Словничок з творів Івана Франка (а)

аббе
Аббе́:
— тут: абат [51]

абдикація
Абдика́ція:
— відмова, зречення [45]
— відречення від (престолу) влади [47]
— відречення від влади [46,1;46-2]
— зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаного пізнаєте також, що піддаватися під юрисдикцію таких людей було б і з моєї і з Вашої сторони попросту абдикацією з тих думок і ідей, котрі нам над усе найдорожчі, котрі іменно становлять суть і ядро нашого патріотизму [XX]
— зречення престолу [31]

абдукція
Обду́кція:
— лікарське обслідування трупа [V]
— медичний огляд [22]
— розтин [43]
— судово-медичний розтин, обстеження [20]
Абдукція, обдукція:
— судово-медичне обстеження, розтин [21]
абдукція:
— судово-медичне обслідування [IV]
— друкарська помилка: абдукція замість обдукція [MО,IV]
обдунція [??]:
— лікарське обслідування тіла з метою визначити причину смерті [IV]
— друкарська помилка: обдунція зам. обдукція [MО,IV]

аберація
Абера́ція:
— хибність, відхилення від істини [47]

абецадло
Абеца́дло:
— азбука, абетка, алфавіт [47]

абіє
А́біє:
— зараз, негайно [XII]
— негайно, зараз же, несподівано (церковносл.) [52]
— зараз, негайно [XI]

абнегація
Абнега́ція:
— відстороненість, байдужість, самозречення [28]
— самозречення [20;21;29;30;51;VI]
— самозречення, байдужість, відстороненість [49]
— самозречення, самовідданість [34;43]
— самозречення, самопожертва [19;35,XII]
— самозречення, самопожертвування [XI]
— самозречення, утримання від чого-небудь [IV]
— самопожертва [7;5,XVIII] Розуміється, що при таких порядках одиниця має мінімальний інтерес у піддержуванню суспільності, особливо коли зрозуміє, що се піддержування накладає на неї величезні, не раз надсильні видатки, а не дає найменшої гарантії, що ті жертви, жертви не раз цілого життя, повного праці і абнегації, не підуть на марне в одній нещасливій хвилині [XVIII]
абсолюторіум
Абсолюто́ріум:
— затвердження звіту керівництва установи [44-1]

абсолюція
Абсолюція:
— звільнення, виправдання; відпущення гріхів [43]

абсольвувати
Абсольвува́ти:
— тут: відокремити [49]

абсорбувати
Абсорбува́ти:
— вбирати [36]

абстененція
— здержливість [IV]

абстиненція
Абстине́нція:
— здержливість, відмова в чому-небудь [XVI] Але такої ідіотичної абстиненції від читання галицьких віршових виробів, про яку говорить д. Чайченко, ми не запримітили, і скажемо сміло, що коли би се була правда, то вона була би найсумнішим свідоцтвом про стан духовного розвою української громади, бо показувала би ту громаду заскорузлою і неспосібною читати і розуміти щось хоч трохи відмінне від її звичайних поглядів і уподобань [XVI]
— стриманість [29;36]
— стриманість від чого-небудь (від уживання алкоголю, напр.) [XIII]
— стриманість від чого-небудь [2;21]
— утримання від чогось [49;28;33]

абшид
— довідка про цілковите звільнення від військової служби; звільнення взагалі [XI]

абшинт
Абши́нт:
— глибокий окоп із валом попереду [55]

абшит
А́бшит:
— відставка, звільнення від військової служби [48]
— відставка, увільнення від військової служби; документ про таке увільнення [3]
— грамота про звільнення з військової служби [VI-VIII]
— документ про звільнення з військової служби [22]
— Звільнення [XX] Мене з війська, як кажу, ізгнали силою засуду комісії суперарбітраційної («Superarbitrierungscommission», як ми написали в відлучці) і десь незадовго одержу «абшит» [XX]
— звільнення з війська, служби [15]
— звільнення з війська [I]

абшитований
Абшито́ваний:
— відставний [25]

абшитовий
Абши́товий:
— звільнений з війська, служби [51]

аванс
Ава́нс:
— підвищення [46-2]
— підвищення на посаді [VI,IX]
— підвищення на службі [XII]
— підвищення по службі [1,X]
— підвищення; [III]
— тут: підвищення по службі [24]

авансований
Авансо́ваний:
— просунутий, підвищений [54]
— просунутий, підвищений по службі [28]

авансувати
Авансува́ти:
— дістати підвищення по службі [20]
— одержати вищий службовий ступінь, вищу посаду [VI,VII]
— одержати службове підвищення [19]
— отримати вищий службовий ступінь [III]
— підвищувати [46-1]
— підвищувати в посаді [IV]
— підвищувати по службі [46-2]
Авансувати (польсь. awansować, фр. avance) не є перехідним дієсловом і тому не значить «підвищувати в посаді» (526). його слід викласти «дістати підвищення в посаді, одержати вищий чин». [MО,IV]

авантура
Аванту́ра:
— пригода [53]

авантурувати
Авантурува́ти:
— ризикувати [43]

авва
Авва:
— святий отець [24]

авдитор
Авди́тор:
— військовий суддя [46-1,46-2]
— військовий суддя у царській Росії й у деяких західноєвропейських країнах [47]

аверсія
Аве́рсія:
— лицевий бік медалі, предмета [36]

авля
А́вля:
— актовий зал у вищій школі [X]
— актовий зал у вищому навчальному закладі [1]
— великий зал університету [46-1]

авокультант
Авокульта́нт:
— кандидат на суддю [46-1]

авреола
Аврео́ла:
— ореол [13;41;53;54]

авскультант
Авскульта́нт:
— в Австрії кандидат на суддю [46-2]
— судовий практикант [I]

авспіція
Авспі́ція:
— надії [48,XX] А в разі, коли б київські газ. прийняли початок моєї статті, а також коли б удалося в петербурзькім журналі помістити повість, я мав би які-такі авспіція удержатись у Відні [XX]

австерія
Австе́рія:
— корчма у місті [44-2]

автентик
Автенти́к:
— дійсний, вірний, першоджерело [47]
Авте́нтик:
— оригінал [46-1;46-2]

автодидакт
Автодида́кт:
— самоук [54]

автодідакт
Автодіда́кт:
— самоук [41]

автократ
Автокра́т:
— необмежений, повновладний правитель [40]

автократизм
Автократи́зм:
— самодержавство [36]

автократичний
Автократи́чний:
— самодержавний [46-1;46-2]

автопсія
Авто́псія:
— безпосереднє бачення [34]
Авто́псії:
— тут: безпосереднє бачення [53]

автосугестія
Автосуге́стія:
— самонавіювання, самовплив на психіку [37]

автохтон
Автохтони:
— корінне населення [44-2]

ага
— турецький старшина, начальник [XI]

агенда
Аге́нда:
— дія [XIX] Адміністрацію контрибуційного фонду вели ц. к. уряди податкові в Моравії побіч своїх властивих агенд, і то без окремих коштів, звичайними силами, без ніякої спеціальної доплати тим органам за їх роботу, справді зовсім безкористовно [XIX]
— філія [44-2]

агі
— (на тебе)! тю (на тебе)! [V]

 

агій
Агі́й:
— вигук на ознаку невдоволення, відрази [X]
— вигук обурення, відрази [23]
— вигук обурення, невдоволення, відрази [1]
— вигук обурення, незадоволення [2,II-IV,XI,XIII]
— вигук обурення [VI,VII,IX]
— слівце, яким висловлюють здивування або обурення [I]

агірувати
Агірува́ти:
— діяти [49]

агравація
Агра́вація:
— обтяження, утиски [46-2]

адамашк
Адама́шк, адама́шок:
— квітчастий шовк [21]

адамашка
Адама́шка:
— візерунчастий шовк [12]

адамашковий
Адама́шковий:
— шовковий [25]

адамашок
Адама́шк, адама́шок [21]:
Адама́шок [13]:
— вид шовкової тканини [13]
— квітчастий шовк [21,VI]

адаратор
Адара́тор:
— поклонник [18]

адгерент
Адгере́нт:
— прибічник, прихильник [46-1;46-2]
— прихильник [44-1]

ади
Ади́, аді́ть:
— а дивися; [X]
— а дивись, [VI,XII]
— вигук (а дивися, а глянь); [1]
— вигук: диви, глянь [21]
— дивися [XI,XI,14]
— дивись! [V,VII]
— дивись, дивіться [24]
— дивися, дивіться-но [III]
— диви[сь], дивіться [I]
— дивився, дивіться [IV]
— дивися, дивіться [II]

аді
Аді, ади́:
— вигук: диви, глянь [21]

адіте-тко
— дивися, дивіться-но [III]

адіто
— дивіться! [V,VII]

адіть
Ади́, аді́ть:
— а дивіться, а гляньте [1]
— а дивіться [X,XII]
— дивись, дивіться [24]
— дивіться [2,VI,IX,XI,XIII]
— диви[сь], дивіться [I]
— дивився, дивіться [IV]
— дивися, дивіться [II]

адлятус
Адля́тус:
— 1) прибічник, 2) папський посол [47]
— прибічник, прихильник [IV]
— прибічник [III]

адоніс
Адо́ніс:
— (в переносному розумінні) дуже красивий мужчина [47]

адоптувати
Адоптува́ти:
— (дитину) — взяти дитину за свою, усиновити [25]
— привласнити [19]
— прийняти за свій (внесок) [VI]
— приняти за свій (внесок) [VII]

адоратор
Адора́тор:
— поклонник [II,IV]
— прихильник, поклонник [22]

адорація
Адорація:
— обожнювання [29;30,XVIII] А за нею пішли дальші: безпощадна критика артистичної рутини, котерій і взаємної адорації, безоглядне руйнування всього застарілого, шаблонового, всеї конвенціональності та неприродності [XVIII]
— обожнювання, поклоніння [31]

адукат
адукат (21, 439) – “адвокат”; [ІЦ-2006]

адюльтер
Адюльте́р:
— подружня невірність [55]

ад'юнкт
Ад'ю́нкт:
— нижчий судовий чин [33]
— нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20]
— помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки — вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання [1]
— помічник службової (урядової) особи, заступник [44-1]
— помічник службової особи, заступник [44-2]
— помічник судді, молодий суддя, перший ступінь у судовій кар'єрі [IV]
— помічник судді [I]
— тут: помічник судді [21]
ад'юнкт (205) <пол. adiunkt — нижчий службовець (помічник вищого службовця); [OM,VI]

ад'юнктура
Ад'юнкту́ра:
— асистентура, аспірантура; [1]
— допоміжна установа [X]

ажень
Аже́нь:
— адже [23]

аз
— я [XI]

азиль
Ази́ль:
А́зиль:
— право захисту [6,51]

азіміт
Азіміт:
— латинянин [40]

азофулакія
Азофула́кія:
— книгозбірня [39]

айн
— але [IV]

академік
Акаде́мік:
— в розумінні: студент університету; [VI]
— крім звичайного значення, також: студент (академії, університету) [XI]
— крім звичайного значення, також: студент університету [I]
— студент університету [33;47,XX] Бо хто такі —наші ? Студенти, академіки, ну, а в них який стосунок з робітниками? [XX]
— тут в розумінні студент [II]
— тут: студент вищої школи [18]
— тут: студент університету [46-1;48]
— учень гімназії [53]
— «Академік» — «студент університету», зам. студент вищої школи взагалі, бо таке значення мало це слово в Галичині. [MО,I]

академічний
— академічний бал: студентський бал [VI]

академія
Акаде́мія:
— до революції — назва деяких вищих навчальних закладів; тут: середній учбовий заклад, гімназія [1]
— тут у значенні університет [IV]

акафіст
Ака́фіст:
— служба в православній, греко-католицькій церкві, під час якої виконуються релігійні гімни [44-1]
— служба в православній, уніатській церкві, під час якої виконуються релігійні гімни [44-2]
— урочисто-хвалебний церковний спів [3]

аки
— як, немов, неначе [XI]

аконто
— в рахунок [VI]

аксамітка
Аксамі́тка:
— оксамит, орлики, павині вічка — багаторічна декоративна трав'яна рослина родини жовтцевих із поодинокими квітками різних кольорів [51]

аксесорії
Аксесо́рії:
— аксесуари [27]

активальний
Актива́льний:
— підвищеної активності [44-1]

акцептонт
Акцепто́нт:
— особа, що зобов'язується сплатити за пред'явленим документом, векселем [20]

акцесорій
Акцесо́рій:
— додаток [33]

акцесорія
Акцесо́рія:
— реквізит, бутафорія [53]
— тут: привхідне, другорядне [48]

акциз
Акци́за, акци́з:
— вид непрямих податків, що накладає держава на деякі предмети споживання [44-1;44-2]
— найбільш розповсюджена форма непрямих податків на предмети споживання [47,XIX] І сюди входить урядова статистика, вимірюючи, прим, податок домовий, різні акцизи та інші посередні податки, але ті урядові цифри, вимірювані по категоріях, загальниково і пересічно, для наукових цілей дуже мало придатні і мусять бути простовані та індивідуалізовані приватними статистичну ми дослідами [XIX]
— непрямий податок на предмети широкого вжитку [46-1]

акциза
Акци́за, акциз:
— найбільш розповсюджена форма непрямих податків на предмети споживання [46-2,47]
— податок [43]

аларм
Ала́рм:
— тривога [33]
Ала́рми:
— (від аля́рми) — тривоги [11]

албо
А́лбо:
— або, чи [30]

але
— вигук подиву, здивовання [IV]
дуже (знак здивування), І що вже ганьбили його, то й але! [Звн 369] [ВЛ]

алегат
Алега́т:
— додаток [46-2]
— документ, доданий до заяви [IV]
Алега́ти:
— довідки, документи, додані до заяви [21]
алегат (356)<пол. alegat довідка, документ, подані до заяви; [OM,VI]

александріни
Александрі́ни:
— фігури танцю [25]

алембик
Але́мбик:
— прилад для дистиляції алкоголю; перегінний куб [44-2]

аліант
Аліа́нт:
— союзник [45]

алілуя
— хваліть господа! [XI]

аллодії
Алло́дії:
— спадкові індивідуально-сімейні земельні володіння, що знаходяться у вільному розпорядженні їхніх власників [51]

алюзія
Алю́зія:
— натяк [20,XVIII] Відомо, як гостро критикувався цей твір від першої хвилини його появи, скільки неприємностей довелось зазнати Словацькому внаслідок різних особистих алюзій, які тут зустрічаємо, відомо теж, як гостро засудив, прим., Малецький його вислів про Нємцевича і т. п [XVIII]
Алю́зії:
— натяки [36,49]
— без алюзій: без натяків [XX] Після всього того, що Ви сказали в своїм листі нащот «Зорі», я не смію просити Вас, щоб Ви прислали її для «Зорі», хоч можу запевнити Вас, що коли розправа зовсім наукова і без алюзій до тутешніх політичних і релігійних відносин (вроді тих розправ, які Ви печатаєте в Росії), то вона буде напечатана без жодної зміни і з підписом чи то Кузьмич. чи М. Д [XX]

алюмн
Алю́мн[ус]:
— вихованець духовної семінарії [XI,XII]
— семінарист [54,55]
— семінарист, казеннокоштний вихованець [1;3;52;53]
— семінарист, що виховується на казенні кошти [51]
— учень духовної школи, семінарії [46-1,46-2]

алюмнус
Алю́мн[ус]:
— семінарист [55]

алярм
Аля́рм [20,21,34,46-1,47,54]:
А́лярм [32,46-2]:
— сполох [32]
— сполох, тривога [46-1,IV]
— сполох, тривога, сигнал тривоги [46-2;47]
— тривога [45;21;34]
— тривога, переполох, паніка, ґвалт [54]
— тривога, сполох [20]

алярмовий
Алярмовий:
— (дзвіно́к) — дзвінок тривоги [22]
— (дзвінок) – тривожний дзвінок [15]
— Алярмовий дзвінок: дзвінок на сполох [V]
Алярмовий дзвінок — сигнальний дзвінок, пор. польськ. dzwonek alarmowy, викладений нечітко і незадовільно як «дзвінок на сполох» (481). Мета «алярмового дзвінка» сигналізувати появу непрошених людей, небезпеку тощо, а не викликати сполох. [MО,V]

алярмувати
Алярмува́ти:
— полошити, тривожити [17;47,II]

алярмуючий
Алярму́ючий:
— Тривожний [XX] Та тільки там, мабуть, якась халепа, бо нині прийшов від Кон[иського] другий лист алярмуючий, щоб, пишучи до нього, не слати на його адрес, а тільки до Качали, бо щось, мовляв, наші (галицькі) тверді наробили біди [XX]
— тривожний, застерігаючий [48]

альбінози
Альбіно́зи:
— альбігойці [30]

алькад
Алька́д:
— суддя [10]

алькир
Альки́р, алкир:
— бічна невеличка кімната; звичайно служила опочивальнею і кімнатою для дітей [44-2]
— комірка [46-1;46-2,XIX] В Оріхівці коршма дерев'яна, в Чернишівпі теж, в Іванівці дерев'яна заїзна, в Турівпі теж; в Терноруді «австерія» мурована, почасти з каменя, почасти з цегли, дах гонтами побитий, два комини муровані на дах виведені, в австерії до шинкування кімната і алькир, [XIX]
— бічна кімната, відгороджена частина світлиці [III]

альменд
Альме́нд:
— громадський земельний наділ [27]
— земельний наділ [48]
— альменди: земельні наділи [XX] Значить,книжка може бути цікавою і для Укр., особливо задля хороших статей про альменди швейцарські та полудено-німецькі [XX]

альтерувати
Альтерува́ти:
— збуджувати, хвилювати [48]

альцейський
— Старогрецький віршовий розмір [XX] Содержання томика слідуюче: 1) Оди і елегії — декотрі, яко проби старинних форм, стихом альцейським, сапфіцьким, асклепіадейським і інними [XX]

альянт
Алья́нт:
— союзник, помічник [44-2]

амальгамуватися
Амальгамува́тися:
— тут: зливатися; зрощуватися [54]

амант
Ама́нт:
— коханець [25]

амануенз
Амануе́нз:
— помічник бібліотекаря, секретар [50]

амбарас
Амба́рас:
— клопіт [13;51]
— клопіт, колотнеча [23]
— клопіт, непорозуміння, заминка [52]

амбасада
Амбаса́да:
— посольство [19;55;36;41;48;51]
— представництво одної держави на території іншої [VI,VII]

амбасадор
Амбасадо́р:
— посол [49;51;53]

амбітний
— гордовитий [XVIII] П'єр Ругон, захланний егоїст, загарбує в свої руки весь маєток матері і сестер та братів і жениться, щоб ввійти в круги плассанської буржуазії, з дочкою збанкрутованого купця, панною Фелісіте, красунею, здатною блищати в салонах, безмежно амбітною [XVIII]

амбон
Амбо́н:
— амвон [46-1]
— місце для проповіді в католицькій церкві [45]

амбона
— підвищення в церкві, звідкіля ведеться проповідь [X]
— підвищення, з якого промовляють проповіді в церквах [II]

амбулянс
Амбуля́нс:
— санітарний візок [11]

амвон
Амво́н, амвона:
— підвищення в церкві перед так званими царськими вратами, з якого виголошуються проповіді [47]
— підвищення, з якого промовляють проповіді [44-1]
— підвищення, з якого промовляють проповіді в церквах [II]

амвона
Амво́н, амвона:
— підвищення, з якого промовляють проповіді [44-1]

амеліорація
Амеліора́ція:
— доведення до кращого стану, покращення [44-2]

аможе
— куди [XI]

аморети
Аморе́ти:
— амури [2;3]
— амурчики [XIII]

амортизація
— погашення частинами [XIX] Незважаючи на правну повносильність патентів цісарських із д. 17 цвітня 1848 р. і з д. 15 серпня 1849, ані на неясність пізніших патентів і розпоряджень, міністр бар. Бах предложив цісареві план амортизації облігацій індемнізадійних, котра мала розпочатися в Галичині східній 30 цвітня, а в західній 31 жовтня 1858 р., і мала тривати 40 літ, т. є. до 1898 р [XIX]

ампліфікація
Ампліфіка́ція:
— збільшення, нагромадження [37]
— тут: розширена переробка [42]

ампліфікувати
Ампліфікува́ти:
— розширювати, нагромаджувати однотипні вирази [43]

амстдінер
Амсті́рен, амстді́нер:
— прислужник при якій-небудь установі (за австрійських часів) [18]

амстінер
— прислужник при якій-небудь установі (за австрійських часів) [II]

амтсдінер
— прислужник при якій-небудь установі (за австрійських часів) [II]

анагнорізм
Анагнорі́зм:
— пізнавання, впізнання [34]

анагност
Ана́гност:
— читець, лектор [34]

анаколуф
Анаколу́т, анаколу́ф:
— стилістична фігура, яка полягає у порушенні загальноприйнятих форм словосполучення [33]

анаколют
Анаколю́ти:
— непослідовності [47]
— синтаксичні помилки [50,XX] З вашими язиковими увагами я не буду спорити; окрім ї, котрого друкарня не має, і «иі» замість «іі» в версиі, я проче лишаю Вам нетикане, підправляючи тільки деякі анаколюти, котрі, по-моєму, не то не влегшують розуміння, а навіть потрохи путають читача [XX]

анаколютія
Анаколю́тія:
— анаколу́ф, стилістична фігура, що полягає в порушенні граматичної чи логічної точності мови [26]

аналой
Анало́й:
— високий, з похилим верхом столик у церкві, на якому кладуть ікони, богослужбові книги [1]
— столик у церкві, на якому кладуть ікони [X]

анальфабет
Анальфабе́т:
— неграмотний, невіглас [37]
— неписьменний [41;46-1;46-2]
— тут: політично неграмотна людина [47]

анальфабетизм
Анальфабети́зм:
— (політичний) — безграмотність (політична) [55]
— неписьменність, невігластво [36]

анархізм
Анархі́зм:
— тут: невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля [54]

анатема
— прокляття, відлучення від церкви [XI]

ангажувати
— запрошувати [XX] Мене ангажують до «Діла», та не знаю, що робити [XX]

англез
Англе́з:
— парадний костюм [20]

андрони
Мандро́ни, андро́ни:
— теревені, дурниці [X]
— теревені, нісенітниці [1;2]
— теревені, нісенітниці, вигадки [52]
— андро́ни плести — вести пусті розмови, теревенити, плести нісенітницю [3]
— андрони плести: брехати, нісенітниці говорити [XI]

анекс
Ане́кси:
— додатки [50,XX] Будьте ласкаві зробити так, щоб до кінця сього року ми скінчили передмову з анексами [XX]

анексувати
Анектува́тн, анексувати:
— насильницьки приєднувати всю або частину території іншої держави [48]

анектувати
Анектува́ти:
— нав'язати силою [44-1]
— приєднати [46-1,XIX] А найменше можна насерйоз брати наших представників, хоч поляки живо поквапились се зробити і в спільній подорожі до Риму або анектувати русинів до себе, або вважать їх згідність з поляками в дорозі ознакою згоди і єдності обох народів [XIX]
— приєднати, захопити [46-2]
— прихиляти, приєднати [45]

анектуй
Анекту́й:
— від: анексувати (наказ. спосіб) [52]

анімальний
— звіриний [II]

анкета
Анке́та:
— комісія спеціалістів для вивчення якої-небудь справи [IX]
— тут: комісія спеціалістів [24]
— скликати анкету: розробити заходи [XIX] Опираючись на сих резолюціях, скликав Виділ крайовий анкету: по довших нарадах предложила ся анкета Виділові статут нового банку кредитового [XIX]

анкирик
— частина кімнати, відділена перегородкою [VI]

анніцітет
Анніціте́т:
— річна сума боргу, яку сплачують частинами [44-1]

 

аннуітет
Аннуіте́т:
— щорічна сума, призначена на оплату процентів за поступово сплачувані позики [44-1]

анонс
Ано́нс:
— оголошення, друковане в газетах або на листівках [47]

антенанти
— предки [XII]

антенати
Антена́ти:
— предки [4]

антидот
Антидо́т:
— заперечення [41]
— протидія [46-1]
— протиотрута [30]
— протиотрута, засіб протидії [46-2]
Антидо́ти:
— протиотрути, препарати для лікування отруєнь [29]

антидотум
Антидо́тум:
— протиотрута [48,XX] Яко антидотум проти Конопницької я дав панні Шнайдер Ленау, і Вам його дам [XX]

антиминс
Антими́нс:
— зображене на тканині покладання в гроб Ісуса Христа [30]

антимінс
Антимі́нс:
— предмет християнського релігійного культу; являє собою освячену архієреєм чотирикутну хустину із зображенням покладення Христа в труну [47]

антипко
Анти́пко:
— чорт, дідько [II]
— чорт, нечиста сила [16]

антифон
Антифо́н:
— спів, що виконується по черзі двома хорами або хором і солістом [30]

антиципувати
— наперед приймати [IV]
Антиципувати (польськ. antycypować, лат. anticipare) —випереджати (що), угадувати наперед, передбачати редакція пояснила невірним і одночасно неясним «наперед приймати» (526). [MО,IV]

антишамбровання
Антишамброва́ння:
— чекання в передпокої, оббивання порогів [47]

антріт
Антріт:
— постій, зупинка [16]
— антріт зробити: приступити (військовий термін) [IV]

антропогнозія
— Пізнання людей [XX] Повторяю, особисто мені та справа зовсім байдужа, я навіть в ній скористав постільки, поскільки помогла мені розширити дещо засяг моєї антропогнозії [XX]

антропоморфізм
— Уявлення божества в людському вигляді [XVIII] Він пише книгу про те, що католицизм повинен очиститися від грубого антропоморфізму, незгідного з новочасною наукою, а натомість обернутися до піддвигнення етики, чоловіколюбності і вирівняння соціальних кривд [XVIII]

ану-ко
— зараз же, ну ж [XIII]

анциболот
— болотяний чорт [II]

апеляція
А́пель, апеля́ція:
— звернення, оскарження ухвали, постанова нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою, звернення до кого-не- будь за підтримкою, порадою [35]

аплявз
Апля́вз:
— схвалення [25]

аподиктичний
Аподикти́чний:
— категоричний в своїх твердженнях [46-1,46-2]

апокриф
Апо́криф:
— стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним [54]

апостазія
Апоста́зія:
— відречення [31]
— відступництво [43;46-1;46-2;54]
— віровідступництво [36;47]
— єресь, розкол, відступлення від християнських догматів [30]
— зрада [XVIII] Отут автор уважав відповідним увести мотив релігійної апостазії Вар-Кохби і офітського культу його жінки, мотив, по-нашому, дуже нещасливий [XVIII]

апостасія
Апоста́сія:
— відступництво [41]

апостат
Апоста́та, апоста́т:
— відступник [31]
— віровідступник [38]

апостата
Апоста́та, апоста́т:
— віровідступник [38]

апострофа
Апостро́фа:
— звернення до відсутньої особи як до присутньої [55]
— звертання, стилістичиа фігура [36]
— повчання [46-2]

апотегма
Апоте́гма:
— короткий вислів, стисле, дотепне висловлювання [30]

апофтегма
Апофте́гма:
— короткий дотепний і повчальний вислів, оповідання такого ж характеру [37]

апретура
Апрету́ра:
— оброблювання тканин, шкіри, хутра [47]

апріорність
— голе, бездоказове заперечення [XX] Мені здається, що Ви будете могли зробити се ліпше, ніж хто інший (признаюсь, я сам і нараяв Комітетові просити у Вас сеї роботи); у Вас менше доктринерської апріорності, з якою, нпр., Левицький у «Народі» розбирав моє «В поті чола», а зовсім нема ані сухої схоластики Огоновського, ані тої особистої зависті і імпотенції, з якою ницював мене Щурат [XX]

апріорно
Апріо́рно:
— незалежно від досвіду [30]

апробат
Апроба́т:
— схвалення [36;46-1]

апробата
Апроба́та:
— схвалення [46-2,XIX] Але для подрібного оброблення плану такого сполучення треба много часу, а крім того потребував би такий план отримати апробату сойму [XIX]

аптика
— тут в значенні; ліки [XII]

 

ара
— гаразд, добре [VI]
ара (167) < уг. arra — геть, з дороги [MО,V]

аранжер
Аранже́р:
— організатор, ініціатор [46-1,46-2]
— розпорядник, керівник [18;35]
— той, хто щось організовує, влаштовує, організатор [44-1]
— той, що влаштовує щось, організатор. [IV]

арбайтер
Арба́йтер:
— робітник [46-1]

арбейтер
А́рбейтер:
— робітник [46-2]

аріанство
Аріанство:
— течія в християнстві, що заперечує вчення про єдину суть трійці [43]

арідник
Арідник:
— чорт [21,IV]

аркебуз
Аркебу́з:
— старовинна рушниця, що заряджається з дула [55]

аркебузієр
Аркебу́зієр:
— озброєний ґнотовою рушницею, яку заряджали з дула (була поширена у XV - XVI ст. у Західній Європі) [51]

арогант
Арога́нт:
— зарозуміла, зухвала людина [VI]
— нахаба, зухвалець [46-1;46-2]

ароганція
Арога́нція:
— зарозумілість, зухвальство [44-2]
— нахабство, зухвальство [46-2]
— нечемність, зухвалість, легковажне ставлення [47]

арроганція
Аррога́нція:
— зухвала, нахабна наступальність [31]
— зухвала, нахабна наступальність, зухвалість [53]

арсенік
Арсе́нік, арши́нник:
— латинська назва миш'яку [21]
— миш'як [22,IV]

артикули
— поодинокі товари, речі (у сховищах і т. п.) [V]

артист
Арти́ст:
— тут: митець [54]

архимандрит
Архимандри́т:
— найвище духовне звання у монахів, титул ігумена монастиря [54]

архідієцезіальний
Архідієцезіа́льний:
— єпархіальний [48,XX] Ось і мій «Борислав» наробив клопоту нашій архідієцезіальній газеті «Р[уському] Сіонові» [XX]

архікнязь
Архікня́зь:
— ерц-герцог [36,46-1]

архітект
Архіте́кт:
— архітектор [36]

арцаба
— лутка (у вікон), віконна рама [XI]

аршиник
— миш'як [IV]

аршинник
Арсе́нік, арши́нник:
— латинська назва миш'яку [21]

асбестовий
— Асбестове одіння: одяг з негорючого матеріалу [XIII]

асеитирунок
Асеитиру́нок:
— рекрутський набір [48]

асекураційний
Асекураці́йний:
— застрахований [41]
— страховий [44-1]

асекурація
Асекура́ція:
— забезпечення, зобов'язання виплати визначеної суми, страхування [44-2]
— забезпечення, страховка [18;47;48,III]
— забезпечення, страхування [49,XI]
— забезпечення, страхування, гарантія [3]
— страховка, гарантія, забезпечення [20]
— страховка [VII]
— страхування [46-1;46-2]
— страхування, забезпечення [53;44-1]
— тут: страхування [XIX] Просвіта, усунення з порядку дневного всяких непотрібних, зовсім не крайових intencyj narodowych, строгий контроль господарки повітової і крайової,— вистачаюча поміч крайова, там, де вона дійсно потрібна, як, напр., запомоги в часі неурожаїв, регуляція рік і пр.,— одповідне і справедливе переведення комасації грунтів, ревізія сервітутів, асекурації проти елементарних шкод, стисле виконування законів, поправа законів несправедливих,— hic Rhodus, hic salta,—тим передовсім, панове, займіться, а тоді буде користь і з банку [XIX]

асекуруватись
Асекурува́тись:
— страхуватись [11]

асентерований
Асентеро́ваний:
— взятий у рекрути [44-2]

асентерування
— перепис, регістрація й призов до війська [XIX] Вони накладали на них обов'язок — запомагати селян у потребі, до чого пани, мимо своєї захвалюваної щедрості і «miłości bliźniego», бачиться, не дуже були прудкі, скоро Йосиф II мусив аж осібним патентом наганяти їх до того; дальше справувати безплатно над підданими нижчу юрисдикцію карну й цивільну, перестерігати приписів поліційних, провадити конскрібування й асентерування рекрутів і т. д [XIX]

асентерувати
— набирати до війська [V]

асентерунковий
— класи асентерункові (65) (klasy asenterunkowe) [MО,III]

асентерунок
асентерунок: рекрутскій наборъ [ІФ,1890]
Асентеру́нок:
— військовий набір [V]
— набір у рекрути [45]
— рекрутський набір [14;18;37;46-1;46-2,47;III(Ів.Фр) ]
— рекрутський набір, вербування до війська [44-1]
— рекрутський набор (Ів.Фр.) [I]

асенціональний
Асенціона́льний:
— угодовський [40]

асесор
Асе́сор:
— засідатель [46-1]

асиндетичний
Асиндети́чний:
— безсполучниковий [30]

асистенція
Асисте́нція:
— оточення [23]
— супровід [47;21;46-1;46-2,VI,VII]

аскеза
Аске́за:
— аскетизм, аскет [41]

асклепіадейським
— Старогрецький віршовий розмір [XX] Содержання томика слідуюче: 1) Оди і елегії — декотрі, яко проби старинних форм, стихом альцейським, сапфіцьким, асклепіадейським і інними [XX]

аспан
А́спан:
— (зам. васьпан, ваша панська честь) форма давнього шляхетського звертання, титулування [II]
— (замість «васьпан», «ваша панська честь») — форма давнього шляхетського звертання (титулування) [III]
— вашець (шаноблива форма звертання) [16]
Аспан з польського aspan пояснений: «Аспан (замість «васьпан», «ваша панська честь») — форма давнього шляхетського звертання (титулування)» (485). Тут дві неточності: 1) жоден словник польської мови не знає форми «васьпан» (є форма вацьпан); 2) аспан є скороченням не «ваша панська честь», a «wasza pańska miłość». [MО,III]

 

аспер
Аспр, а́спер:
— арабська дрібна монета [4,XII]

аспірація
Аспіра́ція:
— вдихання, проникання [26]
— дихання, подих [45]
— домагання [44-1]
— прагнення, запит [41]
— прагнення, стремління [46-1;46-2;54]
— прагнення [XIX] Дороги були дві: або зректися своїх політичних аспірацій і стати рука в руку з урядом, або старатися притягнути до себе мужиків, стати рука в руку з ними проти уряду, розуміється, в ім'я своїх польських аспірацій [XIX]
— прихильність, підпора, прагнення до якоїсь мети [47]
— аспірації: прагнення до наміченої мети [VI]

аспр
Аспр, а́спер:
— арабська дрібна монета [4,XII]
— дрібна монета [5;7]
— східна грошова одиниця [46-2;46-1]

астамент
— тестамент, заповіт [IV]
астамент (21, 376) – “заповіт, тестамент”; [ІЦ-2006]

атаман
— старший над робітниками [X]

атени
Ате́ни:
— Афіни [54]

атентат
Атента́т:
— замах [48]
— напад, замах [44-1]
— людина, що вчинила замах на когось [X]
Атента́ти:
— люди, що вчинили на когось замах [2]

атентатник
Атента́тник:
— людина, що вчинила замах на когось (з політичних міркувань) [1]
— людина, що вчинила замах на когось [X]

атлас
— велетень, що нібито тримав на своїх плечах світ (за міфологією) [X]

атракційний
Атракці́йний:
— притягальний, привабливий, захопливий [55]

атракція
Атра́кція:
— інтерес, привабливе [29]
— принада [46-2]
— тяжіння [46-1]
— цікаве, своєрідне [41]

атрамент
Атра́мент:
— чорнило [27;53;44-1;48]

атріум
— в античному римському будинку головне приміщення з верхнім освітленням [XIII]

аттіненція
Аттіне́нція:
— власність (майна) [40]

аус
А́ус:
— кінець (та й аус: та й кінець) [XIII]
— кінець [2;21;48;IV]

аускультант
Аускульта́нт:
— вислуховувач [33]

афектація
Афекта́ція:
— неприродність, штучність у мові й поведінці [30]

афина
— Чорні ягоди [XX] Два рази ходили ми на афини і принесли по неповному кошику. Ожини вже приносять гуцули, але вони ще переважно зелені, хоч зародили дуже рясно. [XX]

афини
А́фини:
— чорниці [50]

ахта
А́хта:
— акт [22]

аче
А́че:
— хоч, якщо [30]

ачей
Аче́нь, аче́й:
— може, мабуть, а що як [8]

ачень же
— але ж, вже ж [III]
— Слова ачень же, чень же, які значать «хіба, може», в реченні: «— Ні, пані, — терпливо пояснював Борис. — Я можу і мушу симпатизувати з поляками, котрі розвивають самостійно свій польський народ, але чень же маю право жадати від них, щоб вони не боронили мені працювати для свого руського народа» (366) редакція пояснила словами «але ж» (485), «вже ж» (492). Іноді у Франка можна ачень, чень замінити словами «але ж», «вже ж», але в цитованому реченні це цілком неможливе. Воно неможливе також у реченні: «— Самостійному розвоєві вашого народа? Якого народа? Чень же польського?» (366). Та й етимологія ачень (пор. рос. чаять) заперечує пояснення, дане редколегією. [MО,III]

аще
А́ще:
— коли, якщо [30]
— як, якщо, хоч [XI]

ая
Ая́:
— авжеж, еге, егеж, так [I]

27.08.1995