— Суб’єкт — польськ. subiekt < лат. subiectum у Франка, як і в польській мові, є помічником продавця, а не, як сказано в поясненні, «торговим службовцем, прикажчиком, офіціантом» (488). Офіціант у Галичині — кельнер. [MО,V]
субітка
— багаття для випалювання вугілля [I]
сублент
— кандидат на вчителя [IV]
субординація
— субординація (327) < пол. subordynacja -—дисципліна; [MО,VI]
субрепартиція
Субрепарти́ція:
— тут: зміни в розверстці [44-2,XIX] що чинші платять більші, ніж після субрепартиції платити повинні; [XIX]
субскрибувати
Субскрибува́ти:
— передплачувати [49]
субскрипція
Субскри́пція:
— передплата [44-1]
субтельний
Субте́льний:
— ніжний, тендітний, витончений [в джерелі помилково «сугтельний»] [IV]
— тендітний, делікатний [13;36]
субтильний
Субти́льний:
— тонкий, ніжний, крихкий, тендітний [29]
суггерувати
Сугерува́ти:
— навіювати, впливати [55]
— прищеплювати [XVIII] Він не хотів промовляти ані до розуму, ані до уяви, але хотів тільки — як сам признавав — при помочі певних звуків і слів сугерувати читачеві враження [XVIII]
Субгерувати:
— навіювати, прищеплювати [IV]
— друкарська помилка: субгерувати зам. суггерувати [MО,IV]
сугерувати
Сугерува́ти:
— навіювати, впливати [55]
— прищеплювати [XVIII] Він не хотів промовляти ані до розуму, ані до уяви, але хотів тільки — як сам признавав — при помочі певних звуків і слів сугерувати читачеві враження [XVIII]
Субгерувати:
— навіювати, прищеплювати [IV]
— друкарська помилка: субгерувати зам. суггерувати [MО,IV]
сугестія
Сугесті́я:
Суге́стія:
— вплив на волю і почуття людини, навіювання [35;37]
— вплив, навіювання [36]
сугестувати
Сугестува́ти:
— навіювати, впливати [31]
— переконувати [XVI] Він не лишав тобі сього до волі, а всією своєю аргументацією силкувався згори накинути, сугестувати тобі свою думку [XVI]
сугтельний
Субте́льний:
— ніжний, тендітний, витончений [в джерелі помилково «сугтельний»] [IV]
— тендітний, делікатний [13;36]
судьбиний
призначений, (реґіоналізм) Розійшлись, мабуть, по волі судьбиній наші долі, мов дороги в полі. [Звн 192]; [ВЛ]
сук
Завдати ... сук:
— образно: від виразу зігнути в дугу — зігнути в сук [48]
сукенка
— спідничка [VIII]
сукмана
Сукма́на:
— довгий сукняний верхній одяг [IV]
— свита, суконний верхній одяг, кафтан [14]
— свита [VI]
суконка
Суко́нка:
— плаття, сукня [51]
сукотати
— розтирати, потирати (руки) [IV]
сукристий
Сукри́стий:
— крутої вдачі,суворий, гострий [I]
— непривітний, сварливий [24]
завзятий, (реґіоналізм) Лесиха.. сукриста дуже та тверда. [Лч.11]; бо знала сукристу материну натуру, [Лч. 6]; [ВЛ]
— сукристий [14, с. 255] – “який має круту, тверду вдачу” [СУМ, ІХ, с. 832]; [ІЦ-2009]
сукри́стий: крутаго права [ІФ,1890]
сукристо
Сукри́сто:
— прикро, гостро [19,VII]
— сварливо, гостро, непривітно [VI]
— сукристо (175)—сердито [MО,V]
сукцесор
Сукце́сор:
— спадкоємець [44-2]
сулиця
Сули́ця:
— дерев'яний спис [25]
сума
Су́ма:
— католицька відправа [IV]
— крім звичайного значення, також: пізня католицька відправа [II]
— тут: пізня католицька відправа [21]
сумаричний
Сума́ричний:
— підсумковий, загальний, узятий разом [44-1]
сумарично
Сумари́чно:
— загально [34]
— сумарно [54]
сумирно
спокійно, в згоді, Та сумішка дала їй можність сумирно зжитися з поглядами народа. [ЗБ 199]; [ВЛ]
сумітувати
Сумітува́ти:
— поставити замість себе [1,X]
сумлінник
— іронічно: дуже чесний [I]
— людина з поганим сумлінням, поганець [IV]
суп
Суп:
— хитрун [8] [насправді, суп — це сип, рід хижих птахів родини яструбових ряду соколоподібні].
Су́пи:
— шуліки [6]
супензіум
Супе́нзіум:
— звільнення з посади [49]
суперіор
Суперіо́р:
Супе́ріор:
— зверхник [51]
— ігумен монастиря [21]
— ігумен, начальник монастиря [IV]
супірець
— суперник, конкурент [III]
суплент
Супле́нт:
— заступник, помічник [46-1;46-2]
— кандидат [21;35;41;43;49;50]
— наступник [XX] Мої шанси з доцентурою стоять досить добре, а може бути, що мене зроблять навіть суплентом по Огоновськім; се виджу з того, що всі професори плачуть на те, чому я подався на викладання історії літератури і етнографії, а не на граматику [XX]
— помічник, заступник; у гімназіях суплентами називали молодших учителів (за шкільними законами, що діяли в Галичині, випускник університету, який ішов працювати в гімназію, повинен був кілька років виконувати роботу молодшого учителя, а потім складати кваліфікаційний іспит, що давав звання гімназіального професора, тобто повноправного учителя гімназії) [53]
суплентура
Супленту́ра:
— перебування на посаді помічника вчителя [31]
супліка
— просьба, благання [IV]
— прохання, заява, скарга [VIII]
— прохання [VI,VII]
суплікація
Супліка́ція:
— тут: звернення, молитва [51]
суплікувати
Суплікува́ти:
— просити про щось, оскаржувати щось (письмово) [43]
суппонований
Суппоно́вана:
— та, що припускається [33]
сурдут
Сурду́т:
— сюртук [47;51]
— сюртук, верхній одяг [45]
— сурдут (259)—піджак [MО,V]
сурдутовий
Сурдуто́вий:
— зневажлива назва чиновників [46-1]
— зневажлива назва чиновників, поширена в народі [46-2]
сус
— скік, посув [IV]
сусік
Сусі́к:
— засік [9;14]
суспендований
Суспендо́ваний:
— звільнений з посади [21,IV]
суспендувати
Суспендува́ти:
— тимчасово звільнити з посади [46-2]
— тут: тимчасово усунути від обов'язків [46-1]
суспенсія
Суспе́нсія:
— заборона займати якусь посаду [50]
сута
— (зелень) буйна [VI]
сутана
— ряса ксьондза або католицького ченця [II]
сутерен
Сутере́н:
— підвал [17;20;V]
— підвал, підземелля [21,II]
Сутере́на:
— підвал [24]
Сутерени:
— підвал [VI]
Сутереня:
— підвал [IX]
— Від місцевого відмінка в сутерені редакція створила форму називного сутерен замість сутерена , пор. польськ. suterena. [MО,V]
сутерена
Сутере́н:
— підвал [17;20;V]
— підвал, підземелля [21,II]
Сутере́на:
— підвал [24]
Сутерени:
— підвал [VI]
Сутереня:
— підвал [IX]
— Від місцевого відмінка в сутерені редакція створила форму називного сутерен замість сутерена , пор. польськ. suterena. [MО,V]
сутерени
Сутере́н:
— підвал [17;20;V]
— підвал, підземелля [21,II]
Сутере́на:
— підвал [24]
Сутерени:
— підвал [VI]
Сутереня:
— підвал [IX]
— Від місцевого відмінка в сутерені редакція створила форму називного сутерен замість сутерена , пор. польськ. suterena. [MО,V]
сутереня
Сутере́н:
— підвал [17;20;V]
— підвал, підземелля [21,II]
Сутере́на:
— підвал [24]
Сутерени:
— підвал [VI]
Сутереня:
— підвал [IX]
— Від місцевого відмінка в сутерені редакція створила форму називного сутерен замість сутерена , пор. польськ. suterena. [MО,V]
сутий
Су́тий:
— великий, жаркий [25]
— сущий [9]
— чималий, сильний [51]
сутік
Су́тік:
— збіг [38]
сутки
— побічна тісна уличка (Вільховець). Прим. пок. Льва Василовича [XVI] Ой люди ся проступили та стали у кутки, /А він любку за ручечку, повів через сутки [XVI]
суто
— (угостив): добре, в достатній мірі [VII,VI]
сутуга
— дріт [XI]
суть
Суть:
— є [45]
суфіт
Су́фіт:
— стеля [1,19,VI,VII,X]
суфічний
— Аскетичний (араб.) [XX] Довголітня практика навчила мене резигнації, хоч і не суфічної, а такої, котра одним потішається: повіситись завше матимеш час [XX]
суфраган
Суфрага́н:
— єпископ, помічник іншого єпископа або митрополита в католицькій церкві [19]
— єпіскоп, помічник іншого епіскопа або митрополита в католицькій церкві [VII]
— помічник єпископа [47,26]
— церковний титул в католицькій церкві — помічник єпіскопа або митрополита [XVI] По чотирилітнім ректораті, дня 21 падолиста 1841 р., Яхимович уступив, зіставши єпіскопом помпейополітанським in partibus і суфраганом львівським, а разом з ним уступив також той свобідніший, ліберальний дух з семінарських мурів; давні переслідування за курення люльки і «перебирання» почались наново [XVI]
сух
Сух:
— на су́сі: на сухому [2,XIII]
сухарина
Сухари́на:
— сухе ломаччя [16]
— сухий хмиз [1,X]
сухариння
Сухари́ння:
— сухе дерево, хмиз [18]
— сухе дерево [III]
суціга
— лайливе слово [XII]
суятитися
— побиватися, клопотатися, непокоїтися [I]
— суятитися (286) — поратися [MО,V]
сфінгований
Сфінго́ваний:
— підроблений [38]
— підроблений, вигаданий [34]
Сфінгова́не:
— підроблене [12]
сфінгувати
Сфінгува́ти:
— вигадати [44-2,XIX] Не скликаючи навіть повного збору Станів, він десь при кінці лютого 1790 р. сфінгував ухвалу Станів, у якій між іншим сказано: «Вірні Стани Галичини, з причини своєї прихильності до своїх-підданих і дбаючи про них, добровільно згодилися свої облігації, одержані за доставу натуралій, які домінії зложили в 1789 і 1790 р. на воєнні потреби, віддати на користь підданих з тим, що належні за них суми мають бути ужиті на дотацію так пожиточних громадських шпихлірів. [XIX]
— підробити, підстроїти [46-2;46-1]
сфушерований
Сфушеро́ваний:
— перекручений, спантеличений [25]
схаб
Сха́б:
— шматок м'яса з ребрами, бік [35]
— бік, ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки лишаться [1]
— ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки позалишаються [X]
— на схаб спра́жити — знищити дощенту [2]
схизма
Ши́зма, схи́зма:
— єресь (від слова схизматик), розкол; так католики називають всіх іновірців [1]
— єресь, розкол (з точки зору католицизму) [52]
— розкол, єресь, так католики називають всіх іновірців [3]
— так католики звуть православ'я і православних [XI]
схизматик
Схизма́тик:
— православний (зневажливо) [1,X]
схима
Схи́ма:
— найвищий чернечий ступінь [42]
схимомонах
Схимомона́х:
— чернець, що прийняв схиму [30]
східушні
Східу́шні:
— молитви над померлими [13]
схіснувати
Схіснува́ти:
— скористуватися, використати [14]
скіцнувати:
— скористуватися, використати [V]
— друкарська помилка: скіцнувати зам. схіснувати [MО,IV]
сходини
Схо́дини:
— зустріч людей [53]
сходу
Сходу:
— палац і його внутрішні покої [55]
схоластик
Схола́стик:
— тут: член єпархіального управління, у віданні якого перебували парафіяльні школи [46-1]
— член єпархіального управління, у віданні якого перебували парафіальні школи [46-2]
схорований
— вимучений після недуги [V]
сцисія
Сци́сія:
— сутичка, конфлікт [45]
ся
— на ся: на індивідуумів [XIX] Загальний затим появ сеї другої доби в людській історії, се роздруження, розділювання «на ся», нове різницювання в ділах господарських, родинних і суспільних [XIX]
сяг
Сяг:
— купа дров розміром біля 3 куб.м [XI]
— сажень [44-2]
сяжневий
Сяжне́вий:
— великий за обсягом [46-2]
27.08.1995