даки
Да́ки:
— давні фракійські племена [26]
дактиль
Да́ктиль:
— плід дактилевої пальми [5;7]
— плід дактилевої пальми, фінік [XII]
Да́ктилі:
— тут: фініки [52]
далеце
— далеко, багато [V;VIII]
дамасценка
Дамасце́нка:
— шабля дамаської сталі [3]
— шаблюка з дамасценської (дамасської) сталі (Дамаск - місто в Сірії, в давнину славилось металевими виробами) [XI]
даннє
— знахарський напій, отрута [??][II]
дараба
Дара́ба:
— пліт [21]
— пліт з дерева для сплаву вниз рікою [XI]
— сплав, пліт [2;XIII]
дараби
Дара́би:
— сплавляння дерева рікою [31]
—Дараби – сплави (21, 425); [ІФ-1906]
дата
під доброю датою:
— «на підпитку»[ VI, 141] (спершу, мабуть, лиш «з блаженною, веселою міною») [ОГ]
— Підохочена, на підпитку Войцехова рано була десь там на хрестинах, вернула аж о одинацятій і то вже під доброю датою [ІФ-1905]
датки
Да́тки:
— пожертвування [31]
дафиня
Дафи́ня:
— лавровий кущ [32]
дачка
Да́чка:
— данина, податок [1;2;X,XIII]
дащо
Да́що:
— дещо, щось [6]
двадцятицентівка
— колись австрійська монета [VII]
— австрійська монета [VI]
двигатель
Дви́гатель:
— рушій [53]
двигач
Дви́гач:
— рушій [45]
двигнення
— піднесення [IV]
двір
Двір:
— житло або садиба поміщика [VI]
— панська економія, поміщицький палац [XI]
— панська садиба, маєток [1]
— панська садиба, панський палац [X]
— поміщицька садиба [III,IV]
двірець
Дворець, двіре́ць:
— вокзал [48;52;II-IV]
— тут: вокзал [18]
— вокзал, залізнична станція [1;3;20]
— залізнична станція, вокзал [I]
Дворе́ць:
Дво́рець:
— вокзал [22;52;XI]
— вокзал, залізнична станція [51]
— залізничний вокзал [19]
— дворець (408) — <пол. dworzec—вокзал; [MО,VI]
двірок
— поміщицька садиба [III]
двірський
Дві́рський:
— належний до панського двору, поміщицький [46-2]
двокірцьовий
— на два кірці [XII]
дворець
Дворець, двіре́ць:
— вокзал [48;52;II-IV]
— тут: вокзал [18]
— вокзал, залізнична станція [1;3;20]
— залізнична станція, вокзал [I]
Дворе́ць:
Дво́рець:
— вокзал [22;52;XI]
— вокзал, залізнична станція [51]
— залізничний вокзал [19]
— дворець (408) — <пол. dworzec—вокзал; [MО,VI]
дворурка
Двору́рка:
— двостволка [11]
двосічний
— двобічний [V]
д'горі
догори, долів, додолу, Д'горі вас тягне все так, як мене долів. [Звн 332]; [ВЛ]
дебеліти
— непорушно стояти або лежати; холонути (Ів.Фр.) [I]
дебелі́ти: лежать или стоять неподвижно, застыть [ІФ,1890]
деберка
Деберка, дебра:
Дебе́рка:
— зменш.від де́бра [52]
— невелике провалля [2,51]
— ярок [14,V]
— ярочок [I]
— невелике провалля [XIII]
дебра
Де́бра:
— лісистий яр, улоговина [4,II,IV,XII]
— невелике провалля [2,XIII]
— яр, улоговина [52;51]
девестація
Девеста́ція:
— спустошення, знищення [22,VII,VIII]
девестія
— спустошення, знищення [VI]
девотка
Дево́тка:
— надмірно побожна жінка, святенниця [XI]
— святенниця, ханжа [3]
девоція
Дево́ція:
— набожність, ханжество [48]
— релігійна реліквія [34]
— фанатизм [XX] Трохи подібна (до половини) тема оброблена, коли собі пригадуєте, в романі Гонкурів «M-me Gervaise», тільки ж там показано перехід женщици вольнодумної до девоції, а мати Стебельського, натура сильніша морально,— ступає о крок далі,— впрочім, при більше тому сприяючих обставинах [XX]
девтероканонічний
— Девте́роканоні́чні твори: біблійні книги чи розділи біблійних книг нижчого рівня канонічності, тобто такі, які церква визнає за менш вірогідні щодо їхньої богодухновенності [39]
дегоді
Де́годі:
— деколи [I]
— насилу, ледве, де-небудь [14]
— «Дегоді» (насилу, ледве): «...вона не раз по роботі вечорами довго бродила по улицях, заким відшукала Івана «дегоді в якім шинку» (383) пояснено в словнику словом «деколи», незважаючи на контекст і словник Желехівського, який передає його німецьким «kaum mit grösser Noth und Mühe». Бойківське «дегоді» має ще не фіксоване у Желехівського значення «денебудь», але не «деколи». У цьому другому значенні воно споріднене з рос. «где угодно», болг. «къде годе». [MО,I]
дегресія
Дегре́сія:
— відступ [29]
— відступ, відхилення [48;XX] Але ви запевно здивовані читаєте сю дегресію і питаєте себе: що за зв'язок мають помилки Павлика в польській газеті з «Зорею» і зо мною? [XX]
дедик
— батько [IV]
дедикація
Дедика́ція:
— посвята [42]
— присвята [26;40;43;55]
— присвята, дарчий надпис [36;39;47;53;54]
дедя
— батько [IV]
дезерція
Дезе́рція:
— втеча [45]
— втеча з війська, відмова від служби в армії [37;54]
— дезертирство, втеча з війська чи від якоїсь повинності [47]
дезидерат
Дезидера́т:
— бажання, побажання [33]
— побажання, вимога [III]
— побажання; вимога; пропозиція [54]
Дезидера́ти:
— побажання, вимоги [18;37;50]
— побажання, вимоги; речі, книги, потрібні для поповнення колекції [49]
дезидират
Дезидира́т:
— 1) побажання; 2) поповнення, бажані в науковій роботі, бібліотеці, музеї тощо [47]
декаденція
Декаде́нція:
— занепад [54]
— занепад, декаданс [39]
декалог
Декало́г:
— десятислів'я, десять заповідей, записаних у Біблії, які нібито богом Яхве були вручені пророку Мойсею [47]
— десять заповідей Мойсея [46-1; 46-2]
декан
Дека́н:
Де́кан:
— благочинний піп, начальник церковно-адміністративного району [IV]
— благочинний, священик, що очолював церковне управління певної кількості парафій [46-1]
— начальник деканату, адміністративної церковної одиниці, благочинний [VI,VII]
— священик, що очолював церковне управління певної кількості парафій [46-2]
деканат
Декана́т:
— тут: управа церковною територіальною одиницею [52]
— церковна адміністративна одиниця в греко-католицькій і римо-католицькій церквах, що об'єднує декілька парафій [44-1]
— церковна адміністративна одиниця у римо-католицькій та греко-католицькій церквах, до якої входило декілька парафій [44-2]
деклінація
Декліна́ція:
— відмінювання за відмінками [37]
— відхилення; дієвідміна [21]
декрет
Декре́т:
— присуд [48;XX] Мене не хотіли випустити на вольну ногу для рекурсу і тим змусили прийняти декрет [XX]
— рішення, присуд [X]
— судовий присуд; з високим декретом: з довголітнім присудом [II]
декретові
Декрето́ві:
— (дозорці) — штатні [1;X]
делина
Дели́на:
— балка [10]
— груба дошка, брус [13]
— колода, брус [52;8;51]
дели́на: бревно [ІФ,1890]
делиння
Дели́ння:
— дошки [42]
— колоддя, брусся [51]
деліберувати
Деліберува́ти:
— обмірковувати, обдумувати [46-1;46-2]
деліквент
Делікве́нт:
— засуджений до страти [20]
Делінкве́нт:
— засуджений до страти [21;51]
— засуджений на кару [IV]
— друкарська помилка: делінквент зам. деліквент [MО,IV]
делікт
Делі́кт:
— правопорушення [54]
делінквент
Делікве́нт:
— засуджений до страти [20]
Делінкве́нт:
— засуджений до страти [21;51]
— засуджений на кару [IV]
— друкарська помилка: делінквент зам. деліквент [MО,IV]
делірій
Делі́рій:
— маячіння [25]
— порушення свідомості людини за деяких захворювань, отруєнь тощо [51]
демена
Деме́на:
— колода, груба дошка, брус [51]
дементувати
Дементува́ти:
— спростувати [46-1;46-2]
демісія
Демі́сія:
— звільнення зі служби, відставка [25]
денар
Дена́р:
— давня римська срібна монета [2;XIII]
денникар
— газетяр [VI]
денонседувати
Денонседува́ти:
— попередити про відмову продовжити чинність якогось договору [47]
денунціант
Денунціа́нт, денунціа́тор:
— донощик [37;47]
денунціанцій
— Донощик [XX] Та й впрочім (окрім зізнань жидів-денунціанців) не було нічого цікавого: всі перечили,що нічого не знають, не видали й не чували [XX]
денунціат
Денунціа́т:
— донощик [35;48]
денунціатор
Денунціа́нт, денунціа́тор:
— донощик [37]
денунціаторський
Денунціа́торський:
— наклепницький [36]
денунціація
Денунціа́ція:
— викриття, оголошення недійсним [53]
— донос [XVIII] А злобних денунціацій, що поза «літературною взаємністю» у Коллара схована політика і навіть прямий поклик до Росії, щоб вона з'единила всіх слов'ян під своєю рукою, не хибло ще від самого виходу повної «Slavy Scery» в р. 1832, не хибло й після книжки про взаємність [XVIII]
— донос [28;33;39;46-1;46-2;48]
— Донос [XX] Дзвона» на диво досі (2 тижні по виході) не чіпали, хоч учора була а fulminante денунціація в «Dzienniku Polskim» [XX]
— звинувачення, таємне донесення, наклеп [29]
— обвинувачення, наклеп [36]
— повідомлення, донос, обвинувачення [47]
денунційований
— Ославлений [XVIII] Флоран помалу знайомиться з тим світом паризької торговиці, де продають ярину, рибу, м'ясо, робиться навіть комісаром для надзору за перекупками, але рівночасно попадає в кружок старих конспіраторів і провокаційних агентів, задумує революцію і, зраджений, денунційований усіми, починаючи від конспіраційних товаришів, а кінчаючи гарною Лізою і другою перекупкою, що вдавала закохану в нім, іде до тюрми і потім знов на депортацію [XVIII]
денунціювання
Денунціюва́ння:
— донесення на когось [51]
денунціювати
Денунціюва́ти:
— виказувати [31]
— виказувати, доносити [49]
— доносити [22;33;41;47;V]
— доносити, виказувати [48]
— доносити, клепати [25]
денунціяція
Денунція́ція:
— звинувачення; таємне донесення; наклеп [54]
депортація
Депорта́ція:
— примусове виселення [31;34]
— заслання [XVIII] Флоран помалу знайомиться з тим світом паризької торговиці, де продають ярину, рибу, м'ясо, робиться навіть комісаром для надзору за перекупками, але рівночасно попадає в кружок старих конспіраторів і провокаційних агентів, задумує революцію і, зраджений, денунційований усіми, починаючи від конспіраційних товаришів, а кінчаючи гарною Лізою і другою перекупкою, що вдавала закохану в нім, іде до тюрми і потім знов на депортацію [XVIII]
депортований
Депорто́ваний:
— висланий [48]
депоседувати
Депоседува́ти:
— здавати на збереження [45]
деправація
Деправа́ція:
— упадок, перекручення [50;XX] Мотивом, який штовхнув мене написати статтю про Міцкєвича, були ті явища моральної деправації, які виросли наглядно серед польського суспільства в Галичині під час виборчої кампанії, під час виборів до Сойму 1896 і до Парламенту 1897 [XX]
депреціація
Депреціа́ція:
— зниження вартості чого-небудь [44-1]
дерга
Де́рга, дже́рга:
— вовняна ковдра [21]
— ліжник, вовняне покривало [25]
— товсте, грубе рядно [I]
— товсте покривало з вовни [IV]
держава
Держа́ва:
— тут: символ монархії влади [55]
державець
Держа́вець:
— володар, тут: поміщик [17]
— орендар маєтку [47]
— орендар, посесор [46-2;46-1]
— поміщик, власник [II]
державний
— Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині. [IV]
державця
— Пан державця: пан орендар [III]
дерка
— товсте покривало з вовни [IV]
дерневий
Дерне́ва:
— зроблена з дернини [24]
десені
Десе́ні:
— узор, візерунок [53]
десер
Де́сер:
— десерт [46-2]
деспект
Деспе́кт:
— неповага [49]
десперат
Деспера́ти:
— люди, що перебувають у стані відчаю [31]
— що впали в розпач [XVIII] Та за ним потяглися довгим рядом і елегантні фліртовичі, Естея і Гомуліцький, і майстри слова, що проміняли ідею на форму, як Тетмайєр і другі і ремісники-цизелери, як Россовський, і купка переконаних «штукарів для штуки» під проводом талановитого Міріама-Пшесмицького, і, вкінці, громадка «наймолодших» вроді Щепанського, про котрого не раз. не знати, чи вони літерати, чи прості десперати [XVIII]
десперація
Деспера́ція:
— відчай [46-1;53]
десперувати
Десперува́ти:
— вдаватися у відчай (в розпач), убиватися, побиватися [46-2]
дестилярня
Дестиля́рня:
— нафтоочисний завод [44-2]
деструкційний
Деструкці́йний:
— руйнівний [46-1;46-2]
деструкція
Дестру́кція:
— руйнування, занепад, ламання [45]
десценденція
Десценде́нція:
— спадковість [45]
— звіряча десценденція: походження тварин [XIX] Тут вдоволиться загострену вже поперед увагу народу: чому се так? відки взялися ті різні роди? і подасться йому в неменше приступній і зрозумілій формі головні факти звірячої десценденції і головні здобутки дарвінізму [XIX]
десятина
Десяти́на:
— податок на користь церкви [44-2]
— тут: повинність на користь церкви [46-1]
дефензивний
Дефензи́вний:
— тут: обережний [45]
дефензивно
Дефензи́вно:
— оборонно [53]
дефінітивний
Дефініти́вний:
— визначений, означений [51]
— остаточно встановлений [XIX] Не ставлячи дефінітивного рішення щодо відписання суми завдатків, дотепер плачених скарбом державним, проект урядовий ставляє Галичину ніби нарівні з іншими австрійськими краями, хоч і з важними відмінами, а власне по мислі патенту з д. 17 цвітня 1848 р. він ділить тягар індемнізаційний між краєм і державою; [XIX]
дефінітивно
Дефініти́вно:
— остаточно [46-1;46-2]
дефініція
Дефіні́ція:
— визначення [47;II,IV]
— визначення, встановлення змісту певного поняття [XVI] Гадав би хто, що се ми жартуємо з автора, виписуючи ті однакові дефініції двох (по його думці) різних принципів [XVI]
— визначення поняття [VII]
— визначення, поняття [VIII]
дефіцит
— грошова недостача [III]
дефіціент
Дефіціе́нт:
— нездатний до служби [44-1]
дефравдація
Дефравда́ція:
— крадіж [VII,XX] Може бути, що станеться се десь коло 10 сентября, а то для того, що 12 сент. там зачнеться процес о буковинські дефравдації, з котрого, мабуть, мені прийдеться писати справоздання [XX]
— крадіжка [20]
— тут: крадіжка грошей урядовцем; розтрата урядових, громадських грошей [44-1]
— зловживання, крадіжка [XX] Зв'яже нас ся три до того,— ну, в кожного інтересі буде лежати якнайстаранніше допильнувати видання, якнайбільше зиськати купців і якнайточніше вести щоти,— а таким способом і неладу й всяких дефравдацій і сварів уйдем [XX]
Дефравда́ції:
— розтрати урядових, казенних коштів; зловживання [48]
дефравдований
Дефравдо́ваний:
— привласнений (маєток або гроші розорених власників) [44-1]
децемвірат
Децемвіра́т:
— у Стародавньому Римі колегія з 10 чоловік
децентний
Деце́нтний:
— пристойний, коректний [37]
децидований
Децидо́ваний:
— вирішений, розв'язаний, ухвалений [44-1]
— рішучий, той, що має вирішальне значення [33]
децидувати
Децидува́ти:
— вирішувати, мати вирішальне значення [46-1;46-2]
— вирішувати, приймати постанову [49]
децизія
Деци́зія:
— рішення (суду) [48]
— рішення, постанова [46-1]
— рішення, постанова, ухвала [46-2]
дещиця
— дещиця (411)—дещо, невелика кількість; [MО,VI]
дєдик
дєдик (21, 435), дєдьо (21, 435) – “батько”;
дєдьо
— батько [IV]
дєдик (21, 435), дєдьо (21, 435) – “батько”;
джамія
Джамі́я:
— соборна мечеть, в якій молилися по п'ятницях [29]
джерга
Де́рга, дже́рга:
— вовняна ковдра [21]
— де́рга, ліжник, вовняне покривало [8]
— ліжник, вовняне покривало [25]
джерга (21, 451) – “тепла вовняна ковдра”; [ІЦ-2006]
джерга-дерга
— товсте вовняне покривало [IV]
джміль
— джміль (335) —дзига; [MО,VI]
джокей
— лакей, що їздить позаду повозу або на коні; платний їздець на коні в час перегонів [III]
джокей-клуб
— товариство любителів кінських перегонів [VII]
джура
Чу́ра, джу́ра:
— зброєносець у козацького старшини [43]
— зброєносець у козацької старшини [54]
— козацький слуга-товариш, зброєносець [51]
джуркий
Джурки́й:
— джурка́ (криниця) — грайлива, дзюркотлива [8]
джурчати
цюркотіти, Потік джурчав стиха. [ЗБ 47]; [ВЛ]
дзвони
дзвони (частини ободу колеса) [MО,IV]
дзвонити
дзвонити лярум зубами «цокотіти зубами»[ IV, 477] (лярум «алярм») [ОГ]
дзевгмати
Дзевгмати:
— мовні фігури, які складаються з двох або більше іменників і дієслова, яке за смислом відноситься лише до одного з них [26]
дзеленькотіти
дзеленькотіти: дребезжать [ІФ,1890]
дзиґар
Дзиґар:
— годинник [51]
дзиґарок
Зиґа́рок, дзиґа́рок:
— годинник [52]
дзіньо
Дзі́ньо:
— (в дитячій мові): дрібні гроші [1;X]
дзоркання
— брязкіт [IV]
дзоркати
дзо́ркати: погромыхивать [ІФ,1890]
— побренькувати (Ів.Фр.) [II]
дзоркнути
— («ланцюг дзоркнув») — задзвеніти, забряжчати [III]
дзюбак
Дзюба́к:
— заступ, лопата [42]
— кирка [6;14;21;IV,V]
— сапка [51]
дзябнути
дзябнути (21, 456) – “вдарити”; [ІЦ-2006]
дзяд
— старець, дід, жебрак [I]
дзянканиста
Дзянкани́ста:
— плямиста, крапчаста [12]
дзьобенка
Дзьобе́нка:
— торбина [18]
— торбина у гуцулів [III]
дзьобня
Дзьо́бня:
— гуцульська вовняна торба [22;IV]
дзьобня (21, 458) – “гуцульська перетикана торба”; [ІЦ-2006]
—Дзьобня – гуцульська перетикана торба (21, 458) [ІФ-1906]
дзьоботіти
— жебоніти [II]
дибати
— брести [IV]
— важити (на життя) [I]
дибуляти
— помалу йти [VI]
диван
— килим [V]
дивіденда
Дивіде́нда:
— доходи з акцій, доходи власників акцій [44-1]
дигнітар
Дигніта́р:
— сановник, сановна, достойна людина [29]
Дигніта́рі:
— високопоставлені особи, значні чиновники [20]
дигнітарство
Дигніта́рство:
— почесті [50]
дигресія
Дигре́сія:
— Відступ [XVIII] Автор у довшій та вельми гарній дигресії характеризує життя маломіських панночок [XVIII]
— відступ, відхилення [31;35;37;53]
— відхід, відхилення [46-2;46-1]
дидекувати
Дидекува́ти:
— присвячувати [44-1]
дик
Дик:
— дика свиня, дикий кабан [X]
— дикий кабан [23;VI,XIII]
— дикий кабан, вепр [20;1;2]
дилин
Де́лин, дилин, дилина:
— обтесана балка, брус [22]
дилина
Де́лин, дилин, дили́на:
Ди́ля, дили́на:
— балка, колода [X]
— брус, балка [33]
— груба дошка, балка, брус [1;14]
— груба дошка, брус (Ів.Фр.) [I,II]
— дошка [39]
— колода, брус, балка [IV]
— колода, груба дошка, брус [15]
— обтесана балка, брус [22]
— Дилина (польсь. dyl<нім. Diele) — буд. пластина, кругляк діаметром 3—6 дюймів викладений: «колода, брус, балка» (522), які в літературній мові мають інше значення. [MО,IV]
дилиння
— дерев'яні бруси [V]
— обтесані бруси для будівлі [VI]
диля
Ди́ля, дили́на:
— брус, балка [33]
диль
Диль:
— груба дошка, балка, брус [51]
дилькотати
Дилькотіти, дилькота́ти:
— дрижати, тремтіти [2]
— дрижати, труситися [21]
— дрижати, трястися [I]
дилькота́ти: дрожать, трясться [ІФ,1890]
дилькотіти
Дилькоті́ти, дилькота́ти:
— дрижати, тремтіти [18;II,III,IV]
— дрижати, труситися [21]
— тремтіти [22]
— трястися, труситися [14;V]
дилькотіти (21, 440) – “труситися”; [ІЦ-2006]
дильований
Дильо́ваний:
— збудований з брусів (дилин) [20]
— з дерев'яних колод [XIX] Ітак в Остап'ю коршми дві: одна заїзна серед села, почасти з цегли мурована, почасти дильована, дах соломою пошитий; друга близь фільварка, мала, незаїзна, валькована і сніпками пошита [XIX]
димавка
Ди́мавка:
— держално в насоса, яким тягнуть воду з криниці, або в ковальського міха (Ів.Фр.) [I]
— держално ковальського міха [21]
— ручка, держак біля ковальського міха або насоса, яким качають воду з криниці [15]
ди́мавка: рычагъ у насоса или у кузнечныхъ мѣховъ [ІФ,1890]
димати
Ди́мати:
— піддувати вогонь ковальським міхом [2;XIII]
ди́мати: дуть мѣхомъ [ІФ,1890]
димісія
Димі́сія:
— вихід у відставку [46-1]
— вихід у відставку з військової служби [19]
— відставка [46-2]
— звільнення, відставка [VI;VII]
димник
Ди́мник:
— комин [51]
динар
— золота арабська монета. [XII]
дипосидований
Дипосидо́ваний:
— зданий на збереження [41]
дискретний
Дискре́тний:
— роздільний, перервний, протиставлений до неперервного; непомітний [51]
— стриманий, обережний, такий, що дотримується таємниці [46-2]
дискретно
Дискре́тно:
— непомітно [19;VI,VII]
дискреційний
Дискреційний:
— той, що діє за власним розсудом; державна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідання, накладати на них штрафи [37]
дискреція
Дискре́ція:
— чітко виражене пошанування чужих таємниць, делікатність [50]
дискурси
Диску́рси:
— жваве, активне обговорення [32]
диспенза
Диспе́нза:
— дозвіл [45]
— звільнення від регламентованих церквою обов'язків у особливих випадках [44-1]
— розпорядження, управління [51]
диспензувати
Диспензува́ти:
— звільняти від дотримання будь-яких церковних приписів [55]
диспозиція
— Тут: розпорядження [XIX] Надвишка приходів банку обертається 1) 70% на помно ження, закладового капіталу, поки сей не дійде до висоти 2 000 000 зр.; 2) 30%: на утворення резервового фонду; коли капітал закладовий дійде до висоти 2 000 000 зр., то дальші щорічні надвишки будуть передані до диспозиції соймові [XIX]
диспонувати
Диспонува́ти:
— розпоряджатись (мати щось у своєму розпорядженні) [48]
— розпоряджатися [20;22;VII;XX] Диспонуючи «Зорею», тов. ім. Шевченка повинно було поперед всього прояснити собі, чия власність «Зоря», і умовлятись о ню попереду з Партицьким, a resp. зо мною, котрому вона зістала дарована [XX]
дистингований
Дистинго́ваний:
— витончений [19;VI]
— витончений в поведінці [VII]
— добірний, шляхетний [26]
дистинкція
Дисти́нкція:
— витонченість в манерах; уміння поводитись у товаристві [III;IV;21]
— витонченість, вишуканість [46-1]
— витонченість, вишуканість, елегенція [46-2]
— обізнаність з правилами поведінки в товаристві, гарна поведінка [19]
— обізнання з правилами поведінки в «товаристві»; гарна поведінка [VII]
— уміння поводитись у товаристві [18]
дитинярня
— дитинярня (375) — дитячі ясла; [MО,VI]
дифамація
Дифама́ція:
— знеславлення, публічне розголошування чуток, що ганьблять чию-небудь честь [47]
дихавиця
Дихави́ця, дихави́чний:
— астма [21]
— хвороба легенів (астма) [9;I]
дихавичний
Дихави́ця, дихави́чний:
— астма [21]
— хворий на задуху, астматичний [V]
дишель
Ди́шель:
— товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними [54]
дишло
Дишло:
— товста міцна жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней [52]
диюрна
Дию́рна:
— поденний кошт [44-2]
диюрніст
Диюрні́ст:
— канцелярист, писар [44-1;48]
ді
— власне, отже, мовляв [V]
діадема
Діаде́ма:
— тут: корона [55]
діакритичний
Діакри́тики, діакритичний:
— Діакри́тики або діакритичні знаки: надрядкові, підрядкові або середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою [47]
діарій
Діарі́й:
— щоденник [43]
діаспора
Діа́спора:
— розсіяння народу по різних країнах [29]
— У діаспо́рі: у розсіянні [34]
діатомея
— мікроскопічні водорості [XIX] Ми згадували вже про ті малесенькі животвори, зложені з одної клітини, різні бацили, бактерії, діатомеї, форамініфери та інфузорії [XIX]
діатриба
Діатри́ба:
— сувора, різка критика, памфлет [35]
діахиль
Діахи́ль:
— спеціальний пластир [20]
дігнати
Дігна́ти:
— зробити прикрість, неприємність, засмутити [14]
— «Дігнати» (зробити прикрість, неприємність, засмутити): «ніколи їм не дігнав ні непослухом, ні прикрим словом» (139) пояснено: «доганяти — дорікати, висловлювати догану», з двома помилками чи неточностями одночасно. Перша помилка полягає в неправильній формі неозначеної форми (доганяти зам. дігнати), друга — в невірному тлумаченні значення. Контекст виразно вказує, що тут не йдеться про дорікання чи висловлювання догани, хоч би лише тому, що непослухом не можна дорікати. Непослухом можна лише зробити прикрість, засмутити, опечалити. [MО,I]
дід
Дід:
— а) старець, жебрак; б) прислужник [II]
— тут: старець [18]
[ II, 355],[ VI, 162] (поль. арґот. dziad «те саме», дослівно «прошак») «поліцай»; [ОГ]
дідаскал
Діда́скал:
— учитель [54]
дідизна
дідизна (21, 438) – “спадщина”;
дідицтво
Діди́цтво:
— спадщина [VI;X]
— спадщина, маєток [1]
дідич
Дідич:
— поміщик [1;46-2;47]
— поміщик, великий землевласник [46-1;51]
— поміщик-дворянин, спадковий власник маєтку [44-2]
— землевласник [55]
дідичити
Діди́чити:
— панувати [42]
дідичний
Ді́дичний:
Ді́ди́чний:
— спадковий [51;IV]
— спадковий, отриманий у спадщину [45]
Діди́чні:
— (хвороби) — спадкові (хвороби) [32]
дідичність
— спадковість [XIX] Дарвін же показав, що движучою причиною тої еволюції в світі органічнім є боротьба за існування і випливаючі з неї появи: добір природний і половий, змінність і дідичність організмів [XIX]
дідівня
«поліційна вартівня»[ II, 15] (поль. арґ. dziadownia «те саме») [ОГ]
дїдівня — вартівня поліційна. Заведуть на дїдівню, кобзнуть там чи й не кобзнуть, тай по всій історії [ІФ-1902]
дідівський
— прохацький, жебрацький [XI]
дідне
Ді́дне:
— вдосвіта [1;X]
дідух
— сніп, який ставили в хаті напередодні різдва [VI,VII]
дідько
дідько: чортъ, домовой [ІФ,1890]
діецезія
Діеце́зія:
— єпархія, область, підпорядкована в церковно-адміністративному відношенні єпископові [46-1]
дієтарій
Дієта́рій:
— канцелярський писар [22]
— канцелярський писар з поденною оплатою [VII,VIII]
— канцелярський писар з поденною платою [VI]
дієцезан
Дієце́зан:
— єпископ [47]
дієцезія
Дієце́зія, діоцезія, єпархія:
— адміністративна церковна округа на чолі з єпископом [33,34]
— велика єпископська округа в західній церкві, єпархія [47]
— єпархія [39;II]
— єпархія, область, підпорядкована в церковно-адміністративному відношенні одному єпископові [46-2]
— єпископство, єпархія [48]
— єпіскопство [XX] релігійні корпорації (церкви, парохії, дієцезії )не можуть мати характеру публічного, урядового,— служителі церкви, попи, біскупи, не можуть побирати пенсій з публічного скарбу, а мусять жити або з власної праці, як усі другі обивателі, або з добровільних датків своїх вірних; [XX]
— територія, яка підлягає єпископському управлінню [37]
— церковна адміністративна одиниця на чолі з єпископом [44-2]
— церковна адміністративна одиниця, яку очолює єпископ [44-1]
— церковна адміністративна округа на чолі з єпископом [40]
— церковна територіальна одиниця, якою керує єпископ [51]
— церковний округ, що підлягав єпископському управлінню [35]
діздрити
Ді́здри́ти:
— доглядати, доглянути [12]
діздріти
Ді́здріти:
— добачити, угледіти, запримітити [14]
— діздріти (186) —добачити, пор. польськ. dojrzeć [MО,V]
діймаво
дійма́во: ощутительно, больно [ІФ,1890]
— боляче, дошкульно [I]
дії
— дії (360) < польськ. dzieje — історія [MО,V]
діктерійка
Дікте́рійка:
— анекдот [28;39]
Діл
— Діл (196) — гірський хребет [MО,V]
ділати
Діла́ти:
— впливати [51]
ділетка
Діле́тка:
— міра ваги – 25 кг, чверть корця [20]
дільний
Ді́льний:
— низький, ниций, підлий, негідний [1]
— смілий, відважний [XII]
— хоробрий [X]
— дільний (326) <польськ. dzielny— відважний [MО,V]
дільниця
—дільниця (156,165) —спеціальний вид огорожі. Слово дільниця зустрічається в V томі двічі в такому контексті: «От тепер Гутак дільниці городить» (156); «Се був присілок, відділений від самих Нагуєвич широким пасовищем, покритим декуди повз дільниці густим, у плота зависоким будаччям» (165). Словник Грінченка під дільницею (І, 391) подає аж чотири значення, з яких жодне не відповідає цьому контекстові. Для інтерпретації дільниці у Франка треба виходити із значення, поданого в словнику Желехівського (І, 185):1) зовнішня огорожа довкруги села або селянського двора; 2) межа; 3) (про землю) частина, ділянка. Усі ці значення зустрічаються в бойківському діалекті, іноді ще в більш вузькому, специфічному значенні. Так, дільниця на Бойківщині може ще означати: 1) ділянку землі, яку батько передав своїм дітям на власність; 2) частину огорожі довкола церкви або кладовища, яку з доручення громади мав зробити окремий селянин. Ці значення дільниці досі ніде не відбиті, і тому варт про них згадати в зв’язку із значенням цього слова у Франка. З уваги на багатозначність бойківської дільниці важко сказати, яке із згаданих значень лежить в основі цитованого контексту. У першому реченні вона, здається, означає поле, земельну ділянку, в другому — огорожу довкола пасовища. Остаточно сумніви можна вирішити в селі Івана Франка шляхом опиту представників старого покоління. [MО,V]
дімінуенди
— ослаблення, спадання [XVI] Музик розібрав би сей мотив на музикальні часті: якусь основну, поважну молодію, до котрої зненацька домішуються плачливі, аж крикливі ноти, є там обривок якоїсь радісної мелодії, і знов поворот до основної сумовитості, і, вкінці, безнадійність зазначив би дімінуендами [XVI]
дістанс
Діста́нс:
— дистанція [3]
дістоді
Дісто́ді:
— справді, дійсно [16]
— мовляв; наче, справді, дійсно [VI]
дістодіто
— мовляв; наче, справді, дійсно [VI]
— мовляв, так начеби, справді, дійсно [V]
— нібито так, мовляв [X]
дісто́діто: дескать [ІФ,1890]
дістодьто
Дісто́дьто:
— мов, мовляв, нібито так [XI]
— нібито так, мовляв, мов насправді [1]
дістодь-то
Дісто́дь-то:
— мов, мовляв, нібито так [2]
дістон
— дисонанс, дисгармонія [XIII]
дістоть-то
достоту, то ніби так, Дістоть то: годуйте поки молодий. [Звн 306]; [ВЛ]
діткливо
Діткли́во:
— прискіпливо, дошкульно, гостро [20]
дітський
Ді́тський:
— дитячий [54]
діурніст
— службовець з поденною платою [VI]
Діурні́сти:
— службовці з поденною платою [29]
діюрнист
Діюрни́ст:
— початкуючий чиновник, писар з поденною оплатою [46-2]
— початкуючий чиновник, писарчук [46-1]
діюрніст
— Канцелярист, писар [XX] Я ще їх не бачив, тільки чув від одного нотаріального діюрніста, котрий мав їх при протоколядії нотаріальній під руками, що статути уложені дуже хитро і що директор буде скуб робітників [XX]
діяхіль
— спеціальний, особливий пластир [II]
длобливість
Длобли́вість:
— настирливість [6]
для
— Тут: до [XIX] Пошанування для життя співгромадян, для їх особистої власності, почуття свого обов'язку, любов для своєї родини,— всі ті привички та чуття, що суть основою суспільного життя і тепер можуть уважатися вродженими чоловікові, виробилися аж з часом, по довгім і важкім розвитку, в початках дружного життя людей і утвердились відтак в людській натурі природним добором [XIX]
Для чого:
— чому, через що [II]
Для того, для чого:
— тому, чому [V]
Для того:
— тому; для чого: чому, через що [III]
— через те; тому [VII]
— в окр. випадках: тому що [52]
для за́бору :
— для того, щоб загарбати [XI]
дневник
Дневни́к:
Дне́вник:
— газета щоденна [IV]
— щоденна газета [21;47;I]
Дневники:
— щоденні газети [VI,VII]
дневникарство
— газетярство [IV]
днесь
— сьогодні, тепер [XI]
— сьогодні [IV]
сьогодні, Був у нас мужик колись... Днесь такі перевелись, [Звн 198]; [ВЛ]
до розпуку
— до розпуку реготатися (198)—сміятися до упаду, пор. польськ. do rozpuku [MО,V]
доборовий
Доборо́вий:
— добірний [9]
добра
До́бра:
— маєтки [46-2]
— поміщицькі маєтки, велике господарство [16]
— шляхетські, церковні або державні маєтки в Галичині за часів Австро-Угорської монархії [44-2]
— маєтки; До́бра інститу́тські — майно установ; До́бра камера́льні — земельна власність держави; До́бра публічні — громадські маєтки [46-1]
— добра інститутські: майно установ [XIX] Те джерело доходів було дуже значне в Вел. княз. краківськім, бо в часах краківської Речі Посполитої всі селяни в добрах публічних та інститутських зістали очиншовані [XIX]
— добра камеральні: власність, майно держави [XIX] Що хто хоче, нехай і розуміє собі під джерелами крайовими: добра камеральні й скарбові доходи, чи що-небудь інше [XIX]
— добра публічні: майно громадське [XIX] Те джерело доходів було дуже значне в Вел. княз. краківськім, бо в часах краківської Речі Посполитої всі селяни в добрах публічних та інститутських зістали очиншовані [XIX]
Добра є:
— нехай і так; і кінець [V]
довбанці
До́вбанці:
— взуття, видовбане з дерева [1;X]
довгий
— як довгий: на весь зріст [VI]
довідний
Дові́дний:
— переконливий [46-2]
довідно
— докладно [XII]
довмору
— утомившись, уморившись до смерті [X]
доводити
Доводити:
— командувати, керувати [10]
довпів
Довпі́в:
— до половини [52]
до'впів
До'впів:
— наполовину [16]
доганяти
Доганяти:
— в окр. значенні: докоряти, висловлювати догану [52]
— дорікати, висловлювати догану [I]
— «Дігнати» (зробити прикрість, неприємність, засмутити): «ніколи їм не дігнав ні непослухом, ні прикрим словом» (139) пояснено: «доганяти — дорікати, висловлювати догану», з двома помилками чи неточностями одночасно. Перша помилка полягає в неправильній формі неозначеної форми (доганяти зам. дігнати), друга — в невірному тлумаченні значення. Контекст виразно вказує, що тут не йдеться про дорікання чи висловлювання догани, хоч би лише тому, що непослухом не можна дорікати. Непослухом можна лише зробити прикрість, засмутити, опечалити. [MО,I]
догідний
Догі́дний:
— придатний на що-небудь [43]
доглупатися
Доглу́патися:
— додуматися [V]
— доміркуватися [18;III]
— здогадатися [54]
доглу́патись: уразумѣть, добраться до смысла [ІФ,1890]
догонити
— (стравою): дорікати [IV]
догурити
Догу́рити:
— допекти, дошкулити [21]
— допекти [IV]
доживотний
Доживо́тний:
— пожиттєвий [54]
докапарити
Докапа́рити:
— з бідою докінчити [IX]
— насилу докінчити [24]
доклад
На докла́д :
докладно, в подробицях [52]
доконатися
— доконатися (226) — переконатися [MО,V]
докрихти
зовсім, комплетно, Хотів., докрихти розбити ненависні громадські порядки. [ЗБ 69]; [ВЛ]
доксологія
Доксоло́гія:
— поучення, моралізація; виклад поглядів давніх авторів [34]
докторат
— науковий ступінь [III]
долегливість
Доле́гливість:
— болячка [16;40]
— страждання [VI]
Доле́гливості:
— клопоти, нездужання [24]
— долегливість (173) < польськ. dolegliwość — біль, хвороба [MО,V]
доли
До́ли:
— низинні райони [16]
долина
«кешеня»[ II, 15] (з поль. арґот. dolina «те саме») [ОГ]
ходаки з долин висмикують: портмоне з кишенїв витягають, т. є. крадуть. По містї тротоарами ходять та ходаки з долин висмикують — велика штука! [ІФ-1902]
долів
— додолу, вниз [VIII]
долів (21, 388) – “вниз”; [ІЦ-2006]
долівка
Долі́вка:
— тут: низ, долина, діл [8]
долман
Долма́н:
— плащ-пелерина [51]
долягати
Доляга́ти:
— докучати [IV]
— заважати, перешкоджати, непокоїти [27]
дольман
Дольма́н:
— куртка [13]
домен
Доме́на, доме́н:
— особисте земельне володіння [25]
— певна ділянка, царина, галузь [33]
— тут: особисте земельне володіння [51]
домена
Доме́на, доме́н:
До́мена:
— визначальна риса, основна властивість (стіснює його домену — обмежує його властивість) [32]
— галузь [XVI] Правда, все те тепер є доменою властивої психології, а для естетики лишилася тільки та спеціальна частина, що відноситься до краси чи то в природі, чи то в штуці [XVI]
— галузь, ділянка [31]
— ділянка [34]
— певна ділянка, царина, галузь [33]
— тут: особисте земельне володіння [51]
доместикальний
Доместика́льний:
— домашній, господарський, для внутрішніх потреб (фонд) [44-2]
домів
додому, З Відня пішки йшов назад домів. [Звн 332]; [ВЛ]
домініальний
— домініальна юрисдикція: право великої земельної власності [XIX] Мужик нерадо підлягав домініальній юрисдикції і, маючи собі запевнену протекцію уряду, удавався до нього з тисячними скаргами на панів; скарги ті дуже часто доводили до процесів, а коли й не доводили до них, все-таки псували ще дужче справу шляхти, котра, маючи в своїх руках безпосередню зверхність над мужиком, мстилася на нім за те, що жалувався перед окружним комісаром [XIX]
домінійний
Доміні́йний:
— той, що має або опікає велике земельне чи лісне володіння [37]
домінікальний
домініка́льний:
— панський [46-2;46-1]
— Грунти́ домініка́льні: підданські землі в Австро-Угорщині, якими на правах повної власності володіли поміщики, духовенство й міста за доби феодалізму [44-2]
домініка́льні папери: папери, що стосуються панських маєтностей [22;VI;VII]
домінія
Домі́нія:
— велика земельна власність в період феодалізму [44-2]
— великий спадковий маєток [46-2]
— маєток, володіння [47]
— поміщицька садиба [48]
— поміщицький маєток [46-1;XIX] Бо доки домінії,— пише дослівно наш реформатор, — будуть мати так багато ланів до оброблювання, як мають досі, доки піддані будуть змушені весь рік відбувати панщизняні дні, то ніяк не можна буде захистити їх від утисків шляхти та панів, що здавен-давна напоєні тою препоганою (iniquissima) думкою і часто звикли говорити, що душа підданого належить богу, а тіло і все добро пану [XIX]
— форма власності (вотчинної, церковної, державної) в період феодалізму, що поєднувалась з уособленою владою шляхти, церкви, держави (в королівщинах); в Галичині домінікальну владу пана присвоїла з 1784 р. держава [44-1]
— домінії: Поміщики [XX] Може, буде тобі цікаво дізнатися, що тут між паперами господарськими старого Федор. я найшов багато цікавих документів з кінця XVIII і початку нового віку до історії економічних відносин Галичини, а попереду всього докладний інвентар Ключа Грималівського (30 сел і 4 містечка) з р. 1800, котрий сам собою становить том in folio около 500 сторін і котрий я переписав, звісно не назви, але суми і нотатки, дальше кілька пізніших інвентарів і в кінці акти, скарги, угоди, резолюції з кількох процесів підданських супроти домінії , котрі при помочі моїх трьох секретарів (між ними одна панночка) зістали вже майже всі переписані, в кінці цілу пачку циркулярів з р. 1846 і 1848, кидаючих на ті часи також досить нового світла [XX]
домородний
Доморо́дний:
— доморослий; тут: власний, такий, що не характеризується високими, позитивними якостями [55]
донація
Дона́ція:
— грошова сума або земельні добра, надані за заслуги, виконання певної функції, даровизна [44-1]
дондеже
— доки, доки не [XI]
донеслість
Доне́слість:
— вага, значність [II,IV]
— важливість [46-1;46-2;54]
— важність, визначність [XII]
— далекосяжність, важливість [19;VI;VII]
— значимість [44-1]
доосів
— додому, вниз [V]
доочне
Доо́чне:
— наочне [45]
допантрувати
допантрувати: присмотрѣть [ІФ,1890]
доперва
— щойно, тепер тільки [IV]
— щойно, тільки що [V]
— щойно [VI]
допімнутися
— вступитись за кого; [V]
— домогтися, домагатися, добиватися [XI]
— Невірно викладене також допімнутися. Воно пояснене словом «вступитися за кого» (483). Контекст вказує на інше — «зажадати, заявити претензії»: «Що робітники можуть яким-небудь способом перебуркати їм їх плани і допімнутися... і свого кусника» (371). Правильно зате це слово викладене у словнику Желехівського: «допоминатися чого, о що etw. fordern; за ким jmds Recht fordern» (І, 198). І тут редакція не помітила різниці в керуванні, сплутуючи допімнутися за ким з допімнутися чого, і в результаті, замість пояснити, затемнила контекст. [MО,V]
допоки
поки, як довго, А пок зійти ще сонце мусить, хопта пшеницю здусить. [Звн 190]; Дістоть то: годуйте, допоки малий. [Звн 306]; [ВЛ]
допоминатися
— домогтися, домагатися, добиватися [XI]
— домагатися [V]
допроїтися
— допріти (про кашу), доваритися (Ів.Фр.) [I]
допроі́тися: допрѣгь (о кушаньяхъ) [ІФ,1890]
доразу
— зразу, цілком, повністю [II,IV]
доривковий
— уривочний, випадковий [III]
доробкович
— скоробагатько, вискочка [IV]
дорожка
Доро́жка:
— довгий віз без кузова з переднім і заднім місцем для сидіння, що поєднуються поздовжними брусами [51]
— міський найманий екіпаж [VI,VII]
— повозка [IV]
дорожний
для подорожі, (реґіоналізм) Складаючи в невеличкі дорожні бисаги печене м'ясо, [ЗБ 16]; [ВЛ]
досадливий
— виразний, докладний, чіткий, ясний [V]
досадний
— виразний, переконливий [II,IV]
— виразний, докладний, чіткий, ясний [V]
досадніше
— виразніше, переконливіше [XIX] Чи могла римська дволичність показатися досадніше, як в тій енцикліці і рівночаснім кирило-мефодіївськімі празнику [XIX]
досадно
Доса́дно:
— виразно [46-2]
— виразно, яскраво [46-1]
— гостро; неприємно; виразно [VI;VII]
— переконливо [I]
досвідний
— досвідний (23) — досвідчений; [MО,VI]
досвідчити
— досвідчити (171)—зазнати, відчути [MО,V]
досолити
«докучити»[IV, 487] [ОГ]
достави
Доста́ви:
— військові постачання [1]
достарчати
Достарча́ти:
— доставляти, постачати [54]
достойник
Досто́йник:
— висока своїм становищем людина [V]
— особа, що має вищий духовний, військовий чин або займає керівну урядову посаду [44-2]
достотний
Досто́тний:
— певний, точний [5;7]
достотну
— достотну (351) — докладно [MО,V]
доступався
— додумався [XIX] Певно, що так, беручи на простий хлопський розум, не швидко би чоловік до такої штуки доступався [XIX]
дотак
— досі [IV]
дотикальний
— тут: відчутний [XIX] Однако ж в послідніх роках 70-х літ почали в краю і в соймі щораз сильніше одзиватись голоси про потребу рятування також селянства, а головно лихва і господарка банку рустикального, яко дуже дотикальні , а в нічим інтересам більших посідателів ріллі не суперечні, причини упадку сього селянства стягнули на себе головну увагу [XIX]
дотинок
— ущипливе слово, тон [V]
Доти́нки:
До́тинки:
— кепкування [16]
— уразливі слова, докори [I]
— шпигання (словами) [9;II]
до́тинки: колкости [ІФ,1890]
дотиск
— гніт; біль [I]
дотисок
— дошкульність, біль, страждання [VI]
— дотисок (169)—дошкулювання [MО,V]
дотичний
— відносний, про якого саме мова, якого це торкається [IV]
дофторь
дофторь (21, 437) – “лікар”; [ІЦ-2006]
доходження
Доходження:
— дізнання, розслідування [44-1]
дохрапатися
— придбати з трудом, осягнути щось [I]
драб
Драб, драбу́га:
— голодранець [52]
— босяк, голодранець, ледащо [III]
— голодранець, здоровило [4]
— голодранець, ледащо, злодій [17]
— голодранець, ледащо, злодюга [VI]
— голодранець, обірванець [XI]
— голодранець, босяк, ледащо [II]
— голодранець, також: здоровило [XII]
— гультяй, голодранець [IX]
— драбуга, волоцюга, ледар [25]
— ледар, волоцюга [13]
— ледащо, волоцюга [21]
— ледащо, голодранець [23]
— ледащо, гультяй [V]
— обідранець, босяк [12;I]
— обірванець, босяк; вживається також як лайливе слово [54]
— ледащо, босяк, голодранець [IV]
драбант
— охоронець особи в часи середньовіччя [XII]
драбжа
— голодранець, обірванець [XI]
драбинка
Драби́нка:
— ясла [1]
драбуга
Драб, драбу́га:
— волоцюга, ледар [5;7]
— волоцюга, пройдисвіт [20]
— голодранець [52;VII]
— голодранець, гультяй [44-2]
— голодранець, здоровило [4]
— каналія, прохвост [XIX] Там представлено того драбугу-агента, про якого тут мова, ось якими цифрами: «В р. 1859 було в Галичині 799 783 оподаткованих грунтових господарств, а в р. 1892 було їх уже 1 420 000, так що можемо надіятися скінчити ХІХ-те століття з двома мільйонами грунтових господарств [XIX]
— ледащо [2]
— ледащо, голодранець, здоровило [14]
— тут: ледар [51]
— босяк, голодранець, ледащо [III]
— голодранець, босяк, ледащо [II]
— голодранець, ледащо, злодюга [VI]
— голодранець, також: здоровило [XII]
— ледащо, босяк, голодранець [IV]
драглі
Дреглі́, драглі:
— холодець [52]
дралювати
Дралюва́ти:
— бігти [2;XI]
— бігти, податися бігцем [XII]
драндига
— шкапа [XII]
драниця
драни́ця: доска непиленная, но колотая съ помощыо клиньевъ [ІФ,1890]
драпак
— лісова ожина [IV]
драпаковий
— драпаковий (118)—ожиновий [MО,V]
драперія
Драпері́я:
Драпе́рія:
— завіса з тканини, зібраної в складки [51]
— ширма [27]
драпічка
— здирник, хабарник [VII]
драпцювати
Драпцюва́ти:
— втікати [51]
драстичний
Драсти́чний:
— гострий, сильнодіючий [48]
— дразливий [29;43;XVI] А втім, щоби не шукати далеко, вкажу на один доволі драстичний примір [XVI]
— відразливий [41]
— грубий, вульгарний [32]
— дратуючий, той, що сильно діє [35]
— крутий, суворий [46-2]
— ризикований [47]
— рискований, сильнодіючий, крутий, суворий [46-1]
— різкий, дражлиний, роздратований [53]
— різкий, дратівливий [44-2]
— різкий, роздратований [44-1]
драча
Дра́ча:
— здирство, тяганина, податок [45]
— несправедливі данини, податки, здирства [X]
Дра́чі:
— непомірні податки, здирства [1]
— побори, податки, здирства, тяганина, сварки [3]
драчка
Дра́чка:
— форма оббирання, здирства [44-1]
— дрібні здирства [V]
дрегіт
Дре́гіт:
— судорога, тремтіння [5;7]
дреглі
Дреглі́, драглі:
— холодець [52]
— хлопець [??][XI]
дрекіл
— («з оружіем і дрекольми»): палка, дрючок [XI]
— ломака, дрючок [XII]
дрекілля
Дрекі́лля:
— дрючок, кілок [9]
дреколіє
Дреко́ліє:
— друччя (церковносл.) [52]
дреколля
Дреко́лля:
— дрюки, кілля [1;X]
дреліх
Дре́ліх:
— дешева тканина [13]
дрени
Дре́ни:
— дренажне устаткування [44-2]
дреньчати
дреньчати: бреньчать [ІФ,1890]
дриглі
Дриглі́:
— холодець [54;XII]
дриголіти
— дрижати, трястися (з холоду) (Ів.Фр.) [I]
дриголі́ти: трясться, дрожать [ІФ,1890]
дримба
— примітивний музичний губний інструмент у вигляді малої залізної підкови з сталевою пружинкою [IV]
дріб
Дріб:
— домашня птиця [9;18;III]
— дрібна домашня птиця [VII]
— дрібнота, дрібне птаство, пташенята [39]
дрібочку
— трошечки [I]
дробина
— дрібна птиця [III]
дрохочучи
Дрохо́чучи:
— розтрощуючи [16]
другого
другого бити: знач. буде бити друга година. Кажуть, що о першій будуть на місці, а отеє вже швидко другого битимуть [ІФ-1905]
друхнути
Дру́хнути:
— з тріскотом упасти [XIII]
— упасти [2]
друхотати
Здрухота́ти, друхота́ти:
— валити, трощити [10]
— з тріском ламати, нищити [II]
— звалити, трощити в друзки, стерти на порох [12]
— ламати [13]
— ламати, трощити, розшматовувати [1;X]
— ламати, трощити, шматувати [8]
— ламати, трощити; гриміти [51]
— розтрощувати [VI]
друхотіти
розторощувати, розшматовувати, Так наші кулі стелють їх, друхочуть. [Звн 170]; [ВЛ]
дуаліст
Дуалі́ст:
— прихильник філософського вчення, за яким в основі всесвіту лежать два первені: духовний (ідеальний) і тілесний (матеріальний) [54]
дубельт
Ду́бельт:
— подвійний, удвічі [23]
— подвійний [VI,VII,IX]
дубельтівка
Дубельтівка:
— рушниця з двома дулами, двостволка [V]
— рушниця з двома стволами, двостволка [22]
— рушниця і двома дулами, двостволка [VI]
дубельтова
— подвійно [XII]
дуби смалені плести
Мандро́ни плести:
— говорити нісенітниці [1]
дуби смалені плести:
говорити дивовижні речі [III]
дубина
Дуби́на:
— дубовий ліс [25]
дубінка
— кубелечко у вигляді кульки, яке робить комаха на дубовім листі [IV]
дубова
— Дубова каша: тверді ячмінні крупи [X]
дубова каша: «логаза»[ IV, 482], дубова зупа: «юшка з логазою»[ VI, 162] [ОГ]
дуда
дуда (21, 429) –“дудка”; [ІЦ-2006]
дудка
Ду́дка:
— дрібна монета (2 австрійські крейцари) [51]
дудніти
дудні́ти: гудѣть, издавать глухой звукъ [ІФ,1890]
дудок
Ду́дха, дудо́к:
— австрійські 2 крейцари; ані дудка: ні копійки [XII]
— дрібна монета (два австрійські крейцари) [4;52]
ду-ду
ані ду-ду: не обращать вниманія [ІФ,1890]
дудха
Ду́дха, дудо́к:
— дрібна монета (2 австр. крейцери) [52]
дука
ду́ка:
— багач [53]
— багач, багатій [51;52]
дукат
Дука́т:
— давня монета, червінець [IX]
— золота європейська монета, в Речі Посполитій карбувалась з 1528 р., в Австрії з 1753 р.; вартість дуката змінювалась в залежності від зміни ціни золота і срібла [44-1]
— золота монета; в Речі Посполитій карбувалася з 1528 р.
— стара золота монета, червінець [VI;VII]
дукач
— золота монета [XI]
дундер
Ду́ндер:
— грім [2;4]
— грім; хай дундер свисне!: хай грім поб'є! [XII;XIII]
дур
Дур:
— (черевний) тиф [VI]
— черевний тиф [21]
дуриця
Дури́ця:
Ду́риця:
— дурман, вид блекоти [1]
— отруйна рослина (блекота) [14;V]
— отруйний бур'ян, дурман [2]
— отруйний бур'ян [XIII]
— рослина дурман, вид блекоти [X]
дурійка
дурі́йка:
— вид бур'яну [53]
— однорічна рослина з остистими квітами, росте в ячмені й вівсі, отруйний будяк [IV]
— отруйна рослина (блекота) [V]
дутки
— австрійські монети вартістю 2 коп [II]
дуфати
Дуфа́ти:
Ду́фати:
— вірити, надіятися на щось [26]
— думати, надіятися, покладатися на щось [1]
— думати, покладати надію [43]
— мати довір'я, покладатися на когось, на щось [47]
— надіятися, бути впевненим [46-2]
— надіятися, покладатися на когось або щось [2;33]
— надіятися, покладатися на щось [X]
— надіятися [34]
— покладатися на когось, на щось [3]
— покладатися на що [V]
— уповати, надіятися [52]
дуфать
Дуфа́ть:
— мати довір'я, покладатися на когось, на щось [12;XI]
дучка
Ду́чка:
— дірка, нора [22;VIII]
— отвір [12]
дюгати
— штовхати [V]
дюгувати
Дюгува́ти:
— штовхати [14;I]
дяга
Дя́га:
— щось величне [48;XX] Нині або завтра надіюся скінчити сесю штуку,— треба буде відтак переглянути і поправити дещо, а вийде дяга цікава [XX]
дяківка
Дяківка:
— подяка [47]
дяс
— чорт [II]
27.08.1995