Словничок з творів Івана Франка (к)

кабат
   Каба́т:
     — куртка, солдатський мундир [42]

кабза
   Кабза́:
     — гаман, капшук [25;II,III]
     — капшук [16]
     

каблук
   Каблу́к:
     — дуга, кільце, частина кола [II,IV]
     — карлючка [X]
     — карлючка; дуга, частина кола [1]
     — Неясно, чому каблук, здається, загальновідоме слово, отримало коментар, до речі, непотрібний та неточний: «дуга, кільце, частина кола» (531). Ні «кільце», ні «частина кола» галицькому каблукові не відповідають (пор. словник Желехівського, т. І, стор. 328). [MО,IV]

кава
   Ка́ва:
     — гава, ворона [42]

кавалет
     — бильця (залізного ліжка) [I]

кавалєт
   Кавалє́т: съ итальянскаго cavaletto, конекъ у желѣзной кровати [ІФ,1890]

кавалок
     — урядовий «кавалок»: урядова бумага [XIX] Аж до якого ступня забуття дійшли наші політичні та автономічні власті, показує найліпше отсей урядовий «кавалок», який подаю тут у дослівнім перекладі з польської мови: [XIX]

кавза
   ка́вза: съ лат. causa, судовое дѣло, бѣда, несчастіе [ІФ,1890]
   Ка́вза:
     — сором, неприємність; судове діло, біда, нещастя [14]
     — судова справа, біда, нещастя [22;VI,VII]
     — судове діло; біда, нещастя [I(Ів.Фр.);13]
     — кавза (170) < польськ. kauza — сором, неприємність [MО,V]
     

кавка
   Ка́вка:
     — ворона [9]
     — галка [IV]
     — сива ворона [14]

кавція
   Ка́вція:
     — грошова застава [14;23;35;36;49;V,IX]
     — грошова застава, запорука, гарантія [44-1]
     — грошова застава; батьки дівчини, що виходила заміж за офіцера, вносили кавцію для забезпечення її та її дітей на випадок смерті чоловіка [VII]
     — грошовий внесок [19]
     — завдаток, грошова застава [37]
     — застава (грошова) [55]
     — застава (грошова); батьки дівчини, яка виходила заміж за офіцера австрійської армії, вносили кавцію для забезпечення її та її дітей на випадок смерті офіцера [VI]
     — застава [39;XVIII] З того розділу зазначу хіба для доповнення звістки французького автора про зносини Герцена з Прудоном, що Герцен зложив за Прудона 24 000 франків кавції, щоб уможливити видання його газети «Voix de peuple» [XVIII]
     — застава; офіцери в колишній Австрії мали перед вінчанням покласти кавцію на забезпечення життя дружини [18;III]
     — плата в суд як порука [XX] До зложення кавції за мене міг би (і мусить) причинитися мій вітчим, Гринь Гаврилик, газда в Нагуєвичах [XX]
     — плата в суд як порука; застава [48]
     — поручительство [XVIII] Люціо ще не впав так низько, як Піна; зі своїми грішми він числиться, кавції за Помпея дати не хоче; блудство в нього спорт, із якого він не хоче мати серйозних наслідків, так що відприсягає навіть свої зносини з одною такою дівчиною, аби скараскатись її [XVIII]
     — поручительство, грошова застава [33]
     — тут: грошова застава, фінансове забезпечення видання [38]
     

кавчуковий
   Кавчуко́вий:
     — каучуковий [36]

кагал
   Кага́л:
     — єврейське громадське самоуправління; єврейська громада [55]
     — єврейська громада; галаслива юрба, зборище [51;52]
     — єврейська релігійна громада [47;X]
     — управа єврейської релігійної громади [III-V]

кагальний
   Кагальна ка́са:
     — каса єврейської релігійної громади [22]

кадастр
   Када́стр, катастр:
     — опис і оцінка об'єктів, зокрема, земельних володінь, що підлягають оподаткуванню [46-1]
     — опис і оцінки об'єктів (тут: землі), що підлягають оподаткуванню [26]
     — опис чого-небудь, зведення відомостей про щось; облік і економічна оцінка земель [44-1]
     — опис чогось; зведення відомостей про щось [54]
     — офіційний опис земель і будинків з визначенням їх прибутковості (для оподаткування) [46-2]
     — перепис і економічна оцінка земельних угідь [47]

кадастральний
   Катастра́льний (кадастральний) доход:
     — доход держави при передачі землі з одних рук в інші [44-2]

каденція
   Каде́нція:
     — кінцівка [41]
     — скликання (суду, законодавчих зборів), кінцівка [47]
     — (се́йму): період діяльності сейму від виборів до виборів [46-1]
     — Каде́нція сейму: період діяльності сейму від виборів до виборів [46-2]

кадиброда
     — піп (насмішкувате прозвище від кадити бороди) [IV]
     — Сумнівно, чи кадиборода (=піп) походить, як твердить редакція, від «кадити бороду», з уваги на те, що ніхто і ніколи не кадить бороди. Імовірно, кадиборода є гумористичною трансформацією іншого, жартівливого бойківського кадигріб: «Ой прийшов я до попойка зтихойка, злегойка: Розвінчай мя, кадигробе, бо моя бідойка!» Гроби (могили), які відомо, є об’єктом кадіння під час похорону, поминок тощо, бороди хіба ніколи. [MО,IV]

кадовб
   Ка́довб:
     — велика діжка, колодязний зруб [35]

казальниця
   Каза́льниця:
   Ка́зальниця:
     — амвон, підвищення в церкві, з якого піп говорить проповідь [I]
     — підвищене місце в церкві, звідки ведеться проповідь; амвон [1;14;51]
     — підвищене місце в церкві, звідки ведеться проповідь [X]
     — підвищене місце в церкві, звідки піп виголошує проповідь, амвон [2]
     

казенка
      «карцер»[ II, 241] [ОГ]
     Казенкою в львівських тюрмах навивають окрему камеру, куди сажають за кару злочинцїв, що провинуватять ся против домашньої дісціплїни в тюрмі. Чи просити його, чи напоминати, чи карати, чи замикати до казенки — ніщо не помагав [ІФ-1902]

казенька
     — мала відокремлена камера в тюрмі, одиночка [IV]

казино
   Касино́, казино́:
   Каси́но, казино:
     — клуб військових, гральний будинок або ресторан з естрадою [20]
     — клуб військових; гральний будинок або ресторан з естрадними розвагами [1;37]
     — тут: офіцерський клуб [19]

казня
   Ка́зня:
     — (тюремна) камера [X]
     — камера (тюремна) [1;16]
     — тюремна камера [12;17;21;22;33;48;I,II,IV,VI,VII,XII]
     — тюремна камера, келія [20]
     [ II, 238],[ VI, 162] (з поль. kaźń, kaźnia «важка кара, мука; ув'язнення»), «камера»; [ОГ]
     

кайстровий
   Кайстро́вий:
     — з гладкого сукна [VI]
     — повстяний [1;X]
     солом'яний, (реґіоналізм) У него... квітка на кайстровім капелюсі. [Звн 155]; [ВЛ]
     — кайстровий (155) < польськ. kastorowy (< лат. castor—бібр) текст[ильн.]. касто́ровий [MО,V]

какографія
   Какогра́фія:
     — Поганий правопис [XX] Писати какографією «Слова» й самим не хочеться, а напиши фонетикою, ніхто не читатиме [XX]
     — тут: поганий правопис [48]
     

калабаня
     — калюжа [XII]
     — ковбаня, глибоке місце в річці [IV]

каламанція
   Калама́нція:
     — клопіт, нещастя [1;3;51;XI]
     — клопіт, скандал, заворушення [52]
     

 

каламітація
   Каламіта́ція:
     — Тут: невдалий твір [XX] Ось тепер-єм аж загорів від диму, що-м «огнем неугасаючим» попалив з півкопи всякого рода каламітацій [XX]
     — тут; невдалий твір [48]
     

каланник
     — Се слово заховалося й досі в устах люду на Підгір'ї (я чув його в Дрогобицькім повіті) в значенні бідного господаря каланити — бідувати [І.Ф.] [XIX] Другий відділ невільних людей, то були каланники [XIX]
   кала́нник, кала́нниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890]

каланниця
   Кала́нниця:
     — хазяйка (іронічно), ледащо [14,I]
     — каланниця [14, с. 263] /каланник/ – “нуждар, бідар” [СБГ, І, с. 335], “хазяйка (іронічно), ледащо” [14, с. 472]; [ІЦ-2009]
   кала́нник, кала́нниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890]

калапішник
   Калапі́шник:
     — телепень, шляпа [23]

каларепа
   Каларе́па:
     — лайливий вигук, вульгарний дотеп [25]

калатанє
   кала́танє: стукъ [ІФ,1890]

калафіор
   Калафіо́р:
     — цвітна капуста [20]

калюмнія
   Калю́мнія:
     — зневага, наклеп [20,41]
     — зневага [VII]
     — наклеп, обмова, наговір [47]
     — наклеп, поговір [35]
   Калю́мнії:
     — наклепи [31]

каляманція
     — клопіт, нещастя [X]

кальварія
   Кальва́рія:
     — відпустове церковне свято [16]
     — тут: Голгофа [46-1]
     

камаші
   Кама́ші:
     — шерстяні онучі [51]

камедули
   Камеду́ли:
     — чернечий чин, суворо аскетичний [18,III]

каменидя
     — дім з цегли або з каменю [V]

камениця
   Ка́мениця:
     — кам'яний будинок, міський будинок [II]
     — кам'яний житловий будинок у Галичині [44-2]
     — мурований будинок [21;I,VI,VII]

камера
   Ка́мера:
     — державне майно [27]
     — тут: управа цісарських земельних маєтків у австрійській Галичині [44-2]
     — управа цісарських земельних маєтків у Галичині [44-1]

камеральний
   Камера́льний:
   Прокурато́рія камера́льний:
     — власність корони, царська або державна власність [XI]
     — державний [22;53;IV]
     — тут: державний [44-1]
     — державний, казенний [II]
     — казенний, державний [21;33;3;46-1;46-2]
     — належний до камери, тобто власності Габсбурзької монархії [47]
     — такий, що підлягає державній управі, державний [I]
     — той, що перебуває у власності держави ( Австрійської) [52]
     — фінансове управління [46-1]
     — державний (ліс) [III]
     — Камеральний ліс: державний ліс [18]
     — добра камеральні: власність, майно держави [XIX] Що хто хоче, нехай і розуміє собі під джерелами крайовими: добра камеральні й скарбові доходи, чи що-небудь інше [XIX]

камеральщина
   Камера́льщина:
     — державні маєтки [44-1]

камізелька
   Камізе́лька:
     — безрукавка [54]
     — жилетка [41;III]
     — жилетка, безрукавка [51]

камо
     — куди [XI]

камрати
   Камра́ти:
     — товариші [39]

камуз
   Каму́з:
   Ка́муз:
     — гамуз; стерти на камуз: потрощити [XII]
     — дрібне бадилля; стерти на камуз: потрощити [5,7]
     — дрібні шматки [14;21;51]
     — дрібні шматочки, друзки, шмаття [3]
     — камуз (345) — гамуз, скалки; [MО,VI]

канафас
   Канафа́с:
     — матерія, оксамит [25]

кандидат
   Кандида́т:
     — помічник [53]

канонієць
   Каноні́єць:
     — пушкар, артилерист [46-1;46-2]

канонік
   Кано́нік:
     — вищий духовний чин, радник консисторії [VI,VII]
     — вищий католицький духовний чин [III]
     — вищий священик у католицькому соборі [IV]
     — вищий чин католицького духівництва [XIII]
     — католицький соборний священик [54]
     — римсько-католицький соборний священик [XIX] До участі в тих соймах допущені були тільки повноправні піддані (тоді всі були підданими цісарськими!), то значить шляхта і вище духовенство, біскупи та каноніки [XIX]
     — соборний священик, член єпархіальної ради [XII]
     — старший соборський священик, член єпархіальної ради [II]
   Кано́ніки:
     — римсько-католицькі соборні священики [46-1,46-2]

каноніст
     — знавець церковного права [VI,VII]

канонічний
     — (перешкода) передбачена в церковному праві [VI]
     — канонічна перешкода: передбачена в церковному праві [VII]

канонія
   Кано́нія:
     — 1) гідність каноніка – сановника римо-католицької церкви; 2) його резиденція [44-1]

кант
   Кант:
     — тут: гострий кут гори [51]
     — хвальна врочиста пісня духовного або світського змісту [54]
     

кантарик
   Канта́рик:
     — вуздечка [17]
     — частина упряжі, вуздечка [II]
     

кантичка
   Канти́чка:
   Ка́нтичка:
     — збірничок різдвяних пісень [IV]
     — релігійна пісня; колядка або збірник релігійних пісень (колядок) [37]
     — різдвяна пісня; кантички — збірки різдвяних пісень [36]
     — церковна пісня, книжечка з церковними піснями [48]
   Ка́нтички:
     — збірки кантів, релігійних пісень [21]
     — Кантичка (польсь. kantyczka, лат. canticum) є збірником не тільки «різдвяних», як подає редакція, але й усяких побожних пісень14. «Була русинка, — говорить Франко про свою тітку, — і ходила до церкви, хоча не цуралася й костела, любуючися особливо польськими кантичками, яких велику силу вміла напам’ять і які залюбки співала при роботи (198). Але справа не тільки в цьому. Контекст виразно говорить, що кантичка тут не збірник різдвяних пісень, а просто «побожна пісня». [MО,IV]
     

кантон
   Канто́н:
     — територіальна федеральна одиниця Швейцарії [51]

канцеліст
   Канцелі́ст:
   Концепі́ст, конципіст, канцеліст:
     — дрібний службовець в канцелярії якоїсь державної установи [X]
     — канцелярист [1;21]
     — канцелярист, писар [20;22]
     — канцелярист, службовець канцелярії [IV]
     — канцелярський працівник, писар [VI,VII]
     — службовець, референт адвоката, нотаріуса [44-1]

канціонал
   Канціона́л:
     — збірник католицьких духовних пісень [49]

канчучник
     — той, що ходить з канчуком [X]

канюк
   Ка́ня, канюк:
     — птах з родини яструбових [3]

каня
   Ка́ня, канюк:
     — канюк, птах з родини яструбових [1]
     — порода шуліки [I]
     — птах з родин яструбових [2;23;24]
     — птах з родини яструбових [3]
     — хижий птах з родини яструбових, схожий на шуліку [54]
     — хижий птах родини яструбових [43]
     — шуліка, птах з родини яструбових [18]
     — шуліка [II-IV,VI,VII,IX,XI]
     

капарство
   Капа́рство:
     — неакуратна, несумлінна робота [IX]
     — нехлюйство, несумлінна робота [24]
     

капацитет
   Капаците́т:
     — спроможність [44-1]

капеланія
   Капела́нія:
     — садиба, де живе ксьондз-капелан [27]

капелянія
   Капеля́нія:
     — каплиця [36]

капиночка
     — краплиночка [III]

капітула
   Капіту́ла:
   Капі́тула:
     — єпархіальне католицьке управління [II]
     — кафедральний собор [28]
     — кафедральний собор, асоціація духівництва певної території [39]
     — колегія духовних осіб [47]
     — рада при єпископі, а також голові чернечого ордену в римо-католицькій та греко-католицькій (уніатській) церкві [44-1]

капітуляція
      «присуд» [II, 239] (дослівно «надтермінове зобов'язання вислуженого вояка чи підстаршини до дальшого строку військової служби» з нім.-австр. Kapitulation «те саме») [ОГ]
     — понадстрокова служба у війську [VII]
     — тут: понадстрокова служба у війську [VI]
     

капка
   Ка́пка:
     — краплина [32]

капорес
   Капо́рес:
     — кінець, смерть [14;V]
     — Капорес, пор. польськ. kapures < староєвр. koporeth дійсно значить «кінець, смерть» (484), але не в такому контексті: «А я гадав, що й ти капорес, а воно ти живий» (194). Тут капорес — небіжчик, а не «кінець, смерть». [MО,V]
      ти капорес — тобі кінець [VIII]

капота
   Капота:
     — верхній довгий одяг [IV]
     — довгий верхній одяг, плащ [XI]
     — довгий верхній одяг [II]
     — капот, давній верхній одяг, лапсердак [3]

каправий
     — з гнійними очима [IV]

каправоокий
     — з гнійними очима [V]
     — з закислими очима [I]

каптувати
   Каптува́ти:
     — вербувати прихильників, залучати [47]
     — головувати, очолювати [43]
     — прихиляти когось на свій бік [22;IV]

каптур
   Каптур:
     — капюшон у католицьких ченців [II,XI,XII]
     — кобка, капюшон [3]
     — крилошанська відзнака [XI]

каптуровий
   Каптуро́вий:
     — (суд) — суд, що діяв в період після смерті короля до обрання його наступника [46-2]

капувати
   Капува́ти:
     — схоплювати, розуміти [1;X]

капуза
   Капу́за:
     — капор, шапка [13]
     — каптур (головний убір), плащ, накидка, капюшон [51]
     — капюшон (на сутані католицьких монахів) [12]
     — капюшон, накидка на голову [20]
     — кашкет, головний убір [10]
     — плащ, накидка, капюшон [25]

капурес
   Капу́рес:
     — кінець, смерть [16]
     — кінець [IV]
      «смерть»[ IV, 491] (їдіш kapores slagen «принести в жертву півня в навечір'я дня примирення», гебр. kippuris «відпокутування») [ОГ]

капус
     — у злодійському жаргоні: донощик [VI]

капустрак
     — арестантська або солдатська подушка [IV]
      «подушечка в'язня»[ IV, 488] (з нім.-австр. Kopfpolster «заголовок, подушечка», уподібнене до покут.-гуц. капейстра, румун. cäpästru «недоуздок») [ОГ]

капусь
      «донощик»[ VI, 186] (пор. львів. арґот. капувати «зраджувати, доносити» з нім. арґот. kappen «зраджувати») [ОГ]

капуцин
   Капуци́н:
     — чернець католицького чернечого ордену капуцинів [IV]
     — член чернечого ордена францісканців, що виник у XVI ст [47]
     

капцан
   Капца́н:
     — бідняк [14;21;I,V]
     — бідняк, бідолаха [27]
     — бідняк, голяк [II]
     — бідняк, злидар (з ідиш) [52]
     — бідняк, злидар [16;36;51]
     — бідолаха, бідняк [20]

капшук
   Капшу́к:
     — гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком [51]

карабеля
     — крива шабля [II]

караван
     — катафалк [XI,XII]

карб
   Карб:
     — зарубка, рубчик [51]

карбач
   Карба́ч:
     — батіг [42]

карби
     — визначені межі [XI]

карбувати
   Карбува́ти:
     — робити зарубку, позначку на чому- небудь [15]
     — робити знак, надрізувати зарубки на палиці [VIII]
     — робити знак [V]
     — Карбувати викладене загально: «робити знак» (484). Але ж знаки можна робити руками, головою, очима, олівцем тощо. Чи всі такі знаки можна назвати карбуванням? Карбувати значить робити знак ножем або сокирою на дереві, нарізувати, і в такому значенні воно вжите в контексті. [MО,V]

карбуляти
     — точитися [XI]

карбулятися
   Карбуля́тися:
     — качатися [51]
     — перевертатися [14;V]
     

карбульци
   Ка́рбульци:
     — перекидом, перевертом [51]

кардинал
     — найстарший після папи духовний чин в католицькій церкві [VI,VII]

карк
   Карк:
     — потилиця [46-2]
     — потилиця, шия [50;46-1;47]
     

каркайло
   Карка́йло:
     — ворон, крук [12]

кар-карезний
     — вигук, яким означають що-небудь велике, тяжке (Ів.Фр.) [I]
   кар-каре́зний: восклицаніе, означающее чтонибудь большое, тяжелое [ІФ,1890]

кармазин
   Кармази́н:
     — дороге темно-червоне сукно; густо-червоний колір [52]
     — дороге темно-червоне сукно; одяг з цього сукна; густо-червоний колір [51]
     — полотно червоно-рожевого кольору [31]

Кармеліти
      «тюрма у Львові»[ VI, 147] (за колишнім манастирем кармелітів, де приміщувалася) [ОГ]

кармельок
     — кармельок (372)<пол. karmelek—карамелька; [MО,VI]

карнеоль
   Карнео́ль:
     — коштовний камінь [22;IV]

карність
   Ка́рність:
     — (військова) дисципліна [VI]
     — дисципліна [1;X]
     — дисципліна, порядок [II]

карта
   Ка́рта:
     — лист від офіційної установи [2]
     — лист від якоїсь офіціальної установи [XIII]
     — листівка [X]
     — листок паперу, книжки [IV,V]

картановий
   Картано́вий:
     — картатий [13]

картати
   карта́ти: дѣлать наставленій, наказывать [ІФ,1890]

картеновий
   Карте́новий:
     — картатий, клітчатий [14]

картка
   Ка́ртка:
     — листок (у книжці) [2,XIII]
     — листок паперу, лист [II]
     — листок паперу, книжки [IV]

картохи
      «картопля»[ II, 16] [ОГ]

карточка
     — листок паперу, книжки [V]

карчило
     — карк [XII]

карюк
   Кару́к, карюк:
     — столярний клей [21]

касарія
     — казарма [XII]

касарня
   Каса́рня:
     — казарма [1;3;19-21;26;44-1;45-47;VIII,X]
     — касарня (387)<пол. kasarnia— казарма; [MО,VI]
     

касино
   Касино́, казино́:
   Каси́но, казино:
     — гральний будинок, ресторан з естрадними розвагами [41]
     — казино, клуб [22]
     — клуб військових, гральний будинок або ресторан з естрадою [20;21]
     — клуб військових; гральний будинок або ресторан з естрадними розвагами [1;37]
     — клуб, приміщення для товариських зібрань [46-2]
     — клуб [II-VIII,X]
     — товариство, клуб [48]
     — тут: офіцерський клуб [19]

кастелян
   Каштеля́н, кастелян:
     — 1) управитель замку; 2) сенаторський сан у Речі Посполитій [46-1]
     — сенаторський сан у Речі Посполитій [46-2]
     

каталог
     — тут у значенні класний журнал [IV]

катанка
   Ка́танка:
     — вишита сріблом жіноча кофта [25]
     — вовняний верхній одяг, свита [33]
     

катаринка
   Катари́нка:
     — рід музичного інструмента, на зразок волинки [36]

катаринкар
   Катаринка́р:
     — той, що грає на катаринці [36]

катастр
   Ката́стр, кадастр:
     — офіційний опис земель і будинків з визначенням їх прибутковості (для оподаткування) [46-2]

катастральний
     — катастральний доход: доход держави при передачі землі з одних рук в інші [XIX] Повних 80 процентів галицьких сільських господарств оцінено на менше, як 30 р. річного катастрального доходу [XIX]

катедра
   Кате́дра:
     — головний костел у латинському обряді у певній місцевості [51]

кат'екзохен
   Кат'екзо́хен:
     — особливо, виключно, передусім [45]

катера
   Кате́ра, котерія:
     — кліка, гурток, компанія [43]

катерина
     [ I, 273] Дрог. (пор. буковин. катеринка «біганка»), «камерна посудина для фізіологічних потреб» [ОГ]

катехит
   Катехи́т:
     — викладач релігійних дисциплін [26;39;41]
     — вчитель релігії, так званий законовчитель, звичайно — піп [47;IV]
     — піп, учитель релігії в австрійській школі; [VI]
     — учитель релігії і школі; [VII]

катехізувати
     — перепитувати катехізм чи катехетику, себто вчення релігії [VI,VII]

катихит
   Катихи́т:
     — законоучитель, священик, який викладав основи релігії в школі [46-2;46-1]

катрага
   Катра́га:
     — опудало [1]

катряга
     — опудало [X]
     — тут в значенні: старе дрантя [XII]

катуляти
   Катуля́ти:
     — котити [22]

катулькати
     — котити [IV]

катуша
   Кату́ша:
     — катування, мука [2;XIII]
     — мука, тортура [23]
     — муки, катування [12;II]
   Кату́ші:
     — муки [8]
     

кафтолики
   Кафто́лики:
     — католики [48]

кацап
     — Москвофіли [XX] Ну, кацапи з усіх боків отворили ротовий огонь напроти нас [XX]

каша
   Дубо́ва каша:
     — каша з ячмінної крупи [1]

кашиця
     — скісна дерев'яна чи кам'яна гребля на березі, щоб не розмивала вода берега [IV]
     кашиця (21, 429) – “кам’яне чи дерев’яне кріплення берегів гірських річок”; [ІЦ-2006]

каштелян
   Каштеля́н, кастелян:
   Каштеля́н:
     — 1) управитель замку, 2) сановник сенату в Польщі [47]
     — 1) управитель замку; 2) сенаторський сан у Речі Посполитій [46-1]
     — почесний титул польського сенатора [43]
     — сенаторський сан у Речі Посполитій [46-2]
     — службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в місті, пізніше — наглядач замку, почесний титул польського сенатора у XV - XVIII ст [51]
     — управитель замку [XII]
     — управитель королівського замку, фортеці, сановник [44-2]
     

каяти
   Ка́яти:
     — лаяти [10]

квадра
   Ква́дра:
     — декада [54]
     — фаза (місяця) [8]
     

квадранс
   Квадра́нс:
   Ква́дранс:
     — чверть години [19;21;IV,VI,VII]
     

квалітативний
   Квалітати́вний:
     — якісний [47]

квалітативно
   Квалітати́вно:
     — якісно [31]

квантитативний
   Квантитати́вний:
     — кількісний [47]

квапкий
   Квапки́й:
     — поспішний [46-2]

квапно
   квапно: поспѣшно: квапно міні дієся: спѣшу [ІФ,1890]

кварантан
   Кваранта́н:
     — карантин [21]

кварантана
     — карантин [IV]

кварта
   Ква́рта:
     — міра рідкої або сипучої речовини; кухоль [44-2]
   Ква́рта, кватирка, півква́рта, півквати́рка:
     — міра рідини, тут: горілки [33]

квартант
   Кварта́нт:
     — квартальник [31]

кварцяний
   Кварця́ний:
     — той, що належить до кварцяного війська — найманого військового загону в шляхетській Польщі XVI - XVII ст., яке уряд використовував для охорони державних кордонів [43]

кваскуватий
   Кваскува́тий:
     — чистий [13]

квасок
     — щавель [V]
     — квасок (334) < польськ. kwasek — щавель [MО,V]

кватирка
   Квати́рка:
     — тут: у значенні кухоль, місткістю чверть літра [51]
     — чверть літра [21]
     — чверть літра [I,III,V]
   Ква́рта, кватирка, півква́рта, півквати́рка:
     — міра рідини, тут: горілки [33]
     

квестії
   Кве́стії:
     — питання [40]
     — питання, проблеми [29]
     — проблеми [36]

квестіонар
   Квестіона́р:
     — анкета [24;48;XX] Мушу Вам тут запримітити, що зав'язаний за моїм старанням «Кружок етнографічно-статистичний» принімає в члени всіх людей, котрі приречуть достарчувати йому матеріалів (пісень, казок, приповідок і пр.) і відповідей на квестіонарі — їх з часом буде видаватись більше — і платити по 10 кр. місячної вкладки [XX]
     — запитальник [XX] Для дальших книжок рішено збирати свіжий матеріал і в тій цілі видати квестіонар [XX]
     — питальник [50]
     — питальник, анкета [46-2]
     — список питань для дослідження чого-небудь, анкета [IX]
   Квестіона́ри:
     — списки питань для дослідження чого-небудь, анкети [29]

квестіонувати
   Квестіонува́ти:
     — брати під сумнів [46-2]

квестія
   Кве́стія:
     — питання [45;XIX] Уваги над пастирським посланієм митрополита А. Шептицького „О квестії соціальній [XIX]
     — питання, проблема [46-1;46-2;48;49;IV]
     — питання, справа [42]

квит
   Квит:
     — квитанція [44-1]

квита
   Кви́та:
     — квитанція [49]

квитаруш
   Квита́руш:
     — квитанційна книжка [21]

квієтизм
   Квієти́зм:
     — пасивність, прагнення до безтурботності; споглядальність [54]
     — пасивне містико-споглядальнє ставлення до дійсності [41]
     — споглядання [50]

квітаруш
     — квітанційна книга [IV]
     — квітаруш (273) (kwitariusz) [MО,III]

квітувати
   Квітува́ти:
     — звільнятися [27]

квота
   Кво́та:
     — певна сума чогось [44-1]
     — сума (грошей) [VI,VII]
     — частина, норма [33]

кебаб
     — ягняча печеня з цибулею і дернем [XII]

кевкати
   ке́вкати: озн. крикъ „кані“ (родъ ястреба) [ІФ,1890]

келар
   Кела́р:
     — келійник, служник ігумена, архієрея, ієромонаха; чоловік, який живе у келії, у скиту [54]

келеп
     — палка з топірчиком і молотком [IX]

келеф
   Ке́леф:
     — топірець [24]
     — палка з топірчиком і молотком [IX]
     

келія
     — тут у значенні тюремна камера [IV]

кель
   Кель:
     — капуста [13]

кельня
     — лопатка у муляра [V,VI]

кенді
     — калоші [VI]
      «калоші»[ VI, 169] (вираз, знаний уже Котляревському як кинді, кенді «повстянки; великі чоботи», прийшов, мабуть, почерез рос. кеньги «зимові черевики з кожуха або повсти», з фін. kenkä «черевик») [ОГ]
     — Кенді означають, як подає словник Желехівського: 1) грубі зимові шкарпетки; 2) великі чоботи5. Таке їх значення випливає також з контексту: «Дурню, не реви при людях! Думаєш, шо я в хутрі й кендях тут стою?» (169). Не говорить босий Владко до такого ж босого Начка, що плакав з холоду перед будинком поліції у Львові. Редакція пояснила це слово досить оригінально:- «Кенді — калоші» (499). Таке пояснення суперечить також словникові Грінченка, в якому сказано: «кенді — валенки, валеные калоши, в насмешку — большие сапоги» (т. II, стор. 235). [MО,VI]
     

кеп
   Кеп:
     — дурень [1;9;X,XI]
     — дурень, блазень, дурні. [XII]
     

кепський
   ке́пський: плохой [ІФ,1890]

керат
   Ке́рат:
     — привід, пристрій [18]

керенія
     — метушня, сум'яття [I]

керкермайстер
   Керкерма́йстер:
   Ке́ркермайстер:
     — начальник в'язниці [1;2;VI,X,XIII]
     — начальник тюрми [IV]
     — тюремник [16]

керманич
     керманич (21, 383) – “провідник дараби”; [ІЦ-2006]

кермаш
   Керма́ш:
     — керманич [27]

керничний
   Керни́чний:
     — криничний [53]

кертиця
   Керти́ця:
     — кріт [17;23;51;52;54;VI]
     — кротиця [33]
     

кертичина
   Кертичи́на:
     — земля, вирита кротом [13]
     — кротовиння, нагорнуті кротом купи землі [I]
   Керти́чини:
     — нагорнуті кротом купи землі [14]

 

керувати
     — оббивати з кори [X]

кесар
   Ке́сар:
     — титул імператорів Стародавнього Риму, володар, монарх [51]

кефалоподи
     — головоногі морські істоти [XIII]

кешеньковий
     кешеньковий майстер: «кешеневий злодій»[ І, 281] Дрог [ОГ]

кибалка
   Киба́лка:
     — жіночий головний убір у формі півмісяця [51;52]

кибель
   Ки́бель:
     — відро (для черпання нафти), тюремна параша [IV]
     — відро, бак (для черпання нафти) [V]
     — відро, бак [VI]
     — відро, цебер (параша) [1;14;21;X]
     — відро [I,III]
     — дерев'яне відро [18;15]
     — кадіб, відро [II]

киблювання
   Киблюва́ння:
     — випорожнювання кибля [1]

кибльовання
     — випорожнювання кибля [X]

кивати
     — рухати, торкатися [V]

кивот
   Киво́т, кіо́т:
   Ки́вот:
     — божник [52]
     — божник, рама або шафка зі скляними дверцятами для ікон [38]
     — дерев'яна скринька на церковному престолі, де зберігаються так звані святі тайни [32]
     — місце на престолі церкви, де перебуває Христос у вигляді хліба і вина [51]
     

кикоть
   Ки́коть:
     — залишок відрізаного пальця, руки, ноги, а також нерозвинута рука, нога [51]

кимак
   Кима́к:
     — колода, дубок [22]
     — ломака, дубок [VIII]
     — обрубок, уламок дерева [4]
     — палиця, дрючок [9]
     — шматок дерева, дрючок, поліно [15]
     — Кимак — кусок дерева, грубої гілки, поліна. Словник Желехівського викладає його німецьким unbrauchbares krummes Holzstück (І, 342), словник Грінченка (II, 238) менш докладно «обрубок дерева», а редакція вважає його чомусь «уламком дерева, дубком» (484). Слово утворене від кореня, наявного в рос. ком. [MО,V]

кимака
     — палиця, дрючок [XII]

кимати
      «спати, лежати»[ VI, 144] (з новогрець. kimume, kimonie «сплю») [ОГ]
     може кимати жолоб: Може лежати хлоп Тільки треба кляво шпанувати, бо в кукурузї може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. [ІФ-1905]

кимаччя
   Кима́ччя:
     — криве паліччя, дрючки [IV]
     — паличчя [21]
     

кимвал
   Ки́мвал:
     — цимбали [3;19;XI]
     — цимбали, музичний інструмент [44-1]
     

киновіарх
     — начальник над монастирем [IV]

кинути
     — рухати, торкатися [V]

киптар
   Кипта́р:
     — вид короткого кожушка без рукавів [31]

кип'ячка
   Кип'я́чка:
     — неочищена нафта [14;21;I-V]
   Либа́ти кип'ячку:
     — черпати неочищену нафту [14]
     — «либати» кип’ячку (206) — черпати з води нафту [MО,V]

кират
   Ки́рат:
     — кінна молотарка [9;IV]
     — Кират (польсь. kierat, нім. Kehrrad) є тільки кінським приводом, а не «кінною молотаркою», як сказано в поясненні (531). [MО,IV]
     — кират (250)<пол. kierat — кінний привід; [MО,VI]

кирата
   Кира́та:
     — кінна молотарка [22]

кирилиця
     — азбука; письмо українських книг в Галичині до 70-х років XIX в. [XI]

кита
   Ки́та:
     — жмут [VI]
     — прикраса з пір'я, пучок півнячих пер [16]
     

китиця
     — сніп соломи для покрівлі [II]
     — сніп соломи для укривання даху [IV]
     — снопок соломи для покрівлі [V]
     — снопок соломи, вживаний при покрівлі стріх [I]
     — китиці: сніпки соломи для покрівлі [VI]

кичера
   Киче́ра:
   Ки́чера:
     — верх гори [5;7]
     — гірська вершина, покрита лісом [XI]
     — гірський верх, покритий лісом [IV]
     — гора, що вся, крім вершини, вкрита лісом [51]
     — лісиста гора з голим верхом [3]
     — лісиста гора з голою вершиною [2;21]
     — гора, не вкрита лісом [XIII]
     

кичеренок
   Ки́черенок:
     — пальцевий суглоб [14]
     — сустав, суглоб [15]
     — щиколотка [I]
   ки́черенок: щиколонокъ [ІФ,1890]
     — «Кичеренок» (пальцевий суглоб): «Волю з голоду згинути, волю свої руки по кичеренки проробити, аніж маю слухати, що мій рідний тато таке гадає про свою дитину!» (151) пояснено «щиколотка». У словнику Грінченка (т. IV, стор. 525) «щиколотка» відсилається під «щиколодка», де воно пояснене російським «щиколотка». Рос. «щиколотка» в рос.-укр. словнику АН УРСР (1948 р.) відіслане під «лодыжка», про яку в словнику рос. мови AH СССР [Словарь русского языка. Академия наук СССР, Ин-т рус. языка, т. II, стор. 264]. сказано: выступающие по бокам ноги сочленения костей голени с костями стопы, щиколотка». У словнику Желехівського6 під «кичеренок» подано «Fingergelenk; verkümerter Finger, Rudiment». Але не тільки словник Желехівського повинен був насторожити авторів пояснень. Це саме міг зробити контекст оповідання на стор. 280: «Підняв догори руку, на котрій усі пальці були поврізувані по перший кичеренок», що вже без найменших сумнівів свідчить, що «кичеренок» — не «щиколотка», а фарангальний суглоб [Є. Желеховский, Малоруско-німецкий словар, т. І, стор. 344]. Походження слова «кичеренок» неясне. Його можна виводити від бойківських «кичера» 1) гора; 2) горб; 3) пасовище, заросле кущами, місце, де пасуть худобу або «кичерка» 1) невелика гора; 2) поле нагорі; 3) лиса гора, які .мають відповідники в словацькому «kyčer» (крута, пуста гора), сербо-хорватському «кичер» (живописна скала) та болгарському «кичер» (ліс). Різниця в значенні в болгарській мові не істотна, оскільки поняття «гора» та «ліс» часто змішуються в південнослов’янських мовах, пор. болг. та сербо-хорв. гора — 1) ліс; 2) гора. Первісно «кичера» означала покриту лісом гору з лисим, оголеним верхом, що нагадує лису голову. Якщо поглянути на пальцеві суглоби під час зігнення пальців, легко помітити, що вони нагадують горбки. На тій підставі й могла виникнути семантична транспозиція: гора > горбок> суглоб. [Може коментаторів слова «кичеренок» збив з пантелику словник Грінченка, в якому щиколоток також пояснений невірно. З ілюстрації, доданої до згаданого слова, виникає, що це міра, рівна довжині пальцевої кістки від суглоба до суглоба (IV, 525), а з викладу значення виникає, що це рос. «лодыжка», тобто кістка над стопою]. Але й походження «кичери» не ясне. Одні, наприклад, Тіктін [R.Тіktin, Dictionar romän-german. Bukuresci, 1903, t. I. стор. 338], Кринжала [D. Cranjala, Rumunské vlivy v Karpatech, V Prace. 1938, стор.331] та Махек [V. Machek, Etymologicky slovnik jazyka ceskeho a slovenskeho. Praha, 1957, стор. 252] вважають це слово похідним від слов’янського «кука» (чуприна; коса), інші, наприклад Валек [Casopis Moravského Muzeum Zemského, t. X, стор. 138—139], — запозиченням з румунської «chica». Зі семантичних міркувань найкраще, é здається, виводити бойк. «кичеренок» від алб. «kič» (суглоб), яке разом зі словами пастушої культури могло перекочувати в Карпати, де ускладнилося суфіксом -ер- за аналогією до «ятер», «ятерь», «ятір», «кич-ер-а», «дівер» і под. та змішалося з місцевою слов’янською «кичерою», диференціюючись суфіксами -єн- (пор- «зел-ен-ий», «шал-ен-ий») та -ок. Таким чином, «кичеренок» був би результатом контамінації алб. «kič» та місцевої «кичери». [MО,I]
     

кишачий
     глітний, (реґіоналізм) ... Летіли мов бджола в кишачий вулій, [Звн 170]; [ВЛ]

кіко
   кікс: игра въ бабки [ІФ,1890]
     — «Кікс» (рід гри в карти, з нім. Kicks): «А там, за стінами сеї поганої кліті, на подвір’ю, залитим сонцем і вибрукованім гладкими плитами, реготалися голосно і здорово поліцаяни, граючи в «кікса») словник пояснює; «кіко — гра в кістки». [MО,I]
   кіко :
     — гра в кістки [I]
     — друкарська помилка: кіко (428) зам. кікс [MО,I]

кікс
   кікс: игра въ бабки [ІФ,1890]
     — «Кікс» (рід гри в карти, з нім. Kicks): «А там, за стінами сеї поганої кліті, на подвір’ю, залитим сонцем і вибрукованім гладкими плитами, реготалися голосно і здорово поліцаяни, граючи в «кікса») словник пояснює; «кіко — гра в кістки». [MО,I]
   кіко :
     — гра в кістки [I]
     — друкарська помилка: кіко (428) зам. кікс [MО,I]

кілюмнія
   Кілю́мнії:
     — наклепи [36]

кількоро
   Кі́лькоро:
     — декілька [45]
     

кімак
     — уламок дерева, дубок [V]

кіновар
   Кінова́р:
     — червона фарба [53]

кіновіарх
     — начальник кіновії, грецького монастиря [XIII]

кінчина
     — кінчик [IV]

кіот
   Киво́т, кіо́т:
     — божник [52]
     — божник, рама або шафка зі скляними дверцятами для ікон [38]
     — місце на престолі церкви, де перебуває Христос у вигляді хліба і вина [51]

кіпчик
     — горбок [IV]

кірець
   Кі́рець, ко́рець:
     — стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-1]
     — стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-2]
     — центнер [55]
     — (по кірцеві з десятини) — міра ваги, дорівнює 6 пудам, або 96 кг [47]

кірчик
     — від слова: корець [XII]

кіс
     — дрізд чорний [III,IV]

кісно
   Кі́сно:
     — корисно [12]

кістяр
     — кістяр (188) — скупщик костей [MО,V]

кітвиця
   Кі́твиця:
     — якір [19]

кітка
   Кі́тка:
     — кішка [16]
     — кішка, кицька [XI]
     

кітли
     — кітли гукають: літаври гудуть [XII]

кітлик
   Кі́тлик:
     — горщик, у якому варять куліш; казанок [I]
     — котел, бак [51;52]
     

кітлина
     — яр, низина, улоговина [VIII]

кітловина
   Кітлови́на:
     — котлован, улоговина [51]

кітуся
   Кіту́ся:
     — тітуся, тітонька [8]

кічка
     — у грі: короткий дрючок, що його вдаряють довшим (палестрою) і він летить [I]

кішниця
   Кі́шниця, кошниця:
     — плетений хлівець [21;IV]

клeнцати
   кле́нцати: стучать молотомъ [ІФ,1890]

 

кладеничка
   Кладени́чка:
     — копиця хліба на полі в 15 - 20 снопів [14;I]

клака
   Кла́ка:
     — клоччя [39]

клаки
   Кла́ки:
     — аплодисменти; шанувальники, хвалителі; ті, що аплодують [39]
     — клоччя [49]
     

кламливий
   Кламли́вий:
     — брехливий [40]

клапаня
   Клепа́ня, клапа́ня:
     — зимова тепла шапка переважно з хутра з клепами на вуха [1]
     — хутряна гуцульська шапка [20]
     — шапка з навушниками [XII]
     — шапка-ушанка [4]

клапатий
   Клапа́тий:
     — пейсатий, нікчемний [1;X]

клапач
   Клапа́ч:
     — невдаха, безталанний [47]
      «недосвідчений вартовий вояк-свіжак»[ II, 354] (з поль. мисливської мови, де klapak «молода дика качка, що ще не вміє літати») [ОГ]
   клапа́ч: въ воровскомъ жаргонѣ названіе солдата [ІФ,1890]

клапцатий
     — з великими зубами [IV]

клапчастий
     — пейсатий [III]
     — клапчастий (392) (kłapciasty) [MО,III]
     

клас
     з клас вийшов: в колишній Австрії той, кого протягом трьох років при наборі визнавали нездатним до військової служби, «виходив з клас», тобто звільнявся назавжди з військовозобов'язаних [VIII]

класа
     — з клас вийшов: не взятий ні разу до війська; в кол. Австрії брали тричі (щороку раз), і це називалося класа [V]
     — Вийти з клас: в колишній Австрії той, кого протягом трьох років при наборі визнавали нездатним до військової служби, «виходив з клас», тобто звільнявся назавжди з військовозобов'язаних [IX]

класи
   Кла́си:
     — оцінки; повиносити добрі класи — отримати добрі оцінки [50]

клаузула
   Кла́узула:
     — тут: правне застереження [44-2]

клебанія
     — попівська садиба [VIII]

клебаня
   Клеба́ня:
     — (замість «плебанія)» — дім попа [III]
     — (замість плебанія) – обійстя попа [18]
     

клебук
   Кле́бук:
     — гущавина [9]

клевець
   Кле́вець:
     — молоток [5;7;XII]

клеврет
   Клевре́т:
     — прислужник [49;51;52]
     — прислужник, слуга, раб [XI]
     — товариш, побратим, співбрат [47]
   Клевре́ти:
     — прислужники [1]
     

клейнод
     — дорогоцінний предмет; ознаки верховної влади якоїсь правлячої особи в державі [XI]
   Клейно́ти, клейно́ди:
     — дорогоцінності, самоцвіти [IV]
     — коштовності, самоцвіти [8]
     — коштовності, самоцвіти, знаки влади, регалії [29]
     — ознаки влади, регалії [43]
     

клейнот
   Клейно́т:
     — дорогоцінний предмет [VI,VII]
     — дорогоцінність [31]
     — дорогоцінний предмет; ознаки верховної влади якоїсь правлячої особи в державі [XI]
   Клейно́ти, клейно́ди:
     — дорогоцінності, коштовності [44-1]
     — клейноди, тут: коштовності, самоцвіти [52]
     — коштовності, самоцвіти, знаки влади, регалії [29]
     — тут: дорогоцінності, самоцвіти [20]
     

клемезити
   Клеме́зити:
     — докупи складати, майструвати [II]
     — клеїти, ліпити докупи [18]
     — ліпити докупи [1;2;X,XIII]
     — майструвати, докупи складати, клеїти [15]
     — тулити докупи, ліпити, складати з частин ціле (напр., машину) [IV]
   клемези́ти: клеить, спаивать [ІФ,1890]

кленсидра
     — пісковий годинник [IX]

клень
   Клень:
     — головень, риба з великою головою з породи коропів [II-IV]
     — головень, риба з породи коропів [18]
     — коропувата риба з великою головою, головатень [VI]
     — риба головень з породи коропів [21]
     — різновид річкової риби [15]
     

клеопа
   Клео́па:
     — тут: пророк [23]

клеоук
     — гущавина [VI]

клепаня
   Клепа́ня, клапа́ня:
     — зимова тепла шапка переважно з хутра з клепами на вуха [1]
     — кожушана шапка з «кленами» на вуха; гуцульський широкий повстяний капелюх [X]
     — хутряна шапка в гуцулів [III]

клепати
   Клепати:
     — тут: хлопати [51]

клепсидр
   Клепси́др, клепси́дра:
     — водяний годинник у давніх народів Сходу, Греції, Риму [12]

клепсидра
   Клепси́др, клепси́дра:
     — водяний або пісочний годинник [24]
     — водяний годинник у давніх народів Сходу, Греції, Риму [12]
     

клептати
   Клепта́ти:
     — говорити те саме, нарікати на щось [3]

клептіли
     — клепали, говорили, наполягали [XI]

клерик
   Кле́рик:
     — духовна особа [44-1]
     — студент духовної семінарії [IV]
     

клец
   Кльоц, клец, клець:
     — колода, брус [18;IV]
     — колода [24;II,III,IX]
   клеци:
     колоди [XIII]

клець
   Кльо́ц, клец, клець:
     — колода [24,IX]

кли
   Кли:
     — ікла [8;12]

клиїк
   Кли́їк:
     — каша [20]
     — юшка з ячмінних круп [II]
     

клинок
     — кілок [I]

 

клир
   Клир, клір:
     — духовенство [XI]
     — загальна назва служителів культу певної церкви [53]
     — у християнській церкві сукупність священослужителів [51]

клирошанин
   Крилоша́нин, клирошанин:
     — чин уніатського духовенства [2;XIII]

клінне
   Клі́нне:
     — стояти на колінах [2]
     — клінне вашеці: з поклоном до вашої милості [III]
   клінне вашеці: клінне ваше́ці: съ поклономъ къ вашей милости [ІФ,1890]
     — Зі звороту «клінне вашеці» (низький поклін вашій милості), що був формулою, з якою зверталися до шляхти, пояснено тільки «вашеці» як «ваша милість», зам. «вашій милості», а «клінне» залишилося без пояснення. Значення цього вислову розкрите в галицько-руських приповідках самим Франком та в словнику Желехівського (1, 349), де виразно сказано: «клінне, клінно adv. mit ehrerbietiger Verbeugung ergebenst». «Вашеці» походить від польського waszeć (
кліпати
   клі́пати: клі́пати очима: мигать глазами [ІФ,1890]

клір
   Клир, клір:
     — загальна назва служителів культу певної церкви [53]

клітка
      «переходова камера під сходами карного суду»[ IV, 476],[ VI, 169] [ОГ]

кліть
   Кліть:
     — комора [5;7]
     — комора, хатина [10]
     — хатчина [IV]

кломб
   Кломб:
     — клумба [20]

клоски
   Клю́ска:
     — кльоцка, галушка [24]
   Клоски:
     — локшина [IV]
     — друкарська помилка: клоски зам. клюски [MО,IV]

клош
   Клош:
     — абажур [19]
     — скляний ковпак [VI,VII]
     

клусом
   Клу́сом:
     — риссю [46-1;46-2]

клювати
     клювати носом: «дрімати»[ II, 24] [ОГ]

клюга
   Клюг, клю́га:
     — вістря, наконечник списа [8]

клюка
   Клюка:
     — викрут (хитрість) [XIII]
     — викрут, хитрість [2]
   клю́ка: согнутая или криво выросшая палка [ІФ,1890]

клюска
   Клю́ска:
     — кльоцка, галушка [24]
   Клоски:
     — локшина [IV]
     — друкарська помилка: клоски зам. клюски [MО,IV]

ключ
   Ключ:
     — («пан ключа») ряд сусідніх сіл, що належать одному власникові [III]
     — велика земельна власність, що обіймає багато сіл, кріпосницьких маєтків [2]
     — велика земельна власність, що обіймає багато сіл, маєтків [XI]
     — кілька сіл, що належали одному поміщикові [50]
     — кілька сусідніх сіл або хуторів, що належать одному власникові [46-2;XIX] Але станьмо на хвилю на його становищі і погляньмо вище вгору. І у нього є сусіди — інші дідичі: ось пан на цілому ключі або на кількох ключах, магнат, що має 50 або 100 тисяч моргів, простори, що вистачили би на утворення невеличкого князівства; а онде дідич-худопахолок, що сидить на одному селі, задовжений по вуха, як то кажуть, сидить у єврейській кишені [XIX]
     — територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння (латифундії), яка мала свою адміністрацію; до складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток [44-2;44-1]
     — Ключ — це не обов’язково «ряд сусідніх сіл, що належать одному власникові» (488). Жоден словник польської мови, з якої це слово в цьому значенні запозичене, про «сусідство» не говорить (пор. «Słownik języka polskiego», ПАН, т. III, 1961, стор. 741). Про «сусідство» також нічого не згадує «Польсько-український словник» АН УРСР (Київ, 1958, т. І, стор. 411), в якому сказано: «klucz — маєток кількох сіл, ключ». [MО,III]

ключа
   Клю́ча:
     — гурт [42]

ключка
   Клю́чка:
     — («запутати в ключку») сильце [III]
     — зачіпка, причина [50]
     

ключовий
     ключове зілля: «англійська пилка пиляти крати, «волос»»[ II, 248] [ОГ]

клябра
   Кля́мра, клябра:
     — скоба [46-1]

клявза
   Кля́вза:
     — гатка, шлюз [21]
     — гатка [IV]
     — гать [5;7]
     — шлюзи [2;XIII]

клявий
      «добрий»[ VI, 149] (мабуть, з новогр. kala «добре») [ОГ]

кляво
      «добре»[ VI, 144] (мабуть, з новогр. kala «добре») [ОГ]
     кляво шпанувати: Добре глядіти. Тільки треба кляво шпанувати, бо в кукурузї може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. [ІФ-1905]

кляйстер
   Кляйстер:
     — клей [5;7]

 

клякати
   Кляка́ти:
     — ставати на коліна; [XIII]
     — ставати навколішки [1;4;21;X;XII]
     — стояти навколішках [36]
     — падати, впасти навколішки [VI]

клякнути
   Кля́кнути:
   Кля́кну́ти:
     — ставати навколішки [11]
     — стати на коліна [I]
     — стати навколішки [51;52]
     — падати, впасти навколішки [VI]
     

клямерка
   Клямерка:
     — дужка, клямка [20]

клямка
   Кля́мка:
     — ручка дверей [54]

клямра
   Кля́мра, клябра:
   Кля́мра:
     — скоба [46-1;XII]
     — скоба, гак, пряжка [22]
     — скоба; металева застіжка [III]
     — скобка, дужка, пряжка [IV]
     

клямри
   Кля́мри:
     — дужки [29]

кляпа
     — клапан, вентіль, чоп; кляпа сурдута: вилоги [IV]
     — клапан, затичка [II]
     — кляпа (324) (klapa) [MО,III]
     

кляпе
     — легкий удар рукою [VI]

кляпи
   Кля́пи:
     — вуха на шапці-ушанці [19]
     — клапани, вентилі [21]
     

кляпс
     — легкий удар рукою [VII]
     — удар [IV]
     — кляпс (312) (klaps), [MО,III]
     

клярування
   Клярува́ння:
     — висвітлення, з'ясування, прояснення [38]

кляса
   Кля́са:
     — клас [53]

клячати
   Кляча́ти, клячі́ти:
   кляча́ти:
     — стояти на колінах [1;13;21;23;43;II,IV]
     — стояти на колінах нерухомо [3]
     — стояти навколішках [X,XIII]

клячити
   Кля́чити:
     — стояти на колінах, навколішки [8]

клячіти
   Кляча́ти, клячі́ти:
     — стояти на колінах [13]

клячучий
     — в клячучій поставі: навколішках [VII]
     — в клячучій поставі: навколішки [VI]

кляштор
   Кля́штор:
     — католицький монастир [53]
     — монастир [IV]
     — римо-католицький монастир [44-2]

кльоц
   Кльоц, клец, клець:
   Кльо́ц, кльо́ци:
     — колода [4;22;24;II,III,IX,X,XII]
     — брус, колона [14;V]
     — колода, брус [1;18;21;23;IV]
     — колода, брус, окоренки (дерев) [8]
   Кльо́ци:
     — колоди, бруси [2]

кмет
   Кметь, кмет:
     — старовинна назва селянина, хлібороба [44-1]

кметиця
     — хазяйка [VI]
     — кметиця (170)—заможна селянка [MО,V]

кметь
   Кметь, кмет:
     — селянин [46-1;46-2]
     — старовинна назва селянина, хлібороба [44-1]
     — холоп, слуга, упосліджений [10]
   Кме́ті:
     — селяни, прислуга [13]
     

кмітувати
   Кмітува́ти:
     — зауважити, помітити [51]
     — пильнувати, доглядати [30]
   кмі́тувати: замѣчать [ІФ,1890]

кнайп
   Кна́йп:
     — шинок [35]

кнайпа
   Кна́йпа:
     — дешевий ресторан, кав'ярня, забігайлівка, пивний бар [55]
     — кав'ярня [51]
     — шинок [23]
     — шинок, пивничка [48]

кнайповий
   Кна́йповий:
     — від кнайпа — дешевий ресторан, кав'ярня, пивниця [33]

кнайпувати
   Кнайпува́ти:
     — просиджувати в трактирах, ресторанах тощо [47]

кнастер
   Кна́стер:
     — різновид люлькового тютюну [11]

кнеблювання
   Кнеблюва́ння:
     — затикання рота кляпом; переносно — затуляння (рота), затискування (вільного слова, преси) [55]

книдлі
     — галушки [IV]

кнороз
   Кноро́з:
     — кнур [11]

кнюх
   Кньох, кнюх:
     — вайло, тюхтій, телепень [1]

кньох
     — вайло [X]

коадьютор
   Коадью́тор:
     — помічник єпископа, який виконує обов'язки єпископа в разі його хвороби [47]

коб
     — коли б [VI]
   Коб, ко́бель:
     — корзина, кошель [9]
     

кобеля
   Кобе́ля:
     — великий кошіль [16]
     — кошик із рогозу [21;2;XIII]
     — кошик [22;II,VIII,XII]
     — лозовий кошик [V]
     — Кобеля .у тексті, ковбеля В поясненнях — плетений з сітнику кошіль, кошик — пояснюється зате як «риба-піскар» (531). [MО,IV]
     — Кобеля — подовгастий селянський кошик, сплетений з сітнику. Так її викладає словник Желехівського (І, 353): «Kober, Lüschke, länglicher Handkorb aus Binse geflochten». Словник Грінченка (II, 258) пояснює її як: 1) корзина; 2) сумка, котомка, а для редакції це «лозовий кошик» (483), тобто кошик, який у Галичині, залежно від форми і призначення, називається кошем, кошиком, опавкою і ніколи з кобелею не змішується. [MО,V]

кобель
   Коб, ко́бель:
     — корзина, кошель [9]
     — лозовий кошик [IV]
     — Кобель — іхт. піскар (gobio fluvialis) у поясненні став ні більш ні менш, як «лозовим кошиком» (531). [MО,IV]
   ковбеля:
     — риба-піскар [IV]
     — Кобеля .у тексті, ковбеля В поясненнях — плетений з сітнику кошіль, кошик — пояснюється зате як «риба-піскар» (531). [MО,IV]
     — друкарська помилка: ковбеля зам. кобель [MО,IV]

кобзнути
     Вдаряти. Заведуть на дїдівню, кобзнуть там чи й не кобзнуть, тай по всій історії [ІФ-1902]
     кобзнув маківкою: Ударив головою. А я як кобзнув його маківкою під щеблї, то певно зломав йому зо два. [ІФ-1905]

коби
     — аби [VIII]

кобильниця
   Коби́льниця:
     — козла, прилад, на якому пиляють дошки [I]
     — козла [V]
     — пристрій, на якому ріжуть дошки [14]
   Коби́льниці:
     — дерев'яні козли [17;II]
     

кобіта
   Кобі́та:
     — жінка [51;IX,XI]

коблик
   Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик:
     — різновид дрібної річкової риби родини коропових [15]

кобольди
     — за німецькими народними переказами, дрібні істоти, веселі, живуть в домах, в лісах [V]

ковб
   Ковб:
     — колода [10]

ковбеля
   Коб, ко́бель:
     — корзина, кошель [9]
     — лозовий кошик [IV]
     — Кобель — іхт. піскар (gobio fluvialis) у поясненні став ні більш ні менш, як «лозовим кошиком» (531). [MО,IV]
   ковбеля:
     — риба-піскар [IV]
     — Кобеля .у тексті, ковбеля В поясненнях — плетений з сітнику кошіль, кошик — пояснюється зате як «риба-піскар» (531). [MО,IV]
     — друкарська помилка: ковбеля зам. кобель [MО,IV]

ковбель
     — риба [I]
     — «Ковбель, ковблик, слиж» пояснені одним словом: «риба», замість принаймні: «рід риби». Перші два — це Gobio fluvialis, третій — Cobitis barbatula. Вартість такого коментаря рівна коментареві: космонавт — людина (але яка де людина — невідомо). [MО,I]

ковбиця
   Ковби́ця:
   Ко́вбиця:
     — колода (на якій рубають дрова), пень дерева [X]
     — колода, на якій рубають дрова [2]
     — колода, на якій рубають дрова, пень дерева [30]
     — колода, на якій рубають дрова; пень [1]
     — отвір в передній частині селянської печії колода, на якій рубають дрова [IX]
     — отвір у печі [23]

ковбки
   Ко́вбки:
     — невеликі колоди [2]
     — невеличкі колоди [XIII]
     

ковблик
   Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик:
     — піскар [XIX] Риба в воді тота потриває довше, котра швидше і безпечніше зумів найти собі поживу: щупак той переживе других щупаків, котрий швид- шип, міцніший і проворніший ловити, напр., дрібні ковблики , ковблик той пережиє своїх товаришів, котрий здужає швидше і ліпше ховатися та втікати [XIX]
     — риба пічкур (піскар) [21]
     — різновид дрібної річкової риби родини коропових [15]
     — риба [I]
     — «Ковбель, ковблик, слиж» пояснені одним словом: «риба», замість принаймні: «рід риби». Перші два — це Gobio fluvialis, третій — Cobitis barbatula. Вартість такого коментаря рівна коментареві: космонавт — людина (але яка де людина — невідомо). [MО,I]
     

ковбок
   Ко́вбок:
     — колода [5;7]

коверта
   Копе́рта, коверта:
     — конверт [25]

ковзнути
     [ II, 15] (з нім. арґот. kobsen, kiebesen «відрубувати голову», Kobis, Kiebes «голова», дослівно «головка капусти») «вдарити» [ОГ]

ковнір
   Ко́внір:
     — комір [21;33]

ковтати
   Ковтати:
     — стукати [10]
     — ударяти, стукати [I]
   ко́втати: стучать [ІФ,1890]

ковтки
   Ковтки́:
   Ко́втки:
     — жіночі сережки [36]
     — сережки [5;8;7;XII]

когут
   Когу́т:
     — півень [52;54;I,II,IV,VI,VII]

кодифікований
     — систематизований, зведений в кодекс [XIX] І от я смію подати на прилюдну розвагу свій проект угоди, не пунктований і не кодифікований , але чей же для кожного зрозумілий [XIX]

кожушина
     — шкірка звіряти [III]

кожушник
   Кожу́шник:
     — ремісник, що виготовляє речі з хутра (тут: у переносному розумінні) [51]

козак
      «молодець»[ VI, 148] (вираз, і уживаний в польському арґо як kozak та в жидівському як kojzak «герой, відважник») [ОГ]

 

козидра
   Кози́дра:
     — козолуп [1;X]

козуб
   Ко́зуб:
     — кошик [III]
     — ручний кошик із лубу або лози [55]
     — тут: корпус карети [51]

козулька
     — шашель [IV]

кой
     — кой (160) — якщо [MО,V]

коіндіенція
   Коіндіе́нція:
     — збіг обставин [34]

коінциденція
   Коінциде́нція:
     — розповсюдження, розголошення [37]
     — збіг [XIX] всіх подібностей, які ми стрічаємо в цій сфері, не можна брати під одну мірку, тому бувають між ними подібності випадкові, звані дарвіністичним терміном коінциденціями розвитку, т. є. подібності, що їх викликали подібні причини, але які виходять із різних основ [XIX]
     

кокарда
     — зав'язана бантом стрічка [IV]

кокоїжитися
     — бундючитися [III]
     — надиматися, гороїжитися [VI]

кокорудза
   кокору́дза: маисъ, въ воровскомъ жаргонѣ жандармъ [ІФ,1890]

кокош
     — півень [VI,VII]

кокошка
     — курка [VI,VII]

кокурудз
   Кокуру́дз:
     — тут: жандарм [16]

колатор
   Кола́тор:
     — фундатор церкви [44-1]

колаціонувати
   Колаціонува́ти:
     — звіряти, вичитувати [49]
     — зіставляти, звіряти [50]
     — перевірити [XX] Ледве-не-ледве, крадучи час у друкарні рано, переписав Вам «Іюду предателя», посилаю так, навіть не колаціонувавши правопись; неконсеквентна вона, та тим інтересна, що не знає ы і пише, н. пр., оувій зам. оувы [XX]

колвек
   Колве́к:
     — (частка): -небудь [30]

колдачик
     — ніж з дерев'яною ручкою; в переносному значенні: малий на зріст хлопець [I]

колесити
     кружляти в повітрі, Беркут спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь. [Звн 147] [ВЛ]

колесувати
     кружляти, Плавле та колесує орел беркут. [ЗБ 9]; [ВЛ]

колиба
   Коли́ба:
     — гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів [2]
     — городжена або вбита з дощок хатина в горах, якою здебільшого користуються чабани [21]
     — збита з дощок вівчарська хата високо в горах, на полонині [V]
     — збита з дощок нужденна хата (в горах: чабанська хатчина) [X]
     — курінь у горах [24;IX]
     — курінь, збитий з дощок (на гірських пасовиськах для чабанів) [14]
     — курінь, збитий із дощок [51]
     — курінь, хата в гірських пасовиськах для пастухів [VIII]
     — хатина, городжена або збита з дощок (у горах для чабанів) [IV,XIII]
     — хатина, городжена або збита з дощок (у горах у чабанів) [8;1]
     — чабанський намет у горах [III]
     — Колибу краще викласти як буда, будка, курінь для чабанів у полонинах, а не «хатина, городжена або збита з дощок (у горах для чабанів)» (353). Матеріалом для колиб є не тільки дошки, але й солома, колоди і т. д. Типи колиб різні — від буд до хлівів, але ніколи хатин. [MО,IV]

колик
     — кілочок [XII]

колина
     — кіл, кілок [X]

колитор
   Коли́тор:
     — поміщик, що рекомендував священика на парафію [36]

колійка
   Ко́лійка:
     — залізниця; черга [21]
     — черга [IV]
     

колія
   Ко́лія:
     — в окр. значенні: залізниця [52]
     — рейки; залізниця, черга [III]
     

колодач
   Колода́ч:
     — великий ніж із дерев'яною колодкою [54]

колодачик
   колода́чик: ножъ съ деревяной рукояткой [ІФ,1890]
     — ніж з дерев'яною ручкою (Ів.Фр.) [II]

колоддя
   Колоддя, коло́дка:
     — висячий замок [1]
     — замки висячі [X]
     

колодка
   Колоддя, коло́дка:
     — висячий замок [1;VI,VII]
     — залізний висячий замок [I]
     — замок [27]
     — замок висячий [II,IV]

колодюк
     — тяжка, незграбна людина [I]

колоквіум
   Коло́квіум:
     — (colloquita) — співбесіда викладача з учнем [48]

коломна
   Коло́мна:
     — колона, стрій [51]

колона
   Коло́на:
     — кіл, кілок [1]

колонський
   Коло́нський:
     — кельнський [13]

колопні
   Колопні́:
   Коло́пні:
     — коноплі [16;26;II]
   коло́пні: конопля [ІФ,1890]

колувати
   Колува́ти:
     — рухатись по колу [6]

колумна
   Колу́мна:
     — колона [8;42;16]

колюмна
   Колю́мна:
     — колона [25;51;52;II,III,XVIII] Один смільчак — оповідає один самовидець — видряпався на т. зв. Вандомову колюмну, на якої вершку стоїть бронзова статуя Наполеона, і накинув тому бронзовому Наполеонові шнур на шию, а народ знизу кричав: «Тягни! Тягни! Звали тирана! [XVIII]
     — колона, стовп [XI]
     

колюмнада
   Колюмна́да:
     — колонада [2;XIII]
   Колюмна́ди:
     — колонади [51]

коляра
   коля́ра: холера [ІФ,1890]

колятор
   Коля́тор:
     — особа, яка внесла кошти на спорудження костелу, або її нащадок [45]
     — поміщик, власник села або міста, що мав право вибирати попа [XII]
     — поміщик, що приймав попа на парафію [VI]
     — поміщик, що приймає попа на парафію (див. презента) [VII]
     — поміщик, що рекомендував священика на парафію [22]
     

коляторка
   Колято́рка:
     — тут: поміщиця [19]

кольба
   Ко́льба:
     — прикла́д [11]
     — приклад гвинтівки [46-1;46-2;47]
     — приклад рушниці [45;13;14;18;21;24;II-VI,IX]

кольвек
   Ко́льбек, ко́львек:
     — небудь [51]
     — не-будь, коли-кольбек — коли-небудь [52]
     

кольпортаж
   Кольпорта́ж:
     — поширення, продаж преси на рознос [54]
     — розповсюдження, розпродажа книжок [32]
     

кольпортажа
   Кольпорта́жа:
     — торгівля на розніс [47]

кольпортер
   Кольпорте́р:
     — книгоноша [55]
     — людина, яка розносить газети [52]
     — продавець періодики [23]
     — рознощик газет [36;15;I,VI]

кольпортований
   Кольпорто́ваний:
     — поширений [43]

кольпортувати
   Кольпортува́ти:
     — поширювати, розповсюджувати [40]

комасація
   Комаса́ція, коммасація:
     — 1) землевпорядження, з'єднання кількох ділянок землі в одну; 2) землеустрій [47]
     — з'єднання розрізнених грунтових ділянок [XIX] Просвіта, усунення з порядку дневного всяких непотрібних, зовсім не крайових intencyj narodowych, строгий контроль господарки повітової і крайової,— вистачаюча поміч крайова, там, де вона дійсно потрібна, як, напр., запомоги в часі неурожаїв, регуляція рік і пр.,— одповідне і справедливе переведення комасації грунтів, ревізія сервітутів, асекурації проти елементарних шкод, стисле виконування законів, поправа законів несправедливих,— hic Rhodus, hic salta,—тим передовсім, панове, займіться, а тоді буде користь і з банку [XIX]
     — землевпорядження, з'єднання кількох ділянок в одну [2]
     — ліквідація дрібних земельних ділянок, з'єднання їх у більші земельні площі для зменшення або знищення черезсмужжя земельних володінь [44-1]
     — ліквідація дрібних селянських наділів і об'єднання їх у більші земельні площі [44-2]
     — (грунтів) – з'єднання розрізнених грунтових ділянок [46-1]
     — Комаса́ція грунтів: з'єднання розрізнених грунтових ділянок [46-2]

комашня
   Кома́шня:
     — обід для кумів, поминки [8]
     — поминальний обід після похорону [24]
     — поминальний обід [IX]
     — поминки [28]
     — обід для кумів, поминальний, тощо [II]
     — тут в значенні: бенкет, обід [XII]

коменда
   Коме́нда:
     — військова одиниця [52]
     — загін [51;42]
     

комерс
   Ко́мерс:
     — банкет після якоїсь урочистості [49]
     — ділова зустріч в ресторані, банкет [XX] Вчора у нас був невеличкий комерс славістів, на котрім були Ягич, Іречек, молоді віденські славісти, багато хорватів, що поприїжджали були на Philologentag, пражці Краль і Полівка, а вкінці явився й Крумбахер, звісний візантініст [XX]
     — товариський вечір; вечірка [54]
     — комерція [37]
     — на комерсі: В ресторані, на банкеті [XX] Нарад було кілька: перша на комерсі, друга офіціальна в «Січі», спільна, а третя самих січовиків, на котрій я не був [XX]
     

комжа
     — стихар, літургійне вбрання у ксьондза [II]

комига
   Коми́га:
     — видовбаний човен [30]

коминар
   Комина́р:
     — сажотрус [36;IV]

комірка
     — тут: клітина [XIX] первісна комірка, становляча одну істоту, ділиться на кілька комірок, котрі все ще становлять одну істоту [XIX]

комірне
   Комі́рне:
     — плата за квартиру [IV]
     — плата за найману квартиру [47]
     — плата за найману квартиру; піти в комірне: стати квартирантом [X]
     — плата за найману кімнату, куток, піти в комірне: стати квартирантом [1,21]
     — в комірне: на квартиру [VII]
     

комірник
   Комірни́к:
   Комі́рник:
     — квартирант, селянин, що не мав власної хати [46-2]
     — люди, що живуть в чужій хаті, квартиранти [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у всіх австрійських краях панщизняна робота має бути скасована (тільки комірники і халупники мали робити її далі), а всі тягарі і повинності підданих мали бути перемінені на гроші [XIX]
     — людина, що живе в чужій хаті, квартирант [III]
     — особа податкових станів, яка не мала власного господарства, а жила в помешканнях хазяїв [44-2]
     — особа, яка не мала власного господарства, мешкала у господарів [44-1]
     — селянин, що наймав квартиру, не маючи власної хати; в комірне: на квартиру [VI]
     — селянин, що наймає квартиру, не маючи власної хати; [VII]
   Комі́рниця, комірник:
     — людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII]
   Комі́рники:
     — селяни, що не мали власної хати, наймали житло [46-1]

комірниця
   Комі́рниця, комірник:
     — людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII]

комісант
     — комісіонер [II]

комісар
     — (при старостві) політичний районний урядник в колишній Австрії [III]
     — вищий урядовець повітового політичного управлінню або поліції в колишній Австрії [VI,VII]

комісія
     хлопська комісія: «самосудове побиття зловленого злодія селянами»[ II, 15] [ОГ]

комісняк
   Комісня́к:
     — черствий житній хліб [X]
     — черствий, грубого помолу житній хліб [1]
     

комітат
   Коміта́т:
     — адміністративний округ [47]
     — повіт в Угорщині [IV]
     — повіт, район [20]

коміттю
     — сторч [IV]

коміть
   Комі́ть [21]:
   Ко́міть [25]:
     — сторч [25;IV]
     — вниз головою, стрімголов [II]
     — (головою): вниз (головою) [I]
     — Комі́ть головою: вниз головою [21]
     

коммасація
   Комаса́ція, коммасація:
     — землевпорядження, з'єднання кількох ділянок землі в одну [XIII]
     — ліквідація дрібних земельних ділянок, з'єднання їх у більші земельні площі для зменшення або знищення черезсмужжя земельних володінь [44-1]
     

коммоції
   Коммо́ції:
     — тут: рух, фізичні вправи, прогулянки [48]

комора
   Комора:
     — в окр. випадках: хата, кімната [52]

коморник
   Комо́рник:
     — судовий екзекутор [23]
     — так називали при звертанні нотарів; у Франка — адвокатів [VI]
     

коморовий
      «вломник»[ II, 16] [ОГ]
   коморо́вий: коморо́вий злодій: воръ, который окрадываетъ амбары [ІФ,1890]

коморувати
   Коморува́ти:
     — жити в комірнім [2;XIII]
     — жити в комірному, в чужій, в найманій хаті [I]
     
     

компанійний
     — компанійний ( = ротний, 263) [MО,III]

компанія
   Компа́нія:
     — (війська): невеликий відділ, рота [III]
     — (війська): рота [IV,V]
     — (війська): загін війська, рота [VI]
     — загін війська, рота [VII]
     — (військ.) рота [XIII]
     — рота [2;46-2;46-1]

компаративний
     — порівняльний [IV]

компендій
   Компе́ндія, компе́ндій:
     — короткий, стислий виклад основних положень [18]
     — стислий виклад якоїсь думки, дослідження [29]
     

компендіум
   Компе́ндія, компе́ндіум:
     — короткий стислий виклад основних положень дослідження чи твору, невдала еклектична композиція [36]
     — короткий, стислий виклад основних положень [33;35]
     — скорочений виклад великого дослідження чи твору [47]
     — стислий виклад [41]

компендія
   Компе́ндія, компе́ндіум:
     — короткий синтетичний підручник [III]
     — короткий стислий виклад основних положень дослідження чи твору, невдала еклектична композиція [36]
     — короткий, стислий виклад основних положень [18]
     — скорочений виклад великого дослідження чи твору [47]

компетент
   Компете́нт:
     — законний претендент (на якесь майно) [48]
     — належний, відповідний, досвідчений у певній галузі; повноважний, повноправний у розв'язанні якоїсь справи [51]
     — той, хто має право на вирішення якоїсь справи; тут: обсяг діяльності, признаний за якоюсь особою [44-1]

компетовання
   Компетова́ння:
     — тут: конкурс [49]

компетування
   Компетува́ння:
     — старання про щось, змагання [44-1]

компланація
   Комплана́ція:
     — тут: угода про повинності [XIX] По тім д. 4 лютого 1793 року зробили компланацію з панством яка потверджена була комісією циркулярною: в ній зобов'язалися кожний паровий 6 кіп, а поєдинковий 2 копи нажати, але швидко й того не захотіли сповнювати [XIX]
     — угода про порозуміння у справі, процесі, акт згоди [44-2]
     

комплет
   Компле́т:
     — (школи): штатний комплект школи установлене число осіб [53]

комплетний
   Компле́тний:
     — повний [47]
     — цілковитий, повний [13]
     

комплетно
     — геть чисто, цілком [IV]

комплікація
   Компліка́ція:
     — заплутаність [VI]
     — ускладнення [30;33;XVIII] Ми вже згадали, що там не було ані сліду історії Глостера й його синів; знайшовши сю історію в зав'язку в моднім тоді романі, Шекспір зробив із неї не лише ефектовний контраст до історії Ліра з його дочками, але тісно з головним руслом трагедії злучений вузол, пружину страшних комплікацій і глибокої моральної експіації [XVIII]
     — ускладнення, додаткові труднощі [44-2]

комплікований
   Компліко́ваний:
     — заплутаний, змішаний [44-1]

комплікувати
   Комплікува́ти:
     — ускладнювати [29]
     — ускладнювати, заплутувати [43;47]
     — ускладнювати, заплутувати, змішувати [53]

комплікуватися
   Комплікува́тися:
     — ускладнюватися [20]

компутовий
   Компуто́вий:
     — регулярний [43]

комуна
     — комунальне управління [I]

комунікат
   Комуніка́т:
     — повідомлення [47;54]
   Комуніка́ти:
     — повідомлення [33]

комунікація
   Комуніка́ція:
     — сполучення [47;III]

комунікувати
   Комуніку́є:
     — спілкується [48]

конар
   Кона́р:
   Ко́нар:
     — Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII]
     — гілка [20;VI]
     — гілляка [17;46-1;XI]
     — гілляка, що росте від стовбура [46-2]
     — груба гілка [2]
     — груба гілка, що росте від стовбура дерева [51]
     — товста гілка [13;II,IV,V,XIII]
     — товста гілляка [14;19;30;VII,VIII]
     — товста гілляка, відгалуження від стовбура [31]
     — товста гілляка, відгалуження стовбура [3]
     — товсті гілки, відгалуження стовбура [29]
   Конари:
   — галуззя, гілля [VIII]
   Конарі́:
     — галуззя, гілки [18;III]
     — Конар — товста гілляка, з якої виростають дрібніші гілки, пор. пол. konar, викладений загально і нечітко одним словом «гілка» (499). [MО,VI]
   конара:
     — гілля [I]
     — друкарська помилка: конара (428) зам. конар [MО,I]
     

конара
   Кона́р:
   Ко́нар:
     — Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII]
     — гілка [20;VI]
     — гілляка [17;46-1;XI]
     — гілляка, що росте від стовбура [46-2]
     — груба гілка [2]
     — груба гілка, що росте від стовбура дерева [51]
     — товста гілка [13;II,IV,V,XIII]
     — товста гілляка [14;19;30;VII,VIII]
     — товста гілляка, відгалуження від стовбура [31]
     — товста гілляка, відгалуження стовбура [3]
     — товсті гілки, відгалуження стовбура [29]
   Конари:
   — галуззя, гілля [VIII]
   Конарі́:
     — галуззя, гілки [18;III]
     — Конар — товста гілляка, з якої виростають дрібніші гілки, пор. пол. konar, викладений загально і нечітко одним словом «гілка» (499). [MО,VI]
   конара:
     — гілля [I]
     — друкарська помилка: конара (428) зам. конар [MО,I]
     

конаристий
   Кона́ристий:
     — гіллястий [15;I]
     з великими галузами, конарами, (реґіоналізм) Вона (липа) розрослася така здорова та конариста, [ЗБ 57]; [ВЛ]
     — конаристі: з товстим гіллям [IV]

конарище
   Кона́рище:
     — гілляка, гіллячище [XII]
     — товста гілка [4]
     

конва
   Ко́нва:
     — відро [35;53;I,XI,VII]
     — дерев'яне відро [VI]
     

конвенанс
   Конвена́нс:
     — етикет, правила поведінки [33]

конвенанси
   Конвена́нси:
     — правила поведінки добре вихованих людей [13]

конвеніенція
   Конвеніе́нція:
     — домовленість, згода [53]

конвенієнція
   Конвеніє́нція:
     — договір, традиція, умовність, дотримання загальновживаних правил [48]
     — умовність [XVIII,XX] Ти сама мала спосібність не раз переконатися доочне, як я відношуся до всяких церемоній і конвенієнцій, котрими обставлена связь мужчини з женщиною,— так само і я переконався, що й ти не менше розумно і ліберально відносишся до всього того, що заключається в пустій фразі «не випадає» [XX]; Оба його батьки не виблискують інтелігенцією, але Шекспірові треба було не їх філософії; він рядом страшних подій натягає їх мов струни на арфі, щоб видобути з них найчистіші, найглибші тони людського серця, щоб роздягти королівський маєстат із усіх обслон людської конвенієнції та виплеканого віками самодурства і показати в королі те бідне, слабе, глупе людське єство, перед яким не тихне вітер, не лякається грім, не має респекту пропасниця [XVIII]
     

конвент
   Конве́нт:
     — загальні збори релігійного католицького ордена [II]
     — монастир [46-1]
     

конвентикль
   Конвенти́кль:
     — збори, зібрання [54]

конвенційний
     — договірний, той, що належить до конвенції — угоди [32]

конвенціональний
   Конвенціона́льний:
     — 1) зумовлений звичаями; 2) повсюдно прийнятий етичними нормами [47]
     — буденний, звичайний [X]
     — відповідний до угоди [22]
     — відповідний до угоди, загальноприйнятий [44-2]
     — заведений загальним звичаєм, звичайний, буденний [I]
     — загальноприйнятий [XX] А коли, як повідаєте, головна причина Вашого псевдоніма була та, щоб «почути о собі щире, вільне від всяких конвенціональних примішок слово» — то о те Ви не бійтеся, почуєте й так! [XX]
     — загальноприйнятний, відповідний до угоди [48]
     — звичайний, відповідний традиціям, зумовлений [39]
     — звичайний, такий, що відповідає традиціям [26]
     — опертий на умові, загальноприйнятий [50]
     — тут: традиційний [42]
     — умовний або домовлений про щось [31]
     — умовний, умовно вживаний [IV]
     — умовний [29;33;35;XVIII] Шекспір покористувався сим мотивом, щоб змалювати життя тодішніх «салонових» людей з їх манерами, з претензією на вченість, з зовнішнім блиском, та при тім повне конвенціональної фразеології і нещирості [XVIII]
     — (конвенційний) — договірний, той, що належить до конвенції — угоди [32]

конвенціональність
   Конвенціона́льність:
     — буденність, звичайність [36]
     — загальноприйняте [XVIII] А за нею пішли дальші: безпощадна критика артистичної рутини, котерій і взаємної адорації, безоглядне руйнування всього застарілого, шаблонового, всеї конвенціональності та неприродності [XVIII]
     — умовність, відповідність усталеним традиціям [30]

конвенція
   Конве́нція:
     — угода, умова, укладена між окремими особами, трактат, що укладається між державами [44-1]

конверзація
   Конверза́ція:
     — розмова [49;XX] Ви перші і досі одинокі виводите в українській мові правдиву, живу конверзацію освічених людей [XX]
     — розмова, бесіда [37;12]
     

конверизація
   Конвериза́ція:
     — спілкування [54]

конверсаційний
   Конверсаці́йний:
     — розмовний [47;54;XII]
     — розмовний, діалоговий [31]
     

конверсація
   Конверса́ція:
     — бесіда [19]
     — мова [XX] Що се не салонове, се признаю, але дітська мова і дітський круг понять — признаєте — сильно різниться від салонового, а в дітській конверсації такі слова, як «какати», «дупка» і т. п. мають повне право горожанства [XX]
     — розмова [17;18;21;III,VI,VII]

конверсія
   Конве́рсія:
     — зміна порядку сплати боргу [44-1]
     — зміна порядку сплати боргу, облігацій, позики [44-2]
     — відстрочення платежу [XIX] Гіпотечний обіймає уділювання гіпотечних позичок — платних ратами, в листах заставних, з гарантією краю дотично виповнення зобов'язань, з їх емісії випливаючих. Отділ банковий занімається: набуванням вірительностей і стяганням їх; ся точка уможливлює, напр., довжникам рустикального банку конверсію їх довгів на довги в банку крайовім; дальше (крім менше важних точок); уділювання позичок громадам і повітам, щадницям, касам позичковим громадським і повітовим, товариствам задатковим і кругам кредитовим — на скрипта нотаріальні; уділювання задатків (залічок) на плоди рільничі, гірничі і промислові на підставі листів складових (Warrants), виставлених через заряди публічних інституцій; посередничення в закладанні і провадженні предпринять рільничих, промислових і торговельних, і уділювання їм позичок; уділювання позичок на предприняття меліораційні, улегшування закладання спілок меліораційних, а взглядно виконування робіт меліораційних на рахунок третіх осіб [XIX]

конвертати
   Конверта́ти:
     — неофіти [37]

конвертувати
   Конверту́вати:
     — цінні папери заміняти на інші, нижчепроцентові; проводити конверсію [44-1]

конвікт
   Конві́кт:
     — гуртожиток [46-1;46-2]
     — гуртожиток, пансіон [47]
     — інтернат для учнів школи або колегіуму із досить суворим статутом; те саме, що й колегіум [54]
     — тут: учбовий заклад при монастирі, де учні вчаться на кошт монастиря [44-1]
     — школа з пансіоном [XVIII] Король і пані Ментенон не можуть надивуватися, що сталося старому лікареві і що має він проти нового сповідника, та ось надходить сам Фагон і оповідає їм недовгу, та важку історію, як сей сам патер, бувши учителем у єзуїтськім конвікті, навмисно, з рафінованої злоби замучив на смерть сина маршала Буффлера [XVIII]
     

конгрегація
   Конгрега́ція:
     — у католицькій церкві об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові [51]

конгруа
   Конгруа́:
   Конгру́а:
   Ко́нгруа:
     — грошова допомога, що призначалася старим священикам за вислугу років [33]
     — мінімальна оплата священикові [46-2]
     — платня духовенства [46-1]
     — платня католицьким священикам [51]
     — посадовий оклад католицького духовенства [44-2]
     — посадовий оклад римо-католицьких і греко-католицьких (уніатських) священиків [44-1]
     — посадовий оклад римо-католицьких і греко-католицьких (уніатських) священиків [45]
     — постійна оплата католицьких священиків [XI]
     — постійна платня католицьким священикам [52]
     — священицька платня [53]
     — службова платня католицького духовенства [3;41]

кондак
   Конда́к:
     — різновид церковного співу [4]
     — церковна пісня в честь релігійного свята [36;47]
     — церковна пісня [XII]

кондеканальний
   Кондекана́льний:
     — з того самого деканату [20]

кондекональний
     — з одного деканату [VII]

кондемната
   Кондемна́та:
     — обвинувальний вирок за нез'явлення на судовий розгляд [46-1;46-2]

кондиція
   Конди́ція:
     — договір, передбачені умови [30]

кондуїт
   Кондуї́та, кондуїт:
     — журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі, записник [53]

кондуїта
   Кондуї́та, кондуїт:
     — журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі, записник [53]

конексія
   Коне́ксія:
     — зв'язок, з'єднання, поєднання; висновок; (моральний) обов'язок; склад (граматичний) [45]

конець
     — сірий конець: найгірші учні, що сиділи на останніх місцях [III]

конечний
   Коне́чний:
     — необхідний [52;I]
     — обов'язковий [53]
     

конечність
   Коне́чність:
     — крайня потреба, необхідність [48]
     — необхідність [54]
     

коніпний
     — конопляний [IV,XI]
     — коніпний шнур: мотуз, скручений з конопель [IX]

конкет
     — конкети: перемоги, успіхи [VI]

конклюзія
   Конклюзія:
     — висновок [29;30;31;44-1;46-1;46-2;48;53;XX] Значить, по-моєму, в Вашій брошурі не потрібно чіпати «Pracy», бо виводити з одного слова, ненароком написаного, націоналізм її, не вказуючи на все, що вона досі писала й говорила, се щонайменше — засміла конклюзія [XX]
     — висновок, заключення [XIX] На сю останню фразу покладено в патенті особливий натиск бо повторено її аж чотири рази: в §§ 7 і 11, у другім уступі § 7-го і в урочистім закінченню, де в конклюзії завзивається селян до «незламної вірності й прихильності для нас і нашого правительства [XIX]
     

конкомітація
   Конкоміта́ція:
     — доручення [46-1;46-2]
     — тут: доручення [44-2;XIX] Сповняючи сей наказ,— читаємо дослівно в цитованім документі,— домінія вислала до циркулярного уряду війта товстецького, присяжних і всіх тих, що підписали жалобу з д. 3 липня 1800, з такою конкомітацією: що всі ті вислані — проводирі бунту, збирають складки на дальше ведення процесу і, ходячи два рази до Тернополя, без згоди цілої громади розтратили 120 злп [XIX]
     

конкомітований
   Конкоміто́ваний:
     — уповноважений для полагодження справ і виконання ухвал [37]

конкордат
   Конкорда́т:
     — ухвала [41]

конкордія
   Конко́рдія:
     — інструкція [26;39]
     — тут: нормативна ухвала папи римського [44-1]
     

конкубінат
   Конкубіна́т:
     — фактичний шлюб, що його юридичному оформленню перешкоджала класова або економічна нерівність подружжя [47]

конкуренція
   Конкуре́нція:
     — матеріальна участь усіх громадян парафії в будуванні нової церкви [VII]
     — податок на церкву [23;IX]
     — тут: витрати віруючих на утримання костьолів або церков і утримання парафіяльних будинків [44-1;44-2]
     — тут: матеріальна участь віруючих у будуванні церкви [VI]
     — тут: матеріальна участь усіх громадян парафії в будуванні нової церкви [19]
     — тут: податок на церкву [24]

конкури
     — залицяння [III]

коновка
   Коновка:
     — 1) відро; 2) висока, здебільшого звужена вгорі кварта [44-1]
     — відро (подовгувате, з вухом збоку) [V]
     — відро особливої форми, в якому носять воду (Ів.Фр.) [I]
     — відро [VII]
     — дерев'яне відро [VI]
   коно́вка: особенной формы ведро, въ которомъ носятъ воду, съ нѣм. Kanne [ІФ,1890]
   Ко́новки:
     — відра особливої форми, у яких носять воду [21]
     

коновці
     — коновці [14, с. 262] – “коновка, дерев’яне відро” [СБГ, І, с. 372]; [ІЦ-2009]

конопадити
   Конопа́дити:
     — намовляти, підбурювати [48]

конопатити
   Конопатить:
     — Намовляє [XX] Б-й конопатить мене — покидати Нагуєвичі і перебиратись чим борше у Львів [XX]

консеквентний
   Консекве́нтний:
     — послідовний [2;20;26;31;33;38-40;42;46-2;47;48;50;XII,XIII]
     — послідовний, витриманий [12]
     — послідовний, прямолінійний [44-1;XI]
     — консеквентніший: послідовніший [XX] Тепер, коли «Пр.» рішуче висказалась проти прогресу,здається ми ніщо буде українцям дивитись на ню; а наша газета, надіюсь, вийде і грунтовніша і консеквентніша ніж навіть наші торішні видання, бо досвід мусив же нас дещо навчити [XX]

консеквентно
   Консекве́нтно:
     — послідовно [5;7;29;41;53;XVIII] Загалом треба сказати, що фігури Катерини і Петручія не стоять на висоті геніальної Шекспірової творчості, бо хоча автор зумів підняти їх на вищий цивілізаційний ступінь, ніж вони займають у старшій комедії, хоча осяяв їх блиском свого генія, що видно особливо в першім діалозі Петручія з Катериною,— то проте вони не переведені зовсім консеквентно , не продумані так глибоко, як се вмів чинити Шекспір у інших подібних випадках [XVIII]
     — послідовно, витримано [36]
     

консеквенція
   Консекве́нція:
     — висновок [48;XX] То само веде за собою і другу консеквенцію, [XX]
     — висновок, наслідок, послідовність [44-1;44-2;53]
     — висновок, результат, послідовність [45]
     — висновок, умовивід [XIX] Як чоловік, що кілька годин пробув у хаті, повній зарази, вийшовши надвір, не зможе ясно бачити окружаючих предметів: все вони, здається, перелітають-перемигують поперед його очима, і він ніяк не годен твердо вдивитися в одно місце; так і в нашій галицькій душній атмосфері нелегко чоловікові, задуреному загаром вузькоглядства та дитинячих пересудів, і ясно вхопити яку-небудь, хоч би й свою власну думку і йти за нею до послідніх її консеквенцій [XIX]
     — висновок; наслідок [55]
     — наслідок, висновок [46-1]
     — логічний висновок, наслідок певної причини [47]
     — наслідок, результат [21]
     — результат, наслідок [37;14]
     — послідовність, прямолінійність [30]
     — послідовність [IV,XVI] По-нашому, коли говорите про самостійність, то договорюйтеся вже до самих крайніх консеквенцій, а не уривайте на півслові; а ні, то волите й зовсім не говорити, а взятися до реальнішої, більш наукової і більше корисної для народу праці [XVI]
     З консеквенції: Внаслідку [XX] Щодо ji, то й тут я не розумію, пощо б нам уживати ієрогліфа ї, т. є, знака, котрий сам за себе нічого не мовить, а не писати йі. З консеквенції виходило б писати йіго зам[ість] його [XX]
   Консекве́нції:
     — висновки [31]
     — наслідки,висновки [26;II]
     — результати, наслідки чогось [36]
     — Консеквенцію (польсь. konsekwencja, лат. consequentia) —наслідки редакція сплутала з консеквентністю та виклала словом «послідовність» (532). [MО,IV]
     

консекрація
   Консекра́ція:
     — висвячення, посвячення (наприклад, в єпископи) [47]

консиліар
   Консиліа́р:
     — радник [46-1;46-2]

консисторія
   Консисто́рія:
     — єпіскопська влада над нижчим духівництвом [VIII]
     — найвища церковна влада з епіскопом чи митрополитом на чолі [X]
     — судово-адміністративний орган, управління при єпископі, митрополиті і т. д [44-1;44-2]
     — церковна управа з епіскопом на чолі [VI,VII]
     — церковна управа при епіскопі, при митрополиті, при папі римському [II]
     

конскрибент
   Конскрибе́нт:
     — особа, що внесена в список, опис або пішла на службу в армію [44-1]

конскрибування
   Конскри́пція, конскрибування:
     — перепис населення, набір чоловіків в армію на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва; список, висновок, опис, перепис [44-1]

конскрипційний
   конскрипці́йний:
     — списковий [15;I]
     — Офіце́р конскрипці́йний: офіцер, що займався переписом (військовозобов'язаних) [46-1]
     

конскрипція
   Конскри́пція, конскрибування:
     — виклад [41]
     — перепис [16;46-1;46-2;II]
     — перепис населення, набір чоловіків в армію на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва; список, висновок, опис, перепис [44-1]
     — перепис, опис, список [48]
     — у XVIII - XIX ст. засіб комплектування військ, заснований на загальній військовій повинності з правом відкупитися або замінити себе іншим [51]
     

консорція
   Консо́рція:
     — капіталістичне об'єднання кількох підприємців чи банків для здійснення певного господарського наміру, товариство на паях [50]
     — товариство на паях [XX] Може, я тут найду декілька приятелів, що захочуть для видання моєї книжки заризикувати по кількадесят гульденів; про таку консорцію вже була мова, і якби я мав певність, що діло піде, то можна б приступити до нього [XX]
     — товариство, об'єднання [41;22]

консорцум
     — консорцум (338) (треба: консорціум) < польськ. konsorcjum — спілка [MО,V]

конспірація
   Конспіра́ція:
     — змова, потайна організація [47]

констеляція
   Констеля́ція:
     — 1) взаємне розташування небесних світил, що служить основою для астрологічних пророцтв; 2) збіг обставин [51]
     — 1) збіг обставин; 2) взаємне розташування небесних світил, що служить основою для ненаукових астрологічних висновків [30]
     — випадковий збіг обставин [47]
     — об'єднання, збіг обставин, сузір'я [45]
     — обставини, ситуація, що є наслідком збігу різних обставин; угруповання [44-1]
     — розбіжність, боротьба думок [53]
     — сузір'я [41]
     — угруповання [46-1;XIX] Звідси випливає конечність правительства сильного, сильнішого від кожного поодинокого народу, і конечність династії, вищої понад всі зміни систем правительствених і констеляцій партійних [XIX]
     — угрупування [46-2]

констернація
   Констерна́ція:
     — збентеженість, розгубленість [46-1;46-2]

конституанта
   Конституа́нта:
     — установчі збори для прийняття змін в конституції [41]

консумент
   Консуме́нт:
     — споживач [44-1;XVIII] А шляхетській польській суспільності (шляхта поки що — головний консумент літератури в Польщі) сього й подавай [XVIII]

консументи
   Консуме́нти:
     — тут: спрощені переробки [31]

консумувати
   Консумува́ти:
     — їсти, приймати їжу; вживати [45]

консумуючий
   Консуму́ючий:
     — споживаючий [48]
     — Споживаючий сіль [??][XX] А рівночасно з тим великим добродійством, котре одним мигом мусить з нині на завтра піднести добробут народу, власть предержаща, боячись, щоб мужик надто не розжирів, накладає на тоту «свобідну» сіль і відповідну оплату від штуки консумуючої худоби [XX]
     

консумційний
   Консумці́йний:
     — споживчий [44-1;XIX] Данини ті в різних околицях бували дуже різні; було се щось ніби свого роду консумційний та заробковий податок, накладаний двором на ту галузь промислу та заробкування, яка водилася в даній околиці [XIX]

консумція
   Консу́мція:
     — споживання [41;46-2;44-1;44-2;46-1;47;XIX] Селянство скрізь жило ще безправне, занедбане і погорджене; сама агрикультурна техніка стояла на низькім ступні розвою, а тимчасом зріст великих міст та промислових центрів творив уже великі джерела консумції, яким місцева продукція далеко не вистачала [XIX]

контемплятивний
   Контемпляти́вний:
     — споглядальний [43]

контент
   Конте́нт:
     — задоволений [24]

контентний
   Конте́нтний:
     — задоволений [33]

контентувати
   Контентува́ти:
     — задовольняти [16]

контетувати
   Контетува́ти:
     — задовольнятися [43]

контетуватися
   Контетуватись:
     — задовольнятись [48]

контина
   Конти́на:
     — каплиця, місце для моління [16]
     — храм, святиня [VI]
     

континуатор
   Континуа́тор:
     — той, хто продовжує договір [54]

конто
   Ко́нто:
     — рахунок [46-1;46-2]
     — на конто: на рахунок; з приводу [V]
     

контовий
   Ко́нтовий:
     — стосовний до банківського рахунку [51]

контрадикторний
   Контради́кторний:
     — суперечливий [38]

контракти
     — торговельні з'їзди, на яких складали різні торговельні умови [X]

контрасигнований
   Контрасигно́ваний:
     — стверджений підписом [46-2]
     — стверджений підписом, завізований [46-1]
     

контрафакція
   Контрафа́кція:
     — підробка [39]
     — самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора; контрафакція є порушенням авторського права [38]
     

контрафація
   Контрафа́ція:
     — самовільне поширення твору, плагіат [42]

контрибуційний
   контрибуційний:
     — Пода́ток контрибуційний — податок, призначений на воєнні цілі [44-2]

контрибуція
   Контрибу́ція:
     — тут: поземельний податок, що розподілявся між маєтками даної округи [44-2]

контроверсія
   Контрове́рсія:
     — аргумент, положення проти чогось, когось [47]
     — розходження, суперечка, спірне питання, вчені суперечки [30]
     — суперечка, спір [40;46-2;46-1;53]

контуш
     — старопольський пансько-шляхетський довгий одяг звідкидами (вильотами); контуші скраяти: дошкулити [X]

конферувати
   Конферува́ти:
     — збирати в одне місце [53]
     — передати [46-2]
     

конфесійний
   Конфесі́йний, конфесіона́льний:
     — віроісповідний [46-2]
     — віросповідальний [40]
     — віро́сповідний [46-1;IV]
     — тут: віросповідний [31]
     — віросповідний, церковний [38]
     — належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний [47]
     — релігійний [30]
     — церковний [20]
     

конфесійність
   Конфесі́йність:
     — віросповідання [37]
     — вчинки і мислення, зумовлені приналежністю до певної релігії, віросповідання [47]
     

конфесіонал
   Конфесіона́л:
   Конфесьона́л, конфесіонал:
     — віроісповідник [12]
     — віросповідний [22]
     — сповідальниця [VII]

конфесіональний
   Конфесі́йний, конфесіона́льний:
     — віросповідний, церковний [38]

конфесія
   Конфе́сія:
     — віросповідання [30;42;44-1;47;49;XVIII] Безмежна любов до матері була причиною, що він так само гаряче прив'язався й до її конфесії [XVIII]
     — церковне утримання [25]
     

конфідент
   Конфіде́нт:
     — таємний агент [41]

конфідентний
   Конфіде́нтний:
     — таємний [50]

конфірмація
   Конфірма́ція:
     — 1) затвердження судового вироку у вищих органах; 2) перше причастя у католиків [47]

конфіскабль
     — те, що підлягає конфіскаті, що цензура не дозволила б друкувати, сконфіскувала б [XI]

конфіскат
   Конфіска́т:
     — конфіскація [54]

конфіската
   Конфіска́та:
     — конфіскація [44-2]
     — вилучення з обігу друкованих творів [36]
     

конфрат
   Конфра́ти:
     — однодумці [37]

конфратерія
   Конфрате́рія:
     — братство, стосунки, зв'язок [44-1]

конфузія
   Конфу́зія:
     — замішання [43]
     — заплутаність, збентеженість [53]
     

конценція
     — Гармонізації [XVIII] Вони зовуть їх то баладами, то романсами, хоча способом конценції і оброблення вони нічим не різняться від чисто ліричних творів Мейєра [XVIII]

концеп
   Конце́пт:
   Ко́нцепт:
     — вигадка, задум, план [21]
     — вигадка, фантазія, думка, план [33]
     — тут: вигадка, фантазія [18]
     — висновок (у розмові); думка, погляд [V]
     — гадка, міркування [23;40]
     — гадка, міркування, думка [3]
     — гадка, міркування, думка, план [48]
     — думка, ідея, задум, міркування [47]
     — думка, ідея, задум; дотеп [39]
     — думка, ідея; проект, задум [28]
     — думка, міркування, гадка [30]
     — думка, поняття [34]
     — задум, вигадка [II]
     — задум, план, поняття [53]
     — перший нарис, помисел [III]
     — план [19]
     — план, задум [50]
     — тут: план, задум [XX] Не те щоб вичерпався, — різні старі концепти, з давніх літ улюблені, та не виконані, так і блукаються по душі і напрошуються на світ божий, та що, нема давньої свободи і безжурності! [XX]
     — план, задум, начерк; вигадка, фантазія [44-1]
     — план, схема [22;VI,VII]
     — план, схема; думка, міркування [20]
     — помисел, думка [XI]
     — формулювання, думка [42]
   Концеп:
     — вигадка, задум [IV]
     — Менш забавно, хоч також зовсім невірно, пояснене слово концепт<польськ. koncept <лат. conceptus. У Галичині під впливом польської мови «концепт» має два значення: 1) перший нарис, помисел; 2) жарт, витівка. Саме в цьому другому значенні й вжив це слово Франко в реченні: «—Арештований! — скрикнув він, немов переполошений. — Що се знов за концепт!» (237) . Так говорить староста, шкільний товариш франка, кар’єрист і лицемір одночасно. Хоч він сам наказав арештувати франка, вдає під час розмови з поетом, що це неправда, що Франко не заарештований, а якщо себе за такого вважає, то це хіба жарт з його боку. Редакція виклала концепт словами: «перший нарис, помисел». В іншому місці слово концепт дійсно має значення «перший нарис, помисел», наприклад: «Ледво одначе затихли окрики і пан барон, гладячи бороду, набирав концепту до дальшої промови, коли втім виступив один робітник» (193). Концепт у Франка — слово багатозначне, а багатозначні слова вимагають диференційованого викладу їх значення. [MО,III]
     — Концепт (<польськ. koncept<лат. conceptus): 1) помисел, задум, думка; 2) чорновий начерк, проект; 3) дотеп; 4) дотепність викладений словами «висновок (у розмові), думка, погляд» (484), тобто словами, які, крім «думки», нічого спільного з концептом у Франка не мають. [MО,V]
     — друкарська помилка: концеп зам. концепт [MО,IV]

концепіент
     — практикант на адвоката [VII]

концепіст
   Концепі́ст, конципіст, канцеліст:
     — службовець, помічник адвоката [44-2]
     — службовець, референт адвоката, нотаріуса [44-1]
     

концепт
   Конце́пт:
   Ко́нцепт:
     — вигадка, задум, план [21]
     — вигадка, фантазія, думка, план [33]
     — тут: вигадка, фантазія [18]
     — висновок (у розмові); думка, погляд [V]
     — гадка, міркування [23;40]
     — гадка, міркування, думка [3]
     — гадка, міркування, думка, план [48]
     — думка, ідея, задум, міркування [47]
     — думка, ідея, задум; дотеп [39]
     — думка, ідея; проект, задум [28]
     — думка, міркування, гадка [30]
     — думка, поняття [34]
     — задум, вигадка [II]
     — задум, план, поняття [53]
     — перший нарис, помисел [III]
     — план [19]
     — план, задум [50]
     — тут: план, задум [XX] Не те щоб вичерпався, — різні старі концепти, з давніх літ улюблені, та не виконані, так і блукаються по душі і напрошуються на світ божий, та що, нема давньої свободи і безжурності! [XX]
     — план, задум, начерк; вигадка, фантазія [44-1]
     — план, схема [22;VI,VII]
     — план, схема; думка, міркування [20]
     — помисел, думка [XI]
     — формулювання, думка [42]
   Концеп:
     — вигадка, задум [IV]
     — Менш забавно, хоч також зовсім невірно, пояснене слово концепт<польськ. koncept <лат. conceptus. У Галичині під впливом польської мови «концепт» має два значення: 1) перший нарис, помисел; 2) жарт, витівка. Саме в цьому другому значенні й вжив це слово Франко в реченні: «—Арештований! — скрикнув він, немов переполошений. — Що се знов за концепт!» (237) . Так говорить староста, шкільний товариш франка, кар’єрист і лицемір одночасно. Хоч він сам наказав арештувати франка, вдає під час розмови з поетом, що це неправда, що Франко не заарештований, а якщо себе за такого вважає, то це хіба жарт з його боку. Редакція виклала концепт словами: «перший нарис, помисел». В іншому місці слово концепт дійсно має значення «перший нарис, помисел», наприклад: «Ледво одначе затихли окрики і пан барон, гладячи бороду, набирав концепту до дальшої промови, коли втім виступив один робітник» (193). Концепт у Франка — слово багатозначне, а багатозначні слова вимагають диференційованого викладу їх значення. [MО,III]
     — Концепт (<польськ. koncept<лат. conceptus): 1) помисел, задум, думка; 2) чорновий начерк, проект; 3) дотеп; 4) дотепність викладений словами «висновок (у розмові), думка, погляд» (484), тобто словами, які, крім «думки», нічого спільного з концептом у Франка не мають. [MО,V]
     — друкарська помилка: концеп зам. концепт [MО,IV]

концептовий
   Концепто́вий:
     — канцелярист [46-2]
     — Концепто́вий практика́нт: канцелярист-практикант [46-1;47]
     

концесія
   Конце́сія:
     — дозвіл на організацію підприємства чи ведення заняття [44-1]
     — поступка [30]
     — тут: — поступка [33]
     — поступка, згода, дозвіл [46-2]
     — уступка [48]
     — Тут — уступка [XVIII] Певна річ, не будь вмішання дука в акцію, її роль скінчилась би трагічно, бо її чиста, ясна натура не знає концесій підлоті, і серед того стовпища підлоти та рутини мусила би загинути [XVIII]

конципієнт
   Конципі́єнт:
     — адвокатський помічник [VI]
     — дрібний чиновник у системі судочинства [37]
     — референт [33]
     — практикант у адвоката [20]

конципіст
   Концепі́ст, конципі́ст, канцеліст:
     — канцелярист, урядовець [18;III]
     — службовець, референт адвоката, нотаріуса [44-1]
     — стажист, нижчий чиновник [46-2]

конюший
   Коню́ший:
     — стайничий [43]

кооптований
   Коопто́ваний:
     — введений, добраний [47]

коп
     — сукняне або вовняне покривало [X]

копа
   Копа́:
     — 60 одиниць чого-небудь [44-2]
     — шістдесят яких-небудь предметів [44-1]
     

копаниця
   Копани́ця:
     — викопане з коренем скривлене дерево, вживане на полози до саней, закривлений дрюк [14;I]

копаничка
     — викопане з коренем скривлене дерево, вживане на полози до саней; закривлений дрюк [I]

копанка
   Ко́панка:
     — дорівнює 56,25 кв. ліктя [44-2]

копати
   Ко́пати:
     — (ногами) — бити, вдаряти [III]
     — бити ногами [22;II,VII]
     — бити ногою [VII]
     — бити носком ноги [VI]

копатися
     — битися ногами [IV]

копервас
     — сурик [XI]

коперта
   Копе́рта, коверта:
     — конверт [25]
     — Тіле́сна копе́рта: тілесна оболонка [51]
     

копертовий
   Копе́ртовий:
     — конвертини [47]

копець
     — штучно зроблений горб [V]
     — (на кіпці) — насип з землі або каміння, межовий знак [III]

копіст
   Копі́ст:
   Ко́піст:
     — переписувач [36;47]
     

коплім
     — копаймо [III]

копний
     від: копа - зібрання, (реґіоналізм) Се було місце копних зборів. [ЗБ 57]; [ВЛ]

копнути
   Ко́пнути:
     — вдарити когось (ногою) [1]
     — вдарити, штовхнути [42]
     

копняк
   Копня́к:
     — удар ногою [13;IV,V]

копотити
     — збивати копіт, порох [V]

копотіти
   Копоті́ти:
     — стукати, тупати, бігти дрібними кроками [14]
     — Копотіти, яке, як вказує словник Грінченка (II, 282), значить «стучать, топать, бежать мелкими шагами», що підтверджує також контекст: «Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду та копотячи серед сніговійниці» (203), редакція виклала: «копотити (!)—збивати копіт, порох» (484). Як під час сніговійниці вовки могли збивати «порох», це хіба одній редакції відоме. Походження копоту, здається, ясне. Він виник шляхом контамінації копито з тупотіти. [MО,V]
     

копула
   Копу́ла:
     — баня церкви [51]
     — купол [53]
     — купол, баня [II]

корба
     — ручка, щоб крутити якийсь прилад [I]

кордупель
     — малий, куций [VI]

кордюк
     — болячка під язиком, пипоть [XII]

корелят
     — Тут: відповідник, супутник [XIX] Патріархальна сім'я, основана на перевазі мужчини і поневоленні женщини, сплодила проституцію, яка й тягнеться протягом усіх віків червоною ниткою як нерозлучний корелят моногамічної сім'ї [XIX]

коренити
     — сильно лаяти [XII]

корепетитор
   Корепети́тор:
     — репетитор, домашній учитель [IV]
     — те саме, що й репетитор [21]
     

корепетиція
   Корепети́ція:
     — репетиторство [47]

кореспондентка
   Кореспонде́нтка:
     — Листівка [XX] Дуже дивуюся, чому досі нічогісінько від Вас не маю, хоч я, від'їжджаючи зі Львова, написав до Вас кореспондентку, доносячи о своїм адресу [XX]
     — тут: листівка [48]
     — тут: поштова листівка [49]

корець
   Кірець, ко́рець:
   Корц, коре́ць:
     — ківш, коряк [XI]
     — металевий або дерев'яний кухоль чи ківш із держаком [2]
     — міра ваги, яка дорівнює приблизно 100 кг [36]
     — міра для сипких тіл (100 кілограмів) [VI]
     — міра сипких тіл (100 кг) [II]
     — міра сипких тіл (близько 100 кг) [XII]
     — Міра сипучих тіл — 100 кг [XIX] Ви маєте в коморі — намолотили — п'ять кірців жита [XIX]
     — міра: центнер (збіжжя) [X]
     — стара міра сипких тіл, дорівнює 100 кг, центнер [45]
     — стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг [16]
     — стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер; металевий або дерев'яний кухоль чи ківш із держаком [1]
     — стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-1]
     — стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-2]
     — центнер [51;55]
     — (збіжжя): центнер [XIII]
     — (по кірцеві з десятини): міра ваги, дорівнює 6 пудам, або 96 кг [47]
     

коритар
   Корита́р:
     — коридор [1;51]

корито
   Кори́то:
     — (ріки): річище, русло [X]
     — (річки): річище [1]
     

корицьматися
     — борюкатися [II]

коріуматися
   Коріума́тися:
     — тут: виборсуватися [42]

коріцматися
     — ритися в землі [III]
     — Коріцматися, яке в словнику Желехівського викладено: mit Mühe sich herausarbeiten, auf die Beinen zu kommen trachten, а в бойківських говірках значить: 1) лізти, рачкувати; 2) дряпатися до гори; 3) ворушитися, перевертатися, в поясненнях викладене: «ритися в землі» (488) у такому реченні: «Борисові очі залюбки плавали по тій пурпуровій площі, котра немов якимсь важким повивалом здавлювала під собою все життя, всі думи і змагання тих тисяч живих істот, що десь там на дні, її коріцмалися» (400). Це опис сходу сонця, баченого з вершини гори в туманний літній день. Живі істоти, бачені крізь серпанок густої мряки внизу, — це, очевидно, і люди, і тварини, і птахи. Чому вони всі рилися в землі, а не ворушились, кишіли, копошились? [MО,III]

коркоші
   Корко́ші:
     — плечі [21]
     — плечі; взяти на коркоші: взяти на плечі [10]
     — («на коркошах»): плечі [III;IV]
     — взяти на коркоші: на плечі [3]
     — взяв на коркоші: взяв на плечі [XI]
     

кормига
   Корми́га:
     — неволя, ярмо [43]

кормило
   Корми́ло:
     — весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном [51]

коровод
   Корово́д:
     — процесія, хід [48]
   Корово́ди:
     — особливі заходи, церемонії [XI]
     — тяганина, клопоти, заходи [1;X]
     — церемонії, ускладнення [48]
     

короводити
   Корово́дити:
     — завдавати клопоту; зволікати [51]

королик
   Коро́лик:
     — кропив'янка (птах) [20]
     — кропив'янка [IV]
     

коромола
   Коромо́ла:
     — крамола [9]

коромолующий
     — бунтуючий [XI]

корона
     — дрібна австрійська монета [XI]
     — австрійська срібна монета, півринського [IV]

коронка
   Коронка:
     — мереживо [20;II]
   Коро́нки:
     — мереживо [11]

коронковий
   Коронко́вий:
   Коро́нковий:
     — (стрій) — мере́жаний одяг [25]
     — мереживний [51]

коронний
   Коро́нний:
     — Коро́нний трибунал: трибунал, що діяв на території Корони, тобто польської частини Речі Посполитої [47]

корруптеля
   Коррупте́ля:
     — підкупність [40]
     — підміна [32]
     

корсатий
   Ко́рсаті (ноги):
     — від ко́рса (по́лоз) – переносне – криві, скрючені [12]

корувати
   Корува́ти:
     — знімати кору [1]

корумпувати
   Кору́мпувати:
     — тут: використовувати в корисливих цілях, запродувати [45]

корц
   Корц, коре́ць:
     — міра ваги, яка дорівнює приблизно 100 кг [36]

корч
   Корч:
     — кущ [21;52;51;II-IV,VI,VII,IX,XI]
     — кущ; судорога [V]
     

кос
     — дрізд чорний [III,IV]

коса
   Ко́са:
     — чорний дрізд [42]

косарити
     косарити (22, 495) – “косити, заготовляти сіно”; [ІЦ-2006]

косинер
   Косине́р:
     — польський селянин-повстанець, озброєний косою [38]

косиця
     — китиця [VI]

косітник
     — рід водяної рослини (Ів.Фр.) [I]
   косітни́к: родъ водяного растенія [ІФ,1890]

космик
     — кіска [IX]

косодеревина
     — дрібненька сосна (кущ) [X]

костити
   Ко́стити:
     — лаяти, дошкуляти, колоти [10]

костур
   Ко́стур:
     — груба палиця, милиця, що допомагає при ходьбі слабосилому [52]

котара
   Кота́ра:
     — важка завіса, звичайно з парчі або оксамиту [24;IX]
     — завіса з грубої матерії [VI,VII]
     — завіса, штора [19]

котвиця
   Котви́ця:
     — якір [23;VI,VII]

котерійний
   Котері́йний:
     — гуртківський [48;XX] Що з моїх праць літературних, коли вони серед наших літературно-котерійних обставин і світу ніколи не побачать ? [XX]
     — котерійні зглядики: групівщина [XIX] Правда, мені самому, коли се пишу і покладаю такі величезні і важні завдання на таку інституцію, як общ. ім. Качковського,— мені самому здається, що я будую піраміду з болота, що «общество» се не піднесеться на висоту сього завдання, головно через нетолеранцію до свобідної дискусії, через диктаторські замашки і котерійні зглядики своїх верховодців [XIX]
     

котерія
   Кате́ра, коте́рія:
   Котері́я:
     — гурткок [XIX] Мені здається, що всі наші партії і котерії чей же наглядно переконалися, що у нас тепер на порядку деннім безмірно важніші діла, ніж етимологія і фонетика, ніж єдність Русі і святість обряду греко-уніатського! [XIX]
     — гурток, компанія [20]
     — кліка [III;XVIII] А за нею пішли дальші: безпощадна критика артистичної рутини, котерій і взаємної адорації, безоглядне руйнування всього застарілого, шаблонового, всеї конвенціональності та неприродності [XVIII]
     — кліка, гурток, компанія [43]
     — кліка, угруповання, партія [46-1;46-2;47]
     — кумпанійка, гурток [IV]
     — угруповання, групка, гурток [45]
   Коте́рії:
     — групки, гуртки (в негативному розумінні) [31]

котора
   Котора́:
     — ворожнеча, розбрат [6]

котрі-ді
   Ко́трі-ді:
     — які, окремі [45]

котур
     — взуття старогрецьких акторів [XII]

котурни
   Котурни:
     — взуття типу сандалій з високими дерев'яними підставками під підошвами, яке вдягали античні актори для збільшення росту, надання величі постаті [54]
     — у старогрецьких і староримських акторів своєрідні сандалі з дуже товстою підошвою, які одягались для того, щоб збільшити ріст актора [VI]
   ставати на котурни:
     — в переносному значенні: бути високомірним, підвищувати себе [VI]
     — робитись важним, бути високомовним, підвищувати себе [VII]
     

котярва
      «кіт»[ VI, 142] (порівняй львів. арґот. кацараба «те саме») [ОГ]

котячий
     — котяча музика (327) <пол. kocia muzyka — котячий концерт; [MО,VI]

коц
   Коц:
     — вовняна ковдра [14;25]
     — вовняне покривало, ковдра [V,VI]
     — вовняне укривало, груба ковдра [II,XII]
     — вовняне укривало, ковдра [I]
     — вовняне укривало [VII]
     — груба вовняна ковдра [21]
     — грубе вовняне однотонне вкривало [1]
     — килим, ковдра [47]
     — вовняне покривало на ліжко [IV]
     — Коц у Галичині не є обов’язково «вовняне покривало, ковдра» (484). Він часто, особливо для дітей, є бавовняним або фланелевим покривалом. Слово запозичене з польськ. koc, а це з нім. Kotze. [MО,V]

коцик
     — вовняне покривало на ліжко [IV]

коцур
   Ко́цур:
     — кіт [25]

коч
   Коч:
     — коляска, бричка [11]

кочувати
   Кочува́ти:
     — (дарабу): проводити, вести [2;XIII]

кошара
   Коша́ра:
     — гуртове (погане) приміщення для робітників [V]
     — мається на увазі казарма для робітників [IV]
     — тут: казарма для робітників [21]
     — тут: огорожа, або будка над ямою, з якої добувають нафту [15]
   кошари:
     — казарми, дерев'яні фабричні будинки [I]
     — «Кошара» (загороджене місце, огорожа): «Сидить у куті кошари та перебирає леп, видобутий з ями» (79) пояснено «казарми, дерев’яні фабричні будинки», незважаючи на контекст і ситуацію. Акція оповідання діється в часах Франка в Бориславі, де, як відомо, не було ні фабрик, ні фабричних будинків. Нафту добували вручну, в найбільш примітивних умовах. Місце, де копали яму, на т. зв. «ропу», відокремлювалося від ям інших власників примітивною огорожею, як уночі на полонині овець від вовків кошарою. Звідси і назва огорожі. «Леп» з ями не возили у фабричні будинки чи казарми, а викидали поряд на великі купи. Не беручись виходити із значення «кошара», зафіксованого в словниках Грінченка і Желехівського, автори пояснення притягнули польські koszary — «казарми», вживане лише в множині, незважаючи на форму однини в тексті. В результаті виникла нісенітниця. Якби редакція пояснень заглянула до етимологічного словника польської мови А. Брюкнера, [Słownik etymologiczny języka polskiego, Lwów, 1927, стор. 260] то переконалась би, що «koszary» виникли саме з пастушої «кошари» шляхом семантичної контамінації з франц. «caserne», нім. «Kasserne», a «koszara», в свою чергу, запозичена з рум. «cǎşǎrie» (спорідненого з лат. «casa») зі зміною рум. а>о під впливом слов’янського «košь». [MО,I]
     — Кошара (рум. cǎsǎrie) — огорожа для овець у полонинах, у контексті огорожа довкола ділянки, на якій видобували нафту, стала в поясненнях «казармою для робітників» (532). [MО,IV]
     — Кошара належить до таких малозрозумілих слів, яким не щастить в усіх перших томах 20-томника. То вона є «казармами для робітників», то «фабричними будинками», але в жодному томі не є тим, чим є насправді, — примітивною огорожею, або будкою над ямою, з якої вручну добували колись у Бориславі нафту. У V томі, на відміну від перших чотирьох, кошара — це «гуртове (погане) приміщення для робітників» (484). Справжнє значення кошари недвозначно виникає також з контексту: «Кошара з дощок і різаних стовпів розсілась над ямою» (223). В іншому місці про кошару сказано: «Кошари над нею (ямою. — М. О.) не було, вона й будована була ще по-давньому» (228). [MО,V]
     

кошениця
     — скошене збіжжя, трава [V]

кошиця
   Каши́ця, коши́ця:
     — дерев'яна чи кам'яна гребля, побудована для того, щоб вода не розмила берега [21]

кошниця
   Кі́шниця, кошни́ця:
     — плетений хлівець [21]
     — тут: кошель, корзина [52]
     

кошуля
   Кошу́ля:
     — сорочка [37]

кпи
   Кпи:
     — дурні [XI]
     — насміх, брати на кпи — насміхатись [16]
     — дурень, блазень, дурні. [XII]

кпини
   Кпи́ни:
     — кепкування [9;XI]
     — кепкування, насміхи [43]
     — насміх; [V]

кпити
   Кпи́ти:
     — жартувати, глузувати [47]
     — кепкувати [7;5]
     — насміхатися, глумитися [V]

кр.
   Кре́йцар, кр.:
     — дрібна монета 1/100 ринського; з німецького крайцер, такої ж вартості, монета, на якій був чеканений хрест (крейц) [47]

крeпнути
   кре́пнути: издохнуть, умереть [ІФ,1890]

краєвий
     — маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро-Угорщини; маршалок повітовий: повітовий предводитель дворянства в Галичині за часів Австро-Угорщини [II]

краєзір
   Краєзі́р:
     — погляд, точка зору [XX] Добре би було, якби можна чим-небудь зазначити й ширший, слов'янський краєзір,— я від себе можу се зробити тільки перекладами деяких слов'янських белетристичних творів,— о слов'янській хроніці, хоч би тільки літературній, і подумати трудно [XX]
     — точка зору, погляд [48]
     

крайзамт
   Крайза́мт:
     — повітовий уряд [21;IV]

крайобраз
   Крайо́браз:
     — краєвид, пейзаж [51;III-V]

крайовий
   Виділ крайо́вий: адміністративний і виконавчий орган Галицького крайового сейму [46-1]
     Крайовий виділ: за австрійського цісаря — управа краю [I]
   Маршалок крайо́вий: у Галичині — голова крайового сейму, який одночасно очолював крайовий виділ; призначався австрійським імператором з числа депутатів (послів) сейму [44-1]
     крайові фонди: фінанси управи краю [I]

крайсгавптман
     — начальник повіту [VI]

крайсгауптман
   Кра́йсгауптман:
     — начальник повіту [22;VII,VIII]

крайсфізик
   Крайсфізик:
     — повітовий санітарний лікар [47]

крайчий
   Кра́йчий:
     — кравчий [43]
     — придворний, урядовець високого рангу [28]
     

крак
   Крак:
     — восьминіг [8]

кракус
   Кра́кус:
     — польський солдат легкої кавалерії (часів Варшавського герцогства) [38]

крамщина
     — все, що куплене в крамниці, недомашнього виробу [V]

красий
   Кра́сий:
     — різноманітний, цяткований, рябий [IV]
     — рябий [51]
     — строкатий, барвистий [3]
     — строкатий, барвистий, цяткований [2]
     — строкатий, рябий [52;9;21;XII]
     — строкатий, рябий, різноманітний, цяткований [XIII]
     — (краса змія) — барвиста, строката [6]
     — (краса змія) — плямиста [7;5]
     

красоворонка
     — красоворонка (341) (krasowronka). З контексту ясно, що красоворонка — птах і, мабуть, рідкий, але який— невідомо. Словники Грінченка та Желехівського цього слова не реєструють. Відоме воно тільки польській мові, в якій krasowronka = сивоворонка (corracias garrula) »—один з найкрасивіших та одночасно дуже рідких у нас птахів. Франко, мабуть, бачив її у Львівському природознавчому музеї. «...B головах над ліжком на стіні висіла мисливська трубка, гарно роблений ріжок до пороху, а понад тим розіп’ята на дощечці і засушена красоворонка, застрілена самим молодим властителем» (341). [MО,III]

крата
   Кра́тка, крата:
     — грата [21]

крати
   Кра́ти:
     — грати [10;17]

краткований
     — строкатий [VII]
   Кратко́вана:
     — строката [19]
     

креатура
   Креату́ра:
     — ставленик [46-1]
     — ставленик впливової особи [47]
     — тут в значенні: погане створіння [XII]
   Креату́ри:
     — витвори, створіння [53]
     

креація
   Креа́ція, новокреація:
     — витвір [37;XVIII] Енобарб — се друга чудова креація Шекспірова в оцій драмі. [XVIII]
     — витвір, винахід; тут: нове призначення, вибір [12]
     — витвір, образ [33]
   Креа́ції:
     — твори [31]
     

креденс
   Кре́денс:
     — буфет [20;46-2;46-1]

крезус
   Кре́зус:
     — великий багач [20;VII]

крейсамт
   Крейса́мт:
   Кре́йсамт:
     — окружне управління [46-1;46-2]
     

крейцар
   Кре́йцар, гре́йцер:
   Кре́йцар, кр.:
   Кре́йцар, кре́йцер:
     — австрійська дрібна розмінна монета, 1/100 гульдена [51;54]
     — австрійська розмінна монета [46-2]
     — давня австрійська дрібна монета [I]
     — див. цент [VII]
     — дрібна австрійська монета [22;24; II,III,V,VI,VIII,IX ]
     — дрібна австрійська монета, менше копійки [14]
     — дрібна австрійська монета; крейцари: гроші [IV]
     — дрібна монета 1/100 ринського; з німецького крайцер, такої ж вартості, монета, на якій був чеканений хрест (крейц) [47]
     — стара дрібна монета в Австро-Угорщині (1/100 гульдена) [52]
     — стара німецька дрібна монета (в Австро-Угорщині дорівнювала 1/100 гульдена) [1]

крейцер
   Кре́йцар, кре́йцер:
   Кре́йцер, грейцар:
   Кре́йцер, грейцер:
     — австрійська дрібна розмінна монета, 1/100 гульдена [51;54]
     — дрібна австрійська монета, менше копійки [14]
     — мідна австрійська монета, сота частина гульдена [44-2]
     — мідна австрійська стара монета, сота частина гульдена [44-1]
     — стара австрійська дрібна монета (дорівнювала 1/100 гульдена) [48]
     — стара дрібна монета в Австро-Угорщині (1/100 гульдена) [52]
     — стара німецька дрібна монета (в Австро-Угорщині дорівнювала 1/100 гульдена) [1]

кректати
   кректа́ти: кряхтѣть [ІФ,1890]

крем
   Крем:
     — конечно, обов'язково; нараз [1;X]
     — конче, обов'язково [2]
     — конче, обов'язково, на всякий спосіб [13]
     — конче, обов'язково; навіть, у всякому разі; на всякий спосіб, так само [XIII]
     — на всякий спосіб, так само [IV]
     — так само, на всякий спосіб [4]
     — так само, на всякий спосіб, у будь-якому разі [52]
     — Крем —хіба, в усякому разі8 значить у поясненнях «на всякий спосіб, так само» (532). [MО,IV]
     

кремінці
   Кремінці:
     — саморобні литі кулі [10]

крем'янка
   Крем'янка:
     — кресало [37]

креовати
   Креова́ти:
     — створювати [44-1]
   Крео́вано:
     — створено [31]

креперувати
   Креперува́ти:
      «бідити»[ IV, 486] (з нім. krepieren «здихати», італ. crepare до лат. crepare «тріснути, луснути») [ОГ]
     — бідувати, страждати [17]
     — дуже бідувати [II]
     — конати [16]
   Крепірува́ти:
     — дуже бідувати [3]
     — мучитися, страждати, конати [1]
     — мучитися, страждати [X,XI]
   крецерувати:
     — бідувати, страждати [IV]
     — друкарська помилка: крецерувати зам. креперувати [MО,IV]
     

крепірувати
   Креперува́ти:
      «бідити»[ IV, 486] (з нім. krepieren «здихати», італ. crepare до лат. crepare «тріснути, луснути») [ОГ]
     — бідувати, страждати [17]
     — дуже бідувати [II]
     — конати [16]
   Крепірува́ти:
     — дуже бідувати [3]
     — мучитися, страждати, конати [1]
     — мучитися, страждати [X,XI]
   крецерувати:
     — бідувати, страждати [IV]
     — друкарська помилка: крецерувати зам. креперувати [MО,IV]
     

крепнути
     — гинути, вмирати (Ів.Фр.) [II]

крес
   Кріс, крес:
     — гвинтівка [47]

кресаня
     — капелюх [I]

кресило
     — кресило (144) — кресало, пор. польськ. krzesidło [MО,V]

кресиль
   Креси́ль:
     — кресало [51]
   Кресль:
     — кресало [52]

кресль
   Креси́ль:
     — кресало [51]
   Кресль:
     — кресало [52]

крет
     — кротиця, кріт [X]

кретовина
   Кретови́на:
     — земля, яку викидає кріт з нори на поверхню [2;XIII]

крецерувати
   Креперува́ти:
      «бідити»[ IV, 486] (з нім. krepieren «здихати», італ. crepare до лат. crepare «тріснути, луснути») [ОГ]
     — бідувати, страждати [17]
     — дуже бідувати [II]
     — конати [16]
   Крепірува́ти:
     — дуже бідувати [3]
     — мучитися, страждати, конати [1]
     — мучитися, страждати [X,XI]
   крецерувати:
     — бідувати, страждати [IV]
     — друкарська помилка: крецерувати зам. креперувати [MО,IV]
     

кривцун
     — кривцун (174) — кульгавий, кульга [MО,V]

криж
   Криж:
     — хрест [21;42;III,IV]

крижем
     — хрестом (лежати) [I]

крижі
   Кри́жі:
     — нижня частина спини, поперек [51;52]

крижка
   Кри́жка:
     — (меду): стільник [4;XII]

криївка
   Криї́вка:
     — схованка [3;6;8;23;25;14;21]
     — схованка, захисток [42]
     — сховок [51]
     — укриття, сховище [47]

крилошанин
   Крилоша́нин, клирошанин:
     — назва каноніка [VI,VII]
     — священик високого рангу, член єпископської ради, церковного собору [44-1;XI]
     — чин уніатського духовенства [2;XIII]

кримінал
   Криміна́л:
     — в'язниця [1;14;21;42;47;X]
     — в'язниця; злочин, за який злочинець повинен попасти до «криміналу» [VII]
     — тюрма [24;II,IV-VI,IX]
     — тюрма, в'язниця [III]

кримінальний
     — кримінальний вчинок: вчинок, за який карають в'язницею [V]

крипи
    Взяти в кри́пи:
     — зв'язати, накидати пута, обмежувати волю [48]

крипта
   Кри́пта:
     — заглиблення у печерах-катакомбах для гробниць [5;7]
     — каплиця під храмом для почесних поховань [51]
     — мурована кам'яна гробниця [XI,XII]

криса
     — край, бережок [I]

крисак
   Криса́к, криса́ня:
     — капелюх [13]
     — капелюх (повстяний) з широкими крисами [2;XIII]
     

крисаня
   Криса́к, криса́ня:
     — капелюх (повстяний) з широкими крисами [2;V;XIII]
     — капелюх з широкими крисами, бриль [14]
     — повстяний капелюх з широкими крисами [IV]
     — повстяний капелюх із широкими полями (крисами) [21]
     — капелюх, бриль [15]
     — капелюх [II]
     — Крисаню (капелюх) усупереч контекстові: «Сів старому на голову та й дзьобає його солом'яну крисаню» (62) або: «Натиснув стару солом'яну крисаню на потилицю» (275), врешті словникові Желехівського (т. І, стор. 377), де її перекладено німецьким Hut, редакція возвела до рангу «повстяного капелюха з широкими крисами» (532). [MО,IV]
     — Крисаня, на думку редакції, — «капелюх (повстяний) з широкими крисами» (484). Так само вона пояснена в IV томі (стор. 532), незважаючи на контекст, в якому виразно говориться про солом’яну крисаню. Насправді крисаня — це будь-який капелюх з широкими крисами. Словник Желехівського (І, 377) викладає його одним німецьким Hut, а словник Грінченка (II, 307)—російським «шляпа». Імовірно, редакція змішала крисаню з кайстровим капелюхом, і цим хіба слід тлумачити неприємне непорозуміння у викладі згаданого слова. [MО,V]
     

криси
     — поля (капелюха) [VI,VII]

криска
   Кри́ска:
     — край, кінець [23]
   кри́ска: черта [ІФ,1890]
     

критик
   Кри́тик:
     — (несправедливий) — тут: закид, докір (несправедливий) [32]

кріда
     — Кріда ошуканська (фальшива): банкрутство, спричинене самим банкрутом, щоб позбутись боргів [XI]

кріль
   Кріль:
     — тут: король [54]

кріс
   Кріс, крес:
   Кріс:
     — гвинтівка [47]
     — крем'яна рушниця [XI]
     — рушниця [3;51;X]
     — рушниця, вогнепальна зброя [52]
     

крітати
   Кріта́ти:
     — тріпатися, битися [11]

крітатися
     — тріпатися, битися [I]

кроат
   Кроа́т:
     — хорват [46-1;46-2]

кров'яний
     кривавий, (реґіоналізм) Красили землю струги кров'янії, [Звн 168]; [ВЛ]

крогулець
     — пташка, рід горобця [IV]
     — Крогулець — орніт. кречет (accipiter nisus), у словнику Желехівського (т. І, стор. 382) astur nisus, птах, ширина крил якого досягає 80 см, у поясненні — «пташка, рід горобця» (532). [MО,IV]

крона
   Крона:
     — грошова одиниця Австро-Угорщини з 1892 р., золоті монети номіналом у 20 і 10 крон [44-2]

кропля
     кропля (21, 437) – “крапля”; [ІЦ-2006]

кроть
     — кроть за ногу: лайка [XII]

крошня
   Кро́шня:
     — вид сіті для ловлення риби [14]
     — рід сіті для ловлення риб (Ів.Фр.) [I]
   кро́шня: родъ сѣти для рыбной ловли [ІФ,1890]

кругай
   Круга́й:
     — беркут, орел [10]

круглі
   Кру́глі:
     — кеглі (вид гри) [51]

кружалі
   Кружа́лі:
     — частина гончарного круга [51]

крук
     під круком: «карний суд у Львові»[ VI, 169] (мабуть, за австрійським гербом — чорним двоголовим орлом, над входовими дверми) [ОГ]

крутіж
   Кру́тіж:
     — прірва [27]

крухий
   Кру́хий:
     — кам'яний [??][9]

крухо
   Кру́хо:
     — скрутно [49]
     — скрутно, солоно [6]
     — слабо [24]

круцик
     — ножик з дерев'яною колодкою [IV]

круцифікс
   Круцифікс:
     — хрест із розп'яттям [21;IV]

круціата
   Круціа́та:
     — переслідування [29;30;XVIII] Викінчена була «Magdalena» тільки в 1893 році; тоді ж автор почав було друкувати її в радикальнім журналі «Nove proudy», поки нагінка за т. зв. Омладіною3, виємковий стан у Празі і урядова круціата проти радикальної преси не зробили кінця й «Novym proudon» [XVIII]

крушнятися
   Крушня́тися:
     — ворушитися [14;I]
     — потягатися [XII]
     

кститися
   Ксти́тися:
     — хреститися [37]

ксьондз
     — піп католицький і уніатський [VII]

ктитор
   Кти́тор:
     — основник, фундатор [XI]
     — церковний староста, засновник, фундатор [3]
     

кубан
   Ку́бан:
     — хабар [44-1]

кубаня
     — ковбаня, глибоке місце в річці [IV]

кубаняр
   Кубаня́р:
     — хабарник [25]

кубанярство
   Кубаня́рство:
     — хабарництво [46-1;46-2]

кубань
   Куба́ня, куба́нь:
     — ковбаня, глибоке місце в річці [21]

кубрак
   Кубра́к:
     — назва одягу [10]
     — чоловічий верхній одяг [51]
     

кугас
   Куга́с:
     — прикраса у вигляді китиці на одязі, мальованій торбі [8]

кугель
   Ку́гель:
     — коржик з крутого тіста [1;X]

куглі
     — коржики (округлі) [IV]

куголь
   Ку́голь:
     — коржик з крутого тіста [51]

куґоль
   Ку́ґоль:
     — коржик із густо замішаного тіста [52]

кужівка
   Кужі́вка:
     — пристрій для прядива (повісма) [10]

кузинка
     — родичка [III]

куйон
   Куйо́н:
     — негідник [6]

куку
     — (в руку): хабар [XI]
     — куку в руку: хабар [V]
     — куку в руку: гроші; хабар [X]
     

кулеша
     кулеша (22, 494) – “куліш”; [ІЦ-2006]

кулитися
   Ку́литися:
     — сутулячись, щулитися [51]

кулі
     — милиці [IV]

куля
   Ку́ля:
     — дерев'яна нога, милиця [VI]
     — костур [51]
     — костур, саморобний протез [16]
     — милиця, костур [15;II]

куляс
   Ку́ляс:
     — кривий, безногий [25]
     — людина з костуром [51]
     

куляти
   Куляти:
     — стояти [6]

кульбака
   Кульба́ка:
     — сідло [42;54]

кумашня
     — обід для кумів, поминальний, тощо [II]
     — тут в значенні: бенкет, обід [XII]

кумпан
   Кумпа́н:
     — компаньйон, співучасник [45]
     — товариш [III]
      «злодій»[ II, 16] (почерез нім. Kumpan «товариш» з середньо-лат. com-panio «співхлібник, співїдець») [ОГ]

кумпанія
   кумпанія:
     — В армію [XX] А листи до мене волиш адресувати Jan Ron poste restante,— ти вже не бійся о відбірку,— ручу тобі, що далеко певніше, ніж на руки Сл., а то з тої причини, бо Сл. тепер іде до Кумпанії і не буде міг виходити так часто, так що твій лист міг би лежати у нього не раз і тиждень [XX]
     — До кумпанії — тут: в армію (Камлань — область в Італії) [48]
     

куна
   Ку́на:
     — грошова одиниця і основа грошової системи стародавньої Русі до середини 14 — початку 15 ст [47]
     — куниця [25;IV]
     — куниця, хутро з куниці; тюрма [52]
     — куниця; хутро з куниці [51]
     — куниця; хутро з куниці; грошова одиниця [6]
     

кундсман
   Ку́ндсман:
     — клієнт [20]

кунтенті
     — задоволені [III]

кунтентний
   Кунте́нтний:
     — задоволений [18]

кунтуш
   Ку́нтуш:
     — верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI-XVIII ст.; ку́нтуші скраяти: дошкулити [1]
     — старопольський, також і козацький одяг з подовжним розрізом на рукавах [XI]
     

купаний
     — купаний гаряче: палкий [VI;VII]

купервас
   Куперва́с:
     — купорос [9]

купно
   Ку́пно:
     — разом, спільно (з церковносл.) [52]

курателя
   Курате́ля:
     — опіка [19;49;VI,VII]
     — опіка, опікунство [46-1;46-2]
     — опікунство [36]

куратель
   Кура́тель:
     — опіка [44-1]

куратор
   Кура́тор:
     — уповноважений особою або організацією та установою; опікун, призначений судом [44-1]

кураторія
     — опіка [VI]

курація
   Кура́ція:
     — лікування [50]

курбелити
     — збивати куряву колесами [VI]
     — крутитися, вирувати [IV]

курдупель
     — малий, куций [VI]
      «малий (ростом)»[ VI, 194] (з поль. kurdupel «те саме», первісно «куцозадий, куцохвостий») [ОГ]

куревільниця
     — заметіль, хуртовина [II]

куренда
   Куре́нда:
     — об'їждчик з об'явами та наказами [XI]
     — обіжник, циркуляр [3;33]
     — циркуляр [46-2;45;46-1]
     — розпорядження духовенству, видане церковною владою [22;41;51;52]
     — розпорядження церковної влади до духовенства з наказами [VII]
     — розпорядження церковної влади духовенству [VIII]
     — розпорядження, збірка церковних наказів [49]
     — церковний наказ, розпорядження [XX] а з матеріалів деякі листи Навроцького, Володимира Шашкевича та Федьковича, початок «Документів до історії 1846 року», статейка «Греко-католицька ієрархія в боротьбі з літературою і освітою в Галичині» (збірка куренд, забороняючих різні видання, читальні і т. ін.) [XX]
     

курія
     — (папська або римська) папська установа для керування цілою католицькою церквою [II]

курмадня
     — одежа стара й порвана [V]

курманє
   курма́нє: грязное бѣлье [ІФ,1890]

курманне
     — брудна білизна (Ів.Фр.) [II]

курмання
   Курма́ння:
     — брудний одяг [I(Ів.Фр.);14 ]
     — брудний одяг, лахи [21]
     — лахміття [11;16;51;22]
     — лахміття, мотуззя [IV]
     — лахміття, нужденне майно [25]
     — мотуззя, дрантя, лахміття [VIII]

курнути
   курну́ти: удрать, уѣхать [ІФ,1890]
     — виїхати, втекти (Ів.Фр.) [II]

курсорія
   Курсо́рія:
     — обіжник [1;X]
     — обіжник, циркуляр [2]
     — циркуляр [46-1;46-2]

курта
   Ку́рта:
     — куртка [11]

куртак
   Курта́к:
     — короткий верхній одяг, куртка [14;I]
     — короткий верхній сукняний одяг [IV]
     — куртка [51]

курти
   Ку́рти скрої́ти:
     — дати прочухана [16]
     — вибити, навчити (Ів.Фр.) [II]
    ку́рти скроі́ти: проучить, побить [ІФ,1890]

куртизана
     — повія [XI]

куртий
     — короткий [I]

куртина
   Курти́на:
     — завіса [24;IX]
     — (в театрі): завіса [11]
     

куртоазія
   Куртоа́зія:
     — витончена ввічливість, люб'язність [34]

курувати
   Курува́ти:
     — лікувати [27]

куруза
     — кукурудза [XI]

курульний
   Куру́льне:
     — (крісло) — в давньому Римі крісло для сановників [46-2]
     — Куру́льне крісло: в Древньому Римі крісло для сановників [46-1]
     

кусік
   Ку́сік:
     — той, хто кусається [13]

кустодія
   Кусто́дія:
     — охорона, нагляд, караул [46-1]
     — охорона, нагляд, караул, арешт, в'язниця [46-2]
     

кустос
   Ку́стос:
     — охоронець (музею, бібліотеки) [37]
     — охоронець [54]
     — хранитель [33]
     — хранитель певних культурно-історичних вартостей (книг, священних реліквій тошо) [53]

кутас
   Кута́с:
     — китичка [X]
     — прикраса у вигляді китиці на одязі тощо [1]
     — шнур з китицями [II;IV]
     — Кутас (польсь, kutas <тур. kutas) — кисть став у поясненні, як і в II томі, «шнуром з китицями» (532). У контексті йдеться про чернечий шнур, закінчений «кутасами» (китицями). [MО,IV]

кутє
   Кутє́:
     — зубріння [25]

куфа
   Ку́фа:
     — бочка з покришкою [9;V]
     — діжка [43]
     

куфер
   Ку́фер:
     — валіза, чемодан [52]
     — скриня [17;46-1;46-2]
     — скриня, валіза [24;25]
     — чемодан [13]
     — чемодан, валіза, скриня [1]
     — чемодан, скриня для білизни або одягу [21]
     — чемодан, скриня, де переховують білизну, одяг [III,IV]
     — чемодан, скриня [II]
     — чемодан, ящик; дерев'яна скринька для білизни, одягу тощо [VI]
     — Куфер (польсь. kufer <старонім. Kuffer) — сундук невдало, як і в II томі, пояснений словами «чемодан», «скриня» (532). [MО,IV]

куферок
   Куферо́к:
   Куфе́рок:
     — чемодан, ящик; дерев'яна скринька для білизни, одягу тощо [VI]
     — скринька, чемодан [I]
     — чемодан, скринька [20]
     — чемодан, ящик [VII,X]
     — чемоданчик [22]
     — «Куферок» (з нім. Koffer через пол. kuferek) — це не «скринька, чемодан», а «сундучок». [MО,I]

куфра
   Ку́фра:
     — валіза [41]
     — кофр, скриня [44-1]
     

кухта
   Ку́хта:
     — кухарчук [16]
     — кухарчук, прислужник на кухні [8]
     — помічник або попихач у кухаря [9]
     — помічник або попихач у куховара [II]
     — прислужник на кухні, кухарчук [1]
     — прислужник у кухні [X]

 

куций
     — куца година йому буде: скоро пропаде [VII]

куча
     — хлів для свиней [XII]
     — хлів, свинарник [III,IV]

кучемка
   Куче́мка, ку́чма:
     — висока бараняча шапка [I(Ів.Фр.);14;15]

кучити
   Ку́чити:
     — сумувати [26]

кучка
     — хлівець [I]
     — хлівчик для свиней [VIII]
     — хлівчик, де держать свиней [V]
     

кучма
   Ку́чма, куче́мка:
     — велика бараняча шапка [ I(Ів.Фр.);IV-VI;14;15;36]
     — волохата хутряна шапка [XIII]
     — волохата шапка [II,XII]
     — хутряна волохата шапка [2;21]
   ку́чма: высокая баранья шапка [ІФ,1890]
     

кушник
   Кушни́к:
     — кушнір [31]
     — хутровник [XVIII] Є се швейцарський кушник, що пробував якийсь час у Іспанії і там чув дещо про Бекета, котрий, уроджений з матері арабки, змалку почував потяг до орієнтального життя, говорив по-арабськи і з кораном був обізнаний трохи чи не більше, як з євангелієм [XVIII]
     

 

27.08.1995