Словничок з творів Івана Франка (б)


бeвка
   бе́вка: жидкое кушапье [ІФ,1890]

 


бабинець
   Ба́бинець:
     — місце для жінок у церкві [16]


бабій
   Бабі́й:
     — цивільний [31]


бабка
   Ба́бка:
     — подорожник [54]


бабруна
   Бабру́на:
     — сонечко (комаха) [54]


бавван
     — недотепа, дурень [VI]


бавитися
     — баритися [V]


бавхбінд
   Ба́вхбінд:
     — своєрідний пояс [37]


бага
   Ба́га:
     — залишки недопаленого тютюну в люльці [15]
     — недокурений тютюн у люльці (Ів.Фр.) [I]
   ба́га: остатки недокуреннаго табаку въ трубкѣ [ІФ,1890]


багателізувати
   Багателізува́ти:
     — не надавати значення, нехтувати [37]


багателя
   Багате́ля:
     — дрібниця, маловажна річ [II]
     — дрібниця, пустощі, глупство [44-2]
     — дрібниця [VI,VII]


багателька
   Багате́лька:
     — дрібна судова справа [20]


багачі-клапачі
   Бага́чі-клапа́чі:
     — багачі-дуки [16]


багранина
   Баграни́на:
     — писанина [50]


бадіка
   Ба́діка, баді́чка:
     — ввічливе звернення до старшого брата чи старшого віком чоловіка [3]
     — старший мужчина в сім'ї [27]
     — брат, старший віком мужчина [XI]


бадічка
   Ба́діка, баді́чка:
     — брат, старший віком мужчина [XI]
     — старший мужчина в сім'ї [27]
     


бадьоритися
   бадьоритися: кичиться [ІФ,1890]


бажа
   Бажа́:
     — платня [51]


бажант
   Бажа́нти:
     — сині баклажани [24]


бажити
     бажати, прагнути, І чом кождий так тої скиби бажить? [Звн 304]; [ВЛ]


базгранина
   базграни́на: маранье, плохое письмо [ІФ,1890]


базьки
   Ба́зьки:
     — сережки вербового або березового суцвіття [3]


байбардзо
     — в польській мові вислів «мати когось байбардзо» значить: вважати когось за ніщо [III]
     — Про байбардзо в поясненнях на стор. 485 сказано: «В польській мові вислів «мати когось байбардзо» значить: вважати кого за ніщо». Виникає питання, причому тут польська мова, якщо вираз взятий з Франка і написаний українськими літерами. По-друге, в польській мові немає словосполучення mieć kogoś bajbardzo, а є mieć kogoś za bajbar- dzo. Краще цей зворот викласти: мати когось байбардзо (з польського діалектного) — мати нізащо. [MО,III]
     


байгар
   Байга́р:
     — робітник нафтових промислів [23]


байда
   ба́йда, ба́йдиця: ломоть (хлѣба) [ІФ,1890]


байдиця
   Ба́йдиця:
     — кусень хліба [9]
     — кусень, шматок (хліба). (Ів.Фр.) [II,III]
     — скибка, кусень, шматок хліба [15]
   ба́йда, ба́йдиця: ломоть (хлѣба) [ІФ,1890]


байка
     — дрібниця [X]


байрак
   Байра́к:
     — яр [47]


байрат
   Байра́т:
     — дорадчий орган при урядовій особі [47]
     — дорадчий орган, рада [46-1]
     


байталоватий
     — нездарний, неповороткий, лінивий [III]


бакалавр
     — людина з науковим дипломом, звідти — учитель (в середніх віках) [II]


бакаларити
   Бакала́рити:
     — вчителювати [48]


бакуняр
   Бакуняр:
     — контрабандист, що переносить тютюн [14]
     — контрабандист [IV]
     — пачкар тютюну [V]
   Бакунярі́:
     — контрабандисти, що перевозили тютюн [22]
     


балабунц
     — упасти вниз головою [III]


балабуста
   Балабу́ста:
     — господарка (єврейське) [VIII]
     — господиня, дружина, жінка [21]
     — дружина, жінка (єврейське) [V]
     — хазяйка [I]


балагула
     — особливий віз з напнутим від дощу і спеки полотном і з сидінням для людей; також: візник, що возить таким возом (доки не було залізниць, балагули з того жили, що їздили від міста до міста і перевозили людей) [V]


балаканка
     — балаканка (210)—балаканина; [MО,VI]


балаки
   Бала́ки:
     — розмови, бесіди, теревені (від бала́кати) [8]


баламкати
   Бала́мкати:
     — коливатися [13]


балець
     — тут лайка: чортова пика, машкара, чортяка, [XII]


балик
   Ба́лик:
     — (від бал) — банкетний зал, тут: харчевня [11]


балимок
   Бали́мок:
     — колодка, пеньок [23]


балувати
     — займатися чимось [I]


баляси
     — баляси (151) < польськ. balasy — поручні [MО,V]


баль
   Баль:
     — бал [51]


бан
   Бан:
     — намісник, володар [47]


баналюка
   Баналю́ка:
     — нісенітниця, дурниця [47]


баналюки
     — баналюки (186) < пол. banialuki — нісенітниці; [MО,VI]


бангоф
   Ба́нгоф:
     — вокзал залізничний [48]


банда
   Ба́нда:
     — компанія, ватага; гурт музик, оркестр, капелла [3]
     — оркестр [33]
     — оркестр, музика [XI]
     — тут в розумінні компанія або гурт музиків, «музики» [II]
     — тут: табір [19]
     


бандажувати
   Бандажува́ти:
     — перев'язувати рану, бинтувати [II]
     — перев'язувати [54]
     


банидія
   Бани́дія:
     — кара, яка полягала у вигнанні з рідного краю [50]


баніт
   Бані́т:
     — вигнанець [40]
     — вигнанець з краю, ізгой; людина без батьківщини [XI]
     — вигнанець, підданий остракізму [12]


баніта
   Бані́та:
     — вигнанець, підданий остракізму [3]


баніція
   Бані́ція:
     — вигна́ння [33;51;54,XVIII] Брукова поема, хоч не високої стійності, свідчить про деякий талант; автор має жилку до реалістичного малювання деталей, додає мамці комізму, заставляє її брати гроші від Ромео, а потім хвалити Паріса; заставляє Ромео в келії о. Лаврентія качатися по землі й рвати на собі волосся при відомості про свою баніцію; ярко малює бідноту аптекаря, словом, додає чимало нових рис, які потім віднаходимо у Шекспіра [XVIII]
     — вигнання з краю [47]
     — покарання вигнанням [43]


банка
     — дивись ринський [IV]
     — посуд із бляхи [V]
     банка (21, 438), баночка (21, 438) – “банкнота”; [ІЦ-2006]
     


баночка
     — дивись ринський [IV]
     банка (21, 438), баночка (21, 438) – “банкнота”; [ІЦ-2006]


банта
   Ба́нта:
     — поперечна балка між кроквами [51]
   ба́нти: перекладина (при постройкѣ крыши) [ІФ,1890]
     


банувати
   Банува́ти:
     — журитися [30]
     — сумувати [54]
     — сумувати, журитися [48]
     — сумувати, тужити [20]
     — тужити, нарікати на когось [9;24]
     — тужити, сумувати [51]
     — тужити, сумувати; нарікати на когось [52]
     — тужити [VII]
     — тужити; нарікати на когось [V,IX]
     — шкодувати, сумувати [42]


бануш
   Ба́нуш:
     — кукурудзяний куліш [21]
     — кукурудзяний куліш на овечім салі [IV]
     бануш (21) – “кукурудзяний куліш, мамалига зі сметаною”; [ІЦ-2006]


баняк
     — бляшаний або залізний казан [VI]
     — металевий горщик, чавун [V]
     — чавун, казанок [VII]
     — чавунний горщик [III]
     — Баняк — це не обов’язково тільки «чавунний горщик» (485), але також бляшаний горщик, казан, котел, в якому варять білизну, тримають дощівку, варять їжу тощо. Таке значення має баняк і в говірках Галичини, і в польській мові, звідки він запозичений. [MО,III]


банялюка
   Банялю́ка:
     — нісенітниця, дурниця [46-1;46-2]


банька
     — дивись ринський [давня австрійська монета][IV]
     — посуд із бляхи [V]


банькир
     — бічна кімната, відгороджена частина світлиці [III]


бар
     — окріп [XI]


бараболя
     — картопля [IX]


барашкувати
   Барашкува́ти:
     — любитися [10]


барда
   Ба́рда:
     — велика сокира [21,IV]
     — сокира [13]
     барда (21, 444) – “сокира”; [ІЦ-2006]


бардзо
   Барз, бардзо:
     — дуже, вельми [42]


барета
     — шапка в католицьких священиків, берет [II]


барз
   Барз, бардзо:
     — дуже, вельми [42]


барна
     — темносірий віл [V]


барни
     — темносірий гірський віл [VIII]


басалига
     — дурень (лайка) [IV]


басаман
   Басама́н:
     — смуга на тілі від удару [19]


басаманистий
     — смугнастий [IV,V]


басарунок
   Басару́нок:
     — відшкодування [20]
     — додаток до плати, «чайові» гроші [XII]
     — тут: чайові гроші [5; 7]


басень
   Ба́сень:
     — вірш [30]


батателя
   Батате́ля:
     — дрібниця [6]


батистерія
   Батисте́рія:
     — споруда для хрещення [30]


батяр
   Бе́тяр, ба́тяр:
     — босяк, волоцюга [IV,XII]
     — гультяй, волоцюга [4;5;7;10;21;52]
     


батярський
   Батя́рський:
     — непристойний, шахрайський [48]
     — непристойний [XX] Воно з Діккенса й для наших «образованих» багато речей буде «Ein Buch mit sieben Siegeln», а на Золя скажуть, як чув саме недавно (про «Нутро Парижа»), що се дуже «батярська повість»,— на «Що діяти?», що не має вартості, бо не має ніякої любовної «інтриги» і др., а другі знов речі, як-от А. Доде, Е. Золя III, IV і V т., порозуміє, бачу, і наш селянин, особливо, де описується так вірно життя попа на селі (другого тома «La Curee» я й досі не читав) [XX]
     


бахмат
   Бахма́т:
     — бойовий верховий кінь [1;35]
     — бойовий кінь [43]
     — військовий баский кінь [X]


бахур
     — дитина (зневажливо) [IV]
     — дитина, хлопець [V]
   Ба́хурі:
     — дітваки, пустотливі діти (зневажливе) [21]
     — дітваки, пустотливі діти [II]
     [ VI, 149] «діти» (з гебр. bahur «юнак», їдіш bxor «первородний син») [ОГ]
     


бахурня
     [ VI, 141] «діти» (з гебр. bahur «юнак», їдіш bxor «первородний син») [ОГ]


бац
   Бац:
     — старший вівчар [21]
     — старший пастух (старший вівчар у Карпатських горах) [IV]
     


бачність
   Ба́чність:
     — обережність, готовність; матися на бачності — бути напоготові [16]
     — обережність, увага [9]
     — увага, обачність [23]
     — увага, обачність, обережність, передбачливість [1]
     — увага, обережність [21]
     — увага [X]
     — увага; матися на бачності: бути обережним [V]
     — увага, обережність; матися на бачності: бути обережним [VI]
     — обережність, увага; матися на бачності: бути обережним [VII]
     — матися на бачності: бути обачним, бути обережним [VI]


бачно
   Ба́чно:
     — пильно [31]


баша
     — паша (високий турецький титул) [XI]


баюра
   баю́ра: лужа [ІФ,1890]


бдахманити
     бдахманити очі: замилювати очі [VII]


беамтер
   Беа́мтер:
     — службовець [44-2]


беатифікація
   Беатифіка́ція:
     — у католицькій церкві акт зарахування певної особи до сонму святих [51]


бевка
   Бе́вка:
     — пійло, бовтанка [II]
     — рідка страва з борошна або крупів [26]
     


бег
     — пан, вищий урядовець турецький [XI]


бегетіти
   Бегеті́ти:
     — співати поганеньким голосом [14,I]


безвзглядність
   Безвзгля́дність:
     — безпощадність [46-2]
     — безпощадність, безапеляційність [46-1]
     


безгонний
   Безго́нний:
     — той, що його не можна відігнати [1,X]


безгрунтовний
   Безгрунто́вний:
     — непідготовлений (без грунту – основи) [7,5]


бездень
   Бе́здень:
     — безодня [2,XIII]


бездурства
     — безглуздя, нісенітниця [XII]


беззглядний
   Беззгля́дний:
     — беззастережний [53]


беззглядно
     — рішуче, незважаючи ні на що [VI,VII]


безконфесійний
   Безконфесі́йний:
     — нерелігійний [47]


безличність
     — безсоромність, нахабство [II]
     — нахабність, безсоромність [VI]
     — нахабність [VII]
     


безпечне
   Безпе́чне:
     — напевно [10]


безпечно
     — напевно [XIII]


безпотомно
   Безпото́мно:
     — без нащадків [32]


безпретенсіонально
   Безпретенсіона́льно:
     — безпретензійно [54]


безскуточний
   Безскуто́чний:
     — безрезультатний [46-1,46-2]


безтямний
     без пам'яти, неуважливий, (реґіоналізм) Мирослава взяла безтямного батька за руку. [ЗБ 56]; [ВЛ]


безхосенний
   Безхосе́нний:
     — безкорисний [9;37;47,V,X]
     — безкорисний, безплідний, невигідний (від хосен – користь, прибуток) [8]
     — безкорисний, даремний [II]
     — безкорисний, невигідний [3]
     — некорисний [48;22]
     


безхосенність
   Безхосе́нність:
     — невигідність, некорисність [54]


безхосенно
   Безхосе́нно:
     — безкорисно [35]
     — безкорисно, невигідно [51]
     


безчельно
   Безче́льно:
     — безсовісно [50]
     — Безсовісно [XX] Щодо зборів Тов. Шевченка, то треба ж Вам зрозуміти, що «Діло» писало в власнім інтересі і брехало безчельно, щоби тільки показати своє наверха [XX]
     


безчинний
   Безчи́нний:
     — без діла [X]
     — бездіяльний; який нічого не робить [1]
     


бей
     — пан, вищий урядовець турецький [XI]


бекеша
   Беке́ша:
     — підбитий хутром довгий одяг [IV]
     — чоловічий верхній одяг [I]
     — чоловічий верхній одяг старовинного крою з брижами [55]
     — чоловічий верхній теплий одяг старовинного крою з брижами в стані [52;51]


белендити
   Беле́ндити:
     — теревенити [23]


бельобунг
   Бельо́бунг:
     — нагорода, заохочення [16]
   бельо́бунг: нѣмецкое Belobung, похвала [ІФ,1890]
     


бельфер
   Бе́льфер:
     — єврейський учитель [18,II,III,V]


бенедиктинець
     — монах ордена Бенедикта [XII]


бер
     бер (21, 446) – “велика гірська кладка”; [ІЦ-2006]
     Бером називається в Гуцульщині велика з поруччями кладка, по якій можуть переходити не лише люди, а й коні (21, 446); [ІФ-1906]


бербенийця
   Бербени́йця:
     — діжечка, барильце [48]


бербениця
   Бербени́ця [24,50]:
   Бе́рбениця [21]:
     — бочка, діжка [24,IX]
     — вузька висока діжечка [XX] Щодо меду, то поговорю з дяком, а щодо бундза, то мені здається, що нема потреби лазити за ним на полонину і везти його до Львова, коли можна тут дістати готову бербеницю доброї бриндзі [XX]
     — дерев'яне барильце [XX] Впрочім, зачекайте, нехай та Ваша леліяна любов опалить Вам крильця, розранить серце і виточить зо дві бербениці сліз з Ваших очей, тоді Ви не тої заспіваєте! [XX]
     — діжечка [IV]
     — діжка для овечого молока [50]
     — невелика діжка [21]
     — Бербениця (пор. рум. bärbin а, угор. berbencse) — це скоріше дерев’яний бідон на молоко, ніж, як сказано в поясненні, «діжечка» (526). Він призначений для перевезення молока з далеких полонин у село на коні. [MО,IV]
     


бервено
   Бервено́ [51]:
   Берве́но [9]:
     — колода [9,51]
     


бервень
     — балка, колода [IV]


бердиш
     — вид зброї; довге ратище зі списом, топірцем та гаком на кінці [IX]


бердо
   Берд, бе́рдо:
     — деталь ткацького верстату [44-1]


берло
   Бе́рло:
     — скіпетр, атрибут царської влади [4;25;30]
     — скіпетр, знак влади монарха [8]
     — скіпетр, ознака царської влади [9;13;XII]
     — скіпетр, ознака царської влади монарха [21]


берлячі
   Берлячі́, берлячки́:
     — вовняне або хутряне зимове взуття, яке під час сильних морозів одягають поверх звичайного [17;52]


берлячки
   Берлячі́, берлячки́:
     — вовняне або хутряне зимове взуття, яке під час сильних морозів одягають поверх звичайного [51,52]


бермица
      «австрійський вояк»[ II, 160] (з поль. bermyca, нім. Bärenmütze «велика хутряна військова шапка» дослівно «ведмежа шапка») [ОГ]


бермиця
   Бе́рмиця:
     — ведмедяча шапка [VI]
     — висока хутряна шапка [17]
     


бесаг
   Бе́саг:
     — подвійна сумка, саква [19]
   Беса́ги, биса́ги:
     — два мішки, зв'язані вужівкою, щоб зручніше нести [9]
     — подвійна торба [4]
     — подвійна подорожня торба для сідла; два мішки, зв'язані мотузкою [21;IV]
     


бесіда
     — мова, розмова [V]
     — промова, розмова, [II,IV]


бесідник
     — промовець, оратор [IV]


бескиди
     — частина карпатських гір [III]


бестійство
     — погана, нечесна справа [I]


бестіон
     — бестія, скотина (лайка) [IV,XII]
     [ VI, 149] (від бестія «поганець» з лат. bestia «тварина») «лобуз» [ОГ]
     — лайливе слово («скотина!») [II]
   Бестіо́ни:
     — чортяки, бестії [16]


бестія
     — лайливе слово («скотина!») [II]


бестіяльний
   Бестія́льний:
     — дикий; звірячий [51]


бетега
   Бете́га:
     — хвороба; ні до чого не придатна людина [14]


бетеги
     — послід [IV]
     — Бетеги (угор. beteg) незадовільно пояснене тому, що викладене багатозначним літературним «послід» без будь-якої уточнюючої ремарки. Сумнівно, чи читач вибере для бетегів саме те значення, яке вони мають у контексті. [MО,IV]


бетяр
   Бе́тяр, ба́тяр:
     — гультяй, волоцюга [10]


бефель
   Бефе́ль:
     — наказ (з нім.) [52]
     — наказ, команда [51]
     


бецирк
   Беци́рк:
     — область [16]
     — округ, адміністративний центр, територіальна одиниця австрійського адміністративного поділу [37]
     — округ; адміністративний центр [55]
     — округа, окружне начальство [I(Ів.Фр.);14]
     — повіт (за Австрії) [II]
   беци́рк: нѣм. Bezirk, округа, уѣздъ, обыкновенно же уѣздное начальство [ІФ,1890]


бештанина
   Бештани́на:
     — голяк, безштанько, голодранець [3]
     — лайка [XI]
     


бештефранти
   Бештефра́нти:
     — вигадки [2;XI]


бзеніти
     — бриніти (комарі) [IV]


бзи
   Боз, бзи:
     — тут: бузок [3;51]
     — бузок [XI]
     


бзина
   Бзи́на:
     — бузина [54]


бидля
   Бидля́:
     — скотина [XII]
     — худоба [5;7]
     — худобина [XI]


бики
   бики:
   Бики́:
     — тут: помилки [48]
     — Нароби́ти биків: наробити помилок [48]


билювати
     — пригадувати [II]


бинди
   Би́нди:
     — стрічки, стяжки [10]


бисаги
   Беса́ги, биса́ги:
     — два мішки, зв'язані вужівкою, щоб зручніше їх нести [VI]
     — торба [16]
     — подвійна подорожня торба для сідла; два мішки, зв'язані мотузкою [21;IV]


бистрина
     бистрина (21, 446) – “течія”; [ІЦ-2006]


бит
   Бит:
     — становище, обставини [13]


бич
     — ідуть бичем: ідуть рядком [XI]


бичик
   Би́чик:
     — тут: нагайка, канчук [11]


біб
     — Буду з тобою на бобах розводити: тобто: буду все дуже ясно говорити; походить з того, що колись у школах вчили рахувати на бобах [IX]


бібула
   Бібу́ла:
     — грубий обгортковий папір [30]
     — грубий обгортковий або промокальний папір [20]
     — обгортковий або промокальний папір [17;51;52]
     — обгортковий папір, промокальний папір [II]
     — обгортковий, грубий папір; промокальний папір [V]
     — промокальний папір [18]
     — Бібула — промокальний папір, пор. польськ. bibuła< лат. bibuła, пояснена як «обгортковий, грубий папір; промокальний папір» (481). У Галичині, як і в польській мові, звідки це слово запозичене, бібула не має значення «обгорткового, грубого паперу», і тому цю частину викладу з пояснення треба зняти. [MО,V]


бібулястий
   Бібуля́стий [54]:
   Бібу́лястий [21]:
     — (папір): грубий, обгортковий (папір) [54]
     — грубуватий [21;33]
     — обгортковий [XVIII] У р. 1597 вийшла в формі зшитка in 4° на бібулястім папері, для вжитку театральних видців (вроді наших оперових текстів), без волі й відома автора й без подання його назви надрукована книжечка п. з. «An excellent conceited Tragedie of Romeo and Juliet. At is hat been often with great applause plaid publiquely by the right Honourable the L. of Hundson his Servants» [XVIII]


бівак
   Біва́к:
     — бівуак, місце відпочинку або ночівлі військ у польових умовах [51]


біглість
     — досвід, вправність [IV]


бігме
     — їй-богу [VIII,XI]


бігот
   Бі́гот:
     — ханжа [31]


біготерія
   Біготері́я [35;45]:
   Біготе́рія [18,50;46-1,46-2]:
     — надмірна побожність, звернена на виконування формальних актів віри [18;III]
     — святенництво [50;XVIII] Релігійність матері з часом перейшла в біготерію, в аскетизм, у божевілля в якім вона й скінчила життя [XVIII]
     — святенництво, фальшива набожність [35;45;46-1;46-2]


бігун
   Бігу́н:
     — вісь, на якій обертаються двері [9]
     — полюс [51,52;XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. д., сама собою, в живих образах розвинеться при таких оповіданнях в понятті народу географія, стане немов здобутком його власної мислі, а не вивченим напам'ять і нестравним баластом незрозумілих термінів [XIX]
     

 

бігунка
   Бігу́нка:
     — пронос [54]


бідулястий
   Бідуля́стий:
     — промокальний (папір) [31]


біжутерія
   Біжуте́рія:
     — дорогоцінності [VI]
     — жіночі прикраси з недорогоцінного каміння й металів; тут: коштовні прикраси [20]
     


бізувати
   Бізува́ти:
     — стверджувати [9]


білет
     — візитна картка, [XII]


білиця
   Бі́лиця:
     — тут: білка [17]


біліал
     — «князь зла», назва темної сили, чорта [II]


білянс
   Бі́лянс:
     — підсумок [50]


біскуп
   Бі́скуп:
     — єпископ [22]
     — католицький єпископ [52;45;51]
     — римсько-католицький єпіскоп [XIX] До участі в тих соймах допущені були тільки повноправні піддані (тоді всі були підданими цісарськими!), то значить шляхта і вище духовенство, біскупи та каноніки [XIX]


біх
     — (бѣх = біх) був [XI]


біцикл
   Біци́кл:
   Бі́цикл:
     — велосипед [2;23;51;XI]
     


біятика
     біятика (21, 389) – “бійка”; [ІЦ-2006]


блават
   Бла́ват:
   Блава́тас, блават:
     — волошка [13;14;I,II]
   Блава́ти:
     — волошки [16;51;32]


блаватас
   Блава́тас, блават:
     — волошка [13]


блаватний
   Блаватний:
   Блава́тний:
     — (купець) — торгівець шовками [3]
     — мануфактурний (торговець, крам) [V]
     — блаватний купець: торговець мануфактурою [XI]
     — блаватні това́ри: мануфактура [22;VIII]
     


благовісник
   благові́сник: собственно праздникъ Благовѣщенія, въ производномъ смыслѣ всякая благая (иронически) вѣсть, непріятпая новость [ІФ,1890]


блам
   Блам:
     — хутро [XII]
     — хутро; хутряна обвідка на шапці [4]
     


бланш
   Бланш:
     — білила [51]


блахман
   Бла́хман:
     — омана [25]


блахманити
   Блахмани́ти:
   Блахма́нити:
     — (о́чі) — замилювати очі, обманювати [22]
     — обдурювати, затуманювати [46-1;46-2]
     блахманити очі: замилювати очі [VI]


блеконіти
     — з трудом добувати слова [III]


блест
   Блест:
     — блиск [13]


близна
   Бли́зна:
     — рубець від рани, шрам [54]


блінд
   Блінд:
     — насліпо, не дивлячись на карту, ставити на неї гроші [1]


блокгауз
   Блокга́уз:
     — бойова споруда, пристосована для самостійної кругової оборони [55]


блуд
   Блуд:
     — омана [33]
     — помилка [50;IV-VII,X;XX] Пані хотіли взятися до такої переробки, то я міг би взяти на себе перегляд тексту і поправлення язика, який справді в друкованім разить масою блудів і друкарських, і авторських [XX]
     — помилка; неправильна, помилкова дія, думка [1]


блудно
     — без тями [VI]


блюхнути
   Блюхнути:
     — ринути [2;XIII]


бляга
   Бляга:
     — базікання, брехня [48]
     — брехня [35;XII,XX] Правдяни недобрі дуже на «Друга», а один із наших християн висказався о статті «Опізнаймося»: «Е, то московська журнальна бляга і московська гордість! [XX]
     — брехня, пустомельство [29;30;VI]
     — брехня, пустомовство [21;49;XI]
     — вигадка; брехня, чванливість [55]
     — видумка, брехня, пустомовство [46-2]
     — окозамилювання, брехня [46-1]
     — хвастощі, ошуканство [34]
     — пустомовство, пустомеля [IV]


блягер
   Бля́гер:
     — брехун [50;XX] Поміщення такої статті з підписом Галичанина важне буде особливо для України як документ, що галичани в таких а таких принципіальних речах не згоджуються з «Правдою», і може причинитися до підірвання грунту під ногами блягерів [XX]
     — брехун, окозамилювач [47]
     — пустомовство, пустомеля [IV]
     — пустомеля, брехун [18]
     — пустомовна людина, брехун [III]
     


блягерство
   Бля́герство:
     — базікання, пустомовство [27]


блягувати
   Блягува́ти:
     — брехати, плести теревені [30]
     — брехати [VI,VII]
     


блягузкання
   Блягу́зкання:
     — балакання [40]


блязований
   Блязо́ваний, зблязо́ваний:
     — збайдужілий [33]


блямаж
   Бляма́ж:
   Бля́маж:
     — компрометація, сором, конфуз [3;48]
     — сором внаслідок якоїсь невдачі [XI]


блят
     — плита; верхня дошка (стола) [VI]
     бути блят: «не зрадити» [II, 354] (з нім. арґот, platt «свій, надійний, злодійський», що може з їдіш polit «втікший (себто з тюрми)» [ОГ]


бляшаник
   Бляша́ник:
     — тут: металевий камін [51]


бляшка
   Бля́шка:
     — бляшанка (посуд: банка або коробка з бляхи) [1]
     — бляшанка [X]
     


боа
   Боа́:
     — спрут, а також хутряний комір [XI]
     — удав, полоз [8]
     


бовван
   Бовва́н:
     — ідол, кумир; дурень [1]
     — статуя язичеського божка; дурень [X]
     


боввани
   Бовва́ни:
     — буруни [51]


бовдур
     — бовдур (367) — клуб; [MО,VI]


бовт
   Бовт:
     — жердина, якою полошать рибу [21]
     — тут: власник невеликого магазину [38]
   бовт: 1) шестъ , которымъ полошатъ рыбу при ловлѣ, 2)дуракъ, олухъ [ІФ,1890]


бовтати
   бо́втати: полошить рыбу, барахтаться въ водѣ, болтать нивѣсть что [ІФ,1890]


бог
     — з паном богом: з причастям [XIV] А коня вже як вивели з хати, / Ксьондз до неї ввійшов з паном богом [XIV]


богатирство
     — богатирство (301)—капіталісти [MО,V]


богданка
   Богда́нка:
     — вибрана по серцю дівчина [19;VI,VII]


бодня
     — бочка [III]


бодячий
     — прикметник від слова бодяк (будяк) [XI,XII]


боє
     — справді, дійсно [V]
     — от-бо й є, так і є; дійсно, взагалі (Ів.Фр.) [I]
   бо́є: отъ ,,бо й є“, такъ и єсть, дѣйствительно [ІФ,1890]
   бо є:дійсно, справді [IV]


божистий
   божи́стий: божескій [ІФ,1890]
     божий, святий, (реґіоналізм) А весь день божистий не дбають. [Лч. 1]; [ВЛ]


божниця
   Божни́ця:
     — синагога [V]
     — тут: храм, церква [53]
     — храм, святиня; єврейська синагога [X]
     — храм, церква; тут: єврейська синагога [1]


боз
   Боз, бзи:
     — бузок [1;13;14;15;19;25;49;54;I-VII;X,XI]
     — тут: бузок [3;51]
     


бой
   Бо́й:
     — Бо́я мати: боятися [52;XI]


бойє
   Бо́йє:
     — боїться [48]
     — так і є, дійсно [VI]
     — от-бо й є, так і є; дійсно, взагалі (Ів.Фр.) [I]
     — справді, дійсно [V]


бойки
     — місцева назва українців, що живуть на підгір'ї Стрійщини й Самбірщини [X]
     — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (головно у Стрийському районі, Дрогобицької області) [IV,V]
     — місцева назва українців, що живуть у Підкарпатті (у південних районах Дрогобицької області) [IX]
     — місцева назва українців - жителів Карпатських гір (південні райони Дрогобицької області УРСР) [III]
     — «Бойко, бойчук» пояснені загально: «жителі Бойківщини, місцевості в Карпатах». Для кращого і точнішого розуміння слова «бойко» слід було пояснити його докладніше. У Карпатах живуть не лише бойки, але також лемки, гуцули, словаки, поляки, румуни, хоч вони не є бойками. Таке загальне визначення значення поняття «Бойківщини» може призвести до неправильного розуміння слова з боку читача, який не завжди обізнаний з діалектним і етнографічним поділом України. [MО,I]
     — Бойки пояснені як «місцева назва українців, що живуть, у Підкарпатті (головно у Стрийському районі Дрогобицької області)» (481). Уточнення «головно у Стрийському районі Дрогобицької області» невірне не тільки тому, що зараз Дрогобицької області немає (у 1951 р., коли вийшов V том, ця область ще існувала), але головно тому, що бойки живуть переважно в Старосамбірському, Сколівському, Долинському та Болехівському районах, Стрийщина ж тільки частково заселена ними. [MО,V]
     


бойко
   бо́йко, бойчу́к: такъ называютъ карпатскихъ горцевъ-Русиновъ [ІФ,1890]
     — житель Бойківщини, місцевості в Карпатах [I]
     — «Бойко, бойчук» пояснені загально: «жителі Бойківщини, місцевості в Карпатах». Для кращого і точнішого розуміння слова «бойко» слід було пояснити його докладніше. У Карпатах живуть не лише бойки, але також лемки, гуцули, словаки, поляки, румуни, хоч вони не є бойками. Таке загальне визначення значення поняття «Бойківщини» може призвести до неправильного розуміння слова з боку читача, який не завжди обізнаний з діалектним і етнографічним поділом України. [MО,I]
     


бойцня
   Бо́йцня:
     — бойки (зневажливо) [16]
     — бойки: українці, жителі Карпатських гір (Південні райони Дрогобицької області УРСР) [II]
     


бойчар
     — робітник, що добуває нафту [IX]


бойчук
     — житель Бойківщини, місцевості в Карпатах [I]
     — бойчуки: місцева назва українців - жителів Карпатських гір (південні райони Дрогобицької області УРСР) [III]
   бо́йко, бойчу́к: такъ называютъ карпатскихъ горцевъ-Русиновъ [ІФ,1890]
     — «Бойко, бойчук» пояснені загально: «жителі Бойківщини, місцевості в Карпатах». Для кращого і точнішого розуміння слова «бойко» слід було пояснити його докладніше. У Карпатах живуть не лише бойки, але також лемки, гуцули, словаки, поляки, румуни, хоч вони не є бойками. Таке загальне визначення значення поняття «Бойківщини» може призвести до неправильного розуміння слова з боку читача, який не завжди обізнаний з діалектним і етнографічним поділом України. [MО,I]


боївник
   Боївни́к:
     — борець [14]
     — боївник (215) < польськ. bojownik — борець [MО,V]
     


бокувати
   бокува́ти: сторонить [ІФ,1890]
     — бокувати (389)—триматися осторонь, цуратися; [OM,VI]


болонє
   Боло́нє:
     — надріччя, покрите травою, лужок [46-1;46-2]
   Болоннє:
     — оболонь, пасовисько [II]
   Боло́нь, болоння:
     — земельний широкий простір (незасіяний), толока [V]
     — оболонь, пасовисько [13;XII]
   Боло́ня:
     — лука, пастівник [53]
   Боло́нь, болоння:
   Боло́нь, оболонь:
     — лука, пастівник [2;XIII]
     — оболонь, пасовисько [13]


болоннє
   Боло́нє:
     — надріччя, покрите травою, лужок [46-1;46-2]
   Болоннє:
     — оболонь, пасовисько [II]
   Боло́нь, болоння:
     — земельний широкий простір (незасіяний), толока [V]
     — оболонь, пасовисько [13;XII]
   Боло́ня:
     — лука, пастівник [53]
   Боло́нь, болоння:
   Боло́нь, оболонь:
     — лука, пастівник [2;XIII]
     — оболонь, пасовисько [13]


болоння
   Боло́нє:
     — надріччя, покрите травою, лужок [46-1;46-2]
   Болоннє:
     — оболонь, пасовисько [II]
   Боло́нь, болоння:
     — земельний широкий простір (незасіяний), толока [V]
     — оболонь, пасовисько [13;XII]
   Боло́ня:
     — лука, пастівник [53]
   Боло́нь, болоння:
   Боло́нь, оболонь:
     — лука, пастівник [2;XIII]
     — оболонь, пасовисько [13]


болоня
   Боло́нє:
     — надріччя, покрите травою, лужок [46-1;46-2]
   Болоннє:
     — оболонь, пасовисько [II]
   Боло́нь, болоння:
     — земельний широкий простір (незасіяний), толока [V]
     — оболонь, пасовисько [13;XII]
   Боло́ня:
     — лука, пастівник [53]
   Боло́нь, болоння:
   Боло́нь, оболонь:
     — лука, пастівник [2;XIII]
     — оболонь, пасовисько [13]


болонь
   Боло́нє:
     — надріччя, покрите травою, лужок [46-1;46-2]
   Болоннє:
     — оболонь, пасовисько [II]
   Боло́нь, болоння:
     — земельний широкий простір (незасіяний), толока [V]
     — оболонь, пасовисько [13;XII]
   Боло́ня:
     — лука, пастівник [53]
   Боло́нь, болоння:
   Боло́нь, оболонь:
     — лука, пастівник [2;XIII]
     — оболонь, пасовисько [13]


боляк
   Боля́к:
     — чиряк [51]


бомбаст
   Бомба́ст:
     — високопарно-претензійна мова, пустомельство [3]
     — перебільшення успіху [41]
     — пишномовність [31]
     — штучна пишномовність, претензійне пустомельство [36]
     — штучно-високомовний спосіб вислову; претензійне пустомовство [XI]
     


бомбастичний
   Бомбасти́чний:
     — пишний, велемовний [33]


бомбель
     (бомбель, бомблі) — міхурці [XI]


бомблі
   Бо́мблі:
     — міхурці [2;XI]


бонбон
   Бонбо́н:
     — цукерка [25]


бонза
     — буддійський жрець, піп [XI]


боніфікація
   Боніфіка́ція:
     — преміальні [31;53;XVIII] Не бракує в тій галереї і веселіших тонів і навіть граціозних жартів, як ось: «Die drei gemalten Ritter», «Die Schweizer des Herrn Tremouille», а особливо прекрасне оповіданнячко «Alte Schweizer», де оповідається, як по смерті Пія IX новий папа Лев XIII задумав було не дати швейцарцям своєї гвардії привичної в таких разах боніфікації по 11 талярів на чоловіка і як вони за те підняли невеличку революцію [XVIII]


боржій
   Боржі́й:
     — швидше [9]


борз
   Борз:
     — на борзі: незабаром, скоро [42]

 

борзо
     — скоро, швидко. [VIII]
     — скоро, скоріше [V]
     скоро, Громада старалась як найборше позбутись немилого гостя. [ЗБ 64]; [ВЛ]
     


боритель
   Бори́тель:
     — (іронічно) борець [X]
     — борець (іронічно) [1]
     


борниджити
   Борни́джити:
     — місити сніг, бродячи в ньому [4]


борнидити
   Борни́дити:
     — місити сніг, бродячи в ньому [2;XIII]

 

борт
     — борт (108) — спеціальний паз; гніздо; [MО,VI]


бортити
     — видовбувати борть — дупло [VI]
     — бортити. Воно зустрічається в тій сцені «Захара Беркута», у якій тухольці споруджують метавки: «інші бортили борти та притісували чопи» (108). У контексті йдеться або про пазування або довбання гнізд для шипів, бо таке значення має згадане слово на Бойківщині. На це вказує також слово чопи, яке на Бойківщині є столярно-будівельним терміном і означав шипи». Словник Грінченка реєструє не бортити, а буртити зі значенням сверлить, буравить. Інакше пояснене бортити в словнику Желехівського, де подано: бортити — falzen, aushöhlen. В основі бойківського бортити лежить, імовірно, польське burtować — нім. Bort або Bord. Редакція 6 тома пояснила це слово невірно та проти контексту: «видовбувати борть — дупло» (495). [MО,VI]


борше
   Бо́рше:
     — скоріше [12;46-1;VIII]
     — швидше [14;23;27;33;48;51;52]
     — швидше, радше [55]
     — скоро, скоріше [V]
     — борше – “швидше” [СБГ, І, с. 67], “швидше” [14, с. 71]. [ІЦ-2009]
     


бости
   Бости́:
     — (від бодать) — брати на роги [3]


ботелев
   Бо́тель, ботеле́в:
     — дерев'яна посудина на пиво або для збивання масла [19]


ботюк
   Ботюк:
     — колода [VI]
     — обрубане дерево, колода [15]
     — стовбур дерева, що розпилюється на дошки [2;XIII]
   ботю́к: обрубленный древесньтй стволъ [ІФ,1890]
   Ботюки́:
     — дерев'яні колоди (Ів.Фр.) [I]
     — колоди [16]


ботюмати
     — боятися, лякатися [XII]


бочка
     — говорити з іншої бочки: з іншого боку, інакше підходячи [V]
     — з іншої бочки: з іншого боку [XIX] Жаль тільки, що вони не пригадають собі, що всілякі попи вже ось трохи не тисячу літ клеплють тому народові о тих «вищих завданнях», а він усе-таки, по їх поняттям, крайній дикар і матеріаліст. Пора б почати і з іншої бочки [XIX]


браво
     — (венеціанський) таємний убивця [VI]


бранжа
   Бра́нжа:
     — (зам. бранша) галузь, відділ, філія якого-небудь підприємства [II]
     — відділ, військовий підрозділ, компанія [17]
     — галузь промисловості чи торгівлі [25]
     — галузь промисловості чи торгівлі, люди певної галузі [3]
     — зборище, непотріб [6]
     — яка-небудь група людей (одної професії, стану) [XI]


бранка
   бра́нка: рекрутскій наборъ [ІФ,1890]
     — призов до війська австрійського цісаря [I]


братанок
   Брата́нок:
     — племінник (братів син) [9;XII]


братван
   Братва́н:
     — горщик, у якому печуть тісто [9]


братова
   Братова́:
     — дружина брата [55]


бреверія
     — бешкет [V]
     — сварка, спірка, авантюра [II]


бревіар
     — церковний требник [II]


бревіарій
   Бревіа́рій:
     — богослужебна книга латинської церкви, у якій вміщені молитви й відомості про святих на кожний день року [34]


бремзер
   Бре́мзер:
     — гальмовий кондуктор [44-1]


бр'є
   Бр'є:
     — брате, братіки [IV]
     — фамільярне звертання [26]
     


Бригідка
   Бригі́дка:
     — тюрма; [1]


Бригідки
     — кол. монастир св.Бригіди, тюрма у Львові часів І.Франка [VIII]
     — тюрма у Львові [V]


бригідськаська
     — тюремна [1]


брижик
   Бри́жик:
     — складочка, нерівність [25]


брикливий
     — свавільний, химерний [XI]


брилювання
   Брилюва́ння:
     — самохизування, намагання вирізнитися [37]


брилювати
   Брилюва́ти:
     — хизуватися, намагатися вирізнитись [52]


бриндзя
   Бри́нза, бри́ндзя:
     — вид сиру з овечого молока [52]
     бринза (21, 68) – “овечий сир”; [ІЦ-2006]
     


бринза
   Бри́нза, бри́ндзя:
     — вид сиру з овечого молока [52]
     бринза (21, 68) – “овечий сир”; [ІЦ-2006]
     


британ
   Брита́н:
     — англійський або меделянський дог, вовкодав (собака) [II]
     — бульдог [22;VI,VII]
     — порода собак [20]


бричка
   Бри́чка:
     — лінійка (екіпаж) [47]


броварня
   Брова́рня:
     — пивоварня [44-2]


бродове
   Бродове́:
     — плата за переїзд бродом [XI]
     — плата за переїзд через брід [XII]
     — плата за проїзд через брід [5;7]


броїти
     — бешкетувати [VI]


бросквині
   Броскви́ні:
     — абрикоси [13]


брость
   Брость:
     — гілки, зелень на дереві; гроно, кетяг [51]


броцак
   Бру́цак, бро́цак:
     — торба, рюкзак [37]


брукати
     — занечишувати [III]


бруліон
   Бруліо́н, брульо́н:
     — зшиток для чорнових записів, чернетка [46-1;46-2]
     — перший запис, чернетка; зошит для нотаток у твердій обкладинці [44-2]
     — перший начерк; зошит для чорнових записів (чернетка) [43]
     — тут: чернетка [36]
     — чорновий рукопис [39]
     


брульйон
   Брульйо́н:
     — перший начерк кресленика чи малюнка [48]
     — чорновик [35;41;47]
   Брульйо́ни:
     — тут: рукописи [49]


брульон
   Бруліо́н, брульо́н:
     — тут: чернетка [36]


брус
     — простак [II]


бубень
     — бубень і бубонь (189)—бубон [MО,V]


бубоніти
   бу́боніти: ворчать [ІФ,1890]


бубонь
     — бубень і бубонь (189)—бубон [MО,V]


будда
     — індійський бог [XI]


буджигарня
     — велика незугарна будівля [IV]


будз
   Бундз, будз:
     — груда сиру [22]
     — овечий сир [50]
     — овечий свіжий сир [21;IV,V]
     — свіжий овечий сир [37]
   бу́дз: сладкій овечьій сыръ [ІФ,1890]
     


будучність
   Буду́чність:
     — майбутнє [53]


будущина
   Буду́щина:
     — майбутнє [54]


буєсть
     — зухвалість [XI]


бузько
     — чорногуз, лелека [I,II]


бук
     — кий, палиця, різка [III-V]
     — кий [VI]


бука
   Бу́ка:
     — нахлібник [47]


буки
   Бу́ки:
     — киї, паличчя [21]
     — паличчя [IV]
     — («дістати буки»): киї, паліччя [II]


булава
     — здорова дрючина [IV]
     була́ва — здорова дрючина [V]


буль
     — по всьому буль: і слід загув, все скінчилось [II]


бульба
     — картопля [III,V,IX]


бумжурн
   Бумжу́рн:
     — добрий день (з французької, перекручено) [16]


бунда
   Бу́нда:
     — верхній одяг з сукна [20]
     — верхній одяг, пальто із сукна [38]
     — верхній чоловічий теплий одяг [VII]


бундз
   Бундз, будз:
     — овечий сир [XX] Щодо меду, то поговорю з дяком, а щодо бундза, то мені здається, що нема потреби лазити за ним на полонину і везти його до Львова, коли можна тут дістати готову бербеницю доброї бриндзі [XX]
     — свіжий овечий сир [37]
     


бура
   бура:
     — Дістава́ти буру: одержати нагінку, прочуханку [48]


бург
   Бург:
     — замок [47]
     — палац [XIX] Поки депутати працювали над нею у Відні, в цісарськім бургу сталося дещо нового [XIX]
     


бургер
   Бу́ргер:
     — громадянин (в зневажливому значенні) [X]
     — громадянин (у зневажливому значенні), обиватель, міщанин [1]
     


бурґер
      «співв'язень»[ І, 281] Дрог. (від. нім. Burg «замок, твердиня», порівняй нім. арґот. Burgerl «карна тюрма») [ОГ]


бурда
   Бурда́:
   Бу́рда:
     — 1) скандал, бешкет; 2) бешкетник, буян, забіяка [47]
     — бійка і крик, сварка [I]
     — каламутна рідка страва або напій [35]
     — сварка [15]
     — скандал, бешкет [46-1;46-2]


бурдіти
     — (ріка): рвучко з клекотом бігти [IV]


бурити
     — нищити [IV]


бурмістер
     — голова міського самоврядування [XI]


бурмістр
   Бурмі́стр:
     — міський голова [54]


бурнигатися
   Бурнига́тися:
     — борюкатися, змагатися [14;I]


бурнус
   Бурну́с:
     — рід плаща або накидки на Близькому Сході [51]


бурса
     — початкова духовна школа, гуртожиток для учнів [XI]


буртимуха
   Буртиму́ха:
     — метелик [51;52]


бурчимуха
   Бурчиму́ха:
     — гедзь [33]
     — овод [XVIII] Але він наскрізь пройнятий духом тих низьких сфер, у яких обертається, а коли чіпляється до людей іншої, вищої сфери, то тільки як реп'ях, як докучлива бурчимуха [XVIII]
     


бурш
   Бурш:
     — студент-корпорант [41]


буршівський
   Бу́ршівський:
     — студентський [35]
   Бу́ршівські:
     — (жарти) — парубоцькі, хлоп'ячі [12]


буршікозний
   Буршіко́зний:
     — характерний для членів студентської корпорації [41]


бурштиновий
     — янтарний [XI]


бут
   Бут:
     — черевик [54]


бута
   Бута́:
   Бу́та:
     — гордовитість, задерикуватість, зухвалість, нахабство [30]
     — зарозумілість; [X]
     — надмірна гордість, пиха́, зарозумілість [8]
     — пиха, зарозумілість [55;1]
     


бутати(ся)
     — гордитися, заноситися, [V]


бутелька
   Буте́лька:
     — пляшка [51]


бути
     — чобіт, чоботи [II]


бутина
     бутина (21, 425) – “місце вирубу лісу”; [ІЦ-2006]
     —Бутина – де рубають дрова в лісі зимою – при рубці дров (21, 425); [ІФ-1906]


бутний
   Бутни́й:
   Бу́тний:
     — Бундючний, пихатий [XX] Показати стан суспільності на Україні в 1647 р.— шляхту, міщан, селян, жидів, козацтво; показати, як шляхта сильна, певна свого панування, бутна, міщанство зайняте наживою і спорами релігійними — і ніхто не думає про можливість катастрофи; показати грунт, підготовання і вибух тої катастрофи, котра змітає з лиця землі і шляхту, і жидів, і міщанських різновірців [XX]
     — бундючний, нахабний, зухвалий [22;IV]
     — гордий, високодумний [XII]
     — гордовитий, бундючний [5,7,49]
     — гордовитий, задерикуватий [24;IX]
     — гордовитий, зарозумілий [1;X]
     — гордовитий, пихатий [23,52]
     — пихатий, гордовитий [46-1;46-2;XIX] Від початку середніх віків міста намагають до чимраз більшого розширення своєї автономії; з власності державної вони робляться «вольними містами», з власною управою, власним скарбом і власною воєнною силою, котра живо стається грізна для бутної шляхти і слабосилого монархізму [XIX]
     — пихатий, гордовитий, бундючний [45]
     — пихатий, чванливий, гордовитий [47]
     — пихатий, чванькуватий [26]


бутно
   Бу́тно:
     — гордовито [13;21]
     — гордовито, пихато [51]
     — гордовито [V]
     — насуплено, набундючено, зухвало [12]


буторинє
   бу́торинє: хламъ [ІФ,1890]


буториння
   Бутори́ння:
     — мотлох, непотрібні речі [15;II]


буторити
   Бутори́ти:
     — робити що-небудь з дерева [II(Ів.Фр.);15]
   бу́торити: столярничать, дѣлать что нибудь изъ дерева [ІФ,1890]
     


бухацький
   Буха́цький:
      «злодійський»[ II, 15],[ VI, 144] (від звуконаподібного від вигукового бухнути «важко впасти, вдарити», льв. арґот. «вкрасти») [ОГ]
     — жаргонний, вульгарний [25]
     злодійський Ремесла ніякого не вмію, нї поля, нї ролі не маю, до роботи ніхто мене не прийме, тілько одно й лишавсь, що бухацька кумпанїя [ІФ-1902] Бухацькі душі! — скрикнув Стефко пронятий подивом. [ІФ-1905]


бухер
     — хлопець, підліток (єврейське) [VIII]
     — хлопець, підліток [V]


бухнак
   бухна́к: пинокъ [ІФ,1890]
     — стусан (Ів.Фр.) [I]


бухняк
      «штовханець»[ VI, 141] (від звуконаподібного бухнути «впасти; вдарити») [ОГ]
     — бухняк (141)—стусан; [OM,VI]


буцегарня
   Буцегарня:
     — арештантська кімната [14]


буцматий
   Буцма́тий:
     — круглолиций, гладкий [V]
     — круглолиций, повновидий [I]
     — повновидий [15]


бушувати
     — нишпорити, шукати [I]


бюрко
     — бюрко (336)<пол. biurko—письмовий стіл; [MО,VI]


бяху
     — були, був [XI]


бяше
     — були, був [XI]


бѣх
     — (бѣх = біх) був [XI]

 

27.08.1995