р.
ринський, р.:
— ринський (р.) — назва монетної одиниці, що була в обігу в Галичині і в тій частині Польщі, яка після поділу Речі Посполитої в 1772 р. відійшла до Австрії; назва походить від річки Рейн (в XVI ст. Рин), де чеканили ці монети [47]
рeйвах
ре́йвах: шумъ [ІФ,1890]
рeтязь
ре́тязь: желѣзный засовъ, большая пряжка [ІФ,1890]
раасумувати
Раасумува́ти:
— підводити підсумки, переглядати (рішення) [50]
рабат
Ра́бат:
— знижка ціни [51]
— скидка [25]
рабин
Ра́бин, ра́вин:
— єврейський священик; учитель [51]
— служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади; учитель [55]
— юдейський священик, вчитель [52]
рабіят
Рабія́т:
— найманець, грабіжник [47]
рабунок
Рабу́нок:
— грабіж, грабунок [47]
Рабу́нки:
— грабунки [6]
равин
Ра́вин, ра́бин:
— єврейський священик; учитель [51]
— юдейський священик, вчитель [52]
Рада
— Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині [IV]
радний
Ра́дний:
— Радний громадський: член громадської ради [IX]
— тут: член сільського управління [17]
— член громадської ради (сільського управління) [VI]
— член громадської ради [IV]
радниця
Ра́дниця:
— будинок громадської ради [XI]
— сільська управа [23]
радця
Ра́дця:
— радник [33,IX]
радчиня
Радчи́ня:
— дружина радника, радниця [33]
радше
Ра́дше:
— відтак, а саме [45]
разовий
— разовий хліб: з борошна, просіяного тільки один раз [II]
райтпайч
Ра́йтпайч:
— нагайка [18,III]
ракиш
— див. ринський [I]
ракуський
Раку́ський:
— австрійський [46-1;46-2]
ралавий
Ра́лавий:
— нерівний, морський [31]
рамено
Раме́но:
— плече [47]
Раме́на:
— плечі [51]
Ра́м'я:
— плече [IV,V]
— плечі, рамена [52]
— плечі [51]
— рамено, плече [I]
рам'я
Раме́но:
— плече [47]
Раме́на:
— плечі [51]
Ра́м'я:
— плече [IV,V]
— плечі, рамена [52]
— плечі [51]
— рамено, плече [I]
рангух
Ра́нгух:
— у заміжніх жінок білий завій на голові [2]
рандеву
Рандеву:
— побачення, зустріч [52]
рани-бога
— польське закляття: на рани бога (Христа) [VII]
раниш
Ра́ниш:
— ринський, колишня австрійська монета [21]
рантієри
Рантіє́ри:
— особи, що живуть за рахунок доходів від цінних паперів, на проценти від капіталів, які передають у позичку [35]
рантух
— білий завій на голові у заміжніх жінок [XIII]
рантуховий
Рантухо́вий:
— зроблений із тонкого білого полотна [27]
рапавий
Рапа́вий [13,21]:
Ра́павий [1]:
— жорсткий [VI]
— негладкий, шорсткий [XVI] Певно, не раз тобі доводилося, шановний читачу, вичитувати в критичних статтях та оцінках такі осуди, як: оце місце вийшло вельми поетичне, мова у сього автора вельми мелодійна, або навпаки: в тих віршах нема й сліду поезії, проза сього автора суха, мертва, рапава*, вірш деревляний і т. д [XVI]
— шаршавий, шорсткий [I,13]
— шорсткий, віспуватий [21]
— шорсткий, грубуватий [II,IV]
— шорсткий, негладкий [1,X]
— (кора): нерівний, шорсткий [III]
ра́павий: шероховатый [ІФ,1890]
рапавка
Рапа́вка [21]:
Ра́павка [13,23]:
— жаба [IV]
— ропуха [13]
— ропуха, жаба [21]
— ропуха, польова жаба [23]
рапастий
— (кора): нерівний, шорсткий [III]
рапсак
Рапса́к:
— посланець, глашатай [40]
раріг
— порода сокола [VI]
рарог
Раро́г:
— дивовижа [43]
раст
Раст:
— відпочинок; ударити раст – дати знак, що роботі кінець [15,V]
раставратор
— хазяїн реставрації [VIII]
рата
Ра́та:
— прибуток [35]
— сплата боргу частинами [47,X]
— сплата боргу частинами; частина сплати податку [44-1]
— сплачування частини боргу [I]
— строк сплати: частина сплати (податку) [XIII]
— термін сплати або частина боргу [43]
— термін сплати, а також частина плати (орендної, боргу та ін.), що припадає на певний термін [21]
— термін сплати, а також частина плати (орендної, боргу та ін.), що приходиться на певний час [1]
— термін сплати, частина сплати (податку) [2]
— частина (сплати) [V]
— частина платежу (розкладеного на частини – рати) [18,III]
— частина платежу, внесок [48]
— частка [33]
— частковий платіж, частина боргового зобов'язання [46-2]
— частковий платіж, частина боргового зобов'язання, частка [46-1]
рати
Ра́ти:
— оплата боргу частинами [44-2]
— сплата чергового внеску [VII]
— термін сплати чергових внесків, оренди, боргу [41]
— термін сплати чергових внесків, частина плати (оренди, боргу) [20]
ратуш
— дім міської ради та управління міста [VII]
— дім міської управи [V,VI]
— дім, де міститься управа міста [XIII]
раубшіц
Ра́убшіц:
— браконьєр, людина, що незаконно полює на забороненій ділянці [IV]
— грабіжник, браконьєр [20]
— стрілець, грабіжник [III]
рафа
Ра́фа:
— залізо на обручі для коліс [21]
— залізо на обручі [IV]
рафінерія
Рафіне́рія:
— завод для очищення нафти [V]
— очищення [22]
Рафіне́рії:
— нафтоочисні фабрики [44-2]
рафінований
— рафінований (249) (rafinowany) [MО,III]
рахманний
— смирний, тихий [XII]
рахмістр
Рахмістр:
— рахівник [VI]
— спотворене вахмістр [21]
рахуба
Раху́ба:
— лічба, рахування, розрахунок, міркування, неприємний клопіт з ким-, чим-небудь [37]
— рахунок [6]
— рахунок, розрахунок [51]
— рахунок, розрахунок; метушня, клопоти [14]
— розрахунок [22]
— розрахунок, міркування [IV]
рація
Ра́ція:
— (замість орація) промова [III]
— Без дання рації: без подання причини [IX]
— бесіда, промова [9,VI]
— замість «орація» («коли почув таку рацію»): промова [II]
— пайка [1,47,X]
рачити
Ра́чити:
— хотіти, погоджуватися [30]
реальність
Реа́льність:
— власність, майно [50]
— нерухоме майно [II,IV]
реасумувати
Реасумува́ти:
— Переглядаючи, підводячи підсумок [XIX] Реасумуючи се, що ми повище навели, хочемо сказати ще кілька слів про значення банку крайового для «краю» взагалі,— а для нашого народу, наших музиків-хліборобів в особенності [XIX]
— Підводити підсумки [XX] З свого боку я чую, що Вам належиться сатисфакція за напади Парт. і для того, коли б Вам се було до вподоби, я постарався би при обговоренню «Політ. пісень» в однім з перших н-рів слід. року дати обширну замітку, реасумуючи напади на Вас галичан і зводячи їх ad absurdum, а опісля й згадку про Ваш протест против уміщення Вашої замітки [XX]
— підводити підсумок [48]
реб
— (євр.) учитель, шановний [III]
— шанобливе звертання у євреїв [V]
ребелія
Ребе́лія:
— непокірливість [40]
— повстання [49]
ревеляція
Ревеля́ція:
— викриття, обвинувачення [38]
— відкриття [39,XVIII] Тим-то й не диво, що кожне число приносило не мало несподіваних ревеляцій, і часопис був немилосердним демаскуванням численних хиб та хвороб російського правління [XVIII]
— одкровення; зізнання [54]
реверберг
Ревербе́рг:
— ліхтар з дзеркальним відбивачем [25]
реверенда
Ревере́нда:
— попівська ряса [2;21,VIII]
— ряса [53;14;19;22;35;51,I,II,IV-VII,XIII]
реверенція
Ревере́нція:
Реве́ренція:
— пошана, повага [23,36]
— пошана [XI]
реверс
Реверс:
Ре́верс:
— розписка [23,IX]
— тут: уповноваження на одержання певної допомоги [44-2]
ревідент
Ревіде́нт:
— ревізор [44-1;47]
ревідувати
Ревідува́ти:
— оглядати [47]
ревізія
Реві́зія:
— в розумінні трус, обшук [II]
— обшук [48]
— поліційний трус, обшук [24,V,VI,IX]
— трус, обшук [IV,VII]
— трус [I]
ревізор
— австрійський акцизник [X]
ревізувати
— трусити, обшукувати [XII]
ревіндикація
Ревіндика́ція:
— повернення власності, судове процесування [44-2]
— повторне одержання чогось у власність [47]
ревіндикувати
Ревіндикува́ти:
— відбирати свою власність примусовим порядком [47]
ревір
Ревір:
— лісовий, мисливський район під наглядом лісничого; частина поліційного округу [44-1]
ревісувати
Ревісува́ти:
— обшукувати [16]
ревія
Ре́вія:
— огляд, перевірка [11]
ревнувати
— нарікати, жалуватися [XII]
регал
Ре́гал:
— стелаж [17]
— регал (251)<пол. regał — друкарська каса, полиці з ящиками на шрифт;
регалія
Рега́лія, регалії:
— особливі монопольні права та привілеї держави і великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів та ін., а також на експлуатацію вод, земних надр, лісів [44-1]
— форми прибутків. Особисте монопольне право на одержання певних прибутків [XIX] Ми бачили вже з попереднього розділу, що коли би правительство було строго держалося патентів цісарських із д. 17 цвітня 1848 та з д. 15 серпня 1849, то весь той тягар мусив би покрити (окрім невеликої часті) скарб державний, мусив би покрити його з постійних податків, а також із доходів камеральних (регалій і дібр камеральних) [XIX]
регата
— перегони на човнах [VI-VIII]
регіментар
Регімента́р:
— командир регіменту, полку найманого війська [55]
регіментарій
— вищий військовий чин [IV]
регіментарський
Регімента́рський:
— найманий [43]
регістер
Регістер:
— тут: реєстр [48]
регула
Ре́гула:
Ре́гу́ла:
— правило [25;28;46-2;48]
— правило, настанова [46-1]
— правило, принцип [45]
регуламін
Регула́мін:
— звід правил [30]
— правило [33]
— статут, регламент, розпорядок [39]
регулямин
Регуля́мин:
— правила, статут [46-1;47;46-2]
регулямін
Регулямі́н:
Регуля́мін:
— правила [48,XX] Конечно, що в програм таких екскурсій можна втягнути все, що кому забажається, тим більше, що ніякий регулямін в'язати нас не буде [XX]
— правила, збірник правил [VI]
— правило [19,VII]
— регламент [18;45;44-1,III]
регуляційний
Регуляці́йний:
— упорядкований [44-1]
регуляція
Регуля́ція:
— відновлення [XIX] Але уряд за порадою губернатора графа Рудольфа Стадіона в 1846 р. задумав зробити так звану регуляцію панщини, при котрій мужикам було би значно вменшилося тягаря, бо панщина мала виносити не більше, як половину чистого доходу, який мав селянин з посіданого грунту, а досі селяни відробляли не раз і дві третини або й увесь свій чистий дохід панові [XIX]
— упорядкування [44-1]
реґест
Реґе́ст:
— реєстр, список, письмовий перелік [54]
реґула
Реґу́ла:
— правило [53]
реґулямін
Реґуля́мін:
— звід правил, статут; регламент [53]
редисконтування
Редисконтува́ння:
— повторний дисконт векселів [44-1]
редукування
Редукува́ння:
— скорочення, ослаблення [30]
редукувати
Редукува́ти:
— обмежувати, зменшувати, скорочувати [44-2]
— скорочувати [47]
— скорочувати, послаблювати [50]
редукція
Реду́кція:
— зниження, зменшення [44-1]
редут
Реду́т:
— зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони [55]
редути
Реду́ти:
— забави [20]
— маєш, бабо, редути (277) (masz, babo, reduty) [MО,III]
реєнтий
Реє́нтий:
— адвокат, нотар [26]
резигнація
Резигна́ція:
— відмова від чогось, примирення з долею [29;30]
— відмовлення від чогось, відречення [44-1]
— Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до взаємних похибок [XX]
— відречення, відмова, примирення з долею [48]
— відречення, відступ [2]
— відречення [XI]
— відставка [46-2]
— зречення [35;37]
— зречення, відмова від чогось [14,26,39]
— зречення, відмова від чогось, покора долі [II]
— зречення, відмова від чогось, примирення з долею [36]
— зречення, відмова від чогось; байдужість [51]
— Зречення, відмовлення [XX] Довголітня практика навчила мене резигнації, хоч і не суфічної, а такої, котра одним потішається: повіситись завше матимеш час [XX]
— зречення, відмовлення від чогось [20]
— зречення, відновлення [VII]
— зречення, покірність долі [IV]
— зречення; примирення з долею [III]
— примиреність, покірливість, відмовлення від чогось [46-1]
— примирення [22]
— роздуми [31]
— самозречення [49\,XX] Та тільки ж самі Ви знаєте, які слабі мої (і загалом наші галицькі) сили для такої боротьби і з якою резигнацією треба до неї братися [XX]
— стан, у якому людина відмовляється від своїх бажань і замирюється з дійсністю [VI]
— сум, відмовлення від чогось, примирення з долею [25]
— тут: рішучість [19]
— цілковита покірливість долі [41]
резигнацья
Резигна́цья:
— відмовляння від чогось, примирення з долею [11]
резигнувати
Резигнува́ти:
— відмовлятися від чогось, виявляти байдужість до когось [54]
— Зрікатися [XX] В такім разі я поки що резигную з «Четьї Мінеї», а прошу Вас закупити для мене той том Погодіна, де розказана про 1838 р., і названі тут праці Істріна [XX]
— зрікатись, відмовлятись [50]
резиґнація
Резиґна́ція:
— відмова від чогось, байдужість [53]
резиденція
— мешкання попа [VI]
— оселя високоповажної особи, також попівська садиба [II]
— попівський дім [I]
резидувати
Резидува́ти:
— протидіяти [43]
резолютний
Резолю́тний:
— рішучий [46-1;46-2,II,VI,VII ]
— рішучий, енергійний, сміливий [20]
— рішучий, енергійний [IV]
— рішучий, сміливий [19]
— рішучий, сміливий, енергійний [21]
резолютно
Резолю́тно:
— (заявляє) рішуче, енергійно, сміливо [12]
— рішуче [51]
— рішуче, енергійно [XI]
— рішуче, сміливо [I]
резон
Резо́н:
— сенс [51;52]
резурекція
Резуре́кція:
— великодня заутреня [54]
рейвах
— галас, метушня, крик, шум [I]
реймент
Рейме́нт:
— полк, військовий загін [43]
рейтар
Ре́йтар:
— найманий солдат важкої кавалерії [55]
рейтерада
— (зам. ретирада) відступ [II]
рейхсрат
Рейхсра́т:
— австрійський парламент [47,XI]
— парламент в Австрії [46-1]
рекапітулювати
Рекапітулюва́ти:
— скорочено повторити сказане [34]
рекапітульований
Рекапітульо́ваний:
— коротко, в основних словах повторений [30]
реквізиція
Реквізиція:
Реквізи́ція:
— вимога [19]
— домагання, вимога [17;48,VI,VII]
рекламація
Рекламація:
— Скарга, протест, заява про негайну сплату [XIX] Мусимо сю дрібницю піднести з тим більшим натиском, що вона дуже вірно і яскраво ілюструє правдомовність польських клеветників, будто русини вічно без підстави нарікають, хоч впрочім і на се ми приготовані, що рекламація наша, так як і інші рекламації руські, буде «голосом во пустині» [XIX]
— тут: згадка про щось, повідомлення про щось; скарга, претензія, незадоволення чимось [44-1]
реклімуватися
Реклімува́тися:
— зголоситися, подати прохання про звільнення від військової служби [20]
рекогносковання
Рекогноско́вання:
— розвідування [46-2]
рекогноскування
Рекогноскува́ння:
— розвідування [46-1]
реколекція
Реколе́кція:
— Говіння [XVIII] Фожа прикидається, немов йому до політики зовсім байдуже, організує церковні процесії, братства, філантропійні інституції, реколекції і греміальні сповіді і доводить людність, а особливо середню верству, до правдивого фанатизму [XVIII]
— духовна вправа [39]
— колективна духовна відправа в католицькій церкві (кінчалась сповіддю) [VII]
Реколе́кції:
— духовні вправи й проповіді в католицькій церкві [27,II]
— організовані католицькою церквою спеціальні лекції перед Великоднем з метою розпалювання релігійного фанатизму [47]
— церковні повчання, які влаштовувала католицька церковна влада для духівництва; вони були пов'язані з постом, сповіддю і т. д [1,X]
реконвалерцент
— видужуючий [IV]
реконвалесцелювання
Реконвалесцелюва́ння:
— видужування [30]
реконвалесцент
Реконвалесце́нт:
— видужуючий [21]
реконвосцеленцювання
Реконвосцеленцюва́ння:
— видужування [29]
реконесанс
Реконеса́нс:
— рекогносцировка [25]
— розвідка [46-2;46-1]
рекреація
Рекреа́ція:
— відпочинок, канікули [50]
— канікули [30]
Рекреа́ції:
— відпочинок, розваги; канікули [54]
— перерви між уроками, канікули [31]
рекримінація
Рекриміна́ція:
— звинувачення [25;41]
— обвинувачення [48\,XX] А в «Rо́wność»'i я би Вам не радив підносити рекримінації на «Pracu» задля пустого слова, котре при тім самі ж Ви з мухи роздули в вола [XX]
Рекриміна́ції:
— взаємні звинувачення [46-1;51;46-2]
ректифікація
Ректифіка́ція:
— очищення рідини кількаразовою дистиляцією [44-2]
рекурс
Реку́рс:
Ре́курс:
— апеляція до вищої інстанції [1;2;47;49;X]
— апеляція до вищої інстанції, оскарження вироку, а також право пошуку вексельної належності [44-2]
— апеляція до вищої інстанції, протест проти ухвали; оскарження вироку, присуду; право пошуку вексельної належності [44-1]
— апеляція, скарга у вищу інстанцію [46-2]
— касаційна скарга, апеляція до вищих інстанцій [20]
— протест [46-1]
— скарга до вищого суду [XII]
— скарга до вищої інстанції (в суді) [4]
— скарга до суду [7;5]
— оскарження присуду [48,XX] Мене не хотіли випустити на вольну ногу для рекурсу і тим змусили прийняти декрет [XX]
рекурсувати
Рекурсува́ти:
— апелювати, протестувати проти ухвали, оскаржувати вирік [II]
— оскаржувати [16]
релація
Рела́ція:
— реконструкція, відновлення [32]
релегація
Релега́ція:
— виключення з учбового закладу [33]
реліквіяр
Реліквія́р:
— невеликий медальйон з мощами святих, що носилися на грудях [54]
релюїція
Релюї́ція:
— відбивання, відображення [47]
релятивний
Релятивний:
Реляти́вний:
— відносний [31]
— який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний [44-1]
реляція
Реляція:
Реля́ція:
— донесення, детальне повідомлення, звіт [46-1;46-2]
— опис, повідомлення [40]
— офіційне повідомлення, донесення [47]
— повідомлення [42;48]
— повідомлення, донесення [24;30,IV,IX]
— скарга [23]
— тут: офіційне донесення, повідомлення [44-1]
реманенти
— залишки, недоробки [III]
ремісоріальний
Ремісоріа́льний:
— той, що визначає провину, гріх [44-2]
ремонструвати
Ремонструвати:
Ремонструва́ти:
— заперечувати розпорядження влади; правний засіб в адміністративному процесі, спрямований на скасування постанови, розпорядження [44-2]
— заперечувати, противитися [19,VI-VIII]
— заперечувати, стримувати [22]
— тлумачити, доводити [49]
— тлумачити, наочно доводити що-небудь [29]
— тут: заперечувати, протестувати [54]
ремонтист
Ремонти́ст:
— кіннотик [46-1]
ремунерація
Ремунера́ція:
— винагорода [33;46-1;46-2;47;48;49;XX] Щодо якої-небудь ремунерації , я ніколи й не думав побирати її від руської газети, виходячої в Женеві [XX]
— компенсаційна оплата, одноразова винагорода, відшкодування [44-1]
ремунерувати
Ремунерува́ти:
— оплачувати, винагороджувати [48]
ремунеруватися
Ремунерува́тися:
— оплачуватися [48,XX] Се буде залежати від того, чи кияни або хто схотять мене держати на світі, або чи схотять у такій мірі піддержати газету, щоб могли ремунеруватися статті, бодай по 10 р. за лист тісного друку, абощо [XX]
ренегатство
Ренега́тство:
— відмова від своїх переконань і перехід у табір противників, зрадництво, відступництво [54]
ренумерація
Ренумера́ція:
— винагорода, оплата [50]
ренячий
Ре́нячий:
— оленячий [6]
репарація
Репара́ція:
— відновлення, відбудова, відшкодування [44-2]
— тут: підтримання [48,XX] Щодо мого здоровля, то хоч воно мені щохвилі нагадується доткливим болем у грудях, але що ж, мислити о його репарації тепер ще нема коли,— до 15-го мая треба ще тягти ярмо,— відтак доперва буду міг виїхати, та й то не на спочинок, а може, навіть на подвійну роботу [XX]
— тут: поправлення, полагодження, виправлення [44-1]
репартинція
Репарти́нція:
— розверстка [46-1]
репартиція
Репарти́ція:
— розверстка [46-2,XIX] Для розслідження фактів, поданих у тій жалобі, губернія д. 28 жовтня 1788 вислала першого комісара циркулярного п. Нітше, котрий, переслухавши міщан товстецьких, дійшов до того, що домінія не спиняла їх предкла- дати свій привілей до цісарського затвердження і сама навіть наказала їм предложити той привілей комісії урбаріальній; що домінія, крім 24 днів панщини, більше не вимагала і чиншів, більших понад репартицію, не побирала; [XIX]
— розверстка, поділ податків, оплат, впливів; поділ певних дефіцитних дібр державою [44-2]
реперторіум
Реперто́ріум:
— перелік, список, довідник [48]
— Список, довідник [XX] У Вас є наші «Statystyczne Wiadomości» перші річники,і реперторіум місцевостей в Галичині [XX]
реперувати
— направляти [V]
репетент
Репете́нт:
— той, що лишився на повторний курс [25]
репеторій
Репето́рій:
— перелік, список, реєстр, каталог, опис справ [37]
репрезентант
Репрезента́нт:
— представник [55]
репрезентація
Репрезента́ція:
— представництво [36;45;47]
— представництво кого-, чого-небудь і від когось, чогось [44-1]
репрезентувати
Репрезентува́ти:
— діяти від чийогось імені, представляти чиїсь інтереси [47]
реприманда
Реприма́нда:
— нагінка, вичитування когось [51;52]
— нагінка, догана [55]
реприманди
Реприма́нди:
— відчитування когось, нагінка [36]
— нагінка, відчитування когось [47]
репс
— тоненьке полотно, наче ситець [V]
репсовий
(репсова матерія)
— тонка, наче ситець.- [VII]
— шовкова в пружки [VI]
рептура
Репту́ра:
— грижа [50]
рептюх
Ре́птюх:
— мішок, з якого годують коні в дорозі [IX]
— торба, з якої годують коней у дорозі [24]
— опалка, мішок, в якому в дорозі дають їсти коням (Ів.Фр.) [II]
рептюх: мѣшокъ, изъ котораго кормять лошадей въ дорогѣ [ІФ,1890]
рескрипт
Рескри́пт:
— наказ, указ, декларація [47]
— розпорядження вищої влади [44-2;53]
— розпорядження вищої влади; письмова відповідь [44-1]
ресорпційний
Ресорпці́йний:
— Ресорпці́йна сила: сила збирання чогось [31]
ресорпція
Ресо́рпція:
— поглинання, втягування [41]
респект
Респе́кт:
— повага, пошана [22,IV]
— повага, шана [25;43]
— поважання, повага, шана [I]
— пошана [4,XII]
— шана [36;5;7]
респектувати
Респектува́ти:
— поважати, шанувати [44-1]
— шанувати [48,XX] Возьмім, що піду жити до Косова; чи думаєте, що тамошній староста не буде й зо мною робити раз у раз то, що з нею ? чи навіть шлюб наш буде для нього чимось, що всилувало б його респектувати нас? [XX]
реставратор
Реставра́тор:
— господар ресторану (реставрації) [22]
— господар ресторану [V]
реставрація
— ресторан [IV,VI,VII,VIII]
рестанції
Реста́нції:
— залишки, незалагоджені справи [20]
— залишки [VII]
рестанція
Реста́нція:
— (зіпсуте рештанція) недоплата, зокрема, недоплачені податки, недоїмка, [IX]
— недоїмка, недоплата [23]
рестація
Реста́ція:
— залишок чогось [44-2]
реститувати
Реститува́ти:
— повернути право на щось [36]
реституований
Реституо́ваний:
— (провізори́чно): відновлений (тимчасово) [50]
реституція
Реститу́ція:
— відновлення [33,XVIII] Раз звихнений порядок морального світу, так само як звихнена рівновага в фізичнім світі, веде до катастрофи, до руїни, що сліпо, без милосердя пожирає злих і добрих, винуватих і невинуватих; відки вийшло звихнення, з серця, з найглибших поривів душі, відти мусить вийти й противага, реституція та поєднання,— і все те Шекспір у своїй трагедії виводить нам перед очі в цілім ряді живих, ярких, з незрівнянним майстерством нарисованих фігур [XVIII]
— відновлення, поновлення, відбудування [37]
— повернення права [22,VI,VII]
— поновлення в попередніх правах [39,27]
реституювати
Реституюва́ти:
— відновлювати [42]
— повертати (майно) [43]
— повертати одержане за договором, який визнано недійсним [54]
рестрікція
Рестрі́кція:
— обмеження [41]
ретардація
Ретарда́ція:
— сповільнення, затримка, штучне гальмування [46-1;46-2]
ретязь
Ре́тязь:
— завіса для дверей [5;7]
— залізний засув. (Ів.Фр.) [VII]
— залізний засув [17;51,VI]
— залізний засув до дверей, ланцюг [XI]
— ланцюг; залізний засув [II]
рефектар
рефектар:
— спільна їдальня по монастирях, у духовних семінаріях [X]
рефектор:
— їдальня в монастирі [IV]
— друкарська помилка: рефектор зам. рефектар [MО,IV]
рефектарський
Рефекта́рська зала: загальна їдальня в монастирі, духовній семінарії [1]
рефектор
рефектар:
— спільна їдальня по монастирях, у духовних семінаріях [X]
рефектор:
— їдальня в монастирі [IV]
— друкарська помилка: рефектор зам. рефектар [MО,IV]
референдарій
Референда́рій:
— тут: урядовець [44-2]
рефлекси
Рефле́кси:
— тут: відблиск, відтінок [51]
рефлексія
Рефле́ксія:
— враження [50]
Рефле́ксії:
— роздуми [46-1;46-2]
рефлектувати
Рефлектува́ти:
— відбивати щось, мати на щось наміри [50]
— надіятися [20]
— надіятися [III]
— розраховувати, надіятися на що-небудь покладати надію [IV]
реформація
Реформа́ція:
— Поправка [XX] Ви обавляєтесь мого гніву за реформацію в моїй «Могилі» ? [XX]
— тут: виправлення, перетворення [48]
рефутація
Рефута́ція:
— заперечення, відпір [30]
рехт
Рехт:
— право, справедливість [18,III]
— рація, право, справедливість [48]
— рація [V,XX] Щодо «Дрібної бібліотеки» і Іванова Ви дармо гніваєтесь, хоть і маєте подекуди рехт [XX]
— Не рехт: невлад, неправильно [48]
рехтельне
Рехте́льне:
— докладно [23]
рецепіс
Реце́псис, реце́піс:
— квитанція, розписка [44-2,XIX] Я одержав корабельну карту поштою,— пише один селянин із Домбя,— але війт не хотів потвердити рецепіс і заборонив мені їхати до Америки, і я не дістав корабельної карти [XIX]
— розписка (поштова) [47]
— розписка [18;21,II,VII]
— розписка в одержанні чогось [III,IV]
— розписка, квитанція [20,48;49]
рецепсис
Реце́псис, реце́піс:
— розписка, квитанція [49]
рецепція
Реце́пція:
— прийняття, визначення [46-2]
рецитувати
Рецитува́ти:
— (вірші) — декламувати, виголошувати [12]
— голосно читати, говорити напам'ять, вголос [21,IV]
— декламувати [35]
реченець
Речене́ць:
Рече́нець:
— строк, термін [6]
— термін [21;23;54]
— термін, строк [13]
— час, термін [44-1]
реченцевий
Рече́нцевий:
— строковий [44-1]
речинець
Речи́нець:
— строк, термін [47]
— термін [34;46-1;46-2]
— термін, срок [50]
— строк [XIX] До рекурсу від тої резолюції полишено домінії 14-дневий речинець [XIX]
речник
Ре́чник:
— представник, виразник, промовець [46-1;46-2]
— промовець [XIX] І чи ж можуть слов'янські люди повірити, що ті самі люди, котрі в соймах і радах державна голосують за вменшення науки в школах людових, а за вбільшення мужицьких податків і тягарів,— що ті самі люди в Римі голосно покажуть світові їх кривди та бажання, стануть заступниками і речниками ? [XIX]
решетитися
— їжитися, обурюватися [V]
рештабіг
Решта́біг:
— халепа [4]
рештабіги
— халепа [XII]
рештанція
— недоїмка, недоплата [I]
решта́нція: недоимка [ІФ,1890]
ржемичек
Рже́мичек:
— ремінець [4]
— ремінець; «від личка до ржемичка»: польська приповідка: від меншого до більшого [XII]
ржондца
Ржо́ндца:
— управитель поміщицької садиби [2]
ржонца
Ржо́нца:
— управитель [1;21,III,X]
рибарчик
Риба́рчик:
— рибак [42]
ривалізація
Риваліза́ція:
— суперництво [5;7,XII]
ривалька
Рива́лька:
— суперниця [25]
ригор
Ри́гор:
— сувора дисципліна [18,II]
ригора
— державні іспити у вищій школі [VII]
ригористичний
Ригористи́чний:
— суворий, твердий [44-1]
ригороза
Ригоро́зи[а]:
— основні екзамени у вищій школі та для досягнення наукового ступеня (докторату) [18]
ригорози
Ригоро́зи[а]:
— основні екзамени для досягнення наукового ступеня (докторату) [18,III]
— державні іспити у вищій школі [20]
ригорозум
Ригоро́зум:
— іспит на вчене звання [49]
риж
Риж:
— рис [33;55]
ризничий
Ри́зничий:
— хранитель ризниці [35]
риль
Риль:
— заступ [14]
— заступ, рискаль [I]
римський
Ри́мський, ри́нський:
— грошова одиниця в Австро-Угорщині (срібна монета на 80 крон, теж: гульден) [1]
— грошова одиниця в Австро-Угорщині (срібна монета, те ж: гульден) [48]
— грошова одиниця в Австро-Угорщині, гульден [51]
— австрійська срібна монета (теж: гульден) [X]
— давня австрійська монета (як і «гульден») [III]
— давня австрійська монета [V]
ринов
Ри́нов:
— ринва [37]
ринський
Ри́мський, ри́нський:
— ринський (р.) — назва монетної одиниці, що була в обігу в Галичині і в тій частині Польщі, яка після поділу Речі Посполитої в 1772 р. відійшла до Австрії; назва походить від річки Рейн (в XVI ст. Рин), де чеканили ці монети [47]
— австрійська монета [I,IX]
— австрійська срібна монета [XI]
— австрійська срібна монета (теж: гульден) [X]
— грошова одиниця в Австро-Угорщині (срібна монета на 80 крон, теж: гульден) [1]
— грошова одиниця в Австро-Угорщині (срібна монета, те ж: гульден) [48]
— грошова одиниця в Австро-Угорщині [14;29]
— грошова одиниця в Австро-Угорщині, гульден [51]
— див. гульден [44-1]
— колишня австрійська монета [2,VIII,XIII]
— давня австрійська монета (як і «гульден») [III]
— давня австрійська монета [II,IV-VI]
Золотий ринський, зр.:
— назва золотої монети, золотого гульдена [47]
риншток
Ри́ншток:
— вуличний каналізаційний стік [51]
рипіти
Рипі́ти:
— голосно кричати, га ласувати [IV]
— кричати, галасувати [18,III]
рискаль
Риска́ль:
— заступ [1;17;18;2;6;9,II-VI,X,XIII]
— заступ, лопата [38]
— лопата [54]
— лопата, заступ [14]
рисовник
Рисо́вник:
— кресляр [51]
рисопис
— рисопис (25) < польськ. rysopis (на документі) — опис особи [MО,V]
ритірж
— рицар [VI,VII]
Ри́тиржі:
— рицарі [22]
ритовництво
Рито́вництво:
— гравірування по металу [28]
риштунки
Риштунки:
— спорядження [51;52]
рівник
Рівни́к:
— екватор [47,XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. д., сама собою, в живих образах розвинеться при таких оповіданнях в понятті народу географія, стане немов здобутком його власної мислі, а не вивченим напам'ять і нестравним баластом незрозумілих термінів [XIX]
рівнобіжно
Рівнобі́жно:
— паралельно [54]
різійка
— рід трави з гострими краєчками [IV]
різкий
— бадьорий [IV]
різник
— (хліба): відрізаний шматочок [V]
— врізаний шматок [IV]
— кусень, кусочок [I]
різничок
Різничо́к:
— кусень, кусочок [14,I]
різноракий
Ріжора́кий, різнора́кий:
— різноманітний, різний, пістрявий [8]
рійно
— як серед рою бджіл, багато когось або чогось [X]
рільничий
— земельний [XIX] Історія наших рільничих банків — се дійсна мартирологія нашого селянства [XIX]
рінистий
прикритий рінню, (реґіоналізм) Миють її рінисті зелені узбережа, [ЗБ 9]; [ВЛ]
ріняк
Ріня́к:
— галька [46-1;46-2]
рінь
Рінь:
— дрібне каміння [5;7,XII]
— дрібне річкове каміння [18]
— дрібне річне каміння [III]
— дрібненькі камінчики, жорства, гравій [1]
— дрібненькі камінчики, жорства, гравій на березі річки [21]
— дрібненькі камінчики, жорства [X]
— дрібні камінці, жорства [IV]
— дрібні камінчики, що покривають берег і дно гірських річок [6]
— піскуватий берег ріки [VI]
— рівнина над рікою, покрита дрібними камінчиками [14,V,VIII]
— рівнина над річкою, покрита дрібним камінням [16]
ріпник
Ріпник:
— копач ропи, неочи- щеної нафти [VIII]
— робітник на нафтових промислах [21]
— робітник у нафтових шахтах [II,IV]
— робітник у нафтовому промислі [V]
— робітник-шахтар, що працює на добуванні нафтової ропи (неочищеної нафти) [I]
рісний
— рясний [X]
рісниця
Рісни́ця:
— вія [51;52]
рітмайстер
Рітма́йстер:
— ротмістр [46-1;46-2]
річевий
Річе́вий:
— (покажчик) — предметний (покажчик) [32]
річезнавець
Річезна́вець:
— експерт [46-1;46-2]
ріще
Рі́ще:
— хмиз [2;24]
ріщє
Рі́щя, ріщє:
— хмиз [21,IX]
ріщя
Рі́щя, ріщє:
— хмиз [21,22,V,XIII]
робітня
— майстерня [V]
ровдруцкати
— розбити на шматки [VI]
ровер
Ро́вер:
— велосипед [51,52]
ровер-самохід
ро́вер-самохі́д:
— мотоцикл [52]
ровкований
Ровко́ваний:
— жолобчастий [20,IV]
ровта
Ро́вта:
— військовий загін [42]
— загін [6;46-2]
— загін гірських стрільців для боротьби з опришківським рухом (в першій половині XIX ст.) [46-1]
— загін озброєних людей [12;22,VI]
— загін, ватага озброєних людей [24,IX]
— натовп людей, рота [1]
— натовп, гурт людей, рота [16]
— озброєний загін [54]
— рота (військова) [X]
— рота, загін озброєних людей, натовп людей [45]
— рота, натовп людей [21]
— юрба, натовп [18]
ровта (21, 451) – “гурт народу, що переслідує злочинців, опришків”; [ІЦ-2006]
—Ровта – мабуть, з німецького die Rotten – купа народу, що йде в погоню за злочинцями ( 21, 451); [ІФ-1906]
рогатівка
— польська шапка з квадратним верхом [VI]
рогатка
— дерев'яна поперечка, яка загороджувала дорогу, біля неї брали мито за проїзд дорогою [VI,VII]
— застава на дорозі, де збирали плату з проїжджих та піших (за часів австро-угорської влади) [XII]
рогачка
Рога́чка:
— дерев'яна застава на дорозі, щоб збирати податок за проїзд шляхом чи за перевіз продуктів у город [III]
— застава [46-1;46-2]
— застава на дорозі, щоб збирати мито за проїзд [IV]
— міська застава на дорозі для збору податку за проїзд, шлагбаум [25]
— шлагбаум, дерев'яна поперечка, якою загороджувати дорогу, щоб брати мито [20]
— шлагбаум, міська застава на дорозі для збору податків [51]
— шлагбаум, міська застава на дорозі для збору податків; у переносному значенні: перешкода [52]
— шлагбаум, міська застава на дорозі для збору податку за проїзд [21]
— дерев'яна поперечка, яка загороджувала дорогу біля неї брали мито за проїзд дорогою [VI,VII]
— Рога́чку платити: платити мито при в'їзді в місто [36]
Рога́чки:
— перегороди при в'їзді в місто, де брали мито [13]
роди
— рідня, сім'я [IV]
роди (21, 459) – “рідня”; [ІЦ-2006]
родич
родич (21, 435) – “батько”; [ІЦ-2006]
”; [ІЦ-2006]
родичі
Ро́дичі:
— батьки [39,I,V-VII]
— батьки; батько й мати [XI]
— в розумінні: батьки [II]
— тут в розумінні: батьки [III]
родівник
Роді́вник:
— артикль [51]
рожанець
Рожане́ць:
Рожа́нець:
— молитва або молебень до Богородиці [51]
— чотки [33]
рожинець
Ро́жинець:
— ніж із піхвою [10]
розбавлений
— (лице): веселий [V]
— розвеселений [VI]
розбирати
— (собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV]
розбір
— (Польщі): поділ Польщі у XVIII ст [VII]
розбутатися
— загордіти, розбуятися [V]
— розбуятися [VI,VII]
розвага
Розва́га:
— в розумінні; розміркуваппя, обдумання [II]
— думання, розмірковування [VI,VII]
— розважність; [V]
— роздумування [X]
— розміркування, обміркування, обдумання [IV]
— розсудливість [2,XIII]
— спокій, урівноваженість [19]
розважати
Розважа́ти:
— (слова) роздумувати [XIII]
— роздумувати [2]
— роздумувати, розмірковувати [V,XII]
розвестися
— розпуститися, розбеститися [IV]
розвідка
— розведена жінка [VI,VII]
розвій
Розвій:
— розвиток [13;53;54]
розводити
— Буду з тобою на бобах розводити: тобто: буду все дуже ясно говорити; походить з того, що колись у школах вчили рахувати на бобах [IX]
розгливітися
— стати глизявим [I]
розгуканий
— ошалілий [IV]
— розбурханий [XIX] Енергічний намісник (гр. Казімір Бадені) захотів показати з себе Вергілійового Нептуна і енергічним «quosegol» в одній хвилі спинити розгукані хвилі еміграції. [XIX]
роздебeндюванє
роздебе́ндюванє: разсказни [ІФ,1890]
роздебендювати
Роздебе́ндювати:
— базікати, чванитися [6;36]
— патякати, базікати [20]
роздрухувативь
Роздру́хувативь:
— розшматовуватись, розтрощуватись, ламатись, розшаровуватись [48]
роздруцкати
Роздру́цкати:
— розбити на шматки [VII]
— розшматувати [22]
розжерний
— розмочений, несамовитий [IV]
розжертий
— розлючений [VI,X]
розїдливий
ненавидний, (реґіоналізм) Роз'їдпива князівщина та боярщина не здужала порозривати їх дорогу. [ЗБ 55]; [ВЛ]
розірвати
Розірва́ти:
— крім прямого значення, тут ще: розважити [XII]
— тут: розрадити [48]
розірватися
— розважитися, забавитися [VII]
розіритований
Розірито́ваний:
— розгніваний [33]
розказ
Розка́з:
Ро́зказ:
— наказ [1;2;10;39;46-1;23;30;46-2,52,I-VII,IX,X,XII,XIII]
— наказ, розпорядження [8]
— розповідь [42]
— розпорядження, наказ, повеління [16]
розказувати
Розка́зувати:
— в окр. значенні: наказувати [52]
— наказувати [I,III-V,XIII]
розказуючий
— наказовий [VII]
— наказуючий [VI]
розкаль
Ро́зкаль:
— бездоріжжя, багно, велике болото [1]
— велике болото [X]
розкрутити
розкрути́ти: раздобыть [ІФ,1890]
розлабудати
Розлабу́дати:
— добути [14;48,I]
розлізлий
Розлі́злий:
— нерівний, покручений, незграбний [48]
розлюзовання
Розлюзо́вання:
— розслаблення [46-2]
розлюзування
Розлюзува́ння:
— ослаблення, занепад [46-1]
розлямпартуватися
— розлямпартуватися (199)<пол. rozlampartować — стати ледарем, розволочитися; [MО,VI]
розмівний
— балакучий [IV]
розмітувати
— розкидати, марнотратити [V]
— розмітувати [14, с. 262] – “розкидати” [СБГ, ІІ, с. 186]; [ІЦ-2009]
розможесь
Розмо́жесь:
— заволодіє, запанує, здобуде перемогу [10]
розмотулькувати
— розмотулькувати (177) — розмотувати [MО,V]
розпаношитися
— запаніти, запанувати [III]
розпаношіти
— запаніти [IV]
розпаношуватись
Розпано́шуватись:
— зміцнювати своє становище, відчуваючи себе в ньому паном, господарем [52]
розпарцельований
Розпарцельо́ваний:
— поділений на багато дрібних володінь [47]
— розподілений, розділений [45]
розпирснутися
— розпорошитися, розпилитися [V]
розпластаний
розпростертий, (реґіоналізм) .. Помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо над полонинами. [ЗБ 35]; [ВЛ]
розпоросити
— завинити [IV]
розпосочити
Розпосо́чити:
— закривавити, побити до крові [I]
— побити до крові, закривавити [21]
розправа
Розпра́ва:
— дискусія; [IV]
— дослідження, розвідка, розгляд [32]
— засідання суду, процес [48]
— розгляд справи повноважним органом, а також його рішення [54]
— судове засідання [46-2]
— тут: наукова праця [XX] ще не знаю, коли мені термін екзамену, та Ти тим не журися. Я просив Ягича, щоб поспішився, і надіюсь, що він не буде такий, щоб мав мені робити на зло. А визначувати термін перед тим, заким прочитати і одобрити розправу — не можна [XX]
— тут: стаття, розвідка, наукове дослідження; [53]
— Розправа (польсь. rozprawa) — судовий розгляд, незважаючи на недвозначний контекст, значить, на думку редакції, «дискусія» (537): «На сьому цар закінчив розправу. Обі спірні сторони мусили вийти з зали, поки цар з радними радився, який би тій скрутній справі видати вирок» (129). [MО,IV]
розправи
— розправи (161) — дискусія, нарада [MО,V]
розправка
розправка:
— невелика розвідка [53]
розправляти
— диспутувати [V]
— розмірковувати, (голосно) говорити [IV]
розпуди
Ро́зпуди:
— розгони, біганина то сюди, то туди [1,X]
розпука
Розпу́ка:
— безнадія, відчай, розпач [52]
розпуклий
— розтрісканий [IV]
розпукнутися
— розтріснутися, луснути [V]
розпучливий
Розпучли́вий:
— відчайдушний, безнадійний, безвихідний [47]
розрада
— розважання, потішання [II]
розривати
— розважати (нудьгу); [V]
розривка
Розри́вка:
— відпочинок [28]
— розвага, відпочинок [20;21]
— розвага, також в розумінні: перерва [II]
— розвага; також у розумінні перерва [IV]
— тут: перепочинок, розвага, дозвілля (в перерві між ділом) [8]
— розвага [I,V,VII]
Ро́зривка:
— розвага [ III,VI,X]
розруптати
Розру́птати:
— розрухати, розворушити [48]
розруха
Розру́ха:
— заворушення [47]
розсіл
Розсі́л:
— бульйон [1]
— квас, юшка [21]
розстайний
розстайна дорога — перехресна дорога [VI]
розтлівається
— тут в розумінні — розгорається [XIX] Чим ближче до наших часів, тим доля люду робочого (сільського і міського) ставалась правно легшою (хоч і не значно і не всюди), зате ж економічно чимраз тяжчою, тим тяжчою, чим живіше і серед убогих людових мас розтлівається почуття своєї людськості і бажання волі [XIX]
розтрепіханий
— розкуйовджений [I]
розтяглість
Розтяглість:
— обширність [46-2]
розфалатаний
Розфала́таний:
— подертий [19]
— порозриваний в різних місцях [VI]
— розірваний в різних місцях [VII]
розфалатати
Розфала́тати:
— розірвати на шматки [25]
розфійник
Розфі́йник:
— марнотратник [14]
— розпусник [I]
— «Розфійник» (марнотрат, марнотратник): «Адіть, говорять, пияк, розфійник, марнотратник! то ти мені вже тепер таке строїш?» (150) викладено «розпусник», незважаючи на контекст і словник Желехівського, який перекладає його німецьким «Verschwender». У контексті та й у цілому оповіданні немає найменшого натяку на те, щоб старий Василь коли-небудь був хоч трошки розпусником. Його можна вважати самодуром, п’янюгою, але не розпусником. Та й етимологія даного слова, наскрізь прозора, це заперечує. «Розфійник» виник з «розхвійник» у результаті переходу хв > ф, а «розхвіяти», від якого іменник утворений, значить, як подає словник Грінченка, «растратить, промотать». Таким чином, розфійник» є лише синонімом марнотратника. Якщо, однак, таке розуміння слова всупереч даним словника Желехівського та Грінченка не вдовольняло б з уваги на плеоназм, кумуляцію двох поряд однозначних слів, тоді можна б у чисто теоретичному плані виходити з польського «rozchwiać — не довести до бажаного кінця» (бойківсько-польські семантичні паралелі — не рідкість, пор. значення бойківського «мотика» і польського «motyka», з одного боку, і українського літературного «мотика» — з другого). В останньому випадку під «розфійником» можна б розуміти «невдаху», людину, якій у житті не везе, нічого не вдається. Такою людиною був і нещасний Василь.
розчепірити
розчепі́рити: разпять, развѣсить [ІФ,1890]
розшибатися
Розшиба́тися:
— бігати, тривожитися, піклуватися, турбуватися за когось, щось [48]
— побиватися, турбуватися, розриватися [III]
розщибати
Розщиба́ти:
— (собою): кидатися на всі боки [I]
— кидатися на всі боки [21]
розщибати собою
— кидатись [VI]
розщибатися
Розщиба́тися:
— кидатися на всі боки [23]
— побиватися, розриватися на частини [16]
— розриватися, побиватися, турбуватися [II]
— товктися, кидатися в неладі сюди й туди [X]
— товктися, метатися, кидатися в неладі сюди й туди [1]
— турбуватися, побиватися, кидатися [IV]
розщиба́тися: убиваться, метаться [ІФ,1890]
розщибнутися
Розщибнути́ся:
— (переносн.) — пропасти [14]
— «Розщибнутися» (перен. пропасти): «А ту ще й господарство со прахом пропало, хоч розщибнися на голотечі» (161) пояснене: «розщибати (собою) — кидатися на всі боки», незважаючи на те, що у тексті вжита форма «розщибнутися». Значення доконаного і недоконаного виду дієслів, врешті зворотних та незворотних дієслів не завжди тотожні (пор. хоч би бити: убити, нести: нестися), і тому в поясненнях їх змішувати не можна. У Желехівського «розщибатися» значить «sehr besorgt sein, sich den Kopf zerbrechen» (II, 838), що й відповідає точно і докладно значенню вжитого Франком слова. [MО,I]
ролета
Роле́та:
— штора [19]
— штора з дерев'яних планочок [18]
— віконна штора [II]
роля
— рілля [II]
рондлі
Ро́ндлі:
— казанки, каструльки [8]
ропа
Ропа́:
— (нафтова) неочищена нафта [I]
— нафта (неочищена) [V]
— нафта [X]
— соляний розчин високої концентрації; насичена солями вода солоних озер; нафта [54]
росіл
Росі́л:
Ро́сіл:
— бульйон, суп [IV]
— в розумінні: бульйон, суп [II]
— м'ясний суп, бульйон [VI]
— м'ясний суп [VII]
— суп, бульйон [19;25,51]
— юшка з волового м'яса [X]
рота
Ро́та:
— клятва, присяга [6]
рубатка
— зношена сорочка з грубого полотна [V]
рубатте
— руб'я, рубці від одежі [II]
рубок
Рубо́к:
— тонке полотно [25]
рубрика
— рубрика (401) (rubryka) [MО,III]
рубрум
Ру́брум:
— прохання, написане на половині аркуша, в кінці міститься адреса і короткий зміст прохання [20]
рув
— ревів [XI]
руваш
Рува́ш:
— нагорода [22,IV]
— Руваш (угор. rovás, пор. польсь. діал. rowas, бойк. раваш, рум. rǎvaş, rǎbój) — істор. берка, ціпок, прут, на яких неписьменні війти або корчмарі карбували висоту податків, данин, боргу тощо, редакція виклала словом «нагорода»: «— То я вже не знаю, як там йому той пан біг милосердний порахує. Певно, на добрий руваш не закарбує» (502). Виходячи з чисто бухгалтерських міркувань, треба б руваш пояснити як рахунок. У поточній мові добрий руваш — добре діло. Краще, однак, перекладати цілу фразу: закарбувати на добрий руваш — перен. порахувати за добре діло. Інше трактування цього звороту невірне й неможливе. [MО,IV]
руваш (22, 496) – “нагорода”; [ІЦ-2006]
ругання
— знущання [XII]
ругательний
— глумливий, насмішливий [IV]
рудимент
Рудиме́нт:
— залишок [35]
ружа
— троянда [IV]
ружний
— різний [IX]
рукристий
— сварливий, непривітний, [IX]
рулета
— віконна штора [II]
— штора [VI,VII]
румовище
Румови́ще:
Румо́вище:
— руїна [14,I]
— тут: попіл; пил від вибуху [51]
Румови́ща:
— руїни [19]
руни
Ру́ни:
— знаки старогерманської писемності; народний карельський і фінський епос [41]
рунтати
Ру́нтати:
— турбувати, руйнувати, красти, тягнути, цупити [45]
рупія
Ру́пія:
— індійська грошова одиниця (срібна і золота) [1,X]
руптура
— Грижа [XX] У неї літом була руптура, яку оперовано щасливо, а тепер проявилося божевілля на тлі зразу еротичнім, а потім релігійнім [XX]
рура
Ру́ра:
— (в печі) духовка [VI,VII]
— піч, груба [19]
— труба [51;52,53]
— труба, канал [12]
русак
— українець; українців у Галичині називали русинами [IV]
русин
— українець (так давніше в Західній Україні звали себе українці) [I]
— українець [VI]
— українець; українців у Галичині називали русинами [IV]
Руси́ни:
— в XIX ст. самоназва українського населення Галичини; звідси руський в розумінні український [44-1]
— назва українців західноукраїнських земель у побуті та в дореволюційній літературі [44-2]
— так звали українців у Галичині; звідси руський в розумінні: український [II]
русначок
— руснак, термін, подекуди вживаний замість „русин“ на Закарпатті [XI]
рустер
Ру́стер:
— сорт вина [53]
рустикальний
Рустика́льний:
Русти́ка́льний:
— селянський [44-1;46-1;46-2;47;51,IV,XIX] Розглянувшись в його статутах, в програмі його діяльності, бачимо, що банк сей під взглядом условій для довжника досить корисно різниться од таких п'явок, як банк рустикальний,—що банк частин і наших рільників-селян може бути дуже догідним джерелом кредиту [XIX]
— селянський [банк] [52]
— селянський, мужичий [2;21;22;1,X]
— сільський, селянський [VI]
— сільський [VII]
Русь
— Україна; [IV]
руський
— український [I,IV]
рутенець
— зневажлива назва в Галичині прихильників австрійського уряду [IV]
рутенський
— український (в зневажливому значенні) [I]
рутинований
Рутино́ваний:
— досвідчений [31]
ручий
Ру́чий:
— моторний, спритний [9,XII]
ручити
Ручи́ти:
— ручатися [44-1]
руштованє
руштова́нє: лѣса [ІФ,1890]
рцем
— скажімо [II]
рюмса
«плаксій»[ VI, 178] (мабуть, «улітературнений» вираз замість галицького плакса, ґімза) [ОГ]
ряд
Ряд:
— (від рядити) уряд [XII]
— уряд [46-1;46-2]
— уряд, самоврядування [14]
27.08.1995