магагоні
Магаго́ні:
— меблі з червоного дерева [19]
— хатня обстановка з цінного магоневого (червоного) дерева [VI,VII]
магазин
— склад речей [IV]
— склад [V]
магазія
— склад товару, речей [I]
магель
— коток для білизни [II]
магельниця
Маглі́вниця, магельниця:
— рубель для качання [23]
— прилад для качання білизни [IX]
магерка
Маге́рка:
— повстяна шапка [21]
— шапка (чотирма рогами) [IV]
— Магерка (польсь. magierka від назви угорців magyar) — кругла висока селянська шапка, на думку редакції, є «шапкою з чотирма рогами» (533), тобто т. зв. «рогативкою». [MО,IV]
маглівниця
— прилад для качання білизни [IX]
магнатерія
Магнате́рія:
— панівна верства суспільства (магнати, магнатство) [41]
магнес
Ма́гнес:
— магніт [32]
магніфіка
Магні́фіка:
— дружина, жінка [20]
магоневий
Магоне́вий:
— з червоного дерева [19]
Магура
— гора в Карпатах [IX]
маґлівниця
Маґлівни́ця:
— вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни, рубель [54]
маєстат
Маєста́т, маєстати́чний:
Маєста́т:
— велич [51]
— велич, величний [21;XI]
— велич, величчя [13;47]
— величність [25;11]
маєстатичний
Маєста́т, маєстати́чний:
— велич, величний [21]
— величний, урочистий [VI,VII]
— величний [51;IV]
— урочистий, величний [45]
маєтний
Має́тний:
— багатий [48]
маєток
— майно [IV-VII]
мазгуляти
мазгуля́ти: царапать (перомъ) [ІФ,1890]
мазґуляти
— невміло писати, шкрябати [I]
мазури
Ма́зури:
— польські селяни в західній Галичині [II]
— польські селяни західної Галичини [IV;V]
— польські селяни та міщани, дрібна шляхта на українських та білоруських землях [44-2]
— самоназва польських селян і міщан на українських та білоруських землях [44-1]
май
Май:
— дуже [13]
— дуже багато [XI]
— дуже, «май» служить для підсилення наступного слова [XII]
— дуже, більше [5;7]
— дуже; служить для підсилення наступного слова [4]
— зелень [III]
— най [6]
— при другому ступені порівняння прикметників для посилення ознаки [XIII]
майка
ма́йка:
— зайти з майки: підійти до кого хитрощами [VII]
— Зайти з ма́йки: підійти хитрощами [19]
— заїхати з майки: перехитрити підступними запитаннями, спантеличити [II]
зайіхати з ма́йки: одурачить [ІФ,1890]
майорат
Майора́т:
— порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові [46-1]
— порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді [44-1]
— право нероздільного успадкування нерухомого майна старшим у сім'ї [44-2]
— успадковане майно (земля), що передається в спадок старшому в роді [43]
майордом
Ма́йордом:
— управитель двору, старший лакей [34]
майоризація
Майориза́ція:
— використання більшості голосів в своїх цілях [XIX] Треба не викликати ворогування і якої-небудь виключності в ділах національних та релігійно-обрядових, але виразно і ясно зазначивши в тих ділах своє становище, ограничитися на обороні нарушених прав, на домаганні повної рівноправності, впрочім завсіди кладучи натиск на те, що боротьба йде не проти якого б там не було чужого люду, ані на шкоду його інтересів, а тільки проти насилля верховідців, проти несправедливої майоризації та визискування [XIX]
— тут: приниження, позбавлення політичних прав [45]
майоризування
Майоризува́ння:
— використання чисельної переваги на кривду комусь [46-1]
— використання чисельної переваги над кимось [46-2]
майстерверк
Майстерверк:
— шедевр [48]
майстерія
Майсте́рія:
— майстерність [51]
майстерштік
Майстершті́к:
— мистецький витвір [16]
— пробна робота після закінчення навчання у майстра-ремісника [21]
— пробна робота по закінченні навчання в ремеслі [II]
— пробна робота по закінченні навчання у майстра — ремісника [IV]
майхер
(з новогр. to maxeri «ніж, кинжал»)[ VI, 148] ґнип (дослівно «шевський ніж», поль. gnyp з середньодолішньонім. knip «те саме») «ніж» [ОГ]
майхр
Ніж. Бачиш, отсим майхром я розфалатав йому руку, як полядвицю. [ІФ-1905]
маківка
кобзнув маківкою: Ударив головою. А я як кобзнув його маківкою під щеблї, то певно зломав йому зо два. [ІФ-1905]
макова
— голова (пор. маківка) [X]
макотерт
Макоте́рт:
— макітра [54]
макулар
Макула́р:
— чернетка [48;XX] Єсли би-сте цікаві видіти теперішне опрацювання, то напишіть, а буду Вам міг прислати принаймні макулар [XX]
макуляр
Макуля́р:
— абзац, частина викладу [46-1]
— чернетка [46-2]
малженство
Малже́нство:
— шлюб [30]
маліти
Малі́ти:
— зменшуватися [47]
мало
За ма́ло:
— нема за що [24]
мальверзація
Мальверза́ція:
— розтрата, обман, зловживання [44-1]
малькотент
Малькоте́нт:
— незадоволений [44-1]
мальованка
Мальо́ванка:
— крамна спідниця (розмальована квітами) [V]
— спідниця з розмальованого кустарним способом полотна [15]
— спідниця з розмальованого кустарним способом сільського полотна [I]
мальтретувати
Мальтретува́ти:
— третирувати, помикати, куражитись (над кимось) [46-1]
— третирувати, принижувати [46-2]
мамелюки
— вояки давньої султанської гвардії [IV]
мамеровання
Мамеро́ва́ння:
— ускладнення, перероблення на якийсь зразок, з природного на штучне [55]
мамона
Мамо́на:
— омана [VII]
— у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися [3]
— у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися Мамоні — служити фальшивим ідеям [21]
Мамоні:
— служити фальшивим ідеям [3]
манатки
Мана́тки:
— особисті речі [52]
мандатар
— австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII]
мандатор
Манда́тор, мандаторій:
— австрійський поліційний і судовий урядовець за часів панщини [22;53]
— австрійський судовий і поліційний урядовець в часи панщини [VI]
— австрійський урядовець за панщизняних часів, залежний від дідича, крім адміністративних функцій, мав також функції судові в цивільних і менших кримінальних справах [IV]
— за панщизняних часів поліційний і судовий урядовець [III]
— за панщизняних часів урядовець, що виконував роль судді [I]
— особа, призначена австрійським урядом начальником громади, що складалася з кількох сіл [29]
— призначений австрійським урядом начальник збірної громади, що складалася з кількох сіл [47]
— службовець поміщицького або державного маєтку для виконання адміністративних і поліцейських функцій [46-2]
— службовець поміщицького маєтку для виконання адміністративних і поліцейських функцій [46-1]
— тут: чиновник, який виконував поліційно-судові функції щодо кріпосних селян; утримувався поміщиком, затверджувався на посаду австрійською владою [44-2]
— уповноважений; поліційний і судовий урядовець [28]
— урядовець за часів панщини, який виконував роль судді [14;36]
— урядовець на селі [27]
мандаторій
Манда́тор, мандато́рій:
— особа, яка має повноваження (мандат) до виконування якоїсь функції; тут: фільварковий функціонер (в Австрії до 1848 р.), який під державним контролем здійснював адміністративну владу над підданими селянами [44-1]
— тут: чиновник, який виконував поліційно-судові функції щодо кріпосних селян; утримувався поміщиком, затверджувався на посаду австрійською владою [44-2]
манджати
Манджа́ти:
— йти поспішаючи [3]
— мандрувати [5;7;13;XII]
— поспішати, швидко йти, братися [52]
— спішно йти [6;XI]
мандзя
Ма́ндзя:
— мандрівниця [29]
мандрони
Мандро́ни, андро́ни:
— нісенітниці [51]
— теревені, нісенітниці, вигадки [52]
Мандро́ни плести:
— говорити нісенітниці [1;X]
Мандрони плест
Мандро́ни плести:
— говорити нісенітниці [1]
дуби смалені плести:
говорити дивовижні речі [III]
манерований
Манеро́ваний:
— вишуканий, ускладнений [31]
манівці
манівці́: обходныя тропинки [ІФ,1890]
маніпула
— нижчий службовець [VI]
— технічний службовець у канцелярії [IV]
маніпулянт
Маніпуля́нт:
— працівник [46-1]
— працівник, чиновник [46-2]
— службовець [20]
маніпулянтка
Маніпуля́нтка:
— дрібна службовка, канцеляристка [39]
— жінка-службовець [18]
— жінка-службовець; сортувальниця на пошті [II]
маніпуляційний
Маніпуляці́йний уря́дник :
— канцелярський службовець (урядник) [55]
манка
Ма́нка:
— недостача [33]
манколія
— сумний настрій, часто без певної причини; маячіння в гарячці [V]
манліхер
Манліхе́р:
— назва рушниці, гвинтівки системи Манліхера [XII]
— рушниця системи Манліхера [5;7]
маночка
Ма́ночка:
— багач, багатир [14;I]
мантачити
— крутити, шахраювати, пліткувати [XII]
мантити
— виманювати, видурювати [VII]
— виманювати [VI]
мантій
Манті́й:
— виманювач, випрошувач [47]
манчестер
— комір [IV]
маняти
Маня́ти:
— (у злодійському жаргоні) — всілякі домашні речі, ганчір'я (манатки) [1]
маняті
— (у злодійському жаргоні) всякі домашні речі, ганчір'я (манатки) [X]
мапа
Ма́па:
— географічна карта [19;44-1;III]
— карта географічна [II]
— карта (географічна) [31]
— карта [16;47;52]
мара
пек тобі ма́ро !: фу ты бѣсъ ! [ІФ,1890]
маргінальний
Маргіна́льний:
— другорядний; суміжний [43]
маргінес
Маргіне́с:
Маргі́нес:
— берег, поле книжки, зошита [47]
— берег, поле книжки, зошита, рукопису [37]
— поле (книги чи рукопису) [38]
— поле (листка) [32]
— поле книжки [42]
— поле рукопису [31]
— поля в книзі або рукописі [44-2]
— поля рукопису, книги [33;35]
Маргіне́си:
— поля книги, рукопису [28;39;40;49]
— поля рукопису [34]
— на маргінесах: на полях [XX] Примітки Коц. не пропадуть, бо писані на маргінесах статті [XX]
марґінес
Марґіне́с:
— поля рукопису, книги [53]
маржина
Маржи́на:
— худоба [9;54;21;22;52;IV]
маржина (22, 495) – “худоба”; [ІЦ-2006]
мари
Ма́ри:
— ноші для перенесення мерців [38]
— ноші, на яких носять домовину [XI]
марикувати
Марикува́ти:
— вважати за кривду собі [24]
маринарка
Марина́рка:
— тут: військовий морський флот [45]
— тут: невеличке морське судно [28]
маринарський
Марина́рський:
— морський [44-1]
маринувати
— вважати кривдою для себе [IX]
— обурюватись, нарікати [I]
маркантний
Марка́нтний:
— вищої якості, визначний, помітний [46-1]
— помітний, важливий, видний [37]
— помітний, визначний [46-2]
— яскраво, чітко означений [31]
маркантно
Марка́нтно:
— яскраво, чітко означено [39]
маркитантка
Маркета́нка, маркита́нтка:
— торговка харчами і речами солдатського вжитку, яка супроводжувала війська під час маневрів і військових походів [47]
маркітний
Маркі́тний:
— зажурений, сумний [5;7]
— невеселий, зажурений [14]
— невеселий, невдоволений [I]
— невеселий, пригноблений, зажурений [2]
— ніяковий, невеселий; пригноблений [XIII]
— сердитий, сумний, невеселий [VI]
— сумний, зажурений [4;XII]
— сумний, невдоволений [V]
— сердитий; сумний [VII]
— сумний [25]
маркітно
Маркі́тно:
— невесело, нудно, незадоволено [51]
— ніяково, сумно [22]
— сумно, невесело [19]
— сумно, неприємно [6]
— сумно, ніяково [21;IV]
маркотний
— сумний, невдоволений [V]
маркувати
Маркува́ти:
— значити [II]
— Маркува́ти кварту — виконувати фехтувальні прийоми [25]
маркуватися
Маркува́тися:
— відмічатися, штемпелюватися [12]
марнотравний
Марнотра́вний:
— марнотратний; марнотравний син — блудний син [55]
марони
Маро́ни:
— каштани [25]
марсом
Ма́рсом:
Ма́рсом поглядіти — глянути зле, войовничо [2]
мартиролог
Мартиро́лог:
— перелік постраждалих, мучеників [54]
мартирологій
Мартироло́гій:
— список померлих [47]
мартирологія
Мартироло́гія:
— мучеництво [25;41]
— перелік померлих [31]
маруда
мару́да: больной [ІФ,1890]
марунонька
Мару́ночка, марунонька:
— трава [42]
маршалок
Марша́лок:
— виборна особа у поміщицькому самоврядуванні; предводитель дворянства, голова сейму [44-2]
— голова повітової ради або сейму в колишній Австрії [IX]
— голова повітової ради в цісарській Австро-Угорщині [23]
— предводитель дворянства, польської шляхти, голова шляхетської станової самоврядувальної організації; Маршалок крайо́вий: у Галичині — голова крайового сейму, який одночасно очолював крайовий виділ; призначався австрійським імператором з числа депутатів (послів) сейму [44-1]
— тут: маршалок (голова) сейму, керує апаратом сейму [53]
— маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро-Угорщини; маршалок повітовий: повітовий предводитель дворянства в Галичині за часів Австро-Угорщини [II]
— Маршалок повітовий: голова повітової ради в Галичині за часів колишньої Австрії [VI]
— (повітовий): голова повітової ради в Галичині за часів Австрії [VII]
маслосвиття
Маслосви́ття:
— церковний ритуал над хворим під час причастя [5]
маслосвяття
Маслосвя́ття:
— церковний ритуал над хворим під час причастя [7]
масний
масни́й: жирный; масний язи́к: краснобайство [ІФ,1890]
— підлесливий [IV]
масно
— (говорити): улесливо [IV]
матадор
Мата́дор:
— особа, поважна своїм становищем [VI,VII]
— особа, що посідає поважне становище [20]
— поважна особа [22]
матадори:
— особи, важні своїм становищем [VIII]
материзнина
Матери́зна, матери́знина:
— спадщина, одержана після матері [21]
матка
— пречиста християнське свято богородиці [II]
матня
— замотане становище, клопоти [V]
матура
Мату́ра:
— випускний іспит після закінчення середньої школи [21;III]
— Екзамен на атестат зрілості [XVIII] Але, вернувши до Парижа, він захорував, пролежав два місяці, а коли надійшла матура, він, не вважаючи на дуже добрі писемні вироби, провалився при уснім екзамені з історії і німецької мови [XVIII]
— іспит зрілості, що давав право вступити до університету [IV]
— іспит зрілості, який , складали учні, кінчаючи середню школу [VII]
— іспит зрілості [VI]
— іспит на атестат зрілості [31;39;48;53]
— іспит на атестат зрілості, який складали учні, що кінчали середню школу [20]
— іспит на одержання атестата зрілості [19]
— останній іспит, яким закінчується навчання в гімназії [I]
матчиний
(реґіоналізм) відноситься до головного лігва ведмедів, Підете дальше до самого матчиного леговища. [ЗБ 21]; [ВЛ]
махати
— дуже скоро бігти; [X]
махер
Ма́хер:
— ділок [47]
маца
Маца́:
— у євреїв: пасхальний прісний пшеничний хліб у вигляді дуже тонких сухих коржів [54]
мацати
ма́цати: щупать [ІФ,1890]
мачка
мачку засвітити: давати ляпаси [X]
Ма́чку світити: (на злодійському жаргоні) давати ляпаса [I(Ів.Фр.);15 ]
ма́чку світи́ти: въ воровскомъ жаргонѣ: давать оплеухи [ІФ,1890]
маштарня
Машта́рня:
— манеж [15;I,V,X]
— стайня, манеж [1]
— стайня, манеж, переносне — пункт управління, рульова рубка, гніздо для закріплення мачти [8]
маючий
Ма́ючий:
— багатий [10]
маючий ( = заможний) [MО,IV]
мебель
Ме́бель:
— річ; тут: взуття [4]
мева
Ме́ва:
— птаха-плавун, мартин, живе над морями і водами; чайка [XI]
— чайка [25]
Ме́ви:
— чайки [9]
медведюх
Кордю́к, медведюх:
— великий ґедзь; нарив на язику [54]
медведячий
ведмежий, (реґіоналізм) Загриміли роги, розносячи трівогу в сумрачні медведячі ґаври. [ЗБ 21]; [ВЛ]
медіатизація
Медіатиза́ція:
— посередництво [27]
медіолинки
Медіолинки:
— мешканки Мілану [51]
Медлінг
— назва взуттєвої фабрики біля Відня [IX]
медоумеденіє
— частування медом; в переносному значенні - приємність [VI]
— частування медом; переносно — приємність [VII]
мейли
Ме́йли:
— базікала, базіки [15;I]
мейти
— базікати [I]
меламед
— учитель (єврейський) [V]
мелдувати
Мелдува́ти:
— сповіщати, заявляти [42]
мельдувати
Мельдува́ти:
— (військовий термін) — повідомляти, доносити [19]
— доводити до відома, рапортувати [II]
— повідомляти, доносити (у війську) [VI;VII]
мельдуватися
Мельдува́тися:
— бути заявленим [33]
— з'являтися, рапортувати, доповідати [48]
— заявляти до адміністративної влади про своє прибуття в дане населене місце [IX]
мельдувався: з'являвся [XX] Я вже нині мельдувався до суду, та що ж, не кликали [XX]
мельдунковий
Мельдунко́ва книга:
— подвірна книжка, в якій записані всі мешканці [19]
— книга заявок про мешкання пожильців у даному будинку [VII]
— книга заявок про мешкання жильців у даному будинку; подвірна книга [VI]
мельдунок
Мельду́нок:
— зголошення [24]
мементо
Меме́нто:
— нагадування [44-1]
меморіал
— в торговельній промисловій справі — бухгалтерська книга для щоденних записів торговельних операцій. Тут: фінансовий відчит [XIX] Після меморіалу міністра скарбу Гольцгетана, внесеного до Ради державної в цвітні 1871, по кінець 1869 р. зібрано з додатка індемнізаційного в Галичині східній 27 628 106 зр. 94 кр.; в Галичині західній - 11 374 143 зр.76 кр [XIX]
менажерія
Менаже́рія:
— звіринець [33;52]
— зоопарк [51]
менер
Менер:
— керівник партії, угруповання [44-1]
— проводирі [XX] Я чув тільки, що по поводу віденської політики менери перегризлися в товариствах, що Романчук викинув Барвінського з Нар[одної] ради, а Барв[інський] хоче знов відкись викинути Романчука і т. д [XX]
менторувати
Менторува́ти:
— наставляти, керувати, виховувати, опікати [37]
ментрега
Ментре́га:
— заколот, розруха [13]
менша
менша о то:
— не йде про те [I]
мерва
Ме́рва:
— м'ята, терта солома [4;52;XII]
— перетерта солома [14]
— перетерта, прогнила солома [22]
— терта солома [III,IV]
— тут: угноєння [44-2]
— Мерва — це не «терта солома» (533), бо така в галицьких говірках і на Бойківщині називається трина, а зім’ята, пом’ята солома. [MО,IV]
мервиця
— терта солома [III]
мере
Ме́ре:
— дійсно, насправді [1;X]
— може [VIII]
— невже ж [16]
— справді, дійсно [II(Ів.Фр.);V-VII;14;15;22]
— справді, дійсно, направду (Ів.Фр.) [I]
— справді [IV]
ме́ре: подлинно, дѣйствительно [ІФ,1890]
мериторичний
Меритори́чний:
— істотний [39]
— істотний, по суті справи [46-1]
— істотний, такий, що стосується суті [28]
— платний, найманий; тут: суб'єктивний, тенденційний [XVI] [??] А тепер перейдемо до мериторичних уваг д. Чайченка про мову галицьких віршів [XVI]
— по суті справи [46-2]
— суттєвий, що стосується суті [47]
мерітум
Ме́рітум:
— важливість
меркотати
Меркота́ти:
— мерехтіти [25]
меркотіти
Меркоті́ти:
— згасати, темнішати [33]
— блистіти, Так меркотів той облиск над долиною [ЗБ 101]; де кінчалося меркотіюче море. [ЗБ 101]; [ВЛ]
метатеза
Метате́за:
— переміщення, перестановка [36]
метатися
— кидатися, зворушитися, .. Навіть заметалось безстрашне серце в воїна — звірюки. [Звн 287]; [ВЛ]
метреска
Метре́ска:
— (від метр — учитель) — домашня вихователька [11]
метрики
Ме́трики:
— тут: земельні кадастри [44-2]
меценас
Мецена́с:
— адвокат [46-2]
— адвокат, судовий оборонець [20;VI,VII]
— титул адвокатів [I]
— форма звертання до адвокатів [46-1]
мечи
Мечи́:
— кидати [54]
мешігенуватий
Меші́генуватий:
— дурнуватий [1;X]
мешти
Ме́шти:
— чоботи, взуття [9;52]
мзды
— Вящшея мзды: більшої плати [XI]
ми
— в окр. випадках: мені [52]
— мені [I]
мигливий
скорий, верткий, (реґіоналізм) Невеличкий, повертливий, з хитро мигливими малими, мов малпячими очима, [ЗБ 21]; [ВЛ]
мидігати
Мидіга́ти:
— оселятися [13]
мидниця
Ми́дниця:
— велика миска [VI]
— умивальник [19;VII]
— умивальниця [18;III]
микати
Ми́кати:
— виривати, скубти [54]
— виривати [V]
микатися
— шмигляти, гасати, встрявати [VI]
— шмигляти, гасати; встрявати [VII]
миля
Ми́ля:
— міра віддалі, що дорівнює 1652 м [45]
минути
— витратити, [I]
митка
Ми́тка:
— ганчірка [4;V,VIII,XII ]
— ганчірка, перен. потаскуха [25]
митра
Ми́тра:
— головний убір вищого духівництва християнської церкви, який надівають під час богослужіння [47]
митрат
Митра́т:
— найвищий радник консисторії, вищий духовний чин, що має право носити митру під час церковної відправи [19]
миший
мишачий, (реґіоналізм) Мов миший хвіст, косичка ззаду висіла, [Звн 155]; [ВЛ]
мишкувати
— слідкувати пильно, на сторожі бути, чатувати [V]
— чатувати, рознюхувати [XII]
мишоїд
— мишоїд на обручах (267)-? [каня (яструб) на обручах ]; [MО,VI]
міграційний
— від латинського слова «міграція» — переміщення [XIX] Це дало початок новій теорії, новій народознавчій школі, т. зв. міграційній, що її властиво сьогодні далеко краще назвати можна б історичною [XIX]
мізерак
— нужденна людина, злидар [I]
мізинка
Мізи́нка:
— найменша донька [42]
мікрологічний
Мікрологі́чний:
— детальний [31]
міксоміцети
— грибки, що живуть в гнилих рослинах [XI]
мінорит
Мінори́т:
— мінарет [12]
мінхавзияди
Мінхавзия́ди:
— неправдоподібні, гумористичні оповідання [32]
міра
— стояти на мірі (408) (про очі) — не ворушитися, стояти стовпом [MО,V]
міркуватися
— стримувати себе [IV]
мірність
Мірність:
— поміркованість [X]
— стриманість, поміркованість [1]
міродайний
Мірода́йний:
— авторитетний [46-1;46-2]
міродательні
— Тут: ведучі [XIX] Міродательні» автономічні сфери стрем'ять, мабуть, до повного сполучення каси банкової з касою крайового, так, щоби Виділ крайовий яко адміністратор крайових фондів стався наче великим клієнтом банку крайового, і добачують в тім великі користі так для банку, як і для адміністрації фондів крайових [XIX]
міряти
— цілити [VI]
місія
— вирядження, виправа [II]
мітикувати
Мітикува́ти:
— втихомирювати, заспокоювати, лагодити [IV]
— міркувати [51]
— міркувати, метикувати [52]
мітка
Мі́тки, мітка:
— ознака, знак [27]
міткий
— влучний, дотепний [III]
мітко
скоро, цільно, Оком і словом стріляєш ти мітко, [Звн 192]; [ВЛ]
мітовка
міто́вка: метла [ІФ,1890]
— мітла [I]
міток
Мі́ток:
— міра пряжі, що складається з 40 - 50 пасом, а також така кількість, відповідно змотаної пряжі [47]
мітра
Мітра:
— літургійний головний убір єпископа або священика у вигляді купола [55]
мітрайлеза
Мітрайле́за:
— мала гармата [25]
мітрат
— найвищий радник консисторії, вищий духовний чин, що має право носити на голові мітру під час церковної відправи [VII]
міховий
— зроблений з мішка [III]
Міхуайль
Міхуа́йль:
— архангел Михаїл [1]
мішанець
— кровозмісник [XIII]
мішатися
— бентежитися [V]
міща
Міща́:
— мішечок [13]
міщанин
— мешканець міста [X]
міщук
— міщанин (зневажлива назва, що характеризує обмеженість людини) [IV]
млавий
— млявий, кволий [IV]
— млавий (343) (про світло) — тьмяний, пор. польськ. mdławy [MО,V]
млака
— мокра сіножать [VI,VII]
млаковина
Млакови́на:
— трясовина, болото [19]
— мокра сіножать [VI,VII]
млинівка
Мли́нівка:
— озерце, криничка [20]
млинівки
— річки, що несуть воду на млинські лотоки [IV]
млистий
імлистий, (реґіоналізм) Понад люд темний, сумовитий, голий — ви пливете по млистому блакиті. [Звн 116]; [ВЛ]
млоїти
— нудити [XII]
мнимати
Мни́мати:
— гадати, міркувати [30]
мнюх
Мнюх:
— миньок (риба); сом [54]
мняхом
— ми думали [XI]
мова
Мо́ва:
— промова, проповідь [41]
мовнею
— блискавкою, мов блискавка [I]
мовниця
Мо́вниця:
— трибуна [6;46-2;46-1]
мовня
Мо́вня:
— блискавка [6;10;IV]
могота
Могота́:
Мого́та:
— здатність, спроможність [51,52]
можність
Мо́жність:
— змога [16]
— можливість [46-2]
— спроможність [43]
моздір
Мо́здір:
— гарматка [46-1]
— металева ступка, гарматка [46-2]
— металева ступка, невеличка гармата [5;7;25]
— невеличка гармата (саморобна) [33]
— невеличка гарматка [XII]
— прилад на зразок гармати; його набивають порохом і стріляють в свята [I]
— пристрій на зразок невеличкої гармати, з якого стріляють у свята [21]
— тут: міномет, мортира [37]
мозола
— клопіт [IV]
— друкарська помилка: мозоля зам. мозола [MО,IV]
мозоля
— клопіт [IV]
— друкарська помилка: мозоля зам. мозола [MО,IV]
мой
Мой:
— вигук при звертанні до рівних або нижчих [5;10;7;XII ]
— неозначена форма звертання: чоловіче, хлопче, жінко тощо [IV]
— своєрідне звертання, вигук [I]
мой (21, 379) – “гей, ти”.
мойра
Мойра:
— доля, фатум [8]
мокляк
— мокре місце, багнище [IV]
мокляки
Мокляки́:
— болотяне місце [21]
мокравина
— багно, вогке місце [III]
мокровина
Мокрови́на:
— болото [42]
— болотяна місцевість [V]
моменте
— пересторога [XIX] Соромом огортає воно нас тому, що є для нас ясним моменте, аби ми не надто гордо і згори дивилися на передсуди й забобони, бо може прийти час, коли й наші сьогоднішні «найсвятіші» вірування та переконання, перепущені через історичний розвиток, упадуть на дно могутнього потоку культури і зробляться вдячним матеріалом для народознавців в майбутньому.. [XIX]
мон.кон.
мк, мон.кон.:
— монета конвенційна, карбована на основі договору (конвенції) між Австрією і південно-німецькими державами; мала вищу реальну вартість, ніж відповідна монета, призначена для внутрішнього обігу в Австрії [47]
Монахів
Мона́хів:
— Мюнхен [54]
монахівський
мона́хівський:
— мюнхенський [54;55]
монеста
Моне́ста:
— намисто [27]
монітор
Моніто́р:
— той, що нагадує, попереджає [44-1]
монсиньйор
Монсиньйо́р:
— титул осіб вищого католицького духовенства [51]
монстранція
Монстра́нція:
— в католицькій церкві майстерно зроблена посудина з прозорими стінками, де переховуються «святі тайни» [X]
— посудина з прозорими стінками, в якій зберігаються речі, що вважаються святими [52]
— посудина з прозорими стінками, в якій переховуються святі тайни [51]
монстрація
Монстра́ція:
— посудина з прозорими стінками, в якій переховуються в католицькій церкві святі тайни [1]
монстр-концерт
Мо́нстр-концерт:
— концерт-дивовижа [35]
монструальний
Монструа́льний:
— страхітливий, потворний [38]
монсун
— мусон [XIX] В такім однім описі бурі можна розказати в цікавий і займаючий спосіб і про пасати та монсуни, і про хмари, дощ, град, сніг, іній, і про електричність; до такого опису бурі можна додати й цікаві оповідання про обсервації кліматичні, про гігрометри, про статистику бур, про проповідування погоди і т. д [XIX]
мораторій
Морато́рій, мораторіум:
— відстрочення платежів за фінансовими зобов'язаннями [44-1]
— відстрочка платежів [20]
— відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов'язаннях [44-2]
— відстрочка платежів по фінансових зобов'язаннях [46-1,46-2;XIX] Супроти сього Становий Виділ радить і тепер, як радив ще 1783 р., стриматися з тою інституцією аж до ліпших часів, а коли ні, то принаймні дати краєві кількалітній мораторій на зворот збіжжя, визиченого з цісарських магазинів [XIX]
мораторіум
Морато́рій, мораторіум:
— відстрочення платежів за фінансовими зобов'язаннями [44-1]
— відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов'язаннях [44-2]
морва
Мо́рва:
— шовковиця [12]
морвове
Мо́рвове:
— шовковичне [28]
морг
Морг:
— (поля) трохи більше ніж півгектара [X]
— давня земельна німецька одиниця виміру площі, що перейшла до Польщі і Галичини; в XIX - на початку XX ст. дорівнювала 0,57 га [44-2]
— міра землі, трохи більша ніж півгектара [47;I]
— міра землі, що дорівнює 0,56 га [18]
— міра поля, приблизно півгектара [II,III]
— понад півгектара землі [VI,VII,IX]
— стара земельна німецька одиниця; перейшла до Польщі і Галичини, де в XIX — на початку XX ст. дорівнювала 0,57 га [44-1]
морес
Мо́рес:
— добра поведінка, порядок [XII]
— порядок, лад [5;7]
— пошана [24;IX]
моримуха
Мориму́ха:
— мухомор [9]
морквасити
Морква́сити:
— виявляти незадоволення [VI,VII]
— тут: сердито бурмотіти [19]
морлянт
Морля́нт:
— вид гармати [51,52]
моспан
— див. аспан [III]
— скороч. мостивий (ласкавий) пан [XII]
мосяж
Мося́ж:
— бронза, латунь [25]
мосяжевий
— з жовтої міді, латунний [VI]
мосяжний
Мося́жний:
— із жовтої міді, латунний [III,IV,V]
— латунний [18]
— латунний, мідний [II]
— мідний [47]
мот
Мот:
— мовить (каже) [4;X]
— мовить, каже [48;1]
— мовить [25]
мотика
Моти́ка:
— сапа; кирка [54]
— мотика (184) (motyka) [MО,III]
мотилиця
Мотили́ця:
— фасціольоз (печіночна двовустка) [48]
мотиль
Моти́ль:
— метелик [54]
мотор
Мото́р:
— рушій, рушійна сила, ініціатор, натхненник, керівник [47]
— стимул [39]
моц
— дуже [XIII]
моцар
Моца́р:
— дужа людина [2]
— могутня людина [XI]
— силач [XII]
— сильний чоловік, володар [V]
моцарство
Моца́рство:
— велика держава, абсолютна монархія [45]
— держава [XIII]
моцно
Мо́цно:
— міцно, сильно, дуже [51,52]
моцуватися
Моцува́тися:
— змагатися, боротися руками [9;VI,VII]
моцюмпан
— милостивий пан (глумливий вислів) [X]
моцюпан
Мо́цюпан:
— милостивий пан (глумливий вислів) [1]
мочар
— драговина [V]
мочари
моча́ри: болото [ІФ,1890]
— трясовина [XIX] Многі весь день ховалися в мочарах та шуварах, аби вночі неспостережено перебратися через границю [XIX]
мочарі
Моча́рі:
— драговина, трясовина [44-2]
мошна
Мошна́:
— невеликий мішечок для зберігання грошей [51,52]
мошонка
Мошо́нка:
— гаманець [53]
мошо́нка: мошна, портмоне [ІФ,1890]
мошус
Мо́шус:
— (від поширеного на Сході мускус): ароматичний екстракт, що його одержують із мускусних залоз самців деяких ссавців (наприклад мускусного оленя, мускусного щура) [8]
мощ
Мощ:
— продукт переробки винограду на вино [44-1]
мрячний
— неясний, туманний [IV]
му
Йму, му:
— буду [1]
— йому [I]
мудь
— зневажливе: мужик, хам [I]
— зневажливо: мужик [V,VI]
— неотеса, груба людина [III]
— хам, неотеса [II]
мудь: презрительпо: мужикъ [ІФ,1890]
мулячний
— замулений, каламутний [IV]
муравиця
— плями барви свіжо зораної іловатої землі [V]
— плями на тілі вмираючого [IV]
муравлище
— муравлище (209)—мурашник; [MО,VI]
муравник
— заросле травою і мохом місце [IV]
мург
Мург:
— морг (міра землі) [26]
мурза
Мурза́:
— титул феодального вельможі у татар [43]
мурин
Му́рин, мури́нський:
Мури́н:
— мавр, мавританський [47]
— мавр; в другому значенні — взагалі люди з темною шкірою [XIX] Напевно знаєм те тільки, що в початках історичної доби, яких 4000 літ тому назад, рід людський вже ділиться на раси так само, як тепер, і що мурини, вимальовані на стародавніх єгипетських пам'ятниках, такі самі, як і нинішні [XIX]
— негр [45]
— негр, людина з чорною шкірою [IV]
Му́рини:
— негри, люди з чорною шкірою [21]
муринський
Му́рин, мури́нський:
— мавр, мавританський [47]
мурмотати
мурмота́ти: бормотать [ІФ,1890]
муругий
Муругий:
— темно-сірий, з темними смугами [51,52]
мус
Мус:
— примушування [9]
муть
Муть:
— будуть [10]
мушля
Му́шля:
— черепашка [2,9,21;IV,VI,XIII]
— черепашка, раковина [25;8;20]
муштарда
Мушта́рда:
— гірчиця [54]
мша
Мша:
— католицька відправа [25]
— католицька відправа [IV]
м'я
— мене [I]
м'ясниці
— (рел.) дні перед великим постом [III]
м'ясоїд
М'ясниці, м'ясої́д:
— певний період після посту [29]
м'ясопуст
М'ясопу́ст:
— (м'ясопусна неділя) — початок посту [29]
27.08.1995