обава
Оба́ва:
— боязнь [X]
— побоювання [43;44-1]
— побоювання, острах [1;2;52]
— побоювання, тривога [III]
— уповільнення, повільність [33]
обавляти
Обавля́ти:
— боятися [48]
обалений
— обалений (117)<пол. obwalonv — повалений, обвалений; [MО,VI]
обалення
Оба́лення:
— Знищення, руйнування [XVIII] Але різниця була тільки формальна; зміст революції був один і той сам: обалення середньовікових границь, що путали свободу чоловіка, обалення в ім'я вроджених, природних прав людини-одинині [XVIII]
— повалення, знищення [V]
— повалення, скинення (з посади) [43]
обалити
Обали́ти:
— повалити [11;16;45;46-1; I,IV,XIX] Науки французьких «просвітителів та енциклопедистів», в значній часті відгомін наук англійських натуралістів j та скептиків: Локка і Юма, а особливо Вольтера і Руссо, в значній часті відвернули французьку і європейську інтелігенцію! від католицизму, а велика французька революція обалила й послідню його підпору — самодержавне королівство, а в радикальнім розгоні на часок скасувала навіть була християнство [XIX]
— повалити, знищити [V,VI]
обали́ти: срѣзать, сжать [ІФ,1890]
обалювання
Оба́лювання:
— повалення [46-2]
обалювати
Оба́лювати:
— валити [2\;XIII]
обарінки
Обарі́нки:
— бублики [22]
обарінок
Об[в]арі́нок:
Оба́рінок:
— бублик [2;4;5;7;III-IX,XI-XIII]
— крендель, виріб із тіста, схожий формою на вісімку [51]
обахморити
— замітити, зауважити (Ів.Фр.) [II]
обахромити
Оба́хромити:
— виявити, винюшкувати [16]
обачінє
обачі́нє: милосердіе [ІФ,1890]
обачіння
— вибачливість, милосердя [I]
обвід
О́бвід:
— округ [46-2]
обводовий
Обводо́вий:
— окружний [46-2]
обдаси
— закаблуки, підбори [I]
обдукція
Обду́кція:
— лікарське обслідування трупа [V]
— медичний огляд [22]
— розтин [43]
— судово-медичний розтин, обстеження [20]
Абдукція, обдукція:
— судово-медичне обстеження, розтин [21]
абдукція:
— судово-медичне обслідування [IV]
— друкарська помилка: абдукція замість обдукція [MО,IV]
обдунція [??]:
— лікарське обслідування тіла з метою визначити причину смерті [IV]
— друкарська помилка: обдунція зам. обдукція [MО,IV]
обдунція
Обду́кція:
— лікарське обслідування трупа [V]
— медичний огляд [22]
— розтин [43]
— судово-медичний розтин, обстеження [20]
Абдукція, обдукція:
— судово-медичне обстеження, розтин [21]
абдукція:
— судово-медичне обслідування [IV]
— друкарська помилка: абдукція замість обдукція [MО,IV]
обдунція [??]:
— лікарське обслідування тіла з метою визначити причину смерті [IV]
— друкарська помилка: обдунція зам. обдукція [MО,IV]
обезвічити
Обезвічити:
— покалічити [III,VII]
— скалічити [XII]
— скалічіти [4]
обездушити
— відібрати сміливість (духу) [IV]
обезпека
Обезпе́ка:
— безпека [51]
оберок
Оберо́к:
— верхній одяг, сюртук [23]
— верхній одяг [I]
оберрок
Оберро́к:
О́беррок:
— сюртук [15,48]
обертас
— обертас (472)<пол. oberlas— круговорот, коловорот; [MО,VI]
оберштейгер
— шахтарський майстер [V]
об'єкція
Об'єкція:
— закид, докір [1,X]
обивателі
Обива́телі:
— тут: поміщики, шляхтичі [46-1]
обиватель
— громадянин [II,V,VI]
— поміщик [I,VII]
обивательський
— обивательський ( = поміщицький, 341) (obywatelski) [MО,III]
обивательчук
— син поміщика. і [III(339)]
обичайність
— моральність [IV]
обід
— обід ( = сніданок, 63 і 143) [MО,III]
обіжник
Обі́жник:
— циркуляр [41;46-1]
— циркуляр, письмове розпорядження, указ [47]
обійстя
Обійстя́:
Обі́стя́, обі́йстя:
— садиба, двір [1,21,51]
— садиба, хазяйство [X]
— селянська садиба [V]
обірник
— гній, погній [I]
— гній [III,IV]
обістя
Обі́стя́, обі́йстя:
— садиба, двір [51]
обіч
обіч: 1) обокъ, 2) покатость горы [ІФ,1890]
облeсний
обле́сний: льстивый [ІФ,1890]
обладований
Обладо́ваний:
— завантажений, заповнений [14]
облаз
обла́з: голая скала [ІФ,1890]
Обла́з:
— гола скеля [2;I]
— круча, урвище, стрімка скеля [XIII]
— обрив, круча [VI]
облази
Облази:
— підніжжя скали [16]
обліг
Обліг:
— тут: загальна сума заборгованості, вексельних зобов'язань; боргове зобов'язання [44-1]
обліги
— зобов'язання, облігації, векселя [XIX] Край видає паперові обліги (зобов'язання); за посередництвом банків ті обліги пускаються в курс у краю, продаються в цілій державі або й поза її границями, а одержані гроші, се власне затягнена позичка, бо продані обліги треба потім рік-річно сплачувати, а то капітал і проценти [XIX]
облог
Обло́г:
— Обло́гом лежати: перебувати в занедбаному стані [47]
обломити
обломи́ти: поколотить [ІФ,1890]
облятований
Облятова́ний:
— випробуваний [43]
облятувати
Облятува́ти:
— вписати документ в судову книгу [40]
обмаєний
— прикрашений (зеленню) [IV]
обмаїти
— прикрасити зеленню [III]
обніжє
обні́жє: 1) цвѣточная пыль, которою пчелы нагружаютъ свои ножки, 2) подножникъ у стола [ІФ,1890]
обов'язок
Обов'язку пошукати собі: пошукати собі служби, праці [III]
обойчик
— обойчик (158) < польськ. obojczyk — священичий комірець [MО,V]
обол
О́бол:
— грецька дрібна монета [45]
— дрібна монета [9]
оболок
— табун, зграя (Ів.Фр.) [II]
о́болок: стая, табунъ [ІФ,1890]
оболонь
Боло́нь, оболонь:
— лука, пастівник [2;XIII]
обора
Обо́ра:
— відгороджена частина подвір'я з приміщеннями для худоби; загорода, загін [51]
— загорода для скоту [IV]
— обора [14, с. 262] – “місце, на якому розташовуються будинок і господарські споруди; садиба, обійстя” [СБГ, ІІ, с. 10]; [ІЦ-2009]
обо́ра: скотный дворъ [ІФ,1890]
оборіг
Оборі́г:
— вкрита дашком повітка для зберігання сіна [24]
— піддашшя на чотирьох стовпах для зберігання сіна та ін.; кількість сіна, що вміщується під такою повіткою [21]
— повітка на чотирьох стовпах для зберігання збіжжя [13]
— повітка на чотирьох стовпах для зберігання збіжжя і т. ін.; кількість сіна, що вміщується під такою повіткою; стіжок [1]
— покрівля на чотирьох стовпах, під якою складають сіно, снопи [18,III]
— покрівля на чотирьох стовпах, під нею складають сіно чи збіжжя [X]
— рухомий дашок на чотирьох стовпах, під яким зберігається сіно [46-1;46-2]
— солом'яна покрівля на чотирьох стовпах (на сіно, на збіжжя) [V]
— солом'яна покрівля на чотирьох стовпах для сіна, збіжжя тощо [I]
— солом'яна покрівля на чотирьох стовпах, де складають сіно та ін [VIII]
— солом'яна покрівля на чотирьох стовпах, під якою складають сіно, збіжжя [XI]
— солом'яна покрівля на чотирьох стовпах; під нею складають хліб, сіно і ін [VI,VII]
— солом'яне покриття на чотирьох стовпах, під яким складають хліб, сіно [IV]
— споруда на чотирьох стовпах для зберігання снопів сіна, збіжжя [36]
оборожина
Оборо́жина:
— один з чотирьох стовпів оборогу [IV]
— стовп в оборозі [24,III,VI]
оборотність
— зручність, меткість [IV]
обпукати
Обпу́кати:
— обстукати [14,I]
обрабувати
Обрабува́ти:
— пограбувати [43]
обради
— засідання [XIX] Статут сей прийшов під обради сойму 1880, потерпів однако ж рішуче фіаско; майже ніхто, ніяка партія не боронила його, а причиною сього було се дивне явище, що сей статут інституції, котрої ціллю було рятування селян, виключав попросту селян од Кредитової помочі, назначуючи (в §4) найменшу вартість гіпотеки на 1000 зр., вартість, якої лиш незначна часть селянських господарств доходить [XIX]
образ
— картина [V]
образи:
— картини [VI,VII]
образовий
Образо́ві (речення)::
образні (речення) [50]
образуватися
— тут: набувати освіти [XIX] Товариство заступає робітникові місце родини і школи,— там він і забавляється, і образується, там находить потіху по перебутім горі і скріплення та надію на будущу кращу долю [XIX]
обресклий
— обресклий (325) — напухлий [MО,V]
обривки
— добавки, додатки [I]
обривок
— відрахування з платні [V]
обридливий
— огидний [V,XII]
обрідлий
Обрі́длий:
— рідко зарослий [2;XIII]
оброжа
Обро́жа:
— нашийник [28]
оброплений
— забруднений ропою [IX]
оброть
Обро́ть:
— вуздечка [12]
— недоуздок [47]
обруб
Обру́б:
— межа [V]
— межа; за обрубом: за межами [VI]
— об'єм, межа; за обрубом: за межами [VII]
— обсяг, край, грань [X]
— окрема частка, ділянка землі [44-1]
— рос. объем, протяжение (Ів.Фр.), в обрубі — в межах сфери, обсяг [III]
о́бруб: объемъ, протяженіе [ІФ,1890]
обрус
Обру́с:
О́брус:
— скатерка [14]
— скатертина [10;20;13;19;51;52]
обрушити
— розгнівити [VI,VII]
обрушитися
— навалитися [II]
обрѣтоша
— знайшли [XI]
обсервантка
— спостерігачка [II]
обсерватор
Обсерва́тор:
— тут: спостерігач [42]
обсерваційний
Обсерваці́йний:
— спостережливий; аналітичний [50]
— спостережний [25]
обсервація
Обсерва́ція:
— огляд, спостереження [21;36;46-1;47;III]
— спостереження [29;30;35;48;53]
— спостереження, обстеження [44-2]
— Спостережливість [XVIII] Пластичність тих описів, багатство і густота красок, незрівнянна бистрість обсервації і сила слова роблять сю книгу одною з найзамітніших появ французької літератури [XVIII]
обскурантизм
Обскуранти́зм:
— вороже ставлення до науки, прогресу; мракобісся [54]
обскурний
Обску́рний:
— реакційний, мракобісний [46-1;46-2]
— ретроградний, реакційний [30]
обснова
— від слова обснувати (нитками) [XI]
обсталюнок
Обсталю́нок:
— замовлення [24;51,52;IX]
обстоя
Обсто́я:
— обставина [51]
обталапаний
Обтала́паний:
— забруднений в болото [14]
— замочений, заболочений [I]
обтала́паний: загрязненный [ІФ,1890]
обтеклий
— обмазаний, такий, що обплив (обтік) чимось [V]
обтрасканий
— заболочений [IV]
обхамрати
Обха́мрати:
— обчистити, до ладу довести [III]
— обчистити, привести до ладу [14]
— обчистити, привести до ладу [I]
— обхамрати [14, с. 255] (обхарити) – “обчистити” [СБГ, ІІ, с. 13], “обчистити, привести до ладу” [14, с. 473]; [ІЦ-2009]
обха́мрати: почистить [ІФ,1890]
обхід
— святкування, свято [V]
обходити
— (напр., річницю уродин): святкувати [IV]
обцас
— закаблук [IV,VI,XII]
обцаси
Обца́си:
— каблуки [27]
обчистити
[ II, 25] «обікрасти» [ОГ]
обшар
О́бшар:
— (двірський): двір, поміщицькі маєтки [VII]
— двір, поміщицькі маєтки [19]
— територія господарства поміщика, що становила окрему адміністративну одиницю [44-1]
обшивка
— комір сорочки [VI]
— обшитий край одягу; комір [V]
общепитися
— сильно (мов з чіпками) вчепитися [IV]
оварінок
Об[в]арі́нок:
— крендель, виріб із тіста, схожий формою на вісімку [51]
ове
О́ве:
— друге [48]
— Друге [XX] Я розказував Вам щиро, що у нас діється, що я і другі думаєм про те і ове,— Вам подобається жадати ще більше [XX]
овоє
О́воє:
— інше (церковносл.) [52]
овшім
О́вшім:
— (і овшім): авжеж, охоче, дуже радо, з приємністю [VI]
— (і овшім): дуже радо; з приємністю [VII]
— авжеж, гаразд, нехай, тим більше [52]
— авжеж, звичайпо [II]
— авжеж, охоче [22]
— авжеж, охоче, дуже радо, з приємністю [VIII]
— авжеж, охоче, з приємністю, радо [24]
— авжеж, охоче, і приємністю, дуже радо [IX]
— дуже радо, з приємністю [20]
— звичайно, прошу [51]
— зовсім, взагалі [45]
— охоче [10]
— охоче, дуже радо [11]
— охоче, дуже радо, з приємністю [12;25]
— охоче, звичайно [8]
— справді, дійсно так [IV]
— так, добре [15;19;I]
— так, справді [18;III]
— тут: охоче [V]
оглада
Огла́да:
— (в поводженні) – лоск, гарні манери [12]
— добрі манери, вишколена поведінка [IV]
— полегкість, пільга, гарні манери [25]
огневий
— огнева сторожа: пожежна сторожа [IV]
огнива
— чотири стовпи, що підпирають покрівлю оборогу [IV]
— Огнива — горизонтальні бруски, жердки, на які спирається дах оборогу, редакція сплутала з «оборожинами» (стовпами оборогу), незважаючи на контекст і словники Грінченка та Желехівського. У тексті сказано: «Над ним було нутро оборога — прості палички, позаверчувані скісно в огнива, бігли догори і збігалися разом у чубі» (330). Словник Желехівського (т. І, стор. 554) подає: «огниво — ramenähnlicher Querbalk zum Einfügen etc.» Словник Грінченка (т. III, стор. 36) пояснює ще точніше: «огниво... в крыше оборога: каждая из четырех горизонтальных жердей, составляющих четвероугольник, являющийся основанием крыши». Редакція дала інше, своє, тлумачення: «чотири стовпи, що підпирають покрівлю оборогу» (534). [MО,IV]
огниво
Огни́во:
О́гниво:
— кільце в ланцюзі [48;XX] Маю вже яко-тако вироблений план до первого огнива трилогії, котрого предметом єсть борба богів з Титанами [XX]
— кільце [I]
— тут: кільце [15]
— тут: хоч і важливою, але тільки складовою частиною. Пряме значення: сталева платівка в замку кремневої рушниці [XIX] А позаяк, дякувати вислідам учених, почавши від Гете аж до Дарвіна і Гекслі, звалений зістав переділ між чоловіком і звірами, і чоловік з ділі і вінця всіх творів усеї природи очутився тільки одним, огнивом її безконечного ланцюга, то й не дивно, що іменно ті самі закони біологічні, викриті в зоології, сміло приложено й до чоловіка, до суспільності людської зі всіма її матеріальними і духовними здобутками [XIX]
— огниво (355) польськ. ogniwo — ланка [MО,V]
огник
— огник (29) —смілка (lychnis viscaria L.); [MО,VI]
огнищанин
Огнища́нин:
— хазяїн [2;XIII]
оголомшити
оголомши́ти: прибить, оглушить [ІФ,1890]
огурний
Угу́рний, огу́рний:
— сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3]
оґер
О́ґер:
— жеребець [53;54]
одамашок
— барвиста шовкова тканина [XII]
одва
— ледве [XI,XII]
одвах
О́двах:
— гауптвахта [19;21;47;IV,VI,VII ]
— гауптвахта, караульне приміщення [46-1;46-2]
— одвах (310) (odwach) [MО,III]
одвертий
Отве́ртий, одве́ртий:
— відкритий [51]
одвірник
Одві́рник:
— сторож, вартовий [32]
одвірок
одві́рок: толстыя доски сложенныя въ видѣ рамъ, въ которыхъ вращается дверь [ІФ,1890]
одвітний
— відповідний [IV]
одвічальність
Одвіча́льність:
— відповідальність [47]
оде
Оде́:
— ось тут [2;XIII]
— осьде, тут, кожної хвилини [V]
одебеліти
Одебелі́ти:
Одебе́літи:
— завмерти зі страху [16]
— застигнути (з жаху, холоду), завмерти (з жаху) [I]
— здеревіти, помертвіти (Ів.Фр.) [II]
— остовпіти, завмерти з жаху [25]
— остовпіти [IV]
оде́беліти: оторопѣть, помертвѣть [ІФ,1890]
оденки
Оде́нки:
— стіжки, решти соломи в скирті [21]
— стіжки, рештки соломи в скирті чи в оборозі [IV]
одерзнути
— видужати, набратися сил [V]
одідичити
Одіди́чити:
— успадкувати [45]
одіум
Оді́ум:
О́діум:
— ненависть [45]
— ненависть, відраза, нехіть [49]
одмін
Одмі́н:
— викуп [42]
одностайний
— одноманітний, монотонний [III]
— одноманітний [IV,V,VI,X]
одностайність
— монотонність, одноманітність, однобірність [II]
— одноманітність [I]
— тут — одноманітність [XIX] Спосіб праці в ній зразу ж змінився: ті самі дрібні, ручні знаряди, та сама одностайність, односторонність і видосконалення робітника в одній незначній спеціальності, з занедбанням і заморенням прочих його духовних і тілесних сил [XIX]
однотяглий
Однотя́глий:
— єдиний, послідовний [45]
одра
О́дра:
— заразна хвороба з високою температурою і висипом [44-1]
— кір (хвороба) [47]
— кір [19;VI,VII]
одробина
— дрібка, крихта [XII]
— крихта, дрібка [X]
ожіг
О́жіг:
— палиця, якою перемішують жар, паливо [54]
ожог
— палиця для мішання вугілля в печі [VI]
ознаймити
Ознайми́ти:
— заявити [46-2]
— тут: оголосити [XIX] Заледве комісар циркулярний п. Нітше скінчив випитування міщан і об'явив їм своє рішення, увільняючи їх від роблений недравної панщини, коли в тім д. 9 червня 1789 р. явились у грималівськім дворі перед самою княжною депутати і пленіпотенти містечка Товстого і не тільки відступили від усякого процесу проти домінії, не тільки зреклися тої вільності, яку їм ознаймив п. комісар, і всяких улегшень, які могли для них в тій справі вийти від губернії, але прирекли навіть ніколи на будуще ніяких процесів з домінією не зачинати [XIX]
оказ
о́каз:
— На о́каз: на зразок [48]
оказале
Оказа́ле:
— показне [10]
оказалий
Оказа́лий:
— показовий, поставний [6]
оказовий
Оказо́вий:
— від оказувати — виявляти, обзиватися [27]
окап
О́кап:
— (дощаний) — тут: заслона (з дощок) [16]
— дошка, висунута з-під стріхи, щоб дощова вода падала далі від хати [VI]
— капотіння; місце в даху, звідки скапує вода [II]
— місце, де дощова вода скапує з даху; скапування [54]
— острішок [21;15;18]
— піддашшя (зроблене для того, щоб дощ не нищив стін) [III]
— піддашшя [IV]
окіл
— округа (колишня більша адміністративна одиниця в Австрії) [IV]
оклад
Окла́д:
— матеріал для обкладання, обгортання [25]
— надбавка [21]
— прибавка [IV]
окладець
Окла́дець:
— компрес [20]
— припарка, компрес [II]
околот
около́т: куль соломы [ІФ,1890]
окольники
Око́льники:
— розпорядження по околиці [26]
окоман
око́ман: съ польскаго ekonom, управляющій хозяйствомъ [ІФ,1890]
— економ, завідуючий економією, панським майном (Ів.Фр.) [II]
— перекручене: економ [VI,VII]
окон
— оконем ставитися: ставати диба [II]
оконечно
Оконе́чно:
— остаточно [2;I,XIII]
окописько
Око́писько:
— кладовище [20]
окопище
— єврейське кладовище [V]
окрак
О́крак:
— верхи [43]
— Сідати окрак: сідати верхи, обхопивши ногами [25]
окріплий
— скостенілий [IV]
окріпнути
— (про кров) застигати [VI]
окруження
Окру́ження:
— оточення [54]
окружник
Окру́жник:
— циркуляр, обіжник [46-1;46-2]
окрути
О́крути:
— назва птаха [13]
окрушини
Окру́шини:
— крихти [48]
октава
Окта́ва:
— формат в восьму частину аркуша; восьмий день після свята [46-2]
октоїх
Окто́їх:
— книга церковного співу, поділена на 8 гласів (наспівів) [30]
октройований
Октройо́ваний:
— наданий зверху [46-1;46-2]
— тобто наданий самим урядом, а не ухвалений парламентом [47]
окульбачити
Окульба́чити:
— осідлати [10]
окуп
О́куп:
— викуп [40;XII]
оле
Оле:
— о, ох [30]
олива
Оли́ва:
— олія [54]
олітки
Олітки́:
олітки́: нечистоты [ІФ,1890]
— нечистоти [15]
оляди
Оля́ди:
— човни, кораблі [6]
омаста
Ома́ста:
Ома́сті, ома́ста:
Ома́сть, ома́ста:
— жир [21]
— жир, підлива [44-2]
— жир, приправа [18]
— жир; приправи [1]
— товща, жир [IV]
омасті
Ома́сті, ома́ста:
— жир; приправи [1]
омасть
Ома́сть, ома́ста:
Ома́сть:
О́масть:
— жир [16,21,54]
омелюх
Омелю́х:
— пташка [13]
омет
— вир [IX]
ометиці
— відходи [V]
омешкати
оме́шкати:
— занедбати, забути [IV]
— Не оме́шкати: не забаритись [48]
— не омешкаю: не забарюсь [XX] Заразом всегда буду старатись уділяти Вам своїх помислів до всяких нових творів і не омешкаю во всякім згляді користуватись Вашими радами [XX]
омпно
О́мпно:
— прикро, жаль [23]
омут
— хомут [XI]
онагр
Она́гр:
— дикий осел [52]
ониматися
— вагатися [III]
оніматися
Оніма́тися:
— вагатися, гаятися [24;IX]
— вагатися [II]
— здержуватися [IV]
оногди
Оногди́:
Оно́гди:
О́ногди:
— недавно [24]
— недавно, цими днями [15]
— он тоді, тоді, недавно [I]
— тоді, колись [6]
— недавно [V]
оногді
— недавно [IX]
оноді
— недавно [IV,V]
онодішний
— недавній [III]
ономатопоетика
Ономатопое́тика:
— Наслідування людською мовою звуків природи і тварин [XX] Шлю також початок матеріалів — Ономатопоетика, думаю, що на сей раз вистане, — другим разом пришлю їх решту і збірничок матеріалів про шляхту (приповідки, оповідання і т.д [XX]
— розділ поетики, що вивчав наслідування людською мовою звуків природи і тварин [48]
онучі
онучі (21, 452) – “тканина, що нею обмотують ноги перед взуванням”; [ІЦ-2006]
онучкар
— міняйло різних товарових дрібничок (сережки, дзеркальця, персні та ін.) на онучі [X]
— онучкар (188) — ганчірник [MО,V]
опака
Опо́ка:
— вапняк, легка гірська порода [22]
— крейда [30]
— крейдяна скеля [XIII]
— скеля [9;V,X]
— тверда легка гірська порода [1;2;21]
опака:
— вапняк, змішаний з глиною [IV]
— друкарська помилка: опака зам. опока [MО,IV]
опалати
Опала́ти:
— віяти (зерно) [4]
— віяти зерно [XII]
опалість
— палкість [I]
— пересердя [V]
— пересердя; в опалості — зопалу [IV]
опалка
Опа́лка:
— кошик [6]
опанча
Опанча́:
— старовинний верхній одяг у вигляді широкого плаща [43]
опарат
— (церковний) ризи [III]
опасений
— товстий [XI]
опаслий
Опа́слий:
— товстий [27]
операт
Опера́т:
— ліквідаційний акт [XIX] Аж у вересні 1828 р. вичислила бухгалтерія суму довгу за збільшені підводові видатки з р. 1818 і 1819 в квоті 470 218 р. 46 к. віденської валюти, яку зараз покрито з шпихлірового фонду. В р. 1830 предложила бухгалтерія три часті ліквідаційного операту шпихлірового фонду, [XIX]
— розпорядження, опис стану лісового господарства [44-2]
опертись
Опе́ртись:
— тут: знаходитися [53]
опинка
Опи́нка:
— запаска [27]
— запаска, рід фартуха [V]
— плахта, запаска [51]
опир
Опи́р:
— упир, вампір [48]
опирати
опира́ти: (десь) обрѣтаться, доходить [ІФ,1890]
опінія
Опіні́я:
Опі́нія:
— громадська думка [21;37;43;44-2;51;52;IV]
— громадська думка, погляд [50;54]
— думка (громадська, політична, публічна) [47]
— думка [30;XVIII,XIX] На підставі одного апостольського речення «ta ceat mulier in ecclesia», речення, що було випливом, може, індивідуального настрою або популярної опінії даної хвилі, але зрештою не мотивоване ніяким «божим», ані людським законом [XIX]
— думка, переконання [53]
— думка, погляд [28;39]
— думка, погляд, переконання; громадська думка [44-1]
— думка, погляд, припущення [40;49;29]
— загальна громадська думка, погляд, припущення [45]
— загальна думка, громадська думка [20]
— загальна, громадська думка, [VI,VII]
— погляд, думка [46-1;46-2]
— погляд, загальна (громадська, політична, публічна) думка [36]
— точка зору [19]
— точка зору, загальна думка, громадська думка [35]
опір
— піти до опору: почати опиратися, супротивитися [III]
опліт
— захист, охорона [XI]
оплітки
— покидьки, сміття [II]
опова
Опо́ва:
— заслона, завіса [2]
оповідь
— див. заповідь [VII]
опока
Опо́ка:
— вапняк, легка гірська порода [22]
— крейда [30]
— крейдяна скеля [XIII]
— скеля [9;V,X]
— тверда легка гірська порода [1;2;21]
опака:
— вапняк, змішаний з глиною [IV]
— друкарська помилка: опака зам. опока [MО,IV]
опона
Опо́на:
— заслона, завіса [51;XIII]
— заслона [V]
опорядити
[ II, 16] (поль. oporządzić) «обікрасти» [ОГ]
опосочений
— облитий пасокою, кров'ю [VI]
скривавлений, (реґіоналізм) ..вила опосочена звірюка. [ЗБ 32]; [ВЛ]
оприскливий
— гнівливий [IV]
опришки
— народні повстанці проти поміщиків і влади в Галичині у XVIII ст [VIII]
— повстанці, народні месники [IV]
— повстанці, народні месники; також в розумінні, розбійники [V]
опришок
— повстанець, народний месник [II]
опришок (21, 389) – “розбишака, розбійник”; [ІЦ-2006]
опріснок
Опріснок:
— частина святих дарів римсько-католицького богослужіння [30]
опровадити
Опрова́дити:
— відсвяткувати [32]
опроцентувати
опроцептував [??] — освоїв [XIX] Многі з тих спосібностей перейшли від звірів і на чоловіка, котрий і тілесно і духовно в многих зглядах тільки побільшив, удосконалив і опроцептував талант, одержаний від своїх предків — звірів [XIX]
опрощення
Опрощення:
— прощання [13]
опрятний
— чистенький [III]
оптимат
Оптима́т:
— великий землевласник [46-1]
оптимати
Оптима́ти:
— в Стародавньому Римі реакційне політичне угруповання, яке виникло в другій половині II ст. до нової ери; до оптиматів належали представники багатих сенаторських родів, що виступали проти спроб демократизації суспільного ладу; в Галичині в публіцистиці XIX ст. оптиматами називали представників магнатських польських і українських полонізованих родів, які намагались зберегти в своїх руках політичну владу і соціально-економічні впливи [44-1]
опуд
— опудало [VII]
опука
Опу́ка:
— дзига (іграшка) [12]
— м'яч [IV]
опускати
— залишати [VI]
— покидати, залишати [II]
опустити
Опусти́ти:
— в окр. значенні: залишити [52]
— залишити, покинути [2;XIII]
— покинути, залишити [III,IV]
опуститися
— опуститися (334) — занедбатися [MО,V]
опущений
— залишений, покинутий; [VI]
— покинутий, залишений [V]
— покинутий, самотній [IV]
оп'ять
знову, наново, Хоч повалений, опять міцний і славний, вставав у боротьбі. [Звн 146]; [ВЛ]
орава
— юрба, купа, зграя [III]
ораниця
— зоране поле [III]
орація
Ора́ція:
— промова [31]
ордалії
Орда́лії:
— суд, вирок, випробування обвинуваченого тортурами [45]
ордалія
Орда́лія:
— суд божий, випробування обвинуваченого тортурами (вогнем, водою), які він мав витримати, щоб довести свою безневинність [39]
ордер
О́рдер:
— орден [25;46-2;VI,XII]
— орден; також: геральдичний документ [52]
ординаж
Ордина́нс, ордина́ж:
— кур'єр [51]
— ординарець, кур'єр [52]
ординанс
Ордина́нс, ордина́ж:
Ордина́нс:
— кур'єр [15;51;I,II,VI]
— ординарець, кур'єр [52]
— прислужник [20]
ординанси
Ордина́нси:
— розпорядження [43]
ординаріат
Ординаріа́т:
— єпископське або митрополиче управління [44-2;47]
— тут: церковне управління [44-1]
ординарія
Ордина́рія:
— оплата натурою [46-1;46-2]
ординація
Ордина́ція:
— регламент [46-1;46-2]
— тут: статут, положення [44-1]
ординувати
Ординува́ти:
— приписувати ліки [20]
ордонанц
— офіцер або солдат при команді, призначений для посилок та доручень [IV]
оречения
Оре́чения:
— висновок [46-2]
оречення
Оре́чення:
— висловлення погляду, присуду [20;VII]
— офіційний висновок [44-1]
— рішення, висловлення [47]
— розпорядження [44-2;XIX] всупереч усяким правним нормам не привертає ідеально ad integrum того стану, який був перед виданням тих постанов та перед оголошенням даровизни, але сам, без мотивів, розпоряджається добром, яке по скасуванні всіх давніших законів та оречень у шпихліровій справі so ipso перестало бути публічним, державним добром, а зробилося приватним добром тих властителів, доміній, духовних та селян, що складалися на нього або для яких його виразно даровано [XIX]
ориння
Ори́ння:
— див. вориння [1;X]
оринь
О́ринь:
— серпень [46-1]
орієнт
Оріє́нт:
— схід [33;XVIII] Розкішний, розпущений і збабілий орієнт розточує ту римську силу, римську чесноту і характерність [XVIII]
орієнтальний
Орієнта́льний:
— східний [31;47]
орікати
— вирішувати, виносити присуд [XII]
ормени
Орме́ни:
— вірмени [36]
ормузд
— міфічний дух світла, сонця [X]
орнат
Орна́т:
— риза католицького ксьондза [21]
— риза латинських попів [IV]
орнати
Орна́ти:
— ризи [46-1;46-2]
орть
Орть:
— верхній одяг [10]
оруда
Ору́дки, ору́да:
— робота, турбота [51]
орудка
— дрібна справа [V]
Ору́дки, ору́да:
— дрібна справа [49]
— дрібне начиння [25]
— дрібні справи [IV]
— робота, турбота [51]
орчик
О́рчик:
— барок [27]
— барок, дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки упряжі [48]
орябок
Оря́бок:
— рябчик [13]
— рябчик [XII]
осeт
осе́т: родъ бурьяна [ІФ,1890]
осадник
Оса́дник:
— поселенець з польської шляхти на українських землях [43]
освідчати
— заявляти [IV]
освідчини
— передшлюбне признання [I]
освідчитися
— (о руку): просити руки [IV]
освінути
Освіну́ти:
— блиснути, засяяти [X]
— освітити, осяяти; розвиднітися [1]
освоїтися
— стати свійським, звикнути до людей (про диких звірів) [XI]
освягла
Освя́гла:
— змучена [16]
освяглий
— потомлений, знесилений [II]
осет
О́сет:
— рід бур'яну (Ів. Фр) [III]
— рід бур'яну (Ів.Фр.); осот [I]
— рід бур'яну [5,7;XII]
осилити
перемогти, Роздумавши, хотів я осилити себе. [Звн 378]; [ВЛ]
осина
Оси́на, оссина́:
— вигук прокляття, пов'язаний з міфологічними уявленнями про властивості дерева осики в боротьбі з нечистою силою [52]
осип
О́сип:
— данина зерном [44-1]
— данина феодалові зерном [44-2]
— натуральна данина зерном [46-2;46-1]
осідки
Осі́дки:
— місце поселення [13]
оскарб
О́скарб, о́скард:
Оска́рб:
— кирка [14,51;V]
— мотика, кирка [25]
— мотика [I]
— трощильний молот, розбивачка [II]
оскард
О́скарб, о́скард:
Оска́рд:
— кирка [2;15;51]
оскупно
— скупо, обмаль [III]
осліп
на осліп: очертя голову [ІФ,1890]
основатель
Основа́тель:
— засновник [53]
основний
Основни́й:
— твердий, грунтовний [46-2]
особливий
— незвичайний [IV]
особовий
Особо́вий:
— (вагон) — пасажирський вагон [1]
— Особовий вагон: пасажирський [X]
— поїзд особовий: пасажирський поїзд [III,IV]
— (поїзд): пасажирський [XI]
оспалість
Оспа́лість:
— сонливий стан [V]
— сонливість, недостача енергії [21;IV]
оссина
Оси́на, оссина́:
— вигук прокляття, пов'язаний з міфологічними уявленнями про властивості дерева осики в боротьбі з нечистою силою [52]
— одна з форм прокляття [10]
остантивний
Останти́вний:
— виставлений напоказ [40]
остенативний
Остенати́вний:
— чванливий, марнославний [51]
остентантивний
Остентанти́вний:
— чванливий, марнославний [40]
остентапійно
— Демонстративно [XVIII] Один маляр хотів визвати критика на поєдинок; інші купували номери газети, а здибавши на вулиці Вільмесана або Золя, дерли їх остентапійно [XVIII]
остентаційний
— На очах у всіх [XX] Москальофіли остентаційно винеслися, кажучи, що автор «поганить руський народ» [XX]
остентаційно
Остентаці́йно:
— демонстративно [31]
— демонстративно, навмисно, иа очах у всіх [48]
— чванливо, напоказ, демонстративно [45]
остентація
Остента́ція:
— демонстративність [46-1;46-2]
— підкреслення чогось з метою звернути особливу увагу [19]
— підкреслення чогось, щоб звернути увагу [VI,VII]
— спосіб поведінки, розрахований на те, щоб звернути чиюсь увагу [44-2]
остень
О́стень:
— батьківський [5;7]
ості
Ості:
— риб'ячі кісточки [5,7;XII]
остік
О́стік:
— східний вітер [9]
осторога
— матися на осторозі (107) — бути обережним, пор. пл. mieć się na ostrożności; [MО,VI]
острівка
Острі́вка:
— дерев'яна споруда у стозі, щоб вітер не розвіяв сіна [IV]
— дерев'яний каркас у стозі, зроблений, щоб вітер не розвіяв сіна [21]
— Звичайний ялиновий кіл з обрізаними до половини гілками, на якому сушать сіно або доїв кола якого ставлять копиці, став «дерев'яною спорудою». Так пояснена карпатська острівк (534). [MО,IV]
острівка (21, 449) – “дерев’яний стояк в основі копиці сіна”; [ІЦ-2006]
острог
Острог:
— тут: тюрма (в Росії) [52]
остроки
Остроки́:
— клапті [II]
— торочки [16]
остро́ки: рваныя тряпки [ІФ,1890]
ость
— див. вість [IV]
осциляція
Осциля́ція:
— коливання [44-1]
ось
— вісь [XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. д., сама собою, в живих образах розвинеться при таких оповіданнях в понятті народу географія, стане немов здобутком його власної мислі, а не вивченим напам'ять і нестравним баластом незрозумілих термінів [XIX]
отвертий
Отве́ртий, одве́ртий:
— відкритий [31;51]
отворитися
Отвори́тися:
— відкритися [46-2]
отень
— батьківський [XII]
отіпати
— бити ногами, кидатися на всі боки [V]
отожсамлювати
Отожса́млювати:
— ототожнювати [46-1]
отохлонь
— безодня [IV]
отхлань
Отхла́нь:
— безодня [2;XIII]
— морський намул [10]
отцезія
Отце́зія:
— прийми [21]
— Йти на отцезію: приставати в прийми (до жінки) [I]
отягатися
Отяга́тися:
— відмовлятися, затримувати [34]
— зволікати [52]
оферент
Офере́нт:
— той, хто пропонує послуги, товари тощо [44-1]
оферма
Офе́рма:
— нездара (тут: нездатний до війська) [48]
— Нездатний до війська [XX] З мене alter Гриць Турчин і оферма, як се мож було надіятися [XX]
— неповороткий, невимуштруваний вояк [XI]
оферта
Офе́рта:
— пред'явлення умов, на яких одна сторона, готова укласти договір з другою [XI]
— пропозиція [46-1;46-2;49]
— пропозиція, умова [47]
— умови, на яких сторони готові укласти договір [2]
— Формальна пропозиція [XX] Роздумавши над тим, що висказав Впов. Голова «Р. бесіди», посол др. Савчак у моїй присутності на засіданню Виділу в неділю д. 4 декабря 1893 р. про потреби театру руського на слідуючий рік, головно ж про потреби репертуару, я осмілююсь зі свого боку предложити Світлому Виділові ось яку оферту [XX]
— формальна пропозиція з боку особи або підприємства для здійснення якихось дій за визначених умов [50]
— формальна, офіційна пропозиція [24]
офіра
Офі́ра:
— жертва [44-2]
офірка
Офі́рка:
— незначна жертва [16;47]
офірувати
Офірува́ти:
— жертвувати [30;51]
офіцина
Офі́цина:
Офіци́ни, офіци́на:
— крило будинку, флігель [13;21]
— тут: флігель [25]
— флігель [20]
— флігель, звичайно – приміщення для слуг [19]
— флігель, крило дома від подвір'я або саду [II]
— флігель, крило дому від подвір'я [IV]
— флігель; звичайно - приміщення для слуг [VI,VII]
офіцини
Офіци́ни, офіци́на:
— флігель, звичайно – приміщення для слуг [19]
— флігель; крило дому від подвір'я або саду [III]
офіціал
Офіціа́л:
— нижчий чиновник, дрібний урядовець [20]
— священик, що здійснював духовний суд за дорученням єпископа [46-1;46-2]
— службовець [50]
— судовий канцелярський службовець [VI]
— службовець [II]
офіціаліст
— службовець [II]
Офіціалі́ст:
— панський службовець (писар, економ, управитель) [VI]
— постійний службовець у поміщицьких маєтках (економ, лісничий, агроном, технік, судовий чиновник) [44-2]
— службовець [19]
— службовець в приватному маєтку, службовець низького чину [47]
— службовець поміщицького маєтку [46-1;46-2]
— службовець у панському маєтку: економ, гуральник, писар тощо [1]
— службовець у поміщицьких маєтках (економ, лісничий, контролер лісів, агроном, ветеринар, технік; чиновник, зокрема в суді) [44-1]
— службовець, в панському маєтку: економ, гуральник, писар і т. д [X]
— службовець, економ у панському маєтку, дрібний чиновник [21]
— службовець [III,IV]
— тут: чиновник [XIX] Але піддані товстецькі, привикші до неспокоїв і непослуху, по двох місяцях за почином Головача вислали до губернії жалобу, в котрій узнають вправді заключену з домінією угоду, а тільки жалуються на офіціалістів , котрі їх б'ють і збороняють їм вступу в ліс [XIX]
— чиновник, що працював у панів (писар, економ, управитель) [VII]
офук
Офу́к:
— гонор [51]
— гонор, погорда [25]
офукнути
Офу́кнути:
— Крикнути [XX] По процесі Анни я був у Будз. і просив: той офукнув мене і каже, що віддати міг би їх тільки Вам або мені тоді, коли буду мав від Вас повномочіє [XX]
— прикрикнути, осаджувати [48]
офукнутися
— гримнути, нагукнути на кого [II]
— гримнути, огризнутися на когось [XII]
— обуритися і відповідним рухом дати вияв цьому обуренню [VII]
— обуритися; відповісти рухом, дати вияв цьому обуренню [V]
офуркнутися
— обуритися і відповісти рухом, дати вияв цьому обуренню [VI]
Офуркну́тись:
— гримнути, огризнутись на когось [19]
охаб
— багно, старе русло ріки [IV]
охаблений
Охабле́ний:
— стертий, непотрібний, проклятий [21]
— стертий [IV]
охаб'я
— гнилі колоди, повалене дерево [I]
охляп
— (сісти): швидко («охляп» значить власне без сідла ; від дієслова «хляпнути» — упасти скоро) [VII]
охмістриня
Охмістри́ня:
— жінка вахмістра [11]
оховстати
Охо́встати:
— приборкати [6;XII]
охота
— забава, гуляння [I]
охотник
Охо́тник:
— доброволець [16]
— тут: доброволець [25]
охочий
Охочий:
— в окр. значенні: доброволець [52]
оциганити
— обдурити [III]
очиншований
Очиншо́ваний:
— переведений на чинш, тобто той, хто платить феодальні повинності в грошовій формі [44-1]
очиншування
Очиншува́ння:
— визначення розміру чиншу з господарської одиниці [44-2]
— оподаткування [47]
очитання
Очи́тання:
— начитаність [47]
очко
— очко (60) (oczko = петля в панчосі) [MО,III]
очкур
Очку́р:
— пояс, шнур, протягнутий у верхню частину штанів [42]
очутити
— очутити (161)<пол. ocucić—привести до пам’яті; [MО,VI]
ошацований
Ошацо́ваний:
— оцінений [44-1]
ошацовання
Ошацо́вання:
— вартість [47]
— оцінування [IV]
ошацування
Ошацува́ння:
— оцінка [44-1]
— оцінування [21]
ошацьований
Ошацьо́ваний:
— оцінений [44-2]
ошвабити
Ошва́бити:
— одурити [13;XII]
ошвар
О́швар:
— обаполок [26;V]
ошука
Ошу́ка:
— обман [43]
ошуканство
Ошука́нство:
— обман, обдурювання, шахрайство [47]
ошуст
— дурисвіт [V]
ощипок
Ощи́пок:
— вівсяний корж [23]
ощіпок
Ощі́пок:
— вівсяний корж [21]
— прісна паляниця, корж з вівсяного борошна [IV]
— тонка паляничка, корж [II]
ощіпок (21, 68) – “вівсяний корж”; [ІЦ-2006]
27.08.1995