Морська імперія Тонга на півдні Океанії колись простягалася на понад 1 500 км. Вона була центром, в якому віддалені протодержави обмінювалися предметами та знаннями. Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (США), доводить: розквіт Тонганської імперії міг спричинити активне будівництво монументальних споруд на тихоокеанських островах, віддалених одне від одного на тисячі кілометрів.
Тонганський трилітон. У 1300–1500 роках нашої ери на численних островах Океанії почалось активне будівництво величних кам'яних споруд. Імперія Тонга могла відіграти ключову роль у поширенні нових знань та ідей.
Тонга – держава-архіпелаг, до складу якої входятть понад 170 островів. Хоча територія полінезійської монархії – незначна (трохи більше, ніж 700 кв. км суходолу), загальна площа архіпелагу перевищує 500 тис. кв. км. Розташований він на 3 000 км східніше від Австралії. Перші поселенці на островах Тонга – народ лапіта – з'явилися близько 2 800 років тому.
Десь 700 років тому на території Тонга виникло потужне вождівство. Ця протодержава – унікальна для Океанії, бо об'єднала цілий архіпелаг з десятків островів. Але донедавна залишалося нез'ясованим, як далеко простягався вплив вождівства на сусідні регіони.
«Вже 100 років тривають дебати про те, наскільки активною була комунікація та взаємодія у доісторичній Океанії», – розповідає Джефрі Кларк, археолог із Австралійського національного університету, головний автор дослідження.
Аби більше дізнатися про розміри імперії Тонга, науковці проаналізували хімічний склад близько 200 кам'яних інструментів, знайдених на території резиденцій колишніх правителів протодержави. Зокрема дослідили предмети, виявлені у королівських гробницях на Тонгатапу, головному острові архіпелагу. Також вивчили хімічну будову більше 300 знарядь праці з каменю та гірських порід з інших островів (Самоа, Фіджі).
«Нашій роботі неабияк сприяла спільнота тонганців. Їм надають активну фінансову допомогу, спрямовану на збереження монументальних пам'яток», – повідомив Кларк.
Виявилося, що у 66% випадків тонганські кам'яні знаряддя імпортували з віддалених місць. Один такий інструмент, імовірно, зробили з породи походженням із острова Таїті – 2 500 км на схід від Тонгатапу. Кам'яні ж знаряддя із великого кам'яного кургану на Самоа виготовляли з породи місцевого походження.
Дослідження засвідчило: архіпелаг Тонга був центром морської імперії, до якої даниною стікалися товари з віддалених регіонів. Припускають, що імпортовані предмети могли мати статусне значення для тонганської еліти.
«Складні суспільства, в тому числі Тонганська морська імперія, інтенсивно контактували з населенням інших островів, – повідомив Кларк. – Вождівство було важливим центром, за допомогою якого ідеї, товари та люди покидали межі своєї спільноти».
«Науковці вже давно зауважили: багато вождівств в Океанії почали споруджувати монументальні будівлі десь в один час – у 1300–1500 роках н. е. Не знали, як пояснити таку синхронність, адже протодержави часто розділяли тисячі кілометрів океану», – зазначив Кларк. Нове дослідження переконливо доводить: формування Тонганської імперії могло зумовити поширення нових знань та ідей по всій Океанії.
Археологи планують відшукати й дослідити кам'яні знаряддя, виготовлені ще до підйому держави Тонга. Мета вчених — прослідкувати, як стосунки держави Тонга з іншими островами змінювалися з часом.
Зреферував Олег КАЧАН
Оригінал за посиланням http://news.discovery.com
29.07.2014