Словничок з творів Івана Франка (г)

габа
— покривало [VI]

габілійчик
Габілі́йчик:
— претендент на певну наукову посаду або наукове звання [31]

габілітація
   Габіліта́ція:
     — доведення права на самостійну діяльність в галузі науки та викладання в університеті [39]
     — захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [27;41;49]
     — захист наукової роботи, що дає право читати лекції в університеті [31]
     — іспит на право викладання в університеті [29]
     — складання іспиту на право викладати в університеті [46-2]

габілітуватися
   Габілітува́тися:
     — захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [49]
     — захищати наукову роботу, що дає право читати лекції в університеті [I]
     — проходити перевірку, складати екзамен на право викладання в університеті [43]
     — складати іспит (захищати наукову працю) на право викладати в університеті [38]
     — тримати конкурсний іспиті [XX] Ягич радить габілітуватися у Львові на доцентуру слов'янських літератур, та я боюсь, що часу потрачу на роботу, а до доцентури мене не допустять, та й доцентура також хліба не дасть [XX]

габіт
— монаша ряса [II]

габлот
Габло́т:
— шафа для книжок, дрібні предмети [49]

гавган
   Гавга́н:
     — шибеник, бешкетник [15]
     — шибеник [I]
     — «Гавган» (мерзотник, негідник, шельма з польського galgan, а це з німецького Galgen) пояснене словом «шибеник», що відповідає етимології слова (Galgen=шибениця). Але на польському грунті воно давно змінило значення на «шельму» і з таким значенням було запозичене в західних областях України. Та й текст Франка не дає підстави тлумачити «гавган» як «шибеник»: «та він, гавган один, гроші бере, а на хорого подивитися не хоче!» (216). [MО,I]

гавгило
— зневажлива назва селянина (від Гаврило) [I]

гавенда
Гаве́нда:
— жвава розповідь, літературний жанр, поширений у польській літературі [31]

гавра
   Га́вра:
     — звіряче лігво, барліг [20;22]
     — звіряче лігво [III,IV]
     — зимове ведмеже лігво [9;VI,VII]
     — зимове логовище ведмедя [X]
     — лігво звіра, барліг [1]
     — лігво [XII]
     — логовише, лігво [5;7]
     — рот (зневажливо) [I]
   Га́ври:
     — берлоги, нетрі [16]
     гавра (22, 497) – “звіряче лігво, барліг”; [ІЦ-2006]

гавран
Гавра́н:
— ворон [42]

гаврон
— гаврон (345) < польськ. gawron — гайворон [MО,V]

гагілки
— весняні забави та співи [V]

гадання
   Гада́ння:
     — базікання [X]
     — балаканина, базікання [1]

гадра
— злюща, сварлива баба [V]

гажа
Га́жа:
— оклад [28]

газардовий
   Газа́рдовий:
     — азартний [35]
   Газардо́ва:
     — азартна [12]

газда
   Га́зда:
     — господар, хазяїн [44-1;II;IV,VII-IX]
     — господар [VI]
     — хазяїн, господар [V]
     — хазяїн, господар, хазяйка, господиня [XI]

газдиня
— хазяїн, господар, хазяйка, господиня [XI]

газдівство
   Га́здівство:
     — господарство [44-1]
     — хазяйство, господарство [I]

газдувати
— господарювати [IV]

газуза
Газу́за:
— тут: лихо, кара [23]

газъфулакия
Газъфула́кия:
— див. азофулакія [39]

гайдук
   Гайду́к:
     — панський челядник [II]
     — прикажчик, панський слуга [44-2;XIX] Ну, адже ж знаєте добре,— докинув Олекса,— що як возите на жупу дрова і дасть вам гайдук квиток, то той квиток сам ще менше варт, ніж сей банкнот,— а прецінь прийдете до ліверанта, дасте квиток, а він вам за нього три ринські! [XIX]

гаївка
   Гала́гівка, гаї́вка:
     — весняна гра і пісня в цій грі [29]
     — весняні розваги, пісні в святкові дні [IX]

гаківниця
   Гаківни́ця:
     — довга рушниця [XIX] Піддані містечка Товсте, на підставі привілею, даного їм д. 28 червня 1720 р. Адамом Миколаєм Сенявським, були увільнені від роблення панщини, але замість панщини повинні були удержувати гармати і гаківниці [XIX]
     — довга фортечна рушниця [44-2]

галабурда
   Галабурда́:
   Галабу́рда:
     — 1) бешкетник, скандаліст; 2) бешкет, скандал [47]
     — бешкет [4;20;25;33;35;44-2;II,IV,XII]
     — Галабу́рди робити: бешкетувати [53]

галабурдник
галабу́рдник: буянъ [ІФ,1890]
— бешкетник [II]

галагівка
— весняні розваги, пісні в святкові дні [IX]

галай
   Гала́й:
     — дурень [5;7]
     — крикун [XII]
     — халамидник [23]

галайкати
гала́йкати: горланить [ІФ,1890]

галайкотати
— галайкотати [14, с. 257] – “галасувати, верещати” [СБГ, І, с. 158]; [ІЦ-2009]

галайкотіти
   Галайкоті́ти:
     — горлати, вигукувати (Ів.Фр.) [I]
     — горлати, вигукувати [14]

галайстра
— збіговище, юрба [VI]

галаївка
   Галаївка:
     — весняна гра, розвага [23]
     — весняні розваги, пісні в святкові дні [IX]

галакати
Гала́кати:
— безладно кричати [6]

галапас
   Галапа́с:
     — дармоїд [13;22;35;37;47;51;52]
     — несерйозна людина, верхогляд, дармоїд [45]
     — паразит [IV]

галатим
Галати́м:
— галатин, галайко [4]

галган
Га́лган:
— негідник, пройдисвіт [48;XX] Мене і П-а узиває галганами,— розшивається за тими 10 гульд., що-м винен жидові,— посилала жичити до Ільницького і т. д [XX]

галех
Га́лех:
— уніатський піп [1;2;X]

галюкати
— кликати, перекликуватися [VI]
перекликувати(ся), В ярах і дебрах галюкають рубачі. [ЗБ 9]; [ВЛ]

галя
   Га́ля:
     — полонина [25]
     — тут: зала [51]

галябарда
— сокира на довгім топорищі [IV]

галякати
— горлати, кричати [II]

галярета
   Галяре́та:
     — желе, кисіль [18]
     — сорт желе [II]

гальба
   Га́льба:
     — (пива) півлітра [VI]
     — (пива): півлітровка [VII]
     — кухоль, півлітра [VIII]
     — півлітра, бокал, кухоль [V]
     — півлітра; тут: кухоль [20]
     — півлітрова склянка (Ів.Фр.) [I-IV]
     — півлітрова склянка, кухоль [21]
     — півлітровий кухоль [15;17;18]
     — півлітровий кухоль для пива [22]
   га́льба: изъ нѣм. Halbe NB. Liter — поллитра [ІФ,1890]

гальовий
   Гальови́й:
     — урочистий [47]
     — гальовий (162) (про одяг)—парадний, пор. польськ. galowy [MО,V]

галь-паль
   Галь-паль:
     — на швидку руку [XII]
     — не роздумуючи [5;7]

гамалик
   гамали́к:
      «потилиця»[ VI, 142] (вираз, знаний і Кулішеві в тому ж значенні, асоційований з укр. гамати й ликати, хоч первісно, мабуть, пов'язаний з осман. hamal «носій тягарів») [ОГ]
     — Заїхати по гамали́ку: дати по шиї [19]
     — дати по гамалику (142)—дати ляпаса; [MО,VI]

гаман
Га́ман:
— збити, як гамана: сильно бити, на ніщо збити [1;X]

гамарня
   Гама́рня:
     — металоплавильна майстерня [41]
     — металотопний завод [4;XII]

ганделес
   Га́нделес:
      «дрібний перепродувач проношеного одягу»[ VI, 152] (від вигуку їдіш handele! hendele! з нім. Handel «торгівля», яким ці міняйли скликали по кам'яницях зацікавлених продавців і покупців) [ОГ]
     — лахмітник, скупщик старих речей [17]
     — покупець старих речей [VI]

гантелити
   Ганте́лити:
     — ганьбити, лаяти [14;V]
     — лаяти [I]

ганьбити
ганьби́ти: ругать [ІФ,1890]

гараздовий
Гара́здовий:
— азартний, запальний [47]

гарак
— ром [III]

гарасівка
   Гарасі́вна:
     — стьожка [14]
     — стьожка, звичайно червона, з грубої вовни або верблюжої шерсті [IV]

гаратати
   Гара́тати:
     — бити [III]
     — періщити [24]

гарач
   Гара́ч:
     — данина (ханові) [43]
     — данина [51;52]
     — данина ханові [53]
     — данина, податок [35]
     — данина, подать (султанові) [42]
     — податок, данина [45]
     — податок, який виплачували немагометани в Туреччині [30]
     — хабар [13]

гарбарня
   Гарба́рня:
     — шкіряний завод [21;IV,V]
     — шкірообробний заклад [44-1]
     — шкірянообробне підприємство [44-2]

гарбарство
Гарба́рство:
— обробка шкіри [44-1]

гарбовання
Гарбова́ння:
— обробка шкур, чинбарство і кушнірство [3]

гарець
   Га́рець, горець, гарнець:
     — міра місткості, становить 3- 4 літри [22]
     — міра об'єму сипучих тіл, приблизно 3,28 літри [46-1]
     — міра сипких або рідких тіл, що дорівнює 3,28 літра; посудина, що вміщує таку кількість речовини [44-1]
     — давня міра сипучих або рідких тіл; галицький гарнець дорівнював 3,85 літра [44-2]

гаріти
Гаріти, гарува́ти:
— тяжко працювати [12]

гарматура
— тут в розумінні: зброя, озброєння [XII]

гармідер
гармі́дер: шумъ, галдѣнье [ІФ,1890]

гармонді
Гармо́нді:
— друкарський шрифт [48]

гармондовий
Гармо́ндовий:
— Гармо́ндовий а́ркуш: аркуш друкарського набору шрифтом типу гармонт чи гарамон (шрифт, близький до сучасного корпусу) [38]

гарнець
   Га́рець, горець, гарне́ць:
     — міра (3-4 літри) [VI;VII]
     — міра місткості, становить 3- 4 літри [22]
     — міра об'єму сипучих тіл, приблизно 4 літри [46-2]
     — міра об'єму сипучих тіл, приблизно 3,28 літри [46-1]
     — давня міра сипучих або рідких тіл; галицький гарнець дорівнював 3,85 літра [44-2]

гарнітур
— костюм [VII]

гарувати
   Гаріти, гарува́ти:
   Га́рувати:
     — важко працювати [10;24;26;IX]
     — терпіти, страждати [20]
     — тяжко працювати [12;42;III;XIX] Мушу тяжно гарувати, аби заробити ті гроші, бо дохід із поля не дає мені ніколи стільки чистого зиску, хоч уже від 15 років не п'ю горілки [XIX]
     — тяжко, без відпочинку працювати; запитувати (ціну, винагороду) [44-2]

гатьта
     — цабе! (ліворуч) [IV]
     — гатьта!: вліво! (вигукують візники до коней) [XII]
     — Гатьта! (вигук тільки на коней: «праворуч!», пор. словник Грінченка, т. І, стор. 266, словник Желехівського, т. І, стор. 134) редакція пояснила як «цабе! (ліворуч)» (528). Цабе!, згідно з словником Грінченка» стосується тільки волів і значить «праворуч!», а пояснення вважає його синонімом ліворуч і стосує до коня. Одним словом, усе переплуталось: воли з кіньми, ліворуч з праворуч. Результат — нісенітниця. [MО,IV]

гаусюд
Га́усюд:
— галицький єврей [44-1]

гах
Гах:
— бахур, залицяльник [8]

гаці
Га́ці:
— штани [37]

гачі
   Га́чі:
     — штани із доморобного сукна [7;5]
     — штани [2;XIII]

гбур
— простак, грубіян [III]

гвер
   Гвер:
     — гвинтівка, рушниця [1]
     — рушниця, гвинтівка [V]
     — гвинтівка [X]
     — рушниця [13;14;22;26;46-1;46-2;IV,VIII]

гди
Гди:
— коли [30]

гдиби
Гди́би:
— коли б [30]

гебан
   Геба́н:
     — дерево темного кольору, вживане для розкішних виробів [XII]
     — ебоніт, тут: гебанове, чорне дерево [12]

гебраїка
Гебраїка:
— давньоєврейська мова [21]

гебраїст
Гебраї́ст:
— учений-знавець древнєєврейської мови і літератури [47]

гебрейський
   Гебре́йський:
     — давньоєврейський [36]
     — єврейський [54;42;51]

гевал
Ге́вал:
— грубіян [41]

гевулт
Геву́лт:
— окрик, що означає небезпеку, рятуйте! [16]

гедзень
— літній час, коли від укусів гедзів дуже неспокійна скотина [X]

геєнна
Геє́нна:
— те саме, що пекло [51]

гезде
   Ге́зде:
     — тут, осьдечки [5;7]
     — осьде, тут [2;XIII]
     — осьде [IV]
     гезде (21, 456) – “ось-де”; [ІЦ-2006]

гездечки
— осьде [IV]

гейби
— наче, ніби [V,VIII]

гекатомба
Гекато́мба:
— тут: у первісному розумінні: жертва, що складалась із 100 голів худоби (великої і дрібної) [8]

гелленістичний
Гелленісти́чний:
— елліністичний, прикметник від еллінізм [51]

гелоти
Гело́ти:
— ілоти [46-1;46-2]

гельветський
Гельве́тський:
— швейцарський [30]

гельот
Гельо́т:
— тут: приречений, скривджений [45]

ген то
сюди — туди, Дивний глас мене кудись кличе — тут то, ген то. [Звн 114] [ВЛ]

гендель
— торгівля, спекуляція [III]

гендляр
— торговець [XI]

генералізація
Генераліза́ція:
— узагальнення [47]

гента
   гента:
     — давно, колись [IV]
   Ге́нто:
     — недавно [46-1;46-2]
     — недавно, колись-то [V]
     — тоді [48;XX] Ви несправедливо закидаєте мені, буцімто я par excellenсе не пустив генто П-кового письма в «Pracy» [XX]
     — друкарська помилка: гента зам. генто [MО,IV]

генто
   гента:
     — давно, колись [IV]
   Ге́нто:
     — недавно [46-1;46-2]
     — недавно, колись-то [V]
     — тоді [48;XX] Ви несправедливо закидаєте мені, буцімто я par excellenсе не пустив генто П-кового письма в «Pracy» [XX]
     — друкарська помилка: гента зам. генто [MО,IV]

геометра
Геоме́тра:
— землемір [4;XII]

геравс
Гера́вс:
— геть [22]

гераус
— геть [IV]

гербата
Герба́та:
— чай [16;19;46-2;48;51;52;II,III,V-VII]

гербатка
Герба́тка:
— рослина [48]

гердан
   Герда́н:
     — жіноча прикраса з бісеру на шиї [52]
     — стьожка з вшитими на ній пацьорками або коралями, мов намисто [II]
   Гердани́:
     — жіночі прикраси; вишита бісером мережка [10]

гереги
— дерев'яні коліщата [V]

герма
Ге́рма:
— вид декоративної паркової скульптури, чотиригранний стовп, що завершується скульптурною головою або бюстом [30]

германістика
— німецька філологія [IV]

герольд
   Геро́льд:
     — в середні віки: вісник, глашатай, парламентер, церемоніймейстер при дворі великих феодалів [30]
     — оповісник, розпорядник на святах, парламентер [8]

герсти
— слухай (єврейське) [VIII]

герштикатися
   Герштика́тися:
   Гершти́катися:
     — (про собак): гратися [IV]
     — гратися, веселитися [16]
     — забавлятися [9]

гетумогер
Гетумогер:
— тут: сім мадяр [10]

геца
   Ге́ца:
     — жарт, витівка [22;IV]
     — жарт, кумедна історія [49]
     — забава, інтрига [20]
     — кумедна історія [15;I]

гешефт
— торговельне діло; діло, що дає легкий прибуток [III]

гешефтман
— купець, торговець [X]

гешефтсман
— гешефтяр, купець [V]

гешефтсмен
Геше́фтсмен:
— торговець, купець [1]

гзимс
   Гзимс:
     — карниз [17;25;II]
     — карниз на будинку [20;12;VII]

ги
— неначе; немов [I]
— гейби, немов, наче [V]

гибель
   Ги́бель, ги́мбель:
     — рубанок [15;VI]
     — струганок [13;II]
     — фуганок [16]
   гибель: изъ нѣм. Hobel, стругъ [ІФ,1890]

гиблівка
   Гиблі́вка:
     — стружка [15;18;III]
     — гиблівки: стружки [II]

гиблювати
Гиблюва́ти:
— виконувати столярні роботи за допомогою рубанка [44-1]

гид
— гид (189)—паразити [MО,V]

гидь
Гидь:
— паразити [14]

гий
   Гий:
     — ніби [23]
     — гейби, немов, наче [V]

гикава
Ги́кава:
— шепелява, заїкувата [12]

гилька
Ги́лька:
— гілка [51]

гимбель
Ги́бель, ги́мбель:
— фуганок [16]

гинкий
— гинкий (243)—гнучкий [MО,V]

гир
   Гир:
     — біда, важкий удар [3;XII]
     — тут: лихо, нещастя [7;5]

гирло
   Ги́рло:
     — тут: горлянка [51;52]
   Спі́жеві гирла:
     — мідні дзвони [29]

гиря
— низько підстрижена голова [XI]
— тут в значенні; грива [XII]

гицель
Ги́цель:
— людина, яка виловлює собак; вживається також як лайливе слово [54]

гицлівка
   Гицлі́вка:
     — місце, де знищують бездомних собак [3]
     — спеціальне місце, де тримають зловлених на вулиці собак [XI]

гич
   Гич:
     — ні гич: ані словечка, нічогісінько [X]
     — ні гич: нічого, ніскільки [1]

гі
Гій, гі:
— спонукальний крик, на худобу, звіра [27]

гієратичний
   Гієрати́чний, ієратичний:
     — обрядовий, священний [34]
     — священний [51]

гільтяй
Гільтя́й:
— гуляка, бешкетник [42]

гіменей
— в поезії: хорова шлюбна пісня [XII]

гінекей
Гінеке́й:
— жіноча половина в давньогрецькому будинку [4]

гінтовий
— гонтовий (див. гонти) [III]

гіпокризія
   Гіпокризі́я:
   Гіпокри́зія:
     — облудність [48,XX] Я думаю, що між русинами, а особливо між молодим поколінням, а вже ж найбільше між поетами повинна панувати тепла, сердечна, але безоглядна щирість, далека від всякої пересади і всякої гіпокризії [XX]
     — лицемірство [32;33;35;XVIII] Те, що йде далі, се звичайна та глибоко трагічна історія бідної упавшої дівчини, котра силкується вернути назад до чесного життя, та котру безсердечно, немилосердно спихає з неї те буржуазійне товариство, до котрого вона замішалася, хоча само се товариство наскрізь, мов старе залізо ржею, прожерте фарисейством, брехнею, гіпокризією та розпустою [XVIII]
     — лицемірство, нещирість [29]
     — лицемірство, нещирість, святенництво [36]
     — лицемірство, святенництво, нещирість [47]
     — нещирість, лукавство, дводушність [30]

гіпокрит
   Гіпокри́т:
     — лицемір [52]
     — лукава людина, що приховує своє справжнє обличчя [XI,XII]

гіпокритка
гіпокри́тка:
— Лицемірка [33;XVIII] При тім Клеопатра не молода, наївна дівчина, як Джульєтта, що безоглядно віддається одному своєму чуттю, не ангельська, строга невинність, як Корделія, не Фурія в жіночій подобі, як леді Макбет, не безсердечна злочинниця, як Гонеріль, не гіпокритка, як Гамлетова мати, не вірна і при тім геройська жона, як Порція, ані не чула та лагідна, як Дездемона [XVIII]

гіпокріт
Гіпокрі́т:
— лицемір [51]

гіпотека
   Гіпоте́ка, іпотека:
     — акт в законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно (землю, дім); вписується в окремі книга, т. зв. гіпотечні або табулярні; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик [VI;VII]
     — акт у законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно; вписується в окремі так звані гіпотечні книги; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик [20]
     — закладений капітал у банку [50]
     — заложений капітал [XX] Нарешті можна мені тут затягнути невеличкий [довг] (в одну або й дві тисячі корон чи то на вексель, чи на гіпотеку дому) [XX]
     — застава нерухомого майна, що є забезпеченням позички [46-2]
     — застава, запис, позика [25]
     — позика, що видається під заставу нерухомого майна [47]
     — позичка, що видавалась банками під заставу нерухомого майна, землі, лісів, будівель [44-2]
     — гіпотеки: акт у законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно (землю, дім); вписується в окремі книги, т. зв. гіпотечні або табулярні; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик [VIII]

гіпотетичний
Гіпотетичний:
— можливий, передбачуваний [46-1]

гіпотечний
— Гіпотечна позика: позика під заставу [IV]
— книги гіпотечні: книги, де записано заклади нерухомого майна, що лишається в боржника, але без права ним вільно розпоряджатися [XIX] Внесення комісії ухвалено, однако ж сеї півмільйонової позички не реалізовано, мабуть для того, що крім згаданого внесення предложила комісія соймові резолюції (котрі також ухвалено), в котрих поручалось Виділові крайовому обдумати спосіб, яким можна би прийти в поміч тим селянам, котрі упадають під тягарем лихварських довгів,— а дальше застановитись над тим, чи не було би на часі, по случаю заведення книг гіпотечних, одкрити заклад кредитовий для селян [XIX]

гіпс
Гіпс:
— невдале [48;XX] Зачав писати «Борислава», написав трохи не цілий розділ і побачив, що гіпс, мушу переробляти наново [XX]

гірняк
— верховинець [VI]
— житель гір [IV]

гіропіпатор
— корчмар [VII]

гісер
Гі́сер:
— ливарник шрифтів [48;XX] Але М-ий міг же мати на стільки глузду, щоб з тим. грішми в руках та зговоритися з людьми, котрим що-дещо винен, як то з гісером, з друкарнею, до котрої у нього окремі ще крім нашого довги [XX]

гіт
   Гіт:
     — добре [1;X]
   Ма́єсь гіт:
     — мається добре [1]

гладущик
   Гладу́щик:
     — великий глиняний глек на молоко [IV]
     — глечик [VI]
     — глиняний глек [21]

глаїти
   Гла́їти:
     — втихомирювати, притишувати [16]
     — глаїти (155)—втихомирювати [MО,V]

гласи
— (церковні) окремі мелодії церковних пісень (голоси) [I]

глаю
Глаю:
— говорю, кажу [14]

глаяти
— говорити [I]

глей
— клейка, вогка глина [XIII]

глий
   Глий:
     — вогка глина [2]
     — клейка, вогка глина [XIII]

глипати
Глипати:
— дивитися, поглядати [48;XIII]

глипіти
   Гли́піти:
     — виглядати, дивитися [V]
     — визирати, виглядати [2;XIII]

глипнути
гли́пнути: посмотрѣть, моргнуть глазомъ [ІФ,1890]

гліг
   Гліг:
     — військовий ряд [IV]
     — глід [2;XIII]
     — глід, шипшина [8]
     — Гліг — бот. шипшина, глід, пор. польсь. głóg, пояснюється як «військовий ряд» (528). [MО,IV]
     — друкарська помилка: гліг зам. глід [MО,IV]

глід
   Глід:
     — (військ.) ряд, рота [X]
     — (військ.) ряд, стрій [1]
     — (військ.) ряд, шеренга [XI]
     — біла тернина [IV]
     — військовий ряд, шеренга [20]
     — ряд, стрій [13]
     — ряд, шеренга [III]
     — Глід (нім. Glied) шеренга, військовий, ряд, пояснюється «біла тернина» (528). [MО,IV]
     — друкарська помилка: глід зам. гліг [MО,IV]

глітно
   Глі́тно:
     — людно, тісно [22]
     — людно [V]

глоб
   Глоб:
     — глобус, земна куля [12]

глоговий
   Глого́вий:
   Гло́говий:
     — глодовий [3,21]
     — глогова огорожа: огорожа з глоду [XI]
     — глоговий (118)—бот. глодовий < пор. польськ. głogowy [MО,V]
     — глоговий (140)—глодовий, пор. пол. głogowy; [MО,VI]

глодати
   Глода́ти:
     — їсти, важко пережовувати [51;52]
     — муляти (напр., черевик) [V]

гложжя
     — терня глоду [IV]
     — шипшина [V]
     гложжя (21, 455) – “кущі глоду”; [ІЦ-2006]

глоса
Гло́са:
— тлумачення незрозумілих місць у творі, особливо у творах стародавніх авторів [47]

глота
   Глота́:
   Гло́та:
     — натовп [9;13;14;51;52;I,VI]
     — натовп, тіснота, давка [25]
     — натовп, тіснява [16]
     — натовп; шеренга, тіснота, давка [3]
     — юрба, натовп [18;6;15;II]
     — юрба, натовп, тіснота [III,IV]

глотитися
   Глоти́тися:
   Гло́титися:
     — тіснитися [21]
     — товпитися [3;14;13;I,VI,XI]

гляба
   Гляба:
     — важко [21]
     — годі, не можна [IV]
     — неможливо [9]
     гляба (21, 246) – “важко”; [ІЦ-2006]

гмін
— простолюддя [III]

гміна
   Гмі́на:
     — волость [27]
     — община, громада [46-1;46-2]
   Грома́да (гміна):
     — в Галичині нижча адміністративна одиниця, громада мешканців будь-якого населеного пункту або громада прихильників одного віросповідання, двірська община [44-2]

гнет
   Гнет:
     — раптом [44-1]
     гнет ( = незабаром) [MО,IV]

гнетно
Гне́тно:
— негайно [25]

гнеть
   Гнеть:
     — в цю ж мить, негайно [XII]
     — в цю мить, негайно [4]
     — відразу, негайно, цю ж мить, як стій [52]
     — вмить, негайно [2;45]
     — вмить, незабаром [11]
     — враз, негайно [10]
     — негайно [5;7]
     — негайно, в цю ж мить [13]
     — негайно, вмить [8]
     — скоро, незабаром [XIII]
     — як стій, вмить [1]
     — як стій, вмить, ось- ось, незабаром [X,XI]
     зараз же, скоро, як стій, Та промінь сонця гнеть вцілує з лиця небес хмаринку тую, [Звн 107]; Що гнеть на вступі в те нове житє... мене вита культурне дрантє те. [Звн 328]; [ВЛ]

гнип
Гнип:
— тупий ніж [17;VI]

гноми
Гно́ми:
— афоризми [31]

го
— його [I]

говорінка
— балачка [I]

гог
— франт [XX] Повна зала людей була, жидків, гогів, усякого зброду, а всі трохи браво не били, коли почули вердикт. [XX]

гога
Го́га:
— франт, піжон [48]

гогози
   Го́гози:
     — брусниця [50]
     — червоні ягоди [XX] Гуцули почали вже «ходити в гогози » —вчора Митчук ходив із дітьми [XX]

гогрожитись
Гогро́житись:
— підніматися [9]

годе
Го́де:
— голова роду, ватажок, чарівник [25]

година
     — (науки): урок [V]
     — під час години: розумінні: урок в класі [IV]
     — куца година йому буде: скоро пропаде [VII]

годі
— годиться, треба, слід [IV]
— Годі — важко, трудно, неможливо, вистачить (див. словник Желехівського, т. І, стор. 147) у поясненнях викладене: «годиться, треба, слід» (528), тобто якраз навпаки. Слід звернути увагу, що годі на Бойківщині має ще інше значення, але тільки в сполученні з де, наприклад де-годі («де-небудь»), У цьому останньому значенні воно має паралелі в болгарській мові, пор. къде-годе. [MО,IV]

годованец
годованец (21, 432) – “людина, що перебуває на утриманні у когось”; [ІЦ-2006]

гой
   Гой:
     — (з євр.) зневажлива назва іншовірних, зокрема християн у євреїв [V]
     — зневажлива назва іновірних, зокрема християн, у євреїв [21;IV]

гойний
   Го́йний:
     — щедрий [38]
     — щедрий, багатий [53]

гойно
— щедро [V]

голини
Голи́ни:
— хліба в полі [24]

голобриш
Голобри́ш:
— голодранець [2;XIII]

голова
— розділ, глава [XX] Що «Німеччина» трохи нерівна по мові, сьому не подивуєтесь, коли Вам скажу, що зачав я її перекладати ще в 1876 році, докінчив переклад 1880, відтак перероблював разів зо два частки, а тепер перед друком усю роботу зробив майже наново. Іменно перші голови найбільше заховали давньої роботи [XX]

головатень
головатень (21, 66) – “низькорослий карпатський будяк”; [ІЦ-2006]

головатиця
головатиця (21, 455) – “гуцульська назва самки лосося”; [ІЦ-2006]
—Головатиця – найбільша і найцінніша риба, що водиться в Черемоші. Вона належить до породи лососів (Salmo Hucho), доходить звиш до 1 метра довжини і визначається тим, що з усіх галицьких гірських рік живе лише в Черемоші. Крім Черемошу, вона живе ще в гірських ріках Штирії, Тіролю та Хорватії, що з Альп ідуть до Дунаю (21, 455). [ІФ-1906]

головач
— («їздив на візити по головачах»): голова, начальник якої-небудь установи [III]

головний
— головна школа: вища початкова школа, [V]

голодниця
— голодниця (266) — анат. підложечка, епігастральна ділянка [MО,V]

голодруга
— голодранець, (лайка) [IV]

голосити
— розповідати, оповіщувати, проповідувати [V]
— ширити вістки; сповіщати, повідомляти [X]

голосниця
     — гортань [I]
   голосни́ця: гортань [ІФ,1890]
     — Можна мати серйозні застереження і сумніви чи «голосниця» («ухопив був старого жида за горло і почув, як під його пальцями товчеться, мов жива кров у жилах, та бігає голосниця» (314) означає, як подає редколегія, «гортань». У словнику Желехівського це слово має аж 4 значення, в яких «pulsschlag» [пульс] найбільш у даному тексті підходить. Вдумуючись у текст, ніяк не хочеться повірити, щоб Франко, завжди точний і реалістичний у висловах та образах, пишучи «голосниця», думав образом «бігає гортань». [MО,I]

голотека
Голо́тека, голо́теча:
— пусте, голе місце [21]

голотеча
   Голо́тека, голо́теча:
     — голе місце, галявина [V]
     — пусте, голе місце [14;21;I]
   голоте́ча: голое мѣсто [ІФ,1890]

голошений
Голо́шений:
— Загально голо́шений — загально визнаний [45]

голубінка
— голубінка (162) — бот. рід гриба (Agaricus russula) [MО,V]

голя
   Го́ля!:
     — гайда! далі (вигук) [1]
     — голя!: гайда, далі (вигук) [X]

гольцмица
— дерев'яна шапка в колишній австрійській армії (за давніх часів) [V]

гомеопатичний
Гомеопати́чний:
— тут: дуже малий [53]

гомілія
   Гомі́лія:
     — різновид церковної проповіді [39]
   Гомі́лії:
     — проповіді [34]

гомулка
Гому́лка:
— сирок [28]

гонораціор
Гонора́ціор:
— представник влади, шанована людина [20]

гонори
— роблення гонорів дому (161) < польськ. robienie honorów domu — приймання гостей [MО,V]

гоноровий
Гоноро́вий:
— почесний [46-1;46-2]

гонорувати
Гонорува́ти:
— тут: сплачувати гонорар [49]

гонталь
   Го́нталь:
     — великий цвях [21;IV]
     гонталь (21, 387) – “великий цвях”; [ІЦ-2006]

гонтар
— ремісник, що виробляє гонти [III]
— робітник, що виробляє гонти [VI]

гонти
     — дерев'яні дощечки для покрівлі [VI]
     — дощечки для покриття даху [III,VI]
     — тонкі дощечки для покривання даху [V]

гончий
— гончий лист (336) — юр. повідомлення про розшук < польськ. list gończy [MО,V]

гопнути
го́пнути: прыгнуть съ верху внизъ, ударить съ маху [ІФ,1890]

гораль
Гора́ль:
— житель гірської місцевості [43]

горальництво
Гора́льництво:
— виробництво спирту, горілки з цукристих та крохмалистих речовин; галузь господарства, що займається виробництвом спирту та горілки [44-1]

горботка
   Горбо́тка:
   Го́рботка:
     — запаска, частина жіночого одягу [5;7]
     — широкий шматок матерії, який одягають жінки замість спідниці [2;XIII]

гореми
го́реми — золоті гори, палаци (обіцяти) [III]

гореми-тереми
— пуста непотрібна розмова [I]

горенда
   Горе́нда:
     — страхіття, нечувана, жахливо-обурлива річ [3]
     — страшні речі [XI]

горець
   Га́рець, го́рець, гарнець:
     — див. гарець [44-1]
     — міра місткості, становить 3-4 літри [22]

горівка
горівка (21, 436) – “горілка”; [ІЦ-2006]

гороїжитися
Горої́житися:
— поводитися зарозуміло, чванливо [46-1;46-2]

горстка
   Го́рстка:
     — жменя (або ще: горстка людей) [XI]
     — пучок чого-небудь [3]

господарка
     — господарювання [VII]
     — господарство, господарювання [VI]
     — господарство [III,IV]

гостець
   Госте́ць:
   Го́стець:
     — ревматизм [21;54;IV]
     гостець (21, 439) – “ревматизм”; [ІЦ-2006]

гостинець
   Гости́нець:
     — битий шлях, мощений шлях [X]
     — битий шлях, шосе [14;24;I,III-VII,IX,XI]
     — великий битий шлях [42]
     — великий битий шлях, мощений шлях [1;51]
     — дорога, битий шлях [43]
     — дорога, шлях [52]
     — шлях, брукований камінням [47]
     — шлях [II]

готур
   Го́тур:
     — глухар [3;22;VI]
     — лісова птиця: тетерев, глушець [XI]
     — тетерюк [16]
     — тетеря, глухар [IV]

гоф
   Гоф:
     — подвір'я [17;II]
     — подвір'я, площа [IV]

гофрат
   Го́фрат:
   Го́фра́т:
     — радник [13;41;29;47;53]
     — радник двору, урядовець високого рангу в Німеччині та Австрії [44-1]
     — радник цісарського двору [46-1;46-2]

гоц
   Гоц:
     — безпідставна радість [45]
     — водоспад [21;IV]

гоцки
Го́цки:
— брати на гоцки: дошкуляти комусь [1;X]

грабар
   Граба́р:
   Гра́ба́р:
     — гробокоп, могильник [X]
     — землекоп, гробокопач [51;52]

грабати
— гребти [XII]

граб'я
— граф [VI,VII]

гравітаційций
— притягальний [IV]

гравітація
— центр гравітації: центр тяжіння [XIX] Чи крім виглядів на окатоличення з часом цілого русько- українського племені показують єзуїти Австрії ще й другий рахунок, а іменно такий, що з окатоличенням русинів-українців зовсім конечно пересунеться і центр гравітації того народу, і русини-католики із-за кордону далеко природніше звертати будуть очі на слов'янсько-католицьку Австрію, ніж на православну Росію,— сього ми документально не знаємо, хоч деякі зовсім не двозначні факти, а іменно становище австрійського правительства в справі добромильській і василіянській кажуть нам чогось подібного догадуватися [XIX]

грагар
   Грага́р:
   Гра́гар:
     — сволок [2;4;XIII]

градус
   Гра́дус:
     — підвищення в класі, де стоять стіл і крісло учителя [I]
     — підвищення в класі, на якому стоять стіл і стілець учителя [15]

Грайгора
— Грайгора (330)<нім. Spielberg — відома в’язниця для політичних в’язнів у моравському місті Брно між 1740-1855 рр., пізніше замінена на казарми; [MО,VI]

грайзлерня
— крамничка з дрібним продажем харчових товарів [VI]

грамотика
Грамотика:
— товчений часник [52]

грана
Грань, грана:
— розжарене вугілля, жар [8]

гранатир
   Гранати́р:
     — гренадер [2;XIII]
     — гренадир [IV]

гранка
гра́нка: грань [ІФ,1890]

грань
   Грань, грана:
     — жар [5;7;V]
     — жар, вогнище [9]
     — жар, розжарене вугілля [I,II,IV,XII(Ів.Фр.);1;13;14;15]
     — жар, розжарене вугілля, вогнище [52]
     — жевріюче вугілля [54]
     — розжарене вугілля [X]
     — розжарене вугілля, жар [8]
     — розжарено вугілля, жарина [VI]
     — грань [14, с. 262] – “жевріюче вугілля” [СБГ, І, с. 190]; [ІЦ-2009]
   грань: жаръ, розжаренные уголья [ІФ,1890]

грасувати
Грасувати:
— вештатися [20]

гратулювати
   Гратулюва́ти:
     — вітати [22;25]
     — вітати когось з чимось, поздоровляти [I]
     — вітати, поздоровляти [18;20;33;44-1;47;II-IV,VI,VII,XI,XII]
     — поздоровляти, бажати успіху [V]
     — поздоровляти, вітати [21;6]

гратуляція
   Гратуля́ція:
     — вітання, поздоровлення [24;VII,IX]
     — поздоровлення [XVIII] Щоб дати Емілеві змогу прожити той час, приятель всунув йому в руку десять франків і просив його порозносити його знайомим білети з новорічними гратуляціями [XVIII]
     — привітання [XX] Сердечно дякую Вам за Ваш лист і за гратуляцію, в котрій Ви, хоч ніби знехотя, наговорили мені компліментів, згадуючи щось о Вашім намірі — зробити мене комендантом галицької літератури [XX]
     — привітання, побажання [46-2;46-1]
     — привітання, поздоровлення [45]
   Гратуля́ції:
     — привітання [31]

грегіт
   Гре́гіт:
     — кам'янисте поле [2,XIII]
     — крик [33]
     — скелясте провалля [7;5]

грезія
Гре́зія:
— єресь [48]

грейцар
   Кре́йцер, грейцар:
   Кре́йцер, грейцер:
     — мідна австрійська монета, сота частина гульдена [44-2]
     — мідна австрійська стара монета, сота частина гульдена [44-1]
     — дрібна австрійська монета [V]

грейцер
Кре́йцар, гре́йцер:
— австрійська розмінна монета [46-2]

греміальний
   Греміа́льний:
     — греміа́льна інтерпеляція: загальна масова скарга або письмовий запит урядові в парламенті з приводу якоїсь справи чи факту [46-1]
     — загальний [46-2]
     — колективний [XVIII] Фожа прикидається, немов йому до політики зовсім байдуже, організує церковні процесії, братства, філантропійні інституції, реколекції і греміальні сповіді і доводить людність, а особливо середню верству, до правдивого фанатизму [XVIII]
     — спільний [41]
     — спільний, сукупний [47]

греміально
   Греміа́льно:
     — врочисто, гуртом [50]
     — разом, гуртом [40]
     — спільно, гуртом, громадою, колективно [39]
     — спільно, колективно, разом [45]
     — спільно, разом [32]

греміум
Гре́міум:
— повний склад (колективу) [46-1;46-2]

греміяльно
Гремія́льно:
— спільно, колективно [55]

гречно
чемно, Уважайте: він не каже, тілько просить дуже ґречно. [Звн 212]; [ВЛ]

гривий
— сірий; грива гуска: що має зверху чорне або сіре пір'я, внизу біле (Ів.Фр.) [II]
гри́вий гусак: гусь имѣющій сверху черные или сѣрые перья, а въ низу бѣлые [ІФ,1890]

гридниця
   Гри́дниця:
     — в Київській Русі окрема будівля в князівському замку; в ній жила гридь, або гридень, нижча верства княжої дружини [IX]
     — челядна (приміщення для слуг, челяді) [2;XIII]

грижа
   Грижа́:
   Гри́жа:
   Гризь, грижа:
     — гризота, журба [4;IV,XII]
     — гризота, журба, турбота [8;12;X]
     — гризота, турбота, журба [1;13]
     — гризота [VII]
     — журба, гризота [9;VI]
     — журба, гризота, турбота [48;XI]
     — журба, жаль [16]
     — журба, клопіт [5;7]
     — журба, турбота [14;23]
     — журба, турбота, печаль [3]
     — журба, турбота; сварка, гризня; [V]
     — турбота, журба [I]
   грижа́: забота [ІФ,1890]

гризоти
— клопоти [III]

гризтися
— журитися, турбуватися [V]
— журитися [IV]

гризь
   Гризь, грижа:
     — гризота, журба [10]
     — журба, клопіт [5;7]

гризький
   Гризьки́й:
     — журливий [36]
     — тут: їдкий, ущипливий [55]

гризько
Гри́зько:
— глузливо [16]

гримасний
— химерний; [IV]

гримасниця
— химерниця [IV]

грипс
Грипс, грипсанка:
— незаконвертований лист, записка [1]

грипсанка
   Гри́псанка:
     — лист, письмо [X]
     — незаконвертований лист, записка [1]
     — тюремний шифрований лист [48;XX] Вчора получив я грипсанку від П[авлик]а [XX]

гріб
— могила [II,XI]

гріш
Гріш:
— дрібна монета Польщі Австрії, Росії [44-2]

гробовище
— гробовище (327) — гробниця; [MО,VI]

гродзів
— на гродзів мак посікти: дрібно посікти [VI,VII]

грожно
Гро́жно:
— гроно (винограду) [2;XIII]

громада
Грома́да, гміна:
— в Галичині нижча адміністративна одиниця, громада мешканців будь-якого населеного пункту або громада прихильників одного віросповідання, двірська община [44-2]

громадський
— Громадський начальник: начальник сільської громади [IV]

грота
Гро́та:
— невелика печера, яка має широкий вхід та склепінчасту стелю [51]

грубий
— гладкий, товстий [X]

грузь
Грузь:
— грузьке болото [3;XI]

груник
Грунь, гру́ник:
— хребет гори, пасмо гір [2;XIII]

грунт
Грунт:
— земельна ділянка [44-1]

грунь
   Грунь, гру́ник:
     — пагорб [25]
     — хребет гори, пасмо гір [2;XIII]

грюндер
Грі́ндер, грюндер:
— засновник акціонерного товариства, що створюється, як правило, з спекулятивною метою [44-1]

грятуляція
Грятуля́ція:
— привітання, поздоровлення [49]

губи
   Гу́би:
     — гриби [16]
     — гриби [2;15;16;I,V,VI,XIII]

гудз
— вузол [IV,IX]

гузар
   Гу́зар:
     — вузол, місце зав'язування на мішку [52]
     — місце, де зав'язаний мішок [51]

гуздратися
— баритися [VI]
— гаятися, баритися [III]

гуздритися
Гуздри́тися:
— гаятися, баритися [18]

гузир
Гузе́р, гузир:
— гуля; похідне: зібгана частина зав'язаного мішка, торби [8]

гузя
— кусі! (звертання до собаки) гуджа! [II]

гук
   Гук:
     — багато (не гук: не багато, мало) [1]
     — багато [32;48]
     — багато чогось [XIII]
     — багато, не гук — небагато, мало [2]
     — багато, сила силенна [13]
     — багато [X]
     — водяний бугай [III,IV]
     — гук поезії: багато поезії [XI]
     — тут в розумінні; багато, сила [XII]
     — багато; зібрати гук — зібрати багато [50]

гульден
   Гульде́н:
   Гу́льден:
     — австрійська грошова одиниця [54]
     — австрійська монета [27;48;IX]
     — австрійський гульден — трохи менше карбованця, а цент трохи менше копійки [XIX]
     — давня австрійська монета [I,III]
     — див. ринський [II,IV,V]
     — ринський, австрійська монета [VI,VII]
     — срібна монета (0,805 г.), що карбувалась в Австрії з 1753 по 1892 р. (була у обігу до 1900 р.); гульдени ще називалися флоринами, ринськими левами, золотими (злотий ринський) [44-1]
     — срібна монета в Австрії з 1753 по 1892 р. (в обігу до 1900 р.); гульдени також називалися флоринами, ринськими, левами, золотими (зл. ринський) [44-2]

гумбуг
   Гу́мбург, гумбуг:
     — брехня, обман, ошуканство [22]
     — брехня, ошукання [45]
     — брехня, ошуканство [35]
     — обман, брехня, ошуканство [IV]

гумбург
Гу́мбург, гумбуг:
— брехня, обман, ошуканство [22]

гумелястика
Гумеля́стика:
— гума [51]

гуменний
   Гуме́нний:
     — нижчий служитель в поміщицькому маєтку [47]
     — панський службовець при гумні [III]
     — прикажчик, наглядач або сторож на току [44-2]

гумір
— добрий настрій; [X]

гумор
   Гумо́р:
     — настрій [II,IV]
     — психічний стан, настрій, (не в гуморі: у поганому настрої); [1]

гумори
гумори:
— примхи [1;X]

гумпелястика
Гумпелястика:
— гумка [25]

гунцвот
   Гу́нцвот:
     — гультяй (лайка), [VI]
     — лайка [V]
     — лайливе слово: собачий син, собака [II,IV]
     — негідник [21;51]
     — собака (лайливе) [I]
     — собачий син, шельма [17;15]
     — «Гунцвот» (шельма): «Гунцвот, хто мені се говорить!» (84) пояснене словом «собака» (лайливе). Якщо виходити з первісного значення цього слова, його слід було перекласти не «собака», а словом, яке надається на цьому місці до перекладу (cunus canis), бо таке є первісне значення нім. «Hundsfot» [Fr. Sławski, Słownik etymologiczny języka polskiego, zesz. 4, 436—7; H. Paal, Deutsches Wörterbuch, 5, Auflage Halle, 1956, 304].У польській мові та говірках Галичини, у тому числі й на Бойківщині, «гунцвот» вживається в переносному значенні: негідник, мерзотник, шельма. Синонімами «гунцвота» в польській мові є nićpoń, szubrawiec, szelma, łotr, gałgan, але ніколи, як і в галицьких говірках, «собака». [MО,I]

гунцтвот
гу́нцтвот: изъ нѣм. Hundsfott, собака [ІФ,1890]

гуня
   Гу́ня:
     — верхній одяг з сукна, різновид свити [2]
     — верхній одяг із сукна, різновид свити [21]
     — верхній сукняний одяг [44-2]
     — верхній сукняний одяг, свитка [V]
     — верхній сукняний одяг; суконна свита [VI]
     — вид верхнього сукняного одягу; сіряк, свитка [44-1]
     — селянський чоловічий верхній одяг з грубого сукна [53]
     — суконна свита [I-III,IX(Ів.Фр;15;20;24]
     — суконні свитки, свити [XIX] Ті сукна мають для купця вартість не через то, що з них можна робити гуні, свити і сердаки,— бо він ані гунь, ані свит, ані сердаків не потребує,— правда? [XIX]
     — верхній одяг з сукна, рід свити [XI]
   гу́ня: суконная свитка [ІФ,1890]