Словничок з творів Івана Франка (л)


лeгар
   ле́гар: лежень, лѣнтяй [ІФ,1890]


лаба
   Ла́ба:
     — лапа (нога, рука) [I]
     — лапа (рука, нога) [VI,VII]
     — лапа [13;19;21;IV]
     — нога, лапа [20]
     — У контексті «Гей шваби-драби, вже ми вас із краю виженем до лаби» (331) пояснення вимагає не стільки сама лаба, скільки зворот вигнати до лаби — вигнати, вимести до ноги. Нечіткість коментаря полягає в тому, що в цитованому контексті аналізоване слово значить тільки «нога», пор. до ноги вирізати, до ноги попродати, а не «рука». [MО,VI]
     


лабаз
   Ла́баз:
     — тут: бур'ян [5;7]
     — тут в розумінні: бур'ян [XII]
     


лабазник
     — тут в розумінні: бур'ян [XII]


лабатенник
   Лабате́нник:
     — чорт лабатий [48;XX] Де там,— не переглянувши сам,попер у друкарню,— тепер зложили — чорт знає що вийшло, поправляй, хоч лабатенника з'їдж! [XX]


лабатий
   Лаба́тий:
     — лапатий [IV]
     — той, що має великі ноги або руки; лапатий; клишоногий [I]
     — цибатий [6]


лабаторня
     — (перекручено з «лабораторія») майстерня (в тюрмі) [II]
      «верстат (у тюрмі)»[ II, 241] (мабуть, перекручене лябораторія) [ОГ]


лавдеміальний
   Лавдеміальний:
     — від laudemium, тобто гроші, що сплачувались властителю маєтку за визнання ним васальних прав нових поселенців [44-1]
     — належитість лавдеміальна: плата власникові землі за передачу права на її оренду від одної особи іншій [XIX] Деякі належитості лавдеміальні, що 1854 були плачені з каси державної [XIX]
     


лагойка
   Лаголо́йка, лаго́йка:
     — гаївка, веснянка, українська народна дівоча обрядова пісня і гра на великдень [29]


лагомина
   Легомі́на, лагоми́на:
     — лакомина, солодощі [XII]
     — ласощ [24]
     — ласощі [7;4;5]
     — ласощі, солодка страва до столу [52]


лад
     — (бути з ладом): готовість (приготуватися) [I]


ладитися
   ла́дитися: приготовляться [ІФ,1890]


ладівниця
   Ладівни́ця:
     — патронташ [47]


ладунок
     — вантаж; набита порохом частина рушниці [V]
     — Ладунок — набій, заряд з польськ. ładunek, а це в свою чергу з нім. Ladung викладений, невідомо чому, як «набита порохом частина рушниці» (485). [MО,V]


лазуровий
     — блакитний [III]


лайно
   Ла́йно:
     — гній [13]


лаїк
   Ла́їк:
     — профан [40]


лакерник
   Ла́керник:
     — виробник лаку [47]


ламівка
   Ламі́вка:
     — оторочка [6]


лампка
   Ла́мпка:
     — чарка [15;]
     — (вина): чарка [VI-VIII]
     


лампочка
   Ла́мпочка:
     — чарка, келих [20]


ландара
   Ланда́ра:
     — віз [4;7;5;XII]


ландвер
   Ландве́р:
     — категорія військовозобов'язаних запасу другої черги і другочергові військові формування в Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії XIX - початку XX ст [45]


ландверист
   Ландвери́ст:
     — ополченець, військовозобов'язаний другої черги [46-1;46-2]


ландо
   Ландо́:
     — карета з відкидним верхом на чотири місця [51]


ландсдрагони
   Ла́ндсдрагони:
     — кінне військо в колишній Австрії, кінні стражники [21]
     — кіннотники крайового (територіального) війська [VI]
     — кіннотники крайового війська [22]
     — краєве кінне військо в кол. Австрії, кінні стражники [IV]
     — крайове кінне військо в кол. Австрії, кінні стражники [VII]
     


ландштурм
   Ландшту́рм:
     — ополчення [46-1;46-2]


ланець
   Ла́нець:
     — обірванець, голяк [30]


ланц
   Ланц:
     — ланцюг [37;I,IV]
   Ла́нці:
     — ланцюги [47]


лапати
   Ла́пати:
     — ловити [9;X]
     — хапати, ловити [1]
     


лапка
   Ла́пка:
     — клітка, мишоловка [5;7]
     — пастка [24;19]
     — Ввігнати в лапку: загнати в пастку [19]


лапсердак
   Лапсерда́к:
     — старовинний довгий верхній одяг польських і галицьких євреїв [48]


ласиця
   Ла́сиця:
     — ласка; невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом [54]
     — ласочка [IV]
     


латво
   Ла́тво:
     — легко [43]


латер
   Ла́тер:
     — міра дров, кубічний сажень [IX]
     — міра на дрова, кубічний сажень [24]
     


латр
   Латр:
     — старовинна польська міра, що дорівнювала 4 локтям; ця назва застосовувалася в гірських місцевостях, ототожнювалась з сажнем [44-1]


латри
   Ла́три:
     — Ла́три бити: байдики бити, нічого не робити [37]


лафет
   Ляве́та, лафет:
     — підставка під гармату [51]


лах
   лах: тряпка [ІФ,1890]


лахман
   Лахма́н:
     — лахміття [47]
     — шмаття, подертий одяг [III]
   Лахмани:
     — лахміття [6]


лацно
   Ла́цно:
     — дешево [23]
     — легко, дешево [8]
     — легко, добре [14;I]
     — лацно – “легко” [СБГ, І, с. 405], “легко, добре” [14, с. 472]; [ІЦ-2009]
   лацно́: легко, нипочемъ [ІФ,1890]
     


лебедіти
     — жалісно говорити, з слізьми просити [VII]
     — жалісно говорити, слізно просити [VI]
     — жалісно просити [XII]
     — слізно просити [I]


лев
     — (золотий на домі): кол. герб Львова і галицьких князів [IV]


левізор
   Ревізо́р, левізор:
   Реві́зор, леві́зор:
     — австрійський акцизник [1;47;X]
     


легальний
     — Законний [XVIII] Про свою жінку він знає лиш тільки, що вона була легальна його дружина; тепліших споминів по пій у нього не лишилося [XVIII]


легар
   Ле́гар:
     — лежень, ледар [I(Ів.Фр.);15]


легат
   Лега́т:
     — за часів Стародавнього Риму посол в інші країни з політичними дорученнями часто бував і намісником римської провінції [31]
     — посол [47]
     — папський посол [II]


легейда
   Леге́йда:
     — вайло, телепень [19]
     — недотепа [VI,VII]
     


легінь
     — парубок, юнак, хват, зух [IV]
     — парубок, юнак [XI]
     — парубок [IX]
     — хлопець, парубок [VIII]
     легінь (21, 461) – “хлопець, парубок”; [ІЦ-2006]


легіслатива
   Легіслати́ва:
     — узаконення [45]


легісляція
   Легісля́ція:
     — законодавство [46-1;46-2]


легіт
   Ле́гіт:
     — весняний легкий вітер [X]
     — легенький вітер [IV]
     — легкий теплий вітерець [3]
     — легкий, приємний вітерець [51;1]
   Ле́гітний, ле́гіт:
     — весняний легкий вітерець [2]


легітимаційний
   Легітимаці́йний:
     — законний, узаконений [21]
     — Легітимаці́йна карта: особисте посвідчення [47;VI]
     


легітимація
   Легітима́ція:
     — визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення [37]
     — посвідчення особи, посвідка про особу, узаконення [46-2]
     — посвідчення особи, узаконення [36]
     — повсвідчення особи [46-1]
     — посвідчення [48;XX] Мене пхали сього року на право до Відня і сам я гадав,— але показалося, що нема гроші,— так я остався тут та й навіть не записувався нікуди,— благо, що маю легітима[ці]ю, видалити не можуть [XX]
     


легітимуватися
   Легітимува́тися:
     — засвідчувати особистість [47]


легітний
   Ле́гітний, ле́гіт:
     — весняний легкий вітерець [2]


легкевич
   Легке́вич:
     — ніжний, білоручка [II\(Ів.Фр.);15]
      «панич»[ II, 15] (первісно «легкун») [ОГ]
     


легки
   Ле́гки:
     — легені [10;16]


легоміна
   Легомі́на, лагоми́на:
     — ласощі, солодка страва до обіду [9;52;VI,VII]
     — солодка або овочева страва до обіду [19]
     


леда
   Ле́да:
     — будь-який, найменший; може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, знецінення: ле́да марни́ця — яка-небудь дрібна справа, марна справа; ле́да хто — будь-хто, хто-небудь; ле́да що — що-небудь; ле́да крик — найменший крик [14]
     — мало не; за леда словом: за яким-небудь словом, мало не за кожним словом; за леда дурницю: за всяку дурницю [IV]
     — мало що не; леда днина: кожної днини [X]
     — незмінна частина складних слів: леда-що, леда-кого, леда-як, леда-хвилини — будь-що, будь-кого, будь-як, щохвилини [3]
     — ось-ось; щонайближчий (день) [IX]
     — от-от, щомиті [23]
     — перший-ліпший; [II]
     — тільки [16]
     — тільки, тільки-но, мало що не; леда днина: щоднини, з дня на день [1]
     — трохи, дещо, незначно (леда сильніший); ось-ось (леда хвиля); хтось (леда-хто), щось (леда-що) [VII]
     — у словосполученні з іменниками, прикметниками та займенниками надає їм відтінку неозначення, погорди, знецінення: Леда-хто – хто-небудь, будь-хто; ледащо – що-небудь, леда крик – найменший крик; леда вітер – будь-який вітер; леда хвиля – кожної хвилини, з хвилини на хвилину [15]
     — щонайближчий (леда день); щонайменший (леда дрібниця); перший скраю (леда живолуп); трохи, дещо, незначно (леда сильніший); ось-ось (леда хвилю); хтось (леда хто); щось (леда що) [VI]
     — що-небудь, який-небудь; леда марниця: яка-небудь дрібна, марна справа; леда хвиля: кожну мить [V]
   За ле́да:
     — за будь-що, за ніщо [45]
     — (притокою) – зразу (за притокою) [16]
   Леда хвилі:
     — кожної хвилини [I,XI]
   Леда що, леда хто:
     — що-небудь, хто-небудь (Ів.Фр.) [I]
   Леда який:
     — будь-який, ледве [II]
     — Леда, пор. польсь. lada, яке вживається тільки з іменниками та деякими займенниками і надає їм відтінку неозначеності, наприклад леда-хто — будь-хто, леда крик — будь-який крик, викладене в поясненнях як «мало не» (532). [MО,IV]
     — Леда, пор. польськ. lada, що може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, погорди, знецінення, наприклад: леда-хто = хто-небудь, будь-хто, леда-що — що-небудь, леда крик = найменший крик, леда вітер=будь-який вітер, найменший вітер і т. д., пояснено так: «що-небудь, який-небудь» (485) у реченні: «Він, у котрого ставало на тілько серця, щоб за леда припізнення, за леда недбалість, за леда грубе слово навіть уривати своїм робітникам з платні?» (222) або «Що леда сильніший дотик, леда потрясення може наново її розбудити» (226). Хай читач попробує у згаданих реченнях поставити замість леда «що-небудь» і вдуматися в текст. Нічого, крім нісенітниці, не знайде. [MО,V]


леда-день
     — будь-який день, у найближчих днях [III]
     — З пояснення, доданого до леда-день, треба усунути вислів «будь-який день», залишивши тільки «у найближчих днях». [MО,III]


леда-хто
   леда́-що, леда́-хто: чтонибудь, ктонибудь [ІФ,1890]


леда-що
   леда́-що, леда́-хто: чтонибудь, ктонибудь [ІФ,1890]


ледень
   Ле́день:
     — січень [33]


ледівці
   Ледівці́:
     — льодовики [45]


лежа
   Ле́жа:
     — лежання (тяжка лежача хвороба) [43]


лейбик
   Ле́йбик:
     — короткий верхній одяг без рукавів, рід жилетки [VI]
     — верхній короткий одяг без рукавів [24;IV,V,VII,IX]
     — короткий одяг без рукавів [21]
     — рід жилетки [I]


лейстровий
   Лейстро́вий:
     — реєстровий [43]


лектика
   Ле́ктика:
     — носилки для знатних осіб [4]
     — ноші [XIII]
     


лектура
   Лекту́ра:
     — читання [53;54]


лекція
     — лекція (29) (lekcja) [MО,III]
      ( = урок), [MО,IV]
     — лекція (385)<пол. lekcja — урок; [OM,VI]
     


лелітися
   лелі́тися: блестѣть, красоваться [ІФ,1890]


лельом-полельом
   Ле́льом-поле́льом:
     — повільно [VI]
     — помалу-малу, нога за ногою, ліниво [14;I]
     — (поводитися): дарма гайнувати час [16]
      «звільна, помалу»[ VI, 140] (з поль. lelum-polelum, leli-poleli «похитуючися на ногах (як немовлята чи пяні)», споріднене з леліяти, люляти) [ОГ]
     свобідно, недбайливо, Мій хліб дармо жрете, а все лельом-полельом поводитеся. [Лч 4]; [ВЛ]
     


лем
     — (з лемківського діалекту) лиш, тільки [II]


лемки
   Ле́мки:
     — місцева назва українців, що живуть на погір'ю Низького Бескиду, від річки Сян аж до Угорщини [X]
     — назва західно-карпатської частини українського населення [47]
     


лендербанковий
   Ле́ндербанковий:
     — земельнобанковий [44-2]


леніти
   Лені́ти:
     — хотіти, бажати, леліяти [10]


ленія
     — лінія, лісна межа [IV]


ленний
   Ле́нний:
     — васальний [43;46-2;46-1]


ленник
   Ле́нник:
     — васал, що ніс військову службу за земельне володіння [42]


ленунг
   Ле́нунг:
     — платня [13]


леп
   Леп:
     — земляний віск [21]
     — земний віск [IV]
     — земний віск; церезина; линка глина, болото [V]
     — Леп — глина, земля, яку видобували з ям, де шукали нафти, є для редакції «земним воском». [MО,IV]


лепета
   Лепе́та:
     — дурна, порожня голова [12;51]


лепети
   Лепе́ти:
     — базіки [3]

 

лепетуха
   Лепету́ха:
     — горілка [42]


лепех
     — лепех [14, с. 261] /лепіх/ – “очерет” [СБГ, І, с. 408]; [ІЦ-2009]
   лепех: водяный бурьянъ [ІФ,1890]


лепотіти
   лепоті́ти: лепетать [ІФ,1890]


лепський
   ле́пський: ничего себѣ, хорошій [ІФ,1890]
     — нічого собі, непоганий [XI]


лепта
   Ле́пта:
     — тут: посильний грошовий внесок [51]


лефашівка
   Лефоші́вка:
     — мисливська рушниця [22]
     — мисливська рушниця системи Лефоша [III]
   лефашівка:
     — рушниця системи паризького фабриканта зброї Лефоше [IV]
     — друкарська помилка: лефашівка зам. лефошівка [MО,IV]
     


лефошівка
   Лефоші́вка:
     — мисливська рушниця [22]
     — мисливська рушниця системи Лефоша [III]
   лефашівка:
     — рушниця системи паризького фабриканта зброї Лефоше [IV]
     — друкарська помилка: лефашівка зам. лефошівка [MО,IV]
     


лехицький
   Лехи́цький:
     — польський [44-1]
     


лехкeвич
   лехке́вич: нѣженка, бѣлоручка [ІФ,1890]


лещет
   Ле́щет:
     — тонка дощечка [24]


лєльом-полєльом
     — лєльом-полєльом поводитися (176)< польськ. lelum polelum — дармувати [MО,V]


лзѣ
     — можна [XI]


либати
   Либа́ти кип'ячку:
     — черпати неочищену нафту [14]
     — «либати» кип’ячку (206) — черпати з води нафту [MО,V]
     


лижка
   Ли́жка:
     — ложка [23;I,X]


лик
   Лик:
     — ковток [10]


ликнути
     — ковтнути [XII]


ликовий
     — поганенький [IV]


лилик
   Ли́лик:
     — кажан [1;6;10;54;3;13;21;25;35;42;51;52; IV,VI,VII,X,XIX] Ще виразніше можна се бачити на звірах. Досить порівняти такого черв'яка (глисту), рибу, хруща, паука, мотиля, жабу, миш, лилика з конем, журавлем та мавпою, щоб переконатися, яка тут величезна різнорідність та який розвій від простих, мов згруба обтесаних форм, аж до найбагатших та найскладніших у мавпи [XIX]
     — кажан, летюча миша [XI]
   Ли́лики:
     — кажани [12]


линва
   Ли́́нва, лино́вка:
   Ли́нва:
     — канат [55]
     — мотузка [21;47]


линовка
   Ли́́нва, лино́вка:
   Ли́новка:
     — канат [55]
     — канатик [46-1,46-2]


линоскок
     — линоскок (418) (linoskok) [MО,III]


липки
      «очі»[ VI, 140] (від (г)липати «позирати») [ОГ]
     Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905]


липник
     — той, що дере лико [XIX] Стрібуємо ж по інвентарю показати статистично їх число і економічний побут. Усіх підданих, зайнятих різнорідними услугами при дворі і панських фільварках Грималівського ключа, в інвентарі 1800 року вичислено 357 осад, а то: 100 побережників, 59 т. зв. пахолків, 41 польових, 33 отаманів, 18 присяжних, 15 гуменних, 20 парубків, 13 козаків, 10 берегових} 8 прачок, 6 сторожів, 6 пасічників, 6 митників, 5 погоничів, 4 пастухи, 3 липники, огородники, 2 коминарі, 2 гірники, 2 хмелярі, 1 садівник і 1 телятник. В тім числі було 20 парових, 148 поєдинкових, 144 чвертових, 31 халупників і 3 комірники [XIX]


липський
   Ли́пський:
     — лейпцизький [51;54]
     — лейпцігський [27]
     


лип'яр
   Лип'яр:
     — людина, що працює при лепі (глині, землі) [14]
     — лип’яр (227) — людина, що працює при «лепі» (глині, землі) [MО,V]
     


листа
   Ли́ста:
   Проскрипці́йна листа:
     — акт про позбавлення юридичних прав і конфіскацію майна за борги [47]
     — список [46-1]


лихва
   Ли́хва:
   Ли́хва́:
     — процент [51;52]
     


личман
   Ли́чман:
     — 1) старший чабан; 2) жіноча прикраса [30]
     — пастух овець [VI]
     — личман (152) — пастух, перен. і згірд. худоба [MО,V]


личність
   Личні́сть:
     — постать, особа [46-2]


лишка
   Ли́шка:
     — лисиця [42]


лібації
   Ліба́ції:
     — бенкет [25]
     — тут: бенкет [51]
     


ліберія
   Лібе́рія:
     — ліврея [17;39;19;21;25;35;II,IV,VII ]
     — ліврея, одіж для слуг [XII]
     — ліврея, одяг лакея, прислужника [I]
     — одяг [VI]


лібертин
   Ліберти́н:
     — 1) вільнодумець, 2) розпусник [47]
     — ліберал [47]
     


лібра
   Лі́бра:
     — іспанська міра ваги (близько 460 г) [24]


лівар
   Лі́вар:
     — лійка [VIII,IX]
     — посуд для переливання рідини з бочки [VII]
     — пристрій для переливання чи відмірювання рідини [24]
     — лійка [VI]


лівара
   Ліва́ра:
     — лійка, черпак [22]


ліварт
   Лі́варт:
     — череп'яний кухоль [25]


лівентарі
   Лівентарі́:
   Лівента́рі:
     — (перекруч.) інвентарі (списки землі) [IV]
     — (спотворене інвентарі) — списки землі, опис майна [21]
     — тут: документи [20]


лівер
     — лійка [VI]


ліверант
   Лівера́нт:
     — доставник, перепродувач [22]
     — доставщик [I]
     — поставщик (чогось) [VII]
     — поставщик [20;44-1]
     — постачальник [25;V,VIII]
     — постачальник, підрядчик [44-2]
     — торгівець, що постачав армії коней і худобу на забій [46-2;46-1]


ліверент
   Лівере́нт:
     — постачальник [14]


ліверувати
     — брати підряд [XIX] Я, н. пр., ліверую возити дрова з лісу на жупу, наймаю вози на свій кошт через тиждень чи через місяць; ну, відставлю там сто чи двісті сягів, і аж тоді іду з квитом до каси, де мені всю належитість нараз виплатять [XIX]


ліверунок
   Ліверу́нок:
     — підряд, поставка [44-2]
     — речі, що їх треба кудись постачити [V]
     


лівиця
   Ліви́ця:
     — ліве політичне угруповання [44-1]


лівкут
   лівку́т: лѣвая рука [ІФ,1890]


лівкутом
     — лівою рукою [I]


лігар
     — дрюк, що його кладуть під дрова, укладаючи їх на землю, або під дерев'яну підлогу [V]


лізти
      «йти»[ VI, 140] [ОГ]


лікоть
     — міра довжини (приблизно 77 см.) [VI]
     — міра довжини, 1/2 метра [XIII]


лім
   Лім:
     — вітролом, сушняк [4]
     — кам'яний виступ [10]
     — поламане вітром сухе гілля, вітролом [14]
     — хмиз, хворост [IV]


лінія
   Лі́нія:
     — лісова просіка [22]


ліпотент
     — уповноважений [IX]


ліп'янка
   Ліп'я́нка:
     — мазанка [25]


ліс
     — поле йде в ліс: щось пропадає [IV]


ліса
     — ворота (з пруття) [I]
     — ворота з пруття, плетена загорода [IV]
     — огорожа з лозини, ворота (з пруття) [V]
     — плетене воріття [II]
     — ворота, плетені з лози [VI,VII]
     — Ліса має в поясненні непотрібне і невірне уточнення «з лозини»: «ліса — огорожа з лозини, ворота» (485). Насправді на Підкарпатті та Бойківщині ліса робиться з ялинових або смерекових гілок, бо лозина в тих околицях — рідкість. З лозини її роблять «на долах», там, де нема хвойних дерев. [MО,V]
     


ліска
   Лі́ска:
     — ліщина [28]
     — паличка [II,XII]
     — ціпок (з ліщини) [1]
     — ціпок, палиця [20]
     — ціпок, паличка [III-V]
   Лі́ска ма́га:
     — чарівна паличка мага [3]
   ліс, ліска:
     — ворота, плетені з лози [VI,VII]


лісний
     — лісовий сторож, побережник [IV]
     — помічник лісничого [V]


лісничівка
     — садиба лісничого [X]


ліста
   Лі́ста:
     — лист, послання [32]
     — перелік, список [39]
     — список [40;46-2;30;52]
     — список, перелік, реєстр-характеристика; відомість; журнал (шкільний) [38]


літанія
   Літа́нія:
     — довга покутна молитва в католицькій церкві [VI]
     — молитвослов у католиків; у переносному значенні — довгий, нудний перелік чого-небудь [48]
     — перелік [XX] Я знаю попа, котрий жив весь вік з переконанням, що хлоп то гадина (Schlau, hinterlistig, misstrauisch і т. д.— глядіть літанію в моїй статті), а прочитавши «Підлипнян», змішався, далі розлютився страшно — на автора, «то мусить бути якийсь свиня, коли му ся хоче таке лайдацьке, нендзне життя описувати»,— а далі таки й задумався і сказав: гей, гей, як то не раз люди бідують,— і згине в біді і добра не зазнасть! [XX]


літитися
   Лі́титися:
     — паруватися [54]


літорость
   Лі́торость:
     — парість, пагін [1;X]


ліцензія
   Ліце́нзія:
     — свобода, права, дозвіл [51]


ліценція
   Ліце́нція:
     — відхилення від мовних норм у віршах заради дотримання ритму; вільність поетична [54]


ліцетовання
     — продаж з торгів [IV]
     — друкарська помилка: ліцетовання зам. ліцитування [MО,IV]


ліци
   Лі́ци:
     — віжки [37]


ліцитаційний
   Ліцитаці́йний:
     — акт продажу з аукціону [2]
     — ліцитаційний едикт: ухвала про продаж з торгів [II,III]
     


ліцитація
   Ліцита́ція:
     — аукціон [30;44-1;44-2;53]
     — аукціон, продаж з молотка [51]
     — аукціон, продаж з торгів [36]
     — аукціон, публічний продаж (торги) [28]
     — аукціон, публічні торги [47]
     — дозвіл на оптову торгівлю [11]
     — продаж з аукціону [52;X]
     — продаж з молотка [46-2]
     — продаж з молотка, дозвіл на оптову торгівлю [46-1]
     — продаж з молотка, з публічного торгу [25;54]
     — продаж з торгів [18;III,IX]
     — продаж за борги [23]
     — продаж за борги з молотка [48]
     — продаж майна з публічного торгу [20;VII]
     — продажа з публічного торгу, аукціон [45]
     — публічний продаж, аукціон [XII]
     — розпродаж, аукціон [41]
     — урядова конфіскація майна за борги, продаж з молотка [I]
   Ліцита́ції:
     — аукціон, публічні торги [31]
     


ліцитування
     — продаж з торгів [IV]
     — друкарська помилка: ліцетовання зам. ліцитування [MО,IV]


ліцитувати
   Ліцитува́ти:
     — продавати з аукціону [XI]
     — продати з аукціону [44-1]
     — продавати з молотка, з публічного торгу [3]
     — продавати з торгів [VI]


лічничий
   Лічни́чий:
     — призначений для лікування [55]


ліщет
     — тонка дощечка для з'єднання поламаних частин [IX]


лобуз
   Ло́буз:
     — свавільник [17;VI]


лобур
     [ VI, 199 ]«лобуз» [ОГ]
     — лобур (311) (łobuz) [MО,III]


логаза
   Логаза́:
   Лога́за:
     — каша з цілих зерен ячменю [2]
     — каша з цілих зерен ячменю без плівки [X]
     — ячмінна каша [4;46-1;46-2;52;XII]
     — ячна каша [1]
     


логофет
   Логофе́т:
     — завідувач патріаршої канцелярії і архіву у візантійській церкві [34]
     — хранитель патріаршої печатки (у Візантії), вищий державний сан (у Молдавії та ін.) [30]
     


ложисько
     — річище [VI,VII]


ложниця
   Ло́жниця:
     — жінка, з якою розділяють ложе [51]


лоївка
     — лойова свічка [VI,VII]


локайчук
   Локайчу́к:
     — служитель локалю [41]


локаль
   Лока́ль:
   Ло́каль:
     — зал, ресторан [41]
     — приміщення [21;29;46-1;46-2;53;IV]
     — приміщення для загального користування [VI,VII]
     — приміщення, визначене місце [36]
     — приміщення, мешкання [19]
     — частина будинку, що складає єдине ціле [44-1]
   Лока́лі:
     — приміщення [35]


локалька
     — місцева; залізниця [III]
   Лока́льки:
     — місцеві поїзди [20]
     


локатор
   Лока́тор:
     — квартирант [20]
     — квартирант, жилець [48]
     — наймач [XVIII] Потім він перенісся до великої кам'яниці, збудованої для винаймування найбіднішим локаторам, і бідував тут страшенно [XVIII]


локація
   Лока́ція:
     — (від лат. locus — місце) — місце на лавці в школі; колись учні сиділи на лавках у школі відповідно до успішності в науці: найкращі — на першому місці, найгірші — на останньому [III]
     — визначення місця перебування, позиція [44-2]
     — вміщення, наприклад, капіталу [44-1]
     — місце в класі відповідно до того, хто як вчиться; локації були скасовані у 80-х рр [I]
     — розміщення [XIX] Коли б засоби збіжжя в шпихлірі зросли настільки, що лишалось би його багато понад щорічну потребу селян, то за дозволом окружного уряду сю надвишку можна продати, а гроші чи то умістити в публічній локації, чи розпозичати на процент під певну гіпотеку [XIX]
     


локований
   Локо́ваний:
     — вміщений [44-1]


локомоція
   Локомо́ція:
     — пересування [40]


локоть
     — Міра довжини (дорівнювала третій частині сажня, приблизно 77 см) [XIX] Адже ж локоть також служить мірою для сукна,— але проте єсть тільки знаком,— і за сам локоть я не заміняю локоть сукна [XIX]


локувати
   Локува́ти:
     — містити [20;VI,VII]


ломаччя
     — ломаччя (17) — хмиз; [MО,VI]


ломіт
   Ло́міт:
     — гул, тріскотня, ляскіт [10]


лосування
   Лосува́ння:
     — розігрування, тираж (облігацій) [44-1]


лот
   Лут, лот:
     — російська міра ваги, яка застосовувалася до запровадження метричної системи і дорівнювала 1/32 фунта (12,8 грама) [1]
     — 12,8 грама [X]
     


лоташ
   Лота́ш:
   Ло́таш:
     — квітка, що росте у вологих місцях, весною цвіте жовтим цвітом [22]
     — латаття [14]
     — лоточ, весняна квітка, росте на багнах, цвіте жовтим цвітом [VI]
     — лоточ, весняна рослина, росте на багнах, цвіте жовтим цвітом [VII]
     — лоточ, весняне зілля з мясистим листям; цвіте жовто, росте над водою [V (тут помилково ""лота"");VIII]
     — назва лугової квітки [8]


лотоки
   Лото́ки:
     — канали на водяному млині, греблі тощо, якими тече вода [51]


лоточити
   Лото́чити:
     — докучати [24;IX]
     — «гризти голову», дошкуляти [III,IV]
     — дошкуляти, «гризти голову» [XI]
     — дошкуляти, гризти голову [3]
     — картати [19]
     — томити (Ів.Фр.) [I]
     — діймати, гризти, поволі нищити [XII]
   лото́чити: пилить кого, донимать [ІФ,1890]
     


лоточитися
   Лото́читися:
     — мучитися, бідувати [6]


лотр
   Лотр:
     — негідник [VI]
     — розбійник, грабіжник [8]
     — розбійник, негідник [21;IV]


лотусоокий
   Лотоо́кий, лотусоо́кий:
     — (від лотос) — лотосоокий [8]


луда
   Лу́да:
     — більмо, обман, облуда [II,III]
     — обман, марево [16]
     — омана [IV,VI,VII,XI]
   луда́: полуда, обманъ [ІФ,1890]


лука
   Лу́ка, люка:
     — прогалина [13]


лукреція
   Лукре́ція:
     — солодкавість [35]


лукуватий
     — вигнутий півколом [IV]


луна
   Луна́:
     — заграва [16]
     — (пожежі): заграва [V]
     


лунет
   Луне́т:
     — підзорна (далекоглядна) труба [11]


луп
   Луп:
     — здобич [51;52]


лупак
   Лупа́к:
     — м'який камінь, сланець [VI]
     — (лупакова скеля): м'яка порода каменю [16]
     


лупаковий
     — лупаковий (29) —сланцевий; [MО,VI]


лупанар
   Лупана́р:
     — дім розпусти [2;35;XIII]


лупанедь
     — сланець [II]


лупийр
     — луп'яр, лупій, дерун (зневажлива назва) [I]


лупка
     — облуплена або поїдена міллю бараняча шапка (Ів.Фр.) [II]
   лупка: облупленая или молью объѣденная баранья шапка [ІФ,1890]


лупяр
   лупяр: живодеръ [ІФ,1890]


луп'яр
   Луп'яр:
     — живодер [15]
     — здирник, шкуролуп [5;7]
     — шкуролуп [XII]


лут
     — 12,8 грама [X]


лучатися
   Луча́тися:
     — траплятися [51]
   лучається:
     — трапляються, доводиться [V]


лучитися
   Лучи́тися:
     — траплятися [53]


лущити
   лу́щити: 1) снимать шелуху, 2) колотить [ІФ,1890]


любас
     — полюбовник [VI]
     любас (22, 499) – “коханець”; [ІЦ-2006]


любойки
   Любойки:
     — любенькі [16]


людкове
   Людко́ве:
     — тут: окремі люди, людці [45]


людовий
   Людо́вий:
     — народний [45;54;51;52;53;I,II,IV,V,VI,XIX] Верховодили в тім святі люди, на котрих ніякий прихильник слов'янського людового діла не може покладати віри, верховодили високі попи і шляхта [XIX]


люз
     — ходити люзом: поодинці, окремо [V]


люзом
   Лю́зом:
     — поодинці [22;VIII]
     — поодинці, окремо [13]
     


люк
   Люк, лю́ка:
     — отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37]
     — прогалина, пропуск [51,52]
     


люка
   Лу́ка, люка:
     — прогалина [5;7;13;29;38;46-1;VI,XII]
     — тут: пропуск [42]
     — пропуск, прогалина [40;43]
     — прогалина, пропуск [50]
     — прогалина, пропуск у тексті [33]
   Люк, лю́ка:
     — отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37]
     — прогалина, пропуск [51,52]
   Лю́ки:
     — вибоїни, прогалини [32]
     — прогалини [31]
     


люксус
   Лю́ксус:
     — розкіш, комфорт, пишність [28]
     — комфорт, розкіш [45]
     — розкіш [29]
     — тут: розкіш [20]


люнета
   Люне́та:
     — арковий проріз у склепінні або стіні над дверима, вікном [35]
     — лорнет [51]
     — польове або довготермінове укріплення [46-1]


люнт
   Люнт:
     — бікфордів шнур [51]


люра
   Лю́ра:
     — поганий напій (бурда) [1]
     — поганий напій [X]
     


люстратор
   Люстра́тор:
     — ревізор [20;III]
     — ревізор, контролер [IV]
     


люстраційний
     — ревізійний [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, перестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних комісій люстраційних, Виділ крайовий укривав (!) через кілька літ крайовий дефіцит; вкінець, вніс п. Волинський, щоби над предложенням Виділу кр. і комісії перейшов до порядку дневного і щоби натомість сойм ухвалив затягнути 1000000 позички на підпомагання 4 %-вими позичками щадниць і кас позичкових — громадських і повітових, товариств задаткових, кругів кредитових, спілок рільничих і добрих пред- приятій промислових та торговельних, так як при тім нема ніякого ризика, а з процентів і оплат сеї позички утвориться з часом залізний фонд крайовий [XIX]


люстрація
   Люстра́ція:
     — огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; перегляд, перевірка діяльності [44-1]
     — огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; також перегляд перевірка діяльності установи тощо [44-2]
     — опис [47]
     — ревізія, перевірка діяльності [22]
     — перегляд, перевірка діяльності [IV]
     


лютри
   Лютри:
     — (від ло́три) — негідники, шахраї [11]


лютрунок
     — дестилярня [I]


люфа
   Лю́фа:
     — дуло рушниці [II-V]
     — дуло, ствол [46-1;46-2]
     — дуло, ствол вогнепальної зброї [1;21;45]
     — дуло [2;X]
     — цівка рушниці [17]
     


лявет
   Ляве́т:
     — лафет, пересувний (здебільшого колісний) станок, платформа для переміщення робочих механізмів, зброї тощо [52]


ляда
   Ляда:
     — прилавок [24;II]


лядви
   Ля́дви:
     — тут: поясниця [6]


лядок
   Лядо́к:
     — вика, горошок [2;XIII]


ляйк
   Ляйк:
     — профан [45]


лямпарт
   Ля́мпарт:
     — леопард; в переносному значенні: гуляка, гультяй [VI]
     — леопард, в переносному значенні: гуляка [IV]
     — леопард, переносне гуляка [21]
     — урвиголова, пустун [V]


лямпка
   Ля́мпка:
     — чарка [22]


ляндара
     — великий, важкий віз [III]
     — Ляндара (з польського landara, а це з німецького Landauer) значить «велика, немодна стара карета, крита повозка», а не «великий, важкий віз», як сказано у поясненнях (488). [MО,III]


лярва
   Ля́рва:
     — машкара, маска на лице; замаскована людина [XI]
     — тут: привид, примара [12]
     — тут: страшна маска, примара [3]


лярум
   Ля́рум:
     — з французького алярм: тривога (Ів.Фр.) [II]
     — замість: алярм [IV]
     — тривога (Ів.Фр.) [I]
     — тривога, переполох [18]
     — Ля́рум не дзвони́ти: не дзвонити зубами з холоду [16]
     дзвонити лярум зубами «цокотіти зубами»[ IV, 477] (лярум «алярм») [ОГ]
   ля́рум: изъ французскаго alarme, тревога [ІФ,1890]


лярумляри
   Лярумля́ри:
     — тривога [9]


лятва
   Лятва́:
     — молода поросль, пагони [8]


ляховиця
   Ляхови́ця:
     — полька [43]


льоди
     — морозиво [XII]
     


льокай
   Льока́й:
     — лакей [51;55;52]


льокайство
   Льока́йство:
     — лакейство [45]


льоки
   Льо́ки:
     — кучері [13]


льонт
   Льонт:
     — бікфордів шнур (запалювальний) [51]
     — запальник [V]
     — шнур (запалювальний) [25]
     — шнур [45;XIX] Народ в безвихідній нужді, се пальний матеріал, се бочка пороху; щоб бути льонтом, підпалюючим той порох, на те не треба великої мудрості [XIX]


льонта
   Льо́нта:
     — запалюваний гніт [47]
     — запальний шнур, гніт [24]
     


льос
   Льос:
     — доля [12]
     — жереб, квиток виграшної лотереї [20;VI,VII]
     — квиток виграшної лотереї, жереб, доля [19]
     — лотерея, доля [45]


льосування
   Льосува́ння:
     — жеребкування, розигриш [47]


льосувати
     — кидати жереб [IV]


лѣпо
     — лѣпо єсть: годиться [XI]

 

27.08.1995