Словничок з творів Івана Франка (н)


на тузі
   на тузі:
     — Держати на тузі: триматись в напрузі [6]


на уряд
   На уря́д:
     — на замовлення [7;XII]


набавити
     — (комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги) [V]
     — (страху): нагнати [IV]


набезпечно
   Набезпе́чно:
     — напевно [2;14]
     — певно [I]
     


набилити(ся)
     — пригадати[ся] пригадуватися] [I]
     — «Набилитися, набилюватися» викладені як «пригадати (ся), пригадувати (ся)». Таке значення дійсно мають ці слова на Бойківщині: його фіксує також словник Желехівського. З таким значенням це слово вживається і польських діалектах, пор. nabylić. Але якщо таке значення застосувати до тексту: «Якесь мені погане на сон набилилося» (52), то виникає нісенітниця; «набилитися на сон» значить не «пригадатися на сон», а «приснитися», «мати неприємний віщий сон». Корінь слова «набилити» такий самий, як у рос. «быль» «былина». [MО,I]


набилювати
   Наби́лювати:
     — (думку): навівати, наганяти [IV]
     — говорити [XX] Станіславське жіноче товариство носиться з гадкою видання жіночого альманаха і не знаю, чи не задумує просити Вас або д. Вовка о статтю про теперішній стан жіночої справи в Європі, — щось подібного мені Кобринська набилювала, та не знаю, чи до того дійде [XX]
     — говорити, натякати [48]
     — натякати [16;II]
     — пригадати, пригадувати [I]
   наби́лювати: намекать [ІФ,1890]
     — «Набилитися, набилюватися» викладені як «пригадати (ся), пригадувати (ся)». Таке значення дійсно мають ці слова на Бойківщині: його фіксує також словник Желехівського. З таким значенням це слово вживається і польських діалектах, пор. nabylić. Але якщо таке значення застосувати до тексту: «Якесь мені погане на сон набилилося» (52), то виникає нісенітниця; «набилитися на сон» значить не «пригадатися на сон», а «приснитися», «мати неприємний віщий сон». Корінь слова «набилити» такий самий, як у рос. «быль» «былина». [MО,I]


набилюватися
   Набили́тися, наби́люватися:
     — пригадатися, пригадуватися; тут: приснитися, мати неприємний віщий сон [14]
     — пригадатися, пригадуватися [I]
     — «Набилитися, набилюватися» викладені як «пригадати (ся), пригадувати (ся)». Таке значення дійсно мають ці слова на Бойківщині: його фіксує також словник Желехівського. З таким значенням це слово вживається і польських діалектах, пор. nabylić. Але якщо таке значення застосувати до тексту: «Якесь мені погане на сон набилилося» (52), то виникає нісенітниця; «набилитися на сон» значить не «пригадатися на сон», а «приснитися», «мати неприємний віщий сон». Корінь слова «набилити» такий самий, як у рос. «быль» «былина». [MО,I]


набій
     — чиряк [I]


набіл
   Набі́л:
     — молоко і молочні продукти [27;VI]


набір
     — (набору) набраний тягар, крам [II]
     — навантаження [VI,VII]
     — тягар, вага [V]
     


набоженство
   Набоже́нство:
     — відправа в церкві [II]
     — служба Божа [54]
     — церковна відправа [IV]


наборзі
   Наборзі́:
   Набо́рзі:
   На́борзі:
     — на скоро, нашвидкуруч [VIII]
     — нашвидку, швидке [XII]
     — нашвидку [V]
     — нашвидкуруч [54]
     — незабаром, ось-ось [8]
     — швидко [25]
     — швидко [5,6,7,25]


наборник
   Набо́рник:
     — боржник, кредитор [8]


набуття
     — (убігаються о набуття) - тут: прагнуть надбати [XIX] В Франції, напр., уважають всі верстви суспільні книгу довгу крайового найбезпечнішим поміщенням заощаджених грошей і убігаються о набуття порученої державою ренти, а уділ ширшої публіки робить публічний кредит значно таншим [XIX]


нава
   На́ва:
     — частина костьолу або церкви між вівтарем і притвором, призначена для вірних [51]
     — неф (внутрішня частина храму) [II]
     — олтар [XVIII] Вступаємо до костьола поміж лавки в головній наві [XVIII]
   нави:
     — частини костьолу, часто відділені одна від одної стовпами [IV]
     — Нава (польсь. nawa <лат. navis) — архіт. неф. викладена як з граматичного, так і з стилістичного боку незадовільно: «Нави — частини костьолу, часто відділені одна від одної стовпами» (533). З пояснення виходить: 1) що нава не має однини; 2) що вона інколи може не відділятися від іншої стовпами, тобто може не бути нефом. Слово «часто» двозначне, і тому невідомо, чи воно в поясненні значить «часто», чи «густо». [MО,IV]


наввіритися
   Навві́ритися:
     — надоїсти [14]


навгурувати
   Навгурува́ти:
     — насаджувати, утверджувати [45]


навзаводи
   Навза́води:
     — наввипередки [47]


навидіти
     — любити [V]


навідворіть
   Навідворі́ть:
   Наві́дворіть:
     — навпаки [54]
     — навпаки, не так як треба [45]


навкірки
   Навкі́рки:
     — всупереч [48]
     — всупереч, наперекір [45]
     — наперекір [XIX] От до того-то діла й римський папа зволив приложити свою святішу руку і цілим способом уладження римського свята постарався вказати «світові» австрійських слов'ян однозгідною силою, всім серцем відданою Австрії, т. є. постарався вказати і Австрію новим центром, до котрого тепер тяготіють слов'яни і навкірки Росії, вказати її державою par excellence слов'янською й католицькою навкірки слов'янській, а не католицькій Росії [XIX]


навкучитися
   Навку́читися:
     — набриднути [13]


навміць
   навмі́ць:
     — Не навмі́ць: не сильно [16]
     — навміць робити (115)—робити міцно, тривало; [MО,VI]
     


навні
   Навні:
     — зовні [46-2]


навпак
     навпаки, Та біс підкусив вас брататись, братерство ж навпак повернути. [Звн 176]; [ВЛ]


навпірки
   Навпі́рки:
     — всупереч [4]


навправці
     — навпростець [V]


навпрість
     — навпростець [V]


навпроцапи
   I. Навпро́цапи:
     — наввипередки [14;22;21]
     — наввипередки [IV,V]
   II. навпроцапи́:
     — навпростець [XII]


навстріть
   Навстрі́ть:
     — назустріч [5;7]


навтичний
   Навти́чний:
     — навігаційний [44-1]


нагана
   Нага́на:
     — догана [26,39,47]


нагаратати
     — набити [XI]


нагварятися
   Нагваря́тися:
     — лаяти, нарікати [21]
   нагварятись:
     — жартувати [IV]
     — нагварятися (28) (польсь. діал. nagwarzać się, але значення їх різне) [MО,III]


нагін
   на́гін: наклонность [ІФ,1890]


нагінка
   Нагі́нка:
     — погоня [51]


наглити
     — нетерпляче настоювати, підганяти [XI]
     — спонукувати до поспіху [VI]


нагло
   На́гло:
     — раптово [52]
   на́гло: вдругъ [ІФ,1890]
     


нагнітка
   На́гнітка:
     — мозоль [46-1]
     — Незважаючи на форму родового множини нагніток («Треба припускати, що в кожній людині під грубою верствою егоїстичних нагніток тліє невигасла іскра божого огню» (218), від якої називний однини може звучати тільки нагнітка, редакція коментує: «Нагніток — мозоль» (501), тобто подає форму, на яку контекст не вказує. Треба звернути увагу, що ні в словнику Желехівського, ні в словнику Грінченка, ні на Бойківщині слово нагнітка не зустрічається, бо всюди там виступає тільки нагніток. З уваги на те. що в польській мові як обласне зустрічається nagniotka7 можна здогадуватися, що нагнітка у Франка — словотворчий полонізм. Однак справа вимагає детальнішого вивчення. [MО,VI]
     


нагніток
   Нагні́ток:
     — мозоль [19;20;46-2;VI,VII]
   Нагні́тки:
     — мозолі [41]
     — Незважаючи на форму родового множини нагніток («Треба припускати, що в кожній людині під грубою верствою егоїстичних нагніток тліє невигасла іскра божого огню» (218), від якої називний однини може звучати тільки нагнітка, редакція коментує: «Нагніток — мозоль» (501), тобто подає форму, на яку контекст не вказує. Треба звернути увагу, що ні в словнику Желехівського, ні в словнику Грінченка, ні на Бойківщині слово нагнітка не зустрічається, бо всюди там виступає тільки нагніток. З уваги на те. що в польській мові як обласне зустрічається nagniotka7 можна здогадуватися, що нагнітка у Франка — словотворчий полонізм. Однак справа вимагає детальнішого вивчення. [MО,VI]


наголінник
   Наголінник:
     — наколінник (у панцирі) [4]
     — частина лицарського панцира для захисту колін від ударів [XII]
     


наголовач
   Наголо́вач:
     — (капелюха) — тут: ободок капелюха [16]
     — уздечка [22]
     


надавчий
     — надавча книга: книга вхідної кореспонденції [II]


надаражатися
     — погорджувати, нехтувати [IV]
     — надаражатися (167) — гороїжитися [MО,V]


надаритися
     — надаритися (167) <польськ. nadarzyć się — трапитися [MО,V]


надвергти
     — накинути [V]


надвередити
   Надвереди́ти:
     — порушити, послабити [6]


надвережений
     — подержаний, наддертий [V (тут помилково ""надвережений"" замість ""надвержений"")]


надвержений
     — подержаний, наддертий [V (тут помилково ""надвережений"" замість ""надвержений"")]


надворний
   Надво́рний:
     — придворний [46-2]


надокладь
     — докладно; зовсім ясно [I]


надолужити
   надолу́жити: наверстать [ІФ,1890]


надпрокуратор
     — обер-прокурор (дорев.); верховний прокурор [II]


надрадця
   Надра́дця:
     — старший судовий радник [1;X]


надсильний
     понад сили; ненастанний - безперервний, (реґіоналізм) Ненастанна та зовсім ненадсильна праця, [ЗБ 60]; [ВЛ]


надтягати
   Надтяга́ти:
     — надходити [46-2]
     — підходити [V]
     


надуживання
     — надуживання (213) < пол. nadużywanie — зловживання; [MО,VI]


надужиття
   Надужиття́:
     — зловживання [47]
     — надужиття (37) < пол. nadużycie — зловживання; [MО,VI]
     


надурх
   Наду́рх:
     — наскрізь [2;XIII]


надштужувати
   Надштужува́ти:
     — надолужити [6]


назаводитися
     — наплакатися, налементуватися [I]


назавсігди
     — Наза́всігди оста́не: — назавжди залишиться [45]


най
   Най:
     — нехай [21]
     — най (188) — хай [MО,V]
     — Най ся преч каже: фразу вживають, коли говорять про смерть, недугу [18]


найдовідніше
   Найдові́дніше:
     — найпереконливіше [46-1]


найдрастичніший
     — Найгостріший [XX] Всім давнішим засудам, конфіскатам et cet. дали великоліпно по морді, признавши, що тайн. тов. нема, а конфісковані книжки (хоч читані були самі найдрастичніші виривки і то аж два рази) не містять нічого противозаконного! [XX]


наймі
   На́ймі:
     — бодай [15;18]
     — передусім, головно [V]
     — Наймі — бодай викладене словом «передусім, головно» (485): «Вибирайте кого знаєте, а наймі таких, щоби могли добре бігати» (381). [MО,V]


найстарший
     — найстарша річ ( = найважливіша річ, 288) [MО,III]


найсубтельніший
   Найсубте́льніший:
     — найтендітніший [37]


накладник
   Накла́дник:
     — видавець [25]


накладовий
     — (капітал) — капітал, потрібний, щоб розпочати якусь роботу (підприємство) [III]


наклоняти
     — намовляти, схиляти [II]


наклюватися
   Наклюва́тися:
     — з'явитися [45]


накоренок
   Накоренок:
     — потомок, виродок [14]
     — накоренок [14, с. 260] – “насіння, кодло” [СБГ, І, с. 469]; [ІЦ-2009]
   на́коренок: отродье [ІФ,1890]


накриття
     — накриття (204)<пол. nakrycie — сервіз; [MО,VI]


накрінути
   Накріну́ти:
     — рушитися [1;X]


належите
   Належи́те:
     — (образування) — відповідна (освіта) [32]


належитість
     — належитість лавдеміальна: плата власникові землі за передачу права на її оренду від одної особи іншій [XIX] Деякі належитості лавдеміальні, що 1854 були плачені з каси державної [XIX]


належито
   Належи́то:
     — належно, відповідно [16]


налибоватий
   Нали́боватий:
     — придуркуватий [23;VI]
     — придуркуватий, недоумок [14]
     — недоумок, придуркуватий [I]
   нали́боватий: полоумный [ІФ,1890]
     — налибоватий (152) — придуркуватий [MО,V]
     


налипатися
   Нали́патися:
     — надихатися куряви [19]
   Нали́патись:
     — надихатися (куряви) [VII]


наліг
   Налі́г:
     — внутрішня потреба, потяг, звичка [45]
     — звичка [2;25;XIII]
     — схильність, хвороблива звичка [26;I]


налоговий
   Нало́говий:
     — (злодій) закорінений, професіональний [II]
     — постійний, звичайний [19]
     — Привичний [XVIII] Та ось в останній хвилі, коли Лот іде просити у батька Гелениної руки, він довідується від місцевого лікаря, що Геленині батьки налогові п'яниці, що вся сім'я, навіть трилітній синок, затроєна алкоголізмом [XVIII]
     — той, що став невільником звички, [VI,VII]
     — хворобливо звичний до чогось [IV]
     — налоговий (259) (nałogowy) [MО,III]


налоговість
   Нало́говість:
     — хвороблива звичка до чогось; давка [21]


налопатись
     — надихатися (куряви) [VI]


налѣзоком
     — ми знайшли [XI]


намeтний
   наме́тний: страстный [ІФ,1890]


намаркований
   Намарко́ваний:
     — (чоловік) — людина з поганою репутацією [16]
     — таврований, мічений [II]
     


наматіркуватися
   Наматіркува́тися:
     — настраждатися, намучитися [51]


намацати
   нама́цати: нащупать [ІФ,1890]


наметне
   Наме́тне:
     — запальне, пристрасне, несамовите [28]


нам'єтний
   Нам'є́тний:
     — запальний, пристрасний, несамовитий [31]
     — несамовитий, запальний, пристрасний [8]
     — пристрасний [1,51;X]


нам'єтність
   Нам'є́тність:
     — пристрасть [1;13,27;42;46-2;46-1,48;I,V-VII,X,XVI,XX] Вона громадить і описує факти щоденного життя, вважаючи тільки на правду, не на естетичні правила, — а заразом аналізує їх і робить з них виводи, — се її науковий реалізм; вона через те вказує хиби суспільного устрою там, де не все може добратися наука (в житті щоденнім, в розвитку психологічнім страстей та нам'єтностей людських), і старається будити охоту і силу в читателях до усунення тих хиб — се її поступова тенденція. Розуміється, се посліднє вона може робити різними способами: то вліяючи на розум і переконання (реалісти французькі), то на чуття (Діккенс, Дженкінс і більша часть реалістів російських, так само і з наших Марко Вовчок і Федькович) [XVI]; І слабості, намєтності та блуди поета можуть і повинні відбитися в тім чарівнім дзеркалі поезії; доки у всіх тих загальнолюдських хибах і збоченнях не перестає проявлятись вроджене благородство душі поета, сила його духа, темперамент і взагалі ідеальне змагання,— доти поезії його роблять на нас глибоке враження, суть для нас поучаючі і ублагородняючі [XX]
     — палке почуття, пристрасть [19]
     — пристрасність [18,26,III]
     — пристрасно [2,XIII]


намірити
   Намі́рити:
     — націлитися [2;XIII]


намісник
   Намі́сник:
     — заступник цісаря у краях Австрійської ( Австро-Угорської) монархії, зокрема у Галичині (від 1949 р), з 1866 р. тут цей пост посідали поляки [53]
     — начальник краю в кол. Австрії [XI]
     


намісництво
   Намі́сництво:
     — губерніальна управа [IV]
     — найвища адміністративна влада в Галичині за Австрійських часів [X]
     — найвища адміністративна і політична влада в Галичині в часи Австро-Угорської імперії [44-1]
     — найвища адміністративна і політична влада в Галичині за австрійських часів [VII]
     — найвища адміністративна і політична влада в колишній Галичині [V,VI]
     — найвища адміністративна і політична влада у Галичині за часів Австро-Угорської монархії [44-2]
     — найвищий адміністративний уряд в Галичині за австрійських часів [III]


намухрати
      «накрасти»[ VI, 140] (мабуть, контамінація з обмухляти «обманути», що з нім. арґот. mogeln «шахрувати», moheln «обрізувати (кінчики карт як помітку)», гебр. mâhâl «обрізувати», та з нім. арґот. Machwire handeln «бути кешеневим злодієм», їдіш makriw sein «наближуватися, тиснутися до своєї жертви») [ОГ]
     Накрасти. Дїти прирадили власне сього дня зробити собі спільний прохід на Пелчинські »гори« — на тернівки, печериці, глогові ягоди, при нагоді також на картоплі, морков, бруков, якої можна було »намухрати«[ІФ-1905]
     Шпануйте, що грибів намухрали!: Глядіть, скільки грибів назбирали [ІФ-1905]
     


нанашко
   Нана́шко:
     — дядечко [VIII]
     — дядько, хрещений батько [24]
     — дядько [I,VI,IX]
     — дядько; також: хрещений батько [5;7]
     — хресний батько [22]
     — хрещений батько, дядько [4]
     — хрещений батько; дядько [II]
     — хрещений батько, також дядько [III-V]
     — хрещений батько; також: дядько [XII]
     — «Нанашко» пояснено словом «дядько», хоча в західних говірках Галичини, зокрема на Бойківщині, воно означає хресного батька, як «нанашка» — хресну матір (див. словник Желехівського 1,485, де воно викладене нім. Pathe, Taufpathe). Точне значення даного слова можна було визначити і без допомоги словника. Для цього вистачить тексту з оповідання «Панталаха» (II, 247), де виразно і ясно сказано: «Кожний старший чоловік був для нього нанашком, себто хресним батьком». [MО,I]


наникати
   Наникати:
     — натрапляти [54]


напасливість
   Напа́сливість:
     — причіпка [19]


напастувати
     — нападати [V,VIII]


напевняка
     — напевняка (468) <пол. na pewniaka — напевно; [MО,VI]


напипнатися
   Напи́пнатися:
     — втомитися, виконуючи дрібну роботу [II]
     — наробитися, намучитися [16]
     


напомацки
   напо́мацки: ощупью [ІФ,1890]


напоминати
     — вговорювати, переконувати [IV]
     — навчати на добре, всовіщувати, напучувати [XII]
     — навчати на добре, напучувати, переконувати [II]
     — напучувати, навчати, переконувати [III]


напоміть
   Напо́міть:
     — рівним шаром на землі [14]
     — «На поміть» (рівним шаром, верствою на землі)- І «Жито клалося на поміть та встелювало широкі загони» (62) словник пояснює: «купка вжатого, але ще не зв’язаного у сніп жита» (431). Пояснення невірне і незадовільне. По-перше, на поміть кладуть не лише жито, але, і то частіш, пшеницю, ячмінь та овес; по-друге, покладене збіжжя на поміть творить не купки, а спеціальний тонкий шар, що застелює всю стерню. На поміть кладеться зжате збіжжя, коли воно пашнисте. Так воно краще і скоріше висихає. [MО,I]
     


направа
   Напра́ва:
     — повчання, навчання [44-1]
     — тут: очищення [30]
     


напрасний
     — несподіваний, бистрий [I]
     — раптовий, швидкий (Ів.Фр.) [II]
   на́прасний: неожиданный, быстрый [ІФ,1890]
     


наприкрятися
   Наприкря́тися:
     — докучати [48,XX] У мене до нього й просьба є, а то ось яка (передаю через Вас, щоб йому не наприкрятися своїм писанням): тут у нас один чоловічок хоче переводити на німецьке Марка Вовчка і хотів би мати вступ «Життя і значення М.В. для літератури і суспільності української» [XX]


наприндитися
     — згордіти [II]


напрічках
     — поміж чужими [I]


напротоку
     — до протоколу, на допит [I]


напруго
   Напру́го:
     — враз, нагло, з усієї сили [IV]
     — враз, нагло [V]
     — з усієї сили (Ів.Фр.); раптом, важко [I]
     — з усієї сили [VI]
     — натщесерце [23]
     — раптово [19]
     — раптово, з усієї сили [VII]
     — рішуче, раптово, несподівано [51]
   на́пруго: изо всей мочи [ІФ,1890]


напуда
     — глузливе прізвисько; від напудитися: перелякатися [I]


напудити
     — настрашити, налякати [V]


напудитися
   Напу́дитися:
     — злякатися [54]
     — налякатися [1]
     — налякатися, настрахатися [IV]
     — налякатися [VIII,X]
     — перелякатися [I]
     — настрашитися, налякатися [V]


напштикати
     — наговорити [I]
     — «Напштикати» під ніс (дати щигля): «А що, напштикав тобі під ніс твій Іван? (87) пояснено: «напштикати — наговорити» (429). Цей зворот запозичений з польської мови, в якій psztykać—давати щигля (пор. psztyk, psztyczek - щиголь). У Франка «напштикати» вжито в переносному значенні — «провчити», «осадити», «вилаяти». [MО,I]


нап'ятнувати
     — затаврувати [XIX] Багато людей позамикано тоді без права та без цілі і довгі місяці продержано у в'язницях. І знов почали власті шукати агентів, і треба вважати тільки випливом найвищої політичної мудрості те, що тодішній намісник Галичини, граф Казімір Бадені, в однім окружнім письмі остаточно нап'ятнував ціле руське духовенство як головного еміграційного агента і випалив у нього дуже гострою наганою та погрозою [XIX]


наразі
     — в даний момент, тепер [II,XII]
     — поки що, зразу [IV]
     — поки що [V-VII]
     


наріжниця
   Нарі́жниця:
     — бічне в'язання у причілку або в рогах будівлі [X]
     — верхня частина крокви, де з'єднуються під кутом два бруси; ріг (будинку) [1]
     


нарік
   На́рік:
     — наступного року [51]


народний
     — (становище): національний [VII]


народовий
     — національний [IV]


народовість
   Народо́вість:
     — національність [46-1]


на-руба
     — навиворіт [III]


наруби
     — навиворіт [II]


наругатися
     — (комусь) поглумитися з когось [X]


наружливий
     — глузливий (наруга, насміх) [I]


наручє
   нару́чє: охапка [ІФ,1890]


наруччє
     — оберемок [II]


наруччя
     — оберемок [VI,VII]
     — стільки, скільки можна покласти на руку; пучок [I]


наряди
     — знаряддя, приладдя [I]


насада
   Наса́да:
     — основа [VI]
     — поперечина між полудрабками у возі [25]
     


насварити
   насвари́ти: выбранить [ІФ,1890]


насерйо
     — дійсно, справді, цілком серйозно [I]


насилу
     — насильно, силоміць [I]


насип
     — спідня наволока (в яку насипається пір'я для подушки), напірник [VI,VII]


насихмісць
   Наси́хмісць:
     — як стій, в цю мить [X]
     — як стій, у цю мить [1]
     


наслідством
     — чергою [I]


насмарувати
   Насмарува́ти:
     — намазати [5;7]


насовитися
     — надутися, як сова, насупитися [X]
     — насупитися [IX]


наспів
   Наспі́в:
     — наполовину [16]


наспіли
   Наспі́ли:
     — надійшли [32]


наставати
   Настава́ти:
     — наполягати, доводити [16]


наставник
     — наглядач над робітниками [V]
     — наглядач [I]


настирити
     — нав'язати, накинути; набриднути [V]


настолочити
   Настоло́чити:
     — наступити [9,VI,VII]


насторошений
     — наїжений [IV]


насторошувати
   Насторо́шувати:
     — висувати, стовбичити [16]


насторч
     сторчака, Стояв насторч величезний кам'яний стовп. [ЗБ 49]; [ВЛ]


насусі
     — на сухому [XIII]


натерхати
     — вложити, укласти [XII]


натолочити
   Натоло́чити:
     — накласти [5;7]


натужуватися
   нату́жуватися: напрягаться [ІФ,1890]


на-тузі
     — міцно, кріпко [XII]


нафіксований
     — нафіксований вус (156) — причесаний, пригладжений, підкручений, пор. польськ. fiksować [MО,V]


нафтівка
     — гасова лампа [I]


нахайрем
   Наха́йрем:
     — слово честі [20]


нахибив
     — пішов навмання, безоглядно [II]


нахлібник
     — хлібодавець, кормитель [V]


нахткаслик
     — нічний столик [IV]


нахткастлик
   Нахтка́стлик:
     — нічний столик [21]


націхований
     — позначений [I]


націховання
     — Від слова ціхи: особливості [XX] На перший раз задумано подати портрет Костомарова і рішено просити Вас о короткий начерк його життя, націховання , значення і напряму його творів [XX]


націховати
   Націхова́ти:
     — зазначити [46-2]


націхувати
   Націхува́ти:
   Наці́хувати:
     — від слова ціхи — знак, мітка, примітка, особливості [48]
     — зазначити [46-1]
     — надавати, наділяти певними рисами [45]
     — позначити, позначкувати [V]
     


начальник
     — Громадський начальник: начальник сільської громади [IV]

 

начинє
   на́чинє: сосудъ [ІФ,1890]


нашастатися
     — нашастатися (170) <польськ. naszastać się — нагаруватися [MО,V]


нашибоватий
   Нашибова́тий:
     — нерозважний, навіжений [15]
     — нерозважний, придуркуватий, навіжений [I]
     


нашиляти
   Нашиля́ти:
     — накласти, наслати [47]


нашкіцувати
   Нашкіцува́ти:
   Нашкі́цувати:
     — накидати (план, малюнок) [30]
     — накидати план, малюнок [29]
     — намалювати в загальних рисах [47]


наштемпований
   Наштемпо́ваний:
     — затаврований [28]


нащад
   на́ща́д: пачало [ІФ,1890]
     — первопочаток [II]


не вісна
   Не ві́сна:
     — невинна, непорочна [10]


не свідім
   Не сві́дім:
     — не знаю [10]


не ятися
   Не я́лося:
     — не личило, не випадало [7]
     — не годиться [XI]
     


неавантажний
     — дрантивий [IV]


неартикульований
     — неартикульований (17) (nieartykułowany) [MО,III]


небавом
   Неба́вом:
     — незабаром, скоро [47]


небавці
     — незабаром [V]
     — небавці (208) — незабаром [MО,V]


небаром
   Неба́ром:
     — незабаром [9]


небезпечно
     — напевно [XIII]


небилиці-баналюки
   Небилиці-баналюки:
     — нісенітниці, дурниці [26]


небіжечка
   Небі́жечка:
     — покійниця [51]


небовид
   Небови́д:
     — небосхил [51]


небой
   Небо́й:
     — сміливець [10]


невечерне
   Невече́рне:
     — невечірнє [1]


невіджалований
     — незабутній [VI]


невіста
     — дружина, заміжня жінка [XII]
     — жінка, женщина [II]


неврода
   Невро́да:
     — неврожай [54]


невчас
     — (по невчасі): пізно [VII]
     — пізня пора; по невчасі: запізно [X]
     — по невчасі: запізно [VI]
     — по невчасі: згодом [III]
     — спізнення; по невчасі: запізно [IV]
     — Неіснуюче як іменник слово невчас редакція пояснила як «спізнення» (553). У контексті виступає тільки прислівник поневчасі (374, 381). Само невчас вживається тільки як прислівник (пор. словник Желехівського, т. І, стор. 505). [MО,IV]
     


негація
   Нега́ція:
     — заперечення, відмова [48]


негонірно
     — нечесно [III]


негувати
   Негува́ти:
     — заперечувати [27;39;37]


недискретність
   Недискре́тність:
     — неделікатність [48]
     — неприхованість [49]
     — Балакучість [XX] Надіюсь також, що Ви пришлете мені тепер, по так довгій паузі, хоч двадцять своїх поетичних цвітків, хмарок та соловейків, котрі так очарували старого пророка Танячкевича і породили в його голові звісні Вам через мою недискретність плани, о котрих я рад би знати, як Ви тепер думаєте, і котрі, оскільки мені здається, так як майже всі широкі плани сього пророка, остануться замками в воздусі [XX]


недискреція
     — незбереження таємниці [VI]


недослідний
     невислідимий (реґіоналізм) Дивна недослідна, а всім чутна трівога висіла в повітрю. [ЗБ 137]; [ВЛ]


незамельдований
   Незамельдова́ний:
     — непрописаний, незаявлений [48]


незглибимий
     — незмірний, бездонний [IV]


нездецидований
     — Незрозумілий.[??] [XVIII] Навіть сцена в церкві, одинока справді драматична сцена в тій історії, не лишав в нас сильного і суцільного враження, а сцена визову Клавдія Леонатом і Антонієм (акт V, сцена 1), спочатку серйозно драматична, кінчиться якоюсь нездецидованою мішаниною пафосу й мимовільного комізму [XVIII]


незначно
     — непомітно [IV-VII]


незнающий
     несвідомий (реґіоналізм) Потік був вузький і так гладко прорізаний рвучкою гірською водою в лупаковій скелі, що незнающий міг би присягнути, що се людських рук робота. [ЗБ 49]; [ВЛ]


незнівощимий
   Незнівощи́мий:
     — (тиран) – від знівощити – знищити; переносне – незнищенний, недосяжний [12]


неключимий
     — неключимий (164) — непотрібний [MО,V]


неконсеквентний
   Неконсекве́нтний:
     — непослідовний, безцільний, безрезультатний [6]
     — непослідовний; безрезультатний [28]
     


неконсеквентно
     — Непослідовно [XX] Я тільки дивуюся, як міг такий розумний чоловік, як д. Дом., зробити покажчик так несистематично і неконсеквентно [XX]


неконсеквенція
   Неконсекве́нція:
     — непослідовність [47;48]


неконтентий
   Неконте́нтий:
     — невдоволенний [X]
     — незадоволений [2]
     


неконтентний
   Неконтентний:
     — невдоволений [1]


нексеквентний
   Нексекве́нтний:
     — непослідовний [49]


нелегітимований
   Нелегітимо́ваний:
     — той, що не має документів для пред'явлення [36;46-1]


неліпа
   Нелі́па:
   неліпа: идіотъ [ІФ,1890]
     — ідіот (Ів.Фр.), ледащо, недотепа [I]
     — ідіот, ледащо, недотепа [14]
     — неліпа [14, с. 258] – “ледащо, недолуга людина” [14, с. 473]; [ІЦ-2009]


нем тудо
     — не розумію [IV]
     — Угорське nem tudom — не знаю викладене в поясненнях: «не розумію» (533). [MО,IV]


немтудом
     — немтудом (218) (угорське nem tudom = нe знаю) [MО,III]


ненадійний
     — несподіваний [I]


ненадійно
     — несподівано [IV]


ненажирливий
   нена́жирливий: обжора [ІФ,1890]


ненатлий
   Нена́тлий:
     — ненаситний [25]


нендзне
     — Нужденне [XX] Я знаю попа, котрий жив весь вік з переконанням, що хлоп то гадина (Schlau, hinterlistig, misstrauisch і т. д.— глядіть літанію в моїй статті), а прочитавши «Підлипнян», змішався, далі розлютився страшно — на автора, «то мусить бути якийсь свиня, коли му ся хоче таке лайдацьке, нендзне життя описувати»,— а далі таки й задумався і сказав: гей, гей, як то не раз люди бідують,— і згине в біді і добра не зазнасть! [XX]


нендзний
   Не́ндзний:
     — нужденний [48]


неня
     неня (21, 389) – “мати”; [ІЦ-2006]


неньо
   Не́ньо:
     — батько [5;7;IV]
     неньо (21, 426),
     


необаві
   Необа́ві:
     — незабаром [51]


необавці
   Необа́вці:
     — незабаром [14;I]


необритваний
   Необри́тваний:
     — неохайний, нечупара [25]


неохарний
     — брудний, недбалий [III]


неохибний
   Неохи́бний:
     — безпомилковий [34]
     — неохибний (130) —неминучий; [MО,VI]
     
     


неперезримий
     — непроглядний [IV]


непишний
     — як непишний: присоромлений [VI,VII]


непідхлібний
   Непідхлі́бний:
     — непочесний, непохвальний [II,IV]
     — неприпривабливий [46-1]
     


непідхлібність
   Непідхлібність:
     — непідлещування, незапобігання [48]


неподоба
     не випадає, не пристоїть, Неподоба старому вдаватися в молоді мрії. [ЗБ 87]; [ВЛ]


непорядність
     — неупорядкованість, недбалість [III]


непоступ
   Непо́ступ:
     — регрес [53]


непотизм
   Непоти́зм:
     — заміщення за протекцією дохідних або великих посад родичами, своїми людьми [47]
     — заміщення посад за протекцією [51]
     — заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, кумівство [48]
     — кумівство, заміщення посад по протекції [46-1]
     — кумівство, підтримка свояків при заміщенні посад [46-2]
     — покровительство родичам з боку високої особи [44-1]


непохибний
     певний, неминучий (реґіоналізм) ...Жде вашого сина непохибна смерть. [ЗБ 246]; Той ясний і непохибний небесний мандрівник, [«Рубач» 19]; [ВЛ]


непохитний
   непохи́тний: непреклонпый [ІФ,1890]


неправесна
   Непра́весна:
     (надія): сумнівна [12]


непримісне
   Непримі́сне:
     — недоречне [45]


неприторенний
     нездарний, (реґіоналізм) Жінко, ти каланице моя неприторонна. [Лч. 11]; [ВЛ]


неприторонний
   Неприторо́нний:
     — несказанний (Ів.Фр.) [I]
     — несказанний [14]
     — неприторонний [14, с. 263] – “несказанний” [14, с. 473] [ІЦ-2009]
   неприторо́нний: несказанный [ІФ,1890]


непричком
   Непри́чком:
     — ненароком, раптом [9]

 

непрозорий
   непрозо́рий: непрозрачный [ІФ,1890]


непрослідивий
   Непросліди́вий:
     — недосліджений [14]
     — непрослідивий (замість правильного непрослідимий) (197) —недосліджений [MО,V]
     


непрослідимий
   Непросліди́вий:
     — недосліджений [14]
     — непрослідивий (замість правильного непрослідимий) (197) —недосліджений [MО,V]
     


нерепаний
     — шорсткий [IV]
     — друкарська помилка: нерепаний зам. порепаний [MО,IV]


несвідущий
     несвідомий, необізнаний, (реґіоналізм) Ватажки пристали на ту раду, бо вони несвідущі в подібних маневрах. [ЗБ 17]; [ВЛ]


несвічний
   Несві́чний:
     — що не знає світу, необізнаний [1;X]


неслідний
   Неслі́дний:
     — тут: непомітний, той, що не піддається дослідженню [44-1]


несосвітенний
   несосвіте́нний: въ мірѣ невиданный [ІФ,1890]


нетикальний
   Нетика́льний:
     — недоторканий, абсолютний [45]


нетикальність
   Нетика́льність:
     — недоторканість [47]


нетиканий
   Нети́каний:
     — Тут: незачеплений, обійдений [XIX] Але всі ті діла, хоч і як багато в них згромаджено і використано матеріалу, хоч і як багато в них важних та навчаючих виводів, все-таки більше вказують необробленого ще поля, нетиканих питань, аніж самі подають позитивних добутків [XIX]
     — неторканий [51]
     — неторкнутий [46-2]


нетитірний
   Нети́тірний:
     — невдатний, неохочий [24]


нетля
   Не́тля:
     — невеликий нічний метелик; рій нічних метеликів [1]
     — нічний метелик [54;33;X]
     — нічний мотиль, полуночник [I]
   не́тля: бабочка [ІФ,1890]


нетолеранція
   Нетолера́нція:
     — невизнання, нетерпимість до чужих думок [45]
     — нетерпимість [46-1;XIX] Правда, мені самому, коли се пишу і покладаю такі величезні і важні завдання на таку інституцію, як общ. ім. Качковського,— мені самому здається, що я будую піраміду з болота, що «общество» се не піднесеться на висоту сього завдання, головно через нетолеранцію до свобідної дискусії, через диктаторські замашки і котерійні зглядики своїх верховодців [XIX]
     


нетоша
   Нето́ша:
     — плавун (рослина) [14]


нетрудний
     — нероба [IV]
     нетрудний (21, 449) – “ледар”; [ІЦ-2006]


неутрально
   Неутра́льно:
     — нейтрально, незворушно [51]


нехар
   не́хар: нечистота, нечистоплотный человѣкъ [ІФ,1890]


нехарапутний
     — нечистий, неохайний [III,IV]


нехарна
   Неха́рна:
     — неохайна [19]


нехарний
   Неха́рний:
     — брудний, неохайний [22]
     — неохайний, брудний [21;1;14;16;IV,V,X]
     — неохайний [VII]
     — нечистий, неохайний, брудний [VI]


нехарство
   Неха́рство:
     — бруд, неохайність [15]
     — нечистота, неохайність [I]
     


нехибний
     — нехибний (20) —певний, неминучий, пор. пол. niechybny; [MО,VI]


нехіснування
   Нехіснува́ння:
     — невикористування [30]


нехланник
   Нехла́нник:
     — скнара [15]
     — ненажера; жорстокий [V]
     — Нехланник у поясненнях є «ненажерою, жорстоким» (486). З контексту виникає, однак, що нехланник — скнара: «Вона голосно кляла нехланника-мужа, але прокляття не помагали нічого» (395). Згадані слова стосуються Германа, який, як говорить Франко, «дуже куцо держав її, не давав їй до рук ніяких грошей, не лишав, як се давніше часом лучалося, ані цента в своїй шуфляді» (395). Якщо контекст не виключає інтерпретації нехланника як жорстокий, то в усякому разі повністю виключає редакційне «ненажера». [MО,V]


нецки
   Не́цки:
     — ночви [8;54]
   не́цки: корыто [ІФ,1890]
     


нецьки
   Не́цьки:
     — корито [16]
     — ночви (Ів.Фр.) [II]
     


нечeмний
   нече́мний: невѣжливый [ІФ,1890]


нешкрeбтаний
   нешкре́бтаний: нескобленный [ІФ,1890]


нещадний
     безпощадний, (реґіоналізм) І твої всі втіхи молодії мов мороз нещадний поморозить. [Звн 187]; [ВЛ]


нещадно
     без помилування, Ті що захочуть опиратися його силі, будуть нещадно роздавлені. [ЗБ 141]; [ВЛ]


нидіти
   ни́діти: чахнуть [ІФ,1890]


никлий
     — дрібненький [IV]


нипати
   Ни́пати:
     — вишукувати, нишпорити [II]
     — нишпорити, шукати (Ів.Фр.) [I]
     — ходити, заглядати всюди [9]
     — ходити, мов сонний [X]
   ни́пати: искать, клевать [ІФ,1890]
     


нититися
     — схилятися до землі (Ів.Фр.) [II]


нить
     — нить (280) — нитка [MО,V]


ницювати
     — Нищити [XX] Мені здається, що Ви будете могли зробити се ліпше, ніж хто інший (признаюсь, я сам і нараяв Комітетові просити у Вас сеї роботи); у Вас менше доктринерської апріорності, з якою, нпр., Левицький у «Народі» розбирав моє «В поті чола», а зовсім нема ані сухої схоластики Огоновського, ані тої особистої зависті і імпотенції, з якою ницював мене Щурат [XX]


нич
   Нич:
     — нічого [13;23]
     — ніщо; за нич: нічого не варта [IV]
     — За нич — ні за що, без причини значить у поясненнях «нічого не варта» (534). [MО,IV]
     — За нич — за ніщо викладений зовсім неясним «нічого не варта» (534). [MО,IV]


нишпорити
   ни́шпорити: бродить, осматривать [ІФ,1890]


нів
   Нів:
     — повний місяць, повня [9]


ніво
   ніво́:
     — рівень [XIX] Але рівночасно бачимо, що властиве ніво́ знизилось уже понижче рівня «поєдинкового» господаря; чвертові господарі становлять уже 65% супротив 35% поєдинкових [XIX]


ніворот
   ніворот:
     — западина (з якої нема вороття); ніворотом іти: блукати, звестися на нінащо [IV]
   Ні́воротом:
     без порядку, Худоба ніворотом брила... [Лч. 3,4]; [ВЛ]
     — Ні́воротом брести́: блукати [14]
     — Ніворотом піти: пропасти, знівечитеся [II]
     — (піти): задарма пропадати [16]
     — (піти): пропасти, знищитися, перевестися [14]
   ні́воротом піти́: пропасть, известись [ІФ,1890]
     — «Ніворотом брести» (блукати, ходити самопас): «Він, співаючи, не тямив о світі, ані о собі. Худоба брела ніворотом» (59) у поясненнях відсутнє, але зате є пояснення самого Франка до словосполучення з доконаним видом дієслова «ніворотом піти — пропасти, знищитися, перевестися» (430), що відноситься до іншого контексту. Брак пояснення для «ніворотом піти» дозволяє читачеві утотожнити його семантично з «ніворотом брести», що призводить до невірного розуміння звороту, хочби з уваги на різницю видів. У даному контексті воно значить: «блукати самопас, брести самопас, лізти в шкоду». На це вказує також словник Желехівського, де під «ніворотом іти», крім «in Zerstörung gehen, in Verfall kommen», подано друге значення, не враховане редколегією: «irren, durcheinander gehen» (І, 529). [MО,I]
     — ніворотом ходити (41) — волочитися [MО,V]


ніворотом
   ніворот:
     — западина (з якої нема вороття); ніворотом іти: блукати, звестися на нінащо [IV]
   Ні́воротом:
     без порядку, Худоба ніворотом брила... [Лч. 3,4]; [ВЛ]
     — Ні́воротом брести́: блукати [14]
     — Ніворотом піти: пропасти, знівечитеся [II]
     — (піти): задарма пропадати [16]
     — (піти): пропасти, знищитися, перевестися [14]
   ні́воротом піти́: пропасть, известись [ІФ,1890]
     — «Ніворотом брести» (блукати, ходити самопас): «Він, співаючи, не тямив о світі, ані о собі. Худоба брела ніворотом» (59) у поясненнях відсутнє, але зате є пояснення самого Франка до словосполучення з доконаним видом дієслова «ніворотом піти — пропасти, знищитися, перевестися» (430), що відноситься до іншого контексту. Брак пояснення для «ніворотом піти» дозволяє читачеві утотожнити його семантично з «ніворотом брести», що призводить до невірного розуміння звороту, хочби з уваги на різницю видів. У даному контексті воно значить: «блукати самопас, брести самопас, лізти в шкоду». На це вказує також словник Желехівського, де під «ніворотом іти», крім «in Zerstörung gehen, in Verfall kommen», подано друге значення, не враховане редколегією: «irren, durcheinander gehen» (І, 529). [MО,I]
     — ніворотом ходити (41) — волочитися [MО,V]


ніворотоміти
   Ні́воротоміти:
     — пропасти, знищитися, перевестися [22]


ніворотомпіти
     — пропасти, знищитися, перевестися (Ів.Фр.) [I]


нівощіти
   Нівощі́ти:
     — нівечитися, перетворюватися в ніщо [45]


ні-гич
   Ні-ги́ч:
     — нічогісінько [13]


нізамі
   Ніза́мі:
     — службовці [10]


нім
   Нім:
     — перш ніж, доки [52]
     — поки [2;1]
     — поки [XIX] Представивши нераціональність рятування селян банками з такими условіями, як пропонований «банк крайовий», опираючись при тім головно на наведених вже мотивах закинув бесідник Виділові кр. і комісії, що замало увзгляднили обставини життя і потреби нашого селянства; нім ' селянин наш роздобуде з банку малу позичку на свої дрібніші — хоч і конечні — видатки, нім постарається про всі папери і пр., то звичайно ся позичка йому вже злишня [XIX]
     — поки [X]


німеччина
   Німе́ччина:
     — німецька мова [51]


німина
   Німина́:
     — худоба, товар, скотина [14;I]
   німина́: скотина, нѣмая тварь [ІФ,1890]
     

 

німиця
   Німи́ця:
     — дурман (рослина) [23;IX]


німця
   Німця́:
     — німиця [9]


нірвана
     — небуття [XI]


ніс
     діставати носа : «вислухувати догани» [ IV, 485] (порівняй розмовне дістати по носі «те саме» з якогось дістати пштичок в ніс) [ОГ]


нічниці
     — в народному повір'ї, злі духи [XI]


ніщочість
     — безвартність, нікчемність [III]


новела
   Нове́ла:
     — додаток до збірки законів, що вносить в них зміни [XIX] Так у головній основі виглядає § 1 новели карного закону, яка завдяки невичерпаному та невтомному хлопофільству галицьких послів Пінінського, Рутовського та Вєльовейського перед кількома місяцями була ухвалена нашою, все так скорою до праці радою державною [XIX]
     — доповнення до закону [46-1;46-2]
     — кодифікований закон зі змінами і доповненнями [44-1]
     — тут: кодифікований закон зі змінами і доповненнями [44-2]


новіціат
   Новіціа́т:
     — послушництво [41]


новіціят
   Новіція́т:
     — послушництво [2;XIII]
     — пробний річний період для кандидатів у ченці; тут: монастир для таких кандидатів [54]
     


новожитна
   Новожи́тна:
     — новочасна [45]


новокреація
   Креа́ція, новокреація:
     — витвір, винахід; тут: нове призначення, вибір [12]


ногавиці
   Ногави́ці:
     — штани [27]


ногавиця
   Ногави́ця:
     — холоша [10]


номади
   Нома́ди:
     — кочівники [51]
     — кочовники [XII]
     


номінація
   Номіна́ція:
     — 1) призначення, 2) найменування [47]
     — найменування [41]
     — найменування, називання [20]
     — призначення [46-2]
     — призначення на посаду [31;53;VI]
     — призначення на службу [44-2]
     — Призначення [XVIII] Вже номінація його була підписана, коли втім надійшла вість про заключений мир. [XVIII]


ноншалансія
   Ноншала́нсія:
     — безжурність, байдужість до чогось [49]
     — Безжурність [XX] У Житецького при всій вірності поодиноких заміток я бачу страшенну безсистемність і ноншалансію в трактуванню речі і неясність остаточних цілей досліду [XX]
     


ноншаланція
   Ноншала́нція:
     — недбалість [48]


ноншаласія
   Ноншала́сія:
     — неуважність [37]


ноншалянсія
   Ноншаля́нсія:
     — безцеремонність, нечемність, зневага [41]
     — неуважність [54]
     


ноншалянція
     — Недбалість [XX] Минув час ноншалянції в формі, розлізлості в вираженню,— ба, ні, такого часу в епохах розцвіту поезії ніколи й не було [XX]


нора
   Нора́:
     — джерело [1;2;22;52;V,X,XIII]
     — тут: джерело [54]
     


нормалка
     — (нормальна школа): початкова школа [V]


нормальна школа
     — нормальними в колишній Галичині називалися початкові школи по містах [I]


нормальний
   Норма́льний:
     — нормальна школа: початкова школа; нормальний клас: клас початкової школи; після 4 класу йшли до середньої школи [V]
     — Норма́льна шко́ла: міська чотирикласна школа [46-1;46-2]
     — нормальна школа: початкова школа [VI]
     — Норма́льна школа: початкові школи в містах Галичини за Австро-угорського панування [47]
     — нормальні класи: класи початкової школи [IV]
     — нормальна школа: нормальними в колишній Галичині називалися початкові школи по містах [I]


Норна
   Но́рна:
     — богиня долі [32]


носитися
     носитися (= одягатися) [MО,IV]


нота
   Но́та:
     — замітка, примітка [47]
     — замітка, примітка, нотатка [46-2]
     — Нотатка [XVIII] Досить буде прочитати ноти, додані мною до тексту драми, щоб переконатися, що власне для характеристики Клеопатри Шекспір взяв із Плутарха далеко менше, ніж для характеристики інших осіб, а те, що взяв, переробив у дусі, зовсім відміннім від того, яким надихане Плутархове оповідання [XVIII]
     — тут: пояснення, зауваження, посторінкові примітки [35]
     — тут: примітка [38]
     — мелодія [XIII]
   Верба́льна нота:
     — дипломатична нота без підпису, має значення усної заяви [46-1;46-2]
     


нотабль
   Нота́бль:
     — впливова особа [46-2]


нотка
   Но́тка:
     — заувага [51]


нотки
   Но́тки:
     — виноски, підрядкові коментарі [50]
     — уваги, застереження, примітки [42]
     


ноторичний
   Нотори́чний:
     — загальновідомий [34]
     — загальновідомий, визнаний, пресловутий [32]
     


нуда
   Ну́да:
     — нудьга [1]


нудьгар
   Ну́дяр, ну́дьгар:
     — нудна людина [51]


нумер
     — («на кождий нумер »): сільська хата (кожна хата мала свій номер) [VII]
     — хата (дослівно; число) [X]


нунцій
   Ну́нцій:
     — вищого рангу дипломатичний представник Папи Римського в урядах інших держав [51]
     — папський посланець [47]
     — посол (папський) [46-2]
     — представник папи римського при уряді якої-небудь держави [43]


нуркувати
   Нуркува́ти:
     — пірнати [25]


нурок
   Нурок:
     — нирець [IV]
     — той, що поринає в воду; водолаз [XI]
     Ну́рка (нурця) давати — пірнати [21]


нута
   Ну́та:
     — мелодія, мотив [I]
     — мелодія [IV,VI,XI,XIII]
     — нота, мелодія [7;2;29;5;II,XII]


нушторитися
     — неспокійно шукати собі місця [IV]

 

27.08.1995