Франц Фердинанд Есте уродив ся 18. грудня 1863 р. в Ґрацу, отже мав тепер 51 рік. Був найстаршим сином архикнязя Кароля Людвика і його другої жінки архикнягинї Марії Анунціяти. При хрестї одержав імена Фердинанд, Кароль, Людвик, Йосиф, Марія. Плила в нїм кров найстарших династий, бо батько його був братом цісаря Франца Йосифа І., а мати дочкою Фердинанда II. Сіцилійського, з дому Бурбон.
Від першої молодости показував архикнязь Фердинанд поважний настрій, в противенстві до свого брата Оттона. Коли кн. Оттон любив забави і розривки, арх. Фердинанд вже в хлопячих лїтах виявляв велике замилуванє до наук, а передівсїм до природних наук. Батьки архикнязя нераз мусїли відтяґати його від книжки і видавали приказ гасити в ночи сьвітло в його спальни. З великою любовю відносив ся архикнязь усе до своїх родичів, котрі ставили його за взір другому свому синови Оттонови. Яко 10-лїтний хлопчина сидїв через цілу ніч при ліжку недужої матери, а коли вранцї лїкарі запевнили його, що небезпека минула, пішов до каплиці і в довгій молитві дякував Господеви за приверненє матери здоровля.
Архикнязь Фердинанд почав дуже вчасно війскову службу. В 15 році житя був уже поручником в 32 п. п., що мав назву "Есте" по своїм властителеви кн. Модени. Коли в р. 1875 помер послїдний князь Модени Франц V. з дому Австрия-Есте, а родинна спадщина його припала Францови Фердинандови, він одержав також назву "Есте".
В р. 1883 зістав іменований архикнязь Фердинанд надпоручником кавалєриї і перенесений до Зальцбурга. Про свій побут в Зальцбурзі згадував князь усе з найбільшим вдоволенєм. Пристійний і стрункий офіцир ясного волося і синих очий, звертав на себе загальну увагу на улицях міста. Незвичайна чемність і привітливість зєднала йому симпатию всїх кругів. Опісля авансував арх. Фердинанд дуже скоро. В 1885 р. зістав перенесений яко майор до Праги, а в 1889 р. був уже полковником.
На сей час припадає важна зміна в становищи арх. Фердинанда. Дня 29. сїчня 1881 був ще рівний иншим архикнязям, день пізнїйше був уже наслїдником австрийського престола. Того дня наспіла вістка про траґічну смерть арх. Рудольфа, а коли арх. Кароль уже давно заявив, що претенсий до престола зречеть ся в користь свого найстаршого сина, бачили в арх. Фердинандї будучого монарха Австро-Угорщини.
В р. 1895 занедужав архикнязь Фердинанд в своїм замку Конопішт, а недуга його показала ся небавом поважною, а саме лїкарі сконстатували небезпечну інфекцию лехких. Кола cтан архикнязя трохи полїпшив ся, вислали його лїкарі до Мерану, а потім до Єгипту, відки вернув до Відня щойно 1897 р.
В мартї 1900 р. признався архикнязь Фердинанд цісареви про свою любов до ґрафинї Софії Хотек і просив позволити йому оженитися з нею. Цісар задержав тодї архикнязя у себе близько три години, бо хотїв переконати ся, чи почуванє архикнязя не є лише перелетне і представити йому наслїдки його кроку. По розмові з архикнязем заявив тодї монарх: "Не даю ще призволу, але й не відмовляю".
Ґрафиня Хотек походила з старої чеської родини Хотек де Хоткова і Воґнїн, котра в році 1723 одержала чеське, а в р. 1745 австрийське шляхотство. Цісар знав добре ґрафиню, знав надзвичайні її прикмети ума і серця і тому не лише що позволив на її подружє з престолонаслїдником, але крім сего піднїс її до достоїнства княгинї Гогенберґ.
Дня 20. сїчня 1900 відбула ся торжественна ренунцияция, себто зреченє архикнязя з претенсий до престола що-до своїх евентуальних потомків, а 1. липня 1900 відбув ся слюб архикнязя в чеськім замку Райхштад, в тім самім, в котрім в 1876 р. цісар Франц Йосиф конферував з царем Александром IІ. По слюбі відїхав архикнязь з жінкою до свого замку Конопішт і там перебував відтодї постійно, на скільки присутність його у Відни не була конче потрібна. Pодинне житє архикнязя було все взірцеве. В окруженю своєї жінки і дїтий почував ся все найщасливійшим. В жінці своїй найшов не лише щиру жінку і женщину незвичайної краси, aле також дорадницю в важних хвилях житя. В липни 1901 р. народилася перша дитина Софія, рік пізнїйше син Макс, а 1904 р. другий син Ернест.
На замку Конопішт вів архикнязь житє сільського шляхтича. Ціле передполудне присьвячував господарці, віддаючи ся з замилуванєм огородництву, пополудни перебував серед родини, а від вечера працював до пізної ночи. В осени уладжував усе великі лови, на котрі запрошував головно чеську шляхту. Часто приїздив на сї лови і нїмецький цісар Вільгельм.
Від р. 1900 репрезентував архикнязь дуже часто цісаря при ріжних торжествах і відвіджувавав у його заступництві заграничні двори, а в 1901. був в сїм характері в Петербурзї, в р. 1902 в Льондонї при коронациї короля Едварда, в 1906 p. в Дрезнї і в Мадридї, при слюбі короля Альфонса, при котрій то нагодї був сьвідком замаху анархістів на королївську молоду пapy. Архикнязь мав тодї заявити, що не розуміє, як можна скритоубийче оружє підносити проти монархів, котрим добро горожан і держави хіба передівсїм лежить на серци.
Найбільше поважні авторітети в війскових справах і то не лише австрийські, але також заграничні, вважали архикнязя знаменитим ґенералом і орґанїзатором. Послїдна реорґанїзация австрийської армії і маринарки відбувала ся під особистою управою архикнязя. Незвичайну енерґію і велику силу волї виявив архикнязь по анексиї Боснїї і Герцеґовини. В часї, коли майже половина Европи грозила Австрії війною, заховав архикнязь, будучий вожд армії на поли війни, цілковиту рівновагу ума і з подиву гідним спокоєм робив приготовленя до чинної розправи.
В відношеню до офіцирів був острий, але справедливій і чемний. З великим замилуванєм відносив ся архикнязь до штуки. В 1910 р. був в Кракові, де огялдав тамошні історичні памятки. В рр. 1892—93 відбув подорож довкола сьвіта, яку описав в книжці п. з. "Дневник моєї подорожі довкола землї".
Згідно з постановами праґматичної санкциї, престолонаслїдником є тепер архикнязь Кароль Франц Йосиф, син арх. Оттона Франца Йосифа, що помер в 1906 р. Уродив ся 17. серпня 1887, отже має 27. лїт. В р. 1911. оженив ся з Зитою Бурбонською, княжною Парменською, уродженою 9. мая 1892 р. З подружя сего уродило ся двоє дїтий, в р. 1912 і 1913., два сини, старший, будучий наслїдник престола, називаєть ся Франц Йосиф Оттон. Архикнязь є майором і жиє у Відни. Недавно перебував в Коломиї.
