лeгар
ле́гар: лежень, лѣнтяй [ІФ,1890]
лаба
Ла́ба:
— лапа (нога, рука) [I]
— лапа (рука, нога) [VI,VII]
— лапа [13;19;21;IV]
— нога, лапа [20]
— У контексті «Гей шваби-драби, вже ми вас із краю виженем до лаби» (331) пояснення вимагає не стільки сама лаба, скільки зворот вигнати до лаби — вигнати, вимести до ноги. Нечіткість коментаря полягає в тому, що в цитованому контексті аналізоване слово значить тільки «нога», пор. до ноги вирізати, до ноги попродати, а не «рука». [MО,VI]
лабаз
Ла́баз:
— тут: бур'ян [5;7]
— тут в розумінні: бур'ян [XII]
лабазник
— тут в розумінні: бур'ян [XII]
лабатенник
Лабате́нник:
— чорт лабатий [48;XX] Де там,— не переглянувши сам,попер у друкарню,— тепер зложили — чорт знає що вийшло, поправляй, хоч лабатенника з'їдж! [XX]
лабатий
Лаба́тий:
— лапатий [IV]
— той, що має великі ноги або руки; лапатий; клишоногий [I]
— цибатий [6]
лабаторня
— (перекручено з «лабораторія») майстерня (в тюрмі) [II]
«верстат (у тюрмі)»[ II, 241] (мабуть, перекручене лябораторія) [ОГ]
лавдеміальний
Лавдеміальний:
— від laudemium, тобто гроші, що сплачувались властителю маєтку за визнання ним васальних прав нових поселенців [44-1]
— належитість лавдеміальна: плата власникові землі за передачу права на її оренду від одної особи іншій [XIX] Деякі належитості лавдеміальні, що 1854 були плачені з каси державної [XIX]
лагойка
Лаголо́йка, лаго́йка:
— гаївка, веснянка, українська народна дівоча обрядова пісня і гра на великдень [29]
лагомина
Легомі́на, лагоми́на:
— лакомина, солодощі [XII]
— ласощ [24]
— ласощі [7;4;5]
— ласощі, солодка страва до столу [52]
лад
— (бути з ладом): готовість (приготуватися) [I]
ладитися
ла́дитися: приготовляться [ІФ,1890]
ладівниця
Ладівни́ця:
— патронташ [47]
ладунок
— вантаж; набита порохом частина рушниці [V]
— Ладунок — набій, заряд з польськ. ładunek, а це в свою чергу з нім. Ladung викладений, невідомо чому, як «набита порохом частина рушниці» (485). [MО,V]
лазуровий
— блакитний [III]
лайно
Ла́йно:
— гній [13]
лаїк
Ла́їк:
— профан [40]
лакерник
Ла́керник:
— виробник лаку [47]
ламівка
Ламі́вка:
— оторочка [6]
лампка
Ла́мпка:
— чарка [15;]
— (вина): чарка [VI-VIII]
лампочка
Ла́мпочка:
— чарка, келих [20]
ландара
Ланда́ра:
— віз [4;7;5;XII]
ландвер
Ландве́р:
— категорія військовозобов'язаних запасу другої черги і другочергові військові формування в Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії XIX - початку XX ст [45]
ландверист
Ландвери́ст:
— ополченець, військовозобов'язаний другої черги [46-1;46-2]
ландо
Ландо́:
— карета з відкидним верхом на чотири місця [51]
ландсдрагони
Ла́ндсдрагони:
— кінне військо в колишній Австрії, кінні стражники [21]
— кіннотники крайового (територіального) війська [VI]
— кіннотники крайового війська [22]
— краєве кінне військо в кол. Австрії, кінні стражники [IV]
— крайове кінне військо в кол. Австрії, кінні стражники [VII]
ландштурм
Ландшту́рм:
— ополчення [46-1;46-2]
ланець
Ла́нець:
— обірванець, голяк [30]
ланц
Ланц:
— ланцюг [37;I,IV]
Ла́нці:
— ланцюги [47]
лапати
Ла́пати:
— ловити [9;X]
— хапати, ловити [1]
лапка
Ла́пка:
— клітка, мишоловка [5;7]
— пастка [24;19]
— Ввігнати в лапку: загнати в пастку [19]
лапсердак
Лапсерда́к:
— старовинний довгий верхній одяг польських і галицьких євреїв [48]
ласиця
Ла́сиця:
— ласка; невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом [54]
— ласочка [IV]
латво
Ла́тво:
— легко [43]
латер
Ла́тер:
— міра дров, кубічний сажень [IX]
— міра на дрова, кубічний сажень [24]
латр
Латр:
— старовинна польська міра, що дорівнювала 4 локтям; ця назва застосовувалася в гірських місцевостях, ототожнювалась з сажнем [44-1]
латри
Ла́три:
— Ла́три бити: байдики бити, нічого не робити [37]
лафет
Ляве́та, лафет:
— підставка під гармату [51]
лах
лах: тряпка [ІФ,1890]
лахман
Лахма́н:
— лахміття [47]
— шмаття, подертий одяг [III]
Лахмани:
— лахміття [6]
лацно
Ла́цно:
— дешево [23]
— легко, дешево [8]
— легко, добре [14;I]
— лацно – “легко” [СБГ, І, с. 405], “легко, добре” [14, с. 472]; [ІЦ-2009]
лацно́: легко, нипочемъ [ІФ,1890]
лебедіти
— жалісно говорити, з слізьми просити [VII]
— жалісно говорити, слізно просити [VI]
— жалісно просити [XII]
— слізно просити [I]
лев
— (золотий на домі): кол. герб Львова і галицьких князів [IV]
левізор
Ревізо́р, левізор:
Реві́зор, леві́зор:
— австрійський акцизник [1;47;X]
легальний
— Законний [XVIII] Про свою жінку він знає лиш тільки, що вона була легальна його дружина; тепліших споминів по пій у нього не лишилося [XVIII]
легар
Ле́гар:
— лежень, ледар [I(Ів.Фр.);15]
легат
Лега́т:
— за часів Стародавнього Риму посол в інші країни з політичними дорученнями часто бував і намісником римської провінції [31]
— посол [47]
— папський посол [II]
легейда
Леге́йда:
— вайло, телепень [19]
— недотепа [VI,VII]
легінь
— парубок, юнак, хват, зух [IV]
— парубок, юнак [XI]
— парубок [IX]
— хлопець, парубок [VIII]
легінь (21, 461) – “хлопець, парубок”; [ІЦ-2006]
легіслатива
Легіслати́ва:
— узаконення [45]
легісляція
Легісля́ція:
— законодавство [46-1;46-2]
легіт
Ле́гіт:
— весняний легкий вітер [X]
— легенький вітер [IV]
— легкий теплий вітерець [3]
— легкий, приємний вітерець [51;1]
Ле́гітний, ле́гіт:
— весняний легкий вітерець [2]
легітимаційний
Легітимаці́йний:
— законний, узаконений [21]
— Легітимаці́йна карта: особисте посвідчення [47;VI]
легітимація
Легітима́ція:
— визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення [37]
— посвідчення особи, посвідка про особу, узаконення [46-2]
— посвідчення особи, узаконення [36]
— повсвідчення особи [46-1]
— посвідчення [48;XX] Мене пхали сього року на право до Відня і сам я гадав,— але показалося, що нема гроші,— так я остався тут та й навіть не записувався нікуди,— благо, що маю легітима[ці]ю, видалити не можуть [XX]
легітимуватися
Легітимува́тися:
— засвідчувати особистість [47]
легітний
Ле́гітний, ле́гіт:
— весняний легкий вітерець [2]
легкевич
Легке́вич:
— ніжний, білоручка [II\(Ів.Фр.);15]
«панич»[ II, 15] (первісно «легкун») [ОГ]
легки
Ле́гки:
— легені [10;16]
легоміна
Легомі́на, лагоми́на:
— ласощі, солодка страва до обіду [9;52;VI,VII]
— солодка або овочева страва до обіду [19]
леда
Ле́да:
— будь-який, найменший; може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, знецінення: ле́да марни́ця — яка-небудь дрібна справа, марна справа; ле́да хто — будь-хто, хто-небудь; ле́да що — що-небудь; ле́да крик — найменший крик [14]
— мало не; за леда словом: за яким-небудь словом, мало не за кожним словом; за леда дурницю: за всяку дурницю [IV]
— мало що не; леда днина: кожної днини [X]
— незмінна частина складних слів: леда-що, леда-кого, леда-як, леда-хвилини — будь-що, будь-кого, будь-як, щохвилини [3]
— ось-ось; щонайближчий (день) [IX]
— от-от, щомиті [23]
— перший-ліпший; [II]
— тільки [16]
— тільки, тільки-но, мало що не; леда днина: щоднини, з дня на день [1]
— трохи, дещо, незначно (леда сильніший); ось-ось (леда хвиля); хтось (леда-хто), щось (леда-що) [VII]
— у словосполученні з іменниками, прикметниками та займенниками надає їм відтінку неозначення, погорди, знецінення: Леда-хто – хто-небудь, будь-хто; ледащо – що-небудь, леда крик – найменший крик; леда вітер – будь-який вітер; леда хвиля – кожної хвилини, з хвилини на хвилину [15]
— щонайближчий (леда день); щонайменший (леда дрібниця); перший скраю (леда живолуп); трохи, дещо, незначно (леда сильніший); ось-ось (леда хвилю); хтось (леда хто); щось (леда що) [VI]
— що-небудь, який-небудь; леда марниця: яка-небудь дрібна, марна справа; леда хвиля: кожну мить [V]
За ле́да:
— за будь-що, за ніщо [45]
— (притокою) – зразу (за притокою) [16]
Леда хвилі:
— кожної хвилини [I,XI]
Леда що, леда хто:
— що-небудь, хто-небудь (Ів.Фр.) [I]
Леда який:
— будь-який, ледве [II]
— Леда, пор. польсь. lada, яке вживається тільки з іменниками та деякими займенниками і надає їм відтінку неозначеності, наприклад леда-хто — будь-хто, леда крик — будь-який крик, викладене в поясненнях як «мало не» (532). [MО,IV]
— Леда, пор. польськ. lada, що може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, погорди, знецінення, наприклад: леда-хто = хто-небудь, будь-хто, леда-що — що-небудь, леда крик = найменший крик, леда вітер=будь-який вітер, найменший вітер і т. д., пояснено так: «що-небудь, який-небудь» (485) у реченні: «Він, у котрого ставало на тілько серця, щоб за леда припізнення, за леда недбалість, за леда грубе слово навіть уривати своїм робітникам з платні?» (222) або «Що леда сильніший дотик, леда потрясення може наново її розбудити» (226). Хай читач попробує у згаданих реченнях поставити замість леда «що-небудь» і вдуматися в текст. Нічого, крім нісенітниці, не знайде. [MО,V]
леда-день
— будь-який день, у найближчих днях [III]
— З пояснення, доданого до леда-день, треба усунути вислів «будь-який день», залишивши тільки «у найближчих днях». [MО,III]
леда-хто
леда́-що, леда́-хто: чтонибудь, ктонибудь [ІФ,1890]
леда-що
леда́-що, леда́-хто: чтонибудь, ктонибудь [ІФ,1890]
ледень
Ле́день:
— січень [33]
ледівці
Ледівці́:
— льодовики [45]
лежа
Ле́жа:
— лежання (тяжка лежача хвороба) [43]
лейбик
Ле́йбик:
— короткий верхній одяг без рукавів, рід жилетки [VI]
— верхній короткий одяг без рукавів [24;IV,V,VII,IX]
— короткий одяг без рукавів [21]
— рід жилетки [I]
лейстровий
Лейстро́вий:
— реєстровий [43]
лектика
Ле́ктика:
— носилки для знатних осіб [4]
— ноші [XIII]
лектура
Лекту́ра:
— читання [53;54]
лекція
— лекція (29) (lekcja) [MО,III]
( = урок), [MО,IV]
— лекція (385)<пол. lekcja — урок; [OM,VI]
лелітися
лелі́тися: блестѣть, красоваться [ІФ,1890]
лельом-полельом
Ле́льом-поле́льом:
— повільно [VI]
— помалу-малу, нога за ногою, ліниво [14;I]
— (поводитися): дарма гайнувати час [16]
«звільна, помалу»[ VI, 140] (з поль. lelum-polelum, leli-poleli «похитуючися на ногах (як немовлята чи пяні)», споріднене з леліяти, люляти) [ОГ]
свобідно, недбайливо, Мій хліб дармо жрете, а все лельом-полельом поводитеся. [Лч 4]; [ВЛ]
лем
— (з лемківського діалекту) лиш, тільки [II]
лемки
Ле́мки:
— місцева назва українців, що живуть на погір'ю Низького Бескиду, від річки Сян аж до Угорщини [X]
— назва західно-карпатської частини українського населення [47]
лендербанковий
Ле́ндербанковий:
— земельнобанковий [44-2]
леніти
Лені́ти:
— хотіти, бажати, леліяти [10]
ленія
— лінія, лісна межа [IV]
ленний
Ле́нний:
— васальний [43;46-2;46-1]
ленник
Ле́нник:
— васал, що ніс військову службу за земельне володіння [42]
ленунг
Ле́нунг:
— платня [13]
леп
Леп:
— земляний віск [21]
— земний віск [IV]
— земний віск; церезина; линка глина, болото [V]
— Леп — глина, земля, яку видобували з ям, де шукали нафти, є для редакції «земним воском». [MО,IV]
лепета
Лепе́та:
— дурна, порожня голова [12;51]
лепети
Лепе́ти:
— базіки [3]
лепетуха
Лепету́ха:
— горілка [42]
лепех
— лепех [14, с. 261] /лепіх/ – “очерет” [СБГ, І, с. 408]; [ІЦ-2009]
лепех: водяный бурьянъ [ІФ,1890]
лепотіти
лепоті́ти: лепетать [ІФ,1890]
лепський
ле́пський: ничего себѣ, хорошій [ІФ,1890]
— нічого собі, непоганий [XI]
лепта
Ле́пта:
— тут: посильний грошовий внесок [51]
лефашівка
Лефоші́вка:
— мисливська рушниця [22]
— мисливська рушниця системи Лефоша [III]
лефашівка:
— рушниця системи паризького фабриканта зброї Лефоше [IV]
— друкарська помилка: лефашівка зам. лефошівка [MО,IV]
лефошівка
Лефоші́вка:
— мисливська рушниця [22]
— мисливська рушниця системи Лефоша [III]
лефашівка:
— рушниця системи паризького фабриканта зброї Лефоше [IV]
— друкарська помилка: лефашівка зам. лефошівка [MО,IV]
лехицький
Лехи́цький:
— польський [44-1]
лехкeвич
лехке́вич: нѣженка, бѣлоручка [ІФ,1890]
лещет
Ле́щет:
— тонка дощечка [24]
лєльом-полєльом
— лєльом-полєльом поводитися (176)< польськ. lelum polelum — дармувати [MО,V]
лзѣ
— можна [XI]
либати
Либа́ти кип'ячку:
— черпати неочищену нафту [14]
— «либати» кип’ячку (206) — черпати з води нафту [MО,V]
лижка
Ли́жка:
— ложка [23;I,X]
лик
Лик:
— ковток [10]
ликнути
— ковтнути [XII]
ликовий
— поганенький [IV]
лилик
Ли́лик:
— кажан [1;6;10;54;3;13;21;25;35;42;51;52; IV,VI,VII,X,XIX] Ще виразніше можна се бачити на звірах. Досить порівняти такого черв'яка (глисту), рибу, хруща, паука, мотиля, жабу, миш, лилика з конем, журавлем та мавпою, щоб переконатися, яка тут величезна різнорідність та який розвій від простих, мов згруба обтесаних форм, аж до найбагатших та найскладніших у мавпи [XIX]
— кажан, летюча миша [XI]
Ли́лики:
— кажани [12]
линва
Ли́́нва, лино́вка:
Ли́нва:
— канат [55]
— мотузка [21;47]
линовка
Ли́́нва, лино́вка:
Ли́новка:
— канат [55]
— канатик [46-1,46-2]
линоскок
— линоскок (418) (linoskok) [MО,III]
липки
«очі»[ VI, 140] (від (г)липати «позирати») [ОГ]
Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905]
липник
— той, що дере лико [XIX] Стрібуємо ж по інвентарю показати статистично їх число і економічний побут. Усіх підданих, зайнятих різнорідними услугами при дворі і панських фільварках Грималівського ключа, в інвентарі 1800 року вичислено 357 осад, а то: 100 побережників, 59 т. зв. пахолків, 41 польових, 33 отаманів, 18 присяжних, 15 гуменних, 20 парубків, 13 козаків, 10 берегових} 8 прачок, 6 сторожів, 6 пасічників, 6 митників, 5 погоничів, 4 пастухи, 3 липники, огородники, 2 коминарі, 2 гірники, 2 хмелярі, 1 садівник і 1 телятник. В тім числі було 20 парових, 148 поєдинкових, 144 чвертових, 31 халупників і 3 комірники [XIX]
липський
Ли́пський:
— лейпцизький [51;54]
— лейпцігський [27]
лип'яр
Лип'яр:
— людина, що працює при лепі (глині, землі) [14]
— лип’яр (227) — людина, що працює при «лепі» (глині, землі) [MО,V]
листа
Ли́ста:
Проскрипці́йна листа:
— акт про позбавлення юридичних прав і конфіскацію майна за борги [47]
— список [46-1]
лихва
Ли́хва:
Ли́хва́:
— процент [51;52]
личман
Ли́чман:
— 1) старший чабан; 2) жіноча прикраса [30]
— пастух овець [VI]
— личман (152) — пастух, перен. і згірд. худоба [MО,V]
личність
Личні́сть:
— постать, особа [46-2]
лишка
Ли́шка:
— лисиця [42]
лібації
Ліба́ції:
— бенкет [25]
— тут: бенкет [51]
ліберія
Лібе́рія:
— ліврея [17;39;19;21;25;35;II,IV,VII ]
— ліврея, одіж для слуг [XII]
— ліврея, одяг лакея, прислужника [I]
— одяг [VI]
лібертин
Ліберти́н:
— 1) вільнодумець, 2) розпусник [47]
— ліберал [47]
лібра
Лі́бра:
— іспанська міра ваги (близько 460 г) [24]
лівар
Лі́вар:
— лійка [VIII,IX]
— посуд для переливання рідини з бочки [VII]
— пристрій для переливання чи відмірювання рідини [24]
— лійка [VI]
лівара
Ліва́ра:
— лійка, черпак [22]
ліварт
Лі́варт:
— череп'яний кухоль [25]
лівентарі
Лівентарі́:
Лівента́рі:
— (перекруч.) інвентарі (списки землі) [IV]
— (спотворене інвентарі) — списки землі, опис майна [21]
— тут: документи [20]
лівер
— лійка [VI]
ліверант
Лівера́нт:
— доставник, перепродувач [22]
— доставщик [I]
— поставщик (чогось) [VII]
— поставщик [20;44-1]
— постачальник [25;V,VIII]
— постачальник, підрядчик [44-2]
— торгівець, що постачав армії коней і худобу на забій [46-2;46-1]
ліверент
Лівере́нт:
— постачальник [14]
ліверувати
— брати підряд [XIX] Я, н. пр., ліверую возити дрова з лісу на жупу, наймаю вози на свій кошт через тиждень чи через місяць; ну, відставлю там сто чи двісті сягів, і аж тоді іду з квитом до каси, де мені всю належитість нараз виплатять [XIX]
ліверунок
Ліверу́нок:
— підряд, поставка [44-2]
— речі, що їх треба кудись постачити [V]
лівиця
Ліви́ця:
— ліве політичне угруповання [44-1]
лівкут
лівку́т: лѣвая рука [ІФ,1890]
лівкутом
— лівою рукою [I]
лігар
— дрюк, що його кладуть під дрова, укладаючи їх на землю, або під дерев'яну підлогу [V]
лізти
«йти»[ VI, 140] [ОГ]
лікоть
— міра довжини (приблизно 77 см.) [VI]
— міра довжини, 1/2 метра [XIII]
лім
Лім:
— вітролом, сушняк [4]
— кам'яний виступ [10]
— поламане вітром сухе гілля, вітролом [14]
— хмиз, хворост [IV]
лінія
Лі́нія:
— лісова просіка [22]
ліпотент
— уповноважений [IX]
ліп'янка
Ліп'я́нка:
— мазанка [25]
ліс
— поле йде в ліс: щось пропадає [IV]
ліса
— ворота (з пруття) [I]
— ворота з пруття, плетена загорода [IV]
— огорожа з лозини, ворота (з пруття) [V]
— плетене воріття [II]
— ворота, плетені з лози [VI,VII]
— Ліса має в поясненні непотрібне і невірне уточнення «з лозини»: «ліса — огорожа з лозини, ворота» (485). Насправді на Підкарпатті та Бойківщині ліса робиться з ялинових або смерекових гілок, бо лозина в тих околицях — рідкість. З лозини її роблять «на долах», там, де нема хвойних дерев. [MО,V]
ліска
Лі́ска:
— ліщина [28]
— паличка [II,XII]
— ціпок (з ліщини) [1]
— ціпок, палиця [20]
— ціпок, паличка [III-V]
Лі́ска ма́га:
— чарівна паличка мага [3]
ліс, ліска:
— ворота, плетені з лози [VI,VII]
лісний
— лісовий сторож, побережник [IV]
— помічник лісничого [V]
лісничівка
— садиба лісничого [X]
ліста
Лі́ста:
— лист, послання [32]
— перелік, список [39]
— список [40;46-2;30;52]
— список, перелік, реєстр-характеристика; відомість; журнал (шкільний) [38]
літанія
Літа́нія:
— довга покутна молитва в католицькій церкві [VI]
— молитвослов у католиків; у переносному значенні — довгий, нудний перелік чого-небудь [48]
— перелік [XX] Я знаю попа, котрий жив весь вік з переконанням, що хлоп то гадина (Schlau, hinterlistig, misstrauisch і т. д.— глядіть літанію в моїй статті), а прочитавши «Підлипнян», змішався, далі розлютився страшно — на автора, «то мусить бути якийсь свиня, коли му ся хоче таке лайдацьке, нендзне життя описувати»,— а далі таки й задумався і сказав: гей, гей, як то не раз люди бідують,— і згине в біді і добра не зазнасть! [XX]
літитися
Лі́титися:
— паруватися [54]
літорость
Лі́торость:
— парість, пагін [1;X]
ліцензія
Ліце́нзія:
— свобода, права, дозвіл [51]
ліценція
Ліце́нція:
— відхилення від мовних норм у віршах заради дотримання ритму; вільність поетична [54]
ліцетовання
— продаж з торгів [IV]
— друкарська помилка: ліцетовання зам. ліцитування [MО,IV]
ліци
Лі́ци:
— віжки [37]
ліцитаційний
Ліцитаці́йний:
— акт продажу з аукціону [2]
— ліцитаційний едикт: ухвала про продаж з торгів [II,III]
ліцитація
Ліцита́ція:
— аукціон [30;44-1;44-2;53]
— аукціон, продаж з молотка [51]
— аукціон, продаж з торгів [36]
— аукціон, публічний продаж (торги) [28]
— аукціон, публічні торги [47]
— дозвіл на оптову торгівлю [11]
— продаж з аукціону [52;X]
— продаж з молотка [46-2]
— продаж з молотка, дозвіл на оптову торгівлю [46-1]
— продаж з молотка, з публічного торгу [25;54]
— продаж з торгів [18;III,IX]
— продаж за борги [23]
— продаж за борги з молотка [48]
— продаж майна з публічного торгу [20;VII]
— продажа з публічного торгу, аукціон [45]
— публічний продаж, аукціон [XII]
— розпродаж, аукціон [41]
— урядова конфіскація майна за борги, продаж з молотка [I]
Ліцита́ції:
— аукціон, публічні торги [31]
ліцитування
— продаж з торгів [IV]
— друкарська помилка: ліцетовання зам. ліцитування [MО,IV]
ліцитувати
Ліцитува́ти:
— продавати з аукціону [XI]
— продати з аукціону [44-1]
— продавати з молотка, з публічного торгу [3]
— продавати з торгів [VI]
лічничий
Лічни́чий:
— призначений для лікування [55]
ліщет
— тонка дощечка для з'єднання поламаних частин [IX]
лобуз
Ло́буз:
— свавільник [17;VI]
лобур
[ VI, 199 ]«лобуз» [ОГ]
— лобур (311) (łobuz) [MО,III]
логаза
Логаза́:
Лога́за:
— каша з цілих зерен ячменю [2]
— каша з цілих зерен ячменю без плівки [X]
— ячмінна каша [4;46-1;46-2;52;XII]
— ячна каша [1]
логофет
Логофе́т:
— завідувач патріаршої канцелярії і архіву у візантійській церкві [34]
— хранитель патріаршої печатки (у Візантії), вищий державний сан (у Молдавії та ін.) [30]
ложисько
— річище [VI,VII]
ложниця
Ло́жниця:
— жінка, з якою розділяють ложе [51]
лоївка
— лойова свічка [VI,VII]
локайчук
Локайчу́к:
— служитель локалю [41]
локаль
Лока́ль:
Ло́каль:
— зал, ресторан [41]
— приміщення [21;29;46-1;46-2;53;IV]
— приміщення для загального користування [VI,VII]
— приміщення, визначене місце [36]
— приміщення, мешкання [19]
— частина будинку, що складає єдине ціле [44-1]
Лока́лі:
— приміщення [35]
локалька
— місцева; залізниця [III]
Лока́льки:
— місцеві поїзди [20]
локатор
Лока́тор:
— квартирант [20]
— квартирант, жилець [48]
— наймач [XVIII] Потім він перенісся до великої кам'яниці, збудованої для винаймування найбіднішим локаторам, і бідував тут страшенно [XVIII]
локація
Лока́ція:
— (від лат. locus — місце) — місце на лавці в школі; колись учні сиділи на лавках у школі відповідно до успішності в науці: найкращі — на першому місці, найгірші — на останньому [III]
— визначення місця перебування, позиція [44-2]
— вміщення, наприклад, капіталу [44-1]
— місце в класі відповідно до того, хто як вчиться; локації були скасовані у 80-х рр [I]
— розміщення [XIX] Коли б засоби збіжжя в шпихлірі зросли настільки, що лишалось би його багато понад щорічну потребу селян, то за дозволом окружного уряду сю надвишку можна продати, а гроші чи то умістити в публічній локації, чи розпозичати на процент під певну гіпотеку [XIX]
локований
Локо́ваний:
— вміщений [44-1]
локомоція
Локомо́ція:
— пересування [40]
локоть
— Міра довжини (дорівнювала третій частині сажня, приблизно 77 см) [XIX] Адже ж локоть також служить мірою для сукна,— але проте єсть тільки знаком,— і за сам локоть я не заміняю локоть сукна [XIX]
локувати
Локува́ти:
— містити [20;VI,VII]
ломаччя
— ломаччя (17) — хмиз; [MО,VI]
ломіт
Ло́міт:
— гул, тріскотня, ляскіт [10]
лосування
Лосува́ння:
— розігрування, тираж (облігацій) [44-1]
лот
Лут, лот:
— російська міра ваги, яка застосовувалася до запровадження метричної системи і дорівнювала 1/32 фунта (12,8 грама) [1]
— 12,8 грама [X]
лоташ
Лота́ш:
Ло́таш:
— квітка, що росте у вологих місцях, весною цвіте жовтим цвітом [22]
— латаття [14]
— лоточ, весняна квітка, росте на багнах, цвіте жовтим цвітом [VI]
— лоточ, весняна рослина, росте на багнах, цвіте жовтим цвітом [VII]
— лоточ, весняне зілля з мясистим листям; цвіте жовто, росте над водою [V (тут помилково ""лота"");VIII]
— назва лугової квітки [8]
лотоки
Лото́ки:
— канали на водяному млині, греблі тощо, якими тече вода [51]
лоточити
Лото́чити:
— докучати [24;IX]
— «гризти голову», дошкуляти [III,IV]
— дошкуляти, «гризти голову» [XI]
— дошкуляти, гризти голову [3]
— картати [19]
— томити (Ів.Фр.) [I]
— діймати, гризти, поволі нищити [XII]
лото́чити: пилить кого, донимать [ІФ,1890]
лоточитися
Лото́читися:
— мучитися, бідувати [6]
лотр
Лотр:
— негідник [VI]
— розбійник, грабіжник [8]
— розбійник, негідник [21;IV]
лотусоокий
Лотоо́кий, лотусоо́кий:
— (від лотос) — лотосоокий [8]
луда
Лу́да:
— більмо, обман, облуда [II,III]
— обман, марево [16]
— омана [IV,VI,VII,XI]
луда́: полуда, обманъ [ІФ,1890]
лука
Лу́ка, люка:
— прогалина [13]
лукреція
Лукре́ція:
— солодкавість [35]
лукуватий
— вигнутий півколом [IV]
луна
Луна́:
— заграва [16]
— (пожежі): заграва [V]
лунет
Луне́т:
— підзорна (далекоглядна) труба [11]
луп
Луп:
— здобич [51;52]
лупак
Лупа́к:
— м'який камінь, сланець [VI]
— (лупакова скеля): м'яка порода каменю [16]
лупаковий
— лупаковий (29) —сланцевий; [MО,VI]
лупанар
Лупана́р:
— дім розпусти [2;35;XIII]
лупанедь
— сланець [II]
лупийр
— луп'яр, лупій, дерун (зневажлива назва) [I]
лупка
— облуплена або поїдена міллю бараняча шапка (Ів.Фр.) [II]
лупка: облупленая или молью объѣденная баранья шапка [ІФ,1890]
лупяр
лупяр: живодеръ [ІФ,1890]
луп'яр
Луп'яр:
— живодер [15]
— здирник, шкуролуп [5;7]
— шкуролуп [XII]
лут
— 12,8 грама [X]
лучатися
Луча́тися:
— траплятися [51]
лучається:
— трапляються, доводиться [V]
лучитися
Лучи́тися:
— траплятися [53]
лущити
лу́щити: 1) снимать шелуху, 2) колотить [ІФ,1890]
любас
— полюбовник [VI]
любас (22, 499) – “коханець”; [ІЦ-2006]
любойки
Любойки:
— любенькі [16]
людкове
Людко́ве:
— тут: окремі люди, людці [45]
людовий
Людо́вий:
— народний [45;54;51;52;53;I,II,IV,V,VI,XIX] Верховодили в тім святі люди, на котрих ніякий прихильник слов'янського людового діла не може покладати віри, верховодили високі попи і шляхта [XIX]
люз
— ходити люзом: поодинці, окремо [V]
люзом
Лю́зом:
— поодинці [22;VIII]
— поодинці, окремо [13]
люк
Люк, лю́ка:
— отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37]
— прогалина, пропуск [51,52]
люка
Лу́ка, люка:
— прогалина [5;7;13;29;38;46-1;VI,XII]
— тут: пропуск [42]
— пропуск, прогалина [40;43]
— прогалина, пропуск [50]
— прогалина, пропуск у тексті [33]
Люк, лю́ка:
— отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37]
— прогалина, пропуск [51,52]
Лю́ки:
— вибоїни, прогалини [32]
— прогалини [31]
люксус
Лю́ксус:
— розкіш, комфорт, пишність [28]
— комфорт, розкіш [45]
— розкіш [29]
— тут: розкіш [20]
люнета
Люне́та:
— арковий проріз у склепінні або стіні над дверима, вікном [35]
— лорнет [51]
— польове або довготермінове укріплення [46-1]
люнт
Люнт:
— бікфордів шнур [51]
люра
Лю́ра:
— поганий напій (бурда) [1]
— поганий напій [X]
люстратор
Люстра́тор:
— ревізор [20;III]
— ревізор, контролер [IV]
люстраційний
— ревізійний [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, перестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних комісій люстраційних, Виділ крайовий укривав (!) через кілька літ крайовий дефіцит; вкінець, вніс п. Волинський, щоби над предложенням Виділу кр. і комісії перейшов до порядку дневного і щоби натомість сойм ухвалив затягнути 1000000 позички на підпомагання 4 %-вими позичками щадниць і кас позичкових — громадських і повітових, товариств задаткових, кругів кредитових, спілок рільничих і добрих пред- приятій промислових та торговельних, так як при тім нема ніякого ризика, а з процентів і оплат сеї позички утвориться з часом залізний фонд крайовий [XIX]
люстрація
Люстра́ція:
— огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; перегляд, перевірка діяльності [44-1]
— огляд, ревізія, опис маєтків для фінансових потреб; також перегляд перевірка діяльності установи тощо [44-2]
— опис [47]
— ревізія, перевірка діяльності [22]
— перегляд, перевірка діяльності [IV]
лютри
Лютри:
— (від ло́три) — негідники, шахраї [11]
лютрунок
— дестилярня [I]
люфа
Лю́фа:
— дуло рушниці [II-V]
— дуло, ствол [46-1;46-2]
— дуло, ствол вогнепальної зброї [1;21;45]
— дуло [2;X]
— цівка рушниці [17]
лявет
Ляве́т:
— лафет, пересувний (здебільшого колісний) станок, платформа для переміщення робочих механізмів, зброї тощо [52]
ляда
Ляда:
— прилавок [24;II]
лядви
Ля́дви:
— тут: поясниця [6]
лядок
Лядо́к:
— вика, горошок [2;XIII]
ляйк
Ляйк:
— профан [45]
лямпарт
Ля́мпарт:
— леопард; в переносному значенні: гуляка, гультяй [VI]
— леопард, в переносному значенні: гуляка [IV]
— леопард, переносне гуляка [21]
— урвиголова, пустун [V]
лямпка
Ля́мпка:
— чарка [22]
ляндара
— великий, важкий віз [III]
— Ляндара (з польського landara, а це з німецького Landauer) значить «велика, немодна стара карета, крита повозка», а не «великий, важкий віз», як сказано у поясненнях (488). [MО,III]
лярва
Ля́рва:
— машкара, маска на лице; замаскована людина [XI]
— тут: привид, примара [12]
— тут: страшна маска, примара [3]
лярум
Ля́рум:
— з французького алярм: тривога (Ів.Фр.) [II]
— замість: алярм [IV]
— тривога (Ів.Фр.) [I]
— тривога, переполох [18]
— Ля́рум не дзвони́ти: не дзвонити зубами з холоду [16]
дзвонити лярум зубами «цокотіти зубами»[ IV, 477] (лярум «алярм») [ОГ]
ля́рум: изъ французскаго alarme, тревога [ІФ,1890]
лярумляри
Лярумля́ри:
— тривога [9]
лятва
Лятва́:
— молода поросль, пагони [8]
ляховиця
Ляхови́ця:
— полька [43]
льоди
— морозиво [XII]
льокай
Льока́й:
— лакей [51;55;52]
льокайство
Льока́йство:
— лакейство [45]
льоки
Льо́ки:
— кучері [13]
льонт
Льонт:
— бікфордів шнур (запалювальний) [51]
— запальник [V]
— шнур (запалювальний) [25]
— шнур [45;XIX] Народ в безвихідній нужді, се пальний матеріал, се бочка пороху; щоб бути льонтом, підпалюючим той порох, на те не треба великої мудрості [XIX]
льонта
Льо́нта:
— запалюваний гніт [47]
— запальний шнур, гніт [24]
льос
Льос:
— доля [12]
— жереб, квиток виграшної лотереї [20;VI,VII]
— квиток виграшної лотереї, жереб, доля [19]
— лотерея, доля [45]
льосування
Льосува́ння:
— жеребкування, розигриш [47]
льосувати
— кидати жереб [IV]
лѣпо
— лѣпо єсть: годиться [XI]
27.08.1995