Говорили-балакали після стрімкого падіння гривні про полегшення умов для тих, хто позичив у банків валюту і отримали з тих розмов великий пшик. Йшлося в розмовах про те, що різниця між курсом долара\євро на момент позичання і момент віддавання покриватиметься не самим лише кредитованим, а частково банком і, можливо, частково державою. Інакше, мовляв, ніяк – треба допомагати людям, які потрапили у скруту. Таких багато і як не полегшимо умов – чекай соціальний бунт. Для врегулювання ситуації у цій сфері, нагадаємо, наклали навіть мораторій – заборонили банкам відбирати житло у позичальників, яке вони оформили в якості застави під валютні кредити. Мораторій діятиме до того моменту, як Верховна Рада прийме закон що по новому зрегулює стосунки між банком і позичальником. І ось цей закон проголосували. Наразі лише у першому читанні. Але надії, що він суттєво зміниться у остаточній редакції нема – Олександр Турчинов був категоричний, мовляв країна близька до економічного колапсу і заветується все, що не буде узгоджене з Нацбанком і Урядом.
Громадськість під ВРУ вимагала закріпити у кредитних справах курс долара\євро який був на момент підписання угоди з банком. Але хотіти такого цілковита утопія
Отже. Незмінні відсоткова ставка і розмір щомісячних виплат – ось і все, що може запропонувати парламент валютним позичальникам. Та й то не усім. На минулому тижні Верховна Рада прийняла за основу проект закону про реструктуризацію валютних кредитів. Якщо він пройде друге читання в парламенті і стане таки законом, то перевести свої валютні кредити у гривню зможе лише частина позичальників і зовсім не на тих умовах, яких сподівались.
Хто може претендувати на реструктуризацію
Отримати право на “реструктуризацію кредитних зобов'язань” у валюті можуть лише ті позичальники, які позичили у банків гроші на купівлю житлової нерухомості для власного проживання, яке до того ж є “єдиним житлом позичальника та його сім'ї”. Це означає, що позичальник та його родина зареєстровані у кредитній квартирі чи будинку і не мають у власності іншої нерухомості, придатної для проживання.
Розмір такого кредиту не може перевищувати 1 млн грн за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 1 січня 2014 року (або приблизно 125 тис дол, офіційний курс долара – 799,30 грн/дол), а позичальник не може мати заборгованості перед кредитором станом на 1 січня 2014 або ж має погасити її до моменту реструктуризації.
Як це працює
Якщо позичальник відповідає всім вимогам, протягом 3 місяців з моменту набрання законом чинності, він може звернутись до свого банку, який переведе його кредит у у гривню за офіційним курсом станом на момент реструктуризації. Відсоткова ставка за кредитом залишається незмінною та фіксованою, аж доки позичальник його не виплатить. Далі банк складає графік погашення платежів, причому сума щомісячного платежу розраховується, виходячи з курсу станом на 1 січня 2014 року. Різницю між обсягом зобов'язань, розрахованим за поточним курсом та курсом на 1 січня, позичальник сплачує останніми платежами. Причому, за законопроектом, банк може списати цю суму “на умовах і в порядку, визначеному договором”, але не зобов'язаний цього робити.
Наприклад: умовний позичальник винен банку умовних 20 тисяч доларів із 40 тис, які він позичив під умовних 15% на 10 років, з яких 5 років вже минуло. Спосіб виплати – ануїтет. Щомісячний платіж – 475,81 дол. За 5 років позичальник має заплатити банку 28547,6 доларів.
Після реструктуризації (за курсом 12 грн/дол) ця сума складе 342571,2 грн. Щомісячний платіж — 3806,48 грн (за курсом 8 грн/дол). За 5 років позичальник виплатить банку 228380,8 грн і буде винен 114190,4 грн, які виплачуватиме тими ж рівними платежами ще майже 30 місяців.
Витрати на реструктуризацію кредиту для позичальника не можуть бути більшими за 500 гривень – це максимальна сума витрат на нотаріальне посвідчення змін до договору. Банк, відповідно до законопроекту, не має права брати комісію за реструктуризацію кредиту, а “всі необхідні дії пов’язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, у зв’язку з проведенням реструктуризації, здійснюються безоплатно”.
Реструктуризувати в такий спосіб один позичальник може лише один кредит.
Позичальник також може віддати банкові своє житло, яке є заставою за кредитом, і забути про кредит. Навіть якщо вартості застави недостатньо, аби покрити розмір кредиту з відсотками, банк повинен пробачити позичальнику суму, якої бракує. Банку ж впродовж трьох місяців, поки позичальники матимуть право на реструктуризацію, заборонено примусово відчужувати нерухоме майно позичальника.
Вигоди для позичальника
Погоджуючись на реструктуризацію, позичальник отримує небагато переваг – він виплачуватиме кредит за тією ж ставкою, і щомісяця платитиме ту ж суму, що й до девальвації гривні у 2014 році, але виплата кредиту триватиме довше. Водночас може переоформити кредит практично безкоштовно, тоді як у 2011 році, коли банки пропонували своїм валютним позичальникам перевести їхні кредити у гривню, за цю послугу вимагали комісію.
Серед очевидних мінусів (окрім необхідності виплачувати банку вже у 2,5 разів більше грошей, ніж до девальвації 2008-го) – ризик переплатити, якщо гривня укріпиться. НБУ у 2014-му перейшов до плаваючого валютного курсу, а отже гривня може й укріпитись за певних умов. Якщо курс виросте до 10 грн/дол, позичальники, які реструктуризували свої кредити за курсом 12 грн/дол, знову втрачають.
09.07.2014