Словничок з творів Івана Франка (м)


магагоні
   Магаго́ні:
     — меблі з червоного дерева [19]
     — хатня обстановка з цінного магоневого (червоного) дерева [VI,VII]
     


магазин
     — склад речей [IV]
     — склад [V]


магазія
     — склад товару, речей [I]


магель
     — коток для білизни [II]


магельниця
   Маглі́вниця, магельниця:
     — рубель для качання [23]
     — прилад для качання білизни [IX]
     


магерка
   Маге́рка:
     — повстяна шапка [21]
     — шапка (чотирма рогами) [IV]
     — Магерка (польсь. magierka від назви угорців magyar) — кругла висока селянська шапка, на думку редакції, є «шапкою з чотирма рогами» (533), тобто т. зв. «рогативкою». [MО,IV]


маглівниця
     — прилад для качання білизни [IX]


магнатерія
   Магнате́рія:
     — панівна верства суспільства (магнати, магнатство) [41]


магнес
   Ма́гнес:
     — магніт [32]


магніфіка
   Магні́фіка:
     — дружина, жінка [20]


магоневий
   Магоне́вий:
     — з червоного дерева [19]


Магура
     — гора в Карпатах [IX]


маґлівниця
   Маґлівни́ця:
     — вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни, рубель [54]


маєстат
   Маєста́т, маєстати́чний:
   Маєста́т:
     — велич [51]
     — велич, величний [21;XI]
     — велич, величчя [13;47]
     — величність [25;11]
     


маєстатичний
   Маєста́т, маєстати́чний:
     — велич, величний [21]
     — величний, урочистий [VI,VII]
     — величний [51;IV]
     — урочистий, величний [45]


маєтний
   Має́тний:
     — багатий [48]


маєток
     — майно [IV-VII]


мазгуляти
   мазгуля́ти: царапать (перомъ) [ІФ,1890]


мазґуляти
     — невміло писати, шкрябати [I]


мазури
   Ма́зури:
     — польські селяни в західній Галичині [II]
     — польські селяни західної Галичини [IV;V]
     — польські селяни та міщани, дрібна шляхта на українських та білоруських землях [44-2]
     — самоназва польських селян і міщан на українських та білоруських землях [44-1]


май
   Май:
     — дуже [13]
     — дуже багато [XI]
     — дуже, «май» служить для підсилення наступного слова [XII]
     — дуже, більше [5;7]
     — дуже; служить для підсилення наступного слова [4]
     — зелень [III]
     — най [6]
     — при другому ступені порівняння прикметників для посилення ознаки [XIII]
     


майка
   ма́йка:
     — зайти з майки: підійти до кого хитрощами [VII]
     — Зайти з ма́йки: підійти хитрощами [19]
     — заїхати з майки: перехитрити підступними запитаннями, спантеличити [II]
   зайіхати з ма́йки: одурачить [ІФ,1890]


майорат
   Майора́т:
     — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові [46-1]
     — порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається старшому синові або старшому в роді [44-1]
     — право нероздільного успадкування нерухомого майна старшим у сім'ї [44-2]
     — успадковане майно (земля), що передається в спадок старшому в роді [43]


майордом
   Ма́йордом:
     — управитель двору, старший лакей [34]


майоризація
   Майориза́ція:
     — використання більшості голосів в своїх цілях [XIX] Треба не викликати ворогування і якої-небудь виключності в ділах національних та релігійно-обрядових, але виразно і ясно зазначивши в тих ділах своє становище, ограничитися на обороні нарушених прав, на домаганні повної рівноправності, впрочім завсіди кладучи натиск на те, що боротьба йде не проти якого б там не було чужого люду, ані на шкоду його інтересів, а тільки проти насилля верховідців, проти несправедливої майоризації та визискування [XIX]
     — тут: приниження, позбавлення політичних прав [45]
     


майоризування
   Майоризува́ння:
     — використання чисельної переваги на кривду комусь [46-1]
     — використання чисельної переваги над кимось [46-2]
     


майстерверк
   Майстерверк:
     — шедевр [48]


майстерія
   Майсте́рія:
     — майстерність [51]


майстерштік
   Майстершті́к:
     — мистецький витвір [16]
     — пробна робота після закінчення навчання у майстра-ремісника [21]
     — пробна робота по закінченні навчання в ремеслі [II]
     — пробна робота по закінченні навчання у майстра — ремісника [IV]


майхер
      (з новогр. to maxeri «ніж, кинжал»)[ VI, 148] ґнип (дослівно «шевський ніж», поль. gnyp з середньодолішньонім. knip «те саме») «ніж» [ОГ]


майхр
     Ніж. Бачиш, отсим майхром я розфалатав йому руку, як полядвицю. [ІФ-1905]


маківка
     кобзнув маківкою: Ударив головою. А я як кобзнув його маківкою під щеблї, то певно зломав йому зо два. [ІФ-1905]


макова
     — голова (пор. маківка) [X]


макотерт
   Макоте́рт:
     — макітра [54]


макулар
   Макула́р:
     — чернетка [48;XX] Єсли би-сте цікаві видіти теперішне опрацювання, то напишіть, а буду Вам міг прислати принаймні макулар [XX]


макуляр
   Макуля́р:
     — абзац, частина викладу [46-1]
     — чернетка [46-2]
     


малженство
   Малже́нство:
     — шлюб [30]


маліти
   Малі́ти:
     — зменшуватися [47]


мало
   За ма́ло:
     — нема за що [24]


мальверзація
   Мальверза́ція:
     — розтрата, обман, зловживання [44-1]


малькотент
   Малькоте́нт:
     — незадоволений [44-1]


мальованка
   Мальо́ванка:
     — крамна спідниця (розмальована квітами) [V]
     — спідниця з розмальованого кустарним способом полотна [15]
     — спідниця з розмальованого кустарним способом сільського полотна [I]


мальтретувати
   Мальтретува́ти:
     — третирувати, помикати, куражитись (над кимось) [46-1]
     — третирувати, принижувати [46-2]
     


мамелюки
     — вояки давньої султанської гвардії [IV]

 

мамеровання
   Мамеро́ва́ння:
     — ускладнення, перероблення на якийсь зразок, з природного на штучне [55]


мамона
   Мамо́на:
     — омана [VII]
     — у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися [3]
     — у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися Мамоні — служити фальшивим ідеям [21]
   Мамоні:
     — служити фальшивим ідеям [3]
     


манатки
   Мана́тки:
     — особисті речі [52]


мандатар
     — австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII]


мандатор
   Манда́тор, мандаторій:
     — австрійський поліційний і судовий урядовець за часів панщини [22;53]
     — австрійський судовий і поліційний урядовець в часи панщини [VI]
     — австрійський урядовець за панщизняних часів, залежний від дідича, крім адміністративних функцій, мав також функції судові в цивільних і менших кримінальних справах [IV]
     — за панщизняних часів поліційний і судовий урядовець [III]
     — за панщизняних часів урядовець, що виконував роль судді [I]
     — особа, призначена австрійським урядом начальником громади, що складалася з кількох сіл [29]
     — призначений австрійським урядом начальник збірної громади, що складалася з кількох сіл [47]
     — службовець поміщицького або державного маєтку для виконання адміністративних і поліцейських функцій [46-2]
     — службовець поміщицького маєтку для виконання адміністративних і поліцейських функцій [46-1]
     — тут: чиновник, який виконував поліційно-судові функції щодо кріпосних селян; утримувався поміщиком, затверджувався на посаду австрійською владою [44-2]
     — уповноважений; поліційний і судовий урядовець [28]
     — урядовець за часів панщини, який виконував роль судді [14;36]
     — урядовець на селі [27]


мандаторій
   Манда́тор, мандато́рій:
     — особа, яка має повноваження (мандат) до виконування якоїсь функції; тут: фільварковий функціонер (в Австрії до 1848 р.), який під державним контролем здійснював адміністративну владу над підданими селянами [44-1]
     — тут: чиновник, який виконував поліційно-судові функції щодо кріпосних селян; утримувався поміщиком, затверджувався на посаду австрійською владою [44-2]
     


манджати
   Манджа́ти:
     — йти поспішаючи [3]
     — мандрувати [5;7;13;XII]
     — поспішати, швидко йти, братися [52]
     — спішно йти [6;XI]


мандзя
   Ма́ндзя:
     — мандрівниця [29]


мандрони
   Мандро́ни, андро́ни:
     — нісенітниці [51]
     — теревені, нісенітниці, вигадки [52]
   Мандро́ни плести:
     — говорити нісенітниці [1;X]


Мандрони плест
   Мандро́ни плести:
     — говорити нісенітниці [1]
   дуби смалені плести:
     говорити дивовижні речі [III]


манерований
   Манеро́ваний:
     — вишуканий, ускладнений [31]


манівці
   манівці́: обходныя тропинки [ІФ,1890]


маніпула
     — нижчий службовець [VI]
     — технічний службовець у канцелярії [IV]


маніпулянт
   Маніпуля́нт:
     — працівник [46-1]
     — працівник, чиновник [46-2]
     — службовець [20]


маніпулянтка
   Маніпуля́нтка:
     — дрібна службовка, канцеляристка [39]
     — жінка-службовець [18]
     — жінка-службовець; сортувальниця на пошті [II]


маніпуляційний
    Маніпуляці́йний уря́дник :
     — канцелярський службовець (урядник) [55]


манка
   Ма́нка:
     — недостача [33]


манколія
     — сумний настрій, часто без певної причини; маячіння в гарячці [V]


манліхер
   Манліхе́р:
     — назва рушниці, гвинтівки системи Манліхера [XII]
     — рушниця системи Манліхера [5;7]
     


маночка
   Ма́ночка:
     — багач, багатир [14;I]


мантачити
     — крутити, шахраювати, пліткувати [XII]


мантити
     — виманювати, видурювати [VII]
     — виманювати [VI]


мантій
   Манті́й:
     — виманювач, випрошувач [47]


манчестер
     — комір [IV]


маняти
   Маня́ти:
     — (у злодійському жаргоні) — всілякі домашні речі, ганчір'я (манатки) [1]


маняті
     — (у злодійському жаргоні) всякі домашні речі, ганчір'я (манатки) [X]


мапа
   Ма́па:
     — географічна карта [19;44-1;III]
     — карта географічна [II]
     — карта (географічна) [31]
     — карта [16;47;52]


мара
    пек тобі ма́ро !: фу ты бѣсъ ! [ІФ,1890]


маргінальний
   Маргіна́льний:
     — другорядний; суміжний [43]


маргінес
   Маргіне́с:
   Маргі́нес:
     — берег, поле книжки, зошита [47]
     — берег, поле книжки, зошита, рукопису [37]
     — поле (книги чи рукопису) [38]
     — поле (листка) [32]
     — поле книжки [42]
     — поле рукопису [31]
     — поля в книзі або рукописі [44-2]
     — поля рукопису, книги [33;35]
   Маргіне́си:
     — поля книги, рукопису [28;39;40;49]
     — поля рукопису [34]
     — на маргінесах: на полях [XX] Примітки Коц. не пропадуть, бо писані на маргінесах статті [XX]


марґінес
   Марґіне́с:
     — поля рукопису, книги [53]


маржина
   Маржи́на:
     — худоба [9;54;21;22;52;IV]
     маржина (22, 495) – “худоба”; [ІЦ-2006]
     


мари
   Ма́ри:
     — ноші для перенесення мерців [38]
     — ноші, на яких носять домовину [XI]
     


марикувати
   Марикува́ти:
     — вважати за кривду собі [24]


маринарка
   Марина́рка:
     — тут: військовий морський флот [45]
     — тут: невеличке морське судно [28]
     


маринарський
   Марина́рський:
     — морський [44-1]


маринувати
     — вважати кривдою для себе [IX]
     — обурюватись, нарікати [I]


маркантний
   Марка́нтний:
     — вищої якості, визначний, помітний [46-1]
     — помітний, важливий, видний [37]
     — помітний, визначний [46-2]
     — яскраво, чітко означений [31]


маркантно
   Марка́нтно:
     — яскраво, чітко означено [39]


маркитантка
   Маркета́нка, маркита́нтка:
     — торговка харчами і речами солдатського вжитку, яка супроводжувала війська під час маневрів і військових походів [47]


маркітний
   Маркі́тний:
     — зажурений, сумний [5;7]
     — невеселий, зажурений [14]
     — невеселий, невдоволений [I]
     — невеселий, пригноблений, зажурений [2]
     — ніяковий, невеселий; пригноблений [XIII]
     — сердитий, сумний, невеселий [VI]
     — сумний, зажурений [4;XII]
     — сумний, невдоволений [V]
     — сердитий; сумний [VII]
     — сумний [25]


маркітно
   Маркі́тно:
     — невесело, нудно, незадоволено [51]
     — ніяково, сумно [22]
     — сумно, невесело [19]
     — сумно, неприємно [6]
     — сумно, ніяково [21;IV]
     


маркотний
     — сумний, невдоволений [V]


маркувати
   Маркува́ти:
     — значити [II]
     — Маркува́ти кварту — виконувати фехтувальні прийоми [25]
     


маркуватися
   Маркува́тися:
     — відмічатися, штемпелюватися [12]


марнотравний
   Марнотра́вний:
     — марнотратний; марнотравний син — блудний син [55]


марони
   Маро́ни:
     — каштани [25]
     


марсом
   Ма́рсом:
     Ма́рсом поглядіти — глянути зле, войовничо [2]


мартиролог
   Мартиро́лог:
     — перелік постраждалих, мучеників [54]


мартирологій
   Мартироло́гій:
     — список померлих [47]


мартирологія
   Мартироло́гія:
     — мучеництво [25;41]
     — перелік померлих [31]
     


маруда
   мару́да: больной [ІФ,1890]


марунонька
   Мару́ночка, марунонька:
     — трава [42]


маршалок
   Марша́лок:
     — виборна особа у поміщицькому самоврядуванні; предводитель дворянства, голова сейму [44-2]
     — голова повітової ради або сейму в колишній Австрії [IX]
     — голова повітової ради в цісарській Австро-Угорщині [23]
     — предводитель дворянства, польської шляхти, голова шляхетської станової самоврядувальної організації; Маршалок крайо́вий: у Галичині — голова крайового сейму, який одночасно очолював крайовий виділ; призначався австрійським імператором з числа депутатів (послів) сейму [44-1]
     — тут: маршалок (голова) сейму, керує апаратом сейму [53]
     — маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро-Угорщини; маршалок повітовий: повітовий предводитель дворянства в Галичині за часів Австро-Угорщини [II]
     — Маршалок повітовий: голова повітової ради в Галичині за часів колишньої Австрії [VI]
     — (повітовий): голова повітової ради в Галичині за часів Австрії [VII]
     


маслосвиття
   Маслосви́ття:
     — церковний ритуал над хворим під час причастя [5]


маслосвяття
   Маслосвя́ття:
     — церковний ритуал над хворим під час причастя [7]


масний
   масни́й: жирный; масний язи́к: краснобайство [ІФ,1890]
     — підлесливий [IV]


масно
     — (говорити): улесливо [IV]


матадор
   Мата́дор:
     — особа, поважна своїм становищем [VI,VII]
     — особа, що посідає поважне становище [20]
     — поважна особа [22]
   матадори:
     — особи, важні своїм становищем [VIII]
     


материзнина
   Матери́зна, матери́знина:
     — спадщина, одержана після матері [21]


матка
     — пречиста християнське свято богородиці [II]


матня
     — замотане становище, клопоти [V]


матура
   Мату́ра:
     — випускний іспит після закінчення середньої школи [21;III]
     — Екзамен на атестат зрілості [XVIII] Але, вернувши до Парижа, він захорував, пролежав два місяці, а коли надійшла матура, він, не вважаючи на дуже добрі писемні вироби, провалився при уснім екзамені з історії і німецької мови [XVIII]
     — іспит зрілості, що давав право вступити до університету [IV]
     — іспит зрілості, який , складали учні, кінчаючи середню школу [VII]
     — іспит зрілості [VI]
     — іспит на атестат зрілості [31;39;48;53]
     — іспит на атестат зрілості, який складали учні, що кінчали середню школу [20]
     — іспит на одержання атестата зрілості [19]
     — останній іспит, яким закінчується навчання в гімназії [I]


матчиний
     (реґіоналізм) відноситься до головного лігва ведмедів, Підете дальше до самого матчиного леговища. [ЗБ 21]; [ВЛ]


махати
     — дуже скоро бігти; [X]


махер
   Ма́хер:
     — ділок [47]


маца
   Маца́:
     — у євреїв: пасхальний прісний пшеничний хліб у вигляді дуже тонких сухих коржів [54]


мацати
   ма́цати: щупать [ІФ,1890]


мачка
   мачку засвітити: давати ляпаси [X]
    Ма́чку світити: (на злодійському жаргоні) давати ляпаса [I(Ів.Фр.);15 ]
   ма́чку світи́ти: въ воровскомъ жаргонѣ: давать оплеухи [ІФ,1890]
     


маштарня
   Машта́рня:
     — манеж [15;I,V,X]
     — стайня, манеж [1]
     — стайня, манеж, переносне — пункт управління, рульова рубка, гніздо для закріплення мачти [8]


маючий
   Ма́ючий:
     — багатий [10]
     маючий ( = заможний) [MО,IV]
     


мебель
   Ме́бель:
     — річ; тут: взуття [4]


мева
   Ме́ва:
     — птаха-плавун, мартин, живе над морями і водами; чайка [XI]
     — чайка [25]
   Ме́ви:
     — чайки [9]


медведюх
   Кордю́к, медведюх:
     — великий ґедзь; нарив на язику [54]


медведячий
     ведмежий, (реґіоналізм) Загриміли роги, розносячи трівогу в сумрачні медведячі ґаври. [ЗБ 21]; [ВЛ]


медіатизація
   Медіатиза́ція:
     — посередництво [27]


медіолинки
   Медіолинки:
     — мешканки Мілану [51]


Медлінг
     — назва взуттєвої фабрики біля Відня [IX]


медоумеденіє
     — частування медом; в переносному значенні - приємність [VI]
     — частування медом; переносно — приємність [VII]


мейли
   Ме́йли:
     — базікала, базіки [15;I]


мейти
     — базікати [I]


меламед
     — учитель (єврейський) [V]


мелдувати
   Мелдува́ти:
     — сповіщати, заявляти [42]


мельдувати
   Мельдува́ти:
     — (військовий термін) — повідомляти, доносити [19]
     — доводити до відома, рапортувати [II]
     — повідомляти, доносити (у війську) [VI;VII]


мельдуватися
   Мельдува́тися:
     — бути заявленим [33]
     — з'являтися, рапортувати, доповідати [48]
     — заявляти до адміністративної влади про своє прибуття в дане населене місце [IX]
      мельдувався: з'являвся [XX] Я вже нині мельдувався до суду, та що ж, не кликали [XX]


мельдунковий
   Мельдунко́ва книга:
     — подвірна книжка, в якій записані всі мешканці [19]
     — книга заявок про мешкання пожильців у даному будинку [VII]
     — книга заявок про мешкання жильців у даному будинку; подвірна книга [VI]


мельдунок
   Мельду́нок:
     — зголошення [24]


мементо
   Меме́нто:
     — нагадування [44-1]


меморіал
     — в торговельній промисловій справі — бухгалтерська книга для щоденних записів торговельних операцій. Тут: фінансовий відчит [XIX] Після меморіалу міністра скарбу Гольцгетана, внесеного до Ради державної в цвітні 1871, по кінець 1869 р. зібрано з додатка індемнізаційного в Галичині східній 27 628 106 зр. 94 кр.; в Галичині західній - 11 374 143 зр.76 кр [XIX]


менажерія
   Менаже́рія:
     — звіринець [33;52]
     — зоопарк [51]
     


менер
   Менер:
     — керівник партії, угруповання [44-1]
     — проводирі [XX] Я чув тільки, що по поводу віденської політики менери перегризлися в товариствах, що Романчук викинув Барвінського з Нар[одної] ради, а Барв[інський] хоче знов відкись викинути Романчука і т. д [XX]
     


менторувати
   Менторува́ти:
     — наставляти, керувати, виховувати, опікати [37]


ментрега
   Ментре́га:
     — заколот, розруха [13]


менша
   менша о то:
     — не йде про те [I]


мерва
   Ме́рва:
     — м'ята, терта солома [4;52;XII]
     — перетерта солома [14]
     — перетерта, прогнила солома [22]
     — терта солома [III,IV]
     — тут: угноєння [44-2]
     — Мерва — це не «терта солома» (533), бо така в галицьких говірках і на Бойківщині називається трина, а зім’ята, пом’ята солома. [MО,IV]


мервиця
     — терта солома [III]


мере
   Ме́ре:
     — дійсно, насправді [1;X]
     — може [VIII]
     — невже ж [16]
     — справді, дійсно [II(Ів.Фр.);V-VII;14;15;22]
     — справді, дійсно, направду (Ів.Фр.) [I]
     — справді [IV]
   ме́ре: подлинно, дѣйствительно [ІФ,1890]


мериторичний
   Меритори́чний:
     — істотний [39]
     — істотний, по суті справи [46-1]
     — істотний, такий, що стосується суті [28]
     — платний, найманий; тут: суб'єктивний, тенденційний [XVI] [??] А тепер перейдемо до мериторичних уваг д. Чайченка про мову галицьких віршів [XVI]
     — по суті справи [46-2]
     — суттєвий, що стосується суті [47]


мерітум
   Ме́рітум:
     — важливість


меркотати
   Меркота́ти:
     — мерехтіти [25]


меркотіти
   Меркоті́ти:
     — згасати, темнішати [33]
     — блистіти, Так меркотів той облиск над долиною [ЗБ 101]; де кінчалося меркотіюче море. [ЗБ 101]; [ВЛ]
     


метатеза
   Метате́за:
     — переміщення, перестановка [36]


метатися
     — кидатися, зворушитися, .. Навіть заметалось безстрашне серце в воїна — звірюки. [Звн 287]; [ВЛ]


метреска
   Метре́ска:
     — (від метр — учитель) — домашня вихователька [11]


метрики
   Ме́трики:
     — тут: земельні кадастри [44-2]


меценас
   Мецена́с:
     — адвокат [46-2]
     — адвокат, судовий оборонець [20;VI,VII]
     — титул адвокатів [I]
     — форма звертання до адвокатів [46-1]


мечи
   Мечи́:
     — кидати [54]


мешігенуватий
   Меші́генуватий:
     — дурнуватий [1;X]


мешти
   Ме́шти:
     — чоботи, взуття [9;52]


мзды
     — Вящшея мзды: більшої плати [XI]


ми
     — в окр. випадках: мені [52]
     — мені [I]


мигливий
     скорий, верткий, (реґіоналізм) Невеличкий, повертливий, з хитро мигливими малими, мов малпячими очима, [ЗБ 21]; [ВЛ]


мидігати
   Мидіга́ти:
     — оселятися [13]


мидниця
   Ми́дниця:
     — велика миска [VI]
     — умивальник [19;VII]
     — умивальниця [18;III]


микати
   Ми́кати:
     — виривати, скубти [54]
     — виривати [V]
     


микатися
     — шмигляти, гасати, встрявати [VI]
     — шмигляти, гасати; встрявати [VII]


миля
   Ми́ля:
     — міра віддалі, що дорівнює 1652 м [45]


минути
     — витратити, [I]


митка
   Ми́тка:
     — ганчірка [4;V,VIII,XII ]
     — ганчірка, перен. потаскуха [25]
     


митра
   Ми́тра:
     — головний убір вищого духівництва християнської церкви, який надівають під час богослужіння [47]


митрат
   Митра́т:
     — найвищий радник консисторії, вищий духовний чин, що має право носити митру під час церковної відправи [19]


миший
     мишачий, (реґіоналізм) Мов миший хвіст, косичка ззаду висіла, [Звн 155]; [ВЛ]


мишкувати
     — слідкувати пильно, на сторожі бути, чатувати [V]
     — чатувати, рознюхувати [XII]


мишоїд
     — мишоїд на обручах (267)-? [каня (яструб) на обручах ]; [MО,VI]


міграційний
     — від латинського слова «міграція» — переміщення [XIX] Це дало початок новій теорії, новій народознавчій школі, т. зв. міграційній, що її властиво сьогодні далеко краще назвати можна б історичною [XIX]


мізерак
     — нужденна людина, злидар [I]


мізинка
   Мізи́нка:
     — найменша донька [42]


мікрологічний
   Мікрологі́чний:
     — детальний [31]


міксоміцети
     — грибки, що живуть в гнилих рослинах [XI]


мінорит
   Мінори́т:
     — мінарет [12]


мінхавзияди
   Мінхавзия́ди:
     — неправдоподібні, гумористичні оповідання [32]


міра
     — стояти на мірі (408) (про очі) — не ворушитися, стояти стовпом [MО,V]


міркуватися
     — стримувати себе [IV]


мірність
   Мірність:
     — поміркованість [X]
     — стриманість, поміркованість [1]
     


міродайний
   Мірода́йний:
     — авторитетний [46-1;46-2]


міродательні
     — Тут: ведучі [XIX] Міродательні» автономічні сфери стрем'ять, мабуть, до повного сполучення каси банкової з касою крайового, так, щоби Виділ крайовий яко адміністратор крайових фондів стався наче великим клієнтом банку крайового, і добачують в тім великі користі так для банку, як і для адміністрації фондів крайових [XIX]


міряти
     — цілити [VI]


місія
     — вирядження, виправа [II]


мітикувати
   Мітикува́ти:
     — втихомирювати, заспокоювати, лагодити [IV]
     — міркувати [51]
     — міркувати, метикувати [52]


мітка
   Мі́тки, мітка:
     — ознака, знак [27]


міткий
     — влучний, дотепний [III]


мітко
     скоро, цільно, Оком і словом стріляєш ти мітко, [Звн 192]; [ВЛ]


мітовка
   міто́вка: метла [ІФ,1890]
     — мітла [I]


міток
   Мі́ток:
     — міра пряжі, що складається з 40 - 50 пасом, а також така кількість, відповідно змотаної пряжі [47]


мітра
   Мітра:
     — літургійний головний убір єпископа або священика у вигляді купола [55]


мітрайлеза
   Мітрайле́за:
     — мала гармата [25]


мітрат
     — найвищий радник консисторії, вищий духовний чин, що має право носити на голові мітру під час церковної відправи [VII]


міховий
     — зроблений з мішка [III]


Міхуайль
   Міхуа́йль:
     — архангел Михаїл [1]


мішанець
     — кровозмісник [XIII]


мішатися
     — бентежитися [V]


міща
   Міща́:
     — мішечок [13]


міщанин
     — мешканець міста [X]


міщук
     — міщанин (зневажлива назва, що характеризує обмеженість людини) [IV]


млавий
     — млявий, кволий [IV]
     — млавий (343) (про світло) — тьмяний, пор. польськ. mdławy [MО,V]


млака
     — мокра сіножать [VI,VII]


млаковина
   Млакови́на:
     — трясовина, болото [19]
     — мокра сіножать [VI,VII]
     


млинівка
   Мли́нівка:
     — озерце, криничка [20]


млинівки
     — річки, що несуть воду на млинські лотоки [IV]


млистий
     імлистий, (реґіоналізм) Понад люд темний, сумовитий, голий — ви пливете по млистому блакиті. [Звн 116]; [ВЛ]


млоїти
     — нудити [XII]


мнимати
   Мни́мати:
     — гадати, міркувати [30]


мнюх
   Мнюх:
     — миньок (риба); сом [54]


мняхом
     — ми думали [XI]


мова
   Мо́ва:
     — промова, проповідь [41]


мовнею
     — блискавкою, мов блискавка [I]


мовниця
   Мо́вниця:
     — трибуна [6;46-2;46-1]


мовня
   Мо́вня:
     — блискавка [6;10;IV]


могота
   Могота́:
   Мого́та:
     — здатність, спроможність [51,52]
     


можність
   Мо́жність:
     — змога [16]
     — можливість [46-2]
     — спроможність [43]


моздір
   Мо́здір:
     — гарматка [46-1]
     — металева ступка, гарматка [46-2]
     — металева ступка, невеличка гармата [5;7;25]
     — невеличка гармата (саморобна) [33]
     — невеличка гарматка [XII]
     — прилад на зразок гармати; його набивають порохом і стріляють в свята [I]
     — пристрій на зразок невеличкої гармати, з якого стріляють у свята [21]
     — тут: міномет, мортира [37]
     


мозола
     — клопіт [IV]
     — друкарська помилка: мозоля зам. мозола [MО,IV]


мозоля
     — клопіт [IV]
     — друкарська помилка: мозоля зам. мозола [MО,IV]


мой
   Мой:
     — вигук при звертанні до рівних або нижчих [5;10;7;XII ]
     — неозначена форма звертання: чоловіче, хлопче, жінко тощо [IV]
     — своєрідне звертання, вигук [I]
     мой (21, 379) – “гей, ти”.


мойра
   Мойра:
     — доля, фатум [8]


мокляк
     — мокре місце, багнище [IV]


мокляки
   Мокляки́:
     — болотяне місце [21]


мокравина
     — багно, вогке місце [III]


мокровина
   Мокрови́на:
     — болото [42]
     — болотяна місцевість [V]
     


моменте
     — пересторога [XIX] Соромом огортає воно нас тому, що є для нас ясним моменте, аби ми не надто гордо і згори дивилися на передсуди й забобони, бо може прийти час, коли й наші сьогоднішні «найсвятіші» вірування та переконання, перепущені через історичний розвиток, упадуть на дно могутнього потоку культури і зробляться вдячним матеріалом для народознавців в майбутньому.. [XIX]


мон.кон.
   мк, мон.кон.:
     — монета конвенційна, карбована на основі договору (конвенції) між Австрією і південно-німецькими державами; мала вищу реальну вартість, ніж відповідна монета, призначена для внутрішнього обігу в Австрії [47]

 

Монахів
   Мона́хів:
     — Мюнхен [54]


монахівський
   мона́хівський:
     — мюнхенський [54;55]


монеста
   Моне́ста:
     — намисто [27]


монітор
   Моніто́р:
     — той, що нагадує, попереджає [44-1]


монсиньйор
   Монсиньйо́р:
     — титул осіб вищого католицького духовенства [51]


монстранція
   Монстра́нція:
     — в католицькій церкві майстерно зроблена посудина з прозорими стінками, де переховуються «святі тайни» [X]
     — посудина з прозорими стінками, в якій зберігаються речі, що вважаються святими [52]
     — посудина з прозорими стінками, в якій переховуються святі тайни [51]


монстрація
   Монстра́ція:
     — посудина з прозорими стінками, в якій переховуються в католицькій церкві святі тайни [1]


монстр-концерт
   Мо́нстр-концерт:
     — концерт-дивовижа [35]


монструальний
   Монструа́льний:
     — страхітливий, потворний [38]


монсун
     — мусон [XIX] В такім однім описі бурі можна розказати в цікавий і займаючий спосіб і про пасати та монсуни, і про хмари, дощ, град, сніг, іній, і про електричність; до такого опису бурі можна додати й цікаві оповідання про обсервації кліматичні, про гігрометри, про статистику бур, про проповідування погоди і т. д [XIX]


мораторій
   Морато́рій, мораторіум:
     — відстрочення платежів за фінансовими зобов'язаннями [44-1]
     — відстрочка платежів [20]
     — відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов'язаннях [44-2]
     — відстрочка платежів по фінансових зобов'язаннях [46-1,46-2;XIX] Супроти сього Становий Виділ радить і тепер, як радив ще 1783 р., стриматися з тою інституцією аж до ліпших часів, а коли ні, то принаймні дати краєві кількалітній мораторій на зворот збіжжя, визиченого з цісарських магазинів [XIX]


мораторіум
   Морато́рій, мораторіум:
     — відстрочення платежів за фінансовими зобов'язаннями [44-1]
     — відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов'язаннях [44-2]
     


морва
   Мо́рва:
     — шовковиця [12]


морвове
   Мо́рвове:
     — шовковичне [28]


морг
   Морг:
     — (поля) трохи більше ніж півгектара [X]
     — давня земельна німецька одиниця виміру площі, що перейшла до Польщі і Галичини; в XIX - на початку XX ст. дорівнювала 0,57 га [44-2]
     — міра землі, трохи більша ніж півгектара [47;I]
     — міра землі, що дорівнює 0,56 га [18]
     — міра поля, приблизно півгектара [II,III]
     — понад півгектара землі [VI,VII,IX]
     — стара земельна німецька одиниця; перейшла до Польщі і Галичини, де в XIX — на початку XX ст. дорівнювала 0,57 га [44-1]


морес
   Мо́рес:
     — добра поведінка, порядок [XII]
     — порядок, лад [5;7]
     — пошана [24;IX]


моримуха
   Мориму́ха:
     — мухомор [9]


морквасити
   Морква́сити:
     — виявляти незадоволення [VI,VII]
     — тут: сердито бурмотіти [19]
     


морлянт
   Морля́нт:
     — вид гармати [51,52]


моспан
     — див. аспан [III]
     — скороч. мостивий (ласкавий) пан [XII]


мосяж
   Мося́ж:
     — бронза, латунь [25]


мосяжевий
     — з жовтої міді, латунний [VI]


мосяжний
   Мося́жний:
     — із жовтої міді, латунний [III,IV,V]
     — латунний [18]
     — латунний, мідний [II]
     — мідний [47]


мот
   Мот:
     — мовить (каже) [4;X]
     — мовить, каже [48;1]
     — мовить [25]


мотика
   Моти́ка:
     — сапа; кирка [54]
     — мотика (184) (motyka) [MО,III]
     


мотилиця
   Мотили́ця:
     — фасціольоз (печіночна двовустка) [48]


мотиль
   Моти́ль:
     — метелик [54]


мотор
   Мото́р:
     — рушій, рушійна сила, ініціатор, натхненник, керівник [47]
     — стимул [39]
     


моц
     — дуже [XIII]


моцар
   Моца́р:
     — дужа людина [2]
     — могутня людина [XI]
     — силач [XII]
     — сильний чоловік, володар [V]


моцарство
   Моца́рство:
     — велика держава, абсолютна монархія [45]
     — держава [XIII]
     


моцно
   Мо́цно:
     — міцно, сильно, дуже [51,52]

 

моцуватися
   Моцува́тися:
     — змагатися, боротися руками [9;VI,VII]


моцюмпан
     — милостивий пан (глумливий вислів) [X]


моцюпан
   Мо́цюпан:
     — милостивий пан (глумливий вислів) [1]


мочар
     — драговина [V]


мочари
   моча́ри: болото [ІФ,1890]
     — трясовина [XIX] Многі весь день ховалися в мочарах та шуварах, аби вночі неспостережено перебратися через границю [XIX]


мочарі
   Моча́рі:
     — драговина, трясовина [44-2]


мошна
   Мошна́:
     — невеликий мішечок для зберігання грошей [51,52]


мошонка
   Мошо́нка:
     — гаманець [53]
   мошо́нка: мошна, портмоне [ІФ,1890]
     


мошус
   Мо́шус:
     — (від поширеного на Сході мускус): ароматичний екстракт, що його одержують із мускусних залоз самців деяких ссавців (наприклад мускусного оленя, мускусного щура) [8]


мощ
   Мощ:
     — продукт переробки винограду на вино [44-1]


мрячний
     — неясний, туманний [IV]


му
   Йму, му:
     — буду [1]
     — йому [I]
     


мудь
     — зневажливе: мужик, хам [I]
     — зневажливо: мужик [V,VI]
     — неотеса, груба людина [III]
     — хам, неотеса [II]
   мудь: презрительпо: мужикъ [ІФ,1890]


мулячний
     — замулений, каламутний [IV]


муравиця
     — плями барви свіжо зораної іловатої землі [V]
     — плями на тілі вмираючого [IV]


муравлище
     — муравлище (209)—мурашник; [MО,VI]


муравник
     — заросле травою і мохом місце [IV]


мург
   Мург:
     — морг (міра землі) [26]


мурза
   Мурза́:
     — титул феодального вельможі у татар [43]


мурин
   Му́рин, мури́нський:
   Мури́н:
     — мавр, мавританський [47]
     — мавр; в другому значенні — взагалі люди з темною шкірою [XIX] Напевно знаєм те тільки, що в початках історичної доби, яких 4000 літ тому назад, рід людський вже ділиться на раси так само, як тепер, і що мурини, вимальовані на стародавніх єгипетських пам'ятниках, такі самі, як і нинішні [XIX]
     — негр [45]
     — негр, людина з чорною шкірою [IV]
   Му́рини:
     — негри, люди з чорною шкірою [21]


муринський
   Му́рин, мури́нський:
     — мавр, мавританський [47]


мурмотати
   мурмота́ти: бормотать [ІФ,1890]


муругий
   Муругий:
     — темно-сірий, з темними смугами [51,52]


мус
   Мус:
     — примушування [9]


муть
   Муть:
     — будуть [10]


мушля
   Му́шля:
     — черепашка [2,9,21;IV,VI,XIII]
     — черепашка, раковина [25;8;20]
     


муштарда
   Мушта́рда:
     — гірчиця [54]


мша
   Мша:
     — католицька відправа [25]
     — католицька відправа [IV]
     


м'я
     — мене [I]


м'ясниці
     — (рел.) дні перед великим постом [III]


м'ясоїд
   М'ясниці, м'ясої́д:
     — певний період після посту [29]


м'ясопуст
   М'ясопу́ст:
     — (м'ясопусна неділя) — початок посту [29]

 

27.08.1995